Приказ моз по кори

Об актуальных изменениях в КС узнаете, став участником программы, разработанной совместно с ЗАО "Сбербанк-АСТ". Слушателям, успешно освоившим программу выдаются удостоверения установленного образца.

Программа разработана совместно с ЗАО "Сбербанк-АСТ". Слушателям, успешно освоившим программу, выдаются удостоверения установленного образца.

Обзор документа

Приказ Федерального медико-биологического агентства от 5 апреля 2019 г. № 72 “О проведении подчищающей иммунизации против кори в 2019 году”

В связи с неблагополучной эпидемиологической ситуацией по кори в Европе и странах ближнего и дальнего зарубежья, во исполнение Постановления Главного государственного санитарного врача Российской Федерации от 06.03.2019 N 2 и с целью предотвращения возникновения и распространения заболеваний корью на территориях и в организациях, подлежащих обслуживанию ФМБА России приказываю:

1. Начальникам МСЧ/ЦМСЧ, главным врачам клинических больниц, директорам медицинских центров:

1.1.1. В период с 03.06.19 г. по 01.10.2019 г. проведение подчищающей иммунизации против кори лиц, не получивших прививки своевременно в рамках Национального календаря профилактических прививок, предусмотрев:

- составление списков лиц, подлежащих прививкам против кори, планов и графиков иммунизации по каждой медицинской организации;

- формирование, подготовку и оснащение вакциной и расходными материалами прививочных бригад для иммунизации населения в рамках подчищающей иммунизации.

1.1.2. Оперативную отчетность о ходе проведения подчищающей иммунизации в соответствующие территориальные органы ФМБА России.

1.1.3. Надлежащие условия хранения и транспортирования вакцины против кори на всех уровнях "холодовой цепи" в соответствии с требованиями санитарно-эпидемиологических правил СП 3.3.2.3332-16 "Условия транспортирования и хранения иммунобиологических лекарственных препаратов".

1.2. Осуществлять допуск к работе медицинских сотрудников и других сотрудников медицинской организации только при наличии сведений о вакцинации против кори либо документально подтвержденного факта перенесенного заболевания, проведенного серологического исследования на напряженность иммунитета к кори.

2. Руководителям территориальных органов ФМБА России:

2.1. Информировать работодателей, привлекающих к трудовой деятельности иностранных граждан, о необходимости проведения иммунизации против кори указанной категории граждан, не болевших корью и не имеющих прививок или сведений о прививках против кори;

2.2.3. Проведение активного информирования населения о преимуществах вакцинопрофилактики кори.

2.2.2 Контроль за ходом подготовки и проведением мероприятий по подчищающей иммунизации против кори, соблюдением условий транспортирования и хранения коревой вакцины на всех уровнях "холодовой цепи".

2.1.3. Оперативное представление информации на сайт ФГБУЗ "Головной центр гигиены и эпидемиологии ФМБА России" в разделе Общее информационное пространство - еженедельная информация - "иммунизация корь таблица 1 и таблица 2":

- в срок до 31.05.2019 "О ходе подготовительных мероприятий к подчищающей иммунизации против кори" в соответствии с таблицей 1 Приложения 1;

- начиная с 07.06.2019 года и далее еженедельно по пятницам "О ходе подчищающей иммунизации" в соответствии с таблицей 2 Приложения 1.

3. Главному врачу ФГБУЗ ГЦГиЭ ФМБА России Богдану С.А. обеспечить представление в Управление Госсанэпиднадзора ФМБА России:

3.1. Информации "О ходе подчищающей иммунизации", начиная с 10.06.2019 года и далее еженедельно по понедельникам.

3.2. Обобщенных сведений об итогах проведения подчищающей иммунизации против кори в срок до 10.10.2019 г.

4. Контроль за выполнением настоящего приказа возложить на заместителей руководителя Романова В.В. и Мирошникову Ю.В.

Врио руководителя

Н.Н. Михайлова

Приложение 1
к приказу ФМБА России
от 05 апреля 2019 г. N 72

Проведено СПЭК (кол-во)	Подготовлено распорядительных документов (кол-во)			Подготовлено прививочных бригад (кол-во)		Не привито против кори в связи (по состоянию на 01.05.2019 г.) (кол-во)				Пересмотрено/снято (по состоянию на 31.05.2019 г.) (кол-во)
	постановление	Другие (приказы, письма и пр.)	В т.ч. письма в адрес руководителей	Детских	Взрослых	С медицинскими отводами		С отказами		Медицинских отводов		Отказов
						дети	взрослые	дети	взрослые	дети	взрослые	дети	взрослые
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14

Лица из числа населения, включенные в план подчищающей иммунизации (кол-во)		Число работодателей, использующих труд мигрантов, проинформированных о подчищающей иммунизации	Мигранты, включенные в план подчищающей иммунизации (кол-во)	Кол-во вакцины, закупленной работодателями (по состоянию на 31.05.2019 г.) (дозы)	Потребность в вакцине в соответствии с планом подчищающей иммунизации (дозы)		Наличие вакцины для подчищающей иммунизации в соответствии с планом (дозы)		Планируется закупить за счет средств из других источников (дозы)
дети	взрослые				ЖКВ	ПКВ	ЖКВ	ПКВ	ЖКВ	ПКВ
15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25

Число подлежащих прививкам в рамках подчищающей иммунизации ВСЕГО (чел.)				Число подлежащих прививкам согласно плану на отчетной неделе (чел.)				Число привитых на отчетной неделе (чел.)
ВСЕГО	В том числе			ВСЕГО	В том числе			ВСЕГО	В том числе
	детское население	взрослое население	мигранты		детское население	взрослое население	мигранты		детское население	взрослое население	мигранты
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Обзор документа

В связи с неблагополучной эпидемиологической ситуацией по кори руководители медсанчастей, больниц, медцентров, обслуживаемых ФМБА России, должны провести с 3 июня по 1 октября 2019 г. подчищающую иммунизацию против кори граждан, не получивших прививки своевременно.

Они будут составлять списки таких лиц, оснащать прививочные бригады вакциной и расходными материалами, отчитываться о подготовке и проведении мероприятия перед территориальными органами ФМБА России. Последние будут еженедельно информировать Головной центр гигиены и эпидемиологии, а тот, в свою очередь, будет еженедельно информировать ФМБА. Итоговые сведения будут представлены в Агентство до 10 октября. Приведены формы отчетности.

Про затвердження Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за кором

Наказ Міністерства охорони здоров'я України
від 17 травня 2005 року N 188

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
28 липня 2005 р. за N 811/11091

Відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженим Указом Президента України від 24.07.2000 N 918 (із змінами), наказую:

1.1. Інструкцію щодо організації епідеміологічного нагляду за кором (далі - Інструкція) (додається).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій, Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту:

2.1. Організувати виконання комплексу протиепідемічних заходів для профілактики кору відповідно до цієї Інструкції.

2.2. Забезпечити облік та своєчасне обстеження всіх хворих на кір, включаючи вірусологічні дослідження.

2.3. Забезпечити дотримання "холодового ланцюга" при транспортуванні, зберіганні та використанні комбінованої вакцини проти кору, паротиту, краснухи (далі - вакцини КПК) та проб для вірусологічних досліджень.

2.5. Провести семінари з лікарями-інфекціоністами, епідеміологами, педіатрами щодо виконання цього наказу в лікувально-профілактичних і санітарно-епідеміологічних закладах протягом 2005 - 2006 років.

3. Директору Інституту епідеміології та інфекційних хвороб АМН України (Сельнікова О. П.), за згодою:

3.1. Здійснювати вхідний контроль за якістю вакцин, які містять протикоровий компонент.

3.2. Проводити аналіз епідемічної ситуації з кору та ефективності імунопрофілактики в країні.

3.3. Розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо подальшого вдосконалення вакцинопрофілактики кору.

4. Головному лікарю Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України (Некрасова Л. С.):

4.1. Здійснювати аналіз епідемічної ситуації з кору та ефективності імунопрофілактики в країні.

4.2. Надавати організаційно-методичну допомогу обласним санітарно-епідеміологічним станціям у здійсненні комплексу протиепідемічних заходів щодо профілактики кору.

4.3. Узагальнювати звіти з регіонів щодо захворюваності на кір та забезпечити подання звіту в Міністерство охорони здоров'я України та Європейське регіональне бюро ВООЗ.

5. Заступнику директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України (Мухарська Л. М.):

5.1. Проводити моніторинг за виконанням програми ВООЗ з ліквідації кору до 2007 року та сертифікації України як території, на якій передача збудника буде перервана.

5.2. Забезпечити своєчасну закупівлю, зберігання та доставку в регіони вакцини КПК з належним дотриманням "холодового ланцюга".

6. Уважати таким, що втратив чинність, наказ МОЗ УРСР від 28.04.86 N 259 "О мерах по совершенствованию профилактики кори" та таким, що не застосовується на території України, наказ МОЗ СРСР від 28.03.86 N 426 "О мерах по совершенствованию профилактики кори ".

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Бережнова С. П.

Віце-президент Академії
медичних наук України

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 17 травня 2005 р. N 188

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
28 липня 2005 р. за N 811/11091

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженим Указом Президента України від 24.07.2000 N 918 (із змінами).

Метою епідеміологічного нагляду за кором є подальше зниження захворюваності та створення передумов для її ліквідації (елімінації).

Для ефективного проведення епідеміологічного нагляду необхідна чітка взаємодія закладів охорони здоров'я, об'єднання спеціалістів різного профілю - епідеміологів, інфекціоністів, терапевтів, педіатрів, імунологів, вірусологів.

1.2. У цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Клінічне визначення випадку захворювання на кір:

- будь-який хворий з лихоманкою і генералізованою плямисто-папульозною висипкою (не везикулярною) та з одним з таких симптомів: кашлем, ринітом чи кон'юнктивітом;

- будь-який хворий, у якого медичний працівник підозрює захворювання на кір.

- клінічно підтверджений випадок захворювання на кір - випадок захворювання, що відповідає клінічному визначенню випадку кору;

- лабораторно підтверджений випадок захворювання на кір - випадок захворювання, який відповідає клінічному визначенню випадку кору, підтверджений результатами лабораторних досліджень або епідеміологічно пов'язаний з лабораторно підтвердженим випадком.

Епідеміологічний зв'язок визначається у разі безпосереднього контакту пацієнта з хворим, у якого захворювання підтверджене лабораторно і висипка з'явилась за 7 - 18 днів до виникнення захворювання у контактного.

При спорадичній захворюваності лабораторно обстежуються всі зареєстровані випадки захворювання на кір, при виникненні спалахів - перші 3 - 5 випадків.

Діагноз кору може бути відмінений у разі, якщо хворий був обстежений клінічно, епідеміологічно і лабораторно та отримані негативні результати обстеження.

Спалах - декілька захворювань (3 і більше), які епідеміологічно пов'язані між собою спільним джерелом чи фактором передачі.

1.3. Епідеміологічний нагляд за кором включає збір інформації щодо захворюваності, аналіз отриманої інформації і розробку на цій основі планів профілактичних і протиепідемічних заходів.

2.1. Виявлення хворих на кір та з підозрою на нього, установлення діагнозу відповідно до клінічного визначення випадку захворювання на кір, а також забезпечення реєстрації випадків захворювання на кір в установленому порядку здійснюється лікувально-профілактичними закладами.

2.4. У разі зміни діагнозу закладом охорони здоров'я про це повідомляється не пізніше ніж протягом 12 годин заклад чи установа державної санітарно-епідеміологічної служби, до яких надіслало екстрене повідомлення.

2.5. Щомісяця забезпечується подання звітів щодо захворюваності на кір до обласних санітарно-епідеміологічних станцій, які, у свою чергу, подають інформацію до Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України для подальшого узагальнення та подання інформації до Всесвітньої організації охорони здоров'я (додаток 1).

2.6. Готується щомісячна звітність щодо захворюваності на кір згідно з формою ВООЗ (додаток 1) та направляється до територіальної санітарно-епідеміологічної станції терміном до 15 числа кожного місяця.

2.7. Проводиться облік захворюваності на кір відповідно до тяжкості клінічного перебігу, наявності ускладнень та летальних випадків від кору.

2.8. Направляється повідомлення про летальні випадки від кору до територіальної санітарно-епідеміологічної станції відповідно до додатка 3.

2.9. Проводиться госпіталізація за клінічними чи епідеміологічними показами.

Обов'язковій госпіталізації підлягають хворі з тяжкими клінічними формами; з дитячих установ з постійним перебуванням дітей (дитячі будинки, школи-інтернати, лікувально-профілактичні та оздоровчі заклади тощо); особи, що проживають у гуртожитках та в незадовільних побутових умовах.

2.10. Медичні працівники лікувально-профілактичних закладів здійснюють забір крові для серологічного обстеження від усіх хворих і з підозрою на кір, при спорадичній захворюваності та при виникненні спалаху (перші 3 - 5 випадків) для лабораторного підтвердження випадків захворювань на кір.

2.11. Медичні працівники лікувально-профілактичних закладів забезпечують доставку сироваток крові до вірусологічних лабораторій обласних/міських санітарно-епідеміологічних станцій за формою, затвердженою наказом МОЗ України від 30.12.2003 N 631 "Про створення лабораторної мережі з діагностики кору, краснухи та епідемічного паротиту" .

2.12. У разі виявлення хворого або спалаху на кір в організованих колективах медичні працівники разом з лікарем-епідеміологом територіальної санітарно-епідеміологічної станції розробляють план протиепідемічних заходів та проводять епідрозслідування, яке передбачає:

- проведення санітарно-гігієнічних заходів;

- максимально можливу ізоляцію групи (класу) від іншого колективу на 21 день;

- заборону приймання нещеплених осіб і осіб без довідки про щеплення, про перенесене захворювання на кір на термін карантину;

- установлення щоденного медичного нагляду за особами, які знаходились протягом 21 дня у контакті з хворим на кір;

- медогляд осіб, які перебували в контакті з хворим на кір, установлення часу спілкування з хворим, а також імунний статус і наявність захворювання на кір в анамнезі;

- вакцинацію контактних осіб у віці від 12 місяців до 30 років, які не хворіли на кір, не щеплені проти кору (не мають документально підтверджених відомостей про щеплення) не пізніше 72 годин з моменту виявлення першого хворого. Діти у віці від 12 місяців до 6 років підлягають щепленню вакциною КПК. Щепленню моновакциною проти краснухи підлягають дівчата 15-річного віку, а хлопці 15-річного віку - моновакциною проти паротиту.

2.13. Складання планів профілактичних щеплень та звітності щодо їх виконання.

2.15. Створення умов зберігання вакцинальних препаратів при необхідному температурному режимі "холодовий ланцюг", поновлення необхідного для цього холодового обладнання у разі його непридатності у лікувально-профілактичних закладах.

3.2. Складання щомісячних звітів щодо захворюваності на кір згідно з формою N 1 "Звіт про окремі інфекції і паразитарні захворювання" (місячна) та формою N 2 "Звіт про окремі інфекції і паразитарні захворювання" (річна) , які затверджені наказом Держкомстату України від 01.09.99 N 299 (із змінами).

3.3. Узагальнення територіальних щомісячних зведень щодо захворюваності на кір, які надаються лікувально-профілактичними закладами. Щомісячний звіт з узагальненими даними про захворюваність на кір з регіонів згідно з формою ВООЗ (додаток 1) подається до Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України до 15 числа кожного місяця, яка, у свою чергу, направляє узагальнений звіт до МОЗ України та Європейського регіонального бюро ВООЗ - до 25 числа кожного місяця.

3.4. Розроблення щорічних планів профілактичних щеплень населення.

3.5. Забезпечення нагляду за проведенням профілактичних щеплень у лікувально-профілактичних закладах.

3.6. Проведення епідеміологічного розслідування у вогнищах кору.

Епідеміологічне розслідування кожного випадку захворювання на кір і з підозрою захворювання на кір здійснюється лише при спорадичній захворюваності.

При середньому та високому рівнях захворюваності на кір епідеміологічне розслідування проводиться лише в організованих колективах з метою встановлення джерела інфекції, визначення границь вогнища і виявлення контактних осіб.

3.7. Розслідування спалахів кору та складання планів профілактичних та протиепідемічних заходів щодо їх локалізації. Повідомлення про спалах кору (додаток 2) подається до МОЗ України та Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України міськими, обласними санітарно-епідеміологічними станціями протягом 24 годин після реєстрації 3 випадків захворювання, проміжні повідомлення - при зростанні захворюваності до 15 та більше випадків, заключне повідомлення - через 21 день після реєстрації останнього випадку захворювання.

3.8. Направлення сироваток крові від хворих на кір та з підозрою на це захворювання до регіональних лабораторій - вірусологічних лабораторій Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України, Донецької та Одеської обласних санітарно-епідеміологічних станцій.

Регіональні лабораторії, у свою чергу, направляють до Центральної лабораторії з діагностики кору позитивні зразки сироваток та 5 % сумнівних проб від числа досліджених сироваток крові.

3.9. Вивчення та узагальнення результатів дослідження про стан імунітету, які включають:

- число осіб, обстежених серологічно з метою виявлення наявності і напруженості імунітету проти кору (з указівкою віку обстежених осіб);

- число осіб, у яких за даними серологічного обстеження імунітет до кору відсутній (з указівкою віку серонегативних осіб).

3.10. Проведення епідеміологічного аналізу захворюваності на кір (за роками, місяцями, територіальними одиницями, віковими та соціальними групами населення, вакцинованих, ревакцинованих, нещеплених). Необхідно окремо виділяти випадки, які сталися на інших територіях, та місцеві випадки захворювань на кір з визначенням територій, вільних від інфекції, та територій, на які було завезено інфекцію випадково, з поширенням та без наступного поширення інфекції.

Захворюваність аналізується як за поточний рік, так і в динаміці за останні 5 років, що є необхідним для об'єктивної оцінки епідемічної ситуації та подальшого її прогнозу. Важливо визначити середньобагаторічний показник захворюваності за цей період, що дає змогу виявити благополучні та неблагополучні території. Окремому аналізу підлягає захворюваність у роки періодичного або епідемічного підйому з установленням причин активізації епідемічного процесу в ці роки.

3.11. Проведення розслідування кожного випадку летальності від кору, зазначеного у повідомленні (додаток 3).

3.12. Проведення епідеміологічного аналізу спалахів кору (за місяцями, роками, територіальними одиницями, віковими групами населення, причинами виникнення).

3.13. Охоплення щепленнями проти кору (за роками, територіальними одиницями, віковими та соціальними групами населення).

3.14. Визначення стану імунітету проти кору (за роками, територіальними одиницями, віковими групами населення).

3.15. Здійснення нагляду за умовами зберігання та транспортування імунобіологічних препаратів.

- відсоток районів, які подають щомісячні повні звіти

- відсоток районів, які подають звіти протягом місяця за звітний період (показник своєчасності)

- відсоток зареєстрованих випадків захворювань на кір, для яких зібрані основні дані (вік, стан щепленості, територія)

- відсоток спалахів з лабораторно підтвердженим діагнозом

- своєчасність надання інформації щодо спалаху

- своєчасність локалізації спалаху

у межах інкубаційного періоду

- відсоток лабораторно обстежених випадків захворювань на кір

100 % (при спорадичній захворюваності)

- відсоток лабораторно підтверджених випадків захворювань на кір

- рівень охоплення вакцинацією та ревакцинацією проти кору (точні дані)

- діюча система звітності про негативні наслідки після щеплень.

- тенденція зниження рівня захворюваності і зниження його до спорадичного рівня (поодинокі випадки без розповсюдження),

- зміна вікової структури захворюваності, а також структури на фоні загального зниження захворюваності,

- подовження міжепідемічного періоду захворюваності,

- зміна сезонного розподілу захворюваності,

- зниження кількості вогнищ,

- дотримання термінів подання оперативної інформації.

- середній багаторічний показник захворюваності повинен бути 10,0 на 100 тис. (у країні >18 на 100 тис. населення).

За даними критеріями виявляються проблемні території, де першочерговим завданням є встановлення причин активізації епідемічного процесу та застосування оперативних рішень для поліпшення епідемічної ситуації.

Заступник директора
Департаменту державного
санітарно-епідеміологічного нагляду

Додаток 1
до пунктів 2.5, 2.6, 3.3 Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за кором

Роспотребнадзор (стенд)

Корь 2019

В непривитой популяции один больной корью может заразить от 12 до 18 человек.

О ситуации по кори

По информации Европейского регионального бюро ВОЗ за период с января по декабрь 2018 г. (данные получены из стран по состоянию на 1 февраля 2019 г.) корью заразились 82 596 человек в 47 из 53 стран Региона. В 72 случаях заболевание закончилось летально.

Крайне неблагополучная ситуация по кори (наиболее высокие показатели заболеваемости) в Украине, Грузии, Албании, Черногории, Греции, Румынии, Франции.

Так, по итогам прошедшего года

Украина - 1209,25 случаев кори на 1 миллион населения,

Сербия - 579,3 на млн.,

Грузия – 563,8 случаев на млн.,

Албания - 499,6 случаев на 1 млн.,

Израиль – 345,3 случая на 1 млн.,

Черногория – 322,6 на 1 млн.,

Греция – 196,8 на млн.,

Киргизия – 164,4 на 1 млн.,

Молдова – 84 на 1 млн.,

Румыния– 55,1 на 1 млн.,

Франция – 44,7 на 1 млн. населения,

Италия - 42,5 случая кори на 1 млн. населения.

Распространению кори на территории Российской Федерации препятствует достаточный уровень популяционного иммунитета у населения к вирусам кори, поддерживаемый в результате системной плановой работы по иммунизации против кори граждан в рамках национального календаря профилактических прививок, а также широкие противоэпидемические и профилактические мероприятия, проводимые при регистрации первых случаев заболевания.

Обзор

Корь - одна из самых высокозаразных вирусных инфекций, известных человеку.

Важно понимать, что корь - это не небольшая сыпь и лихорадка, которая проходит через несколько дней. Корь – это опасное инфекционное заболевание, которое может вызвать серьезные осложнения, вплоть до летального исхода, особенно у детей младше 5 лет.

Риску заболеть корью подвергается любой человек, не имеющий иммунитета к вирусу кори (не привитой или не выработавший иммунитет).

Также в группу риска входят работники медицинских учреждений и образовательных организаций, работники торговли, мигранты, кочующие группы населения и др.

Источник инфекции – только больной корью человек.

Возбудитель кори – вирус.

Вирус кори передается воздушно-капельным путем, при чихании, кашле, во время разговора.

В случае инфицирования корью беременной, возможен трансплацентарный путь передачи.

Риск заражения корью велик даже при кратковременном общении с больным.

Обычно, все те, кто не прошел вакцинацию, при общении с больным заболевают.

Заразен заболевший с последнего дня инкубационного периода до первых 5 дней с момента появления сыпи. Заразный период может удлиниться до 10 дня с момента появления сыпи в случае развития осложнений.

Наиболее распространенные симптомы кори включают в себя:

• лихорадка (38 0 С и выше)
• общая интоксикация
• поэтапное появление сыпи (1 день – лицо, шея; 2 день – туловище; 3 день – ноги, руки)
• кашель
• конъюнктивит

Осложнения кори:

• слепота
• энцефалит (приводящий к отеку головного мозга), происходит в 1 из 1000 случаев
• менингиты, менингоэнцефалиты и полиневриты (в основном наблюдаются у взрослых)
• инфекции дыхательных путей (пневмония)
• корь может усугубить течение туберкулеза
• тяжелая диарея
• отит

Корь у беременных женщин ведет к потере плода.

1 ребенок из 300 получает осложнение кори в виде энцефалопатии.

После перенесенного заболевания формируется пожизненный иммунитет.

Профилактика кори

В Российской Федерации ведется строгая регистрация, учет и статистическое наблюдение за случаями заболевания корью.

При выявлении заболевшего корью, медицинские работники сообщают об этом, направляя экстренное извещение в территориальный орган, осуществляющий государственный санитарно – эпидемиологический надзор в течение 2 часов. По каждому случаю проводится эпидемиологическое расследование.

Также каждый случай заболевания корью регистрируются в электронной Единой международной системе индивидуального учета (CISID).

Эти важные мероприятия позволяют своевременно отреагировать и минимизировать риск распространения инфекции среди населения путем локализации очага инфекции.

О карантине

При выявлении очага инфекции в организованном коллективе (детском дошкольном, общеобразовательном, а также с круглосуточным пребыванием взрослых), контактировавшие с больным корью находятся под медицинским наблюдением в течение 21 дня. До 21 дня с момента выявления последнего заболевшего в учреждение не принимаются не привитые против кори и не болевшие корью.

Говоря о профилактике кори, следует начать с наиболее эффективной меры профилактики – вакцинопрофилактики.

Вакцинация против кори может проводиться как в плановом порядке, так и по эпидемическим показаниям.

Плановая вакцинация

В Российской Федерации иммунизация против кори проводится в соответствии с Национальным календарем профилактических прививок, который регламентирует сроки введения препаратов. Прививка против кори детям проводится, как правило, одновременно с прививкой против эпидемического паротита (комплексной вакциной корь-паротит), а также против краснухи.

Плановая иммунизация детей проводится в возрасте 1 год и в 6 лет. Взрослых, не болевших корью ранее, не привитых или привитых против кори однократно, прививают в возрасте до 35 лет. До 55 лет включительно прививают взрослых, относящихся к группам риска (медицинские работники, работники образовательных организаций и пр.).

После двукратного введения вакцины, так же, как и после переболевания корью, формируется стойкий длительный иммунитет к этой инфекции.

Вакцина против кори эффективна и безопасна.

Иммунизация по эпидемическим показаниям

Проводится лицам, имевшим контакт с больным корью (при подозрении на заболевание), не болевшим корью ранее, не привитым, привитым однократно - без ограничения возраста.

Иммунизация против кори по эпидемическим показаниям проводится в первые 72 часа с момента контакта с больным.

Детям, имевшим контакт с заболевшим корью, которые не могут быть привиты против кори по той или иной причине (не достигшим прививочного возраста, не получившим прививки в связи с медицинскими противопоказаниями или отказом родителей от прививок), не позднее 5-го дня с момента контакта с больным вводится нормальный иммуноглобулин человека.

Детям и взрослым, получившим вакцинацию в полном объеме, в сыворотке крови которых не обнаружены антитела в достаточном количестве, проводится повторная вакцинация.

В связи со слабой реактогенностью коревой вакцины, поствакцинальные осложнения возникают крайне редко.

Преимущество вакцинации заключается в том, что люди, которые получают правильные дозы, никогда не заболеют корью, даже если они заражены.

Если не известен вакцинальный статус?

Показателем наличия иммунитета к кори является присутствие в крови специфических иммуноглобулинов класса G (IgG).

При лабораторно-подтвержденном нормальном титре антител вакцинация не проводится.

Если титр антител ниже нормы, или вообще отсутствует – проводится вакцинация.

Особое внимание уделяется выявлению не привитых и не болевших среди труднодоступных слоев населения (мигрантов, беженцев, кочующих групп населения).

Для эффективной защиты населения от кори, охват прививками против кори должен составлять не менее 95%, т.е. 95% населения должно быть вакцинировано и ревакцинировано.