На волині африканська чума

Африканська чума свиней (АЧС) косить свійських та диких свиней по всій Європі. Цього разу хвороба вже дісталася Волині: спалах АЧС зафіксували в Любешівському та Ратнівському районах. Всього – 4 випадки.

Про це інформує Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Волинській області.

Нагадаємо, Держпродспоживслужба – структура, утворена в результаті реформування низки контролюючих органів, яка об’єднала повноваження держветнагляду, санепідінспекції, фітосанітарної інспекції, управління контролю за регульованими цінами, управління захисту прав споживачів.

З початку 2016 року в 10 областях нашої держави виявили 15 випадків захворювання на африканську чуму свиней: Полтавська (3), Одеська (3), Сумська (2), Житомирська (1), Кіровоградська (1), Хмельницька (1), Чернівецька (1), Миколаївська (1), Чернігівська (1), Черкаська (1) області, у тому числі 2 випадки серед диких кабанів та 13 - серед домашніх тварин. В Кіровоградській, Хмельницькій та Чернівецькій областях АЧС зареєстровано вперше. Ймовірною причиною виникнення хвороби в цих регіонах стало несанкціоноване переміщення інфікованих збудником АЧС вантажів (живі тварини, сировина або продукція тваринного походження). Крім того, нещодавно стало відомо ще про три випадки – на сусідній Рівненщині. А сьогодні надійшло підтвердження, що ця хвороба дісталася до Волині.

Проти неї ветеринарна медицина безсильна. Якщо від класичної чуми є вакцини, то африканську чуму можна побороти лише локалізувавши осередок зараження, розповідає заступник начальника управління, начальник відділу протиепізоотичних заходів Сергій Войтюк.

Часто, каже він, симптоми африканської чуми свиней схожі на симптоми інших захворювань: тварина відмовляється від корму, заривається в підстилку, спостерігають в інфікованих тварин хитку ходу, синюшні плями на підборідді, вухах, животі. У хворих свиней на АЧС спостерігають збільшену селезінку. Підтвердження цієї хвороби можна дізнатися лише після лабораторних досліджень, які робляться у місцевій та центральній лабораторіях. Саме так і виявили її на Волині.

До слова, АЧС смертельна лише для свиней, інші тварини та людина можуть бути лише носіями хвороби. Саме тому важливо навіть тваринам в корм давати термічно оброблене м’ясо чи субпродукти.

Якщо ж випадок захворювання на АЧС таки підтвердиться, то в усьому населеному пункті все поголів’я свиней як у індивідуальних, так і у фермерських господарствах, повинне бути спалене. На відстані 10-20 кілометрів формується карантинна зона, де свиней також віддають на забій, але їх можна вже відправити на переробку: паштети, варені ковбаси. Також відстрілюється дика живність в прилеглих лісах. Крім того, на відстані 100 кілометрів від спалаху хвороби ведеться контроль за клінічним станом тварин, має проводитися постійний обхід господарств і ветеринари мають з’ясувати, чи немає випадків захворювання.

Ситуація з АЧС доволі серйозна: в Україні вже був випадок, коли довелося знищити 65 тисяч голів на одному з тваринних комплексів. Власникам довелося виплачувати компенсацію.

Тому всім господарям, навіть одноосібникам, ветеринари радять тримати свинарники в закритому режимі, бажано входити до тварин у змінному взутті й постійно слідкувати за станом їхнього здоров’я та інформувати ветеринарів про підозри на захворювання.

Цього року африканська чума свиней зареєстрована уже в 12 країнах світу: Латвії, Литві, Естонії, Польщі, Росії, Кабо Верде, Бурунді, Кенії, Нігерії, Малі, ПАР та Україні.

Підготувала Юлія Малєєва
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Африканская чума лошадей, или чума однокопытных - вирусная болезнь, протекающая остро или подостро, характеризуется лихорадкой, появлением отеков подкожной клетчатки и кровоизлияниями во внутренних органах.

География болезни. До 1958 г. чуму лошадей регистрировали главным образом в Африке. С 1959 г. инфекция стала быстро распространяться в странах Ближнего и Среднего Востока и приняла характер панзоотии, проникнув на остров Кипр, в Иорданию, Ливан, Сирию, Ирак, Турцию, Иран, Афганистан, Пакистан и в Индию. В 1965-1966 гг. чума лошадей появилась в Марокко, Алжире и Тунисе, т. е. в странах, имеющих связи с государствами Южной и Юго-Западной Европы, а осенью 1966 г. она была зарегистрирована в Испании.

Экономический ущерб от африканской чумы лошадей слагается из падежа восприимчивых к этой болезни животных и затрат, связанных с проведением противоэпизоотических мероприятий. При появлении болезни в районах, где ее ранее не регистрировали, погибает от 50 до 95% животных от числа заболевших, а в местах стационарного распространения--около 10%. Наибольший ущерб чума нанесла странам Ближнего и Среднего Востока. В эпизоотию 1959-1961 гг. от этой болезни пало свыше 300 тыс. лошадей, а в 1966 г. в государствах Северной Африки (Алжир, Тунис, Марокко), пало 370 тыс, лошадей, ослов и мулов (М. Kaveh, 1967) (материалы XXXV Генеральной сессии МЭБ, 1969).

Возбудитель - фильтрующийся вирус с четко выраженными антигенными различиями штаммов. В настоящее время группа вирусов африканской чумы лошадей составляет комплекс, объединяющий девять различных по антигенной структуре агентов, у которых общий комплементсвязывающий антиген.

Эпизоотология болезни. К африканской чуме наиболее восприимчивы лошади. В районах, где болезнь появляется впервые или через несколько лет после предыдущей вспышки, среди заболевших животных отмечается значительный падеж. В местах, стационарно неблагополучных по африканской чуме, гибель животных зависит от породы лошадей и вирулентности возбудителя. Кроме того, замечено, что завезенные лошади в период эпизоотии, как правило, погибают все, в то время как местные лишь переболевают. Жеребята, родившиеся от иммунных матерей, устойчивы к экспериментальному заражению до 5-6-месячного возраста. Неиммунных лошадей можно экспериментально инфицировать, вводя вируссодержащий материал подкожно, внутрикожно, внутривенно, интратрахеально и интрапульмонально. Скармливанием инфекционного материала не всегда удается заразить животных.

К африканской чуме лошадей чувствительны также мулы и ослы. На Среднем Востоке пало около 4% ослов.

Некоторым исследователям удавалось заражать собак скармливанием инфекционного материала.

У крупного рогатого скота, овец и коз после введения вирулентного материала лишь незначительно повышается температура тела.

Человек к вирусу африканской чумы лошадей невосприимчив.

Заболевание наблюдается в теплое, дождливое время года в сырых, низменных районах. При выпадении обильных осадков отмечается распространение чумы лошадей и в районах, расположенных на возвышенных местах, где в обычные годы она не наблюдается. Отмечено также, что заболевают в основном те лошади, которые остаются на ночь вне помещений. Поэтому, чтобы предупредить заболевание лошадей, их нужно выпасать днем, а на ночь загонять в помещения.

Симптоматика. Инкубационный период продолжается 5-7 дней. Различают сверхострое, острое и подострое течение болезни.

Сверхострое течение болезни. После инкубационного периода (2-3 дня) температура тела быстро повышается до 41° и выше. На этом уровне она удерживается 1-2 дня, а затем снижается до нормальной. У животных наблюдают конъюнктивит, учащенное дыхание и ускоренный пульс. На 5-7-й день больные животные погибают.

Острое течение болезни (легочная форма). В Африке эту форму болезни называют Dunkop - худая голова . Ее регистрируют у животных, высокочувствительных к вирусу африканской чумы. После инкубационного периода температура тела резко повышается, дыхание становится затрудненным, шея вытягивается, появляется одышка, сухой болезненный кашель и желтоватые истечения из носа. Продолжительность болезни 10-15 дней.

Подострое течение болезни (сердечная, или отечная, форма).-В Африке она называется Dikkop - большая голова . Болезнь характеризуется сильным отеком головы, шеи и постоянным расстройством сердечной деятельности. Иногда отек распространяется на область живота. Инкубационный период может продолжаться до 30 дней. Эта форма болезни встречается в условиях вяло протекающей эпизоотии. На 10-12-й день отеки появляются в обеих височных впадинах. Они могут или исчезать, или еще более увеличиваться и распространяться на голову, язык, иногда на шею и грудную клетку. Видимые слизистые оболочки набухшие, пульс слабый, учащенный, иногда не прощупывается. Больные животные, как правило, погибают.

При смешанной форме симптомы, характерные для обеих форм болезни, развиваются одновременно или один за другим.

Патологоанатомические изменения соответствуют клиническим признакам болезни. Если животное пало в период острого течения болезни, отмечают отечность легких и скопление жидкости (до нескольких литров) в плевральной полости, а также инфильтрацию соединительной ткани у основания сердца. При разрезе легких из ткани выделяется желтоватая пенистая жидкость. Бронхиальные и средостенные лимфатические узлы увеличены и отечны. На околосердечной сумке заметны геморрагии. При сердечной форме болезни соединительная, подкожная, мышечная ткани и лимфатические узлы отечны. Отечность охватывает голову, шею, а иногда распространяется до грудной клетки и плечевых суставов. У некоторых животных отечны веки, височные впадины, губы и межчелюстное пространство. У многих павших животных можно обнаружить в околосердечной сумке скопление жидкости. На эпикарде встречаются геморрагические пятна, на эндокарде красные диффузные зоны, мышца сердца перерождена, легкие отечны.

Диагноз. При постановке диагноза прежде всего учитывают эпизоотическую обстановку. Заболевание, как правило, появляется в теплое время года, и ему предшествует выпадение значительного количества осадков. Такие климатические условия способствуют интенсивному распространению насекомых - переносчиков вируса чумы лошадей. Присутствие большого числа однокопытных в местах появления болезни приводит к заражению новых групп восприимчивых животных и инфекция таким путем распространяется в ранее свободные от нее районы.

В государствах, где африканская чума лошадей ранее не регистрировалась, одним из основных методов постановки диагноза служит биологическая проба. Для этого испытуемый материал (кровь больной лошади, взятую в период лихорадки, или суспензию селезенки павшего животного) вводят внутривенно здоровой лошади или в мозг белым мышам. На 3-6-е сутки после заражения у лошадей повышается температура до 40-40,5°. Однако животные сохраняют аппетит. За 2-3 суток до гибели (через 7-11 суток после заражения) у лошадей отмечается затрудненное дыхание, пульс слабого наполнения и отеки различных частей тела. Затем при явлениях общего тяжелого угнетения животные погибают.

Дифференциальный диагноз. Африканскую чуму лошадей следует отличать от сибирской язвы, пироплазмоза и трипанозомоза. При указанных болезнях селезенка у павших лошадей значительно увеличена, а при чуме она нормального размера. Кроме того, при лабораторном исследовании (микроскопии) в патологических материалах, взятых от лошадей, павших от сибирской язвы и кровепаразитарных болезней, можно обнаружить соответствующих возбудителей.

Лечение. Специфических средств лечения нет. Проводят симптоматическое лечение, направленное на поддержание функций сердца и легких.

Иммунитет. Переболевшие чумой животные не чувствительны к тому типу вируса, который вызвал заболевание, и восприимчивы к вирулентному вирусу других антигенных типов.

Симультанные прививки. Каждой лошади вводят внутривенно гипериммунную сыворотку и вирулентный вирус (кровь больных животных). Однако у многих привитых лошадей отмечают осложнения, приводящие животных к гибели.

Меры борьбы. При появлении АЧЛ на хозяйство накладывают карантин. Больных и подозрительных по заболеванию лошадей убивают, трупы утилизируют, запрещают перемещение всех видов животных. Лошадей защищают от нападения насекомых, запрещают пастьбу в ночное время. В обязательном порядке определяют вокруг эпизоотического очага АЧЛ угрожаемую зону, в которой поголовно вакцинируют всех однокопытных. Привитых животных метят яркой краской и устраняют возможность заражения их через кровососущих насекомых.

Карантин с хозяйства снимают через 1 год после последнего случая гибели от чумы или убоя больной лошади, а вывоз животных из ранее неблагополучного хозяйства разрешается не ранее чем через 1 год после снятия карантина.

Африканська чума свиней добралась до Волині.

У зв’язку з цим, голова обласної державної адміністрації Володимир Гунчик ініціював проведення увечері п’ятниці 26 серпня 2016 року екстренної наради за участю керівників профільних структур - членів державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при облдержадміністрації, аби оперативно вжити заходів із локалізації хвороби.

Нагадаємо, що впродовж кількох минулих днів у окремих власників домашніх господарств із селища міського типу Любешів, села Воля Любешівська та хутора Дякова Залізницької сільської ради Любешівського району, а також села Кортеліси Ратнівського району виявили свиней, що мали захворювання, симптоми якого властиві африканській чумі. Після загибелі тварин працівники ветеринарної медицини відібрали патологічний матеріал та направили його до “Випробувального центру державного науково–дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно–санітарної експертизи”, що в місті Києві. Учора ж по обіді стали відомі результати досліджень – свині були уражені цією невиліковною недугою.

Відтак, під час екстренної наради керівник найвищої виконавчої гілки влади регіону висловив вкрай рішучу позицію щодо заходів із уникнення поширення африканської чуми свиней. Насамперед, мова йде про недопущення вивозу потенційно ураженого м’яса в сусідні райони, області та навіть країни, як от Білорусь. На разі, на думку голови облдержадміністрації, Волинь має достатньо можливостей, аби локалізувати осередки цього захворювання. Ряд заходів у районах почали вже здійснювати. Однак, переконаний Володимир Петрович, варто скоординувати та посилити зусилля, аби досягнути бажаних результатів.

– Попереду субота й неділя, коли ринки регіону, включно з Любешівськими та Ратнівськими, працюють найбільш активно. Громадяни сусідньої держави приїздять сюди. Тож, два вихідних дні – значний термін часу, – наголосив Володимир Гунчик, звертаючись до голів обидвох районних державних адміністрацій. – Не бійтеся приймати радикальні рішення! Якщо епідемія чуми піде гуляти Волинню, доведеться вирізати все поголів’я свиней. У подальшому ж це призведе до набагато гірших наслідків.

Відтак, керівник області порекомендував не лише обмежити, а загалом заборонити продаж м’ясних продуктів на ринках, торгових площах та в супермаркетах зазначених вище районів. Голова Любешівської райдержадміністрації, котрий був присутній на нараді у режимі відеозв’язку, повідомив, що Комунальне підприємство “Ринок” від суботи 27 липня цього року заборонить продаж м’ясної продукції у Любешові, а відтак не буде видавати відповідних дозволів. Що стосується села Кортеліси, то згідно з інструкцією щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней у двадцятикілометровій зоні захисту, або ж території, що безпосередньо межує з епізоотичним вогнищем, а також території, що оточує межі першої зони, радіусом до 150 кілометрів, заборонять продаж, переміщення, вільне утримання та безконтрольний забій свиней. Плани відповідних заходів щодо недопущення поширення та ліквідації захворювання у даних населених пунктах будуть затверджені на засіданнях Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, що відбудуться 27 липня при державних адміністраціях обидвох районів.

Разом із тим, учасники наради говорили про необхідність попередження керівництва Маневицького, Камінь-Каширського, Старовижівського та Шацького районів щодо оголошення карантину на Любешівщині та Ратнівщині, небезпеки поширення африканської чуми на територію навколишніх районів, а відтак – узгодження з ними спільних дій.

Крім цього, начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії головного управління Держпродспоживслужби в області Богдан Лозинський розповів про заходи, що вже були вжиті:

– Розпочалася робота щодо недопущення поширення хвороби в населених пунктах Любешівського та Ратнівського району. Зважаючи на підозру на африканську чуму головним управлінням було утворено 2 групи спеціалістів у складі по троє осіб із Держпродспоживслужби в області та ДУ “Волинська Регіональна Державна Лабораторія Ветеринарної Медицини”.

Більш того наказом головного управління Держпродспоживслужби визначено суботу й неділю 27-28 серпня 2016 року робочими днями для спеціалістів ветеринарної медицини зазначеного органу влади. На допомогу їм долучаться шестеро відповідних працівників зі Старої Вижви, котрі працюватимуть у Ратінвському районі, а також двох із Луцького та по чотири з Ківерцівського й Маневицького районів для допомоги в Любешівському районі.

Додатково у неблагополучних районах облаштують ветеринарно-поліцейські пости: 8 на Любешівщині та 1 – на Ратнівщині. Робочі групи працюватимуть там не лише у вихідні, а й упродовж наступних кількох тижнів. Управління Державної служби надзвичайних ситуацій в області теж надасть посильну допомогу, зокрема палатки для розміщення постів.

Позаяк групи працюватимуть у посиленому режимі й очікують надходження результатів проб із інших сіл, де були взяті матеріали та відправлені на дослідження, голова Любешівської райдержадміністрації попросив т.в.о. начальника головного управління Національної поліції в області Петра Шпигу направити у район додаткові сили очолюваного ним органу влади для постійної присутності на ветеринарно-поліцейських постах і подворового обходу помешкань населення. Задля цього створять 4 відповідних групи для вилучення свиней у жителів населених пунктів обидвох районів у складі 4 представників управління з Державної служби з надзвичайних ситуацій України в області, 2 представників ветеринарної служби, 1 представника Нацполіції у регіоні та 1 представника від сільради.

А позаяк через Любешів проходить траса міжнародного значення Луцьк-Дольськ, або ж Р-14, підкреслив, що пости на трасі мають бути облаштовані відповідними попереджувальним знаками.

Окрім цього, Богдан Васильович повідомив, що основним джерелом збудника африканської чуми свиней є дикий кабан. Тому одне з найбільш болючих питань – його депопуляція. В Білорусії намагались знищити потенційно уражених тварин, а позаяк їм не вдалося цього зробити, проблема розгорілась із новою силою. Тож, за словами начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії головного управління Держпродспоживслужби в області, слід забезпечити депопуляцію дикого кабана хоча б у 30-кілометровій прикордонній смузі.

Африканская чума свиней (АЧС) — опасное инфекционное заболевание. Первый случай зафиксирован в начале XX века в Южной Африке. Болезнь поражает поголовье не зависимо от возраста и условий содержания животных. Заражение происходит воздушно-капельным путем от инфицированных животных. Заболеванию подвержены как домашние свиньи, так и дикие кабаны. Смертность происходит почти в 100% случаях. АЧС не представляет опасности для человека, однако наносит большой урон фермерам и сельхозпредприятиям. Сегодня нет панацеи от губительного вируса.

Корреспондент портала AGRONEWS разбирался с причинами возникновения, симптомами и необходимыми профилактическими мероприятиями. Самые актуальные новости АЧС читайте на нашем портале.

Что такое АЧС?

Африканская чума свиней является инфекционным заболеванием, которое протекает достаточно остро. Возбудителем служит ДНК, который содержится в вирусе. Болезнь сопровождается ознобом, лихорадкой и поражением внутренних органов.

Различают разновидности А В и С. Вирус устойчив к перепаду температур, не подвержен заморозке и высыханию. Контагиозная инфекция распространяется быстро и приводит к гибели всего поголовья, что наносит непоправимый ущерб фермерским хозяйствам.

Уничтожить вирус африканской чумы свиней в природе невозможно. Сегодня нет спасительной вакцины и лекарств, которые помогли бы в борьбе с ним.

Летальный исход после заражения наступает в 100% случаях. Это происходит из-за исключительной живучести вируса. Он, попадая в организм животного, начинает активно размножаться. Распространение вируса африканской чумы происходит достаточно быстро. Из-за этого в ряде стран действия по профилактике и борьбе с вирусом разработаны на правительственном уровне.

Происхождение вируса

Вирус африканской чумы свиней впервые зарегистрирован в Южной Африке в начале XX века. Изначально АЧС отнесли к природно-очаговым экзотическим инфекциям, которые часто встречались у афганских диких кабанов. Позднее вспышки были зафиксированы в Португалии, Центральной и Южной Америке, Испании и в других странах. На территории СНГ с вирусом впервые столкнулись в 2008 году.

Симптоматика у животных может отличаться в зависимости от типа вируса. Заражению подвержены как домашние свиньи, так и дикие кабаны. Возраст, порода и условия содержания животных значения не имеют.

Отмечено, что эпизоотические очаги чаще возникают зимой и в начале весны.

Первые симптомы и признаки

Инкубационный период варьируется от одной до двух недель. Признаки заболевания африканской чумой свиней могут меняться в зависимости от степени заболевания. Поэтому на начальном этапе сложно поставить верный диагноз.

• повышенная температура (выше 40 °C),
• отсутствие аппетита,
• апатия,
• затрудненное дыхание,
• выделения из носа и глаз,
• линька,
• резкий падеж,
• нарушение моторики,
• проблемы с кишечно-желудочным трактом,
• кровоподтеки,
• лихорадка,
• воспаление легких.

Первые симптомы проявляются через 3-5 дней после заражения. Однако болезнь может протекать молниеносно, животное может умереть в течение 24-48 часов без каких-либо явных признаков.

Хроническая и атипичная формы заболевания

Выделяют хроническую и атипичную формы. Продолжительность хронической формы составляет от двух месяцев. У свиней отмечается понос, приступы лихорадки, отсутствие аппетита и воспаление легких. Животные быстро теряют вес, кожа морщится, могут появляться кровоподтеки на конечностях, а также в области ушей и хвоста.

При хронической форме африканской чумы признаки могут изменяться. Вирус невозможно вывести из организма, а зараженные животные остаются переносчиками заболевания. Смертность в таких случаях составляет 100%.

Атипичная форма чаще проявляется у поросят-сосунов и отъемышей, которые обладают материнским иммунитетом или инфицированы слабовирулентным вирусом группы В. На ранней стадии заболевание характеризуется отказом от пищи, конъюнктивитом и кровоподтеками.

Некоторые поросята могут полностью выздороветь, у других отмечаются осложнения вторичными бактериальными вирусами. Это приводит к массовой пневмонии и гастроэнтероколитам, что заканчивается летальным исходом. Инфицированные свиньи не могут выздороветь до конца, оставаясь переносчиками.

При атипичной форме африканской чумы свиней смертность составляет 30-60%.

Диагностика и лечение

Поставить верный диагноз возможно только после проведения лабораторных исследований. Основанием служат патологоанатомические и эпизоотологические данные, симптомы и результаты анализов. У зараженных животных берут пробу крови, у трупов — фрагменты органов.

Доставку частиц селезенки от большого количества животных производят, когда можно изолировать вирус и определить патологию. Биоматериал передается в качественном виде, доставка происходит за короткое время. Так, каждая отдельная частица должны быть помещена в индивидуальный пакетик, после чего в емкость со льдом. Фрагменты не должны полностью заморозиться, в таком случае достаточно охлаждения.

Проба крови для исследований берется у животных, которые страдают африканской чумой длительное время или имели контакт с инфицированными животными.

Если наличие вируса подтверждено, необходимо проводить вакцинировать животных и направить силы на профилактические мероприятия, это поможет спасти не инфицированных особей. Зараженных свиней отправляют на убой, т.к. сегодня не существует лечения и действенной вакцины.

Профилактика вируса АЧС

В основе профилактики африканской чумы свиней лежит несколько важных правил. Для недопущения распространения необходимо:

• покупать корма для животных в местах, где не зарегистрирован вирус, а перед кормлением проводить термическую обработку;
• регулярно дезинфицировать фермы и склады с кормами, обрабатывать против паразитов;
• препятствовать контакту свиней с животными из других хозяйств, домашними животными и плотоядными пернатыми, которые являются переносчиками инфекции;
• не ввозить на территорию свинофермы инвентарь, который не прошел дезинфекцию;
• покупать животных только при наличии сопроводительных ветеринарных документов, подтверждающих здоровье свиней;
• систематически вакцинировать поголовье против основных болезней и проводить ветеринарные осмотры,
• осуществлять убой только в специально предназначенных для этого местах;
• при подозрении на заражение закрыть свинью на карантин и ограничить доступ к другим животным;
• при необходимости своевременно отправить животное на убой.

АЧС: чем опасен вирус для человека?

Нет однозначного ответа на вопрос, представляет ли вирус опасность для человека или нет. На данный момент в мире нет подтвержденных случаев заражения человека вирусом АЧС. Есть мнение, что мясо больных животных можно даже употреблять в пищу, но только после термической обработки.

Есть данные о том, что чума свиней обнаружена у людей, которые страдают тропической лихорадкой. Таким образом, инфекция может спровоцировать развитие иных серьезных заболеваний.

Также опасный вирус имеет свойство мутировать, поэтому не следует исключать тот факт, что один из его видов может быть опасен для человека.

Її спалахи виявлені у Любешівському і Ратнівському районах. Тож ряд сіл 17 сільських рад нашого району віднесені до зони нагляду, адже під загрозою захворювання опинилося близько 8 тисяч свиней, що утримуються в господарствах селян. Проте ветеринари заспокоюють, не радять вирізати поспіхом тварин, оскільки ситуація під контролем.

У зв’язку з цим минулої п’ятниці відбулася екстренна нарада за участю керівників профільних структур – членів державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при облдержадміністрації. Голова ОДА Володимир Гунчик порекомендував не лише обмежити, а загалом заборонити продаж м’ясних продуктів на ринках, торгових площах та в супермаркетах Любешівського та Ратнівського районів. Окрім того тут мали облаштувати ветеринарно-поліцейські пости: 8 — на Любешівщині та 1 – на Ратнівщині, аби локалізувати осередки цього захворювання.

Тим часом у нашому районі ветеринари також обмежили переміщення в першу чергу живих свиней в районі. У суботу, 27 серпня, та неділю, 28 серпня, на свинячих ринках у селі Бузаки та місті Камені-Каширському не дозволялося продавати поросят.

— Такі заходи були вжиті для того, щоб на територію району бува не завезли хворих тварин, — розповідає начальник Держпродспоживслужби в районі Віталій Макарчук.

Поряд з цим вчора відбулося засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при райдержадміністрації, на якому доповідалося про те, що у сусідніх Любешівському та Ратнівському районах оголошено карантин, а також визначено межі епізоотичного осередку, захисної зони та зони нагляду.

— До зони нагляду входить ряд населених пунктів нашого району. Це, зокрема, села Видричівської, Хотешівської, Черченської, Мельники-Мостищенської, Бузаківської, Осівецької, Грудківської, Воєгощанської, Ворокомлівської, Видертської, Броницької, Пнівненської, Тоболівської, Новочервищанської, Олениненської, Боровненської, Гута-Боровненської сільських рад, — розповідає Віталій Юхимович.

У зв’язку з цим в районі передбачено облік усього поголів’я свиней у господарствах усіх форм власності та диких свиней з наступним посиленням спостереження за ними. Тобто працівники ветеринарної служби та сільських рад вже проводять підрахунок свиней на території, що входить у другу зону нагляду. Окрім того тепер забороняється торгівля на ринках свининою та іншими продуктами свинарства, постачання населенню продуктів тваринництва без наявності супровідних ветеринарних документів. Вирішили також вдатися до таких заходів як винищення бродячих собак та котів гуманними методами, а також дератизація місць утримання тварин, відстріл диких свиней з метою моніторингу в дикій фауні.

— На випадок виникнення захворювання на африканську чуму свиней на Камінь-Каширщині в установах ветмедицини створений необхідний запас засобів для відбору та пересилки патологічного матеріалу, спецодягу та засобів захисту. На поготові автомобілі, дезінфекційна установка. Є мінімальний запас деззасобів, — розповідає начальник Держпродспоживслужби в районі Віталій Макарчук. – А тому в паніку не треба в падати, — застерігає.

Ветеринари не радять вирізати усіх свиней, бо поряд зі здоровими можна зарізати і хворих. М’ясо з них, звичайно, їсти можна. При термічній обробці збудник гине, але, наприклад, у засоленому салі він може зберігатися досить тривалий час, так само як і на одязі та взутті людини, котра контактувала з хворою свинею. Для людини африканська чума свиней загрози не несе.

У людей виникає маса запитань з приводу того, а що ж тоді робити, якщо раптом АЧС прийде і до нас. Ветеринари кажуть, що головне — уважне спостереження за свинями. При найменших проявах будь-якої хвороби слід звертатися до них, а своєчасне лікування може врятувати тварину. Адже африканську чуму дуже легко сплутати із бешихою, пастерельозом, навіть віспою та іншими хворобами свиней. Хоча сама африканська чума лікуванню не піддається. Немає проти неї і вакцини. Якщо ж, не доведи Господи, ця напасть дійде і на Камінь-Каширщину, то цілком можливо доведеться вдаватися до крайніх методів.

— В таких випадках зазвичай туші хворих тварин спалюються у відведених місцях, а здорових свиней відправляють на переробку на консерви.

Та чи буде господарям якась компенсація? Голова райдержадміністрації Валерій Дунайчук, у якого це питання також на контролі, зазначив, що державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при ОДА прийнято рішення щодо компенсації громадянам вартості вилучених тварин. На це будуть виділені кошти з резервного фонду облдержадміністрації.

Людям же слід бути особливо уважними. Хвороба АЧС розвивається зазвичай дуже швидко і є надзвичайно заразною. Вірус африканської чуми свиней стійкий до широкого діапазону температур і рН середовища. А тому у трупах свиней він зберігається до десяти тижнів, у м’ясі хворих тварин — до 155 днів, у копченій шинці — до 5 місяців, у гноєві — до 3 місяців.

Ознаки хвороби – лихоманка (підвищена температура), синюшність шкіри та обширні крововиливи у внутрішніх органах.