Лікування генітального герпесу у жінок

Питання, на зразок: Як тебе попало? в даному випадку абсолютно зайві. Ти і так в повній розгубленості, відчуваєш себе огидно, і сенс життя здається тобі повністю втраченим. Випадок дійсно досить складний. Може, ти здивуєшся, але в західних країнах є навіть групи підтримки для людей, страждаючих цією недугою, а саме генітальним герпесом. В Америку ти, ясно, не поїдеш - тебе елементарно не відпустять з роботи. Але, будь ласка, не впадай у відчай - жіночий журнал JustLady стане твоєю підтримкою у важку хвилину.

Насамперед ти повинна якомога більше дізнатися про вразив тебе недугу.
Захворювання викликає вірус простого герпесу (всього їх існує два різновиди). Дістати його можна двома шляхами: в результаті статевого контакту з носієм вірусу, або при недотриманні правил гігієни. Якщо у тебе є звичайна застуда на губах і ти, поторкавши виразки, випадково торкаєшся до статевих органів - чекай неприємностей. Таким же чином вірус може потрапити на статеві органи одного партнера на іншого геніталії при наявності простудної лихоманки.

Примітно, що заразившись генітальним герпесом, ти можеш довгий час навіть не підозрювати про це. Поки ти спокійна, дотримуєшся режим харчування і гігієни хвороба може не проявлятися роками. Мало того, будучи носієм вірусу і нічого про це не знаючи, ти стаєш небезпечна для свого партнера. Висипання при герпесі можуть розташовуватися не тільки зовні, але і на шийці матки або в сечівнику. Тому, якщо у тебе з'явилися хоч якісь сумніви, краще скористатися презервативом.

А якщо хвороба знаходиться в активній фазі, тобто помітна неозброєним оком, від сексу логічніше і зовсім утриматися, бо дістати вірус від партнера з явними проявами хвороби у кілька разів легше.

Однак пробудити хвороба може не тільки стрес, хоча, всі інші причини теж безпосередньо пов'язані з ослабленням імунітету. Наприклад, ти перегрілася на сонці або навпаки переохолодження зловжила алкоголем, сильно переживала або в тебе просто почалася менструація - всі ці причини можуть стати стартовою кнопкою для злобливого вірусу.

Зазвичай перші прояви генітального герпесу проявляються у вигляді свербежу, поколювання, набряклості або почервоніння в області статевих органів, а також на внутрішній стороні стегон, сідницях. Наступним етапом стають характерні бульбашкові висипання, температура, загальне нездужання. Далі бульбашки лопаються, і на їх місці утворюються виразки, від яких через деякий час не залишається і сліду.

Перший рецидив протікає найбільш бурхливо. Потім організм виробляє антитіла до вірусу, і наступна реактивація проходить більш спокійно, хоча краще від цього не стає.
Особливо потрібно відзначити ризик, якому ти зазнаєш у разі зараження під час вагітності. Вірус герпесу здатний завдати величезної шкоди маляті під час пологів.

Що ж робити з цим жахливим недугою?
Єдиною профілактикою є впевненість у здоров'ї партнера і дотримання правил особистої гігієни.

Але якщо все вже сталося, ти теж можеш прийняти деякі заходи.
У перші дві години після контакту з носієм вірусу медики радять застосовувати бетадин. Препарат у вигляді свічок вводиться в піхву, а розчином БЕТАДИН рекомендується обробити область геніталій, стегон, низ живота і сідниці. Стовідсоткової гарантії тобі в цьому випадку лікарі не дадуть, але це буде все ж краще ніж нічого.

У разі явного зараження генітальним герпесом і появи бульбашок не варто впадати в паніку (ти ж пам'ятаєш, що головна причина реактивації - стрес), інакше тільки нашкодиш собі ще більше. Для початку ти повинна твердо засвоїти, чого тобі не варто робити ні в якому разі.

1. Не чіпай ранки руками. Ти можеш випадково перенести інфекцію на інші частини тіла, а там вони будуть виглядати не менш жахливо.

2. Якщо боїшся, що можеш доторкнутися до них уві сні, зроби на ніч невелику захисну прокладку з бинта чи марлі. Не використовуй щільні або синтетичні тканини - шкіра повинна дихати, щоб бульбашки підсихали.

3. Ні в якому разі не змащуй болячки мазями. Зрозуміло, що побачивши неподобство, ти кинешся лікувати їх усіма можливими засобами. І перше, що тебе прийде на розум - мазі з антибіотиками. Вони тобі не допоможуть, так само як і вазелін, та інші жирні речовини. Пухирці повинні підсихати, а мазі утворюють щільну плівку, через яку повітря не проникає, так що, таке лікування тільки нашкодить.

4. Не вступай у статевий контакт під час загострення хвороби, а коли воно пройде краще все ж користуватися презервативом.

Тепер давай подивимося, що ти можеш зробити для поліпшення свого стану.

3. Для щоденних гігієнічних процедур використовуй мило і воду - шкіра в уражених місцях повинна завжди залишатися чистою, щоб в полопані ранки не потрапляла інфекція. Після миття можна не витиратися рушником, а скористатися феном (вибирай прохолодний режим).

4. Носи просте бавовняну білизну, ніякої синтетики!

5. Для полегшення неприємних відчуттів спробуй рази три в день змочувати уражену область теплою водою - багатьом допомагає.

6. Найбільшою проблемою для тебе може стати похід в туалет. Якщо виразки розташовуються близько до сечівнику, сеча, потрапляючи на них, може викликати нестерпний свербіж і печіння. З цього положення можна вийти з допомогою трубочки, зробленої з туалетного паперу - з її допомогою ти зможеш відводити струмінь убік.

Профілактика і лікування генітального герпесу народними засобами

Так, наприклад, між рецидивами (тобто, коли немає явних проявів захворювання), ти можеш підтримати імунну систему за допомогою лікарських трав. Тут підійдуть родіола рожева, елеутерокок, китайський лимонник та інші рослини, які мають загальнозміцнюючу дію. Вони допоможуть збільшити час між загостреннями. Тільки пам'ятай, що препарати з цих трав можуть підвищувати тиск, тому порадитися з лікарем буде не зайве.

Кора дуба, меліса, шавлія і волоський горіх нададуть підсушує. Відварами з цих рослин можна промивати шкіру або додавати їх до лікувальних ванночки.
Хорошим засобом вважається припікання чистими ефірними маслами. Олії герані, кедра, лаванди, чайного дерева акуратно наноситься на ранки в нерозведеному вигляді.
Якщо цей спосіб здається тобі занадто радикальним, можеш використовувати ці речовини для компресів. Просто розведи 3-4 краплі масла в склянці теплої води, вмочи в розчин шматочок тканини і приклади до потрібної ділянки. Такий компрес надасть протимікробну і підсушує, допоможе вгамувати вірус.

На закінчення хочеться сказати, що сьогодні існують вакцини для попередження і лікування генітального герпесу, але назвати їх 100% ефективними не можна, хоча якщо ти хочеш спробувати, варто звернутися в спеціальний центр, де тобі дадуть консультацію і нададуть необхідну допомогу.

У будь-якому випадку займатися лікуванням самостійно було б нерозумно і навіть небезпечно. Тільки лікар може рекомендувати тобі адекватне лікування, яке допоможе жити з цим захворюванням і навіть цим життям насолоджуватися.

[youtube.player]

Генітальний герпес – інфекційне захворювання, що викликається ВПГ-1 і ВПГ-2. Характеризується специфічним ураженням слизових статевих органів. Проявляється періодичними висипаннями в області урогенітального тракту. Жінки заражаються генітальним герпесом в 2 рази частіше за чоловіків. Найвищі піки захворюваності реєструються у віці 20-24 років і 35-40 років. Які симптоми генітального герпесу у жінок і яке лікування може знадобитися?

Причини

Носій і розповсюджувач генітального герпесу – інфікована людина як з латентним (прихованим), так і маніфестними (явним) перебігом хвороби. Зараження відбувається переважно статевим шляхом: при генітальних, анально-генітальних або орально-генітальних контактах. Рідше відзначаються контактний медичний шляху інфікування. В першому випадку через загальні предмети гігієни і санвузол, а у другому – через багаторазові інструменти і рукавички медперсоналу.

Спровокувати активне розмноження вірусів можуть:

перегрів або переохолодження,
шкідливі звички,
гормональні зміни в організмі,
установка внутрішньоматкової спіралі,
зміна клімату,
розумові та фізичні перевантаження.

Також розвитку генітального герпесу сприяють:

тривалий прийом медичних препаратів,
неправильне харчування,
проходження курсу хіміотерапії,
загострення хронічних захворювань.

Класифікація

Виділяють три основні форми генітального герпесу у жінок:

Первинна форма. Прояви патології відзначаються після інфікування. Антитіла до ВПГ в крові відсутні.
Рецидивуюча форма. Характеризується систематичним загостренням хвороби. Залежно від клінічної картини і частоти рецидивів розрізняють легку, середню і важку форми. При легкому перебігу симптоми з’являються не частіше 3 разів на рік.
Безсимптомна форма. Відрізняється повною відсутністю ознак захворювання. При цьому збудник продовжує жити в тілі і заподіювати шкоди репродуктивній системі.

Генітальний герпес класифікують за місцем локалізації вогнища інфекції. Виділяють 3 стадії розвитку хвороби.

При першій уражаються зовнішні статеві органи жінки. Висипання виявляються на слизових піхви і шкіри промежини. Симптоматика нагадує вульвіт.
На другій стадії інфекція зачіпає сечівник і шийку матки. При цьому розвивається вульвовагініт, эндоцервит, уретрит.
На третій стадії герпес поширюється на маткові труби і область матки. У патологічний процес втягується сечовий міхур. Не виключено приєднання ендометриту, сальпінгіту, циститу. У важких випадках уражається пряма кишка.

Симптоми

Перші прояви генітального герпесу відзначаються через 3-14 діб після зараження. Навіть при грамотному лікуванні вони можуть зберігатися протягом 3 тижнів. Зокрема це:

Набряклість, почервоніння, відчуття нестерпне печіння і свербіння в ураженій області.
Збільшення лімфатичних вузлів.
Висипання у вигляді невеликих бульбашок.
Больовий синдром, що поширюється на область попереку і стегон.
Підвищення температури тіла.
Погіршення загального стану здоров’я. Знижується працездатність, з’являється втома і слабкість.

У період стабілізації висипки бульбашки каламутніють і розкриваються. На їх місці формуються мокнучі ерозії і виразки глибиною до 1 мм. Вони можуть зливатися в суцільну ерозивну поверхню. Уражену ділянку болючий, вкрита гнійним нальотом. У період загоєння дані елементи підсихають, покриваються тонкою скоринкою. Після її відпадання деякий час залишається пігментація або гіперемія (почервоніння).

Діагностика

Діагностика генітального герпесу включає оцінку скарг і анамнезу жінки, аналіз біологічних секретів, огляд гінеколога.

Діагностика генітального герпесу включає аналіз крові, мазків з урогенітального тракту, вмісту везикул.

Підтвердити герпетичну природу інфекції покликана вірусологічна діагностика. Вона включає:

виявлення ДНК вірусу методом ПЛР,
виявлення антигенів в досліджуваному матеріалі (ПІФ) і антитіл ВПГ в сироватці крові (ІФА),
виділення вірусу на культурі клітин.

Для дослідження беруться кров, зіскрібки з урогенітального тракту, вміст везикул, відбитки з ерозій. При гінекологічному огляді в період загострення виявляються виразки та висипання в області зовнішніх геніталій.

Генітальний герпес у жінок диференціюють з червоним плоским лишаєм, дерматитом, стрептококових імпетиго, коросту, контагіозний молюском, пузырчаткой, ІПСШ (венеричною гранульоми, сифіліс).

Медикаментозне лікування

Від вірусу герпесу повністю позбутися не можна. Потрапивши в організм, він залишається в клітинах тіла на все життя. Завдання лікарів – придушити активність ВПГ і перевести його в ремісію. З цією метою жінці призначаються противірусні препарати для внутрішнього і зовнішнього застосування.

Для перорального прийому використовуються ліки, що містять такі активні компоненти, як:

фамцикловір (Фамацивир, Минакер, Фамцикловір, Фамвир, Фамилар);
ацикловір (Виролекс, Ациклостад, Провирсан, Ацикловір, Зовіракс, Виворакс, Герпетад, Герперакс);
валацикловір (Валогард, Валацикловір, Вайрова, Валтрекс, Валмик, Вацирекс, Валцикон, Вирдел, Валавир, Валвир).

При рідкісних рецидиви генітального герпесу (3-6 разів на рік) епізодичний прийом противірусних засобів здійснюється за такими схемами: валацикловір – 2 рази на добу по 500 мг 5 днів; ацикловір – 5 разів на добу по 200 мг 5 днів; фамцикловір – 3 рази на добу по 250 мг 5 днів. Навіть якщо виникли тільки провісники захворювання (почервоніння та свербіж шкіри), необхідно починати прийом препаратів.

Для лікування часто рецидивуючого статевого герпесу (частіше 6 разів на рік) противірусні засоби приймають кілька тижнів поспіль. Рекомендовані схеми лікування: валацикловір – 2 рази на добу по 500 мг; ацикловір – 4 рази на добу по 200 мг. Тривалість терапії визначає лікар.

Зовнішні противірусні ліки призначають лише в періоди загострення інфекції. Найбільш ефективні активні речовини: пенцикловир (Пенцивир, Фенистил) і ацикловір (Герпетад, Ацигерпин, Виворакс, Ацикловір, Гервиракс, Ациклостад, Зовіракс, Герперакс, Виролекс). Всі перераховані гелі, креми і мазі наносять на область висипань кожні 3 години, протягом 3-5 днів. Якщо протягом тижня стан не покращився, потрібно звернутися до лікаря.

Крім противірусних мазей, герпесні висипання слід обробляти гелем з 0,5% Алое Віра і 4% маззю Прополісу. Ці продукти прискорюють загоєння бульбашок.

Народні методи

Одна з методик лікування генітального герпесу – застосування рецептів народної медицини. Підходять вони тільки як доповнення до основного курсу терапії. Препарати на основі натуральних компонентів здатні викликати алергію. Якщо це сталося, то відмовтеся від використання засобу.

Відвар із чебрецю, пустирника, кропиви і меліси. Змішайте трави в однакових пропорціях. Залийте 2 ст. л. сировини на 0,5 л води і кип’ятіть 30 хвилин. Пийте проціджений відвар по 2 ст. л. 2 рази в день. Продовжуйте лікування до повного усунення проблеми.
Настій з кореня хрону. Подрібніть рослину і помістіть в скляну ємність. Додайте трохи червоного перцю. Залийте приготовлений склад окропом, настоюйте протягом доби. Приймайте ліки по 1 ч. л. щодня. Рецепт протипоказаний людям, що страждають захворюваннями підшлункової залози і шлунка.
Салат із зеленої цибулі. Подрібніть пучок зелені і залийте оливковою олією. Вживайте приготовану суміш по 1 ст. л. кожен день. Продукт заповнить нестачу вітамінів А, С і Е, прискорить процес одужання.
Масла лаванди і чайного дерева. Змішайте речовини в рівних пропорціях. Потім змочіть засобом ватний диск і протріть уражені герпесом місця. Повторюйте процедуру після гігієни статевих органів 2 рази на добу.
Чай з календулою і ромашкою. Залийте квітки окропом, настоюйте 30 хвилин. Додайте ягоди калини. Пийте чай 2-3 рази на день. Засіб зміцнює імунітет, підвищує опірність організму вірусу.

Можливі ускладнення

Герпесвірусна інфекція рідко дає ускладнення, так як імунна система успішно пригнічує її активність. У деяких випадках можуть розвиватися наслідки генітального герпесу, що супроводжуються ураженням інших органів. В першу чергу це пальці і очі. Навколо нігтя з’являється сильне запалення, а на очному яблуці – ранка. В останньому випадку інфекція може викликати сліпоту.

Іноді захворювання призводить до сильних болів і зниження чутливості шкіри статевих органів жінки, труднощі сечовипускання. Також можливе руйнування суглобів, мозку, печінки і легенів. Вірус здатний спровокувати порушення згортання крові, що часто призводить до летального результату.

До ознак ускладнень генітального герпесу відносяться: слабкість, сильний головний біль, запаморочення, блювота, судоми, біль у суглобах, занепокоєння і сплутаність свідомості. Через напруження потиличних м’язів важко і боляче притискати підборіддя до грудей. Також можливе відчуття дивні, неіснуючі в реальності смаків і запахів.

Профілактика

Для попередження генітального герпесу дотримуйтеся наступних рекомендацій:

Дотримуйтесь правил індивідуальної гігієни. Не користуйтеся чужим рушником, милом, зубною щіткою. Для підмивання використовуйте тільки спеціальні засоби.
Уникайте незахищених статевих контактів.
Вчасно здавайте аналізи і проходите диспансеризацію.
Відмовтеся від використання щоденних прокладок з ароматами.
Підтримуйте імунну систему: вживайте більше овочів, фруктів і ягід, займайтеся спортом, частіше гуляйте на свіжому повітрі. Уникайте стресових ситуацій.

Генітальний герпес – небезпечне захворювання для жінок будь-якого віку. У деяких випадках воно викликає порушення в роботі репродуктивної системи. Тому слідкуйте за своїм здоров’ям і дотримуйтесь запобіжних заходів. При виникненні підозрілих симптомів консультуйтеся з лікарем.

[youtube.player]

Генитальный, или половой герпес - подвид повсеместно распространенного инфицирования вирусом простого герпеса (Herpes simplex) с локализацией на слизистых оболочках половых органов. Генитальный герпес у женщин имеет ряд особенностей течения, чаще обостряется и более зависим от гормонального фона. Инфекция требует более сложного и длительного лечения, чем у мужчин. Вместе с тем, именно женщины чаще страдают от обострений заболевания.

Описание и основные признаки заболевания ↑

Генитальный герпес — распространенная инфекция, передаваемая половым и бытовым путем. Из восьми типов вируса генитальную форму заболевания провоцируют первый и второй тип: Вирус Простого Герпеса (ВПГ) 1 - до 24% случаев заболевания и ВПГ 2 - до 76% случаев.

Генитальный герпес у женщин проявляется в форме небольших воспаленных участков с высыпаниями в виде болезненных пузырьков и жидкостью на слизистых оболочках наружных половых органов, вокруг ануса и устья уретры.

Заболевание начинается с возникновения болезненных или зудящих припухлостей, на которых за 2-3 дня образуются пузырьки, которые при отсутствии вторичной инфекции пропадают к 7-10 дню бесследно. При наличии проблем с иммунитетом возможно повторное появление пузырьков, присоединение бактериальных инфекций, появление язв и глубоких расчесов, а также распространение инфекции на слизистые оболочки уретры, влагалища, шейки матки.

Причины появления и способы передачи инфекции↑

Вирус простого герпеса в спящей форме присутствует более, чем у 90% населения планеты, и наличие антител к нему в крови считается нормой. Причиной женского генитального герпеса может стать орально-генитальный контакт или генитальный контакт с партнером, имеющим признаки герпеса в острой форме.

Самоинфицирование возможно при мастурбации, использовании одного полотенца для лица и гениталий. Также бытовой путь передачи генитального герпеса работает между соседями при наличии общего белья и полотенец, мочалок, мыла.

Спящая форма вируса может активизироваться в области гениталий при снижении иммунитета, изменении гормонального фона, наличии простудных заболеваний. Если половой герпес у женщины случался ранее, то рецидив может возникнуть в ответ на стрессы или смену рациона, повторный контакт с болеющими людьми.

В период обострения инфекция передается через кровь и слюну, менструальную кровь и вагинальный секрет, жидкость из папул-пузырьков. Непосредственный контакт с неповрежденной кожей не представляет опасности для окружающих.

Формы протекания болезни и локализация, особенности протекания болезни у женщин↑

Герпес в интимной зоне у женщин может захватывать небольшие области слизистых, постепенно распространяясь, либо локализуется в виде 1-2 пузырьков. В зависимости от чувствительности, женщины отмечают жжение, легкий или сильный зуд, болезненность при нажатии - интенсивность симптомов нарастает от первого до пятого дня, далее постепенно снижается.

Как правило, очаг генитального герпеса образуется в точке контакта с инфицированными жидкостями При оральных ласках припухлости и пузырьки образуются в области клитора, выхода уретры, на малых половых губах, при генитальном контакте - ближе к влагалищу, анусу. Во втором случае значительно чаще диагностируется герпетический кольпит - поражение слизистых оболочек влагалища.

Среди особенностей течения болезни у женщин:

повышенный риск инфицирования;
большая площадь поражения из-за формы половых органов;
выше риск развития осложнений;
чаще возникают рецидивы;
чаще выявляется зависимость болезни от гормонального фона (ОК, менструальный цикл, беременность и т.д.);
рецидивы у женщин отличает выраженная клиническая картина и большая восприимчивость к лечению;
чаще возникают осложнения со стороны нервной системы;
чаще регистрируется латентная форма заболевания.

Ряд специалистов полагают, что большая частота выявления генитального герпеса у женщин связана с регулярными медицинскими осмотрами и анализами, выявляющими латентную форму инфекции. Мужчины такому вниманию со стороны медработников не подвержены.

Основные и косвенные признаки болезни↑

Первичный генитальный герпес может сопровождаться повышением температуры, слабостью, признаками интоксикации, большой площадью поражения и ярко выраженными болевыми ощущениями. Рецидивы, как правило, отличаются меньшей интенсивностью симптомов, однако это зависит от общего состояния здоровья.

Усилению симптомов способствуют иммунодефициты, включая ВИЧ, гормонозависимые опухоли и эндокринные заболевания, а также недостаточное питание пациентки, истощение и нервное перенапряжение.

Косвенными признаками герпеса в интимной зоне могут стать резко пахнущие выделения из влагалища, дискомфорт при интимном контакте, симптомы цистита, увеличение лимфоузлов в паховой области.

Методы диагностики генитального герпеса↑

Диагностика заболевания у женщин в целом не вызывает затруднений - для обнаружения типичной формы генитального герпеса достаточно визуального осмотра половых органов. Атипичные формы болезни у женщин - герпетический кольпит, уретрит, цистит, требуют не только глубокого осмотра, но и забора на анализ соскоба и жидкости из пузырька.

ПЦР, или генодиагностика, проводятся в любом случае, поскольку определение подвида ВПГ значительно повышает эффективность лечения. Забор крови для проведения ИФА (иммуноферментного анализа) позволяет определить наличие антител к одному или нескольким видам вируса герпеса.

Параллельно с определением вида вируса делается анализ на ВПЧ, поскольку сочетание определенных форм двух вирусов значительно повышает риск возникновения изменений в клетках эпителия. Проще говоря, когда в организме женщины встречаются два вируса, резко возрастает риск онкологии шейки матки.

При наличии нетипичных симптомов - желтых выделений, молочницы, боли или кровянистых выделений необходимо провести анализ на скрытые инфекции, выявляющий патогенную флору и сопутствующие герпесу заболевания.

Лечение традиционными и народными методами↑

Лечение генитального герпеса у женщины требует тщательного подбора препаратов и комплексного подхода. Одновременный прием противовирусных препаратов перорально и нанесение мазей на основе ацикловира или пенцикловира позволяет купировать острую фазу заболевания.

Выбирая, чем лечить герпес, врач ориентируется на подвид герпеса и данные о первом или повторном заражении - схема лечения будет иметь разную длительность и дозировки препаратов. Как правило, химические лекарственные средства - таблетки и мази, используют от 3 суток до 2 недель, до полного исчезновения внешних симптомов. Для облегчения состояния на период лечения женщина может подмываться настоем череды и ромашки, имеющим легкое противовоспалительное и обезболивающее действие.

Второй этап лечения часто начинают вместе с первым - его задачей является повышение иммунитета и укрепление здоровья пациентки. Терапия подбирается индивидуально: иммуномодуляторы, витамины, микроэлементы. Для укрепления иммунитета часто используют народные средства: имбирь, лимонник манчжурский, элеутерококк, эхинацею и лимоны, лук и чеснок, свежую зелень петрушки и кинзы, эстрагона и мелиссы.

Третий этап лечения заключается в проведении вакцинации, препятствующей повторному развитию генитального герпеса.

Осложнения заболевания↑

Зная, как проявляется генитальный герпес, некоторые пациентки отказываются его лечить: риск рецидива большой, а полное исчезновение симптомов наступает через 10-12 дней даже без терапии. К сожалению, подобный подход не учитывает все риски осложнений:

присоединение вторичной инфекции с образованием язв;
развитие онкологии шейки матки;
повышение вероятности генерализованной формы герпеса с поражением всех крупных нервных узлов и даже головного мозга (герпетический энцефалит);
развитие цистита и нарушение оттока мочи;
развитие нервно-психических отклонений, депрессии;
высокий риск передачи инфекции в родах ребенку;
высокий риск заражения половых партнеров даже при механической контрацепции;
дискомфорт, снижение качества или невозможность половой жизни.

В зависимости от общего состояния заболевшей женщины, к списку может добавиться множество неприятных заболеваний, некоторые из которых ведут к летальному исходу. Поэтому рекомендовано лечить любое обострение генитального герпеса, тем более, что при правильном подборе терапии все неприятные симптомы уходят гораздо быстрее.

[youtube.player]

У чому небезпека самолікування?

Генітальний герпес буває первинним і рецидивуючим. У першому випадку мова йде про важкому і тривалому перебігу. Рецидивуюча форма захворювання супроводжується симптоматикою середньої вираженості і протікає з періодами загострення.

Медикаментозна терапія призначається у відповідності з тим, яким збудником викликаний герпес і зі ступенем тяжкості захворювання.

У ряді випадків терапію треба проводити комплексно, за допомогою противірусних препаратів, імуностимуляторів і антиоксидантів. Мазь від генітального герпесу призначається в якості окремого препарату тільки тоді, коли герпес тільки починає розвиватися.

При ускладненому перебігу захворювання засоби локальної дії використовуються разом з системними медикаментами.

Симптоматика і область локалізації

Генітальний герпес розвивається особливим чином: на слизової оболонки статевих органів з’являються окремі папули, наповнені прозорим вмістом.

Через деякий час, вони лопаються і, розростаючись, об’єднуються. Замість них з’являються виразки, незагойні досить тривалий час.

Ознаки герпесу з’являються не тільки на зовнішніх статевих органах. У жінок відбувається поширення на піхву, внутрішні статеві губи і шийку матки.

У запущених випадках відбувається ураження шкірного покриву в області стегон і сідниць. У чоловіків область локалізації – головка статевого члена і мошонка.

Грамотний підхід до лікування

Максимально ефективна медикаментозна терапія має наступні цілі:

ослаблення вираженості симптоматики (болю, свербежу, висипань і лихоманки);
скорочення часу для загоєння изъязвленной поверхні;
виключення ймовірності рецидивів згодом і елімінування інфекції.

Для отримання такого результату медикаментозна терапія повинна бути комплексною. Для лікування генітального герпесу в обов’язковому порядку призначається мазь, призначена для нанесення безпосередньо на уражені ділянки слизової і шкірного покриву.

Системні противірусні засоби (Фамцикловір, Валацикловір) призначаються при первинному інфікуванні вірусом герпесу, а також при частих рецидивах захворювання. Якщо вчасно прийняти ці препарати, то можна зупинити прогресування герпесу і запобігти появі ускладнень.

Кращі мазі від герпесу

Підібрати дієвий засіб можна за допомогою лікаря, який проведе попередню діагностику. За результатами проведених досліджень фахівець підбере препарат, що володіє ефективністю проти виявленої форми герпесу.

Лікарський засіб призначається в більшості випадків при генітальному герпесі при появі первинної симптоматики. Формула препарату розроблена за допомогою проведених інноваційних досліджень. Ацикловір протестований в клінічних умовах на групі добровольців.

Ацикловір є аналогом нуклеозиду дезоксигуанидина пуринового типу, який міститься в багатьох лікарських препаратах, призначених для лікування герпесу.

Наносити мазь на уражені герпесом ділянки тонким шаром. Активний компонент атакує ДНК вірусу, що дислокується на епітелії. Діюча речовина пригнічує функції реплікації.

Для досягнення належного результату слід проводити процедуру не менше 5 разів на добу. Лікарська терапія становить 4-10 діб, що залежить від ступеня тяжкості генітального герпесу.

Протипоказання до використання Ацикловіру:

індивідуальна непереносимість;
вагітність і період годування груддю.

При недотриманні рекомендацій щодо застосування можливий розвиток алергічної реакції і гіперемії.

Препарат широко використовується у боротьбі з генітальною формою герпесу на початковій стадії прогресування хвороби або у комплексній терапії для боротьби з запущеними формами.

Мазь розроблена на основі тромантадина, який пригнічує синтез ДНК у клітинних структурах збудника. Діюча речовина впливає на збудника захворювання не так, як ацикловір.

Крім клітинного синтезу, активний компонент запобігає впровадження вірусу в епітелій. Препарат діє таким чином, що розвиток резистентності у патогенів до тромантадину виключено.

Гель призначається для боротьби з початковими стадіями генітального герпесу. Починати лікування рекомендується при появі первинних везикул.

Наноситься Виру-Мерц тонким шаром на очищену за допомогою антисептичного засобу шкіру. Вже після первинного використання свербіж і печіння проходить.

Через кілька діб від початку проведення медикаментозної терапії, відзначається зменшення бульбашок, деякі з них підсихають, утворюючи кірочки.

Рекомендації з використання гелю Виру-Мерц:

Наносити не менше 3-5 разів на добу на попередньо підготовлену слизову оболонку або шкіру.
Використовувати протягом 4-7 днів, у відповідності зі ступенем прогресування герпесу.
Після усунення симптоматики не припиняти лікування до закінчення курсу терапії.

Гель не рекомендується використовувати при наявності великих виразок і мокнучих ділянок. В такому випадку не обійтися без ускладнень. При недотриманні інструкції по використанню можливий розвиток побічних реакцій у вигляді алергії і гіперемії.

Лікування генітальної форми герпесу за допомогою цього засобу найчастіше проводиться при вагітності. Препарат ефективно бореться з вірусом і усуває симптоматику захворювання.

Впливаючи на організм щадним чином. Гель Панавир можна використовувати в перші 3 місяці виношування плоду.

Лікарський засіб розроблено таким чином, що впливає на уражені герпесом ділянки слизової оболонки і шкіри, не всмоктуючись в кров. Саме тому небезпека для плода відсутня.

Поєднувати процедури нанесення гелю рекомендується з обробкою везикул за допомогою антисептичного засобу, обліпихової олії і відвару шипшини. Комплексний вплив прискорює одужання і попереджає і приєднання бактеріальної інфекції.

Ефективний засіб, розроблене на основі рибавірину. Використовується препарат протягом 3-5 діб. Швидко знімаючи симптоми захворювання, і пригнічуючи активність збудника.

Не рекомендується використовувати при наявності алергічної схильності і у віці до 18 років. Абсолютним протипоказанням є вагітність і період годування груддю. В інструкції зазначено, що протипоказанням є ниркова недостатність і підготовка до зачаття.

Мазь має комбінований склад і володіє впливом на процеси розмноження вірусу герпесу. Препарат моментально активує природний захист організму і сприяє зняттю запального процесу. Після нанесення мазі больовий синдром купірується і виключається ймовірність прогресування хвороби.

інтерферон людський – зміцнює імунну відповідь організму;
ацикловір – надає потужне противогерпетическое вплив;
лідокаїн – знеболює та знімає симптоматику захворювання.

Герпферон широко використовується для проведення екстреної профілактики зараження статевим герпесом. Наносити з цією метою слід не пізніше ніж через 2 години після проведеного статевого акту без використання бар’єрних засобів контрацепції. У лікувальних цілях використовується не менше 5 разів на добу протягом тижня.

Що робити при ускладненнях?

У тому випадку, коли генітальний герпес вчасно не пролікований, відбувається розвиток загноения. При цьому виникає необхідність у використанні більш ефективних засобів, які виключать ймовірність поширення інфекції в організмі.

Серед найбільш дієвих слід виділити:

Мазь Левоміколь. У складі препарату знаходяться як ранозагоювальні, так і бактерицидні компоненти.
Цинкова мазь. Лікарський засіб відрізняється низьким рівнем токсичності і не викликає передозування. Можна використовувати вагітним і годуючим.

Серед найбільш ефективних допоміжних засобів слід виділити ялицеве масло, зеленку і йод. Наносити їх рекомендується в перервах між процедурами змащування мазями якнайшвидшого досягнення результату.

Висновок

Мазь від генітальної форми герпесу ефективна на початкових стадіях хвороби. У запущених випадках рекомендована комбінована терапія. Не варто вважати, що купивши в аптеці мазь від герпесу.

Можна справитися з хворобою самостійно. Попередня консультація з лікарем є обов’язковою умовою. Обумовлено це тим, що тільки фахівець може підібрати дієвий препарат, спираючись на результати проведеної діагностики.

[youtube.player]

Читайте также: