Приказ 120 вич и приказ 955

Перелік та нормативи застосування засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами

1. Ці Перелік та нормативи є обов'язковими для закладів охорони здоров'я всіх форм власності, медичний персонал яких проводить діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надає медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактує з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами.

2. Під час маніпуляцій, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри і слизових оболонок, розтину трупів, проведення лабораторних досліджень, оброблення інструментарію і білизни, прибирання приміщень тощо медичні працівники та інший персонал повинні користуватися засобами індивідуального захисту.

Кількість цих засобів визначається, виходячи з добової норми на одного працівника, у кількості не меншій ніж: хірургічний халат - 1, гумові (латексні/неопренові) рукавички - з розрахунку 1 пара на 3 години роботи, маски - 6, шапочка - 1, непромокальний фартух - 1, нарукавники - 2, окуляри - 1, захисний екран - 1.

У спеціалізованих відділеннях закладів охорони здоров'я, що надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим особам та хворим на СНІД, повинно бути не менше ніж один набір одноразового стерильного інструментарію на 6 хворих (на добу): для хірургії, для гінекології, для отоларингології, для взяття крові.

Для консультантів і чергової зміни медичних працівників додатково видається половина зазначеної в абзацах другому, третьому цього пункту кількості засобів індивідуального захисту та наборів інструментарію.

3. Медичніпрацівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри, які неможливо закрити пов'язкою, звільняються на період захворювання від медичного обслуговування ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД і контакту з предметами догляду за ними.

4. Усі маніпуляції з кров'ю і сироватками ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД у лабораторіях повинні виконуватися за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток, дозаторів, електровідсмоктувачів.

Наказ МОЗ України № 798 від 21.09.2010 "Про затвердження методичних рекомендацій "Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу"

1. Загальні положення

Методичні рекомендації призначені для співробітників закладів охорони здоров’я, а також санітарно-епідеміологічних і дезінфекційних станцій.

1.2. Визначення термінів

- Антимікробний засіб – засіб, який пригнічує життєдіяльність мікроорганізмів (дезінфектанти, антисептики, стерилянти, хіміотерапевтичні засоби, що включають антибіотики, засоби, які очищують, консерванти).

- Антисептики – хімічні речовини мікробостатичної та мікробоцидної дії, що використовуються для профілактичної і терапевтичної антисептики інтактних та пошкоджених шкірних і слизових покривів, порожнин, ран.

- Антисептик для рук – засіб на основі спирту з додаванням або без додавання інших сполук, призначений для деконтамінації шкіри рук з метою переривання ланцюгу передачі інфекції.

- Внутрішньолікарняна інфекція (ВЛІ) – будь-яка клінічно виражена хвороба інфекційної природи, яка уражає пацієнта внаслідок перебування в стаціонарі або відвідування лікувальної установи, а також інфекції, які виникають у персоналу закладу охорони здоров’я в результаті їх професійної діяльності.

- Гігієнічна антисептика рук – це обробка рук шляхом втирання антисептика в шкіру рук для ліквідації транзиторних мікроорганізмів.

- Інвазивні втручання – використання апаратів і пристроїв, що долають природні бар'єри організму, з якими збудник може проникнути безпосередньо в кров'яне русло, органи і системи організму хворого.

- Звичайне миття рук – процедура миття водою із звичайним (без протимікробної дії) милом.

- Подразнюючий контактний дерматит (КД) – неприємні відчуття та зміни стану шкіри, які можуть проявлятися в сухості шкіри, появі свербежу або печії, почервонінні, лущенні епідермісу та утворенні тріщин.

- Резидентні мікроорганізми – мікроорганізми, що постійно живуть та розмножуються на шкірі.

- Спороутворюючі бактерії – це бактерії, які мають здатність утворювати особливі структури, що вкриті щільною оболонкою, їх умовно називають спорами, вони високо резистентні до дії багатьох фізико-хімічних факторів.

- Транзиторні мікроорганізми – мікроорганізми, які тимчасово потрапляють на поверхню шкіри людини при контакті з різними живими та неживими об’єктами.

2. Загальні вимоги

2.1. Персонал закладу охорони здоров’я слідкує за чистотою своїх рук. Рекомендується, щоб нігті були коротко підстрижені у рівень з кінчиками пальців, без покриття лаком та тріщин на поверхні нігтів, без накладних нігтів.

2.2. Перед обробкою рук знімаються браслети, часи, обручки.

2.3. В приміщенні, де проводиться обробка рук, умивальник розташовують в легкодоступному місці, обладнують краном з холодною та гарячою водою та змішувачем, який бажано приводити в дію без доторкання рук, а струмінь води повинен бути спрямований прямо у сифон злива для запобігання розбризкуванню води.

2.4. Біля умивальника доцільно встановити три дозатори:

із засобом для антимікробної обробки рук;із рідким милом;із засобом для догляду за шкірою.

2.5. Кожне місце для миття рук за можливості обладнується дозаторами одноразових рушників, серветок та ємкістю для використаних засобів.

2.6. Не рекомендується висушування рук за допомогою електросушарок через неминуче завихрення повітря, в якому можуть бути забруднюючі частки, а також через недостатнє висихання рук.

2.7. За відсутності централізованого водопостачання або наявності іншої проблеми з водою, відділення забезпечуються закритими ємкостями для води з кранами. В ємкості заливають кип'ячену воду і замінюють її не рідше одного разу на добу. Перед наступним заповненням ємкості ретельно миються (за необхідності дезінфікуються), обполіскуються і висушуються.

3. Гігієнічна обробка рук

Гігієнічна обробка рук включає звичайне миття рук водою зі звичайним милом та гігієнічну антисептику рук, тобто втирання спиртового антисептика, без застосування води, у шкіру рук з метою зниження числа мікроорганізмів, що знаходяться на них.

Стандартною процедурою упродовж робочого дня є антисептична обробка рук без застосування води, тобто втирання спиртового антисептика в шкіру рук.

3.1.1. Звичайне миття рук із застосуванням неантимікробного миючого засобу рекомендується проводити:

- на початку та в кінці робочого дня;

- перед приготуванням та роздачею їжі;

- у всіх випадках перед обробкою антисептиком, коли руки явно забруднені;

- при контакті зі збудниками ентеровірусних інфекцій в разі відсутності відповідних антивірусних засобів рекомендується механічне усунення вірусів при пролонгованому у часі (до 5 хв.) митті рук;

- при контакті зі споровими мікроорганізмами – пролонговане у часі миття рук (щонайменше 2 хв.) для механічного усунення спор;

- після користування туалетом;

- у всіх інших випадках за відсутності ризику інфікування або спеціальних вказівок.

3.1.2. Гігієнічну обробку рук із застосуванням спиртових антисептиків рекомендується проводити перед:

входом в асептичні приміщення (передопераційну, стерилізаційні відділення, відділення реанімації, гемодіалізу та ін.);

виконанням інвазійних втручань (установлення катетерів, проведення ін'єкцій, бронхоскопії, ендоскопії та ін.);

діяльністю, при якій можливо інфікування об'єкта (наприклад, приготування інфузій, наповнення ємкостей розчинами та ін.);

кожним прямим контактом з пацієнтами;

переходом від інфікованої до неінфікованої ділянки тіла пацієнта;

контактом із стерильним матеріалом та інструментарієм;

контакту із забрудненими предметами, рідинами чи поверхнями (наприклад з системою збору сечі, забрудненою білизною, біосубстратами, виділеннями хворого та ін.);

контакту з вже введеними дренажами, катетерами чи з місцем їх введення;

кожного контакту з ранами;

кожного контакту з пацієнтами;

після чистки носа (при риніті є велика ймовірність наявності вірусної інфекції з наступним виділенням S.aureus).

3.2. Звичайне миття

3.2.1. Звичайне миття призначене виключно для механічної очистки рук, при цьому з рук усувається забруднення, піт, частково змиваються спороутворюючі бактерії, а також частково інші транзиторні мікроорганізми. 3.2.2. Техніка звичайного миття здійснюється таким чином:

- кисті рук змочують водою, потім наносять миючий засіб так, щоб він покривав усю поверхню кистей рук та зап'ястя. Руки миють близько 30 с. Особливу увагу приділяють обробці піднігтьових зон, нігтів, білянігтьових валиків та міжпальцевих зон;

- після обробки миючим засобом руки ретельно відмивають водою від мила та висушують одноразовими рушниками чи серветками. Останньою серветкою закривають кран з водою.

3.3. Гігієнічна антисептика

3.3.1. Стандартна методика втирання антисептика включає 6 стадій і представлена в додатку 4. Кожну стадію повторюють не менше 5 разів.

3.3.2. Антисептик в кількості не менше 3 мл вливають в заглиблення сухої долоні і енергійно втирають в шкіру рук та зап'ястя протягом 30 с.

3.3.3. Протягом всього часу втирання засобу шкіру підтримують вологою від антисептика, тому кількість порцій засобу, який втирається, суворо не регламентується. Останню порцію антисептика втирають до його повного висихання. Витирання рук не допускається.

3.3.5. За наявності видимого забруднення рук усувають його серветкою, що змочена антисептиком, та миють руки з миючим засобом. Потім ретельно відмивають водою від мила та висушують одноразовим рушником чи серветками. Останньою серветкою закривають кран. Після цього руки обробляють антисептиком двічі по 30 с.

4. Використання медичних рукавичок

4.1. Використання рукавичок не дає абсолютної гарантії захисту пацієнтів та персоналу від збудників інфекції.

4.2. Використання медичних рукавичок захищає пацієнтів та медичний персонал від розповсюдження транзиторної та резидентної мікрофлори безпосередньо через руки та опосередковано через контакти з забрудненими об'єктами оточення.

4.3. Для використання у медичній практиці рекомендується три типи рукавичок:

- хірургічні – використовуються при проведенні інвазивних втручань;

- оглядові – забезпечують захист медперсоналу при використанні багатьох медичних маніпуляцій;

- побутові – забезпечують захист медперсоналу при обробці обладнання, забруднених поверхонь, інструментарію, при роботі з відходами медичних закладів та таке інше.

4.4. Стерильні рукавички рекомендується використовувати при:

усіх хірургічних оперативних втручаннях; для зниження частоти проколів рекомендується застосовувати дві надіті одна на одну рукавички, верхню рукавичку заміняти кожні 30 хв. протягом операції; рекомендується також застосовувати рукавички з індикатором перфорації, в яких пошкодження рукавички швидко призводить до видимої зміни забарвлення в місці проколу;

інвазивних маніпуляціях (внутрішньовенні інфузії, відбір біопроб для досліджень та таке інше);

установленні катетера або провідника через шкіру;

маніпуляціях, пов'язаних з контактом стерильного інструментарію з інтактними слизовими оболонками (цистоскопія, катетеризація сечового міхура);

бронхоскопії, ендоскопії шлунково-кишкового тракту, санації трахеї;

контакті з ендотрахеальними відсосами та трахеостомами.

4.5. Нестерильні рукавички рекомендується використовувати при:

контакті зі шлангами апаратів штучного дихання;

роботі з біологічним матеріалом від хворих;

проведенні внутрішньом'язових, внутрішньовенних ін'єкцій;

проведенні очистки устаткування та дезінфекції;

видаленні секретів та блювоти.

4.6. Вимоги до медичних рукавичок:

- для операцій: латексні, неопренові;

- для оглядів: латексні, тактилонові;

- при догляді за пацієнтом: латексні, поліетиленові, полівінілхлорідні;

допускається використання рукавичок з тканини під гумовими;

рукавички повинні бути відповідного розміру;

рукавички повинні забезпечувати високу тактильну чутливість;

містити мінімальну кількість антигенів (латекс, латекс-протеїни);

при виборі медичних рукавичок рекомендується врахувати можливі алергічні реакції в анамнезі пацієнтів на матеріал, з якого виготовлено рукавички;

для проведення передстерилізаційної очистки гострого медичного
інструментарію необхідно використовувати рукавички з текстурованою
зовнішньою поверхнею.

4.7. Одразу після використання медичні рукавички знімаються і занурюються в розчин дезінфектанту, безпосередньо в місці використання рукавичок.

4.8. Після знезараження рукавички одноразового використання підлягають утилізації.

4.9. Правила використання медичних рукавичок:

використання медичних рукавичок не створює абсолютного захисту і не виключає дотримання техніки обробки рук, яка застосовується в кожному окремому випадку одразу після зняття рукавичок при загрозі інфікування;

рукавички одноразового використання не припустимо використовувати повторно, нестерильні рукавички стерилізації не підлягають;

рукавички треба замінювати одразу, якщо вони пошкоджені.

Дата добавления: 2018-05-12 ; просмотров: 4852 ;

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 листопада 2013 р.
за № 1978/24510

Про затвердження нормативно-правових актів щодо захисту від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов’язків

1) Перелік та нормативи застосування засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами, що додаються;

підпункт 2.3 виключити. У зв’язку з цим підпункти 2.4 - 2.6 вважати відповідно підпунктами 2.3 - 2.5;

абзац другий підпункту 2.4 пункту 2 виключити. У зв’язку з цим абзаци третій - восьмий вважати відповідно абзацами другим - сьомим.

3. Внести до Інструкції з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією, затвердженої Наказом, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2000 року за № 820/5041, такі зміни:

главу 3 виключити.

У зв’язку з цим главу 4 вважати главою 3;

додаток 1 виключити.

У зв’язку з цим додаток 2 вважати додатком.

4. Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги (М. Хобзей) в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра О. Толстанова.

6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Голова Державної служби України
з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу
та інших соціально небезпечних захворювань

Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
репрезентативних всеукраїнських об’єднань
профспілок на національному рівні

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
05.11.2013 № 955

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 листопада 2013 р.
за № 1978/24510

ПЕРЕЛІК ТА НОРМАТИВИ
застосування засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами

1. Ці Перелік та нормативи є обов’язковими для закладів охорони здоров'я всіх форм власності, медичний персонал яких проводить діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надає медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактує з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами.

У спеціалізованих відділеннях закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим особам та хворим на СНІД, повинно бути не менше ніж один набір одноразового стерильного інструментарію на 6 хворих (на добу): для хірургії, для гінекології, для отоларингології, для взяття крові.

3. Медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри, які неможливо закрити пов'язкою, звільняються на період захворювання від медичного обслуговування ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД і контакту з предметами догляду за ними.

Директор Департаменту
реформ та розвитку
медичної допомоги

Об актуальных изменениях в КС узнаете, став участником программы, разработанной совместно с ЗАО "Сбербанк-АСТ". Слушателям, успешно освоившим программу выдаются удостоверения установленного образца.

Программа разработана совместно с ЗАО "Сбербанк-АСТ". Слушателям, успешно освоившим программу, выдаются удостоверения установленного образца.

Обзор документа

Проект Приказа Министерства здравоохранения РФ "Об утверждении Порядка оказания медицинской помощи населению при заболевании, вызываемом вирусом иммунодефицита человека (ВИЧ-инфекции)" (подготовлен Минздравом России 16.01.2020)

Досье на проект

В соответствии со статьей 37 Федерального закона от 21 ноября 2011 г. N 323-ФЗ "Об основах охраны здоровья граждан в Российской Федерации" (Собрание законодательства Российской Федерации, 2011, N 48, ст. 6724; 2013 N 48, ст. 6165; 2015, N 10, ст. 1425; 2016, N 27, ст. 4219; 2017, N 31, ст. 4765; 2018, N 53, ст. 8415) приказываю:

1. Утвердить Порядок оказания медицинской помощи населению при заболевании, вызываемом вирусом иммунодефицита человека (ВИЧ-инфекции), согласно приложению.

2. Признать утратившими силу:

приказ Министерства здравоохранения и социального развития Российской Федерации от 5 декабря 2005 г. N 757 "О неотложных мерах по организации обеспечения лекарственными препаратами больных ВИЧ-инфекцией" (зарегистрирован Министерством юстиции Российской Федерации 22 декабря 2005 г., регистрационный N 7294);

приказ Министерства здравоохранения Российской Федерации от 8 ноября 2012 г. N 689н "Об утверждении порядка оказания медицинской помощи взрослому населению при заболевании, вызываемом вирусом иммунодефицита человека (ВИЧ-инфекции)" (зарегистрирован Министерством юстиции Российской Федерации 21 декабря 2012 г., регистрационный N 26267).

3. Настоящий приказ вступает в силу с 1 марта 2020 года.

Министр

В.И. Скворцова

Приложение
к приказу Министерства здравоохранения Российской Федерации
от "___" _____________ 2020 г. N _____

1. Настоящий Порядок устанавливает правила организации оказания медицинской помощи населению при заболевании, вызываемом вирусом иммунодефицита человека (ВИЧ-инфекции) (далее - больные ВИЧ-инфекцией), в медицинских организациях и иных организациях, осуществляющих медицинскую деятельность.

2. Медицинская помощь больным ВИЧ-инфекцией оказывается в виде:

первичной медико-санитарной помощи;

специализированной, в том числе высокотехнологичной, медицинской помощи;

скорой, в том числе скорой специализированной, медицинской помощи;

паллиативной медицинской помощи.3. Медицинская помощь больным ВИЧ-инфекцией оказывается в следующих условиях:

амбулаторно (в условиях, не предусматривающих круглосуточного медицинского наблюдения и лечения), в том числе:

в медицинской организации, оказывающей первичную медико-санитарную помощь, или ее подразделении,

по месту жительства (пребывания) пациента - при необходимости формирование у пациента приверженности к лечению или посещении пациента с целью наблюдения за его состоянием, течением заболевания и своевременного назначения (коррекции) необходимого обследования и (или) лечения (активное посещение),

по месту выезда мобильной медицинской бригады, в том числе для оказания медицинской помощи расположенных на значительном удалении от медицинской организации и (или) имеющих плохую транспортную доступность с учетом климато-географических условий, а также для проведения профилактических мероприятий на территориях с активно текущим эпидемическим процессом ВИЧ-инфекции (наличие очагов новых заражений, высокие показатели заболеваемости ВИЧ-инфекцией и пораженности ВИЧ-инфекцией на территории административно-территориальные образования);

в дневном стационаре (в условиях, предусматривающих медицинское наблюдение и лечение в дневное время, но не требующих круглосуточного наблюдения и лечения);

стационарно (в условиях, обеспечивающих круглосуточное медицинское наблюдение и лечение).

4. Медицинская помощь больным ВИЧ-инфекцией оказывается в следующих формах:

экстренная (оказываемая при внезапных острых заболеваниях, состояниях, обострении хронических заболеваний, представляющих угрозу жизни пациента);

неотложная (оказываемая при внезапных острых заболеваниях, состояниях, обострении хронических заболеваний, без явных признаков угрозы жизни пациента, не требующих экстренной медицинской помощи);

плановая (оказываемая при проведении профилактических мероприятий, при заболеваниях и состояниях, не сопровождающихся угрозой жизни пациента, не требующих экстренной и неотложной медицинской помощи, и отсрочка оказания которой на определенное время не повлечет за собой ухудшение состояния пациента, угрозу его жизни и здоровью).

5. Первичная медико-санитарная помощь включает мероприятия по профилактике, диагностике ВИЧ-инфекции, направленные на предупреждение распространения ВИЧ-инфекции, своевременное выявление ВИЧ-инфекции среди населения, в том числе в группах населения повышенного риска, уязвимых и особо уязвимых группах населения к ВИЧ-инфекции, а также консультированию больных ВИЧ-инфекцией по безопасному поведению и профилактике ВИЧ-инфекции, и лечению ВИЧ-инфекции.

6. В кабинетах профилактики ВИЧ-инфекции осуществляется оказание первичной доврачебной медико-санитарной помощи в соответствии с приложениями N 1-3 к настоящему Порядка.

В целях повышения доступности медицинской помощи функции кабинетов профилактики ВИЧ-инфекции могут возлагаться на кабинеты (отделения) доврачебной помощи поликлиники (врачебной амбулатории, центра общей врачебной практики (семейной медицины)), фельдшерско-акушерские пункты.

7. В отделениях (кабинетах) медицинской профилактики для взрослых, терапевтических, врача общей практики (семейного врача), врача-психиатра-нарколога (врача-психиатра-нарколога участкового) осуществляется оказание первичной врачебной медико-санитарной помощи при ВИЧ-инфекции.

8. При оказании первичной врачебной медико-санитарной помощи медицинские работники осуществляют назначение (проведение) скринингового обследования на ВИЧ-инфекцию с применением простых (быстрых) тестов для выявления вируса иммунодефицита человека экспресс методом, или лабораторной диагностики, основанной на методе иммуноферментного (иммунохемилюминесцентного) анализа, проводят своевременное и в полном объеме выполнение назначений врача-инфекциониста, в том числе оформляют рецепты на назначенные антиретровирусные лекарственные препараты и осуществляют контролируемое лечение больных ВИЧ-инфекцией.

9. Основанием для проведения скринингового обследования на ВИЧ-инфекцию является наличие в анамнезе рискованного поведения в отношении заражения ВИЧ-инфекцией, сведений об опасном в эпидемиологическом отношении контакта с больным ВИЧ-инфекцией, принадлежность пациента к группе риска, обращение с целью обследования на другие инфекции, передающиеся половым путем, либо желание пациента обследоваться на ВИЧ-инфекцию, в том числе анонимно, клинические показания к обследованию на ВИЧ-инфекцию.

В субъектах Российской Федерации с распространенностью ВИЧ-инфекции среди беременных женщин выше 1 % скрининговое обследование рекомендуется проводить всем лицам в возрасте 15 - 55 лет, обратившимся в медицинскую организацию, не обследованным ранее, не имеющим сведений о предыдущем обследовании на ВИЧ-инфекцию либо, обследованным более 3 лет назад.

10. При положительном результате скринингового обследования на ВИЧ-инфекцию пациент направляется для установления диагноза к врачу-инфекционисту центра профилактики и борьбы со СПИДом (далее - центр СПИД) или в медицинскую организацию, оказывающую первичную специализированную медицинскую помощь по профилю "инфекционные болезни".

11. Первичная специализированная медико-санитарная помощь предусматривает мероприятия по профилактике и диагностике ВИЧ-инфекции, в том числе медицинскому освидетельствованию на ВИЧ-инфекцию, лечению больных ВИЧ-инфекцией.

12. Первичная специализированная медико-санитарная помощь оказывается по медицинским показаниям при самостоятельном обращении, либо по направлению медицинских работников в плановой форме.

Первичная специализированная медико-санитарная помощь в неотложной форме оказывается при наличии риска заражения ВИЧ-инфекцией и включает мероприятия по постконтактной профилактике заражения ВИЧ, в том числе назначение курса профилактической антиретровирусной терапии (далее - АРВТ).

13. В отделениях (кабинетах) инфекционных заболеваний медицинской организации, оказывающей первичную медико-санитарную помощь, а также в кабинетах врача-инфекциониста по работе с больными ВИЧ-инфекцией, осуществляется оказание первичной специализированной медико-санитарной помощи в соответствии с приложениями N 4-6 к настоящему Порядку.

14. Первичная специализированная медико-санитарная помощь детям, детям с ВИЧ-инфекцией и детям, рожденным ВИЧ-инфицированными матерями, оказывается врачами-инфекционистами на основе взаимодействия с врачами-педиатрами.

15. Беременным ВИЧ-инфицированным женщинам медицинская помощь организуется в соответствии с Порядком оказания медицинской помощи по профилю "акушерство и гинекология (за исключением использования вспомогательных репродуктивных технологий)"*(1).

16. Диагноз ВИЧ-инфекции устанавливается врачом-инфекционистом на основании комплексного обследования пациента.

17. Перед назначением АРВТ врач-инфекционист организует обследование пациента на основе клинических рекомендаций и с учетом стандартов медицинской помощи и на основании его результатов назначает АРВТ и контролирует ее проведение.

18. Врач-инфекционист проводит профилактику и выявление вторичных заболеваний у больных ВИЧ-инфекцией и при наличии у него медицинских показаний к оказанию специализированной, в том числе высокотехнологичной медицинской помощи, организует ее оказание.

19. При оказании первичной специализированной медико-санитарной помощи, специализированной медицинской помощи больным ВИЧ-инфекцией женщинам, планирующим беременность, врач-инфекционист консультирует по вопросам рисков передачи ВИЧ-инфекции от матери ребенку, обязательности соблюдения схемы приема назначенной АРВТ, и приверженности к ней.

В дискордантных парах консультацию по возможностям использования вспомогательных репродуктивных технологий в соответствии с порядком использования вспомогательных репродуктивных технологий, противопоказаниях и ограничениях к их применению*(2) в аспекте профилактики передачи ВИЧ-инфекции, планирования семьи, профилактики передачи ВИЧ-инфекции проводит врач акушер-гинеколог центра СПИД.

20. Показаниями к оказанию специализированной медицинской помощи при ВИЧ-инфекции являются:

необходимость диагностики и лечения вторичных заболеваний, в случае невозможности лечения в амбулаторных условиях, в том числе требующих изоляции больного (за исключением туберкулеза и онкологических заболеваний) - стадии 2В, 4Б-В (фаза прогрессирования), 5;

назначение или коррекция схемы АРВТ при тяжелой иммуносупрессии (количество CD4+-лимфоцитов

В проекте нового порядка оказания медпомощи при ВИЧ закрепляются:

- виды и формы оказания медпомощи (в том числе с применением телемедицинских технологий путем проведения консультаций и участия в консилиуме врачей);

- правила организации деятельности, стандарт оснащения и рекомендуемые штатные нормативы кабинета профилактики ВИЧ, кабинета врача-инфекциониста по работе с ВИЧ-пациентами и отделения для лечения больных ВИЧ-инфекцией;

- правила организации деятельности центра профилактики и борьбы со СПИД.

Читайте также: