Приказы моз украины по лечению туберкулеза

Отменить флюорографию и распустить тубдиспансеры

А в апреле 2018 года Минздрав отменил флюорографию, которая раньше была обязательным обследованием, заменив ее опросом терапевта. Чиновники от медицины утверждают, что метод неэффективен, поскольку на обследование в основном приходят здоровые люди. Кроме того, отказ от флюорографии существенно экономит бюджетные деньги. У каждого семейного врача отныне должна быть скрининг-анкета, по которой он определяет, входит ли пациент в группу риска. Если да — направляет его на дополнительное обследование.

Сама же Супрун признает, что на Украине половина населения является носителем туберкулеза, а вероятность заболеть активной формой составляет примерно 10%.

Эпидемия свирепствует

Всемирная организация здравоохранения назвала туберкулез самым смертоносным инфекционным заболеванием в мире и призвала принять срочные меры для противодействия ему. Как заявили в организации, несмотря на глобальные усилия по предупреждению распространения болезни, только в 2017 году туберкулезом заразились десять миллионов человек, летальным исходом закончились 1,6 млн случаев. По оценкам ВОЗ, в государствах с низкими и средними доходами, к которым относится и Украина, на профилактику и лечение туберкулеза только в 2018 году не хватает 3,5 млрд долларов, притом что данная сумма может вырасти почти вдвое до 2022 года, если вовремя не принять меры. Эксперт: Каждого второго украинца с устойчивой формой туберкулеза вылечить невозможно

На Украине в 2018 году туберкулез обнаружили у 20 тысяч украинцев. Больше всего больных было зафиксировано в Одесской, Запорожской, Житомирской и Херсонской областях.

Туберкулез в последние годы привлекает внимание всей мировой общественности, так как он стал встречаться значительно чаще во многих странах. В настоящее время, по данным ВОЗ, треть населения планеты инфицирована туберкулезом. Среди новых случаев заболевания 75% случаев приходится на наиболее трудоспособную часть населения (15-50 лет). Туберкулез уносит больше жизней, чем другие инфекции. Из всех смертей, которых можно было бы избежать, 25% составляют случаи смертности от туберкулеза. В апреле 1993 года ВОЗ объявила туберкулез проблемой всемирной опасности.

В Европе с туберкулезом в основном покончили еще в начале ХХ века за счет лечения, контроля состояния здоровья населения, повышения информированности и улучшения условий жизни людей. Когда распался Советский Союз, эта болезнь вернулась в бывшие советские республики. На Украине в связи с глубокими социально-экономическими потрясениями заболеваемость этой опасной болезнью за 1990-2000 гг. выросла более чем в два раза. Украина объявила эпидемию туберкулеза в 1995 году — и не может с ней справиться до сих пор.

Страшная статистика

В 2017 году на Украине был зафиксирован скачок роста заболеваемости туберкулезом среди детей и подростков. Он стал следствием исчезновения вакцины БЦЖ и туберкулина. В 2016 году показатель заболеваемости детей в мире вырос с 4,2 до 5,8 на 100 тыс. населения, по Украине же этот показатель составил 8,6. Специалисты Европейского бюро Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ) обоснованно опасаются роста заболеваемости туберкулезом в ЕС из-за безвизового режима для украинских граждан. ВОЗ предупреждал, что проблема лечения этой болезни на Украине требует особого внимания властей. По данным Всемирной организации здравоохранения, около 20% случаев туберкулеза на Украине остаются недовыявленными.

В 2017 году на борьбу с туберкулезом на Украине было выделено 52 млн долларов США, при этом 71% из этих средств — это государственное финансирование, 16% — деньги международных организаций, дефицит бюджета составил 13%. Дудчак: Супрун надо посадить на холодный пол, обложить туберкулезниками и дать ей мороженое

Тем не менее, в 2018 году, накануне Всемирного дня борьбы с туберкулезом, Минздрав Украины вдруг отрапортовал об улучшении ситуации с туберкулезом в стране. По данным Центра общественного здоровья (ЦОЗ) при Министерстве здравоохранения Украины, заболеваемость туберкулезом в стране в 2017 году снизилась на 5,5% по сравнению с 2016 годом. Каким образом только за год был достигнут такой прогресс в противодействии туберкулезу на Украине, объяснить сложно, поскольку данные аудита эффективности использования средств госбюджета на госпрограмму по противодействию туберкулезу на 2012-2016 годы свидетельствуют, что из-за отсутствия надлежащего сотрудничества Минздрава Украины с Центром общественного здоровья и учреждениями здравоохранения не обеспечено рациональное использование лекарственных средств, закупленных за счет средств международной помощи и полученных как гуманитарная помощь. Как следствие, Украина потеряла лекарственные средства для лечения больных туберкулезом в целом на 34 млн грн.

Украина до сих пор имеет худшие в Европе показатели успешности лечения туберкулеза — излечиваются лишь 71% новых случаев туберкулеза и 38,6% случаев мультирезистентного туберкулеза. Ежегодно в стране, по данным ЦОЗ, от туберкулеза умирает около 4 тыс. человек, то есть 11 человек каждый день.

Недоучки правят бал

По мнению инфекционистов, пока решения в Минздраве будут принимать активисты из грантоедских организаций, толку в борьбе с туберкулезом в стране не будет.

Национальная программа борьбы с заболеваемостью туберкулезом на 2002 — 2005 года № 643/2001 от 2001-08-20

Posted on 05 ноября 2011.

Национальная программа борьбы с заболеваемостью туберкулезом на 2002 — 2005 года № 643/2001 от 2001-08-20 НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА БОРОТЬБИ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ НА 2002 – 2005 РОКИ В Україні з 1995 року спостерігається епідемія туберкульозу, яка невпинно прогресує і однією з основних медико-соціальних проблем, зафіксовано поширення всіх форм туберкульозу. Кількість хворих становить 1,4 відсотка […]

Приказ МЗ Украины № 152 от 2001-04-18

Posted on 15 октября 2011.

Приказ МЗ Украины О подготовке общего с Мировым Банком проекта контроля за туберкулезом и СПИДом в Украине № 152 от 2001-04-18 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ N 152 від 18.04.2001 Про підготовку спільного з Світовим банком проекту контролю за туберкульозом і СНІДом в Україні У зв'язку з підготовкою спільного із Світовим банком проекту контролю […]

Закон Украины № 2586-III от 2001-07-05

Posted on 15 октября 2011.

Закон Украины О борьбе с заболеваемостью туберкулезом № 2586-III от 2001-07-05 Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, видів діяльності та господарювання, а також фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, спрямованої […]

Постоновление Кабинета Министров Украины № 667 от 1999-04-23

Posted on 01 октября 2011.

Постоновление Кабинета Министров Украины О комплексных мероприятиях по борьбе с туберкулезом № 667 от 1999-04-23 КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 23 квітня 1999 р. N 667 Київ Про комплексні заходи боротьби з туберкульозом На виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України (412/96-ВР) та з метою активізації боротьби із захворюванням на туберкульоз Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ: […]

Приказ МЗ Украины № 143/22 от 2001-04-13

Posted on 15 сентября 2011.

Приказ МЗ Украины О создании Референс-центра по микробиологической диагностике туберкулеза МОЗ Украины МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ Н А К А З N 143/22 від 13.04.2001 Про створення Референс-центру з мікробіологічної діагностики туберкульозу МОЗ України Враховуючи важливе соціальне і медичне значення своєчасного виявлення хворих на туберкульоз, з метою впровадження сучасних методів […]

Указ Президента Украины № 679/2000 от 2000-05-11

Posted on 01 сентября 2011.

Указ Президента Украины О неотложных мероприятиях по борьбе с туберкулезом№ 679/2000 от 2000-05-11 УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про невідкладні заходи щодо боротьби з туберкульозом З метою поліпшення спеціалізованої медичної допомоги населенню України, комплексної профілактики та лікування туберкульозу і його ускладнень, впровадження сучасних медичних технологій та враховуючи тенденцію до погіршення епідемічної ситуації з цього захворювання в […]

Приказ МЗ Украины № 182 от 2001-05-15

Posted on 28 августа 2011.

Приказ МЗ Украины Об утверждении ежеквартальной отраслевой статистической отчетной формы N 33-короткая "Отчет о больных туберкулезом № 182 от 2001-05-15 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ N 182 від 15.05.2001 Про затвердження щоквартальної галузевої статистичної звітної форми N 33-коротка "Звіт про хворих на туберкульоз" З метою створення моніторингу з туберкульозу, у зв'язку із загрозливою епідеміологічною […]

Закон Украины № 4004-XII от 1994-02-24

Posted on 15 августа 2011.

