Лечить коксартроз в украине

Коксартроз - из всех поражений суставов деформирующий артроз тазобедренного сустава стоит на втором месте (после коленного сустава), однако по тяжести течения и трудности в достижении лечебного эффекта он занимает первое место. Чаще болеют женщины среднего и пожилого возраста. Болезнь характеризуется хроническим течением с обострениями. В основе процесса разрушения сустава лежат дегенеративно-дистрофические изменения в нем.

Виды коксартроза

Это заболевание бывает двух видов в зависимости от причины его возникновения:

Первичный – опасный тип болезни, который развивается незаметно или практически бессимптомно, с течением времени только усиливаясь. Причиной такого типа коксартроза считаются возрастные изменения, нарушенный обмен веществ, другие заболевания, что приводят к нарушению метаболизма и ожирению, а также незамеченные вовремя микротравмы.

Вторичный – возникает на фоне ярко выраженных воспаленных участков суставов. Опасность этого вида коксартроза заключается в том, что один поврежденный сустав может повлечь за собой воспаление и других суставов, поскольку причины, что вызывают болезнь, одинаковы для всех участков костно-хрящевого аппарата.

Одна из главных опасностей косартроза состоит в том, что болезнь развивается долго и обычно бессимптомно. Вторичный тип болезни может развиваться быстро, например, под действием тяжелой травмы. Но существуют четко определенные механизмы, в результате которых развивается это заболевание. Стадии таковы:

Первая стадия. Походка на этой стадии заболевания нормальная, а сустав остается подвижным. Боль возникает при сильных нагрузках, но после отдыха быстро проходит.

Вторая стадия. Подвижность сустава на этом этапе нарушается, а боли усиливаются. Неприятные ощущения возникают не только при сильных нагрузках, но также проявляются и в спокойном состоянии. Увеличивается воспаление суставов, появляется характерный скрип внутри.

Третья стадия. Мышцы на этой стадии развития болезни уже достаточно сильно атрофированы, работа суставов нарушена, а боль не проходит даже в ночное время и постоянно беспокоит. Нарушается походка, наблюдается характерное прихрамывание, перекос таза значительно усиливается.

Причиной развития коксартроза являются травматические повреждения, инфекционные заболевания, воспалительные процессы, нарушение обмена веществ, остеохондроз, вызывающий нарушение иннервации и питание сустава, а также обезвоживание организма. Особенностью хрящевой ткани является содержание в ней большого количества воды, благодаря которой один хрящ легко скользит по поверхности другого.

Рассмотрим каждую из причин более подробно:

• Генетическая предрасположенность. Возникает еще в утробе матери и может передаваться по наследству.
• Наличие инфекционных заболеваний. Научно установлено, немало микроорганизмов, которые способны нанести существенный вред здоровью человека и вызывать серьезные нарушения в работе всех жизненно важных систем.
• Возрастные причины изменений. С течением времени человеческий организм вырабатывает меньше веществ, которые ему необходимы для стабильной и правильной работы.
• Нарушенный обмен веществ, который не только влияет на работу кровеносной системы, но также затрагивает все органы и ткани тела.
• Травмы, переломы, растяжение и гиподинамия. Сильные повреждения или малоподвижный образ жизни также могут стать причиной возникновения коксартроза.
• Постоянное переохлаждение, в особой зоне риска находятся ноги и суставы, которые очень чувствительны к холоду.
• Избыточный вес. Дает сильную нагрузку на тазобедренные суставы, что с возрастом может привезти к развитию коксартроза.
• Вредные привычки и неправильный водный баланс в организме также могут стать своеобразным спусковым механизмом для развития тяжелого заболевания.

Вода также обеспечивает необходимую для движения сустава смазку. При обезвоживании организма способность хряща к скольжению резко уменьшается. Боль в суставе, которую начинает испытывать человек, - это не что иное как сообщение о том, что клеткам хряща грозит гибель и отслоение. При нормальном снабжении сустава водой хрящ функционирует в щелочной среде. Но когда воды не хватает, то среда становится кислотной. Уровень кислотности(вернее, щелочности) внутрисуставной среды напрямую зависит от количества воды, проходящей через хрящ и удаляющей из него кислоту. Кроме воды в этом непрерывном процессе участвует и соль. Ведь ее содержание в сыворотке крови определяет объем жидкости, проходящей через хрящ. В случае если соли и воды недостаточно, то повышенная кислотность регистрируется нервными окончаниями и трансформируется в болевые ощущения.

Как правило, вначале поражается правый сустав. Боль в пораженном суставе возникает спустя несколько лет после начала процесса. Особенно она беспокоит после сильной физической нагрузки. Затем боль нарастает, становится постоянной. Больные становятся чувствительными к переменам погоды и к колебаниям атмосферного давления. Нередко наблюдается иррадиация боли в коленный сустав, что связанно с вовлечением в процесс окружающих сустав мягких тканей, том числе бедренного и запирательного нервов.

Трение в обезвоженном суставе становится гораздо интенсивнее, чем в нормальном, и поэтому клетки хряща быстро гибнут. А воды для своевременного восстановления хрящевых клеток в организме катастрофически не хватает. Мертвая хрящевая ткань при этом не заменяется, а лишь удаляется из сустава и перерабатывается лейкоцитами. Как следствие, в пострадавший сустав привлекается больше крови, а отсюда и такие симптомы, как набухание и растяжение суставной сумки, снижение подвижности.

Прежде всего уменьшается объем сгибательных, разгибательных и переразгибательных движений, а также ограничиваются внутренняя ротация и отведение бедра. В последнюю очередь ограничивается приведение бедра. Со временем в тазобедренном суставе, как правило, нарастает контрактура в положении умеренного сгибания, приведения и наружной ротации бедра. А также развивается атрофия мышц, идущих от таза к проксимальному отделу бедренной кости, а также мышц бедра и голени. Появляется и увеличивается хромота. Больной может передвигаться только с помощью палки.

Особенно тяжело протекает двусторонний коксартроз, при котором степень выраженности дегенеративно-дистрофических изменений в обоих суставах может проявляться по-разному.

Диагностика коксартроза

Как только больной замечает у себя первые симптомы заболевания, важно сразу же обратиться к специалисту, который проведет первичный осмотр, а после направит к ревматологу или ортопеду. Эти врачи осуществляют уже более подробный осмотр, замеряют длину конечностей, назначают полное обследование. Для этого наиболее эффективными считаются:

• Рентген;
• Компьютерная томография;
• Магнитно-резонансная томография (МРТ).

При рентгенологическом исследовании обнаруживается сужение суставной щели, формирование краевых костных разрастаний. Костные разрастания как бы увеличивают глубину вертлужной впадины. Иногда они наплывают на головку и шейку бедренной кости. Дегенеративно-дистрофические процессы отмечаются как в головке бедренной кости, так и в субхондрально расположенных участках кости вертлужной впадины. В результате этих дегенеративно-дистрофических процессов кости утрачивают свою четкую структуру и механическую прочность. Под влиянием нагрузки такие участки губчатого вещества кости со временем как бы проседают. Поэтому на рентгеновских снимках тазобедренного сустава головка бедренной кости выглядит несколько сплющенной, а шейка бедренной кости - укороченной и утолщенной.Вертлужная впадина как бы уплощается. В тазобедренном суставе нередко развивается подвывих.

К сожалению, на ранних стадиях коксартроза рентгенография малоэффективна, т.к. не видны начальные изменения хрящевой ткани(хрящевая ткань не рентгенконтрастна).Поэтому на ранних стадиях развития заболевания рекомендована магнитно-резонансная томография.

Лечение деформирующего артроза тазобедренного сустава должно быть КОМПЛЕКСНЫМ и направлено на борьбу с болью, нестабильностью конечности и ограничением функции в тазобедренном суставе. С этой целью применяют комплекс консервативных мероприятий:

Благодаря этому устраняются микроциркуляторные нарушения, венозный стаз, нормализуются обменные процессы в тканях сустава и повышаются местные и общие регенераторные возможности организма.

Если консервативная терапия неэффективна, прибегают к оперативному лечению.

