Що таке ентеробіоз та аскаридоз

1. Етіологічний фактор : людська аскарида ( Ascaris lumbricoides ) — круглий черв'як (нематода) довжиною 15–35 см, паразитує у тонкому кишківнику людини. Зараження відбувається шляхом проковтування інвазивних яєць → у тонкому кишківнику з яйця вилуплюється личинка і проникає у кровоносне або лімфатичне русло → пройшовши через печінку (де початково дозріває) і серце, мігрує до легень (де двічі линяє в альвеолах) → мігрує по шляху бронхіального дерева в гортань і глотку, звідки, після проковтування, потрапляє до тонкого кишківника, у якому досягає зрілості та живе протягом 1–2 років. Через 2–3 міс. після інфікування самки починають відкладати значні кількості яєць, що виділяються із калом і дозрівають у вологому ґрунті з достатньою аерацією впродовж ≈3 тиж. до інвазивної стадії..

2. Резервуар і шляхи передачі інфекції : резервуар — люди; інфекція поширюється аліментарним шляхом при вживанні продуктів харчування (овочів та фруктів, часто з полів, які удобрювали людськими фекаліями) або через брудні руки, на яких є яйця аскариди (забруднені ґрунтом).

3. Фактори ризику : вживання немитих сирих овочів та фруктів (напр., полуниць з полів, які удобрювали людськими фекаліями), геофагія.

4. Інкубаційний період та період заразливості : від зараження до появи легеневих симптомів — 4–16 днів, а до досягнення повної зрілості і появи яєць у калі — 2–3 міс. Пацієнт не є заразним для осіб, які з ним контактують. У вологому ґрунті яйця зберігають інвазивні властивості впродовж 7–10 років (є стійкими до заморожування); знищуються під дією прямих сонячних променів впродовж тривалого часу, а також під впливом температури >40 °C.

Клінічна картина та ПРИРОДНИЙ перебіг

У більшості випадків протікає безсимптомно, іноді — лише біль у животі. Масивна інвазія викликає симптоми легеневого, кишкового та печінково-жовчного аскаридозу. Рідко паразити проникають через стінки кишківника і викликають перитоніт.

1. Легеневий аскаридоз : під час міграції личинок до легень можуть спостерігатись кашель, задишка, кровохаркання, а при масивній інвазії — гарячка, еозинофілія крові, симптоми еозинофільного запалення легень (→ розд. 3.12.5 ); іноді кропивниця.

2. Кишковий аскаридоз : дискомфорт або біль у животі (іноді має характер кольки), рідше — нудота. Масивна інвазія (>60 аскарид) може викликати, окрім болю у животі, також втрату ваги і гіпотрофію, а інколи — механічну кишкову непрохідність або апендицит. Паразити рідко проникають через стінки кишківника, викликаючи перитоніт. Перфорації кишківника сприяють виразки тонкого кишківника, напр., при черевному тифі чи туберкульозі.

3. Печінково-жовчний аскаридоз : черви можуть проникати у жовчні або панкреатичні протоки і викликати запальні симптоми, що супроводжуються застоєм жовчі (холангіт) або панкреатичного соку (гострий панкреатит).

Виявлення яєць аскарид у калі при мікроскопічному дослідженні (нативний мазок свіжого калу або загущеного у формаліні). Дослідження проводиться 3 рази з інтервалом у 3–5 днів. Дослідження калу не виявляє незрілих аскарид або поодиноких самців паразита (немає продукції яєць). У 3 % випадків аскаридоз діагнозується на підставі виявлення дорослих нематод у калі або блювотних масах.

Інші гельмінтози, напр., ентеробіоз (диференціюється на підставі мікроскопічного дослідження яєць) та інші причини диспепсії, болю у животі або хвороб жовчних протоків (вирішальним є мікроскопічне дослідження калу).

1. Лікувати потрібно кожне зараження (також безсимптомне). У випадку змішаних інвазій спочатку лікуйте аскаридоз, а потім інші гельмінтози. Емпіричне лікування хворих з підозрою на аскаридоз є обґрунтованим, оскільки дослідження калу не викриває незрілих аскарид.

2. Антипаразитарне лікування:

1) ЛЗ вибору — альбендазол 400 мг п/о в одноразовій дозі натще (незалежно від віку) або мебендазол 100 мг п/о 2 × на день протягом 3 днів або 500 мг п/о одноразово;

2) альтернативний ЛЗ — пірантел п/о 11 мг/кг (макс. 1 г/добу) одноразово (рекомендується напр. у жінок під час вагітності або лактації);

3) легеневий аскаридоз → симптоматичне лікування (інгаляційний β₂-міметик, у разі потреби п/о глюкокортикостероїди). Протягом цієї фази не призначайте антипаразитарних ЛЗ, оскільки немає переконливих даних щодо їх активності проти личинок в легенях, а клінічний перебіг інфікування на ранній фазі рідко буває тяжким. Порекомендуйте контроль калу через декілька місяців та відповідне лікування при підтвердженні кишкової форми.

Якщо лікування підтвердженого лабораторно аскаридозу не призведе до видалення дорослого паразита, терапію рекомендується повторити.

3. Хірургічне лікування (лапаротомія і видалення аскарид): рекомендується у разі ускладнень (таких, як механічна кишкова непрохідність, викликана клубком з кільканадцяти або кількох десятків аскарид; непрохідність жовчних шляхів; перфорація кишківника; апендицит).

Критерій одужання: відсутність яєць аскариди при 3-разовому дослідженні калу, яке проводилось через 2 тижні після лікування.

Миття рук перед вживанням їжі і після контакту з землею, профілактика геофагії у дітей, ретельне миття овочів та фруктів, уникнення вживання продуктів невідомого походження, не допускати удобрювання полів, на яких вирощуються овочі і фрукти, людськими фекаліями (можливість епідемії).

Глистні інвазії у дітей (аскаридоз, ентеробіоз і трихоцефальоз) вважаються найпоширенішими хворобами, викликаними паразитами. Вони тривалі за часом і відрізняються особливими симптомами, виявленими в комплексі.

Коли зараження відбулося у дитини, то симптоматика його нічим не відрізняється від прояву такої ж хвороби у дорослого.

Лікування аскаридозу

Аскаридами названі круглі черв’яки, що розвиваються в тілі людини. Відповідно і хвороба, викликана їхньою присутністю, називається аскаридоз. Найчастіше він спостерігається в теплу пору року. Переважно вони поселяються та розмножуються в кишковому тракті. Симптоми глистових інвазій мають різні прояви. Якщо хвороба виявлена на ранній стадії, то пацієнт уникне важких ускладнень. Аскариди живуть лише в людському організмі, значить і передаються тільки між людьми.

Підтверджена хвороба вимагає призначення відповідного препарату для лікування, і найкраще це зробить лікар. Частіше терапію проводять такими ліками:

Активною діючою речовиною всіх цих препаратів є тіабендазол. Не менш ефективні ліки на основі мебендазола. До них відносяться:

• Вормин;
• Мебекс;
• Вермикар;
• Вермокс та інші.

Коли лікар виписує ліки і визначає дозування, то він відштовхується від маси тіла пацієнта. Ще одним параметром є кількість колоній паразитів, де вони переважно знаходяться (ШКТ або інші органи), а також ступінь шкоди, який глисти встигли заподіяти.

Найчастіше батьками використовуються народні методи лікування аскаридозу. Щодо дитини такий підхід буде ефективним, якщо методика лікувального курсу і дозування визначаються правильно. Серед природних дарів підбираються методи з використанням лікарських рослин, цибулі, часнику і насіння гарбуза.

Симптоми ентеробіозу

Ентеробіоз вважається контактною формою зараження. Торкаючись до тих же предметів, яких стосувалися інфіковані люди, людина вносить їх в своє тіло. Глистів не видно, але їх яйця знаходяться в місцях дотику.

Коли у кого-то в дитячому саду з’явилися гострики, то після декількох тижнів інфікованими будуть всі діти. Через брудні руки яйця проникають в область кишечника. Симптоми ентеробіозу і подальше лікування підсумовує та визначає лікар. Батькам потрібно обов’язково зустрітися з фахівцем для правильної діагностики і курсу терапії.

Ознаки ураження гостриками:

1. біль у голові та животі, дисбактеріоз;
2. шкіра в області ануса, промежностях і на геніталіях почервоніла;
3. захворювання шкіри та алергія;
4. поганий апетит і неспокійний сон;
5. малюк роздратований, часто плаче і стає неуважним.

Паразити здатні довести дитячий організм до бронхіальної астми та кон’юнктивіту. Немовлята рідко хворіють энтеробиозом, за винятком тих випадків, коли батьки не дотримуються гігієни і торкаються брудними руками до малюка. Новонароджений перевертається і погано спить, його руки часто тягнуться в бік сідниць і статевих органів, видно шкірний висип.

Дівчатка., хворі энтеробиозом, ризикують мати ускладнення гінекології, запалення сечовивідних шляхів і нирок. Перебування гостриків в кишечнику, порушує його роботу, сприяє розвитку ентериту і гастриту.

Хворі діти починають відставати в розвитку, їх імунітет слабшає, і збільшується шанс простудних захворювань.

Лікування ентеробіозу

Після вираженої зовнішньої симптоматики беруть калові маси на предмет виявлення яєць гострики. Також аналізують зіскрібки, взяті на периальных складках шкіри. Підтверджений діагноз потребує призначення спеціальних препаратів.

Гострики уражаються наступними лікарськими засобами:

• Немозол і інші препарати на основі альбендазолу;
• Левамізол;
• Пирантелапамоат;
• Мебендазол.

У курс лікування можна ввести і природні засоби, що зміцнить організм і допоможе уникнути повторного зараження гостриками.

Для цього в їжу дитини вводять:

• корицю і кмин в помірних кількостях;
• насіння і плоди моркви:
• часник і цибулю;
• гарбузове насіння і лимонні кісточки (щодня прийняти до 4 штук);
• гриби лисички можна давати дітям старшого віку, а також трав’яні настої полину або пижма.

Не всі види паразитів знищуються природним засобом. Опісторхоз будинку лікується тільки спеціальним препаратом класичної медицини.

Лікування ентеробіозу різними препаратами

Діти завжди ставилися до категорії ризику отримати чергову інфекційну хворобу. Увага дорослих повинна бути на гігієну рук дитини. Інакше він стане володарем хвороби немитих рук. Лікувати її треба відразу ж після діагностування і підтвердження.

Якщо чітко слідувати інструкціям лікаря, то протипаразитарні препарати допоможуть швидко впоратися з нею.

Токсична дія таблеток, при недотриманні норм прийому, тільки погіршить стан і стане причиною побічних явищ.

• Вермокс приймається одноразово, але є обмеження – заборонений немовлятам до 2 років;
• Альбендазол у формі таблеток вражає гостриків, можна давати і немовлятам, якщо випише їх педіатр;
• Пірантел випускається в різних формах, дозується згідно вазі пацієнта;
• Немозол у формі суспензії, дозування визначається за віком дітей.

Лікувати ентеробіоз слід не тільки препаратами проти паразитів. Необхідно приймати сорбенти, які нормалізують роботу кишечника, видаляють патогенну мікрофлору. Для цієї мети призначають Смекту, Біфідумбактерин, Лактофільтрум і Полифепам.

Ентеробіоз у дітей ефективно лікується препаратами широкого спектру дії. Але при їх виборі важливо прочитати спосіб застосування та дози, а також побічні явища і протипоказання.

Лікарі з цього ряду ліків рекомендують:

Піперазин у формі таблеток. Його дія викликає параліч м’язів гельмінтів, перешкоджає їх розмноженню. Глисти виходять з кишечника разом з каловими масами.

Мебендазол теж викликає параліч, тільки не м’язовий, а нервової системи гострики. У такому стані вони вимиваються з організму. При лікуванні цим препаратом варто особливо подивитися на протипоказання і обговорити їх з лікарем.

Ворміл у формі таблеток приймають один раз, але дуже обережно треба бути у виборі цього препарату. Великий список побічних явищ насторожує батьків. Передозування може викликати ослаблення слуху, зорові галюцинації.

Препарати від гостриків вузького спектру дії

Ентеробіоз можна лікувати нетоксичним ліками Зентел. Дітям краще давати у формі суспензії. Одноразового прийому перед сном достатньо, щоб вивести паразитів з організму.

Пірантел випускають у різних лікарських формах. Він паралізує глистів і виводить їх разом з продуктами життєдіяльності паразитів.

Декарис застосовують одноразово. Це дуже популярний препарат у боротьбі з гельмінтами. Лікарі рекомендують через пару тижнів після першого прийому, зробити ще один профілактичний, щоб уникнути повторного зараження. Він видаляє паразитів і патогенну флору.

Свічки проти гостриків

Ректальні свічки призводять до більш швидкого одужання малолітнього пацієнта. У них немає великого списку протипоказань і побічних дій. Ліки в такій формі не пов’язано з шлунком і зовсім трохи його потрапляє в загальний потік крові. Свічки прописують не для окремого прийому тільки ними, а щоб використовувати їх у комплексі з протиглистовими таблетками.

Серед свічок частіше застосовують такі препарати:

• Ворміл дозволено приймати навіть новонародженим немовлятам. Може викликати порушення травлення.
• Гельмавитол розроблений на рослинній основі, виводить глистів без побічних дій.
• Нигелла Sativa виконує відразу дві функції (виведення паразитів і зміцнення імунітету). Прийом дозволений від 6 років і вище.

Симптоми трихоцефальозу

Трихоцефалезом називають одну з хронічних форм гельмінтозу. Збудником хвороби є круглий черв’як волосоголовець. Його негативний вплив вражає ШКТ і стає причиною астенії та анемії.

Хвороба прогресує видимим і відчутним чином, коли черв’як проникає в тіло дитини. Його проживання поширене на тонкий і товстий кишечник. Якщо личинки виявлені в тканинах органів, то діагностується внекишечный трихоцефальоз. Паразит живе тільки за рахунок крові і клітин слизової людини.

При зараженні волосоголовцем, діти відразу не виявляють симптомів. Така особливість початку хвороби заважає виявити її на ранній стадії. Але якщо й виявляються якісь ознаки, то це найчастіше:

• неврологічні розлади;
• порушення апетиту;
• біль в області апендициту;
• тривала діарея;
• нудота з наступною блювотою.

Трихоцефальоз у дітей не відразу виявляється, тому що ці симптоми можуть вказувати на дуже велику кількість хвороб, викликаних паразитами. Точну діагностику проводять, взявши мазок на аналізи.

Список симптомів можуть продовжити: агресивна поведінка дитини, поганий сон або його відсутність, скарги на головний біль і судоми.

Батьки здивовані, коли їх діти починають страждати задишкою і підвищеною стомлюваністю. Ці ознаки у хворих людей старшого віку звичні, але до дитини вони приходять з паразитами.

Зовнішній вигляд у малолітнього пацієнта теж міняється до гіршого при всіх цих проявах втоми і порушеного травлення, спостерігається ламкість волосся. Інколи діти навіть втрачають свідомість.

Лікування трихоцефальозу

Дану хворобу переважно лікують Мебендазолом. Ліки спрямоване на порушення травлення у паразитів, це виснажує і вбиває їх.

Крім нього інвазію волосоголовцем виводять Дифезилом. Дітям молодше 5 років не рекомендують. Курс триває 5 днів, дозування залежить від віку пацієнта.

Празиквантел – ще один препарат, який призначають лікарі. Курс лікування триває три доби.

Немозолу для настання лікувального ефекту також потрібно триденний прийом. Однак, повернутися до нього варто через 3 тижні після першого етапу лікування. При цьому беруть повторні аналізи.

Для відновлення травлення хворий чоловік повинен приймати деякий час Мезим, вітаміни групи В і Креон. Його найближче оточення здає аналізи на предмет ймовірності зараження.

Ситуація не проста, оскільки вся родина перевіряється у лікаря в продовженні двох років.

Щоб знизити ризик прояву побічних ефектів і шкоди печінки, паралельно з класичними ліками застосовують і народні методи, спрямовані на зміцнення організму. Беруть свіжий мед (0,5 л), змішаний з ядрами мигдалю (20 штук), лимоном (4 штуки), настоянкою валеріани (12 мл), настоянкою глоду (12 мл), корицею (5 г), герань (20 листочків) і чебрецем (15 г).

Всі інгредієнти попередньо потовкти і подрібнити, перемішати. 15 грам цієї суміші приймають через 2 години після їжі.

Корисне відео

Трихоцефальоз обгрунтовано частіше зустрічається у дітей, ніж у дорослих, оскільки вони найбільше контактують із землею, один одним і не завжди привчені до ретельної гігієни рук.

Коли ця хвороба приходить в запущену стадію, то вона розвиває небезпечні патології в тілі людини.

Якщо до свого здоров’я ставитися з належною увагою і не лінуватися дотримуватися елементарних правил гігієни, будь-яка людина може звести до мінімуму ризик захворювання. Але щодо дітей потрібно ще і правильне доступне пояснення, навчання і постійний контроль. Адже потім далеко не кожен з них захоче приймати ліки, проявляючи примхи й непослух.

Медичний блог з педіатрії

Гельмінтози – захворювання, що викликаються паразитичними червами (гельмінтами). Збудники гельмінтозів представляють групу живих організмів, які ведуть паразитичний спосіб життя.
Залежно від етапів розвитку розрізняють геогельмінти і біогельмінти.

Для геогельмінтів характерний певний етап розвитку у ґрунті (анкілостомідоз, стронгілоїдоз, аскаридоз), біогельмінти потребують зміни господаря (опісторхоз, шистосомози, ехінококоз).

Також гельмінти поділяються на два типи:

• Круглі черви, які включають один клас (Nematoda).
  До них відносяться збудники ентеробіозу, аскаридозу, токсокарозу, анкилостомідозу, трихоцефальозу, трихінельозу, стронгилоїдозу, дракункульозу, філяріатозів, і ін.;
• Плоскі черви, що включають два класи:
  – стрічкові черв’яки (Cestoidea) – збудники тениоза, гіменолепідозу, ехінококозу, теніаринхозу, дифілоботріозу, цистицеркозу, і ін.;
  – смоктальщики (Trematoda) – збудники фасциольозу, описторхозу, шистосомозу, парагонімозу і ін.

Діти частіше від дорослих хворіють на гельмінтози, в зв’язку з недостатнім дотриманням гігієнічних правил. Серед всіх заражених діти складають близько 80%.

У дітей найчастіше зустрічаються круглі черв’яки (Nematoda), серед яких лідирують ентеробіоз і аскаридоз.
Цестодози і трематоди характеризуються природньою вогнищевістю і зустрічаються вкрай рідко.

Гельмінтози викликані нематодами проходять дві стадії – стадію личинки і паразитування. Джерело зараження – хвора людина, яка виділяє яйця гельмінтів в навколишнє середовище з фекаліями. Надалі в ґрунті відбувається дозрівання яєць (на протязі 2-3 тижнів).
Зараження відбувається при вживанні забруднених яйцями овочів, фруктів, води.
Інакше виникає зараження ентеробіозом (контактним шляхом). При цьому може заразитися вся сім’я або цілі колективи (група дитячого садка, шкільний клас).

Зараження цестодозами і трематодами виникає при вживанні риби, м’яса, які не пройшли належної термічної обробки. Локалізація ураження може бути в печінці, легенях, тонкій кишці.

Перебіг гельмінтозів має гостру і хронічну фази.

• Гостра фаза триває від моменту інвазії до 2 місяців. В цій стадії характерні алергічні прояви на чужорідні алергени паразитів;
• Хронічна фаза характеризується проявом токсичних впливів продуктів життєдіяльності гельмінтів на організм, травматичним впливом на органи, де знаходяться паразити, порушенням обмінних процесів. Може розвинутись вторинний імунодефіцит.

У гострій фазі можуть спостерігатися:

Хронічна фаза супроводжується зниженим апетитом, анемією, млявістю, втратою маси тіла, зниженням успішності і працездатності і т.д.

Гельмінтози можуть викликати ряд захворювань:

• Респіраторну патологію: астматичний бронхіт, риніт, трахеїт;
• Захворювання шкіри: вугри, псоріаз, атопічний дерматит, ламкість нігтів, екзему;
• Захворювання статевих органів (вульвіти у дівчаток).

У дітей з гельмінтозами часто виникають ГРВІ, гінгівіти, стоматити, гнійничкові захворювання шкіри.

Клініка

Ентеробіоз

• Свербіння в промежині, періанальній області, статевих органах;
• Порушенням сну (астеноневротичний синдром);
• Ентереколіт (затяжний перебіг);
• Синдром гострого апендициту;
• Парапроктит, вульвовагиніти;
• Мастурбація;
• Енурез;
• Запалення рогівки (Keratitis dendritica).

Аскаридоз

Трихоцефальоз

• Найчастіше безсимптомний перебіг;
• Шлунково-кишкові розлади: диспепсичний синдром, діарея з домішками крові, здуття живота, закрепи, блювання, можливе випадання прямої кишки;
• Гіпоальбумінемія, анемія;
• Діти молодшого віку можуть відставати в розумовому та фізичному розвитку.

Гіменолепідоз

• У більшості випадків не має характерних симптомів, протікання легке;
• Скарги на болі в животі;
• Чергування закрепів та проносів;
• Нудота, іноді – блювота, печія, слинотеча, зниження апетиту;
• Ураження нервової системи: запаморочення, головний біль, неспокійний сон, підвищена стомлюваність, псевдоменінгіти, епілептиформні, хореатичні припадки;
• Алергічні реакції: бронхоспазм, вазомоторний риніт, висипання на шкірі.

Опісторхоз

Токсокароз

• Кашель, інфільтрати в легенях, астматичний синдром;
• Алергічні ураження шкіри (папульозні і еритематозні висипання, свербіння);
• Міокардит;
• Ураження суглобів;
• Субфебрилітет (рецидивуючий);
• Стійка гіпереозінофілія з розвитком еозинофільно-лейкемоідних реакцій крові;
• Гепатомегалія;
• Гіпергаммаглобулінемія;
• Диспепсичний синдром: нудота, нестійкі випорожнення, болі в животі;
• Епілептиформні напади, паралічі, парези;
• Ендофтальміт, гранульоми сітківки у дітей старшого віку;
• Ремісії і загострення захворювання тривають від 5-8 місяців до 2-3 років.

Дирофіляріоз

• Утворення хворобливих вузлів під шкірою на місці укусу комара, які поступово збільшуються в розмірах. Найчастіше, вузли утворюються біля ока, на тулубі, руках і ногах;
• Протягом 90 днів утворюється болючий набряк, абсцес на місці вузла;
• Ураження легень, яке супроводжується кашлем, болем за грудиною;
• Парастезії;
• Еозинофілія;
• Гіпотермія.

Методи діагностики гельмінтозів

Прямі гельмінтологічні дослідження випорожнень:

• метод нативного мазка;
• метод збагачення (Калантарян, Фюллеборна);
• метод Бермана для діагностики анкілостомозу, стронгилоідозу;

Спеціальні методи дослідження на ентеробіоз:

• зішкріб з періанальних складок;
• метод Гіммельфарба за допомогою ватного тампона, закладеного на ніч в анальний отвір;
• дослідження анального слизу, взятої з допомогою очного шпателя;
• дослідження зараженої шкіри за допомогою спеціальних стекол, липкої стрічки;

Дослідження мокротиння (стронгілоїди, анкілостоми, аскариди);

Дослідження жовчі (анкілостоми, лямблії, опісторхи, фасціоли, клонорхи);

Дослідження сечі (сечостатевий шистосомоз);

Біоптати тканин (трихінели);

Загальний аналіз крові:

• Анемія – трихінельоз, теніархоз, теніоз, дифиллоботріоз;
• Еозинофілія – стронгілоїдоз, трихінельоз, токсокароз, аскаридоз, анкілостомоз;
• Товста крапля крові – філяріоз.

Офтальмоскопія – цистицеркоз очей.

Рентгенографія, УЗ-дослідження – трихінельоз, цистицеркоз, ехінококоз.

Імунологічні методи діагностики (ІФА) частіше використовують для діагностики ехінококозу, токсокарозу, альвеококозу, цистицеркозу, аскаридозу, трихінельозу.

Лікування гельмінтозів у дітей

Проводиться етіотропна терапія протигельмінтними препаратами. Принцип лікування полягає в підборі препарату, який знищує личинки (ларвіцидна дія), знищує яйця (овіцидна дія), знищує дорослих паразитів (верміцидна дія). Після проходження курсу лікування необхідно провести контрольне обстеження на гельмінти.

Залежно від форми гельмінтозу і фази хвороби підбираються відповідні препарати. Одні і ті ж препарати можуть бути використані при лікуванні різних гельмінтозів.

• Так при ентеробіозі, аскаридозі використовують пірантел.
• При ентеробіозі, аскаридозі, трихоцефальозі, трихінельозі – мебендазол і албендазол.
• При теніїдозах, описторхозе, дифілоботріозі, шистосомозі – празиквантел.

Щоб лікування було успішним необхідно одночасно провести дегельмінтизацію всім членам сім’ї, дотримуватися гігієни для профілактики повторного зараження гельмінтами. Після проведення основного курсу через 14 днів проводиться повторне лікування.

Також в лікуванні гельмінтозів застосовують:

• Для купірування алергічних проявів – антигістамінні препарати;
• При наявності інтоксикації проводиться оральна або парантеральная детоксикація;
• При наявності міокардиту, арахноїдиту, васкуліту застосовують глюкокортикоїди.

Більш детально, про лікування гельмінтозів у дітей, буде викладено в наступній статті.

Література: Клініка, діагностика, лікування та профілактика інфекційних захворювань у дітей С.А. Крамарєв Київ 2010 рік.

Медичний експерт статті

Аскаридоз (лат. Ascaridosis) - гельмінтоз з групи кишкових нематодозів, що викликається аскаридами (зазвичай Ascaris lumbricoides), що характеризується в ранній стадії явищами алергії, а в пізній - диспепсическими явищами і ускладненнями при проникненні гельмінтів в інші органи, а також в результаті закупорки або спазму кишечника.

[1], [2], [3], [4]

Епідеміологія аскаридозу

Аскаридоз відноситься до геогельмінтоз. Джерело зараження навколишнього середовища - тільки хворий аскаридозом людина. Він заражається при ковтанні інвазійних яєць. Факторами передачі служать забруднені овочі, ягоди, інші харчові продукти, вода, а також руки. У зоні помірного клімату сезон зараження триває до 7 міс - з квітня по жовтень, в умовах теплого вологого клімату - круглий рік.

Самка аскарид в добу відкладає до 240 000 яєць. Максимальне число яєць виділяється на 5-6 місяці життя самки. До 7-го місяця овуляція закінчується, і самка перестає виділяти яйця.

Для того, щоб яйця стали інвазивними, необхідні наступні умови: наявність кисню, вологість не нижче 8%, температура 12- 37 ° С і певний час. За оптимальних умов (температура 24-30 ° С і вологість 90-100%) через 2-3 тижні в яйці після першої линьки формується інвазійних личинка, здатна заразити людину. Розвиток яєць відбувається довше в помірному і холодному кліматі, ніж в теплому. При сприятливих умовах яйця можуть зберігати життєздатність до 10 років.

У помірному кліматі розвиток яєць в грунті починається в квітні-травні. Взимку розвитку яєць не відбувається. У травні-липні в яйці сформуються інвазійні личинки. Зараження людини інвазійних яйцями аскарид може відбутися протягом всього року, оскільки вони стійкі до зовнішніх впливів і тривалий час залишаються життєздатними. Найбільше число інвазійних яєць накопичується в грунті в літньо-осінній період, коли відбувається масове зараження населення аскаридозом. Найбільш тривалий сезон зараження відзначається на півдні, а найменш - у північних районах. Найбільша ступінь инвазированности населення дорослими аскаридами буває взимку, а найменша - на початку літа.

Фактори передачі аскаридоза - грунт, забруднена яйцями аскарид, овочі, ягоди, фрукти, вода. У водойми можуть потрапляти стічні води з каналізації або фекальні маси з розташованих поблизу вбиралень. Механічними переносниками яєць можуть бути мухи, таргани.

Зараження людини відбувається при безпосередньому контакті з грунтом, що містить інвазійні яйця. При недотриманні правил особистої гігієни яйця з грунту з немитими руками потрапляють в рот людини. Зараження може відбуватися через різні предмети побуту і продукти харчування, забруднені яйцями аскарид. У житлові приміщення яйця можуть потрапляти з пилом, заноситися на підошвах взуття.

Вогнища аскаридоза різноманітні за інтенсивністю передачі інвазії, що залежить від ступеня забруднення зовнішнього середовища інвазійними яйцями аскарид, санітарних умов, гігієнічних навичок населення та кліматичних факторів. Вогнища аскаридоза зазвичай формуються в сільській місцевості або в тих районах міст, де є джерела зараження, недостатнє санітарний благоустрій, є особливості побуту та господарської діяльності, що сприяють попаданню інвазійних яєць із зовнішнього середовища до людини. Аскаридоз в містах люди хворіють частіше за все після повернення з сільської місцевості, з садових ділянок і дач, де в якості добрив іноді використовують незнезаражені фекалії людини, а також при вживанні в їжу немитих овочів і фруктів, ягід, привезених з вогнищ аскаридоза, і при недотриманні правил особистої гігієни.

Сприйнятливість до аскаридозу висока. У високоепідемічних місцевостях до 90% дітей хворі на аскаридоз. Це пояснюється тим, що аскаридоз не залишає вираженого імунітету.

Аскаридоз - найбільш поширений гельмінтоз в світі. За даними ВООЗ, у світі аскаридозом заражено більше 1,2 млрд чоловік. З них щорічно помирають від цієї інвазії приблизно 100 тис. Чоловік. Аскаридоз поширений в 153 з 218 країн світу, розташованих в зонах помірного, субтропічного і тропічного клімату.

Більше 50% населення з числа обстежених заражено аскаридозом в Нігерії, Конго, Бразилії, Еквадорі, Іраку, Малайзії, Афганістані, Індонезії. У зонах пустель, напівпустель і вічної мерзлоти аскаридоз зустрічається дуже рідко.

В ендемічних осередках у людей формується імунітет до суперінвазіі і реінвазії. Імунна відповідь більш виражений в період паразитування личинкових стадій гельмінта, що знаходяться в процесі міграції. Імунні реакції проти личинок гельмінта захищають господаря від безконтрольного збільшення інтенсивності інвазії при повторному зараженні. Для жителів ендемічних вогнищ, схильних до частих повторних заражень, характерно розвиток певної несприйнятливості і. Відповідно, кишкової інвазії низької інтенсивності.

[5], [6], [7], [8], [9], [10], [11]

Причини аскаридоза

Аскаридоз викликається Ascaris lumbricoides, яка відноситься до типу Nematheiminthes, класу Nematoda, загону Rhabditida, сімейству Oxyuridae. У циклі розвитку A. Lumbricoides розрізняють наступні стадії: статевозрілу форму, яйце, инвазионное яйце, личинку.

У зв'язку зі значними морфологічними і метаболічними змінами в різних стадіях розвитку у аскариди, як і у інших видів гельмінтів, істотно змінюються екзогенні та ендогенні антигени і їх імуногенні властивості.

Статевозрілі особини мають довге тонке тіло білувато-рожевого кольору. Самка розміром 20-40 см х 3-6 мм, самець - 15-25 см х 2-4 мм. Ротовий отвір, розташоване на передньому кінці тіла, оточене трьома кутикулярними губами. Хвіст короткий, у самця загнутий на черевну сторону. Внутрішня будова звичайне для нематод. Паразитують статевозрілі аскариди в тонкій кишці людини, харчуючись вмістом кишечника. Кожна самка за добу відкладає до 240 000 запліднених і незапліднених яєць. Запліднені яйця (50-70 х 40-50 мкм) майже кулястої або витягнутої форми, жовтого або жовто-коричневого кольору, мають три оболонки. При сприятливих умовах зовнішнього середовища (наявність кисню, висока вологість, температура 20-25 ° С) розвиток личинки в яйці займає 2-3 тижнів. Зрілі личинки здатні протягом 20 днів зберігатися при температурі -20 . - 27 ° С. При -30 ° С личинки швидко гинуть, а температура 47 ° С призводить до їх загибелі протягом 1 ч.

[12], [13], [14], [15], [16], [17]

Людина заражається аскаридозом, ковтаючи яйця, що містять личинки, які досягли інвазійних стадії. У тонкому кишечнику людини личинки звільняються від яйцевих оболонок, проникають крізь стінку кишечника в кровоносні судини і здійснюють міграцію по кровоносному руслу і тканинам господаря. З потоком крові вони потрапляють в ворітну вену, судини печінки, нижню порожнисту вену, праве передсердя і через легеневу артерію в капіляри альвеол легенів.

Через стінки капілярів личинки проникають в порожнину альвеол, потім бронхіол і мігрують по повітроносних шляхах. З трахеї при відкашлювання з мокротою личинки потрапляють в глотку, вдруге заковтуються і знову опиняються в тонкому кишечнику. За час міграції личинки линяють два рази і збільшуються в розмірах з 0,19-0,25 мм до 1,5-2,2 мм. Міграція личинок аскарид триває близько двох тижнів. У кишечнику личинки ростуть, ще раз линяють і через 2-2,5 місяця стають статевозрілими. Тривалість життя дорослих аскарид близько 1 року.