Рнк вірусу гепатиту с

Вірус гепатиту С - це РНК-вірус зсімейства Flaviviridae, роду Hepacivirus.

Гепатит С - антропонозная інфекція. Природний резервуар HCV не встановлено. Джерелом інфекції є хворі гострим і хронічним гепатитом С, головним чином, особи з безсимптомним перебігом хвороби (вони становлять 60 - 70%), уяких гепатит С не діагностується. Механізм передачі HCV - парентеральний (штучний і природний). Штучний парентеральний механізм передачі має місце при всіх інвазивних процедурах медичного та немедичного характеру. Природні шляхи передачівірусу гепатиту С зареєстровані, але не грають такої істотної ролі як при заражених гепатитом В (описані випадки внутрісімейного розповсюдження, коли зараження відбувалося при використанні загальних зубних щіток, лез для гоління та ін.) Ризик статевої передачівірусу невеликий і становить 3 - 6%. Перинатальна передача вірусу HCV, як і HBV, можлива, але зустрічається рідко і має місце у 57% дітей, народжених матерями-носіями (при високій вірусемії або у разі якщо мати ВІЛ-інфікування).

За даними ВООЗ 3% населення всвіті інфіковані вірусом гепатиту С (ВГС). Особливістю ВГС-інфекції є висока частота хронізації (до 85%), часто безсимптомний перебіг захворювання з важкопередбачувані результатом. Важкими наслідками хронічного гепатиту С можуть бути цироз печінки ігепатоцелюлярна карцинома. Можливі позапечінковіпрояви HCV-інфекції.

Патогенез гепатиту С недостатньо вивчений. Харакетрной особливістю HCV-інфекції є те, що у 20% випадків вона протікає як гострий гепатит, у 70-80%, як хронічний гепатит. ЗHCV-інфекцією пов'язують 40% цирозу печінки в термінальній стадії і 60% випадків гепатоцелюлярної карциноми. Потрапивши безпосередньо в кров, вірус проникає в гепатоцит, який і стає його головним місцем реплікації. У хворих ВГС вірусний антиген постійно виявляється вцітоплазмме гепатоцитів. Крім гепатоцитів, HCV може вражати мононуклеари крові, де також можлива його реплікація. HCV постійно присутня в крові хворої людини. Орпеделіл три різновиди вірусемії. Транзиторна вірусемія має місце при гострому перебігу ВГС зодужанням, нетривала - з подальшою еліменаціей вірусу з організму. Персистуюча вірусемія спостерігається у всіх випадках хронічного ВГС і триває протягом усього часу хвороби. Повторна вірусемія спостерігається у хворих на початкузахворювання з подальшим зникненням вірусу з крові, а потім через кілька місяців в крові хворого знову виявляється РНК HCV. Інфікування HCV гепатоцита не призводить до інтеграції його геному в геном клітини, як це має місце при HBV-інфекції. До сих пір не вирішено питанняпро механізм руйнування гепатоцитів при HCV. Одні дослідники вважають, що HCV викликає цитопатическое дію гепатоцита, інші пов'язують руйнування гепатоцитів зі специфічним і неспецифічним імунним відповіддю організму. Дослідження останніх років виявилиприсутність в печінці вірусспеціфічних Т-лімфоцитів, високого рівня віррусеміі і розвиток блискавичної форми гепатиту на тлі імуносупресивної терапії Naoumov NV et al, 1999 вважають, що Т-клітинний імунітет є основним фактором, який впливає на клінічний перебігі подальші наслідки HCV-інфекції. Не виключено, що обидва механізми руйнування гепатоцитів може діяти одночасно або з перевагою того чи іншого на різних стадіях інфекційного процесу.

Важливе місце в тривалій персистенції HCV ворганізмі належить високої генетичної мінливості вірусу, що і забезпечує вислизання від негативного впливу імунної системи.

Чому важливо робити РНК вірусу гепатиту A, якісного визначення?

Враховуючи неухильне зростаннязахворюваності вірусним гепатитом С, проблема етіологічної діагностики цього захворювання стає все більш актуальною. Сьогодні найбільш поширеним методом діагностики вірусного гепатиту С є імуноферментний аналіз (ІФА), спрямований на виявленняспецифічних антитіл в сироватці крові. Однак, навіть при використанні тест-систем 3-го покоління, що вважаються найбільш чутливими і специфічними, не завжди вдається вчасно поставити діагноз. Це обумовлено існуванням так званого серологічноговікна - періоду між моментом інфікування і появою специфічних антитіл. Цей період може тривати від 2 тижнів до 6 місяців. Крім того, наявність антитіл до вірусу гепатиту С не свідчить про наявність захворювання. Одним з основних маркерів активностіпатологічного процесу є реплікація вірусу, для доказу якої необхідно виявлення самого вірусу або його компонентів.

Метод полімеразної ланцюгової реакції, що дозволяє специфічно виявляти нуклеїнові кислоти мікроорганізмів, єодним з найбільш ефективних методів детекції реплікації ВГС.

Використання тест-систем для виявлення РНК-HCV на основі ПЛР дозволяє виявляти інфекцію на самому ранньому періоді захворювання (РНК-HCV виявляється в сироватці крові вже протягом першого тижняпісля інфікування). Якісний ПЦР-аналіз на РНК ВГС необхідний також для моніторингу противірусної терапії, так як зникнення вірусної РНК в процесі лікування є одним з критеріїв його ефективності.

Визначення концентрації РНК (вірусноїнавантаження) необхідно для вибору схеми противірусної терапії, прогнозу та моніторингу її ефективності. Високі показники вірусного навантаження (більше 2000000 копій РНК /мл або приблизно 500 000 МО /мл) є показником несприятливого прогнозу щодоефективності терапії. Тому пацієнтам з високим вірусним навантаженням рекомендується призначення більш агресивного і тривалого курсу терапії. Через немколько тижнів після початку антиретровірусної терапії можна прогнозувати результат лікування. Згіднорекомендаціям консенсусної конференції 2002 необхідно оцінювати ранній вірусологічну відповідь шляхом вимірювання вірусного навантаження до початку лікування і через 12 тижнів після початку лікування.

Якісне визначення РНК вірусу гепатиту С методом ПЛР.

Аналітичні показники: виявлення РНК вірусу гепатиту С методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) в плазмі крові.

Визначається фрагмент - консервативний ділянку генома вірусу гепатиту С.

Специфічність визначення - 98%. Чутливість визначення - не менше 50 вірусних частинок в 5 мкл минулій обробку (виділення РНК вірусу і процес перекладу в ДНК) проби. За рекомендацією ВООЗ встановлення діагнозу гепатиту С можливе на підставі триразового виявлення HCV РНК в сироватці крові хворого при відсутності інших маркерів гепатиту. У гостру фазу гепатиту РНК вірусу виявляється в крові вже через 1-2 тижні після зараження, тобто задовго до появи антитіл до вірусу гепатиту С.

За яких симптомах робиться РНК вірусу гепатиту A, якісне визначення?

Показання до призначення аналізу:

Клінічні ознаки гепатиту.

Профілактичні скринінгові дослідження (РНК вірусу гепатиту С - найбільш ранній маркер при гострій інфекції).

Обстеження контактних осіб.

Діагностика гепатитів змішаної етіології - виявлення провідного вірусу.

Виявлення стадії активної реплікації вірусу при хронічному стані.

Контроль проведеної терапії.

Для перевірки /поліпшення працездатності яких органів потрібно робити РНК вірусу гепатиту A, якісного визначення?

Як підготуватися до здачі РНК вірусу гепатиту A, якісного визначення?

Взяття крові бажано проводити натщесерце.

Матеріал для здачі РНК вірусу гепатиту A, якісного визначення

Венозна кров (з ЕДТА).

Зберігання матеріалу: не більше 24 годин при +4 С.

Термін виконання РНК вірусу гепатиту A, якісного визначення

Які нормальні показники (розшифровка) РНК вірусу гепатиту A, якісного визначення?

У нормі в матеріалі відсутня.

До яких лікарів слід звертатися для консультацій з РНК вірусу гепатиту A, якісному визначенню?

Вирусный гепатит С является заболеванием, передающимся через кровь. Это означает, что основными методами диагностики данного заболевания являются аналитические исследования данной биологической жидкости.

РНК вируса гепатита С не обнаружено

Для первичной диагностики гепатита С используются данные, полученные в процессе качественного анализа. Этот диагностический метод относится к наиболее точным и в настоящее время считается одним из лучших способов определения наличия в крови пациента возбудителя вирусного воспаления печени. Результаты анализа могут быть следующими:

• РНК гепатита С не обнаружено. Что это значит? Это означает, что фрагментов патогенной рибонуклеиновой кислоты в исследуемом образце крови нет. Такой результат может говорить о том, что обследуемый здоров.
• РНК гепатовируса обнаружено. Такой результат может говорить о наличии патогена в организме человека. Но болезнь не обязательно находится в активной форме (возможно, что вы являетесь носителем вируса или на данный момент инкубационный период).

Таким образом, если РНК не обнаружено, гепатита С в организме обследуемого, скорее всего, нет. Однако рекомендуется пройти дополнительную диагностику, так как возможны и ложные результаты.

Особенности анализа

Вирусный гепатит С относится к типу заболеваний с осложненной диагностикой. Проблема в том, что в большинстве случаев заболевание проявляется бессистемно, ярких симптомов не наблюдается, и пациент может попросту не подозревать о своем недуге. Таким образом, помочь определить заболевание на ранних стадиях и выявить РНК вируса гепатита С можно только на основании качественного анализа крови.

Обследование основывается на полимеразной цепной реакции (ПЦР). Суть его заключается в эксплуатации специфических ферментов, имитирующих РНК ВГС. В процессе исследования изучается реакция образцов крови пациента на эти ферменты. Это позволяет выявить наличие и концентрацию патогена.

Преимуществами анализа на выявление элементов вирусного РНК являются:

• Точность метода. Погрешность в результатах, в случае соблюдения лабораторными работниками самим обследуемым всех необходимых мер, сведена к минимуму.
• Оперативное получение результатов диагностики. Результат анализа предоставляется в течение 6-7 часов после явки пациента в лабораторию. Даже с учетом очередей на сдачу крови, обследуемый очень быстро узнает, найдены ли в его крови фрагменты вирусной РНК.
• Высокая чувствительность. Это означает, что даже при небольшой концентрации искомого материала в крови больного РНК без труда обнаруживается.
• Невысокая стоимость. Данный анализ по цене не отличается от других, менее информативных методов. В совокупности с надежностью и скоростью реакции, качественный метод ПЦР остается наиболее востребованным вариантом определения гепатовируса.

Однако некоторые нюансы необходимо принимать в расчет. В первую очередь, пациенту рекомендуется обращаться только в те медицинские учреждения, в штате которых трудятся специалисты высокого уровня. Из-за чувствительности реагентов малейшая неточность в работе лаборанта приводит к ложноположительным или ложноотрицательным результатам.

Также необходимо понимать, что у каждого аппаратного оборудования есть нижний предел чувствительности к реагентам. Это означает, что если возбудитель вирусного воспаления печени пребывает в крови больного в чрезвычайно низкой концентрации, даже такой точный метод, как ПЦР, может не выявить его РНК. Если у пациента или лечащего врача сохраняется подозрение на заражение ВГС, рекомендуется через некоторое время пройти повторную диагностику.

Принципы проведения анализа

Для того чтобы наверняка выявить наличие или отсутствие РНК вируса гепатита С в образцах крови пациента, материал должен быть максимально пригодным для обследования. Это невозможно без соблюдения пациентом следующих норм:

• Отказ от жирной и тяжелой пищи накануне сдачи крови
• Отказ от курения и распития алкогольных напитков
• Отказ от любой пищи в течение последних 8 часов и сдача образца биологической жидкости натощак
• Явка в лабораторию в раннее время суток

Следует отметить, что качественный анализ на обнаружение РНК гепатита С назначается не во всех случаях. Врач может порекомендовать его проведение, если:

• Обнаружены иммуноглобулины ВГС в крови больного
• Вирус гепатита С обнаружен, но иммуноглобулины не выявлены
• Проводилась противовирусная терапия, и требуется выявить уровень РНК ВГС для мониторинга ее эффективности

В первых двух случаях анализ на проверку РНК HCV качественный предписывается только после сероконверсии. В случае, если антитела к антигенам ВГС не обнаруживаются, можно понять, что вирус в организме присутствует, но по каким-либо причинам не получает иммунологического отклика.

При наличии иммуноглобулинов анализ позволяет установить, необходимо ли медикаментозное лечение, или организм может справиться сам.

В случае мониторинга противовирусного лечения, ПЦР проводится строго для проверки его эффективности. Результаты позволяют понять, насколько действенна подобранная лекарственная схема. Если эффект незначительный, гепатолог может переосмыслить терапевтический подход и назначить более подходящее лечение. Если же РНК не обнаружено, гепатит С с большой долей вероятности побежден.

Заключение

Итак, чтобы уметь расшифровывать качественный анализ ПЦР до прибытия к лечащему врачу, необходимо запомнить, что может быть 2 варианта результата:

• РНК гепатита С не обнаружено. Что это значит? Патогена в крови исследуемого не обнаружено. Либо он полностью отсутствует, либо его концентрация ничтожно мала. РНК не обнаружено — что это значит? Скорее всего, пациент здоров. В любом случае, лечение не требуется.
• Фрагменты РНК обнаружены. Положительный результат, вирус присутствует в крови исследуемого. Для точного определения патогенной нагрузки рекомендуется пройти количественный ПЦР-тест. Если уровень заражения не снизился в процессе противовирусной терапии, лечащий врач должен переосмыслить схему лечения и внести в нее коррективы.

Важно помнить: если инфицирование подтверждено, следует незамедлительно приступить к терапевтическим мерам.

Промедление в лечении ВГС грозит тяжелыми последствиями. Самолечением заниматься не следует. Определить подходящую терапию может только лечащий врач.

Генотипирование гепатита С — необходимая процедура, которая иногда способна спасти жизнь человеку. Существует ряд заболеваний, которые на первоначальном этапе протекают бессимптомно, но способны значительно ухудшить качество жизни и даже привести к преждевременной смерти.

Чем опасен гепатит С и как его выявить

Заразиться вирусом гепатита С может каждый. Если раньше эта болезнь передавалась преимущественно в среде наркоманов, то теперь наблюдается всплеск инфицирования практически во всех слоях населения. Гепатит С передается с кровью, поэтому заразиться им можно даже в медицинском учреждении или в салоне красоты.

Инкубационный период недуга составляет до полугода. Но бессимптомное развитие заболевания в хронической форме может длиться десятилетиями. В этот период поражается печень, вызывая цирроз и рак. Остро выраженный гепатит С проявляется:

• повышением температуры тела;
• апатией и усталостью;
• тошнотой, рвотой;
• неприятными ощущениями в области живота и суставах;
• желтухой кожи и склер.

При первых же подобных симптомах необходим скрининг, диагностика и лечение.

При выявлении гепатита С в организме человека проводят тест на рибонуклеиновую кислоту (РНК), чтобы определить форму заболевания — острую или хроническую.

При первом типе недуга около 1/3 всех пациентов не нуждаются в лечении, поскольку иммунная система этих людей самостоятельно справляется с инфекцией. Но одним из отличий вируса является его способность к мутации — изменчивости в строении гена.

Благодаря этому он может ускользать от иммунной системы и практически беспрепятственно разрушать здоровые клетки. В таком случае тест на РНК укажет на хроническую форму заболевания. Врачу при этом нужно будет:

1. определить степень поражения печени (фиброз, цирроз) с помощью биопсии;
2. провести установление генотипа вируса гепатита С.

Без специалистов не удастся распознать заболевание.

Генотипирование вируса гепатита С

Гепатит С — упрощенное название целого спектра вирусов, которые сгруппированы по генотипам и субтипам по различиям в структуре РНК. Соответственно, реакции на воздействие препаратов будут индивидуальными.

Анализ на генотип вируса С нужен, чтобы подобрать адекватное лечение для каждого конкретного случая заболевания. От схемы терапии зависит ее продолжительность и результативность.

Итоги исследования позволяют спрогнозировать развитие заболевания, подобрать приемлемые терапевтические мероприятия, дозировки препаратов. В некоторых случаях и биопсия печени проводится только после выполнения генотипирования.

Генотипы возбудителя распределены по миру не одинаково:

1. генотипы 1, 2, 3 типы наиболее распространены во всем мире;
2. 1 и 2 имеют перевес в Западной Европе и Дальнем Востоке;
3. 1 генотип – США;
4. 4й –Северная Африка;
5. 6й – Южная Африка;
6. 1В тип – Япония.

Для постсоветского пространства характерными являются генотипы 1, 2 и 3 вируса гепатита С.

Из субтипов на территории Центральной и Восточной Европы, а также в Азии наиболее часто встречается вирус гепатита С 1b. Его специфика:

• Форма недуга в основном хроническая.
• Бессимптомное протекание болезни (пациент может узнать о своей проблеме через десятилетия после заражения).

Вирус с высокой долей вероятности спровоцирует цирроз печени, гепатоцеллюлярную карциному, внепеченочные осложнения ( криоглобулинемический васкулит , злокачественные опухоли лимфатической системы), которые могут привести к летальному исходу.

Интерфероновые схемы лечения практически не дают никакой реакции. Терапия разновидности Даклатасвир + Асунапревир/Софосбувир позволяет достичь стойкого вирусологического ответа.

Следующими по распространенности на территории Украины, Белоруссии и России являются РНК вируса гепатита С 3а и 3в. Он:

1. значительно реже протекает в хронической форме;
2. характеризуется поражением желчевыводящих путей и стеатозом (накоплением жира в печеночных клетках);
3. реже приводит к циррозу;
4. при подборе дозировки Рибавирина следует отталкиваться от веса пациента, а для недуга генотипа 3a количество препарата назначается врачом.

Подготовка к определению РНК вируса гепатита С

С чего нужно начинать диагностику и как определить генотип вирусного заболевания? Назначение на выполнение теста на генотип гепатита С дает инфекционист либо гепатолог. Для проведения манипуляций необходима кровь из вены пациента.

Анализ на генотип гепатита С может не только подтвердить или опровергнуть поражение организма человека вирусом определенного типа, но в редких случаях даже не дать определенного результата. Если генотип не определяется, то это еще не означает, что человек здоров. В этом случае возможны 2 варианта:

• Нетипичный для данного региона вирус (нужны иные реагенты для проведения анализа на все возможные типы гепатита С).
• Низкая концентрация вирусной РНК в крови пациента (лаборатория, в которой проводили анализ, оснащена не столь мощной и чувствительной аппаратурой).

У некоторых пациентов в организме присутствуют сразу несколько генотипов вируса.

Гепатит С, генотипирование и соответствующее лечение которого были проведены успешно, у больного не исчезает. После избавления от одного вируса, следует приступить к лечению оставшегося в организме.

Влияют на результат и последующую терапию при генотипировании гепатита С условия сдачи анализа, хранения материала. Поэтому следует выбирать медицинское учреждение, имеющее опыт проведения данной процедуры. Персонал клиники должен быть обученным, а оборудование — новым и рабочим.

Возможно, разрабатываемые пан-генотипические схемы лечения со временем избавят от необходимости в генотипировании, однако на данный момент это один из основных анализов при выявлении гепапита С. Альтернативы такой процедуре пока не существует.

Норма количественного исследования РНК вируса гепатита С

Нормальным результатом количественного анализа на гепатит С для здорового человека считается полное отсутствие вируса в крови. На это должен указать качественный анализ, он проводится пациентам, у которых обнаружены антитела к вирусу.

Если количественный анализ с расшифровкой показал результат меньше 400 тыс. МЕ/мл, можно говорить о минимальной концентрации вируса в крови, но не об отсутствии заболевания.

Нагрузку более 800 тыс. МЕ/мл определяют как высокую. Однако среди специалистов нет согласия в определении минимальной и максимальной концентраций.

Границей считают 400 тыс. МЕ/мл.

Цены на определение РНК вируса гепатита С

Стоимость проведения исследования для пациентов при отсутствии страховых случаев колеблется в пределах от 500 до 5 000 руб. Такой разброс цен вызван качеством реактивов.

Набирает популярность метод ТМА (транскрипционная амплификация), известный пока только за пределами России. ТМА обладает хорошей чувствительностью (5–10 МЕ/мл).

Количественный анализ на гепатит С расшифровкой поможет пациенту вовремя предпринять необходимые меры для излечения заболевания либо быть уверенным, что ему ничего не угрожает. А также уберечь окружающих его знакомых и родственников от возможности заражения.

Проведение тестирования на наличие этого опасного вируса и особенно его определение методом ПЦР в большой степени определяет успешность проводимой терапии.

Исследование для выявления возбудителя гепатита C (HCV), в ходе которого с помощью метода полимеразной цепной реакции в реальном времени (РТ-ПЦР) определяется наличие генетического материала (РНК) вируса и его количество (вирусная нагрузка) в образце крови.

РНК HCV может быть обнаружена в концентрации, находящейся за нижней границей линейного диапазона концентраций. Линейный диапазон концентраций – это диапазон, в котором можно точно посчитать количество копий возбудителя. Для данного анализа линейный диапазон концентраций РНК HCV, определяемых тест-системой: 150-1*10^8 МЕ/мл.

Вирус гепатита С (ВГС), количественное определение РНК.

Синонимы английские

Hepatitis C Virus RNA, Quantitative, Real-Time PCR, Blood, HCV Viral Load, Hepatitis C Virus RNA Quant.

Полимеразная цепная реакция в режиме реального времени.

Какой биоматериал можно использовать для исследования?

Как правильно подготовиться к исследованию?

• Не курить в течение 30 минут до исследования.

Общая информация об исследовании

Вирус гепатита С (HCV) – РНК-содержащий вирус из семейства Flaviviridae, который поражает печень. Он способен размножаться в клетках крови (нейтрофилах, моноцитах и макрофагах, В-лимфоцитах) и вызывать криоглобулинемию, болезнь Шегрена и В-клеточные лимфопролиферативные заболевания. HCV благодаря высокой мутационной активности способен избегать воздействия защитных механизмов иммунной системы. Существует 6 генотипов и множество субтипов вируса, которые имеют разные значения для прогноза развития заболевания и эффективности противовирусной терапии.

Основной путь передачи инфекции – через кровь (препараты для переливания элементов крови и плазмы, донорские органы, нестерильные шприцы, иглы, инструменты для татуирования, пирсинга). Вероятно заражение при половом контакте и ребенка от матери во время родов, но это случается нечасто.

Острый вирусный гепатит, как правило, характеризуется бессимптомным течением и остается невыявленным в большинстве случаев. Только у 15 % инфицированных заболевание протекает остро – с тошнотой, ломотой в теле, отсутствием аппетита и потерей веса (редко сопровождается желтухой). У 60-85 % инфицированных развивается хроническая инфекция, что в 15 раз превышает частоту хронизации при гепатите В. Хронический вирусный гепатит С протекает с повышением печеночных ферментов и скудным проявлением симптомов. У 20-30 % больных заболевание приводит к циррозу печени, увеличивая риск развития печеночной недостаточности и гепатоцеллюлярной карциномы.

Выявление РНК HCV свидетельствует о размножении вируса в организме и является методом диагностики заболевания. Генетический материал вируса можно обнаружить с помощью ПЦР через 10-12 дней после инфицирования – в этот период специфические антитела, которые образуются через несколько месяцев после заражения, отсутствуют и биохимические показатели функции печени находятся в пределах референсных значений.

Посредством ПЦР выявляют РНК вируса качественно или количественно. Благодаря качественному методу подтверждается присутствие вируса гепатита С и его активное размножение. Количественное определение вирусной нагрузки с учетом генотипа HCV позволяет контролировать проводимую терапию и прогнозировать течение болезни.

Эффективность лечения оценивается по количеству РНК до и во время терапии. Обычно вирусная нагрузка крови снижается в несколько раз за первые три месяца успешного лечения. При эффективной терапии виремия уменьшается на два порядка в первые 4-12 недель лечения и после окончания курса терапии генетический материал вируса в крови не обнаруживается. Отсутствие снижения виремии через 12 недель с начала лечения указывает на его неэффективность. Рекомендовано проводить анализ до начала терапии, на 4-й, 12-й и 24-й неделях лечения и через 24 недели после окончания курса. Длительность терапии и периодичность количественного определения РНК вируса гепатита С зависит от генотипа вируса и степени повреждения печени.

Для чего используется исследование?

• Для подтверждения диагноза "вирусный гепатит С".
• Для прогнозирования течения вирусного гепатита С.
• Для мониторинга противовирусной терапии и решения вопроса о дальнейшей тактике лечения.

Когда назначается исследование?

• При качественном обнаружении РНК вируса гепатита С.
• При остром и хроническом вирусном гепатите С.
• При микст-гепатитах.
• При планировании, во время и после окончания противовирусной терапии.

Что означают результаты?

Референсные значения: не обнаружено.

• Не обнаружено – РНК вируса гепатита С не обнаружена или значение ниже предела чувствительности метода (50 МЕ/мл).
• 1*10^8 МЕ/мл – РНК вируса гепатита С обнаружена в концентрации выше линейного диапазона концентраций.

Линейный диапазон концентраций РНК вируса гепатита С, определяемых тест-системой, составляет 150-1*10^8 МЕ/мл.

• Уровень вирусной нагрузки крови не указывает на степень повреждения печени и тяжесть заболевания. Для их оценки необходимо исследовать биохимические показатели и материалы биопсии.
• При планировании лечения очень важно определить генотип вируса гепатита С.

Кто назначает исследование?

Литература

• Возианова Ж.И. Инфекционные и паразитарные болезни: В 3х т. - К.: Здоровье, 2000. – Т.1.: 600-690.
• Кишкун А.А. Иммунологические и серологические исследования в клинической практике. - М.:ООО МИА, 2006. – 471-476 с.
• Harrison's Principles of Internal Medicine. 16 th ed. NY: McGraw-Hill; 2005: 1822-1855.

• Lerat H, Rumin S, Habersetzer F, and others. In vivo tropism of hepatitis C virus genomic sequences in hematopoietic cells: influence of viral load, viral genotype, and cell phenotype. Blood. 1998 May 15;91(10):3841-9.PMID:9573022.
• Revie D, Salahuddin SZ. Human cell types important for hepatitis C virus replication in vivo and in vitro: old assertions and current evidence. Virol J. 2011 Jul 11;8:346. doi: 10.1186/1743-422X-8-346. PMID:21745397.

Розшифровка аналізу РНК вірусу гепатиту С

4 Чутливість тестів і частота їх проведення

Коли необхідно визначити наявність вірусу гепатиту С в організмі, слід провести аналіз РНК, розшифровка якого і дасть потрібну інформацію. За допомогою цього аналізу можна з’ясувати, чи є у пацієнта сліди захворювання, а також визначити, як далеко воно зайшло, про який саме тип патології йдеться. Після з’ясування цієї інформації можна призначати терапію найбільш підходящого виду.
Коли необхідно визначити наявність вірусу гепатиту С в організмі, слід провести аналіз РНК, розшифровка якого і дасть потрібну інформацію

Що таке РНК вірусу

РНК вірусу гепатиту С є генетичну структуру захворювання, яке вражає, в першу чергу, печінку. Процес зараження відбувається, як правило, через кров, тому найбільш часто зараження цим захворюванням відбувається під час операцій, проведених погано стерилізованими інструментами, або при переливанні, якщо не були проведені всі необхідні аналізи.
З’ясовуючи, що таке РНК гепатиту і як можна заразитися цим захворюванням, потрібно також відзначити, що небезпечні всі біологічні рідини. Тому при щільному контакті з хворим потрібно дотримуватися великої обережності.
Трапляються і ситуації, коли аналіз виявляє сліди такої патології у новонароджених дітей, якщо їх матері страждали на це захворювання.
Для печінки небезпеку вірусу залежить від того, якою формою патології страждає пацієнт.

Гостра форма. Характеризується болями в печінці, різкими змінами кольору шкіри на жовтуватий, блювотою, підвищенням температури, часто напад починається після вживання алкогольних напоїв або шкідливої їжі, особливо жирної і гострої.

Хронічна форма. На початковому етапі ця форма захворювання ніяк не проявляється і тому вважається набагато небезпечнішою, ніж гостра. Саме пацієнти, які страждають від хронічного гепатиту С, частіше за все стикаються з раком або цирозом печінки.

Види аналізів і їх відмінності

Основним аналізом, що визначає в крові РНК гепатиту С, є HCV. Для нього береться кров з вени, і такий метод називається також ПЛР. Визначення методом ПЛР виявляє нуклеїнові елементи в крові, що належать С-вірусу.
Існує два види досліджень РНК захворювання:

Визначення методом ПЛР виявляє нуклеїнові елементи в крові, що належать С-вірусу

Якісне дослідження. Дозволяє визначити, чи заражений пацієнт взагалі інфекцією. Визначення РНК цього захворювання майже завжди можливо, якщо хвороба зайшла досить далеко. Помилки можуть виникнути тільки на самому початковому етапі розвитку патології, коли її частинок в крові ще занадто мало, щоб бути виявленими і певним.

Кількісне HCV-дослідження. Це другий етап аналізу, коли якісне дослідження вже показало, що у пацієнта виникли проблеми. Кількісний аналіз дозволяє визначити, як сильно розвинулася хвороба.

Крім того, після кількісного проводиться генотипическое дослідження, за допомогою якого можна також з’ясувати, яким саме видом хвороби страждає пацієнт . У Росії активно поширені всього три, і схеми лікування розрізняються.

Розшифровка аналізу на визначення РНК гепатиту С

Коли аналізується РНК, результати HCV, необхідні для правильного лікування, включають в себе три основні пункти:

Кількість рибонуклеїнових кислот, коли тест все ж дав позитивний результат. Він дозволяє визначити те, наскільки сильно встигло розвинутися захворювання.

Конкретний вид захворювання. Якщо розшифровуються тести на гепатит, визначення його виду — одне з найважливіших умов для правильного лікування. Навіть існуючі в Росії типи цієї хвороби вимагають різниці в підході, і терапія в кожному окремому випадку буде виглядати по-різному. Особливо складною ситуація стане, якщо пацієнт хворий будь-яким екзотичним видом. У результатах це часто відзначається прочерком в графі визначення типу і вимагає додаткового огляду.

Для отримання точних результатів, відповідних ситуації, необхідно перед початком огляду та передачі матеріалів на дослідження дотримуватися деяких правил :

за три доби до здачі відмовитися від шкідливої їжі, алкоголю, прийому ліків;

відмовитися від ультразвуку, рентгена і проходження інших видів огляду за два тижні до здачі;

здавати кров натщесерце, бажано вранці.

Тільки в цьому випадку отримані результати будуть досить точними для того, щоб поставити по ним правильний діагноз.

погано взята для тесту кров (наприклад, в недостатньо очищеної пробірці або з неправильною технікою забору крові);

використання засобів, що містять гепарин та інші речовини, що сприяють згортання крові (вони зменшують ефективність тесту);

неправильна перевезення матеріалів до лабораторії.

Важливо дотримуватися і звичайні правила здачі крові для аналізу, перераховані вище.

Норма при кількісному дослідженні виглядає наступним чином:
Кількість вірусу в організмі пацієнта, МО /мл
Розшифровка результату
Вірус не виявлений
Звичайний стан людини, яка не хворого на гепатит, або того, у якого вміст вірусу в крові мінімально і не може бути визначено якісним тестом
Рівень не перевищує 1.8 * 102
Низький рівень зараження (кількість змісту гепатиту проходить по мінімальній межі)
Рівень не перевищує 8 * 105
Рівень зараження все ще досить низький, і припустимо швидке і ефективне лікування пацієнта
Рівень перевищує 8 * 105
Рівень зараження високий
Рівень перевищує 24 * 107
Рівень зараження суттєво перевищує норму, яка допускає легке лікування
- Чутливість тестів і частота їх проведення

Тест має високу чутливість до РНК вірусу гепатиту С. Він може виявити навіть самий мінімальний рівень вмісту хвороби в крові. При цьому кількісний аналіз здатний точно описати, скільки генетичної інформації про цю проблему міститься в організмі.
Тест проводиться кілька разів протягом хвороби:

Перед початком терапії для правильного визначення стану організму в цілому і молекулярної структури окремого виду захворювання. Це дозволяє призначити правильне лікування.

В ході терапії, на 4 тижні, а потім і на 24. Зміна рівня хвороби в потрібному ділянці молекули ДНК є сигналом того, наскільки правильно побудовано лікування.

Після терапії, коли підводиться підсумок, і лікуючого фахівця необхідно переконатися, що всі гени пацієнта більше не містять слідів патології.

Іноді доводиться також повторювати тест через три місяці, півроку і рік. Уникати цих перевірок не слід — це значить наражати на небезпеку оточуючих.

Відео

Реплікація вірусу гепатиту C.