Деформирующий остеоартроз (ДОА) – это заболевание, которое возникает вследствие механических и биологических

влияний. Заболевание может быть спровоцировано разнообразными факторами. В патологическом процесс задействованы все структуры формирующие сустав, а так же ткани которые его окружают.

Причины развития делят на такие группы:

1. Функциональная и механическая перегрузка здорового хряща: (спортивная нагрузка, бытовая, ожирение, травмы суставов).

2. Снижение устойчивости здорового хряща в нормальном состоянии: (наследственный фактор, дисплазия, артриты, подагра, хондрокальциноз, остеодистрофии, ишемия костной ткани, нарушения эндокринной системы, хронические гемартрозы, потеря чувствительности связанная с нервными нарушениями).

Влияние названных факторов ведет к быстрому разрушению суставного хряща.

В суставном хряще на рентгенограмме видны трещины, обнажается подлежащая кость, что может в дальнейшем привести к его исчезновению. В процессе развития заболевания, отсутствие амортизации приводит к уплотнениям с образованием склероза, кист и участков ишемии.

Так же идет разрастание суставного хряща с образованием краевых остеофитов, фиброзное изменение капсулы и синовиальной оболочки.

При артрозе суставов кистей возникают узловатые, величиной с горошину бугорки.

Артроз бывает первичным, который развивается на здоровом хряще и вторичным, уже на измененном хряще.

Коксартроз – заболевание тазобедренного сустава. При не вовремя установленном диагнозе и не своевременном лечении коксартроза наступает потеря подвижности сустава, что приводит к инвалидности. Преимущественно у большей половины больных заболевание является вторичным, так как наступает после ранее перенесенных травм и функциональных перегрузок тазобедренного сустава. Вначале больной прихрамывает. В последующем появляется боль в области паха, с иррадииацией в коленный сустав. Эти боли появляются после физической нагрузки. В дальнейшем развиваться атрофия мышц таза и бедра, иногда укорочение нижней конечности, изменение походки.

Гонартроз - это заболевание коленного сустава. Как правило возникает после травмы коленного сустава. При ходьбе ощущается боль в суставе, чаще при подъеме по лестнице и исчезает в спокойном состоянии. Наблюдаются явления нестабильности сустава.

Для правильной и своевременной диагностики ДОА большое значение имеет тщательно собранные жалобы пациента и история развития заболевания. Так же необходимо сделать общий и биохимический анализ крови, мочи, ультразвуковое, рентгенологическое исследование пораженного сустава и при необходимости КТ или МРТ.

• Радоновые ванны, скипидарные, бишофитные.
• Теплолечении (грязевые и парафино-озокеритные аппликации).
• Фонофорез с хондроксидом, карипаин-кремом или гелем.
• Магнитотерапия.
• Светолечение (биоптрон, магнитно-красный лазер).
• Электролечение (амплипульс, интердин токи).
• Комплекс упражнений для улучшения - функции сустава
• Массаж ручной и вакуумный, чакра-стоун массаж.
• Компьютерное (прерывистое) вытяжение сустава под углом 135˚ с последующей индивидуальной разработкой.
• Ударно-волновая терапия.
• Втирание в область сустава Гиалгель.
• Внутрисуставное введение протезов синовиальной жидкости, препаратов гиалуроновой кислоты: Гиалуль-артро, Гиалган, Хиалубрекс, Остенил, Синокром, Синокром-форте, Ферматрон, гормональных препаратов.
• Внутрикостное введение Солкосерила, Актовегина при асептическом некрозе.
• Внутрикостные лечебные медикаментозные блокады.
• Околосуставное введение препаратов фирмы Heel.
• Подбор ортезов, компенсаторов укорочения конечности, стелек.
• Прием хондропротекторных препаратов.
• Антиостеопорозная терапия при необходимости.

Лечение осуществляется в зависимости от стадии заболевания, интенсивности болевого синдрома.

Вам виставили діагноз коксартроз і ви не знаєте, яке лікування буде самим оптимальним? Тоді ця інформація для вас.

Тільки зрозумійте правильно, ця стаття не являється інструкцією для дій, а має лише інформативний характер. Адже лікування коксартрозу, яке ми пропонуємо в нашому медичному центрі, не кожним може сприйматись. Крім того, лікування захворювання суглобів повинен проводити спеціаліст, а самолікування може призвести до небажаних наслідків.

