Лікування генітального герпесу в чоловіків

Генитальный герпес у мужчин считается высокозаразным заболеванием, которое сложно диагностировать и лечить.

Это объясняется тем, что очень часто инфекция протекает без явных симптомов.

Поскольку генитальный герпес передается при малейшем контакте слизистых, вероятность заражения очень высока.

Диагностика

Существует 2 подхода к диагностике данного заболевания. Первый – это постановка диагноза после тщательного осмотра. Пациент, который обнаружил у себя основные симптомы, включая слабость, зуд и небольшие язвочки, должен посетить врача. Опытный специалист способен визуально определить, характерны ли эти высыпания для генитального герпеса.

Далее необходимо взять образец жидкости. Конечно, анализ мазка может быть неточным. Он считается правдивым только в течение двух суток после обнаружения симптомов. Позже достоверность такого теста значительно снижается.

Второй подход к диагностике не связан с осмотром пациента и изучением клинических проявлений генитального герпеса. Для постановки диагноза используются такие методы:

1. Выделение вируса герпеса. Этот анализ дорогостоящий и трудоемкий. Он требует много времени. Соответственно, его проводят чаще всего в научных целях.
2. ИФА (иммуноферментный анализ). Благодаря такому методу выявляется наличие антител к вирусу. Стоит отметить, что, несмотря на распространенность ИФА, метод признан не самым достоверным. Это объясняется тем, что у большинства людей есть антитела класса G.
3. ПЦР (полимеразная цепная реакция). Данный метод считается самым точным. Для выявления вируса подходит любой материал.
4. Цитологическая диагностика. Ранее такой метод был наиболее достоверным, однако с появлением ПЦР он практически не используется.

Когда нужно прибегать к лечению и к какому врачу обратиться?

Существует расхожее мнение, что вирус герпеса навсегда остается в организме, из-за чего его лечение неэффективно. На самом деле, если начать лечение генитального герпеса на раннем этапе, то есть после обнаружения первых симптомов, состояние мужчины значительно улучшится. Известно, что прием противовирусных препаратов на фоне комплексной терапии оказывается эффективным в 60-70% случаев.

Если есть подозрения на генитальный герпес, стоит обратиться к врачу-андрологу или урологу. Если же язвочек еще нет, можно посетить терапевта. Квалифицированный врач после тщательного осмотра выпишет направление к нужному специалисту.

Все что нужно знать о гепатите A в одной статье!

А вы знали, что существует такая травматологическая проблема, как вывих полового члена? Если вам интересна данная тема, то предлагаем вам прочесть об этом.

Традиционная эффективная медицина

Правильно подобранное лечение значительно ускоряет заживление язвочек. При этом снижается вероятность возникновения рецидивов, хотя вирус все равно остается в человеческом организме.

Существует несколько методов лечения заболевания. Чаще всего врач назначает противовирусные и иммуностимулирующие препараты. Это ацикловир, фамцикловир и другие лекарства. Они продаются в виде таблеток, суспензий и мазей, а если вы не знаете как быстро вылечить генитальный герпес, то стоит остановить свой выбор именно на ацикловире — на сегодняшний день это самое действенное средство для лечения заболевания.

Еще один способ лечения генитального герпеса у мужчин предполагает прием индукторов интерферона. Речь идет об арбидоле, амиксине и т.д. При обнаружении язвочек на половом органе необходимо подкожное введение полудана. Также для облечения состояния нужно носить свободное белье, выполненное из натуральных материалов.

Врачами было разработано 3 схемы лечения:

1. Лечение при первичном контакте. Назначается ацикловир или другой противовирусный препарат. При определении дозировки учитывается вес больного и переносимость действующего вещества. Эффективность лечения значительно возрастает, если начать прием лекарства на ранней стадии.
2. Превентивная схема. Используется на стадии ремиссии и при частых рецидивах. Показаны иммуностимулирующие препараты, например, риботан или циклоферон, витамины группы B. Прием любых противовирусных бесполезен, ведь вирус во время ремиссии находится в неактивной фазе.
3. Схема лечения рецидивов генитального герпеса. Рецидивы возникают при ослаблении иммунной системы. Выбор лекарства и его формы зависит от частоты повторного проявления заболевания и рекомендаций специалиста. Универсальная схема предполагает прием ацикловира, витаминных комплексов, иммуностимуляторов.

Народная медицина: необычные средства и методы

Помимо традиционного лечения, при генитальном герпесе у мужчин эффективным оказывается использование средств народной медицины. Они помогают избавиться от проявлений заболевания и укрепить иммунную систему.

Для укрепления организма и восполнения нехватки витамина C и A показано употребление зеленого лука. Так, один пучок тщательно промывают, затем просушивают с помощью бумажного полотенца. Зелень нарезают, добавляют ложку оливкового масла и перемешивают. В сутки необходимо съедать несколько ложек такого салата.

Облегчить протекание генитального герпеса поможет следующий отвар. Необходимо смешать сушеный чабрец, можжевеловые ягоды, пустырник, мелиссу и листья малины. К этим травам добавляется небольшое количество зверобоя, цветков ромашки, полыни. 2 столовые ложки травы заливают 500 мл кипятка и оставляют настаиваться на час. Затем отвар процеживают. Необходимо выпивать по 100 мл 4 раза в день. Курс лечения длится 14 дней.

При генитальном герпесе полезен компресс из 3 капель лавандового или кедрового эфирного масла, разбавленного в 250 мл теплой воды. Ватный тампон смачивают в жидкости и прикладывают к пораженному участку. В результате язвочки подсыхают, а воспаление исчезает.

Для более быстрого подсушивания стоит делать примочки из отвара мелиссы, дубовой коры и грецкого ореха.
Чтобы уменьшить количество рецидивов и укрепить иммунную систему, рекомендуется принимать настойки на основе китайского лимонника или элеутерококка. Такие препараты для лечения генитального герпеса показаны в период между обострениями.

Для снятия боли стоит делать холодные компрессы. Ватку следует смочить в чистой прохладной воде и приложить к пораженному участку.

Профилактика

Профилактика заболевания позволяет избежать рецидивов и возможных осложнений.

К распространенным профилактическим (в том числе и от рецидивов генитального герпеса) мерам относится:

• воздержание от полового акта при наличии у партнерши герпеса на губах либо гениталиях;
• использование презервативов;
• ношение нижнего белья из натуральных тканей;
• соблюдение всех правил гигиены.

Если у пациента часто возникают рецидивы, то уменьшить их количество поможет следующее:

• сбалансированное правильное питание;
• отказ от курения и алкоголя;
• употребление витаминных комплексов;
• быстрое и грамотное лечение травм и различных заболеваний, включая грипп и ангину.

Не так давно была разработана вакцина от генитального герпеса Herpevac. К сожалению, она предназначена только для женщин. Мужчины могут использовать болгарскую вакцину, созданную в советскую эпоху. Такое средство не избавляет от рецидивов, но значительно облегчает протекание заболевания.

Узнайте, какими способами возможно эффективное лечение папилломавируса человека.

Прочтите и о том, как проявляется первый симптом сифилиса, — здесь полно полезной информации об этом.

[youtube.player]

Генітальний герпес – це інфекційне ураження геніталій, викликане вірусом ВПГ-2, або цитомегаловірусом. У групі ризику – чоловіки і жінки, які нерозбірливі в статевих зв’язках, ведуть нездоровий спосіб життя. Виявляється інфекція гостро і болісно. В запущеній формі призводить до серйозних ускладнень аж до безпліддя. Що провокує розвиток генітального герпесу у чоловіків, як він проявляється і лікується?

Механізм розвитку

Зараження генітальним герпесом відбувається через слизову оболонку статевого члена. Вірус, потрапляючи в організм, проникає в нерви, де вбудовується в ДНК. При зниженні імунітету герпес активізується. Стрімко ділячись, він через кровоносні судини поширюється по всьому тілу. У період загострення з’являються везикули та інші ознаки рецидивуючої форми. Чоловік з герпесом в активній формі – джерело інфекції для здорових.

Причини

Виділяють кілька шляхів зараження генітальним герпесом. Найбільш поширений – статевий контакт (анальний, оральний або вагінальний). Передача вірусу може здійснюватися побутовим шляхом, наприклад, через засоби особистої гігієни (рушник, постіль, мило), або перенесенням інфекції з іншої ділянки тіла.

Підвищують ризик розвитку захворювання наступні фактори:

• Зниження захисних сил організму, що обумовлено тривалим прийомом антибіотиків, імунодефіцитом або бактеріальною інфекцією.
• Неправильне харчування, яке призводить до дефіциту вітамінів і мінералів.
• Нерозбірливі статеві зв’язки, нехтування контрацепцією (презервативами).
• Стрес, переохолодження або перегрів, надмірні фізичні навантаження.
• Рани, подряпини, чи інші пошкодження шкіри в області геніталій.

Симптоми

Генітальний герпес у чоловіків протікає гостро і часто рецидивує. Перші ознаки проявляються через кілька днів. Але при сильній імунній системі хвороба може тривалий час протікати приховано.

