Стійки вирівняні ділянки земної кори

§ 3. Будова земної кори і рельєф

1. Пригадайте, що таке земна кора.

2. Чим материкова кора відрізняється від океанічної?

3. Які розрізняють форми рельєфу?

БУДОВА ЗЕМНОЇ КОРИ. Як відомо , земна кора – це верхній шар нашої планети. Разом з верхньою частиною мантії вона утворює літосферу – тверду оболонку Землі. Розрізняють два головні типи земної кори. Материкова земна кора складається з трьох шарів (осадового, гранітного, базальтового). Океанічна земна кора утворена лише двома шарами (осадовим і базальтовим) і дуже тонка. Такий тип кори є лише під западинами океанів.

Учені вважають, що спочатку на нашій планеті утворилася земна кора океанічного типу. Під впливом процесів, що відбуваються в надрах Землі, вона потовщувалася і на її поверхні утворилися складки – гірські ділянки. Протягом мільярдів років земна кора зазнавала тривалих змін: розламувалася на велетенські скиби, прогиналася западинами, вигиналася горами, поки не набула сучасного вигляду.

Мал. Будова земної кори

РУХИ ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ. Згідно з теорією руху літосферних плит, що ґрунтується на гіпотезі дрейфу материків, земна кора разом з частиною верхньої мантії не є суцільним покриттям нашої планети. Вона розбита глибокими розломами на величезні блоки – літосферні плити. Більшість плит включають як материкову, так і океанічну земну кору. Їх товщина 60 – 100 км.

Літосферні плити здатні повільно переміщуватися по в’язкій поверхні мантії (астеносфері), ніби гігантські крижини поверхнею води. Швидкість їх руху видається мізерною – кілька сантиметрів на рік. Проте цей рух відбувається протягом сотень мільйонів років, тому плити за такий час переміщуються на тисячі кілометрів. Отже, сучасне розміщення материків і океанів – це результат тривалого горизонтального руху літосферних плит. Ці рухи також призводять до того, що на стиках плит в одних місцях відбувається їх зіткнення, а в інших – розсування.

Внаслідок зіткнення двох літосферних плит з материковою корою їхні краї разом з усіма нагромадженими осадовими породами зминаються у складки, породжуючи гірські хребти. Якщо ж зближуються плити, одна з океанічною, а друга з материковою корою, то перша прогинається і ніби пірнає під материкову. При цьому припіднятий край материкової кори зминається в складки, формуючи гори, уздовж узбереж виникають ланцюги островів і глибоководні жолоби.

При розсуванні літосферних плит на їх межах утворюються тріщини. Таке трапляється здебільшого на дні океанів з тонкою корою – в рифтових долинах – поздовжніх ущелинах (завширшки кілька десятків кілометрів), що розділяють серединно-океанічні хребти – величезні підводні гірські споруди. Тріщинами на поверхню дна піднімається розплавлена магма. При її охолодженні з магматичних порід виникає смуга молодої земної кори. Вона поступово розповзається в обидва боки від глибинного розлому, що її породив, нарощуючи краї літосферних плит. Внаслідок цього океанічне ложе розширюється. На дні океану працює ніби гігантський конвеєр, що пересуває ділянки з молодою корою від місця їх зародження до материкових околиць океану. Швидкість їх руху маленька, а шлях довгий. Тому ці ділянки досягають берегів через 15 – 20 млн років. Пройшовши цей шлях, вони опускаються в глибоководний жолоб і, пірнаючи під материк, занурюються в мантію, з якої вони утворилася в центральних частинах серединно-океанічних хребтів.

СТІЙКІ ТА РУХОМІ ДІЛЯНКИ ЗЕМНОЇ КОРИ. Рухи літосферних плит указують на те, що на земній поверхні є відносно стійкі та рухомі ділянки.

Відносно стійкі ділянки земної кори називають платформами. Це найдавніші за віком вирівняні ділянки літосферних плит. Вони лежать в основі материків і океанічних западин. Платформи мають двошарову будову. Нижній ярус – фундамент, утворений кристалічний магматичними і метаморфічними породами. Верхній – осадовий чохол, складений осадовими породами, що ніби чохлом накривають зверху фундамент. Подекуди тверді кристалічні породи фундаменту виступають з-під пухких осадових порід чохла на поверхню платформи. Такі ділянки називають щитами. Ділянки ж перекриті чохлом називають – плитами (не плутайте з літосферними плитами). З а геологічним віком р озрізняють давні і молоді платформи. Давні платформи утворилися в найдавніші геологічні часи – в архейську і протерозойську ери, тобто в докембрії. Вік їх фундаменту 1,5 – 4 млрд років. Фундамент молодих платформ утворився тільки 0,5 млрд років тому.

Між відносно стійкими ділянками земної кори розміщуються нестійкі зони – рухомі пояси. Вони збігаються з місцями глибинних розломів на суходолі і в океанах (в серединно-океанічних хребтах і глибоководних жолобах). У цих вузьких, але витягнутих на тисячі кілометрів зонах, скупчені вулкани і часто трапляються землетруси. Тому їх називають сейсмічними поясами.

РОЗМІЩЕННЯ ФОРМ РЕЛЬЄФУ. Рельєф тісно пов’язаний з будовою земної кори. Сучасний її зовнішній вигляд формують найбільші форми рельєфу ­­­­­­– виступи материків і западини океанів, гори і величезні рівнини. Вони утворилися в результаті рухів літосферних плит. У розміщенні форм рельєфу на поверхні Землі є певні закономірності.

Виступи материків відповідають земній корі материкового типу, а океанічні западини – областям поширення океанічної кори. Великі рівнини розміщуються на давніх платформах. Від того на якій ділянці платформи розташована рівнина залежить її висота: на щитах найчастіше лежать височини і плоскогір’я, на плитах – низовини.

Гори суходолу та серединно-океанічні хребти і глибоководні жолоби на дні океанів розташовуються у рухомих поясах на межах літосферних плит. На суходолі при зіткненні літосферних плит породи на їх краях зминаються в складки – утворюється область складчастості. При цьому виникають молоді складчасті гори. Поступово, протягом мільйонів років, вони руйнуються. Наступні рухи земної кори розломами розбивають їх на окремі брили. По цих розломах відбувається вертикальне зміщення: якщо одна ділянка піднімається відносно сусідніх, то утворюється горст, якщо опускається – грабен. Так утворюються складчасто-брилові гори.

ЗМІНА РЕЛЬЄФУ. Основною причиною різноманітності рельєфу є взаємодія внутрішніх і зовнішніх сил, що діють одночасно.

Внутрішні сили в основному створюють великі форми рельєфу. Зовнішні ж сили (вивітрювання, робота текучих вод, вітру, підземних вод, льодовиків, морського прибою) руйнують гірські породи і переносять продукти руйнування з одних ділянок земної поверхні на інші, де відбувається їх відкладення і нагромадження. Зміна рельєфу Землі відбувається безперервно. Змінюються обриси гір, їх висота, вирівнюються горби, заповнюються зниження. Навіть, хоча й дуже повільно, змінюються обриси материків.

Рельєф нашої планети формувався тривалий час. При цьому періоди горотворення чергувалися з періодами менш активних рухів земної кори, коли гірські масиви руйнувалися зовнішніми процесами і перетворювалися на рівнини.

На карті на дні морів і океанів позначено океанічні платформи, серединноокеанічні хребти, глибоководні жолоби, зони розломів. Штриховкою та значками відмічені зони землетрусів і вулкани. На м ісцезнаходження родовищ різних за походженням (осадових, магматичних, метаморфічних) корисних копалин вказують типові значки.

Мал. Геохронологічна таблиця

Працюємо з картою

1. Назвіть і покажіть великі літосферні плити. Якими типами земної кори вони утворені?

2. Визначте, в якому напрямку переміщуються Південноамериканська і Африканська, Євразійська і Індо-Австралійська плити.

3. Визначте, які літосферні плити і в яких місцях переміщуються з найбільшою швидкістю.

4. Де проходять межі літосферних плит? Які процеси та явища виникають на їх межах? Поясніть, чому у межах Тихоокеанського вогняного кільця зосереджено 80 % усіх сучасних вулканів.

5. Назвіть острови Атлантичного океану, що лежать на межах літосферних плит. Які острови цього океану розташовані поза їх межами?

6. Наведіть приклади сусідства глибоководних жолобів і острівних дуг. Які природні процеси та явища виникають поблизу них?

7. Які форми рельєфу виникають на межах літосферних плит на суходолі? Наведіть конкретні приклади.

8. Назвіть давні (докембрійські) платформи.

9. Області складчастості яких періодів є на Євразійській плиті?

Запитання і завдання

1. Чим земна кора материкового типу відрізняється від кори океанічного типу?

2. Якими є наслідки зближення і розсування літосферних плит?

3. Яку будову має платформа? Які розрізняють платформи за віком? Назвіть, користуючись картою „Будова земної кори”, найбільші давні та молоді платформи.

4. Визначте за картою, де розташовані серединноокеанічні хребти, ланцюги островів та глибоководні жолоби.

5. Які існують закономірності у розміщенні форм рельєфу?

(Урок №20 − застосування знань, умінь і навичок та узагальнення)

¯ 1. Заповніть третій стовпчик таблиці (див. с. 59), установіть, які види корисних копалин пристосовані до відповідних тектонічних структур. Для Українського щита позначте, які корисні копалини пов’язані з гірськими породами фундаменту, а які — осадового чохла. Усно поясніть, які гірські породи мають осадове або метаморфічне походження, а які — осадове походження.

Із метою економії місця ми не подаємо раніше заповнену другу колонку таблиці (див. її зміст у дидактичному матеріалі до § 11).

Тектонічна структура	Корисні копалини
Євразійська літосферна плита. Східноєвропейська платформа
1. Український щит (УкЩ)	Фундамент: корінні родовища золота, залізних руд, хрому і нікелю, графіту, кам’яних будівельних матеріалів (граніту тощо). Осадовий чохол: буре вугілля, каоліни, марганцеві руди, боксити
2. Волино-Подільська плита	Крейда, вапняк, мінеральні води; на півночі – торф
3. Львівський прогин (у т.ч. частина, накладена на Західноєвропейську платформу)	Ка­м’я­не ву­гіл­ля, сірка, природний газ, піски, глини
4. Північний борт Причорноморської западини	Вапняки, глини, на крайньому півдні – природний газ
5. Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ)	Нафта, газ, газовий конденсат, сіль, піски, глини, суглинки
6. Воронезький масив (південно-західні схили)	Осадовий чохол: крейда, фосфорити, піски, глини, суглинки
7. Донецька складчаста область	Ка­м’я­на сіль, рту­т­на ру­да, це­мен­т­на си­ро­ви­на (мергель тощо), флюсові вапняки, во­г­не­три­вкі глини
Середземноморський рухливий пояс
8 . Скіфська плита	Нафта, природний газ, ка­м’я­на сіль, мінеральні води і грязі
9. Кримська складчаста система	Вапняки флюсові й будівельні, мармури, мергелі
10. Карпатська складчаста споруда	Будівельні матеріали (гравій, мармур тощо), мінеральні води
11. Передкарпатський крайовий прогин	Нафта і газ, озокерит, ка­м’я­на і ка­лій­на со­лі, мінеральні води
12.Закарпатська міжгірна западина	Осадовий чохол: буре вугілля, кам’яна сіль, природний газ Вулканічні масиви: золото, поліметалеві, алюмінієві руди, мінеральні води, кам’яні будівельні матеріали (андезит, туф)

Слід відзначити, що за по­єд­нан­ням ро­до­вищ рі­з­них ти­пів ко­ри­с­них ко­па­лин (у за­ле­ж­но­с­ті від гео­ло­гі­ч­ної бу­до­ви, при­уро­че­но­с­ті до те­к­то­ні­ч­них стру­к­тур) у ме­жах Укра­ї­ни ви­ді­ля­ють та­кі зо­ни під­ви­ще­ної кон­цен­т­ра­ції мі­не­раль­них ре­сур­сів:

1) Укра­їн­сь­ко­го щи­та (За­по­рі­зь­ка, Черкаська, Кі­ро­во­град­сь­ка, за­хід Дні­п­ро­пе­т­ров­сь­кої, пів­день По­л­тав­сь­кої об­ла­с­ті): за­лі­з­на, ма­р­га­н­це­ва, ти­та­но­ва, ні­ке­ле­ва ру­да, зо­ло­то, гра­фіт, гра­ніт, ка­о­лін, бу­ре ву­гіл­ля.