Для того, щоб правильно проводити лікування коксартрозу, потрібно вияснити, що ж відбувається з кульшовим суглобом при цьому захворюванні. Коксартроз являється дегенеративним процесом, тобто, характеризується пошкодженням суглобового хряща, суглобових поверхонь і призводить до порушення функції кінцівки або повної її втрати. Тому лікування коксартрозу повинно бути направлене на призупинення цих дистрофічних процесів, а також на ефективне усунення симптомів.

Лікування коксартрозу: огляд методів

На самому початку слід сказати, що вилікувати коксартроз неможливо, як неможливо повернути молодість чи слово, випущене із вуст. Тому лікування коксартрозу передбачає наступні принципи:

• усунення симптомів;
• посилення регенерації хряща і, відповідно, призупинення прогресування коксартрозу;
• покращення кровопостачання і живлення структур кульшового суглобу;
• профілактика атрофії м’язів і їх укріплення;
• відновлення рухливості суглобу.

Коксартроз супроводжується больовим синдромом, яскравість якого залежить від ступеня захворювання, тому лікування направлене на усунення болю. Більшість лікарів з цією метою використовують нестероїдні протизапальні препарати, які мають знеболюючий ефект. Це має сенс, але тільки в період загострення і сильного болю, однак приймати їх постійно не варто, бо вони мають багато побічних ефектів. Є дані, що тривале їх застосування призводить до ще більшого пошкодження хряща і прогресування коксартрозу. Також потрібно розуміти, що їх застосування не лікує коксартроз, це лише симптоматичне лікування.

Значно зменшити побічні ефекти можна при використанні селективних протизапальних препаратів, але зловживати ними теж не можна.

Стосовно протизапальних мазей і кремів – реклама наділяє їх великими можливостями, але якщо чесно, то толку від мало. В тих випадках, коли мазь має подразнюючий чи зігріваючий ефекти, може відбуватись рефлекторне зменшення болю і тільки.

Лікування коксартрозу передбачає широке використання хондропротекторів. Це препарати, які являють собою субстрат, що живить хрящову тканину. Тобто, виходячи з логіки, їх застосування є цілеспрямованим впливом на сам патологічний процес. Так воно і є, але потрібно сказати, що лікувальний ефект від їх застосування наступає далеко не одразу. Для отримання ефекту потрібно приймати хондропротектори протягом тривалого часу курсами з перервами, а це не дешево. Окрім того, вони можуть бути корисні лише на початкових стадіях коксартрозу.

Також слід враховувати той факт, що термінальна пластинка, через яку відбівається живлення хряща від кістки. Ущільнена, що створює перешкоду для проходження компонентів препарату до суглобового хряща. Але, так чи інакше, їх застосування виправдано.

Часто для лікування коксартрозу використовують внутрішньосуглобові ін’єкції. Але ця процедура достатньо складна, так як попасти всередину кульшового суглобу достатньо важко, тим більше при значному зменшенні суглобової щілини. Крім того, існує ризик пошкодити судинно-нервовий пучок. Тому, зазвичай, проводять ін’єкції в навколо суглобовий простір. Для цього використовують стероїдні препарати, використання яких виправдано не більше двох-трьох разів. При частому їх використанні коксартроз прогресує.

Стосовно внутрішньо суглобового введення хондропротекторів , то це ефективно, але тільки при введенні в порожнину суглоба. Але, враховуючи необхідність тривалого їх застосування, множинні ін’єкції будуть травмувати суглоб, що може викликати зворотній ефект.

Операція по заміні суглобу пропонується на третій стадії коксартрозу, іноді і на другій. Але слід нагадати, що ендопротезування має багато ризиків, в тому числі можливість інфікування або неідеальної підгонки частин імплантата, що призводить до швидкого розбовтування і зменшення терміну придатності. Також при ідеально виконаній операції імплантат все рівно потребує заміни через 10-15 років. Тому це дуже дорого, травматично і психологічно важко для хворого.

