Спинномозковий нерв будова функції
Тема: Спиномозкові нерви
Лекція №8
1. Спиномозкові нерви, загальна характеристика:
2. Спинномозкові сплетіння:
3. Грудні нерви. Ділянки іннервації.
Література:
Основна Л – 1 Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — с. 676, с.237 - 342.
Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. В трёх томах. — М.: Медицина, 1968. Збірник питань і завдань для контролю знань студентів с. 35
Відповідно до сегментів спинного мозку від нього відходить тридцять одна пара спинномозкових нервів: вісім пар шийних, дванадцять пар грудних, п'ять пар поперекових, п'ять кри жових та одна пара куприкових. Кожен спинномозковий нерв (n. spinalis) утворюється шляхом злиття заднього (чутливого) і переднього (рухового) корінців спинного мозку. Отже, спинномозковий нерв за функцією змішаний і містить рухові волокна (аксони мотонейронів рухових ядер передніх рогів спинного мозку); вегетативні волокна (аксони нейронів ядер бічних рогів спинного мозку), зокрема VIII шийного, І—XII грудного, І—IV крижового спинномозкових нервів; чутливі волокна (відростки псевдоуніполярних клітин спинномозкових вузлів). Поблизу від місця з'єднання корінців спинного мозку задній утворює спинномозковий вузол, де знаходяться чутливі псевдоуніполярні нейрони.
Спинномозковий нерв виходить із хребтового каналу через міжхребцевий отвір і розгалужується на чотири гілки:
• задня — йде назад між поперечними відростками хребців та іннервує шкіру потилиці, частково сідничної ділянки, а також глибокі м'язи спини та потилиці;
• передня — бере участь у формуванні сплетень (шийного, плечового, поперекового, крижового). Виняток становлять передні гілки II — XI грудних спинномозкових нервів, які мають назву міжребрових нервів, оскільки вони йдуть у міжреб-рових проміжках. Передні гілки спинномозкових нервів іннер-вують шкіру та м'язи передньої стінки тіла та кінцівки;
• оболонна (менінгеальна) — повертається назад через міжхребцевий отвір і іннервує оболони спинного мозку;
• сполучна — містить волокна вегетативної нервової системи, з'єднує спинний мозок з вузлами симпатичного стовбура і бере участь в іннервації внутрішніх органів та судин.
Шийне сплетення (plexus cervicales)
Шийне сплетення утворюється передніми гілками І—IV шийних спинномозкових нервів. Сплетення знаходиться під груд-нинно-ключично-соскоподібним м'язом. Від сплетення відходять шкірні (чутливі), м'язові (рухові) та змішані нерви.
Шкірні нерви:
• великий вушний нерв — іннервує шкіру ділянки привушної слинної залози, вушної раковини і зовнішній слуховий хід;
• поперечний нерв шиї — іннервує шкіру передньої поверхні шиї;
• малий потиличний нерв — іннервує шкіру латеральної поверхні шиї та голови;
надключичні нерви — представлені трьома гілками, які йдуть донизу й іннервують шкіру над- і підключичних ямок, шкіру над дельтоподібним м'язом та верхньої зовнішньої частини лопаткової ділянки.
М'язові нерви— іннервують м'язи шиї, які лежать нижче від під'язикової кістки.
Змішані нерви:
• діафрагмовий нерв — іннервує плевру, перикард, зв'язки печінки, діафрагму.
Плечове сплетення (plexus brachialis)
Плечове сплетення утворюється передніми гілками V— VIII шийних і частково І грудного спинномозкових нервів. Топографічно виділяють дві частини сплетення: надключичну і підключичну.
Надключична частина розміщується в надключичній ямці у вигляді трьох стовбурів (верхнього, середнього та нижнього). Підключична частина знаходиться у пахвовій ямці. У цій частині розрізняють три пучки (бічний, присередній та задній), які оточують пахвову артерію з трьох боків і дають початок гілкам, які іннервують вільну верхню кінцівку.