2) До­не­ць­кої скла­д­ча­с­тої об­ла­с­ті (До­не­ць­ка, Лу­ган­сь­ка, схід Дні­п­ро­пе­т­ров­сь­кої): ка­м’я­не ву­гіл­ля, ка­м’я­на сіль, рту­т­на ру­да, це­мен­т­на си­ро­ви­на, флю­си і во­г­не­три­ви.

3) Дні­п­ров­сь­ко-­До­не­ць­кої за­па­ди­ни (Че­р­ні­гів­сь­ка, Сум­сь­ка, май­же вся По­л­тав­сь­ка, Хар­ків­сь­ка об­ла­с­ті): при­ро­д­ний газ, га­зо­вий кон­ден­сат, на­ф­та, ка­м’я­на сіль, си­пу­чі бу­ді­ве­ль­ні ма­те­рі­а­ли, гли­ни.

4) Пе­ред­кар­пат­сь­ко­го і Львів­сь­ко­го про­ги­нів (Іва­но-­Фран­ків­сь­ка, Львів­сь­ка об­ла­с­ті): при­ро­д­ний газ, на­ф­та, озо­ке­рит, ка­м’я­на і ка­лій­на со­лі, сір­ка, ва­п­ня­ки то­що.

5) За­кар­пат­сь­ко­го про­ги­ну (За­кар­пат­сь­ка об­ласть): по­лі­ме­та­лі­ч­ні ру­ди (в т.ч. зо­ло­то); алу­ні­ти, ба­ри­ти, ка­м’я­на сіль, гли­ни, бу­ре ву­гіл­ля.

6) Сиваський (При­чо­р­но­мор­сь­кої за­па­ди­ни): при­ро­д­ний газ, со­лі йо­ду, бро­му, ма­г­нію, на­т­рію.

─ Орієнтовно можна виставити такі оцінки забезпеченості України відповідним видом мінерально-сировинних ресурсів:

Назва корисної копалини	Оцінка	Нерудні корисні копалини
Паливні корисні копалини	Самородна сірка
Кам’яне вугілля	5-	Кам’яна сіль
Буре вугілля	Калійна сіль
Природний газ	3-	Графіт
Нафта	Фосфорити й апатити	3-
Торф	Каоліни
Рудні корисні копалини	Кам’яні будівельні матеріали
Залізні руди	Вапняки флюсові й будівельні
Марганцеві руди	Бентонітові глини
Титанові руди	5-	Крейда
Хромові руди	Мергелі та інша цементна сировина
Нікелеві руди	Мінеральні води
Мідні руди	Алмази
Золото (корінні родовища)	Топази і берили
Ртутні руди	Рубіни
Молібденові й вольфрамові руди	Піски формувальні й скляні
Олов’яні руди	Суглинки (сировина для виробництва червоної цегли, керамзиту, черепиці)
Свинцеві й цинкові руди

Завдання для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 2 (Теми 4 – 7)

(Урок №21 — корекції та контролю знань)

Ø І рівень (репродуктивний). Правильна відповідь підкреслена

1.Скільки відсотків ( %) відносно площі України займають гори:

2. Яка тектонічна структура в межах України не належить до Східноєвропейської платформи:

а) Волино-Подільська плита; б) Скіфська плита;

в) Донецька складчаста область; г) схили Воронезького кристалічного масиву.

3. У мезозойську еру (кіммерійську епоху складчасті) утворилася:

а) складчаста область Гірського Криму; б) Донецька складчаста область;

в) Український щит; г) Карпатська складчаста область.

4.Осадовими за походженням є руди залізорудного басейну або залізорудного району:

а) Криворізького; б) Кременчуцького; в) Білозерського; г) Керченського.

5. До давньольодовикового рельєфу на території України належить одна з перелічених форм:

а) денудаційні горби-останці; б) кари і цирки; в) каррові поля; г) поди.

6. Остання льодовикова епоха закінчилася приблизно … років тому:

а) 70 млн. р. тому; б) 230 тис. р. тому; в) 12 тис. р. тому; г) 3 тис. р. тому.

Ø ІІ рівень (продуктивний)

8. Установіть відповідність між формою рельєфу і її абсолютною висотою, розставивши відповідні цифри (471м, 1545м, 2061м, 367м, 515 м) в другу колонку.

Гора-вершина (великої форми рельєфу)	Абсолютна висота (м)
Говерла (Українські Карпати, масив Чорногора)	2061
Роман-Кош (Кримські гори, Бабуган-яйла)	1545
Берда (Хотинська височина)	515
Камула (кряж Гологори)	471
Могила Мечетна (Донецький кряж)	367

Ø ІІ рівень (проблемний)

9. Назвіть закономірності розташування родовищ різних паливних корисних копалин відносно певних тектонічних структур.

─ За таблицею на с. 75 підручника слід здійснити узагальнення: родовища паливних корисних копалин, як правило, приурочені до тектонічних западин різного віку й походження.

Кам'яне вугілля приурочене до прогинів, які утворилися в герцинський геотектонічний цикл (до комплексів гірських порід кам’яновугільного періоду); родовища бурого вугілля мають молодший вік (палеогеновий або неогеновий), і утворилися в межах осадового чохла різних тектонічних структур. Ще молодшими – антропогеновими – є родовища торфу. Родовища нафти і газу мають різний вік – від палеозойського до мезозойського, й сформувалися в межах великих прогинів і западин.

Ø ІV рівень (творчий)

10. Опишіть (користуючись текстом і картосхемами підручника, картами навчального атласу та додатковою літературою) особливості геологічної будови й рельєфу однієї з височин або низовин на території України за наведеним нижче планом. Приклад:

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском:

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 6 клас. Повні уроки>>Географія: Літосферні плити, їх рухи. Стійкі і рухомі ділянки земної кори. Сейсмічні пояси Землі

Содержание

§17. Будова та речовини літосфери

Літосфера і земна кора– не тотожні. Літосфера – тверда оболонка Землі, яка складається з земної кори та верхнього шару мантії до астеносфери. Тобто нижня її межа доходить до 150-200 км.

З’ясувалося, що літосфера не суцільна оболонка. Її не можна порівняти з сирим яблуком, шкірка якого суцільна та гладенька. Скоріше, літосфера нагадує шкірку печеного яблука, шкірка якого розтріскалася та окремі частинки та в окремих місцях зібралася в складки. Отже, літосфера розбита дуже глибокими тріщинами, які доходять до астеносфери, на окремі ділянки – літосферні плити. Оскільки вони лежать на поверхні астеносфери, то здатні повільно пересуватися. Щоправда, для того, щоб помітити такі рухи зазвичай знадобляться тисячі років.

Завдання. Пригадайте з курсу природознавства, чим відрізняються мінерали від гірських порід? Які вам відомі мінерали та гірські породи? Які з них трапляються у вашій місцевості?

Завдання. Згадайте, що називають корисними копалинами? Як їх використовує людина?

Без використання корисних копалин не можливо уявити сучасну промисловість, сільське господарство, транспорт. Копалини зберігаються в надрах планети. Земля дбайливо їх охороняє й неохоче розкриває людям свої скарбниці. Відшукати їх допомагає вченим-геологам наполеглива праця та глибокі знання того, як утворилися гірські породи та мінерали. Адже кожен з них зберігає в собі свідоцтва про ті умови, у яких вони сформувалися.

На нашій планеті відомо близько 1,5 тисячі гірських порід. За походженням, тобто способом утворення, їх розділяють на магматичні, осадові й метаморфічні.

З застиглої магми утворюються магматичні гірські породи. Серед них розрізняють поверхневі та глибинні породи. Перші з них утворюються в наслідок виливів магми на поверхню планету. Під час цього вона швидко охолоджується, звільняється від газів й застигає, утворюючи щільні однорідні тіла. Так виникли зокрема базальти, які складають нижній шар земної кори, який лежить на поверхні мантії. Інколи в таких породах можна побачити бульбашки – сліди газів, що звільняючись, виходили назовні з магми. Такою є пориста пемза, настільки легка, що не тоне у воді.

Глибинні магматичні породи виникають, якщо розпечена магма не доходячи до поверхні, охолоджується в тріщинах земної кори протягом сотень мільйонів років. При цьому під дією сильного тиску в утвореній породі з’являються кристали. Так виникають наприклад граніти, лабрадорити, габро, значні родовища яких відомі в Україні.

Магматичні гірські породи широко застосовують у будівництві: ними оздоблюють фасади будинків, станції метро, прокладають дороги. З деяких магматичних порід плавлять метали. Такі породи називають рудами. Україна має значні поклади залізних та марганцевих руд.

Осадові гірські породи виникають на поверхні земної кори під дією різних зовнішніх чинників. Вони вкривають ¾ поверхні континентів. За способом утворення їх поділяють на уламкові, хімічні й органічні. Щебінка, галька, пісок, глина мають уламкове походження, адже вони виникли в наслідок руйнування твердих магматичних порід під дією коливання температури повітря, а також води або живих істот. Цей процес тривалий та безперервний.

Кухонна та калійна солі, вапняки є породами хімічного походження. Вони сформувалися в наслідок хімічних реакцій, зокрема, відкладання на дні океанів, морів та озер розчинених у солоній воді речовин. Водойми відступають, а поклади гірських порід в земній корі залишаються і свідчити про минуле цієї території.

Кам’яне та буре вугілля, торф, крейда, вапняк-черепашник, нафта, природний газвиникли з решток давніх живих істот: рослин, тварин, або мікроорганізмів. Тому їх називають органічними гірськими породами. За рештками організмів вчені можуть встановити, в які ери формувалася та чи інша породи, теплим чи холодним був клімат, які властивості мала вода, в якій мешкали організми.

Багато осадових порід є важливими корисними копалинами. Наприклад нафта, природний газ, вугілля – цінне паливо; солі та вапняки – хімічна сировина; крейда, пісок, щебінка – матеріали для будівництва. Україна відома значними покладами осадових порід, зокрема, солей, кам’яного та бурого вугілля, вапняків.

Якщо осадові або магматичні породи потрапляють на велику глибину, там вони відчувають вплив високих температур, сильного тиску, а також гарячих хімічних розчинів та газів. При цьому гірські породи сильно змінюються й перетворюються в нові – метаморфічні (з грецької “метаморфозіс” – ті, що зазнали перетворення). Так, з пухкого вапняку виникає твердий мармур, з пісковику – кварцит, з пластичної глини – твердий глинистий сланець, з міцного граніту – лускатий гнейс, з вугілля – графіт. Метаморфізм триває дуже довго, розтягуючись на десятки й сотні мільйонів років. Метаморфічні породи людина широко застосовує у господарстві. Україна має поклади деяких з них, зокрема мармуру, якісного графіту.

Склад гірських порід земної кори та її товщина під материками й океанами різні. Залежно від цього розрізняють земну кору материкову та океанічну. На материках та великих островах земна кора складається з трьох шарів гірських порід. Верхній – складено пухкими осадовими породами. Під ним розташований гранітний шар, а ще глибше – базальтовий, який залягає на мантії. Потужність материкової земної кори на рівнинах досягає 30-35 км, а в горах – до 75 км.

Під океанами земна кора складена з двох шарів (гранітний шар відсутній), потужність її незначна – усього 5-15 км. Базальтовий шар в океанах являє собою наслідок діяльності підводних вулканів. Осадовий – продукти його руйнування, а також відкладання решток живих істот та хімічних речовин з води.

На мілководді, в перехідній смузі від материка до Океану, й земна кора має перехідний характер. Вона складається з трьох шари гірських порід (проте, шар граніту тоншає) й має товщину 20-25 км.

Висновки

1.Літосфера – тверда оболонка Землі, до складу якої входять земна кора та верхній шар мантії до астеносфери. Вона простягається до глибини 150-200 км.
2.Літосфера не суцільна. Вона складена з літосферних плит, які здатні пересуватися.
3.Земна кора – верхня частина літосфери – складається з мінералів та гірських порід. За походженням гірські породи поділяють на магматичні (поверхневі й глибинні), осадові (уламкові, хімічні й органічні) та метаморфічні.
4.Залежно від складу гірських порід та товщини розрізняють материкову та океанічну земну кору.

Питання для самоконтролю

1.Що таке літосфера? Чим вона відрізняється від земної кори?
2.Що таке літосферні плити? Чому вони рухаються?
3.Як виникають магматичні породи? Наведіть приклади магматичних порід.
4.Як утворюються різні за походження осадові породи? Наведіть приклади.
5.Які породи називають метаморфічними? Наведіть приклади.
6.Порівняйте різні типи земної кори.

Внутрішні процеси

Формування та зміни земної кори відбували не лише у минулі геологічні часи, але й тривають тепер. Найбільш значні перетворення земної кори та рельєфу пов’язані з діяльністю потужних внутрішніх процесів. Найбільш важливими з них є рухи літосфери та магматизм. В наслідок цих процесів тривають суттєві зміни рельєфу нашої планети. Тобто, наша планета продовжує свій розвиток, а в її надрах, як і в минулі геологічні ери, зароджуються ті ж самі внутрішні процеси.

§19. Літосферні плити та їх рухи

Вам вже відомо, що літосфера не суцільна оболонка. Вона складається з літосферних плит. Як знайти ті місця на планеті, де закінчується одна літосферна плита й починається сусідня?

Оскільки межами літосферних плит є дуже глибокі розломи, які доходять до астеносфери, то краї плит вирізняються значною рухомістю. Саме тут найчастіше при пересуванні однієї плити відносно іншої виникають землетруси, а по розломах підіймається до поверхні розплавлена речовина астеносфери, тобто вивергаються вулкани.

Ці рухомі частини літосфери називають поясами складчастості. В рельєфі, тобто на поверхні планети, вони виражені горами. Тому, як правило там на суходолі, де знаходяться великі гірські системи, активно вивергаються вулкани та часті землетруси знаходяться краї літосферних плит. На дні Океану межі плит проходять по серединно-океанічних хребтах або по глибоководних жолобах, які також вирізняються підвищеною рухливістю.

В середині літосферних плит навпаки не відчуваються сильні землетруси та немає вивержень вулканів. Це відносно стійкі ділянки літосфери – платформи (з франц. – плоска форма). В рельєфі вони відповідають рівнинам.

Вчені виділяють 9 великих літосферних плит і близько 20 малих (мал.). Межі плит далеко не завжди співпадають з узбережжями материків та океанів. Серед великих плит розрізняють 6 материкових і 3 океанічних. Материкові плити займають не лише самі материки, але й прилеглі до них частини океанів. Під ними існує земна кора, як материкового, так і океанічного типів. Великими материковими плитами є Африканська, Індо-Австралійська, Антарктична, Південноамериканська, Північноамериканська та Євразійська. Власні великі океанічні літосферні плити має лише Тихий океан. Тут виділяють такі плити: Тихоокеанська, Наска та Кокос. Під ними присутня лише тонка земна кора океанічного типу. Інші океани лежать на сусідніх материкових літосферних плитах.

Завдання. Користуючись мал.з’ясуйте, на який великих материкових плитах розміщені Атлантичний, Індійський та Північний Льодовитий океани.

Літосферні плити дуже повільно рухаються, неначе пливуть по пластичному шару астеносфери. Щоб помітити наслідки таких рухів потрібний великий проміжок часу, тому їх називають віковими. Без спеціальних приладів їх зафіксувати неможливо. Розрізняють горизонтальні й вертикальні вікові рухи літосфери.

Швидкість горизонтальних рухів становить в середньому 1–6 см на рік. В наслідок цього, наприклад, Південна Америка віддаляється від Африки щорічно на 3,5-4 см, а натоміть Африка насувається на Євразію зі швидкістю 2 см на рік. Отже, в результаті руху літосферних плит у горизонтальному напрямі, в одних місцях земної поверхні відбувається їх зіткнення, в інших – розходження.

Так, у місцях зіткнення двох материкових літосферних плит між собою, їх краї зминаються в складки, що призводить до утворення високих гірських си¬стем. На перший погляд здається дивним, що в шарах гірських порід високо в горах знаходять рештки морських організмів. Адже там, де нині на краях плит височать гори, колись було море. Наприклад, найвищі гори світу Гімалаї виникли на місці зіткнення Індо-Австралійської плити з Євразійською, а найвища гірська система Європи Альпи та й наші Карпати – Африканської з Євразійською.

Там, де відбувається зіткнення материкової і океанічної літосферних плит, спостерігається така картина: внаслідок того, що океанічна земна кора меншої потужності і, відповідно, легша за материкову, вона підсувається під останню. Її край неначе загортається під сусідню материкову плиту і, занурюючись в астеносферу, там розплавляється. В наслідок цього утворюються вузькі глибоководні жолоби, а вздовж них – групи островів, які являють собою ланцюжки підводних вулканів. Такі рухи літосферних плит спостерігаються здебільшого на узбережжях Тихого океану. Адже лише він серед океанів має власні літосферні плити. Через значну рухомість території та безліч вулканів цей район Землі називають Тихоокеанським вовняним кільцем.

У місцях розходження літосферних плит утворюються глибокі ущелини – рифти (з англ. – розколина). З них виливається речовина астеносфери і, застигаючи, формує в океанах серединно-океанічні хребти. Внаслідок підняття магми тут виникає нова земна кора, за рахунок чого розширюється ложе океану. Наприклад, дно Індійського океану збільшується зі швидкістю 5-7 см за рік.

Літосферні плити не існують, як щось раз і назавжди дане. Їх абриси з часом змінюються. Старі плити з’єднуються в єдине ціле, або ж розтріскуються на нові, значно менші.

Що ж спричиняє горизонтальні рухи літосфери? Який механізм цих рухів? Учені вважають, що джерелом енергії цих рухів є внутрішнє тепло Землі, яке надходить на поверхню найінтенсивніше в районі океанічних рифтів. Повільно піднімаючись у районі серединно-океанічних хребтів, роз¬плавлена речовина мантії досягає земної кори і розтікається під нею. Віддаляючись від рифтів, вона тягне з собою розташовані вище плити, сприяючи розростанню океанічного дна і утворенню нової океанічної земної кори.

Знання про горизонтальні рухи літосферних плит мають велике практичне значення. Наприклад, знаючи межі літосферних плит, можна прогнозувати знаходження родовищ корисних копалин магматичного походження. Морські геологи, піднімаючи спеціальними трубками проби порід з дна моря на межі літосферних плит, знайшли багато родовищ заліза та руд інших металів. Тобто, шукай межі плит – знайдеш магматичні корисні копалини.

Крім вікових горизонтальних рухів літосферних плит, окремі їх частини зазнають вертикальних рухів, тобто можуть поволі опускатися чи підніматися, як крижини, що коливаються на воді. Ці рухи також відбуваються протягом століть, тому їх наслідки помітні з часом. Так на півночі Європи в наш час знаходять на висоті понад 200 м над рівнем моря старовинні кільця для швартування суден вікінгів. Це свідчить про повільне підняття берега. Натомість узбережжя Нідерландів повільно занурюється під води Північного моря і люди змушені будувати дамби для захисту від хвиль. Свідченням вертикальних рухів в Україні є залишки давньогрецького міста Херсонеса в Криму. Внаслідок опускання земної поверхні нині вони наполовину затоплені водами Чорного моря.

Вивчення напрямів та швидкості вікових вертикальних рухів літосфери має величезне практичне значення, насамперед для будівництва портів та безпечного судноплавства.

Висновки

1.До внутрішніх процесів належать рухи літосфери, магматизм та метаморфізм. Вони суттєво змінюють поверхню нашої планети.
2.Межі літосферних визначають за підвищеною рухливістю земної кори. На краях плит формуються рухомі пояси складчастості, в середині плит – відносно стійкі платформи. В рельєфі поясам складчастості відповідають гори, платформам – рівнини.
3.Виділяють дев’ять найбільших літосферних плит: шість материкових і три океанічних, які повільно пересуваються.
4.В літосфері існують вікові (повільні) горизонтальні та вертикальні рухи, вивчення яких має важливе практичне значення.

Питання для самоконтролю

1.Назвіть внутрішні процеси. Яку вони відіграють роль у формуванні поверхні Землі?
2.Як відшукати межі літосферних плит?
3.Поясніть, як формуються рухомі та стійкі ділянки літосфери. Як вони пов’язані з рельєфом?
4.Як відбуваються горизонтальні рухи літосферних плит? Які їх наслідки?
5.Як можна помітити вертикальні рухи літосфери? Для чого їх вивчають?
6.З’ясуйте, на краю чи в середині літосферної плити знаходиться місцевість, в якій ви живете. За якими ознака це можна визначити?

Загальна географія, 6 клас.

Надіслано викладачами Міжнародного ліцею Гранд

С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.