Виходячи із вищесказаного, слід намагатися по максимуму зберегти власний суглоб, використовуючи для цього консервативне лікування.

Лікування коксартрозу без операції

Лікування коксартрозу залежить від ступеня захворювання. Коксартроз першого ступеня добре піддається лікуванню, можливе навіть повне одужання. Шкода тільки, що на цій стадії хворі не звертаються за допомогою. Коксартроз другого ступеня потребує тривалого лікування і підтримуючих курсів один раз в рік або півтора. Лікування коксартрозу третього ступеня направлено на покращення самопочуття хворого, усунення симптомів і призупинення прогресування захворювання, що віддалить необхідність операції на більш тривалий терміе або виключить її необхідність взагалі.

Лікування коксартрозу в медичному центрі "Меднеан" проводиться без операції. Для лікування використовується мануальна терапія та фізіотерапія у вигляді різноманітних процедур.

Мануальна терапія здатна відновити рух в кульшовому суглобі, розвантажити його і усунути підвивихи і функціональні блоки. Це дуже дієвий метод, який може полегшити стан хворого одразу після маніпуляцій. Деякі лікарі, які вважають цей метод конкурентним собі і "забираючим у них хліб", різко критикують мануальну терапію і строго забороняють її застосовувати. Але як би вони не хотіли зганьбити цей метод, він все рівно залишається дуже ефективним. Звичайно, деякі "костоправи" самоучки в деякій мірі дискредитують мануальну терапію своїми некваліфікованими діями, але це не повинно викликати недовіру до самого метода. За допомогою мануальної терапії ефективно проводиться не лише лікування суглобів, але й лікування захворювань хребта.

Для усунення больового синдрому і посилення кровопостачання використовується ультразвукова терапія. Позитивний вплив в процесі лікування коксартрозу має магнітотерапія, яка не лише знеболює і покращує циркуляцію крові, а й підвищує адаптаційні можливості організму до різких змін в навколишньому середовищі.

На стадії м’язових спазмів, які виникають як захисний механізм при появі болю, ефективно використовується електротерапія, а саме розслаблюючі токи. На стадії м’язової атрофії показане застосування стимулюючих токів.

Коксартроз супроводжується руйнуванням хрящової тканини, тому для стимуляції її регенерації особливою ефективністю володіє лазеротерапія, а також більш потужна HILT-терапія. Вона володіє більш глибокою проникаючою здатністю, що є дуже важливим для кульшового суглобу, який оточений товстим шаром м’язів і підшкірної клітковини. Це новий метод лікування коксартрозу, який добре себе зарекомендував.

Для розширення судин і покращення циркуляції крові проводиться вигрівання сольовими грілками, також ефективно використовується локальна кріотерапія. Застосовується інфрачервона сауна, яка дає глибоке прогрівання і посилення кровообігу, а також очищення організму. З метою посилення кровоточу і стимуляції загального метаболізму проводиться високотонова терапія.

Ударно-хвильова терапія незамінна в процесі лікування цього захворювання. Коксартроз призупиняє своє прогресування з її допомогою і стан пацієнта значно покращується. Ударно-хвильова терапія відновлює рухливість суглобу, покращує трофіку тканин, руйнує патологічні відкладення солей кальцію.

Для зменшення навантаження на суглобові поверхні проводиться витягування суглобу з допомогою сухої витяжки або використовується підводна витяжка. Також даються рекомендації хворим щодо використання милиці для обмеження навантаження під час ходьби.

Коксартроз, лікування якого проводиться в комплексі з масажем, потребує щадного проведення цієї процедури. Масаж покращує кровопостачання і живлення тканин, відновлює еластичність зв’язок і суглобової капсули, що покращує живлення також і хряща. Використовується також і гідромасаж, який окрім релаксації покращує емоційний стан пацієнта. Обов'язково проводиться механотерапія для пасивної розробки суглоба.

Коксартроз – це прогресуюче захворювання, тому лікування необхідно повторювати один або два рази в рік, в залежності від стану пацієнта, що виключить необхідність операції.

Гімнастика при коксартрозі

Коксартроз тривалий час може не проявлятись, якщо після лікування займатися спеціальною гімнастикою. Гімнастика при коксартрозі є основою тривалої ремісії і хорошого самопочуття.

Гімнастика передбачає навантаження на м’язи і сухожилля з мінімальними рухами і навантаженням на сам суглоб. Тобто, робити присідання або займатися на велотренажері не потрібно, це ще більше може пошкодити суглобовий хрящ. Замість цього потрібно проводити статичне напруження м’язів стегна. Наприклад, в положенні на спині піднімати ногу на 15-20 см від підлоги і утримувати в такому положенні декілька секунд, потім повільно опускати. При статичному напруженні м’язи отримують добре навантаження, в той час як кульшовий суглоб практично не нагружається. Але в любому випадку комплекс вправ потрібно узгодити з лікуючим лікарем і застосовувати тільки після основного лікування коксартрозу і в період ремісії.

Коксартроз, по своїй суті, може тривалий час не турбувати і можливість відтягнути операцію або взагалі його уникнути існує, що залежить не лише від кваліфікації спеціаліста, але й від самовідданої і цілеспрямованої праці над собою і сили волі хворого.

У Вас виявили коксартроз, і Вам здається, що тепер біль, погане самопочуття і постійний прийом препаратів завжди будуть з Вами? Не переживайте, існує альтернатива лікуванню ліками та оперативному втручанню! Унікальний комплекс вправ, розроблений для лікування і відновлення за методикою доктора Бубновського допоможе вирішити Вашу проблему!

Індивідуально підібрана схема лікування та підтримки здоров’я спрямована на активізацію власних сил організму для позбавлення від захворювання! Звертайтеся в наш центр за консультацією з приводу Вашого захворювання і відчуйте, що таке повноцінне життя без болю!

КОКСАРТРОЗ ЯК ДЕГЕНЕРАТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

Артроз тазостегнових суглобів відноситься до дистрофічних захворювань. У його основі лежать дегенеративні зміни хрящової та кісткової тканини суглоба, внаслідок чого виникають больові відчуття і порушується функція руху. Це зношеність суглоба — природний процес старіння.

Але низка факторів може прискорити цей процес:

• дисплазія (порушення формування) тазостегнових суглобів і вроджений вивих стегна:
• стать: доведено, що жінки хворіють артрозами частіше за чоловіків;
• зайва вага: створює додаткове навантаження на суглоб, тим самим прискорюючи процес його зношування;
• ненормовані надмірні фізичні навантаження;
• травми ноги або тазостегнового суглоба;
• слабкість зв’язкового-м’язового апарату;
• порушення постави.

СИМПТОМИ АРТРОЗУ ТАЗОСТЕГНОВОГО СУГЛОБА

Симптоми захворювання залежать від стадії і тривалості перебігу захворювання. Але основним проявом коксартрозу є біль у суглобі при навантаженні, який віддає в пах і припиняється в спокої. Розрізняють 3 ступені захворювання.

Коксартроз 1-го ступеня є оборотним, і при правильно підібраному лікуванні може регресувати. Він проявляється болем у суглобі при значному навантаженні, змінюється тільки хрящове покриття суглобової западини і товщина суглобової щілини.

При 2-му ступені коксартрозу в процес втягуються кісткові структури, виникають кісткові розростання, деформація головки стегнової кістки, починають формуватися кісти. Біль при ходьбі стає значною, людина починає щадити хвору ногу при ходьбі, тим самим навантажуючи здорову.

При 3-му ступені артрозу переважають розростання кісткової тканини, формуються утворення, які викликають больові відчуття і в спокої. На цій стадії також виникають переломи, оскільки кісткова тканина суглоба перестає бути спроможною.

ЛІКУВАННЯ КОКСАРТРОЗУ БЕЗ ОПЕРАЦІЇ

Розрізняють медикаментозні і немедикаментозні методи лікування артрозу тазостегнових суглобів. Вибір терапії залежить від стадії процесу. Коксартроз 1-й і 2-го ступенів можна успішно лікувати природним способом - за допомогою руху. При цьому лікування має кілька напрямків:

• усунення больового синдрому;
• зняття м’язового спазму;
• поліпшення трофіки (живлення) суглобового хряща, поліпшення продукції суглобової рідини.

Коксартроз важкого ступеня піддається дорогому хірургічному лікуванню, яке включає в себе протезування суглоба. При цьому людина повинна постійно приймати різні препарати, завдання яких призупинити розвиток патологічного процесу.

Щоб врятувати себе від болісного хірургічного втручання — не зволікайте з візитом до лікаря! Рання діагностика позбавить Вас оперативного втручання. Отримайте оптимальний результат, звертайтеся в центр доктора Бубновського і дозвольте собі бути здоровими та щасливими!

У Вас виявили коксартроз, і Вам здається, що тепер біль, погане самопочуття і постійний прийом препаратів завжди будуть з Вами? Не переживайте, існує альтернатива лікуванню ліками та оперативному втручанню! Унікальний комплекс вправ, розроблений для лікування і відновлення за методикою доктора Бубновського допоможе вирішити Вашу проблему!

Індивідуально підібрана схема лікування та підтримки здоров’я спрямована на активізацію власних сил організму для позбавлення від захворювання! Звертайтеся в наш центр за консультацією з приводу Вашого захворювання і відчуйте, що таке повноцінне життя без болю!

КОКСАРТРОЗ ЯК ДЕГЕНЕРАТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

Артроз тазостегнових суглобів відноситься до дистрофічних захворювань. У його основі лежать дегенеративні зміни хрящової та кісткової тканини суглоба, внаслідок чого виникають больові відчуття і порушується функція руху. Це зношеність суглоба — природний процес старіння. Але низка факторів може прискорити цей процес:

дисплазія (порушення формування) тазостегнових суглобів і вроджений вивих стегна:

стать: доведено, що жінки хворіють артрозами частіше за чоловіків;

зайва вага: створює додаткове навантаження на суглоб, тим самим прискорюючи процес його зношування;

ненормовані надмірні фізичні навантаження;

травми ноги або тазостегнового суглоба;

слабкість зв’язкового-м’язового апарату;

СИМПТОМИ АРТРОЗУ ТАЗОСТЕГНОВОГО СУГЛОБА

Симптоми захворювання залежать від стадії і тривалості перебігу захворювання. Але основним проявом коксартрозу є біль у суглобі при навантаженні, який віддає в пах і припиняється в спокої. Розрізняють 3 ступені захворювання.

Коксартроз 1-го ступеня є оборотним, і при правильно підібраному лікуванні може регресувати. Він проявляється болем у суглобі при значному навантаженні, змінюється тільки хрящове покриття суглобової западини і товщина суглобової щілини.

При 2-му ступені коксартрозу в процес втягуються кісткові структури, виникають кісткові розростання, деформація головки стегнової кістки, починають формуватися кісти. Біль при ходьбі стає значною, людина починає щадити хвору ногу при ходьбі, тим самим навантажуючи здорову.

При 3-му ступені артрозу переважають розростання кісткової тканини, формуються утворення, які викликають больові відчуття і в спокої. На цій стадії також виникають переломи, оскільки кісткова тканина суглоба перестає бути спроможною.

ЛІКУВАННЯ КОКСАРТРОЗУ БЕЗ ОПЕРАЦІЇ

Розрізняють медикаментозні і немедикаментозні методи лікування артрозу тазостегнових суглобів. Вибір терапії залежить від стадії процесу. Коксартроз 1-й і 2-го ступенів можна успішно лікувати природним способом - за допомогою руху. При цьому лікування має кілька напрямків:

усунення больового синдрому;

зняття м’язового спазму;

поліпшення трофіки (живлення) суглобового хряща, поліпшення продукції суглобової рідини.

Коксартроз важкого ступеня піддається дорогому хірургічному лікуванню, яке включає в себе протезування суглоба. При цьому людина повинна постійно приймати різні препарати, завдання яких призупинити розвиток патологічного процесу.

Щоб врятувати себе від болісного хірургічного втручання — не зволікайте з візитом до лікаря! Рання діагностика позбавить Вас оперативного втручання. Отримайте оптимальний результат, звертайтеся в центр доктора Бубновського і дозвольте собі бути здоровими та щасливими!