Наказ моз україни про холеру
Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.94. - Київ, 1994. - 39 с.
Порушення правил по боротьбі з епідеміями: Кримінальний кодекс України ст. 227.
Про невідкладні заходи щодо боротьби із захворюванням на холеру: Розпорядження Президента України від 19.09.94 /Голос України. - 1994. - 22 вересня.
Про запобігання подальшого поширення холери і передусім через інфіковану рибу: Розпорядження Кабінету Міністрів України N 716-р від 03.10.94.
Про підсумки боротьби з холерою в 1994 році та невідкладні заходи щодо попередження цієї інфекції в 1995 році: Протокол N 1 засідання Державної надзвичайної противоепідемічної комісії при кабінеті Міністрів Украї-ни та Урядової комісії з питань боротьби із захворюван-ням на холеру від 02.12.94.
Про випадки холери в місті Миколаєві: Лист віце-прем'єр міністра України, Голови Державної противоепідемічної комісії при кабінеті Міністрів України N 28-1591/98 від 08.06.95.
Про результати боротьби з холерою в Україні: Рішення Колегії МОЗ України N 16 від 02.12.94.
Стан боротьби з інфекційними хворобами та заходи щодо попередження епідемічних ускладнень в Україні: Рішення Колегії МОЗ України N 7 від 21.06.95.
Про удосконалення протихолерних заходів в Україні: Наказ МОЗ України N 167 від 30.05.97.
Про удосконалення протихолерних заходів: Наказ УЗО Донецької держобладміністрації та обласної протиепідемічної станції N 219/165-0 від 11.11.97.
Про посилення деожавного санітарного нагляду за дотриманням санітарного законодавства в Україні в літній період: Наказ МОЗ України N 100 від 02.06.95.
Про заходи щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення: постанова Головного державного санітарного лікаря України N 31 від 01.06.95.
Інструкція про протиепідемічний режим роботи з матеріалом зараженим, або підозрілим на зараження збдниками чуми, холери, сапа, мелоідозу, натуральної віспи, сибірки, туляремії і бруцельозу: Алма-Ата, 1975.
Инструкция по проведению первичных мероприятий при выявлении больного (трупа), подозрительного на заболевание чумой, холерой, контагиозными вирусными геморрагическими лихорадками. Москва, 1985. - 49 с.
Інструкція по організації та проведенню протихолерних заходів, клініці та лабораторной діагностиці холери. - Затвердженно наказом МОЗ України від 30.05.1997 р. № 167.
Холера - острое инфекционное заболевание человека из группы карантинных инфекций.
Имеет фекально-оральный механизм передачи. Вызывается холерными вибрионами, которые колонизируют тонкий кишечник и приводят к нарушению водно-солевого обмена и обезвоживанию организма. Для заболевания характерно эпидемическое распространение и многообразие клинических форм: от безсимптомных до тяжелых. Последние без своевременного и адекватного лечения заканчиваются летально.
Возбудитель холеры - холерные вибрионы, открытые Робертом Кохом в 1883 году. Это микроорганизмы рода Vibrio вида Cholerae серогруппы 01. В начале седьмой пандемии вид Cholerae серогруппы 01 был разделен на два биовара: классический вибрион и холерный вибрион Эль-Тор. Среди них выделяют три серовара: Огава, Гикошима, Инаба. Принято считать, что седьмая пандемия вызвана холерным вибрионом Эль-Тор.
Однако вопрос о необходимости разделения возбудителя холеры на классический и Эль-Тор остается открытым. Широкие фенотипические характеристики, исследования генетических карт хромосом не подтверждают целесообразность такого деления. Возбудитель - это небольшая грамотрицательная палочка в форме запятой, хорошо растущая на обычных питательных средах, например, 1% пептонной воде, щелочелюбива, любит тепло. Хорошо растет при температуре 30-40 град., при температуре 8°C размножение возбудителя прекращается. При температуре 5°C возбудители холеры могут сохранятся до 4 лет.