Перебіг захворювання залежить від форми первинної або рецидивуючої. У першому випадку симптоматика спостерігається через 5-7 днів після контакту з носієм. Хвороба протікає гостро і відчутно. Рецидивуюча форма загострюється внаслідок зниження захисних сил організму і симптоми не так яскраво виражені.

Первинний генітальний герпес у чоловіків проявляється почервонінням і запалення головки члена і крайньої плоті, набряком, свербінням, печією. Через кілька днів з’являються висипання – маленькі бульбашки з рідиною, які при пальпації спричиняють біль. Через 2-3 дні везикули лопаються, а на їх місці утворюються виразки. З часом вони покриваються корочками, які відпадають самостійно, не залишаючи рубців.

Первинний генітальний герпес протікає гостріше рецидивуючого.

Захворювання супроводжується погіршенням загального самопочуття: підвищується температура, відзначаються загальна слабкість, біль і ломота в суглобах, збільшуються регіональні лімфатичні вузли. Чоловік скаржиться на напади нудоти, блювання, диспепсичні розлади, порушення апетиту і сну. З-за набряклості крайньої плоті, висипань важко і боляче мочитися.

При рецидивуючій формі розвиток генітального герпесу відбувається більш стрімко. Від моменту появи червоності й сверблячки до виникнення висипу проходить 12-36 годин. Часто процес супроводжується неврологічними болями в області попереку та ніг. Загальний стан при рецидиві не погіршується. У рідкісних випадках можуть спостерігатися слабкість та незначне підвищення температури.

В залежності від частоти рецидивів виділяють 3 ступені захворювання: легка (загострення менше 3 разів за рік), середньотяжкий (4-6 разів за 12 місяців), важка (симптоми хвороби проявляються кожен місяць).

Форми

Виділяють кілька форм генітального герпесу у чоловіків.

Атипова микросимптоматическая форма характеризується свербінням в області паху, появою на пенісі тріщин замість класичних везикул.

Безсимптомна форма – найбільш небезпечна, оскільки протікає без яких-небудь ознак. Хворий чоловік заражає інших, не підозрюючи про своє захворювання. Атипова макроскопічна характеризується появою пухирців. Висипання супроводжуються хворобливими відчуттями, постійним сверблячкою.

Атиповий генітальний герпес підрозділяється на:

• Геморагічний: проявляється наповненням везикул кров’ю.
• Набряковий: характеризується набряками шкірних покривів геніталій.
• Рупиодный: проявляється виникненням коричневих кірочок, які підносяться над шкірою.
• Некротичний: герпесні виразки покриваються нальотом з відмерлих клітин тканин.
• Ерозивно-виразковий: проявляється численними висипаннями, які залишають після себе виразки і ерозії, не загоюються протягом тривалого часу.
• Субклінічний характеризується появою тріщин, які сверблять, викликають відчуття печіння і біль.

Абортивну форма генітального герпесу діагностується у чоловіків, які раніше проходили лікування. Вона підрозділяється на три види.

1. Эритоматозный герпес характеризується почервонінням, набряком і свербінням в області поразки.
2. Папульозний відзначений класичними симптомами і невеликими підвищеннями над шкірою, але не везикулами.
3. Пруріго-невротичний протікає без висипань, але супроводжується болем по ходу нервових закінчень.

Діагностика

Для діагностики захворювання потрібна консультація уролога та венеролога. Лікар проводить огляд ураженої області, збирає анамнез, призначає аналізи.

• ПЛР: аналіз спрямований на виявлення ДНК вірусу в біологічних рідинах (крові і слизу).
• ІФА: серологічний метод дослідження, призначений для виявлення антитіл до вірусу герпесу.
• Культуральний метод дозволяє ідентифікувати патогенний мікроорганізм шляхом проведення посіву на спеціально підготовлених культуральних середовищах.

Симптоми генітального герпесу схожі з проявами ряду інших хвороб. Тому обов’язково потрібно провести діагностику, щоб правильно поставити діагноз.

Лікування

Терапія генітального герпесу включає застосування лікарських препаратів і корекцію способу життя чоловіка. На час лікування хворому рекомендується утриматися від сексуальних контактів, відмовитися від тісної білизни з синтетичних тканин.

Необхідно переглянути харчування. Корисно вживати продукти, багаті вітамінами і мінералами. Слід відмовитися від солодощів, копченостей, солінь, алкоголю. Пийте більше рідини, щоб прискорити виведення токсинів.

Медикаментозна терапія генітального герпесу включає застосування таких препаратів:

• Противірусні, покликані придушити активність вірусу: Ацикловір, Фамцикловір, Виролекс, Зовіракс та ін.
• Для зовнішньої обробки (креми та мазі): Гепферон, Панавир, Ацик.
• Вітамінно-мінеральні комплекси. Насамперед рекомендується заповнити баланс аскорбінової кислоти, вітамінів групи В, токоферолу, цинку, кальцію.
• Імуномодулюючі, що підвищують захисні сили організму. Як правило, призначаються індуктори інтерферону (Циклоферон, Аміксин) або інтерферон (Генферон, Віферон).
• Загальнозміцнюючі препарати на рослинній основі для зміцнення імунітету (настоянка женьшеню, елеутерококу, ехінацеї).

Дозування препаратів і тривалість курсу лікування визначає лікар, враховуючи тяжкість перебігу хвороби, загальний стан хворого. Самолікування може призвести до поглиблення проблеми, розвитку ускладнень.

Народні засоби

Для лікування генітального герпесу у чоловіків додатково застосовують народні засобу,

• Зняти свербіж і подразнення допоможе мазь із звіробою. Рецепт приготування: 5 ст. л. подрібненої рослини залийте 0,5 л рослинного масла. Залиште на 30 днів настоюватися. Використовуйте отриманий засіб для обробки висипань.
• Впоратися з проблемою допоможуть ефірні масла цитрусових, бергамоту або чайного дерева. Додайте пару крапель в лікувальний крем і використовуйте за призначенням. Крем зніме свербіж, надасть антисептичну дію.
• Подрібніть корінь солодки, 2 ст. л. сировини залити 200 мл окропу, проварити 15 хвилин. Охолодіть настій і процідіть. Приймайте по 50 мл двічі на день, а також використовувати як примочки.

Можливі ускладнення

Герпес – це системна інфекція, яка призводить до серйозних ускладнень. Як правило, страждають репродуктивна система і уретра, що провокує розвиток уретропростаты, циститу, простатиту, проктиту, безпліддя.

Генітальний герпес знижує захисні сили організму, що підвищує його сприйнятливість до інших інфекцій: стрептококу, стафілококу, кишкової палички. Ці патогенні мікроорганізми вражають сечостатеву систему.

Хронічний перебіг хвороби і часті рецидиви викликають психологічні проблеми. У чоловіка виникає стрес, розвивається депресія, виявляються суїцидальні нахили.

Профілактика

Уникнути зараження генітальним герпесом допоможе відмова від безладних сексуальних контактів і використання презервативів. У разі незахищеного статевого акту проведіть обробку статевого члена антисептичним розчином.

Запобігти рецидив дозволить зміцнення імунітету. Правильно харчуйтеся, приймайте вітаміни, відмовтеся від шкідливих звичок, підвищення фізичну активність.

Генітальний герпес у чоловіків – небезпечне інфекційне захворювання, яке викликає серйозні ускладнення. Для одужання необхідно пройти діагностику і терапію, призначену лікарем.

[youtube.player]

Генітальний герпес у чоловіків – це досить поширене інфекційне захворювання, яке зустрічається переважно в осіб молодого, працездатного віку. Захворювання розвивається в паховій області, характеризується наявністю певних особливостей перебігу. Знання особливостей захворювання необхідно для успішної боротьби із захворюванням. Захворювання лікується за допомогою медикаментів декількох груп.

Етіологія та шляхи інфікування

Генітальний герпес у чоловіків є інфекційним захворюванням. Збудник вірус герпесу поділяється на 2 типи, він є внутрішньоклітинним паразитом. У зовнішньому середовищі ВПГ (вірус простого герпесу) нестійкий і швидко гине під впливом низької, високої температури, висушування, ультрафіолетового (сонячного) випромінювання, дезінфікуючих засобів. Властивості збудника статевого герпесу у чоловіків визначають шляхи інфікування, характер клінічного перебігу захворювання та вибір терапевтичної тактики.

Так як збудник є нестійким у зовнішньому середовищі мікроорганізмом, то інфікування чоловіків відбувається кількома шляхами, до яких відносяться:

• Статевий шлях – вірус проникає в клітини слизової оболонки статевих органів при їх безпосередньому контакті з клітинами структур урогенітального тракту інфікованого статевого партнера. Інфікування може відбуватися в зоні паху, анального отвору. Статевий механізм передачі збудника, що реалізується переважно при розвитку статевого герпесу у чоловіків.
• Контактний шлях – передача вірусу реалізується за допомогою контакту шкіри або слизових оболонок будь-якої локалізації на тілі людини. Захворювання часто передається при поцілунках (захворювання губ).
• Контактно-побутовий шлях – характеризується тим, що спочатку вірус потрапляє на навколишні предмети (аксесуари Для обличчястої гігієни), а потім у клітини здорової людини. Реалізується рідко, так як збудник відрізняється низькою стійкістю у зовнішньому середовищі.
• Повітряно-крапельний шлях – рідкісний механізм передачі інфекційного збудника.
• Вертикальний шлях – вірус проникає в організм плоду від інфікованої матері під час внутрішньоутробного розвитку.

У чоловіка може відбуватися аутоинфицирование (самозараження). При локалізації інфекції в області губ, слизової оболонки рота або на шкірі будь-якої області тіла, вірус з руками може переноситися на геніталії і область паху. У чоловіків причини інфікування частіше реалізуються внаслідок наявності певних провокуючих факторів, до яких відносяться:

• Активне сексуальне життя з частою зміною статевих партнерів без використання індивідуальних засобів захисту. Генітальний герпес у чоловіків часто може поєднуватися з іншою інфекційною патологією, яка характеризується переважно статевим шляхом передачі.
• Ранній початок статевого життя.
• Соціальний статус.
• Вік – найбільш часто паховий герпес розвивається у активних молодих людей віком 20-30 років.
• Зниження функціональної активності імунної системи, при якій послаблюються фактори неспецифічного захисту шкіри і слизових оболонок. Даний фактор сприяє більш важкому перебігу і частого рецидиву (загострення) інфекційного процесу.

У представників негроїдної раси інфекційне захворювання на статевих органах, викликане ВПГ, зустрічається практично в 2 рази частіше, ніж у чоловіків європейців.

Механізм розвитку

Збудник захворювання є обов’язковим внутрішньоклітинним паразитом. Після проникнення в організм він заражає клітини і вбудовується в їх геном. Це призводить до того, що системи біосинтезу починають виробляти білки і генетичний матеріал вірусу. Нові вірусні частинки виходять із зараженої клітини, яка при цьому гине. Характерною особливістю збудника є те, що він тривалий час може залишатися в клітинах в неактивному стані, не приводячи до запального процесу. Зазвичай збудник всередині клітин зберігається протягом усього життя людини, але захворювання розвивається не завжди. Інфекція статевих органах з появою характерних ознак розвивається при активізації вірусу, що призводить до загибелі інфікованих клітин. Виділяється кілька основних провокуючих факторів, які сприяють підвищенню активності, до них відносяться:

• Вроджене порушення функціонального стану імунітету (вроджений імунодефіцит), обумовлене змінами в певних генах.
• Набутий імунодефіцит – зниження активності імунітету може бути спричинене різними факторами. До них відносяться хронічні інфекції різної локалізації в організмі людини, порушення обміну речовин, зокрема при цукровому діабеті, хронічна інтоксикація (отруєння організму), включаючи систематичне куріння, вживання алкоголю або наркотичних речовин, неправильне харчування чоловіка і недостатній сон.
• Надходження значної кількості вірусних часток ззовні (екзогенне інфікування) – при наявності герпесвируса в організмі людини надходження нових збудників всередину клітин провокує активізацію інфекційного процесу.

Дані фактори, що провокують активізацію герпетичної інфекції на статевих органах, обов’язково повинні враховуватися для ефективного лікування захворювання, а також профілактики його загострення в майбутньому.

Як проявляється герпес у чоловіків

Клінічні симптоми генітального герпесу у чоловіків починають проявлятися при активізації вірусу всередині клітин. В залежності від того, коли відбулося інфікування, окремо виділяється клінічне прояв первинного і рецидивуючого захворювання. Ознаки первинного герпесу на статевому органі у чоловіків характеризуються такими особливостями:

В цілому симптоми герпесу у чоловіків, що має гострий перебіг, зберігаються протягом періоду часу близько 5-7 днів. Після інфекційного процесу на слизовій оболонці чи шкірі рубцеві зміни не розвиваються. До герпетичних висипань часто може приєднуватися вторинна бактеріальна інфекція. Вміст пухирців спочатку стає мутним, потім гнійним. Може помітно погіршуватися загальний стан, що супроводжується загальною слабкістю, підвищенням температури тіла, погіршенням апетиту, а також ломотою в тілі. По мірі прогресування бактеріальної інфекції бульбашки можуть лопатися, а на їх місці формуватися гнійні скориночки. При відсутності адекватного лікування під корочками накопичується значна кількість гною, що призводить до важкої загальної інтоксикації організму. Велика кількість випадків характеризується тим, що після інфікування людини ознаки захворювання не з’являються, а вірус тривалий час може перебувати в клітинах в неактивному стані.

Діагностика

Визначення факту наявності герпетичної інфекції у пацієнта зазвичай не викликає труднощів. Захворювання діагностує лікар-уролог або дерматовенеролог на підставі клінічного обстеження, що включає огляд шкіри області паху і слизових оболонок статевих органів. Іноді у сумнівних випадках (особливо при рецидивуючому перебігу патологічного процесу) може знадобитися додаткове лабораторне дослідження. Воно включає виявлення та ідентифікацію генетичного матеріалу збудника, а також визначення рівня антитіл до нього в крові. Також призначається дослідження для виявлення інших інфекцій з переважно статевим шляхом передачі. Під час опитування пацієнта медичний фахівець обов’язково з’ясовує наявність провокуючих факторів, вплив яких на організм людини привело до активізації вірусу збудника.

Як лікувати

Успішне лікування генітального герпесу у чоловіків можливе за рахунок обов’язкового виконання декількох основних загальних рекомендацій, до яких відносяться:

• Зменшення кількості вірусів, а також пригнічення їх активності в області патологічного інфекційного процесу.
• Усунення впливу провокуючих факторів, що призвели до активізації герпетичної інфекції.
• Лікування супутньої інфекційної, соматичної або ендокринної патології.
• Виконання заходів, спрямованих на запобігання рецидиву інфекційного процесу в майбутньому.

Всі питання про те, як лікувати генітальний герпес, як уникнути повторного розвитку необхідно обговорити з лікарем. Він допоможе підібрати найбільш ефективні заходи.

Чим лікувати

Для проведення основних терапевтичних заходів лікування герпесу у чоловіків використовуються медикаментозні засоби різних фармакологічних груп:

• Противірусні противогерпетические медикаменти – група ліків, які пригнічують активність реплікації (внутрішньоклітинний подвоєння генетичного матеріалу вірусу збудника інфекційного процесу всередині інфікованих клітин (ацикловір, зовіракс тощо).
• Антигістамінні препарати – медикаменти знижують вираженість відчуттів дискомфорту у вигляді печіння та свербежу за рахунок зменшення інтенсивності специфічного запального процесу. Вони застосовуються у вигляді крему або таблеток (Діазолін, Супрастин, Лоратадин).
• Імуномодулятори – засоби, що посилюють функціональну активність імунітету. Лікувати герпес рекомендується за допомогою імуномодуляторів рослинного походження (елеутерокок, женьшень), які також застосовуються для профілактики рецидивів захворювання.

В активну фазу перебігу інфекційного процесу до формування герпетичних пухирців лікування рекомендується починати з противірусних засобів. При легкому ступені перебігу захворювання препарати використовуються у вигляді крему або мазі. Більш важка форма хвороби потребує використання противірусного засоби для системного застосування у вигляді таблеток для прийому всередину. Курс противірусної терапії зазвичай становить кілька днів. При вираженому свербінні і палінні додатково призначаються антигістамінні засоби, потім підключаються імуномодулятори. Лікування статевого герпесу обов’язково включає загальні рекомендації, спрямовані на зміцнення імунітету. Дієта повинна включати продукти, багаті білками, рослинною клітковиною, вітамінами. Виключається прийом алкоголю, не рекомендується куріння. Важливо досить висипатися, так як недосипання є одним з факторів, що погіршують імунітет.

Інфікованість вірусом в середньому досягає 90% всього населення, але захворювання розвивається не у всіх. При достатній функціональній активності імунітету вірус довгостроково перебувати в неактивному стані.

Профілактика хвороби спрямована на виключення впливу провокуючих факторів. Важливо уникати безладної статевого життя, надмірного вживання алкоголю, переохолодження організму, не палити. Їжа повинна бути калорійною, легко засвоюваною. Виключаються жирні, смажені страви з жирного м’яса. Більш докладно про те, як вилікувати і уникнути хвороби у представників чоловічої статі розповість лікар дерматовенеролог або уролог під час консультативного прийому.

[youtube.player]

Генітальний герпес - різновид вірусного ураження слизових статевих органів. Характеризується він появою спочатку групи пухирців, а потім ранок і ерозій. Супроводжується додатково почуттям печіння, набряком, збільшенням пахових лімфаузлів і ознаками інтоксикації.

Це захворювання може провокувати виникнення рецидивів, що може спричинити небезпечні ускладнення, зокрема, такі як:

• зниження імунітету;
• розвиток бактеріальної інфекції;
• ураження нервової системи;
• виникнення раку шийки матки та простати.

Небезпечна хвороба для вагітних жінок, так як існує велика ймовірність самовільного викидня, різного роду патологій і смерті новонародженого. Ця хвороба входить в групу захворювань, що передаються статевим шляхом.

Що таке генітальний герпес

Генітальний герпес - вірусне ураження статевих органів, він набув значного поширення. Збудником інфекції є різновид вірусу простого герпесу. Найчастіше це захворювання протікає разом з цитомегаловірусом і уреаплазмою.
Він передається в основному статевим шляхом, при різних формах статевих контактів дуже просто проникає в пошкоджені шкірні покриви і слизові оболонки. Після зараження вірус поширюється в нервові клітини, зберігаючись там довічно. Розмноження вірусів в клітинах шкіри і слизової призводить до їх руйнування і загибелі.

Інфекційний процес характеризується хронічним перебігом і виявляється циклічно, тобто чергуються періоди рецидивів і ремісії. Під час рецидивів з'являються висипання у вигляді пухирців, коли клінічні ознаки починають поступово зникати. Найчастіше хвороба протікає безсимптомно, але в будь-якому випадку людина є джерелом інфекції.

Захворювання зустрічається переважно у жінок, але іноді буває і у чоловіків. Пік захворюваності припадає в основному на вік 40 років, однак, іноді з'являється і у молодих людей при першому статевому контакті.

Захворювання найчастіше передається під час статевого контакту, як звичайного, так і під час анального сексу. Іноді інфікування може відбуватися через предмети особистої гігієни. Можна заразитися і від партнера з герпетичним висипанням в області рота, так як при оральному контакті інфекція з губ потрапляє на статеві органи.

Існують основні причини генітального герпесу, зокрема, такі як:

• порушення імунної системи;
• мікротріщини слизової і шкірних покривів;
• одночасне наявність декількох статевих партнерів.

Крім того, підвищує ймовірність виникнення хвороби заняття сексом без презерватива.

Симптоми генітального герпесу

У більшості носіїв протягом тривалого часу хвороба абсолютно ніяк себе не проявляє. Інкубаційний період у первинно інфікованих становить до 7 днів. У чоловіків вірус прогресує в органах сечостатевої системи, а у жінок - в піхві, цервікальному і сечівнику.

Початковими ознаками протікання захворювання вважається поява сильного свербіння, хворобливість і печіння в осередках пошкодження. Через деякий час на цьому місці утворюються висипання.

Висипання розташовується окремо або може бути згруповано. Вони мають вигляд пухирців діаметром до 4 мм. Розташовані вони на набряклій і почервонілій основыі. Поява висипань супроводжується незначною лихоманкою, нездужанням, головним болем і безсонням. Пахові лімфаузли стають набагато більшими і болючими.

Через кілька днів висипання самостійно розкриваються, утворюючи ерозії з нерівними обрисами. У цей час хворі скаржаться на сильний свербіж і відчуття печіння в області ерозій, виражену болючість, що підсилюється при статевих контактах. Протягом перших декількох днів утворюються нові висипання, і з них активно виділяється вірус.

Поступово ерозії покриваються корочками і гояться, залишаючи тільки невеликі області пігментації або світліші ділянки шкіри.

Симптоми генітального герпесу у жінок

Найбільш яскравими симптомами генітального герпесу у жінок будуть:

• найсильніший, неприємний свербіж;
• почервоніння і біль в ураженому місці;
• утворення бульбашок з липким, прозорим вмістом на шкірі і слизових.

Крім того, може бути збільшення лімфатичних вузлів, головні і м'язові болі, а також підвищення температури. Однак, симптоматика захворювання може дуже сильно відрізнятися. Деякі відзначають у себе також і наявність герпетичного циститу. В такому випадку частішають позиви в туалет і при цьому виникають хворобливі відчуття.

Найбільш гострим вважається первинне виникнення вірусу. Найчастіше воно супроводжується погіршенням самопочуття, посиленням неприємних, болючих відчуттів і тривалим протіканням рецидиву. Явна стадія хвороби триває протягом 5-10 днів. Рецидиви захворювання зустрічаються по кілька разів на рік, можуть бути і щомісячні загострення.

Симптоми генітального герпесу у чоловіків

Симптоми генітального герпесу у чоловіків багато в чому залежать від того, на якій стадії знаходиться захворювання. На початковій стадії протікання хвороби, а також при виникненні рецидивів можуть спостерігатися такі ознаки як:

локальний свербіж, печіння і почервоніння в області геніталій;

• набряклість головки члена;
• біль при статевому акті;
• збільшення пахових лімфаузлів.

У процесі прогресування хвороби з'являються більш характерні ознаки, до яких можна віднести такі як:

• виникнення характерних висипань через тиждень після зараження;
• через кілька днів пухирці лопаються і утворюються виразки;
• поступово відбувається підсихання кірочок і загоєння виразок.

При виникненні рецидиву захворювання висипання з'являються на раніше уражених місцях. У разі атипового перебігу захворювання воно здатне маскуватися під симптомами інших хвороб, супроводжуючись при цьому лихоманкою і температурою.

Методи діагностики генітального герпесу

Діагностика генітального герпесу проводиться за допомогою таких лабораторних методів дослідження як:

• вірусологічні методики;
• полімерна ланцюгова реакція;
• виявлення антигенів збудника;
• виявлення антитіл в крові;
• цитоморфологические методики.

Аналіз на наявність генітального герпесу проводиться неодноразово з інтервалом в декілька днів. Найчастіше проводиться від 2 до 4 досліджень з різних осередків ураження. У жінок рекомендовано проводити забір матеріалу на 18-20 день менструального циклу. Це підвищує шанси на визначення вірусної інфекції і дозволяє поставити правильний діагноз.

Найчастіше діагноз встановлюється лікарем при проведенні візуального огляду. При цьому дослідженню піддаються зовнішні статеві органи, стегна, сідниці і анальний отвір. У жінок за допомогою дзеркала проводиться огляд піхви на предмет наявності висипань на її стінках.

Лікування генітального герпесу

Лікування генітального герпесу, його тривалість та інтенсивність багато в чому залежить від форми хвороби і ступеня її тяжкості. Як саме проводити лікування у кожного окремого пацієнта визначає лікар-венеролог на основі проведення повного огляду і обстеження хворого. Самолікування в такому випадку неприпустимо. Щоб визначити, як саме проводити лікування, потрібно зробити імунограму.
Хворому рекомендують при статевих контактах використовувати презерватив або повністю відмовитися від статевих контактів до повного одужання.

Для проведення терапії застосовуються такі групи лікарських засобів як:

• противірусні препарати;
• імуностимулюючі засоби;
• симптоматичні препарати.

Застосовуються засоби в таблетованому вигляді для внутрішнього застосування і місцеві засоби, які наносяться на шкіру в місцях ураження. Вибір засобу для місцевого застосування, кратність і тривалість проведення терапії визначає лікар. В основному вони наносяться по кілька разів на день протягом тижня.

Останнім часом зростає затребуваність інтерферонів, так як вони допомагають впоратися з інфекцією і мають виражений противірусну дію. Такі кошти можуть призначатися всередину і для місцевого застосування. Деякі препарати представляють собою свічки, що застосовуються в складі комплексної терапії. Для полегшення ознак хвороби призначаються нестероїдні протизапальні препарати. Антибіотики при проведенні лікування генітального герпесу не призначаються, так як вони діють тільки на бактерії, але не на віруси.

Лікування генітального герпесу у жінок

Яким би не було лікування генітального герпесу, потрібно розуміти, що повністю позбутися від хвороби неможливо. Однак, при грамотно проведеноій терапії можна полегшити симптоматику протікання хвороби, щоб зменшити частоту виникнення рецидивів. При цьому важливо враховувати, ніж раніше звернутися за допомогою, тим успішнішим буде процес проведення терапії. Найкращі результати можна отримати при проведенні лікування в першу добу після виникнення ознак хвороби.

Лікування проводиться шляхом застосування противірусних препаратів в таблетованому вигляді і мазей. Це дозволить запобігти поширенню вірусу. Також призначаються анальгетики та препарати, що допомагають зменшити печіння і інші наявні неприємні симптоми.

Мазь для місцевого застосування наноситься на попередньо очищені і висушені уражені області. Схему прийому противірусних препаратів призначається лікарем. Якщо у жінки спостерігаються часті рецидиви, то призначається проведення профілактичного лікування. Це дозволить зменшити ризик виникнення рецидиву. Також застосовуються препарати, які зміцнюють імунну систему.

Лікування генітального герпесу у чоловіків

Проведення лікування генітального герпесу у чоловіків має на увазі під собою вплив на основні ознаки протікання захворювання. Для цього застосовуються лікарські препарати, що допомагають усунути свербіж, печіння, а також прискорити процес загоєння виразок.

Також показано застосування противірусних препаратів, спрямованих на придушення вірусу в організмі людини. Додатково застосовуються імуноукріпляючих препарати та інші засоби, призначені для підвищення опірності організму. В особливо складних випадках додатково призначається фізіотерапія.

Профілактика генітального герпесу

Способом профілактики зараження служить використання презервативів при випадкових статевих контактах. Однак, навіть в таких випадках залишається ризик інфікування через мікротріщини і пошкодження на слизових оболонках і шкірних покривах, незахищених презервативом.

Заходами профілактики служить також і дотримання інтимної гігієни, а також гігієни статевого життя, своєчасне виявлення і проведення лікування венеричних хвороб. Інфікована людина повинна попередити про можливість зараження свого статевого партнера, навіть в разі того, якщо виражена симптоматика відсутня.

Після сумнівного статевого контакту можна вдатися до методу екстреної профілактики генітального герпесу місцевими противірусними препаратами.

[youtube.player]