Нерви плечового сплетення поділяють на короткі та довгі. Короткі нерви іннервують поверхневі м'язи грудей, спини, м'язи плечового пояса, зокрема:
• грудні нерви — іннервують великий і малий грудні м'язи;
• підлопатковий нерв — іннервує одноіменний м'яз;
• надлопатковий нерв — іннервує над- і підостьові м'язи;
• тильний нерв лопатки — іннервує ромбоподібний м'яз та м'яз — підіймач лопатки;
• грудо-спинний нерв — іннервує найширший м'яз спини і великий круглий м'яз;
• підключичний нерв — іннервує одноіменний м'яз;
• пахвовий нерв — іннервує дельтоподібний м'яз, малий круглий м'яз, шкіру верхньої частини бічної поверхні плеча, сумку плечового пояса.
Довгі нерви іннервують м'язи та шкіру вільної верхньої кінцівки, до складу яких входять:
1) присередній шкірний нерв плеча (чутливий) — іннервує шкіру присередньої поверхні плеча;
2) присередній нерв передпліччя (чутливий) — іннервує шкіру присередньої поверхні передпліччя;
3) серединний нерв (змішаний) — іннервує передню групу м'язів передпліччя, м'язи кисті, шкіру долонної поверхні кисті, І, II, III та половину IV пальців;
4) ліктьовий нерв (змішаний) — іннервує передню групу м'язів передпліччя, м'язи кисті (половину IV та V пальців), шкіру тильної поверхні кисті (V, IV та половину III пальців);
5) променевий нерв (змішаний) — іннервує задню групу м'язів плеча, шкіру задньої поверхні плеча і нижньої частини бічної поверхні плеча, шкіру та задню групу м'язів передпліччя, шкіру тильної поверхні кисті (І, II та половину III пальців);
6) м'язово-шкірний нерв (змішаний) — іннервує м'язи передньої групи плеча та шкіру бічної поверхні передпліччя.
Поперекове сплетення (plexus lumbalis)
Поперекове сплетення утворюється передніми гілками І— IV поперекових і XII грудного спинномозкових нервів. Це сплетення лежить під великим поперековим м'язом.
Гілки поперекового сплетення:
1) м'язові (рухові), які іннервують клубовий та поперековий м'язи;
2) клубово-підчеревний нерв (змішаний) виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза, іннервує м'язи і шкіру живота;
3) клубово-пахвинний нерв (змішаний) виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза, іннервує шкіру живота над пахвинним каналом, шкіру статевих губ, мошонки;
4) бічний шкірний нерв стегна (чутливий) виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза, іннервує шкіру бічної поверхні стегна;
5) статево-стегновий нерв (змішаний) виходить з товщі великого поперекового м'яза, розгалужується на дві гілки:
• статева гілка іннервує вміст пахвинного каналу;
• стегнова гілка іннервує шкіру стегна в ділянці пахвинної складки;
6) затульний нерв (змішаний) виходить з-під присереднього краю великого поперекового м'яза, йде через затульний канал на стегно, іннервує присередню групу м'язів стегна, шкіру присередньої поверхні стегна;
7) стегновий нерв (змішаний) виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза, через м'язову лакуну проходить на стегно, розгалужується на:
• м'язові гілки, які іннервують передню групу м'язів стегна;
• шкірні гілки, які іннервують шкіру передньої та присередньої поверхні стегна. Одна зі шкірних гілок — підшкірний нерв — іннервує шкіру присередньої поверхні гомілки та шкіру присереднього краю тилу стопи.
Крижове сплетення (plexus sacralis)
Крижове сплетення утворено передніми гілками крижових, а також V і частково IV поперекових спинномозкових нервів. Знаходиться це сплетення в порожнині малого таза. Нерви крижового сплетення поділяють на короткі та довгі.
Короткі нерви:
1) нижній сідничий нерв (руховий) виходить з порожнини малого таза через підгрушоподібний отвір, іннервує великий сідничний м'яз;
2)м'язові гілки (рухові) виходять з порожнини малого таза через підгрушоподібний отвір, іннервують м'язи тазового пояса (внутрішній і зовнішній затульний м'язи, грушоподібний м'яз, квадратний м'яз стегна), м'язи промежини (куприковий м'яз, м'яз — підіймач відхідника);
3)верхній сідничий нерв (руховий) виходить з порожнини малого таза через над грушоподібний отвір, іннервує середній та малий сідничні м'язи, м'яз — натягач широкої фасції;
4)статевий нерв (змішаний) виходить з порожнини малого таза через підгрушоподібний отвір, через малий сідничний отвір прямує у сіднично-прямокишкову ямку й іннервує: шкіру промежини у відхідниковій ділянці, поверхневий м'яз промежини (зовнішній сфінктер відхідника), шкіру промежини в сечостатевому трикутнику, м'язи промежини в сечостатевому трикутнику, статевий член (клітор у жінок).
Довгі нерви:
1) задній шкірний нерв стегна (чутливий) виходить з порожнини малого таза через підгрушоподібний отвір, іннервує шкіру задньої поверхні стегна;
2)сідничий нерв (змішаний) виходить з порожнини малого таза через підгрушоподібний отвір, іннервує задню групу м'язів стегна, у підколінній ямці розгалужується на два нерви:
• великогомілковий нерв (змішаний), який іннервує задню групу м'язів гомілки, йде на підошву. На підошві великогомілковий нерв розгалужується на присередній і бічний підошовні нерви, які іннервують шкіру і м'язи підошви. Від великогомілкового нерва відгалужується ще присередній шкірний нерв литки, який іннервує шкіру задньої поверхні гомілки;
• загальний малогомілковий нерв (змішаний): іннервує передню групу м'язів гомілки, тильні м'язи стопи, шкіру першого міжпальцевого проміжку, бічну групу м'язів гомілки, шкіру тильної поверхні стопи і шкіру бічної поверхні гомілки.
Від злиття присереднього та бічного шкірних нервів литки утворюється литковий нерв (чутливий), який іннервує шкіру бічного краю тильної поверхні стопи.
Куприкове сплетення (plexus coccygeus)
Куприкове сплетення розміщене на тазовій поверхні куприкового м'яза, утворене передніми гілками V крижового та куприкового спинномозкових нервів. Гілки сплетення іннервують шкіру в ділянці відхідника.
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:
Відростки нервових клітин, що розташовуються усередині хребетного каналу, утворюють корінці спинного мозку. Звідси відростки клітин чутливих ядер задніх рогів спинного мозку називають задніми корінцями. Через задні корінці збудження передається з периферії в спинний мозок, тому це чутливі корінці. Відростки клітин рухових ядер передніх рогів спинного мозку утворюють передні корінці спинного мозку. Через передні корінці збудження передається від спинного мозку до м'язів та інших органів, тому це рухові корінці [13, 18].
Утворення спинномозкових нервів
Спинномозковий нерв (nervus spinalis) проходить через міжхребцевий отвір (foramen intervertebrale) і розгалужується на такі гілки:
- - передню гілку (ramus anterior або ventralis), яка є найбільшою гілкою і з'єднується з передніми гілками сусідніх спинномозкових нервів (nervi spinales), утворюючи нервові сплетення (plexus nervosum), за винятком передніх грудних нервів (nervi thoracici), які не утворюють сплетень, а продовжуються у міжреброві нерви (nn. intercostales). Ця гілка має рухові та чутливі волокна;
- - задню гілку (ramus posterior або ramus dorsalis), яка йде дозаду між поперечними відростками хребців (processus transversi vertebrarum) та іннервує шкіру і глибокі м'язи спини (cutis et musculi dorsi profundi), м'язи шиї та підпотиличні м'язи (musculi collі et musculi suboccipitales).
Задні гілки крижових спинномозкових нервів (rami posteriores nervorum spinalium sacralium) проходять через задні крижові отвори (foramina sacralia posteriora). Ця гілка має рухові та чутливі волокна, а задня гілка I шийного спинномозкового нерва виходить між потиличною кісткою (os occipitale) і атлантом (atlas) та містить тілки рухові волокна;
- - оболонну гілку; поворотну гілку (r. meningeus; r. recurrens), яка містить чутливі та симпатичні нервові волокна і заходить у хребтовий канал (canalis vertebralis) через міжхребцевий отвір (foramen intervertebrale) та іннервує оболони спинного мозку (meninges spinales);
- - білу сполучну гілку (ramus communicans albus), що містить вкриті мієліном передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae), які йдуть від ядра спинного мозку до найближчого симпатичного вузла (ganglion sympathicum). Ця гілка відходить тільки від VIIІ шийного, всіх грудних та верхніх двох, трьох поперекових спинномозкових нервів.
До спинномозкових нервів підходять сірі сполучні гілки (rami communicantes grisei), які містять переважно завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae), що йдуть від усіх вузлів симпатичного вузла (ganglion sympathicum) до всіх пар (31) спинномозкових нервів.
Внаслідок того, що спинний мозок коротший за хребетний канал, місце виходу нервових корінців не відповідає рівню міжхребцевих отворів, і вони спрямовуються вниз. У поперековій частині нервові корінці спускаються паралельно термінальній нитці, облягаючи її густим пучком, що називається кінським хвостом.
Сегменти спинного мозку
Спинний мозок має сегментарну будову. Сегмент - це ділянка сірої речовини спинного мозку, якій відповідає пара передніх і задніх корінців.
Спинний мозок, відповідно, складається з 31 - 33 сегментів.
Починаючи з нижніх чотирьох шийних, сегменти розташовуються вище відповідних хребців хребтового стовпа (правило Шипо). Таке розташування пояснюється тим, що довжина спинного мозку значно менша за довжину хребтового стовпа. Тому, практично важливо знати скелетотопію спинномозкових сегментів.
Скелетотопія спинномозкових сегментів:
- - у нижньому шийному (V, VI, VII, VIII) і верхньому грудному відділах (I, II, III, IV) сегменти розміщені на один хребець вище від відповідного їм за ліком хребця;
- - в середньому грудному відділу сегменти (V, VI, VII, VIII, IX) розміщені на два хребці вище;
- - в нижньому грудному відділу) сегменти (X, XI, XII розміщені на три хребці вище;
- - поперекові сегменти розміщені на рівні X - XI грудних хребців;
- - крижові і і куприкові сегменти - на рівні XII грудного - I поперекового хребці.
Відношення сегментів спинного мозку до периферійної рухової і чутливої іннервації такі:
- - м'язи і шкіра верхньої кінцівки іннервуються V-VIII та I і, почасти, II грудними сегментами;
- - шкіра і м'язи тулуба іннервуються II-XII грудними сегментами;
- - шкіра над пахвинною зв'язкою (lig. inguinale) іннервується I поперековим сегментом;
- - нижня кінцівка (membrum inferius) іннервується II-V поперековими та I-II крижовими сегментами;
- - ділянка зовнішніх статевих органів, промежини і присередній відділ сідничної ділянки іннервуються III-V крижовими сегментами; тут же містяться рефлекторні центри сечовипускання, дефекації і ерекції.
Сіра речовина спинного мозку (substantia grisea medullae spinalis) із задніми і передніми корінцями (radices posteriores et anteriores) і переднім, бічним, заднім власними пучками білої речовини (fasciculi proprii anterior, lateralis, posterior substantiae albae), що обрамляє сіру речовину (substantia grisea), утворює власний або сегментарний апарат спинного мозку.
Тобто, це частина спинного мозку, яка відповідає двом парам корінців (два передніх і два задніх) і вузької смужки білої речовини, яка безпосередньо прилягає до сірої речовини.
Основне призначення сегментарного апарату спинного мозку - здійснення вроджених реакцій (рефлексів) у відповідь на подразник (внутрішній або зовнішній) - безумовні рефлекси.
Передні і задні корінці, які відходять від спинного мозку нижче XII грудного сегмента, разом з корінцями, які розміщені навколо мозкового конуса, та з кінцевою ниткою утворюють кінський хвіст (cauda equina) спинного мозку.
На передній поверхні спинного мозку проходить передня серединна щілина (fissura mediana anterior).
На задній поверхні спинного мозку проходить задня серединна борозна (sulcus medianus posterior), де розташована задня серединна перегородка(septum medianum posterius).
По бічній поверхні спинного мозку проходить передньобічна борозна (sulcus ventromedialis) - права і ліва, та задньобічна борозна (sulcus posterolateralis) - права та ліва.
Між задньою серединною борозною та задньобічною борозною розташована задня проміжна борозна (sulcus intermedius posterior).
У задньобічні борозни входять чутливі волокна заднього корінця (radix posterior), який має в своєму дистальному кінці стовщення - чутливий вузол спинномозкового нерва; спинномозковий вузол (ganglion sensorium nervi spinalis; ganglion spinale).
У ньому лежать тіла чутливих псевдоуніполярних нейронів.
Із передньобічних борозен (sulci anterolaterales) виходять рухові волокна переднього корінця (radix anterior).
Задній і передній корінці (radices posterior et anterior) з'єднуються, утворюючи мішаний стовбур спинномозкового нерва (truncus nervi spinalis).
Відповідно до кількості сегментів спинного мозку (segmenta medullae spinalis) утворюються 31 - 33 пари спинномозкових нервів (nervi spinales).
Функції та центри спинного мозку
Спинний мозок здійснює дві функції: рефлекторну і провідникову.
Як рефлекторний центр спинний мозок здатний здійснювати складні рухові і вегетативні рефлекси. Афферентними - чутливими - шляхами він пов'язаний з рецепторами, а еферентних - зі скелетної м'язами і всіма внутрішніми органами.
Довгими висхідними і низхідними шляхами спинний мозок сполучає двостороннім зв'язком периферію з головним мозком. Аферентні імпульси по провідних шляхах спинного мозку прямують у головний мозок, даючи йому інформацію про всі зміни в зовнішньому і внутрішньому середовищі організму. По низхідних шляхах імпульси від головного мозку передаються до ефекторних нейронів спинного мозку, які і зумовлюють або регулюють діяльність відповідних органів.
Рефлекторна функція. Нервові центри спинного мозку є сегментними, або робітниками, центрамі.Іх нейрони безпосередньо пов'язані з рецепторами та робочими органами. Крім спинного, мозку, такі центри є в довгастому і середньому мозге.Надсегментарние центри, наприклад проміжного мозку, кори великих півкуль, безпосереднього зв'язку з периферією не мають Вони управляють нею за допомогою сегментарних центрів. Рухові нейрони спинного мозку іннервують всі м'язи тулуба, кінцівок, шиї, а також дихальні м'язи - діафрагму і міжреберні м'язи. Крім рухових центрів скелетної мускулатури, в спинному мозку знаходиться ряд симпатичних і парасимпатичних вегетативних центрів. У бічних рогах грудного і верхніх сегментах поперекового відділів спинного мозку розташовані спинальні центри симпатичної нервової системи, що іннервують серце, судини, потові залози, травний тракт, скелетні м'язи, всі органи і тканини організму. Саме тут лежать нейрони, безпосередньо пов'язані з периферичними симпатичними гангліями. У верхньому грудному сегменті, знаходиться симпатичний центр розширення зіниці, в п'яти верхніх грудних сегментах - симпатичні серцеві центри. У крижовому відділі спинного мозку закладені парасимпатичні центри, іннервують органи малого тазу (рефлекторні центри сечовипускання, дефекації, ерекції, еякуляції).
Провідникова функція спинного мозку. Спинний мозок виконує провідникову функцію за рахунок висхідних і спадних шляхів, що проходять в білій речовині спинного мозку. Ці шляхи пов'язують окремі сегменти спинного мозку один з одним, а також з головним мозком.
Нервові волокна: власні та нервові провідні шляхи
Біла речовина розміщується навколо сірої речовини. Являє собою скупчення відростків нервових клітин і виконує провідну функцію. (рис.12).
Вона представлена аксонами нервових клітин головного та спинного мозку, які утворюють висхідні шляхи (чутливі, аферентні) і низхідні шляхи(рухові, еферентні).
За допомогою борозен біла речовина поділяється на:
- - передній канатик (funiculus anterior);
- - задній канатик (funiculus posterior);
- - бічний канатик (funiculus lateralis).
Правий і лівий передні канатики за допомогою передньої білої спайки (comissura alba anterior) сполучаються між собою.
У задніх канатиках проходить два висхідні шляхи:
- - тонкий пучок (fasciculus gracilis), пучок Голя, який розташований присередньо;
- - клиноподібний пучок (fasciculus cuneatus), або пучок Бурдаха, розташований збоку від нього.
Біла речовина передніх канатиків утворює в основному такі низхідні шляхи:
- - передній кірково-спинномозковий шлях (tractus corticospinalis anterior) чи передній пірамідний шлях;
- - покрівельно-спинномозковий шлях (tractus tectospinalis);
- - сітчасто-спинномозкові волокна (fibrae reticulospinales);
- - мосто - сітчасто - спинномозковий шлях (tractus pontoreticulospinalis);
- - оливо-спинномозкові волокна (fibrae olivospinales);
- - присінково-спинномозковий шлях (tractus vestibulospinalis).
У передньому канатику проходить також один висхідний шлях - передній спинномозково-таламічний шлях (tractus spinothalamicus anterior).
У бічних канатиках збоку проходять такі висхідні шляхи:
- - задній спинномозково-мозочковий шлях (tractus spinocerebellaris posterior) - шлях Флексіга;
- - передній спинномозково-мозочковий шлях (tractus spinocerebellaris anterior) - шлях Говерса;
- - бічний спинномозково-таламічний шлях (tractus spinothalamicus lateralis).
Присередньо в бічних канатиках проходять низхідні шляхи:
- - бічний кірково-спинномозковий шлях (tractus corticospinalis lateralis), або бічний пірамідний шлях;
- - червоноядерно-спинномозковий шлях (tractus rubrospinalis) - шлях Монакова.
До центральних структур спинного мозку (structurae centrales medullae spinalis) належать:
- - спинномозкове поле X; спинномозкова пластинка X (area spinalis X; lamina spinalis X), воно є ділянкою сірої речовини, що прилягає до центрального каналу;
- - передня та задня сірi спайки (commissurae griseae anterior et posterior) - це тонкі пластинки сірої речовини, які прилягають до центрального каналу спереду і позаду;
- - передня та задня білi спайки (commissurae albae anterior et posterior), вони розташовуються назовні від передньої та задньої сірих спайок;
- - центральний канал (canalis centralis) - це вузький канал, який розміщений посередині спинного мозку.
Спинномозкові нерви - це парні нервові стовбури, які утворені злиттям двох корінців спинного мозку - заднього (чутливого) та переднього (рухового). Ще в межах центрального каналу спинного мозку передній (руховий) і задній (чутливий) корінці поступово зближаються, потім зливаються та утворюють корінцевий нерв, після - спинномозковий нерв (рис. 1). Завдяки такому злиттю спинномозкові нерви є змішаними, оскільки містять рухові (еферентні) волокна від клітин передніх рогів, чутливі (аферентні) волокна від клітин спинномозкових вузлів, вегетативні волокна від клітин бічних рогів і вузлів симпатичного стовбура. Після виходу з центрального каналу спинномозкові нерви діляться на передні гілки (rr. ventrales), що іннервують шкіру, м'язи кінцівок і передньої поверхні тулуба; задні гілки (rr. dorsalis), що іннервують шкіру та м'язи задньої поверхні тулуба; менінгеальні гілки (rr. meningei), що прямують до твердої оболонки спинного мозку та сполучні гілки (rr. communicantes), що містять симпатичні прегангліонарні волокна, які прямують до вузлів симпатичного стовбура (gangll. trunci sumpathici).
У людини виділяють 31 пару спинномозкових нервів, які відповідають 31 парі сегментів спинного мозку (8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 пара куприкових нервів). Кожна пара спинномозкових нервів іннервує певну ділянку м'яза (міотом), шкіри (дерматом) і кісток (склеротом). На підставі цього виділяють сегментарну іннервацію м'язів, шкіри та кісток.
Рис. 1. Схема утворення спинномозкового нерва: 1 - стовбур спинномозкового нерва; 2 - передній (руховий) корінець; 3 - задній (чутливий) корінець; 4 - корінцеві нитки; 5 - спинномозковий (чутливий) вузол; 6 - медіальна частина задньої гілки; 7 - латеральна частина задньої гілки; 8 - задня гілка; 9 - передня гілка; 10 - біла гілка; 11 - сіра гілка; 12 - менінгеальна гілка.
Задні гілки спинномозкових нервів. Виділяють задні гілки шийних, грудних, поперекових, крижових і куприкового нервів. Задні гілки, rami dorsales, всіх спинномозкових нервів йдуть назад між поперечними відростками хребців, огинаючи їх суглобові відростки. Усі вони (за винятком I шийного, IV і V крижових і куприкового) діляться на ramus medialis і ramus lateralis, які іннервують шкіру потилиці, задню поверхню шиї та спини, а також глибокі м'язи спини.
Задня гілка I шийного нерва - n. suboccipitalis виходить між потиличною кісткою та атлантом і поділяється на гілки, які іннервують mm. recti capitis major et minor, m. semispinalis capitis, mm. obliqui capitis. До шкіри n. suboccipitalis гілок не дає. Задня гілка II шийного нерва - n. occipitalis major виходить між задньою дугою атланта і II хребцем, пронизує м'язи та іннервує шкіру потиличної ділянки голови (як підшкірний нерв). Rami dorsales грудних нервів діляться на медіальну та латеральну гілки, дають гілки до аутохтонної мускулатури; шкірні гілки верхніх грудних нервів відходять тільки від rami mediales, а нижніх - від rami laterales.
Шкірні гілки трьох верхніх поперекових нервів йдуть до верхньої частини сідничної ділянки під назвою nn. clunium superiores, а шкірні гілки крижових - під назвою nn. clunium medii.
Передні гілки спинномозкових нервів. Передні гілки, rami ventrales, спинномозкових нервів іннервують шкіру та мускулатуру вентральної стінки тіла й обидві пари кінцівок. Оскільки шкіра живота в нижній своїй частині бере участь у розвитку зовнішніх статевих органів, то шкіра цієї ділянки іннервується також передніми гілками.
Передні гілки спинномозкових нервів значно товстіші та довші ніж задні. Вони іннервують шкіру, м'язи шиї, грудини, живота, верхньої та нижньої кінцівок. Передні гілки спинномозкових нервів зберігають первинну метамірну будову тільки в грудному відділі (nn. intercostales). У решті відділів, пов'язаних з кінцівками, при розвитку яких сегментарність втрачається, волокна, що відходять від передніх спинномозкових гілок, переплітаються. Так утворюються нервові сплетення, plexus, в яких відбувається обмін волокон різних невромірів. У сплетеннях відбувається складний перерозподіл волокон: передня гілка кожного спинномозкового нерва дає свої волокна у декілька периферичних нервів, і, отже, кожен з них містить волокна від декількох сегментів спинного мозку. Тому, зрозуміло, чому пошкодження того або іншого нерва не супроводжується порушенням функції всіх м'язів, що одержують іннервацію з сегментів, які дали початок цьому нерву. Більшість нервів, що відходять від сплетень, є змішаними, тому клінічна картина пошкоджень складається з рухових порушень, порушень чутливості та вегетативних розладів. Розрізняють три великих сплетення: шийне, плечове та попереково-крижове. Останнє поділяється на поперекове, крижове та куприкове. Периферичні спинномозкові нерви в основному змішані та складаються з рухових, чутливих і вегетативних волокон, тому симптомокомплекс ураження нерва включає рухові, чутливі і вазомоторно-секреторно-трофічні розлади. Ураження периферичної ланки нервової системи може бути на рівні корінців, сплетень та їх нервів.
Спинномозкові нерви, nn. spinales, розташовуються в правильному порядку (невромери), відповідаючи миотомов(Міомери) тулуба і чергуючись з сегментами хребетного стовпа; кожному нерву відповідає відноситься до нього ділянку шкіри (дерматит).
У людини є 31 пара спинномозкових нервів, а саме: 8 пар шийних, 12 пар грудних, 5 пар поперекових, 5 пар крижових і 1пара куприкових.
Кожен спинномозкової нерв відходить від спинного мозку двома корінцями: заднім (чутливим) і переднім (руховим); обидва корінця з'єднуються в один стовбур, truncus n. spinalis, що виходить з хребетного каналу через міжхребцевий отвір.Поблизу і кілька назовні від місця з'єднання задній корінець утворює вузол, ganglion spinale, в якому передній руховий корінець не приймає участі. Завдяки з'єднанню обох корінців спинномозкові нерви є змішаними нервами: вони містять чутливі(Аферентні) волокна від клітин спинномозкових вузлів, рухові (еферентні) волокна від клітин переднього рогу, а також вегетативні волокна від клітин бічних рогів, що виходять зі спинного мозку в складі переднього корінця. Вегетативні волокна є і в задньомукорінці.
Вегетативні волокна, які потрапляють через корінці в анімальних нерви, забезпечують в сомі такі процеси, як трофіка, судиноруховий реакції і т. п. У круглоротих (міноги) обидва корінця тривають в окремі нерви - рухові і чутливі. Вподальшому ході еволюції, починаючи з поперечноротих риб корінці зближуються і зливаються, так що роздільний хід зберігається тільки для корінців, а нерви стають змішаними.
Кожен спинномозкової нерв при виході з міжхребцевого отвору ділитьсявідповідно двом частинам міотоми (дорсальной і вентральної) на дві гілки:
Крім того, від спинномозкового нерва відходять ще два роди гілок:
Задні гілки спинномозкових нервів. Задні гілки, rami dorsales, всіх спинномозкових нервів йдуть назад між поперечними відростками хребців, огинаючи суглобові відросткиїх. Всі вони (за винятком I шийного, IV і V крижових і куприкового) поділяються на ramus medialis і ramus lateralis, які забезпечують шкіру потилиці, задньої поверхні шиї та спини, а також глибокі спинні м'язи.
Задня гілка I шийного нерва, n. suboccipitalis виходить між потиличною кісткою і Атланті і потім ділиться на гілки, що забезпечують mm. recti capitis major et minor, m. semispinalis capitis, mm. obliqui capitis. До шкірі n. suboccipitalis гілок не дає. Задня гілка II шийного нерва, n. occipitalis major, вийшовши між задньою дугою атланта і II хребцем, прободает потім м'язи і, зробившись підшкірним, іннервує потиличну область голови. Rami dorsales грудних нервів діляться на медіальну і латеральну гілки, що дають гілки до аутохтонной мускулатурі; шкірні гілки у верхніх грудних нервів відходять тільки від rami mediales, а у нижніх - від rami laterales.
Шкірні гілки трьох верхніх поперекових нервів йдуть у верхню частину сідничної області під назвою nn. clunium superiores, а шкірні гілки крижових - під назвою nn. clunium medii. Передні гілки спинномозкових нервів. Передні гілки, rami ventrales, спинномозкових нервів іннервують шкіру і мускулатуру вентральної стінки тіла і обидві пари кінцівок. Так як шкіра живота в нижній своїй частині бере участь у розвитку зовнішніх статевих органів, то покриває їх шкіра иннервируется також передніми гілками. Останні, крім перших двох, набагато більші задніх.
Передні гілки спинномозкових нервів зберігають первісне мета-мірне будова тільки в грудному відділі (nn. intercostales). В інших відділах, пов'язаних з кінцівками, при розвитку яких сегментарного втрачається, волокна, що відходять від передніх спинномозкових гілок, переплітаються. Так утворюються нервові сплетення, plexus, в яких відбувається обмін волокон різних невромеров. В сплетеннях відбувається складне перерозподіл волокон: передня гілка кожного спинномозкового нерва дає свої волокна в кілька периферичних нервів, і, отже, кожен з них містить волокна від кількох сегментів спинного мозку.
Зрозуміло тому, що поразка того чи іншого нерва, не супроводжується порушенням функції всіх м'язів, які отримують іннервацію із сегментів, що дали початок цьому нерву. Більшість нервів, що відходять від сплетінь, є змішаними, тому клінічна картина поразки складається з рухових порушень, порушень чутливості і вегетативних розладів. азлічают три великі сплетення: шийне, плечове і попереково-крижове. Останнє ділиться на поперекове, крижовий і куприкова.
Читайте также: