Алгоритм виконання щеплення гепатит в

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах: 1 2 3 4 5

Після щеплення через 4-6 тижнів розвивається специфічна реакція: папула, везикула, пустула розміром 5-10 мм в діаметрі.

Поствакцинальна реакція триває протягом 2-3 місяців, іноді довше.

Якщо вакцинація в пологовому будинку дитині не проведена, то вакцинація дітям старше 2-х місяців проводиться після негативної проби Манту. Імунітет утворюється через 6-8 тижнів.

Перед ревакцинацією проводиться проба Манту. Інтервал між пробою Манту і ревакцинацією має бути не менше ніж 3 дні і не більше 2 тижнів.

Ревакцинація проводиться дітям з негативною пробою Манту.

Після ревакцинації специфічна реакція розвивається через 1-2 тижні. У 90-95% дітей на місці щеплення утворюється рубчик до 10 мм в діаметрі.

Провести активну іммунізацію (ввести вакцину АКДП)

Заповнити медичну документацію :

Активна профілактика коклюшу, дифтерії, правця.

Гострі інфекційні та неінфекційні захворювання, загострення хронічних захворювань, незвичайні реакції та ускладнення на попереднє щеплення, хвороби нервової системи, недоношеність, тяжкі форми алергічних захворювань, імунодефіцитні стани, злоякісні захворювання.

Кабінет щеплення дитячої поліклініки або ФАПу.

Адсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина, шприци, 70% спирт, ватні кульки.

Перевір наявність дозволу на щеплення.

Перевір вакцину. Знезараж руки. Одягни стерильні гумові рукавички.

Набери в шприц 0,5мл вакцини.

Оброби зовнішній квадрант сідниці двічі ватною кулькою, зволоженою 70% спиртом. Введи вакцину внутрішньом ’ язево.

Забезпеч медичний нагляд за дитиною після щеплення протягом 30 хвилин.

Стежити за станом дитини.

Не мочити місце ін ’ єкції протягом доби. При підвищенні температури дати дитині жарознижуючі препарати. При виникненні інфільтрату на місці ін’єкції прикласти грілку.

Дані про щеплення АКДП заносять в карту профілактичних щеплень (Ф-063), історію розвитку дитини (Ф-112) та журнал реєстрації АКДП.

Вакцина зберігається в холодильнику.

Перед щепленням дитину оглядає лікар-педіатр або фельдшер. Проводить термометрію, дає дозвіл на щеплення.

Перевір назву вакцини, термін придатності, якість вакцини.

Одна прищепна доза 0,5 мл. дотримуйся правил асептики.

Відкрита ампула з вакциною зберіганню не підлягає.

Вкажи дату, дозу та номер серії, реакцію на щеплення.

Строки ревакцинації

Примітка

Вакцинацію проводять триразово з інтервалом 30 днів в дозі 0,5 мл.

Другу ревакцинацію проводять АДП анатоксином (доза 0,5 мл).

Третю і подальші проводять АДП-м анатоксином (доза 0,5 мл)

Провести активну іммунізацію (ввести корову вакцину)

Заповнити медичну документацію:

Активна специфічна профілактика кору.

Гострі інфекційні та неінфекційні захворювання, іммунодефіцитні стани, злоякісні захворювання, тяжкі форми алергічних реакцій.

Кабінет щеплення дитячої поліклініки або ФАПу.

Вакцина корова жива суха, шприци, 70% спирт, ватні кульки.

Перевір наявність дозволу на щеплення.

Одягни стерильні гумові рукавички.

Оброби двічі зовнішню поверхню плеча ватною кулькою змоченою 70% спиртом.

Набери 0,5 мл вакцини.

Введи вакцину підшкірно, забезпеч медичний нагляд за дитиною протягом 30 хвилин.

Стежити за станом дитини. Не мочити місце ін ’ єкції протягом доби. При змінах у стані здоров’я звернутися до лікаря.

Дані про щеплення проти кору занеси в карту профілактичних щеплень (Ф-063), “Історію розвитку дитини” (Ф-112) та журнал реєстрації та вакцинації проти кору.

Якщо вакцина проти кору, краснухи, паратиту відсутня. Вакцину зберігають в холодильнику.

Перед щепленням лікар-педіатр або фельдшер оглядає дитину, проводить термометрію, дає дозвіл на щеплення.

Перевір назву, термін придатності, цілісність флакону та якість вакцини.

Розчинник додається до вакцини.

Вакцину розчиняють з розрахунку 0,5 мл розчинника на одну дозу.

Одна прищепна доза 0,5 мл.

Дотримуйся правил асептики та антисептики.

Розведена вакцина зберіганню не підлягає.

Реакція на введення може бути з 6 до 18 доби.

Строк вакцинації

(при відсутності вакцинації у 6 років)

Вакцинацію і ревакцинацію проводять одноразово.

Провести активну іммунізацію

(ввести паротитну вакцину)

Заповнити медичну документацію :

Активна специфічна профілактика епідемічного паротиту.

Гострі інфекційні та неінфекційні захворювання.

Загострення хронічних захворювань.

Тяжкі алергічні загальні та місцеві реакції.

Кабінети щеплення дитячої поліклініки та ФАПу.

Вакцина паротитна жива сухі.

Розчинник для вакцин.

Стерильні ватні кульки.

Перевір наявність дозволу на щеплення.

Перевір вакцину, знезараж руки.

Одягни стерильні гумові рукавички.

Набери в шприц 0,5 мл вакцини.

Оброби шкіру зовнішньої поверхні плеча 70% спиртом двічі.

Введи вакцину підшкірно в дозі 0,5 мл. забезпеч медичний нагляд за дитиною протягом 30 хвилин.

Не мочити місце ін ’ єкції протягом доби, при змінах в стані здоров ’ я дитини звернутися до лікаря.

Дані про щеплення проти паротиту занеси в карту профілактичних щеплень (Ф-063), історію розвитку дитини (Ф-112) та журнал реєстрації вакцинацій проти паротиту.

Якщо вакцина проти кору, краснухи, паротиту відсутня. Вакцину зберігай в холодильнику

Перед вакцинацією дитину оглядає лікар-педіатр або фельдшер, проводить термометрію та дає дозвіл на щеплення.

Прочитай назву, перевір термін придатності та якість вакцини.

Вакцину розчиняють із розрахунку 0,5мл розчинника на 1 дозу вакцини.

Розчинена вакцина зберіганню не підлягає.

Реакції на введення можуть бути з 4 до 12 доби.

Вкажи дату щеплення, дозу, номер серії, реакцію на щеплення.

(при відсутності вакцинації у 6 років)

При відсутності комбінованої вакцини (кір, паротит, краснуха) щеплення проводять разом з вакцинацією проти кору окремими шприцами в ділянки зовнішньої поверхні лівого та правого плеча.

Провести щеплення проти вірусного гепатиту В

Послідовність

Заповнити медичну документацію:

Активна специфічна профілактика вірусного гепатиту В та профілактика ускладнень при вірусному гепатиті В.

Гострі захворювання, алергічні реакції.

Кабінет щеплення дитячої поліклініки або ФАПу.

Вакцина проти вірусного гепатиту В, шприц, 70% спирт, стерильні ватні кульки, стерильні гумові рукавички.

Перевір наявність дозволу на щеплення. Вимий руки.

Перевір вакцину. Знезараж руки. Одягни стерильні гумові рукавички.

Набери в шприц 0,5 м або 1,0 вакцини в залежності від віку дитини.

Введи вакцину глибоко внутрішньом ’ язово в ділянку дельтовидного м ’ яза або в ділянку стегна з зовнішнього боку новонародненій дитині.

Дотримуйся правил асептики та антисептики.

Відкритий флакон з вакциною зберіганню не підлягає.

Забезпеч медичний нагляд за дитиною після щеплення, протягом 30 хв. Дай поради матері: стежити за станом дитини, не мочити місце ін ’ єкції протягом доби, при виникненні інфільтрату на місце ін ’ єкції прикласти сухе тепло.

Дані про щеплення занеси в Ф-112 “Історія розвитку дитини”, Ф-63 “Карта профілактичних щеплень” та “Журнал реєстрації вакцинацій проти гепатиту”.

До груп високого ризику щодо вірусного гепатиту В відносяться:

- працівники охорони здоров ’ я;

- студенти медичних ВУЗів та училищ;

- хворі, які отримують кров та препарати крові;

- новонароджені, які народилися від інфікованих матерів;

- хворі на гемофілію;

- пацієнти, які готуються на оперативне втручання.

Перед щепленням дитину оглядає лікар-педіатр або фельдшер. Проводить термометрію, дає дозвіл на щеплення.

Перевір етикетку, термін придатності, якість вакцини. Зберігається вакцина в холодильнику при t 2-80С. Дітям до 10 років доза вакцини складає 10 мкг або 0,5 мл, дітям старшим 10 років – 20 мкг або 1,0 мл.

Інші форми введення вакцини не рекомендуються.

Відкритий флакон з вакциною зберіганню не підлягає.

В окремих випадках можуть виникнути незначні реакції місцевого характеру, такі як ерітема та біль в місці ін’єкції. Загальні реакції (головний біль, нудота, блювання) виникають дуже рідко.

За календарем щеплення вакцину проти вірусного гепатиту В вводять згідно наказу № 000 від 31.10.2000 р. МОЗ України у перший день життя, 3 місяці, 5 місяців.

Для вакцинації проти гепатиту В може застосовуватися альтернативна схема вакцинації:

Дві дози з інтервалом 1 місяць, третя доза через 6 місяців після першої

(0 – 1 – 6) місяців життя дитини.

Новонароджені, які народилися від матерів-носіїв HBsAg вакцинуються за схемою: 0 (перші 12 годин життя), 1, 6, 12 місяців життя дитини.

Гепатит B входит в число потенциально опасных для жизни патологий. Заболевание вызывает тяжелые осложнения, провоцирующих развитие печеночной недостаточности, последующих патологических явлений. Для профилактики разработана вакцина, позволяющая сформировать иммунитет к заболеванию. Нужно рассмотреть, как проводится вакцинация против гепатита B, виды препаратов, другие особенности процедуры.

О чем я узнаю? Содержание статьи.

Для чего проводят вакцинацию против гепатита B?

Потребность вакцинации от гепатита В объясняется спецификой заболеваний. Это воспалительное поражение печени, при котором участки органа подвергаются некрозу. При грамотном лечении железа восстанавливается. Если не лечить болезнь – очаг воспаления увеличивается, развиваются осложнения.

Патология провоцируется вирусом. Особенность инфекции заключается в адаптивных способностях, устойчивости к неблагоприятной среде. Микроорганизмы способны выживать долгое время при значительных колебаниях температур, не чувствительны к антисептическим средствам, ультрафиолету. В естественных условиях вирус способен жить до 10 лет, сохраняя патогенные свойства.

За счет прививания пациентам формируют иммунитет, снижают восприимчивость организма к инфекции. Вирус проникает в кровь, но моментально подвергается атаке иммунных антител. Поэтому риск развития болезни исключается. Прививка предотвращает формирование хронических форм заболевания.

Профилактика и вакцинация гепатита B исключают развитие жизненно опасных патологических состояний.

Группы риска

Заразиться вирусом, поражающим печень, может каждый человек. Большая вероятность заражения отмечается у определенных категорий.

К ним относятся:

• Жители экологически неблагоприятных районов
• Сотрудники жилищно-коммунальных хозяйств
• Специалисты, занятые в медицинской сфере
• Люди в местах общего проживания (казармы, места лишения свободы, детские дома, интернаты)
• Фармацевты, изготавливающие препараты на основе крови
• Пациенты, регулярно подвергающиеся переливанию крови
• Пациенты при подготовке к хирургическим операциям
• Женщины при планировании беременности до зачатия
• Люди с зараженным членами семьи
• Инъекционные наркоманы
• Люди, ведущие антисоциальный образ жизни
• Мужчины, поддерживающие гомосексуальные половые связи

Прививание – процедура, актуальная для каждого человека. Однако есть категории, которым систематически необходима прививка от гепатита B из-за повышенной вероятности заражения.

Виды вакцин

Препарат, вводящийся с инъекцией – продукт генной инженерии. Главный действующий компонент – белок, полученный из оболочки вирусных микроорганизмов, провоцирующих гепатит B. Вещество вызывает реакцию, провоцируя выработку иммунных антител. После этого формируется стойкий иммунитет. Вспомогательными компонентами являются мертиолят, гидроокись алюминия, остатки дрожжей.

Вакцины выпускаются в разной концентрации. Для взрослых используются препараты, содержащие 1 мл действующего вещества. Прививание детей проводится вакциной с 0.5 мл белка.

Торговые названия препаратов:

• GeneVac – B
• Engerix – B
• Biovac – B
• HeberBiovac HB
• Комбиотех
• Регевак
• Микроген

Список содержит торговые названия импортных препаратов и вакцин Российского производства. Растворы вводят внутримышечно в дельтовидную мышцу взрослым, в переднебоковую мышцу детям.

Схемы вакцинации против гепатита B взрослым

Делать прививку от гепатита b взрослым крайне важно из-за высокого риска заражения. Вакцинация не является обязательно, поэтому инъекции проводятся по показаниям.

Показания для прививания:

• Выезд за границу (странны с плохой эпидемиологической ситуацией)
• Контакт с зараженными
• Работа в определенных сферах (медицина, фармацевтика)
• Проживание в регионах с неблагоприятными экологическими условиями
• Несоблюдение гигиенических норм

Общепринятый график вакцинации взрослых предусматривает однократное введение раствора и повторные инъекции через 3,6 месяцев. Данная схема считается универсальной. Единственный недостаток – антитела вырабатываются постепенно, из-за чего первое время организм остается уязвимым.

Пациентам, проживающим в районах с повышенным риском заражения, применяют другую схему. После первого укола, повторное прививание делают через 1 месяц, третье – через 2. Иммунитет формируется быстрее.

В случае выезда заграницу, контакта с больными, при подготовке к операциям, проводится экстренная вакцинация против гепатита. После первой инъекции, вторую делают спустя 1 неделю. Третью прививку ставят через 3 недели. Спустя 1 год требуется ревакцинация. Интенсивное прививание позволяет быстро выработать иммунные антитела.

Иммунитет после прививания сохраняется на 6-7 лет. После этого требуется повторное введение препарата. Взрослым обязательно проводить вакцинацию систематически, с двадцатилетнего возраста. Последнее прививание проводят в 55 лет.

График прививок от гепатита Б для детей

Иммунизация детей не обязательна. Родители могут отказаться от процедуры. В таком случае ребенок подвергается высокому риску заражения, что опасно для его здоровья. Поэтому, при отсутствии противопоказаний, рекомендуют вакцинировать детей после рождения.

Первый укол делают в течение 24 часов с момента рождения. Повторное введение препарата производится через 3, 6-18 месяцев. Стойкий иммунитет формируется после 2 укола, на 7 месяцев жизни.

Ревакцинация ребенка может понадобиться при таких условиях:

• Выявленный гепатит у матери
• Внутриутробное заражение
• Наркотическая зависимость матери
• Наличие инфицированных родственников

При таких условиях вероятность инфицирования ребенка повышена. Требуется дополнительная иммунизация, чтобы предотвратить поражение печени.

Возможные реакции и осложнения вакцинации

Растворы для инъекций редко вызывают побочные действия. Вакцинация протекает без выраженных негативных реакций у большей части пациентов. Распространенной жалобой является боль и опухлость в месте введения, однако такие побочные реакции на прививку проходят самостоятельно через короткий временной отрезок.

У некоторых пациентов после прививки от гепатита возникает ряд симптомов. Возникают головные боли, аллергические кожные высыпания, зуд. Иногда отмечают расстройства пищеварения, мышечные боли, сонливость, общее недомогание. Проявления не указывают на патологию, а свидетельствуют о том, что началось формирование иммунитета.

У детей возможно покраснение, отек в месте укола, одновременное повышение температуры, общее недомогание. Побочные эффекты возникают у 5% пациентов.

Опасным осложнением после прививки является анафилактическая реакция. Данное явление встречается редко, преимущественно у людей с аллергией.

Гепатит B – опасное заболевание, характеризующееся поражением тканей печени. Вакцинация считается лучшим способом профилактики, так как позволяет сформировать иммунитет к болезни. Прививание производится в соответствии с графиком, но может проводится экстренно при наличии показаний.

Несмотря на бурную общественную дискуссию о необходимости/вредности вакцин, убедительно доказано, что на сегодня не существует никакой другой защиты от опасных инфекционных заболеваний, кроме прививок.

Рассмотрим схему вакцинации от гепатита В детям и ревакцинации — взрослым.

Что представляет собой вакцина от гепатита В

Суть любой вакцинации заключается во введении в организм:

• ослабленных или инактивированных микроорганизмов — 1 поколение вакцин;
• анатоксинов (обезвреженных экзотоксинов микроорганизмов) — 2 поколение вакцин;
• вирусных белков (антигенов) — 3 поколение вакцин.

Препарат, вводимый при вакцинации от гепатита В, относится к 3-му поколению и является вакциной, содержащей поверхностные антигены s (HBsAg), синтезированные рекомбинантными штаммами дрожжей.

Генетическая структура дрожжевых клеток (Saccharomyces cerevisiae) предварительно подвергается изменению (рекомбинации), в результате которого они получают ген, кодирующий поверхностных антиген гепатита В. Далее синтезированный дрожжами антиген очищается от базовой субстанции и дополняется вспомогательными веществами.

График прививок от гепатита В

На территориях стран бывшего СССР используется график прививок от гепатита В, который начал применяться в 1982 г. В соответствии с ним вакцинации подлежат все дети:

1. в первые сутки после рождения;
2. через месяц после рождения;
3. через 6 месяцев после рождения.

Таким образом, для формирования стойкого и продолжительного иммунитета схема прививки от гепатита В предполагает ее трехкратное введение.

Это правило не распространяется на детей, находящихся в группе риска, т. е. родившихся у матерей, инфицированных вирусом. В этих случаях схема вакцинации от гепатита В выглядит следующим образом:

Прививка от гепатита Б: схема вакцинации

Существует три схемы вакцинации, в рамках которых делают прививки от гепатита В взрослым людям. Первые две мы рассмотрели в предыдущем параграфе:

1. стандартная схема из трех прививок 0–1–6 (вторая и третья прививки делаются через 1 и 6 месяцев после первой);
2. ускоренная схема из четырех прививок 0–1–2–12 (через 1, 2 и 12 месяцев, соответственно).

Существует также возможность экстренной иммунизации, предполагающая проведение 4 прививок от гепатита В взрослым по схеме 0–7 дней — 21 день — 12 месяцев. Такой график прививок применяется в экстренных случаях, когда, например, человеку требуется срочно уехать в эпидемиологически опасный по гепатиту регион.

Корректное применение любой из схем формирует у взрослого человека стойкий и длительный иммунитет. Ускоренный или экстренный график прививок от гепатита В позволяет убыстрить процесс в начале, т. е. получить достаточную защиту к концу второго (при ускоренной схеме) или к концу первого (при экстренной схеме) месяца.

Однако четвертая прививка, проводимая через 12 месяцев, необходима для формирования полноценного длительного иммунитета.

Что делать, если одна из инъекций не была сделана вовремя

Соблюдение графика прививок от гепатита В является обязательным требованием вакцинации. Пропуск прививки не позволит сформироваться иммунитету.

Незначительное отклонение от схемы вакцинации в несколько дней не окажет влияния на титр антител, устойчивость и длительность приобретаемого иммунитета.

При значительном отклонении от схемы вакцинации (недели или месяцы) следует посетить врача и получить очную консультацию о дальнейших действиях.

Схема ревакцинации

График прививки от гепатита В взрослым предполагает проведение ревакцинации ориентировочно 1 раз в 10 лет до достижения 55 лет, а по дополнительным показания — и в более позднем возрасте.

В некоторых случаях, например, когда взрослый человек не уверен, был ли он привит от гепатита В и как давно это могло случиться, рекомендуется сдать кровь на наличие антител к поверхностному и ядерному белку гепатита (HBsAg и HBcAg).

Количество anti-HBs показывает напряженность иммунитета к вирусу гепатита. Вакцинация показана при уровне антител менее 10 ед/л, что трактуется как полное отсутствие иммунитета к вирусным антигенам.

При обнаружении антител к ядерному антигену (anti-HBc) вакцинация не проводится, т. к. присутствие этих иммуноглобулинов свидетельствует о присутствии вируса в крови. Окончательное прояснение могут дать дополнительные исследования (ПЦР).

Ревакцинация от гепатита В взрослым проводится по стандартной схеме трех прививок 0–1–6.

Какие вакцины существуют от гепатита В?

Сегодня на рынке представлен широкий набор как моно-, так и поливакцин от гепатита В для взрослых и детей.

Моновакцины российского производства:

Моновакцины производства иностранных лабораторий:

1. Энджерикс В (Бельгия);
2. Биовак-В (Индия);
3. Ген Вак В (Индия);
4. Шанеак-В (Индия);
5. Эбербиовак НВ (Куба);
6. Эувакс В (Ю. Корея);
7. НВ-ВАКС II (Нидерланды).

Перечисленные вакцины от гепатита В однотипны: в их состав входит 20 мкг вирусных антигенов в 1 мл раствора (1 доза для взрослого).

Так как у взрослых людей приобретенный в детстве иммунитет ко многим инфекциям успевает угаснуть, целесообразно проводить ревакцинацию от гепатита В по рассмотренной выше схеме с помощью поливакцин.

Среди таких поливакцин для взрослых могут быть названы:

1. против дифтерии, столбняка и гепатита В — Бубо-М (Россия);
2. против гепатитов А и В — Геп-А+В-ин-ВАК (Россия);
3. против гепатитов А и В — Твинрикс (Великобритания).

Безопасна ли вакцина

За время использования вакцины было привито более 500 млн. человек. При этом не было зафиксировано никаких серьезных побочных эффектов или негативного влияния на здоровье ни взрослых, ни детей.

Противники вакцинации, как правило, ссылаются на небезопасность консервирующих ингредиентов в составе препарата. В случае с прививкой от гепатита таким консервантом является ртутьсодержащее вещество — мертиолят. В некоторых странах, например в США, вакцины с мертиолятом запрещены.

В любом случае сегодня имеется возможность сделать прививку взрослому препаратом без консерванта. Вакцины Комбиотех, Энджерикс В и НВ-ВАКС II выпускаются без мертиолята либо с его остаточным количеством не более 0,000002 г на одну инъекцию.

Насколько вакцинация может предотвратить заражение

Вакцинация против гепатита В, проведенная в соответствии со схемой людям, не страдающим иммунодефицитным состоянием, предотвращает заражение в 95% случаев. С течением времени напряженность иммунитета к вирусу постепенно снижается.

Но в любом случае, даже если человек заболеет, течение болезни будет значительно легче, а выздоровление будет полным и произойдет оно быстрее.

Заключение

• Прививка от гепатита В, сделанная по схеме,— единственный, практически стопроцентный способ профилактики заражения этим вирусом.
• Вакцинация обязательно проводится детям в первый год жизни.
• Ревакцинация взрослых проводится по желанию (если нет показаний к обратному).
• Стандартная схема вакцинации предполагает введение 3 вакцин по графику прививок от гепатита В (0–3 — 6 месяцев).
• Приобретенный иммунитет сохраняется примерно в течение 10 лет.

Всім новонародженим і іноді дорослим необхідне щеплення від гепатиту, яку в кожному віці роблять за певною схемою. Ця патологія вважається одним з найбільш небезпечних і непередбачуваних захворювань печінки, адже невідомо, як воно перенесеться людиною і які будуть наслідки. Багато випадків закінчуються на хронічний гепатит і навіть онкологію. Захистити дитину або дорослого допомагає щеплення – це ефективний метод профілактики вірусного захворювання. Новонародженим її рекомендують робити в перші години життя ще в пологовому будинку.

Що таке гепатит

Під цим захворюванням розуміють гостру вірусну інфекцію клітин печінки, яке передається від людини до людини. Патологія іноді протікає і в хронічній формі. В цілому вона має три підвиди:

1. Гепатит А, або жовтяниця. З усіх типів вважається менш небезпечним. Віруси передаються через їжу, загальні предмети побуту, воду. Заразяться і ті, хто спілкувалися близько з хворою людиною. При своєчасному лікуванні захворювання протікає без наслідків. Вакцинують у разі існування високого ризику зараження вірусом гепатиту А.
2. Вірусний гепатит B, або ВГВ. Передається винятково через біологічні рідини людини – кров, сечу, піт. Способи зараження – незахищений статевий акт, використання нестерильних шприців або манікюрного приладдя. Захворювання дуже важке, часто призводить до раку або цирозу печінки. Щеплення від гепатиту В обов’язкова. Стійкий імунітет виробляється тільки після вакцинації.
3. Гепатит С. Передається статевим шляхом, через шприци та інші нестерильні предмети, однак не на сьогоднішній день не має вакцини. Шанс одужати при такому діагнозі мають лише 20% хворих.

Від якого гепатиту роблять щеплення

Меншу небезпеку представляє тип А. Тільки при відсутності лікування ця форма призводить до печінкової недостатності. Вакцинація проти даного захворювання необхідна, коли у когось із близьких чи родичів воно діагностовано. Показанням до призначення щеплення від гепатиту А є поїздка в країни, де поширення інфекції прийняло серйозний характер. Вакцинацію проводять:

• не пізніше 10-14 днів до дати відправлення;
• протягом 10 днів з моменту контакту з хворою людиною.

Щеплення проти гепатиту А дозволена з однорічного віку. Повторна вакцинація проводиться через 6-18 місяців. Так успішно відбувається формування імунітету до вірусу. Обов’язкової вакцинації вимагає тип Ст. Ця найважча форма даної патології. Щеплення ВГВ роблять усім новонародженим, якщо немає протипоказань, в перші 12 годин життя. Повторне введення призначають через 6 або 12 місяців. Вакцина від гепатиту С ще не придумана, тому щеплень від нього не роблять.

Необхідність і схема вакцинації

Дитині привика просто необхідна. Йому перший раз вводять вакцину вже в перші 12 годин життя. Далі щеплення від гепатиту В робиться за такою схемою – 0-1-6-12. Це означає, що інтервали з першої вакцинації складають 1, 6 і 12 місяців. Чотириразова щеплення від гепатиту В забезпечують імунітет аж до 18 років. Далі вакцинацію проводять тільки за показаннями. Діти на гемодіалізі прищеплюються за такою схемою імунізації:

• вакцину вводять чотири рази між диализами;
• перерва між першим і другим щепленням становить не менше місяця;
• ревакцинація показана через 2 місяці після останнього щеплення.

При народженні малюка матір’ю, переболевшей і є хронічним носієм вірусу, використовується інший графік вакцинації – 0-1-2-12 місяців. Дітям старше 13 років показано 3 щеплення. Перерва після першої становить 1 місяць, а після другої – півроку. Повторні вакцинації показані не всім. Профілактичне щеплення від гепатиту В можна проводити платно за власним бажанням.

Щеплення проти гепатиту дорослим роблять по тій же схемі. Першу дозу вакцини вводять відразу ж, а наступні за чітким графіком з певними перервами. Виділяються три основні схеми щеплень:

1. Стандартна. Друга вакцина – через місяць, а третій укол – через півроку.
2. Швидка. Друга – теж через місяць, третя – через три тижні, а четверта – через один рік.
3. Екстрена — у разі виїзду за кордон у райони з високим ризиком зараження. Друга – через тиждень, третя – через 60 днів, а остання – через 12 місяців.

Термін дії щеплення

Якщо вакцинація була проведена відразу після народження, то вона діє 22 роки, хоча у більшості імунітет зберігається на все життя. Наявність антитіл до вірусу в аналізах крові у щепленого пацієнта при його обстеженні можуть і не виявлятися. Причина в тому, що фахівцеві дуже складно забрати кров, в якій вони точно будуть міститися. Дорослим, переважно медикам, обов’язково проводять вакцинацію повторно.

Склад і виробництво вакцин

Вакцина від гепатиту В проводиться методом генної інженерії. Основною складовою є спеціальний ген, що сприяє виробленню білка HbsAg. Для введення людині його приєднують до особливого речовини – носія антигену, яким виступає гідроокис алюмінію. Додатковими компонентами вакцини є:

• невелика кількість дріжджових білків;
• консервант мертиолят, хоча сьогодні більшість виробників відмовилися від включення до складу консервантів.

Які вакцини дозволені до застосування

Останнім часом існує дуже багато різних вакцин від даного вірусу. З кожним роком їх складу все покращується, тому і побічні ефекти спостерігаються рідко. Будь-яке щеплення від гепатиту В, надана медичним закладом, є підходящою, тому довго вибирати безпечну не доведеться. Якщо виникає негативна реакція на один препарат, то його замінюють на інший за наступною процедурою. Із застосовуваних у сучасній медицині вакцин виділяються описані нижче.

Куди роблять щеплення від гепатиту

Дітям і дорослим щеплення роблять внутрішньом’язово. При введенні її підшкірно ефект від вакцини знижується і іноді призводить до непотрібних ущільнень. Дітям до 3 років і новонародженим щеплення роблять у стегно, а дорослим – в плече. Місце обирається в залежності від близькості шкіри до добре розвиненою м’язі. В сідницю щеплення не роблять. Причина в тому, що м’язи залягають там дуже глибоко.

Реакція на щеплення від гепатиту у грудничка

У більшості випадків негативна реакція на щеплення у грудних дітей відсутній. Місце ін’єкції червоніє і стає більш щільним. Такий ефект вважається нормальним, адже поступово ці побічні реакції проходять, приблизно за 3 дня. Якщо навіть вакцини добре переносяться, то два дні після її введення все одно необхідно стежити за станом малюка. Дитина може плакати протягом доби через головних болів. При цьому часто спостерігаються надмірна пітливість і діарея. У невеликого відсотка малюків підвищується температура.

У деяких випадках відзначаються більш важкі ускладнення. Такою негативною реакцією є алергія на компоненти препарату, висип, кропив’янка та біль у суглобах. Ці наслідки виникають в одному випадку з 20 тисяч. Часто з’являється нудота або блювота, можливі навіть брак дихання і свідомість. Якщо перераховані симптоми не проходять, то обов’язково потрібно звернутися до лікаря. Іноді можливі такі серйозні ускладнення:

• набряк Квінке;
• анафілактичний шок;
• неврит;
• м’язовий параліч;
• менінгіт;
• збільшення лімфатичних вузлів.

Побічні дії і протипоказання

Сучасні вакцини мають невеликий ряд побічних дій для організму, які проявляються не так часто. До таких небажаних реакцій належать:

• загальні – нездужання, підвищення температури, біль в животі і суглобах, нудота;
• місцеві – почервоніння, ущільнення, біль у місці введення вакцини;
• індивідуальні – алергічні прояви, нездужання, набряк Квінке.

Існує ряд протипоказань, при яких щеплення робити не можна. При алергічної реакції на хлібопекарські дріжджі, булочки та іншу здобу вакцинацію не проводять. Підвищення температури і загальне погіршення стану після першої роцедуры теж є приводом відкласти щеплення. Вакцинація також не проводиться у разі:

• застуди або іншої важкої інфекції;
• менінгіту (якщо не пройшло півроку);
• інфікування гепатитом;
• загостренні хронічних вірусних захворювань;
• онкології, Снід, злоякісних захворюваннях крові;
• якщо дитина недоношена (важить менше 2 кг);
• після хіміотерапії.

Відео