Гнійний артрит перша допомога

Причины возникновения гнойного артрита

Гнойный артрит развивается вследствие проникновения бактерий в полость сустава. Чаще всего причиной являются грамположительные кокки (стрептококки, стафилококки). Микроорганизмы могут попадать в суставную полость несколькими способами:

1. Контактный путь. Гноеродные бактерии проникают в суставную полость через открытую рану при проникающем ранении. Нередко инфицирование возникает вследствие проведения пункции, при недостаточном соблюдении правил асептики и антисептики.
2. Гематогенный путь. Распространение микроорганизмов через кровь может возникать при гнойничковых процессах на коже (фурункул, карбункул), гнойном поражении костной ткани. Также гематогенный путь инфицирования может реализовываться при системных инфекционных заболеваниях. Локализация инфекции при этом не играет решающей роли, артрит может быть осложнением пневмонии, остеомиелита, пиелонефрита.
3. Лимфогенный путь. В случае лимфогенного распространения микроорганизмы переносятся с током лимфы по лимфатическим сосудам.

Основные виды гнойного артрита и симптомы

В зависимости от причины, вызвавшей заболевание, выделяют первичный и вторичный артрит.

Первичный артрит, который вызван контактным распространением инфекции, в свою очередь разделяется на травматический и нетравматический. Клинические проявления при данном заболевании зависят от локализации процесса. Чаще всего поражаются тазобедренный, коленный или плечевой суставы. Значительно реже наблюдается воспаление мелких суставов. Однако можно выделить общие симптомы, которые характерны для любой локализации гнойного процесса:

1. Синдром общей интоксикации. Характеризуется резким повышением температуры, ухудшением самочувствия, тошнотой, головной болью. В случае распространенного процесса может наблюдаться тахикардия, снижение артериального давления. Интоксикационный синдром характерен именно для гнойного процесса, при другом виде воспаления он менее выражен.
2. Синдром местного воспаления. Проявляется локальными изменениями в пораженной области. Наблюдается значительный отек, выраженная боль, покраснение, гипертермия.

Гнойный артрит тазобедренного сустава имеет острое начало с выраженным интоксикационным синдромом и местными проявлениями. Особенностями данного вида артрита является то, что боль локализуется в наружной части бедра, может иррадиировать в паховую область.

Болезненные ощущения усиливаются при ходьбе, длительном стоянии. Наблюдается нарушение функции тазобедренного сустава при попытке отведения бедра. Местные симптомы характеризуются отечностью, покраснением в тазобедренной области. Пальпация пораженной области характеризуется болезненностью, объем пассивных и активных движений в суставе снижен.

Вторым по частоте встречаемости является гнойный артрит плечевого сустава. Боль при этом локализуется в плечевой области, имеет острый характер. Усиливается при попытке поднять руку, совершить вращательные движения. При осмотре выявляется значительный отек плечевой области, выбухание, покраснение кожных покровов. При помощи пальпации можно выявить болезненность, симптом флюктуации, снижение объема движений.

Гнойное поражение мелких суставов кисти может возникать при суставной форме панариция. При этом поражается суставное сочленение, которое соединяет фаланги пальцев. Такое состояние может наблюдаться при травматическом поражении с проникновением в суставную область или как осложнение кожной формы панариция. Клинически это проявляется болью, снижением функции пальца, отеком и деформацией.

Лечение заболевания

Лечение гнойного артрита может носить как консервативный, так и оперативный характер. Объем терапии зависит от распространения гнойного процесса, выраженности системных проявлений, общего состояния пациента, сопутствующей патологии опорно-двигательной системы. Основные направления терапии включают в себя воздействие на микробную флору, уменьшение проявлений интоксикации, восстановление функции пораженной конечности, купирование болевого синдрома.

Первая помощь при нетравматическом артрите заключается в иммобилизации конечности. Если причиной гнойного поражения является открытая травма, то необходимо провести обработку раны, аккуратно промыть ее. При выраженном болевом синдроме нужно дать обезболивающие препараты. Дальнейшие действия должны проводиться в медицинском учреждении. Первая врачебная помощь включает в себя первичную хирургическую обработку раны, профилактическую антибиотикотерапию, коррекцию болевого синдрома.

Базовое консервативное лечение включает два основных направления:

1. Лечебная пункция суставной полости. При помощи специальной иглы проводится аспирация жидкости из полости сустава, промывание, внутрисуставное введение антисептиков и антибиотиков. При значительно выраженном гнойном процессе проводится дренирование.
2. Антибиотикотерапия. В начале заболевания антибиотики назначаются эмпирически. После получения результатов анализа синовиальной жидкости выбор антибактериальных препаратов основывается на выявленной флоре.

В запущенных случаях, особенно при развитии сепсиса, назначается оперативное лечение в виде резекции пораженного сустава.

Возможные осложнения при гнойном артрите

Различают местные и системные осложнения. Местные осложнения возникают вследствие нарушения функции сустава, к ним относят артроз, контрактуру. Развитие системных осложнений связано с генерализацией инфекции и имеет более грозный исход. Бактериальная инфекция может распространяться на мягкие ткани (с развитием абсцесса, флегмоны) или на костные структуры. Наиболее неблагоприятным осложнением является развитие сепсиса и септического шока.

Профилактика

Профилактические мероприятия включают в себя адекватное лечение гнойничковых процессов на коже, системных инфекционных заболеваний, своевременное вскрытие флегмон и абсцессов. В случае травматического артрита профилактика развития гнойного процесса заключается в раннем обращении за медицинской помощью, проведении первичной или вторичной хирургической обработки раны, своевременном назначении антибактериальных препаратов.

Гнійний артрит - гостре гнійне захворювання, при якому вражається суглоб. Викликається захворювання різними патогенними гнійними мікроорганізмами. У суглоб інфекція потрапляє різними способами. У багатьох випадках бактерії вражають суглоби, схильні до найбільшому навантаженню.

Гнійний артрит найчастіше протікає одночасно з супутніми захворюваннями: ревматизмом, червоний вовчак, гепатитом і т.д. Поява і розвиток захворювання провокує виникнення артрозу, остеохондрозу, ожиріння і деяких інших чинників.

Вражає гнійний артрит в основному людей похилого віку. Досить часто у дорослих і дітей також зустрічаються ознаки гнійного захворювання.

Після потрапляння мікроорганізмів в синовіальну оболонку суглоба розвивається запальний процес. Збудниками захворювання можуть бути стрептококи, стафілококи або пневмококи. У рідкісних випадках при пункції висівається кишкова паличка, гонокок, тифозні бактерії.

Відео: Гнійний артрит

Основні шляхи потрапляння інфекції в організм: прямий і лімфогенний.

Прямий шлях передачі інфекції в суглоб буває при пораненнях, травмах, пункціях і операціях. Найчастіше передається інфекція лімфогенним шляхом: при остеомієліті, лімфаденіті та ін. З вогнища запалення інфекція разом з потоком крові потрапляє в синовіальну рідину. Після цього розвивається запальний процес в суглобі. Розвиток запальних процесів в сусідніх тканинах підвищує ризик передачі інфекції в суглоб.

Гнійний артрит може виникнути після ускладнення інфекційних захворювань: грип, гонорея, пневмонія тощо.

Найбільш часто уражається кульшовий, колінний і ліктьовий суглоби. У новонароджених і маленьких дітей гостре гнійне захворювання розвивається різко і зачіпає інші кінцівки. Падіння або удари в процесі навчання ходьбі нерідко стають причиною розвитку гнійного артриту.

У групі ризику захворювання гнійним артритом знаходяться люди:

• з надмірною вагою;
• з нестачею необхідних мікроелементів;
• що не дотримуються збалансованого харчування;
• мають спадкові порушення;
• люди похилого віку;
• з порушеннями процесу метаболізму в організмі;
• часто хворіють;
• професії з підвищеним навантаженням на суглоби;
• спортсмени.

З урахуванням виникнення і перебігу захворювання виділяють 2 форми артриту: гостру і хронічну. Кожна з них має свої ознаки і симптоми.

Відео: Лікування гнійно-некротичного артриту у нетеля.18 + Treatment pyonecrotic arthritis in heifers.

Гостра форма гнійного артриту виникає раптово і проявляється наступними ознаками:

• Висока температура тіла;
• Загальне нездужання;
• Нудота, в окремих випадках блювота;
• Біль в суглобі;
• Почервоніння ураженої ділянки;
• припухлість;
• М`язова слабкість.

Також може з`явитися желтушность шкірних покривів, головний біль і потовиділення. При пальпації хворий відчуває сильний біль, також можна виявити скупчення рідини у вогнищі запалення.

Зміни в суглобі при гострій формі залежить від характеру протікає запального процесу (гнильного, гнійного, серозного і ін.).

Щоб полегшити стан, хворий приймає вимушене положення і зводить всі рухи до нуля.

Хронічну форму гнійного артриту і запалення в суглобі зазвичай не пов`язують з попаданням інфекціі.Развівается захворювання в основному після травми. Через деякий час після проникнення інфекції уражена область запалюється, опухає. У слабкому ступені проявляються почервоніння і набряклість. Хворий відчуває хворобливість в суглобі при активних або пасивних рухах. Біль виникає протягом тривалого часу, може вщухати, а потім знову з`являтися.

Відео: Гнійний артрит, остеомеліт. Минуло 7 років

На початковій стадії розвитку захворювання рухливість ураженого суглоба обмежується. Гнійний артрит колінного або тазостегнового суглоба в запущеній формі може призвести до замикання.

При сприятливому перебігу захворювання можливі тривалі ремісії. Якщо відсутній лікування протягом тривалого часу, то це може привести до обмеження руху в суглобі.

Щоб запалення не перейшло в хронічну стадію, необхідно своєчасно проконсультуватися з лікарем з приводу наявних симптомів.

Якщо є ознаки артриту, то хворому необхідно звернутися до кваліфікованого фахівця. Лікуванням займається ревматолог або терапевт, в запущених випадках хірург. Якщо є у пацієнта інфекційні захворювання, то необхідна консультація таких фахівців, як інфекціоніст, пульмонолог.

Для виявлення причини і ступеня захворювання призначають ряд діагностичних досліджень. Дуже важливо правильно визначити і поставити діагноз, так як клінічні ознаки артриту мають деяку схожість з іншими патологіями (артроз, артропатія і ін.).

Існує безліч методів діагностики артриту, які включають доступні лабораторні та інструментальні методи. Загальний аналіз крові призначають для визначення запального процесу в організмі. Аналіз крові на антитіла дозволяє визначити антитіла до збудника захворювання. Це допомагає підібрати правильну тактику медикаментозного лікування.

Крім цього, пацієнту необхідно пройти обстеження. З цією метою призначають:

• Рентген суглобів;
• Резонансно-магнітну томографію;
• Комп`ютерну томографію;
• УЗД-дослідження;
• Артроскопію.

За допомогою рентгенологічного знімка можна визначити наявність рідини, гною в ураженій області. Рентген зазвичай виконують у двох проекціях.

Томографія дозволяє виявити відхилення у суглобі, зв`язках і хрящах. Ультразвукова діагностика допомагає візуалізувати уражений суглоб.

Для більш точної діагностики гнійного артриту застосовують артроскопію. Це діагностичне дослідження, яке проводять з використанням спеціального ендоскопічного інструменту. Хірургічна маніпуляція проводиться наступним чином: хірург робить надріз шкірного покриву в області суглоба і вводить ендоскоп. За допомогою спеціальної трубки лікар проводить огляд коліна зсередини. У трубку вбудована камера, і зображення ураженої області виводиться на монітор. Цей метод застосовується в важких і запущених випадках.

лікування

Відео: Артрит скакального суглоба у корів. Комплексна терапія.

Лікування артриту направлено на усунення механізмів розвитку захворювання, зниження больових відчуттів зі збереженням рухливості кінцівки.

При гнійному артриті призначають комплексне лікування, яке складається з декількох етапів.

Перший етап лікування передбачає використання антибіотиків, антибактеріальних, антигістамінних лікарських засобів. Використовувати антибіотики можна внутрішньом`язово або внутрішньовенно. Якщо поразка суглоба глибоке, то ліки вводять всередину кінцівки.

Зазвичай препарати застосовуються після визначення чутливості інфекції до антибіотиків. З інфекцією ефективно бореться ряд напівсинтетичних пеніцилінів: метицилін, оксацилін, ампіцилін та ін. Вони мають широкий спектр дії. Серед антибіотиків застосовують цефалоспорини, макроліди, лінкоміцин та ін.

Кортикостероїдні гормони при внутрішньосуглобове введення зменшують біль і запалення. Даний препарат використовують тільки для зняття симптомів, але усунути причину захворювання гормони не можуть.

На другому етапі лікування призначають пункцію для видалення скупчився гною в суглобі. Одна процедура не дасть позитивного результату, тому для повного видалення гною в порожнині проводять повторні пункції.

Після зниження хворобливості пацієнтові призначають фізіотерапевтичні процедури. Лікар підбере комплекс спеціальних вправ і процедури з урахуванням ступеня тяжкості захворювання. Використовувати фізіопроцедури доцільно в комплексі одночасно з іншими методами лікування. Основними процедурами при гнійному артриті є:

1. електрофорез;
2. УВЧ-терапія;
3. Мануальна терапія;
4. магнітотерапія;
5. Лікувальна фізкультура;
6. ванни;
7. Масаж.

Використання декількох процедур полегшать болю в суглобах, поліпшать їх рухливість.

Наступний етап лікування включає іммобілізацію кінцівки. Уражені суглоби повинні перебувати в спокої і не рухатися. Щоб зафіксувати суглоб можна скористатися шиною або тугою пов`язкою. Ці предмети дозволять знерухомити суглоб. Носити тугу пов`язку або шину слід не більше 2 діб, так як можливо швидке ослаблення кінцівки. Після іммобілізації суглоба має настати полегшення, якщо ж стан хворого не покращився, необхідно звернутися до лікаря.

Якщо після пункції не відбулося ніяких змін в кращу сторону, то вдаються до хірургічного лікування - артротоміі. З ураженої області видаляють гній, промивають порожнину антисептичним розчином і вводять антибіотики.

У самих запущених випадках навіть при неефективності артротоміі, хірург може прийняти рішення про видалення суглоба.

Займатися лікуванням гнійного артриту самостійно категорично заборонено!

Будь-які гнійні інфекції організмі необхідно лікувати, щоб запобігти виникненню розвитку захворювання.

Щоб запобігти появі гострого гнійного захворювання суглоба, необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря і уважно стежити за своїм здоров`ям. Особливо це стосується людей, які перебувають у групі ризику.

Профілактичні заходи включають дотримання наступних принципів.

1. Необхідно контролювати масу тіла.
2. Регулярно виконувати вправи.
3. Чергувати відпочинок і трудову діяльність.
4. Коригувати порушення опорно-рухового апарату.
5. Уникати тривалого перебування на холоді.
6. Своєчасно лікувати інфекційні захворювання.
7. Відвідувати стоматолога 2 рази на рік.

Від правильного харчування залежить не тільки стан суглобів, кісток, хрящів і м`язових тканин. Збалансоване харчування впливає на загальне самопочуття людини. Від тварин жіровследует відмовитися, так як вони містять холестерин, який може привести до виникнення атеросклерозу судин. В результаті погіршується кровопостачання в кінцівках. В обов`язковому порядку в раціоні повинні бути присутніми рослинні продукти, в яких містяться поліненасичені жирні кислоти.

Раціональне харчування повинно стати для людини способом життя. При цьому правильно харчуватися потрібно не час від часу, а постійно, контролюючи свій раціон.

Найбільш важливим елементом у профілактиці артриту є лікувальна гімнастика. Заняття сприяють не тільки поліпшенню будови хрящової тканини, але і кровопостачання судин. Вправи виконуються разом з інструктором ЛФК. Однак під час роботи можна теж виконувати вправи, тільки необхідно стежити за поставою. Навантаження на суглоби при виконанні лікувальних вправ не повинна бути підвищеною.

Надмірна вага дає додаткове навантаження на суглоби і підсилює тиск, а це негативно відбивається на стані кінцівок. Важливо стежити за масою тіла, не переїдати і не допускати ожиріння. Якщо вага великий, то дотримуватися дієти і постаратися скинути набрані кілограми.

Дотримуватися вищеперелічені рекомендації необхідно всім людям, особливо тим, хто знаходиться в групі ризику.

При виконанні всіх рекомендацій можна звести до мінімуму впливу як внутрішніх, так і зовнішніх факторів можуть стосуватися не тільки суглобів.

Медичний експерт статті

[1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10], [11], [12], [13], [14]

Чим викликається гнійний артрит?

Будь-які гноєтворні мікроби, які проникли в порожнину суглоба, можуть викликати запалення суглобових елементів або суглоба в цілому, гнійний артрит. Найбільш часті збудники - Staphylococcus aureus, E. Coli, Streptococcus spp., Enterobacter. Мікробіологічні дослідження частіше виявляють зростання асоціацій грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів з високою мікробного обсіменіння суглобової рідини і навколишніх тканин (до 108-109 мікробних тіл в 1 г тканини). Переважають грамнегативнімікроорганізми (Pseudomonas aeruginosa і Acinetobacter).

Розрізняють гнійний артрит великих суглобів екзогенного і ендогенного походження. Екзогенний гнійний артрит розвивається після відкритих пошкоджень суглоба (посттравматичний та вогнепальний), після ін'єкційного і оперативного лікування закритих ушкоджень і різних ортопедичних захворювань (постін'єкційних і післяопераційний). Ендогенний гнійний артрит - ускладнення різних захворювань і вторинне прояв сепсису.

Переважна більшість хворих на гнійний артрит великих суглобів мають посттравматичний генез захворювання. При вогнепальних пораненнях великих суглобів гнійні ускладнення спостерігають частіше (32-35%), ніж при відкритих переломах іншого генезу (14-17%). Після оперативних і ін'єкційних втручань вони розвиваються в 6-8% випадків. Постін'єкційних гнійний артрит великих суглобів зустрічають досить рідко. Як правило, він виникає після введення в порожнину суглоба стероїдних препаратів (найчастіше кеналог) з приводу деформуючого артрозоартрити, ревматоїдного поліартриту і діабетичної остеоартропатіі. Посттравматичний гнійний артрит в половині випадків вражає гомілковостопний суглоб. У групі хворих з Постін'єкційних артритами домінує ураження колінного суглоба.

Тривалість і тяжкість перебігу гнійного артриту служать причиною стійкої втрати працездатності хворих в 40-45% випадків. У загальній структурі інвалідності гнійні артрити великих суглобів складають 11,7-12,5%.

Передумовами розвитку інфекції в суглобі служать порушення його герметичності і наявність рідинних порожнин, оточених синовіальної оболонкою з багатою капілярної мережею. Залежно від стадії розвитку запального процесу артрити можуть протікати у вигляді синовіту (запалення лише синовіальної оболонки), параартікулярной флегмони, панартріта, хондритів і остеоартриту. Запалення синовіальної оболонки може бути гнійним або серозним. При поширенні запального процесу на суглобовий хрящ і кісткову тканину формується гнійно-деструктивний остеоартрит, параартікулярних флегмона, епіфізарний остеомієліт, панартріт.

Симптоми гнійного артриту

Гнійний артрит проявляється по-різному, його симптоми залежать від поширеності процесу. Ізольований бурсит і ураження синовіальної оболонки виявляються в основному болями і болючістю при пальпації. Активні рухи обмежені через біль, суглоб збільшується в об'ємі, шкірні складки згладжуються; визначають гіпертермію і гіперемію шкіри. Руйнування зв'язкового апарату призводить до патологічної рухливості або вивихів суглоба. Основним діагностичним методом служить пункція суглоба з подальшим дослідженням пунктату. Стадію розвитку гнійного артриту і обсяг ураження параартікулярних тканин визначають клінічними методами і за допомогою комплексу таких же об'єктивних критеріїв, як і при остеомієліті. Слід зазначити, що при запальних захворюваннях суглобів МРТ має більш високу чутливість, ніж КТ. Великими діагностичними можливостями у визначенні ступеня пошкодження внутрішньосуглобових структур має артроскопія.

Класифікація

Залежно від шляхів проникнення мікроорганізмів гнійні артрити можуть бути первинними - в результаті пошкодження суглоба, і вторинними - при переході запального процесу з навколишніх або віддалених вогнищ запалення. За обсягом ураження тканин виділяють три типи артриту:

Гнійний артрит без деструктивних змін елементів суглоба:

• без ураження параартікулярних тканин;
• з гнійним запаленням і гнійно-некротичними ранами параартікулярной області.

Гнійний артрит з деструктивними змінами капсули, зв'язок і хрящів:

• без ураження параартікулярних тканин;
• з гнійним запаленням і гнійно-некротичними ранами параартікулярной області;
• з гнійними свищами параартікулярной області.

Гнійний остеоартрит з деструктивними змінами суглобових хрящів і остеомієліт кісток:

• без ураження параартікулярних тканин;
• з гнійним запаленням і гнійно-некротичними ранами параартікулярной області;
• з гнійними свищами параартікулярной області.

Ураження м'яких тканин може бути представлено наступними формами: параартікулярних флегмона, гнійно-некротичні і гнійно-гранулюючих рани в області великого суглоба, гнійні свищі параартікулярной області. Широту ураження тканин визначає характер первинного ушкодження під час травми, розмір первинного гнійного вогнища і обсяг оперативних втручань (погружной металлоостеосинтез, який ускладнився гнійної інфекцією, і численні хірургічні обробки, які неминуче приводили до збільшення первісних розмірів ран).

[15], [16], [17], [18]

Лікування гнійного артриту

Гнійний артрит лікується, так само як і остеомієліт.

Тактика хірургічного лікування базується на принципах методу активного хірургічного ведення гнійних ран. Вона складається з наступних основних компонентів:

• пункційна медсестра;
• проточно-аспіраційне дренування порожнини суглоба перфорованими трубками з подальшим тривалим промиванням порожнини суглоба розчинами антисептиків і антибіотиків;
• радикальна хірургічна обробка гнійного вогнища з видаленням всіх нежиттєздатних м'яких тканин і резекцією некротизованих ділянок;
• місцеве лікування рани параартікулярной області багатокомпонентними мазями на поліетіленгліколевой основі або в умовах керованої абактериальной середовища;
• додаткові фізичні методи обробки рани: пульсуючою струменем антисептиків і антибіотиків, низькочастотних ультразвуковим впливом через розчини антибіотиків і протеолітичних ферментів;
• раннє пластичне закриття рани і заміщення дефекту м'яких тканин полнослойних васкуляризованими клаптями;
• реконструктивні кістково-пластичні операції.

Аналіз результатів лікування на попередніх етапах показав, що складність лікування була зумовлена наступними факторами:

• труднощами визначення характеру і обсягу ураження великого суглоба і оточуючих його тканин традиційними методами діагностики;
• тяжкістю ураження і складністю боротьби з гнійною інфекцією в порожнині, зумовленої анатомо-функціональними особливостями його будови;
• застосуванням великої кількості паліативних операцій, розрахованих тільки на дренування порожнини, навіть при деструктивних формах ураження;
• невдало обраної і тривалою іммобілізацією при багатоетапному лікуванні, що значно погіршує функціональні результати при лікуванні гнійних артритів без деструктивних змін;
• тяжкістю первинного ураження суглоба при постін'єкційні формах артритів.

Хірургічну тактику і об'єм оперативного лікування планують в залежності від результатів комплексного обстеження хворого. Залежно від хірургічної ситуації (обсяг, характер і особливості ураження структур) основні принципи хірургічного лікування гнійних артритів крупних суглобів застосовують в один або декількох етапів.

Метод лікування гнійного артриту вибирають відповідно до типу захворювання. При гнійному артриті без деструктивних змін елементів суглоба (I тип) спостерігають синовит і гнійнийексудат в порожнині суглоба. Після визначення обсягу ураження виконують пункцію і дренування порожнини великого суглоба перфорованої силіконової трубкою. Обидва кінці трубки виводять на шкіру через окремі проколи. У разі необхідності в залежності від конфігурації ураженого суглоба проводять кілька дренажних трубок. У важких випадках дренування виконують під контролем УЗД або КТ. Надалі налагоджують тривалий проточно-аспирационное промивання розчинами антисептиків і антибіотиків, підібраних по чутливості до них мікроорганізмів. Середня тривалість промивання порожнини становить 20-25 днів. Необхідно підкреслити, що тривалий проточно-аспіраційне дренування має першорядне значення при лікуванні ізольованого артриту, коли ще можна зберегти анатомічну і функціональну цілісність ураженого суглоба. Протягом цього часу на тлі системної антибактеріальної терапії в переважній більшості випадків явища гнійного артриту вдається ліквідувати. Лікування гнійних ран і заміщення дефектів м'яких тканин параартікулярной області у хворих з гнійним запаленням і гнійно-некротичними ранами цій галузі проводять за принципами лікування гнійних ран.

Хірургічне лікування хворих, у яких є гнійний артрит та деструктивні зміни капсули, зв'язок і хрящів (II тип) полягає в широкій артротоміі, висічення нежиттєздатних м'яких тканин, резекції уражених суглобових поверхонь. Дренування порожнини проводять під візуальним контролем вищеописаним способом з підключенням проточно-аспіраційної системи. Відновлення капсули і повноцінних шкірних покривів виробляють первинно або в ранні терміни одним з методів пластичної хірургії. Іммобілізацію або артродез виконують за допомогою ортеза або апарату зовнішньої фіксації.

Лікування найбільш важкого контингенту пацієнтів, у яких гнійно-некротичний процес охоплює всі елементи суглоба і поширюється на кістки, складові суглоб, викликаючи їх деструкцію і секвестрація (III тип), включає всі принципи методу активного хірургічного лікування гнійних артритів. Хірургічне втручання полягає в резекції зруйнованого суглоба, широкому розкритті гнійного вогнища з видаленням нежиттєздатних м'яких тканин і кінцевий резекцією уражених ділянок кісток в межах здорових тканин. Після радикальної хірургічної обробки гнійного вогнища утворюються великі ранові поверхні і дефекти кісток. Після резекції суглобових поверхонь роблять артродез суглоба за допомогою апарата зовнішньої фіксації. При дефекті кістки понад 3 см проводять дозоване зближення фрагментів кісток з наступною їх компресією. Утворився дефект довгої кістки або вкорочення кінцівки коригують методом дистракційного остеосинтезу по Ілізарова.

Хірургічна обробка гнійно-некротичних ран параартікулярной області, а також висічення гнійних свищів з рубцево-зміненими шкірних покривів супроводжуються утворенням великих ранових поверхонь і дефектів м'яких тканин. Для їх закриття і відновлення повноцінних шкірних покривів в параартікулярних областях застосовують різноманітні методи пластичних операцій - від пластики ран вільним розщепленим шкірним клаптем в нефункціональної зоні до пластики різноманітними які живлять клаптями, включаючи і мікрохірургічних техніку. Характер відновлювальних операцій залежить від величини утворилися ранових дефектів м'яких тканин. Первинні і ранні пластичні операції дозволяють в ранні терміни закрити великі ранові поверхні повноцінним шкірним покривом. Це створює оптимальні умови для нормального функціонування суглоба або ефективного проведення кістковопластичних операцій і формування кісткової мозолі.

Застосування методу активного хірургічного лікування гнійного артриту дозволяє ліквідувати гнійний осередок, відновити опороспособность ураженої кінцівки. В останні роки в лікуванні важких артритів при интактном суглобовому хрящі і обмеженому запальному процесі стала ефективно застосовуватися артроскопічна техніка. Дана технологія дозволяє відмовитися від відкритої артротоміі і ранньої синовектомією у значної частини пацієнтів, що призводить до кращих результатів у кого є гнійний артрит.