Вибрионы мгновенно погибают при кипячении, при температуре 50°C - в течение 30 минут. Высушивание и действие солнечных лучей губительны для вибриона (погибают через несколько часов). В условиях достаточно высокой влажности, вибрионы сохраняются в течение 2-3 дней. На поверхности овощей и фруктов выживают до 1-5 суток, в приготовленной пище до 2-5 суток. Хорошо вибрион сохраняется в воде. Возбудители холеры способны к сапрофитному способу существования в водной среде. Вибрион особо чувствителен к воздействию кислот, даже в самых слабых концентрациях. Дезсредства в относительно невысоких концентрациях вызывают гибель холерных вибрионов в течение нескольких минут. Единственным источником заразного начала при холере являются люди, выделяющие вибрионы во внешнюю среду главным образом с испражнениями и реже с рвотными массами. Есть указания на возможность выделения холерного вибриона с мочой (примерно у 5% больных).
ХРОНОЛОГИЧЕСКАЯ ТАБЛИЦА ПАНДЕМИЙ ХОЛЕРЫ
¦Порядковый¦ Период рас- ¦ ¦
¦номер пан-¦ пространения ¦ Краткая характеристика ¦
¦ 1 ¦ 1817-1829 ¦ Холера впервые вышла за пределы своего историчес- ¦
¦ ¦ ¦ кого очага. Способствовали выходу холеры колониа- ¦
¦ ¦ ¦ льные войны Англии на среднем Востоке. Заболева- ¦
¦ ¦ ¦ ние распространилось на Аравию, Цейлон, Японию и ¦
¦ ¦ ¦ Китай. Затем достигло Ирана, Турции, Кавказа. В ¦
¦ ¦ ¦ 1829 году холера появилась в России (Оренбург). ¦
¦ 2 ¦ 1830-1837 ¦ Холера через Россию и Польшу постепенно охватила ¦
¦ ¦ ¦ Европу. Морским путем завезена в Канаду, Северную ¦
¦ ¦ ¦ Америку, Северную Африку и Австралию. ¦
¦ 3 ¦ 1847-1861 ¦ Возвратившись в Европу, холера с новой силой ох- ¦
¦ ¦ ¦ ватила в 1949 году Австрию, Венгрию, Галицию, ¦
¦ ¦ ¦ Словакию. Только в Галиции заболело 107990 чело- ¦
¦ ¦ ¦ век, из них умерло 42746 человек. К особенностям ¦
¦ ¦ ¦ этой эпидемии относят зимнию эпидемию холеры в ¦
¦ ¦ ¦ России (1847 год). ¦
¦ 4 ¦ 1863-1872 ¦ В связи с развитием пароходного морского сообще- ¦
¦ ¦ ¦ ния, открытием Суэцкого канала и расширением се- ¦
¦ ¦ ¦ ти железных дорог, холера получила новые короткие ¦
¦ ¦ ¦ и быстрые пути распространения. Холера охватила ¦
¦ 5 ¦ 1883-1895 ¦ Впервые на пути распространения холеры встали но- ¦
¦ ¦ ¦ вые методы профилактики, которые были основаны на ¦
¦ ¦ ¦ открытии Р.Кохом возбудителя заболевания. Наибо- ¦
¦ ¦ ¦ льшая активность пандемии отмечена в странах с ¦
¦ ¦ ¦ неудовлетворитеьным санитарным состоянием - Рос- ¦
¦ ¦ ¦ сия, Северная и Центральная Африка. ¦
¦ 6 ¦ 1900-1927 ¦ Началась в Аравии (Мекка) и до начала первой ми- ¦
¦ ¦ ¦ ровой войны характеризовалась вялым течением. ¦
¦ ¦ ¦ Практически не коснулась стран западного полуша- ¦
¦ ¦ ¦ рия. На Украине была ликвидирована в 1923 году. ¦
¦ 7 ¦ Началась в ¦ Начальным пунктом распространения считают остро- ¦
¦ ¦ 1961 году и ¦ ва Индонезии. За период 1961-1972 гг эпидемичес- ¦
¦ ¦ сохраняется ¦ кие очаги холеры охватили более, чем 50 стран ¦
¦ ¦ по настоящее ¦ мира. С 1970 года регистрируется на Украине. ¦
Читайте также:
|
У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби (особливо небезпечні інфекції (наказ МОЗ України №133 від 19.07.95 визначено 39 інфекційних хвороб)– це дуже тяжкі гострозаразні інфекції, які здатні масово поширюватись у вигляді епідемій і пандемій і мають високий відсоток летальності: чума, холера, натуральна віспа (віспа мавп, жовта гарячка, КГВЧ (Ласа, Ебола, Марбурга), а також носійства збудників ОНІ (Холера та ВІЛ-інфекція) або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби (наказ МОЗ України №133 від 19.07.95) їх визначено 26 інфекційних хвороб та їх носійства (5 інфекцій), на відповідних територіях та об'єктах можуть проводитися обов'язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.
Рішення про проведення обов'язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об'єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України.Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку з питань їх проведення та зобов'язані надати об'єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення. Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення.Особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації та за згодою об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них ідповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.Відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов'язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Стаття 13. Вимоги до медичних імунобіологічних препаратів, контроль за їх якістю та застосуванням Для профілактичних щеплень застосовуються медичні імунобіологічні препарати вітчизняного та зарубіжного виробництва, зареєстровані в Україні в установленому законодавством порядку. Медичні імунобіологічні препарати можуть відпускатися громадянам за рецептами лікарів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Державний контроль за якістю, ефективністю, безпечністю та правильністю застосування вітчизняних та зарубіжних медичних імунобіологічних препаратів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуваннядержавної політики у сфері охорони здоров’я. Зберігання, транспортування, а також знешкодження непридатних для використання медичних імунобіологічних препаратів здійснюєтьсяз додержанням санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм. Контроль за дотриманням встановлених порядку та умов зберігання, транспортування, а також знешкодження медичних імунобіологічних препаратів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів.Про кожний випадок поствакцинального ускладнення заклади та установи охорони здоров'я незалежно від форм власності зобов'язані терміново повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів.
Перелік вакцин та анатоксинів, зареєстрованих (перереєстрованих) в україні, за торговельними назвами та виробниками станом на 10.10.2009 року за даними Державного фармакологічного центру МОЗ України: для щепленя проти туберкульозу 6 вакцин, гонококова 1, стафілококова, 1 анти ХІБ вакцина – 3, антирабічна 3, потгртпозна 8, проти гепатиту А-1, проти гепатиту В – 8, противітряночна 2, проти черевного тифу 1, кашлюково-дифтерійно-правцева – 6, кашлюково-дифтерійно-правцева + полімієлітна 1, дифтерії, кашлюку (ацелюлярна), правця, поліомієліту адсорбована, інактивована, рідка та Haemophilus influenzaе – 1, дифтерії, правця, кашлюку, адсорбована рідка та вакцина Haemophilus influenzae типу b кон'югована суха -1, дифретійно, правцева, кашлюку (ацелюлярний компонент), гепатиту В, поліомієліту та Haemophilus Influenzae типу b- 1, проти жовтої лихоманки 1, проти корові 3, прот краснухи 2, поти кору, краснухи,епідемічного паротиту -6, кліщового енцефаліту -1, менінгокока 1, паротитна 3, пневмакокрва 1, проти полієміліту 9, проти туляремії -1, папломовірусу 1, проти ротавірусної інфекції -1; анатоксини столбянічний, дифтріний, дифтеріностобнячний
1.1. Інші обов'язкові щеплення встановлюються для груп населення: 1. за віком; 2. щеплення дітей з порушенням цього Календаря; 3. щеплення ВІЛ-інфікованих осіб; 4. за станом здоров'я; 5. проти вірусного гепатиту В осіб із злоякісними новоутвореннями, осіб, що перебувають на гемодіалізі та отримують багаторазові довготривалі переливання донорської крові або її препаратів; 6. щеплення на ендемічних і ензоотичних територіях 7. щеплення за епідемічними показами. 2. Обов'язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв'язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи (Лікарі щеплюються проти вірусного гепатиту В, в спеціалізованих наукових лабораторіях. 3. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об'єктах можуть проводитися обов'язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби (приклад, вакцинація проти грипу). 4. З метою специфічної профілактики інфекційних хвороб особи, які бажають зробити щеплення, для яких є медичні імунобіологічні препарати, зареєстровані в Україні, можуть зробити щеплення за направленням лікаря (вакцинація проти вітряної віспи, жовтої лихоманки – моряки, туристи, відпочиваючі, кору тощо, а бажанням). 6. За наявності зареєстрованих комбінованих вакцин, до складу яких входять антигени для профілактики інфекцій, визначених цим Календарем, вакцинація проводиться комбінованими вакцинами.
Перелік країн, території яких оголошені Всесвітньою організацією охорони здоров'я зараженими:
Чумою:
Азія - В'єтнам;
Південна Америка - Болівія, Бразилія, Перу, Еквадор;
Африка - Замбія, Зімбабве, Конго, Мадагаскар, Малаві, Мозамбік, Намібія, Танзанія, Уганда.
холеру:
Азія - Афганістан, Бутан, В'єтнам, Індія, Ірак, Іран, Камбоджа, Китай, Лаос, М'янма, Непал, Сінгапур, Філіппіни;
Південна Америка - Бразилія, Венесуела, Гватемала, Нікарагуа, Перу, Сальвадор, Еквадор;
Африка - Ангола, Бенін, Буркіна-Фасо, Бурунді, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Джібуті, Замбія, Зімбабве, Кабо-Верде, Камерун, Кенія, Коморські острови, Конго, Кот - д'Івуар, Ліберія, Мавританія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мозамбік, Нігер, Нігерія, Руанда, Сан-Томе і Принсіпі, Свазіленд, Сенегал, Сомалі, Сьєрра-Леоне, Танзанія, Того, Уганда, ЦАР, Чад, Південна Африка.
Жовтої лихоманки:
Південна Америка - Болівія, Бразилія, Венесуела, Гайана, Колумбія, Панама, Перу, Суринам, Фр.Гвіана, Еквадор;
Африка - Ангола, Бенін, Бурунді, Буркіна-Фасо, Габону, Гамбія, Гана, Гвінея, Замбія, Кенія, Камерун, Конго , Кот-д'Івуар, Ліберія, Нігерія, Сенегал, Сомалі, Сьєрра-Леоне, Судан, Танзанія, Уганда, Чад, Екваторіальна Гвінея, Ефіопія.
Країни, які вимагають від усіх туристів у віці від одного року свідоцтво про вакцинацію від жовтої лихоманки(без відповідної довідки в'їхати до цих країн неможливо):
Бенін, Буркіна-Фасо, Габон, Гана, Заїр, Зімбабве, Камерун, Кот-д'Івуар, Конго, Кенія, Ліберія, Мавританія, Малі, Нігер, Палау, Панама, Перу, Руанда, Сан-Томе і Прінсіпі, Того , Фр. Гвіана, ЦАР, Чад.
1.1. Календар профілактичних щеплень в Україні
1.2. Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики.
1.3. Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень.
1.4. Інструкцію щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного.
1.5. Положення про оперативне реагування на несприятливі події після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного у разі госпіталізації або летального випадку.
1.6. Положення про групу оперативного реагування на несприятливі події після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного у разі госпіталізації або летального випадку.
1.7. Порядок відпуску громадянам вакцин та анатоксинів через аптечну мережу.
1.8. Порядок забезпечення належних умов зберігання, транспортування, приймання та обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного в Україні.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України 16.09.2011 № 595
Дата добавления: 2015-08-05 ; просмотров: 34 ; Нарушение авторских прав
Сметное дело и ценообразование в строительстве. Расчет смет.
Период обучения:
15 января - 5 марта 2019 года
Информационный бюллетень БУДСТАНДАРТ Online. Выпуск №1 2020 года
Утверждены изменения к ДБН В.2.4-2-2005, ДБН Б.2.2-5:2011, ДБН В.1.2-2:2006, ДБН В.1.2-6-2008, ДБН В.2.6-160:2010, ДБН .2.6-98:2009, ДБН В.2.2-25:2009 и ДБН В.2.5-76:2014
Перечень документов, которые вступили в силу 1 апреля 2020 года
Правительство обновило прогноз экономического и социального развития Украины на 2020 год
Новый указатель нормативных документов по дорожной отрасли Украины
Усредненные показатели транспортных расходов для определения в инвесторской сметной документации стоимости перевозки строительных грузов автомобильным транспортом (по состоянию на 01.03.2020)
Предложения об изменениях законодательства в сфере развития альтернативных источников энергии
Для работы с текстом документа
(печать документа, поиск по тексту)
необходимо авторизоваться.
Сервис содержит 19008 бесплатных документов, которые доступны зарегистрированным пользователям. Регистрируйся бесплатно >>>
- Информация о документе
- Ссылки на документы
- Ссылки из других документов
| Наименование документа | Постановление от 27.04.2012 № 9 О мерах по профилактике холеры в Украине |
| Дата принятия | 27.04.2012 |
| Статус | Действующий |
| Вид документа | Постановление |
| Шифр документа | 9 |
| Разработчик | Государственная санитарно-эпидемиологическая служба Украины |
| Принявший орган | Государственная санитарно-эпидемиологическая служба Украины |
В данном документе нет ссылок на другие нормативные документы.
Другие нормативные документы не ссылаются на данный документ.
ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ
вул. М.Грушевського, 7, м. Київ, 01601, тел. (044) 200-07-92, E-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. ,
Про заходи щодо профілактики холери в Україні
На сьогодні в світі склалася несприятлива епідемічна ситуація з холери, що може негативно вплинути на санітарно-епідемічне благополуччя населення країни.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) щорічно в світі реєструється 3-5 мільйонів випадків холери, з яких 100 - 120 тисяч закінчуються смертельно для потерпілих. За останні п’ять років вогнища цієї небезпечної інфекції реєструвалися у країнах Африки (Замбії, Сомалі, Мозамбіку, Камеруні, Зімбабве), південно-східної Азії (В’єтнамі, Індії, Пакистані, Лаосі), країнах Карибського басейну (Гаїті, Домініканська республіка, Венесуела).
Під час останнього спалаху холери у Донецької області влітку 2011 року захворіло 57 осіб (33 хворих і 24 віброносія). Причиною спалаху було завезення токсигенних холерних вібріонів з ендемічних регіонів світу.
Проведені протиепідемічні заходи щодо локалізації цього вогнища холери дозволили запобігти її поширенню та смертельним випадкам серед людей.
1. Рекомендувати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування:
1.1. Розглянути на засіданнях надзвичайних протиепідемічних комісій питання готовності причетних до проблеми органів та служб регіону щодо проведення комплексу заходів, спрямованих на недопущення завезення і розповсюдження холери.
1.2. Доопрацювати комплексні плани санітарної охорони територій з урахуванням ризиків завезення та поширення холери.
1.3. Забезпечити в межах повноважень дотримання суб’єктами господарської діяльності вимог санітарного законодавства під час виробництва, зберігання та реалізації продовольчих товарів, забезпечення населення питною водою та надання інших послуг в умовах нестабільної епідемічної ситуації щодо гострих кишкових інфекційних хвороб та ризиків завезення холери на територію країни.
1.4. Привести в належний санітарно-технічний стан лікувально-профілактичні заклади, призначені для госпіталізації хворих з підозрою на холеру.
1.5. Забезпечити в повному обсязі реалізацію заходів, передбачених регіональними програмами розвитку водопровідно-каналізаційного господарства та благоустрою населених пунктів.
1.6. Надавати підтримку органам управління охороною здоров’я та органам Держсанепідслужби України в організації активної роз’яснювальної роботи серед населення з питань профілактики холери та інших гострих кишкових інфекційних хвороб, у т. ч. під час виїзду в країни з нестабільною епідемічною ситуацією щодо інфекційних хвороб.
2. Керівникам органів управління охороною здоров’я місцевих державних адміністрацій рекомендувати:
2.1. Вжити заходів щодо забезпечення готовності лікувально-профілактичних закладів до прийому хворих з підозрою на холеру, їх лабораторного обстеження, наявності засобів діагностики та лікування.
2.2. Створити необхідні умови, для дотримання санітарно-протиепідемічного режиму в інфекційних стаціонарах та відділеннях, передбачених для госпіталізації хворих з підозрою на холеру.
2.3. Забезпечити негайне інформування органів Держсанепідслужби України у разі виявлення хворих з ознаками гострих кишкових інфекційних хвороб, які прибули з неблагополучних на холеру регіонів світу.
2.4. Вжити заходів щодо оснащення сучасним лабораторним обладнанням лабораторій лікувально-профілактичних закладів з метою забезпечення етіологічної розшифровки збудників гострих кишкових інфекційних хвороб.
3. Керівникам органів управління охороною здоров’я місцевих державних адміністрацій спільно з головними державними санітарними лікарями відповідних адміністративних територій організувати проведення спеціальної підготовки з холери медичного персоналу лікувально-профілактичних закладів, лабораторій, станцій швидкої (невідкладної) медичної допомоги.
4. Головному державному санітарному лікарю Автономної Республіки Крим, головним державним санітарним лікарям областей, міст Києва та Севастополя, на водному, залізничному, повітряному транспорті, об'єктів з особливим режимом роботи:
4.1. Довести цю постанову до відома місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для керівництва в роботі та забезпечення виконання в межах повноважень.
4.3. Забезпечити проведення епідеміологічного нагляду за холерою на всіх етапах виявлення хворих, починаючи від пунктів пропуску через державний кордон.
4.4. Актуалізувати плани роботи, забезпечити готовність до організації та проведення санітарно-протиепідемічних заходів у разі виявлення хворих з підозрою на холеру.
4.5. Організувати проведення спеціальної підготовки з холери співробітників епідеміологічного профілю та лабораторій, зокрема щодо індикації холери з біологічного матеріалу та об'єктів середовища життєдіяльності людини.
4.6. Забезпечити готовність лабораторної бази до проведення робіт з індикації збудника холери проаналізувавши наявність діагностичних препаратів та дотримання в лабораторіях вимог біологічної безпеки під час роботи із збудниками І-ІІ груп патогенності.
4.7. Провести корегування місць відбору проб води та гідробіонтів для мікробіологічного дослідження на наявність холерних вібріонів, звернувши особливу увагу на характер використання водного об’єкта, кількість та місця скиду стічних вод у нього.
4.8. Організувати роботу з екіпажами суден, літаків та інших транспортних засобів, що здійснюють рейси в неблагополучні на холеру країни, щодо дій у випадках виявлення хворих з кишково-шлунковими розладами, заходів особистої гігієни та проведенню первинних протиепідемічних заходів.
4.9. Звернути увагу на проведення туристичними компаніями роботи щодо обов'язкового інформування громадян, які планують виїжджати в епідемічно неблагополучні країни про можливі ризики зараження інфекційними хворобами, в т. ч. холерою.
4.10. Винести на розгляд місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування питання благоустрою оздоровчих об'єктів, пляжів та рекреаційних зон.
4.11. Ініціювати розгляд на засіданнях надзвичайних протиепідемічних комісій питань благоустрою населених пунктів, комунальних та транспортних об'єктів, місць масового перебування населення з прийняттям відповідних рішень.
4.12. В пунктах пропуску через державний кордон продовжити нагляд за особами, які прибувають з неблагополучних по холері регіонів.
4.13. У разі виявлення хворих з підозрою на холеру негайно організовувати комплекс санітарно-протиепідемічних заходів та інформувати Держсанепідслужбу України.
4.14. Активізувати роз’яснювальну роботу серед населення щодо профілактики холери та інших гострих кишкових інфекційних хвороб з урахуванням періоду масових відпусток.
4.15. Про виконання постанови інформувати ДЗ "Центральна санітарноепідеміологічна станція МОЗ України" до 15 травня 2012 року і надалі до 1 червня щорічно.
5. Головному лікарю ДЗ "Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України" до 10 червня щорічно подавати до Державної санітарно-епідеміологічної служби України матеріали про виконання цієї постанови.
6.1. Забезпечити надання методичної та практичної допомоги органам Держсанепідслужби України щодо проведення епідеміологічного нагляду за холерою.
6.2. Забезпечити готовність закладу до проведення повномасштабних лабораторних досліджень на холеру, в т. ч. з розшифровкою геному збудника.
6.3. Взяти на особистий контроль питання підготовки фахівців лікувально-профілактичних закладів та органів Держсанепідслужби України щодо діагностики холери.
6.4. Протягом 2012 року організувати проведення зовнішнього контролю якості роботи лабораторій з індикації збудника холери.
6.5. Забезпечити моніторинг за ситуацією з холерою в світі, складання каталогу та направлення в Держсанепідслужбу України інформаційних і актуалізованих міжнародних документів з порушеного питання в міру появи їх публікацій.
6.6. З урахуванням особливостей збудника холери та міжнародних рекомендацій у термін до 1 червня поточного року підготувати та направити в Держсанепідслужбу України пропозиції щодо корегування планів санітарної охорони адміністративних територій країни.
7. Відділу організації державного санітарно-епідеміологічного нагляду Держсанепідслужби України довести цю постанову до відома головного державного санітарного лікаря Автономної Республіки Крим, головних державних санітарних лікарів областей, міст Києва та Севастополя, на водному, залізничному, повітряному транспорті об'єктів з особливим режимом роботи для забезпечення виконання в частині, що стосується.
8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника Голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України, першого заступника головного державного санітарного лікаря України Кравчука О.П.
Читайте также: