Моє враження від твору чума

Шкільний твір

— А що таке чесність? — . спитав Рамбер,

— . бути чесним — значить робити свою справу.

Альбер Камю — французький письменник, лауреат Нобелівської премії, філософ, учасник руху Опору, взагалі, непересічна людина. Камю, як на мене, цікавий письменник. Сам твір "Чума" на мене справив враження не стільки як текст, а скоріше як підтекст. Коли читаєш роман, треба розуміти більше ніж написано, або запитувати пояснень у вчителя, або ж спочатку прочитати підручник чи передмову до роману — і тоді читати легше й зрозуміліше. Це трохи дивує. Адже у Л. Толстого чи Ф. Достоєвського, О. Бальзака чи Ч. Діккенса, ти просто спілкуєшся з автором, із його героями, навіть стаєш сам учасником подій (так здається в усякому разі). Щоб прочитати роман "Чума", треба бути підготовленим. Потрібно бути трохи філософом, трохи аналітиком, трохи істориком. Усе починається з першої фрази: "Цікаві події, що взято сюжетом цієї хроніки, відбулися 194. року в Орані". Чому автор не вказав останньої цифри? Який у цьому смисл? Інтрига для читача, щоб він сам здогадався, про яку "чуму" буде йти мова?

Хаос. Суцільний хаос. Кажуть, випадковості не буває. От і слово "хаос" "впало" на мене не випадково. Це ж підказка! Дійсно, якщо підійти до теми твору з самого початку, від джерела, то там можна знайти слово "хаос". Воно лежить в основі світосприйняття письменника, і це сприйняття світу надалі відбилося в його творах. А погляди, як і твори Камю, несуть на собі відбиток екзистенціалізму. Що доводили екзистенціалісти? Вони переконували, що світ — це хаос, у ньому не існує закономірності. Усе відбувається випадково. Людина самотня, вона не може зрозуміти сенсу свого життя. Єдине, що дає їй змогу зрозуміти смисл власного існування — це якась критична ситуація. Наприклад, людина потрапляє в межову ситуацію (знаходиться на межі чогось, іноді на межі життя й смерті), і тоді вона робить свій моральний вибір, доводячи сама собі, що вона не порожнє місце в цьому світі та від неї все-таки щось залежить. Так от, перед нами роман "Чума". Межова ситуація: у місто Оран приходить страхітлива хвороба чума (у переносному значенні автор має на увазі і фашизм — дивимося на дату! — і взагалі будьяке лихо). Звичайний лікар Бернар Ріє помічає небезпеку — щури можуть розносити інфекцію, почнуть хворіти люди. Якщо вжити заходів раніше, тоді для людей небезпека буде меншою. Але ті, від кого залежить прийняття рішень, чогось вичікують. Може, щоб не сіяти паніку, а може, щоб не відволікатися від сьогоднішніх справ — адже проблема ще не гаряча, може, все й так минеться. Що робити? Доктора Ріє ніхто не примушує нічого робити — він може не бити на сполох, не створювати санітарних дружин. Але він це робить. Він не може інакше. Він у такій ось межовій ситуації починає більше думати не про себе, а про людей, про все місто. Та й журналіст Рамбер також виявляється людиною гуманною. Він випадково потрапив під карантин, йому хочеться втекти з цього міста до рідного Парижа. І спочатку він усіма силами намагається вирватися з зачумленого Орану. Ніяк не вдається. Рамбер шукає вихід. І от — будь ласка. Він може втекти в машині, яка вивезе його непомітним із Орану. Але ж ні! Рамбер тепер почуває себе відповідальним за долю нещасних людей. У ситуації, коли треба вирішити, чиє життя для нього є важливішим, він відмовляється від егоїстичного порятунку. Він залишається в Орані та працює для блага людей.

Мені здається, так само, як Камю йшов дорогою поступового пізнання світу, так і його герої змінюються протягом роману. Так, світ безглуздий, подолати чуму неможливо (бо вона як прийшла в місто, так само й відійшла, і не вакцина тут допомогла, а невідомо що), але людина має боротися. Це необхідно хоча б для того, щоб зменшити страждання людей, виявити своє людське милосердя один до одного. І якщо кожна людина буде чесно виконувати свою справу, тоді й світ може стати кращим, і тоді, можливо, цей світ не буде "ворожим і незрозумілим". Альбер Камю через метафору, алегорію показав у романі зло, яке завжди існувало у середовищі людей. Завжди життя людства супроводжували війни, вбивства, завжди існували нечесність, лицемірство, підлість. На жаль, це нікуди не зникло. Дійсно, роками може дрімати десь у стосі білизни "бацила чуми", а тоді вирветься й накоїть лиха. Вирвався фашизм — і "зачумив" навколо себе народи й держави. Була війна, було багато смертей. Але люди протистояли цьому злу. І зрештою, зло подолали і відчули себе людьми. Не зачумленими людьми, "а людьми здорових і чистих тіл" (цитата з В. Вітмена). Радість перемоги над злом, над хворобою, над безсиллям — це радість справжньої перемоги! Заради цього варто жити!

• Play

1 / 14 Скачати

Альбер Камю твір "Чума"

Презентація по слайдам:

Тема: “ Єдине,що важливе, - це бути людиною” . Персоніфікація різних можливостей морального вибору в образах роману А.Камю “ Чума” . Символіка чуми.

Мета: Виявити найсуттєвіші особливості світобачення Альберта Камю,розкрити екзистеціальний зміст роману “Чума”, розглянути систему образів, простежити , як вирішується проблема вибору у романі , розкрити символічне значення образу чуми; розвивати вміння аналізувати образи героїв , добирати цитати , складати плани до образу, робити висновки. Виховувати активну життєву позицію , людяність; збуджувати почуття відповідальності за власну долю і долю людства.

Образом чуми я хочу передати атмосферу задухи, в якій ми томились, атмосферу загрози й вигнання, в якій ми жили Водночас я поширюю його значення на буття в цілому. Це дає можливість уявити собі тих, кому судилося минулої війни зазнати страждань і душевних мук Альбер Камю

Навіть у тому випадку, коли для людини немає виходу, вона повинна хоча б спробувати зберегти повагу до себе і тієї справи, на яку прирікає її сліпий рок А. Камю

План опрацювання теми: 1.Зображення в романі людської спільноти в образі Орана і оранців. 2.Персоніфікація різних можливостей морального вибору в образах роману А.Камю “ Чума “ 3.Символіка чуми. 4.Особливості художнього часу і простору , образу автора та жанру “роману-хроніки”

Словник термінів - Гуманізм- система поглядів ,які визначають цінність людини як особистості. - Екзистенціалізм- літературна течія , в основі якої лежить зосередженість на особі , яка залишилась наодинці з буттям. - Роман –притча – великий епічний твір із моральною повчальною ідеєю. - Хроніка – запис історичних подій у хронологічній послідовності. - Фатальність- невідтворність подій у світі. - Абсурд- безглуздя, нісенітниця.

Явний зміст “Чуми” – це боротьба європейського руху Опору проти фашизму

Рід діяльності персонажу Його ставлення до чуми Його дії під час чуми Результати цих дій Оцінка автором і героями твору

ВСЕСВІТ мир = гармонія = любов = спокій = злагода = добро = життя без чуми Отець Панлю: кожен гріх смертний, будь-яка байдужість злочинна Тарру: співчувати іншим, служити людям Ріє: бути людиною Рамбер: Соромно бути щасливим одному Гран: світ без любові – це мертвий світ

Ім’я Рід занять Характе-ристика Пошук сенсу буття Ставлення до чуми,чого став боротися Підсумки Ріє Тарру Гран Рамбер Панлю

Зміна побуту: черги, нестача продуктів, води, мародерство І чума і війна – це “ погранична ситуація” Кожен робить свій вибір Виникає “проблема героїзму”: чи вважати героями тих, хто просто чесно виконує свої обов’язки Виникає проблема “позитивного вчинку” І чума, і війна торкається усіх, не вибираючи за становищем у суспільстві, багатством, віросповіданням Перемогти їх можна тільки об’єднавшись разом Їх можна перемогти, але немає гарантії, що вони не повернуться

Історичне і соціально-політичне Коричнева чума фашизму Морально-духовне, філософське Сукупність несприятливих обставин, які, немов чума, знецінюють вартість людського життя, бо, наступаючи, топчуть і руйнують людські надії, прагнення, сподівання Сюжетне Місто Оран охоплене чумою

Заповнити таблицю “Персоніфікація різних можливостей морального вибору героїв у р. “Чума”. Написати письмову роботу на тему: “Роман А. Камю “Чума” і сучасність” (твір-роздум). Волощук Є. Зарубіжна література 11кл.- К.:Юридична книга, 2002,с.271-286. Ніколенко О.М. Зарубіжна література ХХ століття. Посібник.- К.: Академія 1999, с. 252-257. Домашнє завдання

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Ямпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2

Ямпільської районної ради Сумської області

Урок світової літератури в 11 класі

учитель зарубіжної літератури

Тип уроку: комбінований .

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань .

Учитель. Але перш, ніж ми почнемо з’ясовувати ці питання, давайте пригадаємо все те, що ми обговорювала на минулих уроках.

І V . Формування вмінь і навичок

Бесіда з елементами дискусії

Учитель. Отже, філософія, яку вподобав і яку розробляв Камю, об’єктивно, та й суб’єктивно утверджує життя. Тоді чому один з його найкращих творів названо і присвячено явищу, яке однозначно і безпосередньо асоціюється зі смертю?

Відповідь лежить на поверхні, адже трагічна особливість життя саме і полягає у тому, що воно завжди закінчується смертю. Проте, виявляється, що смерть, попри всю свою очевидність, може бути різною. Внаслідок цього виникає наступне питання:

Чому Камю саме чуму обрав для своїх літературно-філософських досліджень?

І все ж таки. Чому саме чума?

Так що ж таке чума в романі?

3 – вселенське зло.

Тобто, експеримент, який ставить у романі Камю: хто переможе чума або людина?

З допомогою яких літературних прийомів досягається так звана чистота експерименту?

Прийом хронікального викладу подій. Оповідання ведеться абсолютно нейтральним, безпристрасним тоном, так, ніби йдеться не про жахливі події, пов’язані зі смертю безневинних людей, а про звичайні, побутові речі. І це також додатково засвідчує правдивість розповіді. Досягається це завдяки хронікальному характеру викладення подій, адже за допомогою хронік традиційно передавалися найдостеменніші відомості про реальні історичні події. Здебільшого це опис подій та роздуми про них лікаря Ріє. Це його монолог, який подекуди переривається словами й думками Тарру та — значно рідше — роздумами інших персонажів.

В чому, на вашу думку, полягає особливість образу автора в романі?

Образ автора відзначається тим, що розповідь веде один із героїв – доктор Ріє, який є свідком усіх подій, і що додатково засвідчує правдивість розповіді. Інтелектуали Ріє й Тарру часто говорять від імені автора, їм він доручає право формулювати ключові думки, їхніми устами описує найважливіші події).

У чому полягають особливості художнього часу та простору у романі, і як вони співвідносяться з тими прийомами, про які йшлося раніше?

Особливістю організації художнього часу та простору у романі є те, що події ніби консервуються у часі і виокремлюються з простору. Тобто Оран, який через епідемію чуми відділили карантином від усього світу, ніби залишається єдиним місцем у світі, себто місцем, де і сконцентровано весь світ з усіма його проблемами. Час у цьому місці наче зупиняється, а отже – зникає, і людина залишається перед потворною чумою там, де більше нічого нема, а можливо, і не буде.

А відтак, співвідносячи все це з вірогідністю описуваних подій, лишається тільки дійти висновку, що у романі йдеться не про історію міста Оран, а про історію, яка трапилася з людством взагалі і з людиною зокрема.

А як поводиться людина у цій ситуації ми певною мірою дізналися на попередньому уроці, проаналізувавши поведінку героїв роману.

Складання моделі Всесвіту (виходячи з міркувань попередньої вправи)

Чому ж оранці так дивно поводяться, коли вже знято карантин?

Зміст фінального уривка , як і зміст усього твору, вражає невідповідністю теми чуми новітнім часам, у які людство чумою начебто впоралося!

То, можливо, бацили смерті криються не в білизні або у підвалах, а в самій людині? Чи можна погодитися з думкою автора, яка приховується між рядками роману, що саме людина є носієм смерті?(учні дають свої відповіді)

Учитель. Звісна річ, погодитися з цим твердженням важко. Однак не погодитися – ще важче! Адже, по-перше, неможливо заперечити той факт, що людина є смертною, а отже, з цієї точки зору життя вже за самою суттю несе у собі неминучу смерть, інакше кажучи, той, хто не народився, не може померти, ну, а той, хто народився, водночас приречений на смерть.

Але якби справа обмежувалася тільки цим, то це було б ще півбіди. Натомість найбільшою і найболючішою проблемою є та, що людина здатна заподіювати смерть іншим і аж ніяк не соромиться повсякчас використовувати цю свою здатність, причому інколи це і справді набуває характеру епідемії і виходить за рамки здорового глузду. Особливо прикметним у цьому стало ХХ століття.

Але невже все так страшно, немає жодного виходу? Невже людству нічого протиставити цьому вселюдському злу, смерті, чумі?

V . Підсумки уроку.

Учитель. У фіналі роману зазначено, що бацили чуми не щезнуть ніколи, отже і зло також н коли не залишить світ, але боротьба проти зла об’єднує людей, а найсильніше почуття, яке дає людям сили жити в абсурдному світі – це любов. І мені хотілось би, щоб ви про це пам’ятали.

V І. Домашнє завдання.

Текст і підтекст у романі

Стилізація під жанр роману-хроніки зумовлює особливості мови твору А. Камю. Підкреслена об’‎єктивність визначає добір лексики, позбавленої яскравого емоційно-експресивного забарвлення, а також стриманий виклад подій та коментарів до них. З подібним прийомом

У позбавлений рослинності й пташиного співу Оран чума прийшла несподівано. На вулицях і в будинках раптом з’‎явилися поодинокі дохлі щурі, а незабаром їх прибирали тисячами. У перший же день епідемії, ще не здогадуючись про небезпеку. Ріє відправив дружину на лікування до санаторію.

Першим помер воротар у будинку Ріє, тоді ще ніхто не підозрював, що прийшла епідемія чуми (як ніхто в Європі спочатку не підозрював, що фашизм це всерйоз і надовго). Кількість хворих катастрофічно зростала, і Ріє замовив у Парижі сироватку (вона трохи допомагала, але швидко закінчилася). Префектура оголосила карантин, і Оран став закритим містом.

Якось Ріє викликав давній пацієнт, службовець мерії Жозеф Гран, якого лікар, з огляду на його бідність, лікував безкоштовно. Коттар (сусід Грана) чомусь намагався укоротити собі віку, а відтоді почав виявляти незвичайну люб’‎язність до людей, хоча раніше був відлюдькуватим. Ріє запідозрив, що в Коттара нечисте сумління, тож він і намагається заслужити прихильність оточуючих.

Привертає до себе увагу й образ Грана - маленької людини з її безневинним графоманством і невичерпною добротою та самовідданістю. Цей немолодий боязкий худорлявий чоловічок ледь-ледь зв’‎язує слова, проте протягом тривалого часу пише книжку, мріючи створити шедевр. І всі ці роки він шліфує одну-єдину першу фразу.

А. Беклін Чума. 1898 р.

1 Тут і далі переклад А. Перепаді.

Із запровадженням карантину оранці відчувають себе ув’‎язненими (улюблена метафора екзистенціалістів: ситуація позбавлення свободи вибору): їм заборонено листуватися, купатися в морі, виходити за межі міста. В Орані закінчується провізія, чим користуються подібні на Коттара контрабандисти: росте прірва між бідними, які вимушені ледь не жебрати, та багатими жителями Орана, які спокійнісінько купують харчі на чорному ринку втридорога, розкошують у кафе і ресторанах, відвідують розважальні заклади (алегорія суспільного розмежування часів війни1). Ніхто не знає, скільки триватиме цей жах. усі живуть одним днем.

Усі вони разом і побороли страшенне лихо, їхня єдність стала запорукою спільної перемоги. Зауважимо, що це важливий момент у творчості та еволюції самого А. Камю, який почав мистецький шлях з утвердження індивідуалістичних позицій та абсурдності буття2, а прийшов до усвідомлення необхідності єднання зусиль багатьох людей для спільної боротьбі зі злом.

Нарешті Оран оголошено відкритим. Якось Ріє побачив як Коттар, збожеволівши, стріляє по перехожих зі свого вікна, і поліція ледве знешкодила його (зло покаране?). Гран знову береться за книжку, рукопис якої наказав спалити під час своєї хвороби. А Ріє отримує телеграму про смерть дружини, і йому стало боляче. Парадокс: він у пеклі зачумленого міста вижив, а вона в гірському санаторії померла.

Екзистенціалізм Камю засіюваний на відчаї, викликаному не Думкою про мерзенність життя і людини (як у Сартра), а думкою про велич особи, нездатної, проте, .«найти зв’‎язок з байдужим (але прекрасним!) світом

Жанрово-тематичні особливості роману

1 Стоїцизм доктрина стоїків, в основному етична; тут життєва позиція, яка полягає в збереженні внутрішнього спокою, гармонії духу та витримці у важких життєвих ситуаціях.

Альбер Камю. 1956р.

1. Складіть хронологічну таблицю життя та творчості А. Камю.

2. Якою була дорога письменника до літературної слави? Яку позицію він зайняв як людина і письменник у часи Другої світової війни?

3. Поясніть назву і епіграф роману. Чи взаємопов'язані вони? Відповідь аргументуйте.

5. Визначте конфлікт роману й згрупуйте основних дійових осіб навколо нього. Хто з них приймає чуму, хто ні? Чому? Обгрунтуйте свою відповідь.

6. Простежте, як змінюється життя і світовідчуття мешканців Орану під час епідемії. Чому А. Камю детально фіксує ці зміни? Відповіді, аргументуйте.

10. Що символізує чума та зачумлена людина в романі А. Камю? Якою чуму бачать герої, автор?

13. Виконайте тестові завдання.

1. Місто Оран змальоване як

А типове провінційне містечко Б безлике потворне місто В прокляте місто грішників Г алегоричний образ людства

2. Для ілюстрації авторської концепції у своєму відомому есе Альбер Камю використав образ

Презентация была опубликована 4 года назад пользователемЕкатерина Столыпина

Презентация на тему: " Альбер Камю Чума. Історія створення роману 1941 – перші начерки до роману. 1941 – перші начерки до роману. 1943 – перший варіант твору. 1943 – перший." — Транскрипт:

1 Альбер Камю Чума

2 Історія створення роману 1941 – перші начерки до роману – перші начерки до роману – перший варіант твору – перший варіант твору – вийшов у світ роман 1947 – вийшов у світ роман Чума, збагачений життєвим досвідом автора, його участю у французькому русі Опору Чума, збагачений життєвим досвідом автора, його участю у французькому русі Опору

3 Жанр твору Роман - притча Роман - хроніка Роман - міф

4 Тема твору Боротьба людської спільноти проти конкретної загрози ( боротьба європейського руху Опору проти фашизму) Боротьба людської спільноти проти конкретної загрози ( боротьба європейського руху Опору проти фашизму)

5 Система образів Лікар Ріє Лікар Ріє Жан Тарру Жан Тарру Журналіст Рамбер Журналіст Рамбер Священик Панлю Священик Панлю Дрібний службовець Жозеф Гран Дрібний службовець Жозеф Гран Контрабандист Коттар Контрабандист Коттар

6 Ідея твору Світ абсурдний, але людина мусить протистояти йому. Світ абсурдний, але людина мусить протистояти йому. Протест проти війни. Протест проти війни. Застереження, що бацила чуми ніколи не щезає, тому треба бути готовим протистояти їй. Застереження, що бацила чуми ніколи не щезає, тому треба бути готовим протистояти їй.

7 Три світи в романі Реальний: епідемія чуми в м. Оран Алегоричний: боротьба європейського руху Опору проти фашизму Філософський: боротьба із вселенським Злом

8 Місце дії Місто Оран: Голе плато – світлі пагорби – мальовнича затока Голе плато – світлі пагорби – мальовнича затока Лещата старезних стін, мури у сірому попелі,лабіринти вулиць, бочки з покидьками, Лещата старезних стін, мури у сірому попелі,лабіринти вулиць, бочки з покидьками, скрізь лушпайки скрізь лушпайки Бридке, нецікаве, позбавлене радощів, різнобарв'я

10 Люди Нудьгують, Намагаються завести собі звички Працюють багато від рання до смеркання, дбають про зиск, силкуються заробити якомога більше грошей Кохаються, люблять жінок, надто швидко пожирають один одного в акті кохання, через брак часу люди хоч кохають, проте самі не знають про це Умирають, Смерть – морока, незручність, хворіти в Орані неприємно, хворий по – справжньому самотній

11 Місто Люди На перший погляд, щирі, прив'язні, завзяті, звичайне, тихомирне викликають пошану звичайне, тихомирне викликають пошану Але Але позбавлене зелені душі душа мертва Висновок Перетнулися крайнощі вигляд міста плин життя Стан безнадії, безвихідь, життя просто зупинилося, воно ніби зависло над непроглядною прірвою, за якою чигає смерть

12 Стан безнадії, безвиході, крайнощів, різкого повороту долі, ізольованості від навколишнього світу, граничної ситуації, в якій людині майже не залишається жодного вибору і в якій вирішуються питання людського існування, – це характерні ознаки екзистенціалізму. Стан безнадії, безвиході, крайнощів, різкого повороту долі, ізольованості від навколишнього світу, граничної ситуації, в якій людині майже не залишається жодного вибору і в якій вирішуються питання людського існування, – це характерні ознаки екзистенціалізму.

13 Щурі віщують щось недобре

14 Щурі чума Чума́ (Pestis) гостре інфекційне захворювання людей та деяких тварин, зокрема пацюків (щурів). Чума́ (Pestis) гостре інфекційне захворювання людей та деяких тварин, зокрема пацюків (щурів). Чуму відносять до категорії особливо небезпечних інфекцій, бо, по-перше, її збудник має високу заразність (до чуми, туляремії, бруцельозу сприйнятливі всі люди), по-друге, збудник здатний спричиняти не тільки епідемії, але і пандемії, по-третє, перебіг хвороби дуже важкий[1]. Відомі три великі пандемії чуми, які забрали близько 200млн. людських життів Чуму відносять до категорії особливо небезпечних інфекцій, бо, по-перше, її збудник має високу заразність (до чуми, туляремії, бруцельозу сприйнятливі всі люди), по-друге, збудник здатний спричиняти не тільки епідемії, але і пандемії, по-третє, перебіг хвороби дуже важкий[1]. Відомі три великі пандемії чуми, які забрали близько 200млн. людських життів

18 Чума Чума Смерть Смерть

20 Ніколя Пуссен Смерть в Азоті

21 Теодор Северин Киттельсен Норвержський художника, який написав і проілюстрував книгу"Чорна Смерть".Книга складається з 15 віршів і 45 ілюстрацій. У ній художник відтворив найдраматичніший період історії країни, час коли в Європі лютувала епідемія чуми і практично кожен другий житель Норвегії ліг її жертвою.Головною героїнею книги є чума, що з'являється в образі старої з граблями і мітлою.Чому з мітлою і граблями, а не косою? Це пов'язано з середньовічними повір'ями норвержцев - якщо стара йде з мітлою, то усе населення буде начисто виметено чумою, а якщо з граблями, то те хто-небудь зуміє проскочити між зубами і врятуватися.

30 коричневый яд коричневый яд Фашизм Фашизм чума двадцятого століття чума двадцятого століття

32 Чума - війна Порушила звичне життя; Порушила звичне життя; внесла безлад, тривогу, страх; внесла безлад, тривогу, страх; зробила людей божевільними; зробила людей божевільними; кожен має зробити вибір. кожен має зробити вибір.

33 Проблема морального вибору Чи бути, чи не бути? Ось питання. Що благородніше? Коритись долі І біль від гострих стріл терпіти, А чи, зіткнувшись в герці з морем лиха, Покласти край йому? Покласти край йому? В. Шекспір В. Шекспір

34 Мораль – правила, які визначають поведінку людини, її внутрішні духовні та душевні якості: чесність, справедливість, милосердя, співчуття, порядність та інші; дотримання і виконання цих правил. Мораль – правила, які визначають поведінку людини, її внутрішні духовні та душевні якості: чесність, справедливість, милосердя, співчуття, порядність та інші; дотримання і виконання цих правил. Моральний вчинок – здійснена кимось певна дія, що відповідає правилам моралі, внутрішнім якостям. Моральний вчинок – здійснена кимось певна дія, що відповідає правилам моралі, внутрішнім якостям. Благородство – висока моральність, самовідданість, чесність. Благородство – висока моральність, самовідданість, чесність.

35 Характеристика образу 1. Зайняття до епідемії. 1. Зайняття до епідемії. 2. Ставлення до чуми. 2. Ставлення до чуми. 3. Дії під час чуми. 3. Дії під час чуми. 4.Результат дій. 4.Результат дій.

36 Можна жить, а можна існувати, Можна думать – можна повторять. Та не можуть душу зігрівати Ті, що не палають, не горять. Василь Симоненко Василь Симоненко

37 Перемога над чумою Але: Але: бацила чуми ніколи не щезає, тому треба бути готовим протистояти їй. бацила чуми ніколи не щезає, тому треба бути готовим протистояти їй.

38 Роботу підготувала Роботу підготувала Запасна А.Г., Запасна А.Г., вчитель світової літератури вчитель світової літератури ЗОШ 30 М. Черкас ЗОШ 30 М. Черкас

Нобелевская премия — швейцарская престижная премия, присуждаемая за большой вклад в развитие искусства, науку, имеющая международный формат.

Автор романа Чума

Экзистенциализм — философия двадцатого века, направленная на акцентирование уникальности человеческой жизни.

Краткое содержание

По сюжету страшная эпидемия — чума — поражает город в Алжире под названием Оран. Описываемые события происходят в середине двадцатого века. Жители города испытывают ужасные страдания, сильную боль и страх перед неизбежностью смерти. Город закрывают на карантин, и на протяжении эпидемии полностью меняются взгляды и поведение людей, находящихся в нём.

Описываются проблематика и множество примеров поведения человека в ситуации, когда чувства безысходности и горя являются приоритетными и неизбежными. Рассматривается, как справляются с этим разные персонажи и как меняются их чувства от начала эпидемии до её завершения на протяжении полутора лет.

Занятые своими постоянными делами, они поначалу не успевают осознать всю важность и кратковременность жизни, но с началом повальной болезни приходит возможность анализировать и думать о своём мировоззрении, о жизни и смерти, о добре и зле. Человечность этих людей хорошо раскрывается именно в этот решающий момент их жизни. Близость смерти даёт им шанс осознать настоящее счастье, которое было до начала эпидемии. И заботы о власти, благосостоянии оказываются ничтожно малыми перед лицом настоящей опасности — смерти.

Большинство людей в романе выбрало для себя позицию наблюдателей. Закрывая глаза на происходящее в начале эпидемии, бо́льшая часть жителей так и осталась пассивными созерцателями, перекладывая возможное освобождение на волю божью, чудо или других героев.

Характеристика главных героев

Не менее важный герой романа Коттар — противоположность доктору, хорошо характеризующий общество. Коттар невежливый, замкнутый, молчаливый.

Роман начинается с попытки Коттара совершить самоубийство, но с началом эпидемии его поведение сильно меняется. Коттар, тративший больше, чем зарабатывал, был причастен к контрабанде нормированных товаров. Коттар перепродавал сигареты и алкогольные напитки, цены на которые росли с каждым днём, и сколотил себе таким образом небольшое состояние.

Но именно теперь, когда чума, казалось, уходит вспять, заползает обратно в ту неведомую нору, откуда она бесшумно выползла весной, нашёлся в городе один человек, которого, если верить записям Тарру, уход её поверг в уныние, и человеком этим был Коттар.

• Чудом выздоровевший работник мэрии, представитель власти Гран Жозеф первый положил начало спада болезни.
• Священник отец Панлю пал жертвой чумы, но отчаянно боролся и сопротивлялся до последнего.
• Журналист Раймон Рамбер, случайно оказавшийся в городе, пытается всеми силами выбраться из него, но остаётся и до последнего борется и помогает доктору Риэ.

Описание по главам

В романе пять глав. Название каждой главы характеризует проблемы и этапы развития эпидемии.

На всём протяжении романа крысы являются символом чумы.

Сам Альбер Камю утверждал, что главный герой романа — это сама страшная, непобедимая зараза чума. Долго жители города не принимали и не понимали предстоящую опасность. Оказавшись заложниками собственных желаний, они боялись смотреть глобально и, как часто бывает, относились к предстоящей беде как к чему-то, что происходит не с ними.

Общее дело объединило многих людей. Начинают приниматься меры, иногда не совсем действенные, например, властями объявляется неделя молений.

Стали сильно распространены попытки покинуть закрытый город, на улицах и в душах поселился изнуряющий страх.

Началась волна возникновения пожаров и, как установило следствие, это было дело рук отчаявшихся и потерявших разум от бед и утрат людей, вообразивших, что огонь убьёт чуму.

Из-за большого числа жертв с летальным исходом со временем похоронный обряд превратился в довольно-таки неприглядную формальность, и родственникам запрещали присутствовать на нём. Нехватка гробов и времени на ритуал погребения вынудили власти использовать большие ямы для похорон покойников, ставших жертвами чумы, а после вовсе начать сжигать трупы в мусоросжигательной печи.

Экономическая жизнь Орана быстро пошла на спад, в эти дни нищета оказалась сильнее страха, тем более что труд оплачивался в зависимости от степени риска. Эгоизм личности отошёл на второй план, на его место пришло только то, что интересовало всех прочих. Они вращались в кругу общих идей, и даже сама любовь приобретала абстрактное обличье.

Горе сделало своё дело, и постоянный страх обезличил людей, испытывающих его. Усталость заполонила сердца, и разуму необходимо было включить функцию самосохранения, которая вытекала из атрофирования чувств сострадания и жалости к другим. Чувство усталости и безразличия поселилось в душах. Машинальное исполнение своих обязанностей и холодный расчёт были возможностью самосохранения.

В любой беде есть люди, наживающиеся и использующие горе себе на пользу. Так и в городе Оране они не заставили себя долго ждать и при первой же возможности проявили качества своего духа. Казалось бы, страшная болезнь должна была упрочить узы равенства между всеми гражданами, а получилось совершенно иначе — чума в силу обычной игры эгоистических потребностей ещё больше усилила в сердцах жителей чувство несправедливости.

С крыс начинается 1 глава, на крысах заканчивается и четвёртая. Они снова появляются в городе, но уже не как знак не предстоящего бедствования, а освобождения. Случаи ремиссии повторяются всё чаще. Болезнь начала отступать.

С апреля никто ни разу не видел в городе ни одной дохлой крысы. — Неужели начнётся всё сызнова? — спросил Тарру у Риэ. Старик радостно растирал руки. — Вы бы только увидели, как они бегают! Одно удовольствие.

Жители города не спешили предаваться ликованию. На протяжении всей эпидемии люди превзошли науку осмотрительности и постепенно отучились рассчитывать на близкий конец. Несмотря на это, в глубине каждого сердца зарождалась великая, потаённая надежда. Боясь разрушить свои мечты и ожидания, люди надевали маску скептицизма и предостережения, боясь ошибиться и спугнуть предстоящую радость и освобождение от всеобщего зла. Последней жертвой чумы стал друг и помощник доктора Бернара Риэ Тарру.

Камю пишет, на мой взгляд, немного мрачновато и пугающе.

Прочитала роман на одном дыхании. Альбер Камю поражает глубиной мысли. Он действительно был гением и заслужил звание лауреата Нобелевской премии.