Закон Украины Об обеспечении санитарного и эпидемического благополучия населения № 4004-XII от 1994-02-24 [ Ведомости Верховной Рады, 1994, N 27, ст.218 ] ЗАКОН УКРАЇНИ Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 27, ст.218) (Вводиться в дію Постановою ВР N 4005-XII (4005-12) від 24.02.94, ВВР, 1994, N 27, ст.219) […]

Приказ МЗ Украины № 168 от 2001-05-03

Posted on 25 июля 2011.

Приказ МЗ Украины Об оптимизации диспансеризации население на этапе реформирования системы здравоохранения в Украине № 168 от 2001-05-03 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ N 168 від 03.05.2001 Про оптимізацію диспансеризації населення на етапі реформування системи охорони здоров'я в Україні На виконання доручення Президента України від 26.07.2000 N 1-14/887 та п.25 Доручення Прем'єр-міністра України від […]

Медичний облік протитуберкульозної служби – це єдина державна система реєстрації, оброблення й аналізу даних про епідемічну ситуацію з туберкульозу, обсяги і характер діяльності про­титуберкульозних закладів, їх матеріально-технічний і санітарно-гігієнічний стан, а також вплив певних чинників на основні епідеміологічні показники з туберкульозу. Медичний облік протитуберкульозної служби включає статистичний і оперативно-технологічний облік.

Статистичний облік протитуберкульозної служби включає реєстрацію даних про інфікованість, захворюваність, смертність, госпіталізацію, взяття під диспансерний нагляд, рецидиви, кількість ліжок у протитуберкульозних диспансерах та санаторіях, їхню спеціалізацію тощо, а також характеристику діяльності про­титуберкульозних закладів, наявність медичних кадрів (фтизіатрів, фтизіохірургів, інших фахівців, середнього та молодшого медичного персоналу) диференційовано за кількістю посад і фізичних осіб, кваліфікаційними категоріями.

Для раціональної організації співробітників на різних ланках протитуберкульозної служби, отримання коректної статистичної інформації необхідно вести первинну медичну документацію. Основними формами первинної медичної документації є:

1. Медична картка амбулаторного хворого (ф. 025/о).

2. Виписка з медичної картки амбулаторного, стаціонарного хворого (ф. 027/о).

3. Контрольна картка диспансерного спостереження (ф. 030/о).

4. Контрольна картка диспансерного спостереження контингентів протитуберкульозних закладів (ф. 030 – 4/о).

5. Журнал для запису висновків (ф. 035/о).

6. Книга реєстрації листків непрацездатності (ф. ЛКК 0З6/о).

7. Картка обстеження дитини (підлітка) з незвичайною реакцією на вакцинацію (ревакцинацію) вакциною БЦЖ (ф. 055/о).

8. Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайні реакції на щеплення (ф. 058/о).

9. Направлення у санаторій для хворого на туберкульоз (ф. 078/о).

10. Медична картка хворого на туберкульоз (ф. 081/о).

11. Картка антибактеріального лікування (до медичної картки хворого на туберкульоз) (ф. 081 -1/о).

12. Направлення на МСЕК (ф. 088/о).

13. Повідомлення про хворого із вперше діагностованим активним туберкульозом та іншими соціально небезпечними захворюваннями (венеричні хвороби, трихофітія, мікроспорія, фавус, короста, трахома, психічні захворювання) (ф. 281/о).

14. Лікарське свідоцтво про смерть (ф. 106/о).

Частину зазначеної первинної медичної документації ведуть у стаціонарі. Основним документом є історія хвороби.

У разі направлення лікарем поліклініки чи іншої медичної установи хво­рого з підозрою на туберкульоз у диспансер ще до підтвердження діагнозу заповнюють медичну картку амбулаторного хворого (ф. 025/о). Якщо під час обстеження хворого в диспансері діагноз туберкульозу не підтвердився, то результати обстеження і діагноз повідомляють у заклад, з якого було направлено хворого, а облікову форму 025/о здають до архіву диспансеру.

Під час узяття хворого на диспансерний облік дільничний фтизіатр заповнює на нього медичну картку хворого на туберкульоз (ф. 081/о). У неї вкладають облікову форму 025.

Періодично (не рідше ніж 1 раз на рік), а також після закінчення основного курсу хіміотерапії під час переходу з однієї категорії диспансерного обліку в іншу чи в разі зняття з обліку дільничний фтизіатр записує епікриз, який містить характеристику патологічного процесу та його динаміку (зміна клінічного діагнозу і категорії диспансерного обліку), дані про результати амбулаторного та стаціонарного лікування, стан працездатності (частота і тривалість тимчасової непрацездатності, перехід на інвалідність, якщо було працевлаштування), характеристику епідемічного стану осередку, зміну умов побуту і праці, план подальших лікувально-профілактичних заходів.

Лікар, що діагностував новий випадок активного туберкульозу з бактеріовиділенням чи без нього, заповнює повідомлення про хворого з виявленим діагнозом активного туберкульозу й іншими соціально небезпечними захворюваннями (форма 281/о). Цю облікову форму складають на кожного хворого, що вперше звернувся по медичну допомогу в поточному році. Уразі виявлення двох різних інфекційних захворювань у того самого хворого заповнюють окремо два повідомлення на обидва інфекційні захворювання. Форму 281/о передають у протитуберкульозний заклад за місцем проживання хворого, а на хворого з бактеріовиділенням копію форми 281/о передають у районну СЕС за місцем проживання.

СЕС проводить дезінфекцію в осередку туберкульозної інфекції (квартирі, гуртожитку, на роботі). Лікар-фтизіатр разом із лікарем-епідеміологом СЕС працюють в осередку туберкульозної інфекції, обстежують осіб, які мали контакт із хворим. Крім того, лікар-фтизіатр проводить лікування хворого і подає відомості про результати лікування в протитуберкульозний диспансер вищого підпорядкування.

У разі виявлення бактеріовиділення за допомогою будь-якого методу (уперше чи повторно у хворого, раніше знятого з епідеміологічного обліку) протитуберкульозний диспансер направляє в 3-денний термін екстрене повідомлення про інфекційне захворювання (ф. 058/о) у районну СЕС.

На кожен осередок туберкульозної інфекції заповнюють ф. 085/о, яка містить паспортні данні про осіб, що контактують з бактеріовиділювачем, дати і результати їх обстеження. У ф. 085/о надають детальний опис осередку туберкульозної інфекції та рекомендації дільничого фтизіатра й епідеміолога, на основі яких складається план оздоровлення осередку туберкульозної інфекції. Щорічно проводиться узагальнення роботи по оздоровленню осередка туберкульозної інфекції.

У диспансері ведуть журнал запису висновків центральної лікарсько-консультативної комісії (ф. 035/о). ЦЛКК збирається в визначені дні та години. Участь лікаря фтизіатричного стаціонару чи дільничого фтизіатра обов’язкова, якщо його хворий направлен на ЦЛКК.

Одним з основних документів є контрольна картка диспансерного спостереження за контингентами протитуберкульозних закладів (ф. 030 – 4/о). За її допомогою контролюється регулярність відвідування хворим диспансеру, організується диференцьоване диспансерне спостереження в залежності від потреби хворого в лікуванні та його епідеміологічної небезпеки.

Головним документом у стаціонарі є картка стаціонарного хворого (історія хвороби). Під час виписки зі стаціонару заповнюють картку вибулого зі стаціонару. Лікар стаціонару передає у диспансер виписку з медичної картки стаціонарного хворого (ф. 027/о), яка вміщується в амбулаторну картку (ф. 025/о).

На підставі облікової документації диспансер складає квартальні та річні звіти. В Україні протитуберкульозна служба застосовує таку звітність:

1. Звіт про хворих на туберкульоз за рік (ф. 33-здоров), який включає

- відомості про контингенти хворих, що спостерігаються в лікувальному закладі;

- зміни в складі контингентів диспансерного обліку;

- відомості про стаціонарне та санаторне лікування хворих;

- обсяг заходів, проведених в осередках туберкульозної інфекції;

- відомості про хворих із бактеріовиділенням, що перебувають на обліку лікувально-профілактичного закладу;

- ефективність лікування антимікобактеріальними препаратами.

2. Звіт про медичні кадри за рік (ф. 17/о).

3. Звіт про захворюваність на активний туберкульоз за рік (ф. 8/о).

4. Звіт про кількість захворювань, зареєстрованих у осіб, що проживають в районі обслуговування лікувального закладу, за рік (ф. 12/о).

5. Звіт лікувально-профілактичного закладу за рік (ф. 20/о).

Річні й піврічні звіти представляють по інстанції: у районний, міський, обласний протитуберкульозний диспансер і у відповідні органи чи управління охорони здоров'я держадміністрацій. Річний звіт відображає всю діяльність диспансеру, стаціонару і допоміжних структурних підрозділів, дає можливість обчислювати показники ефективності та проводити їх аналіз. До річного звіту додається детальна пояснювальна записка про цифровий матеріал, наведений у звіті, з його порівнянням із даними попередніх років, аналіз показників.

Країни, які перейшли на DOTS-стратегію боротьби з туберкульозом, застосовують дев’ять статистичних форм:

Література:

1. Наказ МОЗ України № 26 від 14.02.96. “Інструкція про діяльність протитуберкульозного диспансеру, диспансерного відділення, кабінету поліклініки (лікарні)”.

2. Наказ МОЗ України № 233 від 29.07.96. “Наказ про затвердження інструкцій щодо надання медіко-санітарної допомоги хворим на туберкульоз”.

3. Закон України № 2586-ІІІ від 05.07.2001 р. “Про боротьбу із захворюванням натуберкульоз”.

4. Мельник В. Организация противотуберкулёзных мероприятий в Украине // Доктор. – 2002. – № 4. – С.35-40.

5. Наказ МОЗ України № 45 від 6.02.2002 р. “Інструкція про бактеріологічну діагностику туберкульозної інфекції”.

6. Протитуберкульозна робота медичних працівників загальної мережі: Методичні рекомендації. – Тернопіль, “Укрмедкнига”, 2003. – 23 с.

7. Наказ МОЗ України № 499 від 28.10.2003 “Про затвердження інструкцій щодо надання допомоги хворим на туберкульоз і неспецифічні захворювання легень”.

8. НаказМОЗ України № 45 від 28.01.2005 “Протокол надання допомоги хворим на туберкульоз”.

9. Наказ МОЗ України № 318 від 24.05.2006 “Про затвердження Протоколу по впровадженню DOTS-стратегії в Україні”.

10. Наказ МОЗ України № 384 від 09.06.2006 „Про затвердження Протоколу надання медичної допомоги хворим на туберкульоз”.

11. Наказ МОЗ України № 385 від 09.06.2006 „Про затвердження Інструкцій щодо надання допомоги хворим на туберкульоз”.

12. Наказ МОЗ України № 422/40 від 27.06.2006 „Про затвердження Посібника з питань боротьби з туберкульозом на основі міжнародних стандартів з контролю за туберкульозом”.

13. Закон України № 648-V від 08.02.2007 „Про затвердження Загальнодержавної програми протидії захворювання на туберкульоз у 2007-2011 роках”.

14. Наказ МОЗ України № 250 від 21.05.2007 „Про затвердження методичних рекомендацій „Організація, проведення епідеміологічного нагляду та дезінфекційних заходів у протитуберкульозних закладах і вогнищах туберкульозу”.

Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет

Трансформация противотуберкулезной службы на региональном уровне позволит перераспределить средства, которые ранее использовались скорее на содержание учреждения, а не на качественное и быстрое лечение пациента с туберкулезом.

В Государственной стратегии развития системы противотуберкулезной медицинской помощи населению указаны проблемы современной системы финансирования противотуберкулезных учреждений, которые мешают процессу выздоровления пациентов, и могут быть причиной увеличения количества случаев туберкулеза, устойчивого к лекарствам. Согласно Стратегии, предусмотрено создание единого фтизиопульмонологического центра для координации мер противодействия туберкулезу на региональном уровне и соответствующей оптимизацией учреждений с учетом эпидемиологической ситуации.

В год выявляют примерно 27 тыс. новых случаев заболевания и рецидивов. Лечат этих людей 2600 врачей. То есть на 1 врача – около 10 пациентов в год. При оптимизации туберкулезных учреждений Минздрав руководствуется необходимостью сохранять медицинские кадры с созданием системы перепрофилирования специалистов, в соответствии с потребностями конкретного региона.

В последнее время в СМИ появляются публикации, содержащие манипулятивные утверждение о закрытии туберкулезных диспансеров, что грозит вспышкой туберкулеза. На самом деле, цель реформы – трансформация противотуберкулезной службы для снижения уровня распространения устойчивых форм туберкулеза. Существует множество мифов на эту тему.

Миф: лечить туберкулез можно только в стационаре

Средняя продолжительность стационарного лечения в Украине составляет в среднем 82,8 дня среди взрослых. В то время, как в большинстве стран мира в стационаре пациента лечат до 2 недель, а дальше переводят на амбулаторное лечение. Необходимость в госпитализации возникает лишь при появлении определенных конкретных клинических причин.

Рекомендации Всемирной организации здравоохранения основываются на исследованиях о заразительности (контагиозности) туберкулеза. На самом деле, после начала эффективного режима лечения бактериологическая нагрузка быстро снижается, и через несколько дней пациент перестает быть контагиозным. После начала лечения пациенты не представляют угрозы заражения для других людей.

Для пациента с туберкулезом, которого принудительно размещают на такой долгий срок в стационар, есть риск развития мультирезистентной формы туберкулеза (формы туберкулеза, при которой у туберкулезной палочки имеется устойчивость одновременно к обоим самым эффективным противотуберкулезным препаратам, а лечение становится менее эффективным и более длительным – Авт.).

Миф: тариф НСЗУ на лечение туберкулеза слишком мал и не покрывает расходы

Тариф на медицинские услуги по лечению туберкулеза устанавливается как ставка на 9 месяцев за готовность предоставить услуги лечения туберкулеза. Она рассчитана на основе ставки за пролеченный случай, который составляет 20 тыс. 663,68 грн, в которой применяются корректирующие коэффициенты. Корректирующие коэффициенты в зависимости от способности заведения проводить хирургические вмешательства составляют:

• за готовность проводить хирургические вмешательства в соответствии с дополнительными условиями закупки – 1,056;
• за неготовность проводить хирургические вмешательства в соответствии с дополнительными условиями закупки – 0,956;

О деталях расчета можно узнать здесь.

Распространенной манипуляцией является утверждение, что 20 тыс. грн не хватит не только на покупку лекарств, но и на питание пациента. А если говорить о лечении мультирезистентного туберкулеза, то лекарства обойдутся более чем в 100 тыс. На самом деле в стоимость лечения в стационаре не входит стоимость препаратов. Препараты для лечения туберкулеза закупаются по отдельной программе – централизованно Минздравом Украины.

В начале года в регионы распределили препараты для лечения туберкулеза, устойчивого к лекарственным средствам. Всю статистическую информацию о туберкулезе читайте по ссылке.

Миф: изменение системы финансирования приведет к сокращению бюджета медицинского учреждения

Важно отметить, что тариф от НСЗУ включает диагностику, лечение в амбулаторных условиях и условиях стационара. К тарифу не относятся противотуберкулезные препараты и тест-системы для диагностики. Их Минздрав закупает централизованно. Общий бюджет на здравоохранение в этом году увеличен на 10%, поэтому опасения относительно сокращения финансирования безосновательны.

Миф: туберкулезные диспансеры закроют из-за реформы

В случае, если медучреждение не имеет достаточного количества пациентов, чтобы покрыть свои потребности в финансировании согласно тарифу – у местных властей есть несколько вариантов:

Важно: Все решения о перепрофилировании и реорганизации сети медицинских учреждений принимаются исключительно местными властями.

Пациентов с туберкулезом вместо фтизиатров будут лечить семейные врачи

Врачи первичной медицинской помощи будут выявлять пациентов с подозрением на туберкулез и направлять их на обследование в сотрудничестве с врачами-фтизиатрами. Вместе они будут определять, какая форма лечения и в каком заведении лучше подходит для конкретного пациента. Медицинскую помощь пациенту окажут в том заведении, в котором пациенту будет комфортно. Амбулаторное лечение также предусматривает возможность выбрать формат получения лекарств в удобным для человека образом. Назначение схемы лечения происходит врачом-фтизиатром. На первичном звене будет происходить организация и контроль получения лечения.

1. Учетные формы документации по туберкулезу утверждены приказом и.о. Министра здравоохранения Республики Казахстан от 23 ноября 2010 года № 907;

2. 089/у - извещение о больном с впервые в жизни установленным диагнозом активного туберкулеза, инфекций, передающихся преимущественно половым путем, трихофитии, микроспории, фавуса, чесотки, трахомы, психического заболевания заполняется на всех впервые выявленных больных туберкулезом (вновь зарегистрированных) в отчетном году после установления диагноза туберкулеза на ЦВКК;

6. ТБ 04 – лабораторный регистрационный журнал, ведется в каждой лаборатории организаций ПМСП и ПТО, проводящей микроскопические исследования мокроты на микобактерии туберкулеза. Лабораторный порядковый номер присваивается больному (не образцу мокроты);

7. ТБ 05 – направление на проведение микроскопического исследования мокроты на наличие микобактерии туберкулеза (на бактериоскопию);

8. ТБ 06 – направление на чувствительность культуры МБТ к противотуберкулезным препаратам;

9. ТБ 09 - направление на перевод больного туберкулезом. Для передачи больного туберкулезом из одной медицинской организации в другую для продолжения лечения/наблюдения;

10. ТБ 11 - журнал регистрации больных туберкулезом категории IV. Данный журнал ведется областными и районными ПТО для регистрации больных с лекарственной устойчивостью и больных переведенных в категорию IV;

11. ТБ 12 - журнал регистрации ПТП;

12. ТБ 14 - информированное согласие больного на лечение;

13. ТБ 15 - журнал регистрации больных с подозрением на туберкулез;

14. ТБ 16 – карта диспансерного наблюдения за контингентом;

15. ТБ 17 - лабораторный журнал учета культуральных исследований;

16. ТБ 18 - лабораторный журнал результата теста на лекарственную чувствительность МБТ.

Отчетная документация по туберкулезу:

1. Отчетные формы документации по туберкулезу утверждены приказом Министра здравоохранения Республики Казахстан от 22 сентября 2010 года № 742;

2. 8 форма – годовой отчет о новых случаях и рецидивах заболевания активным туберкулезом;

3. 33 здрав – годовой отчет о больных туберкулезом;

5. ТБ 08 – квартальный отчет по результатам лечения больных туберкулезом, зарегистрированных 12 месяцев назад. Данная форма заполняется ретроспективно на основании журнала регистрации туберкулеза формы ТБ 03, вернувшись назад на один год от квартала, который закончился на день отчета. Отчет предоставляется по вертикальному принципу в том же порядке аналогично формы ТБ 07;

6. ТБ 10 – квартальный отчет по результатам конверсии мазка мокроты у больных с бактериовыделением, зарегистрированных 6 месяцев назад;

7. ТБ 13 - квартальный отчет по использованию противотуберкулезных препаратов.

8. Учет и регистрация больных туберкулезом проводится по месту выявления заболевания, независимо от места постоянного проживания больного.

9. На каждого больного с впервые в жизни установленным диагнозом активного туберкулеза всех форм локализации, заполняется извещение - форма № 089/у, которое направляется в трехдневный срок в ПТО и государственный орган санитарно-эпидемиологической службы. В случае установления посмертно диагноза активного туберкулеза, явившегося причиной смерти, необходимо подтверждение диагноза врачом-фтизиатром.

10. При выявлении больных туберкулезом с бактериовыделением, кроме извещения формы № 089/у, заполняется извещение - форма № 058/у, которое в течение 24 часов направляется в государственный орган санитарно-эпидемиологической службы по месту жительства больного. Извещение форма № 058/у заполняется не только на впервые диагностированные случаи туберкулеза с бактериовыделением, но и при появлении бактериовыделения у больных неактивной формой туберкулеза, а также в случае смерти от туберкулеза больных, не состоявших при жизни на учете.

11. Расчет эпидемиологических показателей по туберкулезу (заболеваемость, смертность) производится с учетом постоянного, миграционного (внутреннее и внешнее) и тюремного населения, с раздельным анализом по указанным категориям населения.

к Инструкции по выявлению, регистрации,

лечению и диспансерному наблюдению туберкулеза

в организациях первичной медико-санитарной помощи

и противотуберкулезных организациях

Диспансерное наблюдение больных туберкулезом

(характеристика групп, сроки наблюдения, необходимые мероприятия и результаты).

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском: