О чем приказ 720 моз украины внутрибольничная инфекция
· Санитарно-гигиенический режим приемного отделения
· Санитарно-гигиенический режим отделения хирургического профиля;
· Санитарно-гигиенический режим питания больных;
· Санитарно-гигиенический режим в операционном блоке, палатах и отделениях реанимации и интенсивной терапии, послеоперационных палатах и перевязочных;
· Обработка операционного поля рук, хирургических перчаток в ходе операций;
· Подготовка инструментов к операциям;
· Контроль качества стерилизации инструментария;
· Стерилизация хирургических инструментов, перевязочного материала, перчаток и хирургического белья;
· Санитарно-гигиенический режим в палатах для больных с анаэробной инфекцией;
· Первая помощь при отравлениях дезинфицирующими средствами и аварийных ситуациях.
Основные положения:
1. Руководители лечебно-профилактических медицинских учреждений обязаны проводить эпидемиологическое расследование каждого случая постинъекционного гнойного осложнения.
2. Каждый сотрудник, поступающий на работу в отделение хирургического профиля проходит полный медицинский осмотр отоларингологом, стоматологом, бактериологическое исследование мазков из слизистой носоглотки на наличие патогенного стафилококка.
3. Весь медицинский персонал должен находиться под диспансерным наблюдением для своевременного выявления возможных очагов инфекций.
4. При возникновении ВБИ среди больных проводят внеочередной медицинский осмотр всего персонала отделения.
5. После осмотра больного с гнойно-септическим заболеванием, обработки гнойных ран персонал обеззараживает руки раствором бактерицидных препаратов:
· 70% этиловый спирт
· 0,5% раствор хлоргексидина биглюконата
· 0,5% раствор хлорамина
6.Для каждого члена бригады выделяется индивидуальное полотенце, его меняют не реже одного раза в сутки.
7.Больной в приемном отделении проходит полную санитарную обработку и полностью меняет белье.
8. Уборку помещений проводят не реже 2 раз в день влажным способом с применением дезинфицирующих средств.
9. Уборочный материал маркируют и используют строго по назначению.
10.Запрещено принимать в отделение предметы, не выдерживающие дезинфекционной обработки.
11. Персонал, работающий в палатах больных с гнойно-септическими заболеваниями осуществляет смену халатов и шапочек ежедневно.
12. Самовольные передвижения больных с гнойно-септическими заболеваниям категорически запрещены.
13. Сортировку и разборку грязного белья проводят в специальном помещении вне отделения.
14. Технический персонал, занятый уборкой палат к кормлению пациентов не допускается.
15. Операционный блок отделяется от остальных помещений тамбуром.
16. Строго разделяют операционные для чистых и грязных операций.
17. Больного перед операцией доставляю на каталке отделения, перед операционным блоком перекладывают на каталку блока.
18. Перевязочный материал и инструментарий, использованные в ходе операции, собирают в специальные емкости.
19. В случае наличия одной перевязочной строго разделяют очередность перевязок: сначала чистые, затем после дезинфекции помещения – грязные и затем заключительная дезинфекция.
20. Один раз в неделю проводят генеральную уборку перевязочных, процедурных и операционных.
21. Грязное белье больных газовой гангреной подвергается обязательной дезинфекции перед стиркой.
22. В палатах использовать воздухоочистители и бактерицидные лампы закрытого типа.
Общие условия выбора системы дренажа: Система дренажа выбирается в зависимости от характера защищаемого.
Опора деревянной одностоечной и способы укрепление угловых опор: Опоры ВЛ - конструкции, предназначенные для поддерживания проводов на необходимой высоте над землей, водой.
Механическое удерживание земляных масс: Механическое удерживание земляных масс на склоне обеспечивают контрфорсными сооружениями различных конструкций.
[youtube.player]Внутрибольничные инфекции возникают по причине встречи источника инфекции с восприимчивым организмом больного человека при наличии условий для передачи возбудителя. Меры профилактики заражений регулирует приказ 720 по профилактике внутрибольничной инфекции, выданным Министерством здравоохранения СССР еще в 1978 году. Документ был призван улучшить оказание медпомощи больным с гнойными хирургическими поражениями и усилить мероприятия против внутрибольничных инфекций.
Инструкцией к приказу медицинские работники пользуются до сих пор. Приказ 720 помогает работникам лечебно-профилактических учреждений и санэпидемстанций организовать и контролировать действия по неспецифической профилактике внутрибольничных инфекций.
Отмена приказа и инструкции
Приказы Минздрава РФ имеют большую юридическую силу по сравнению с СанПиНами, которые периодически вводятся и отменяются. Постановление Главного санитарного врача РФ в 2010 году утвердило СанПиН с санитарно-эпидемиологическими требованиями к организациям, которые осуществляют медицинскую деятельность. Документ заменил СанПиН 2.1.3.1375-03 о гигиенических требованиях к эксплуатации больниц, роддомов и стационаров.
Также зарегистрированы санитарные правила 3.1.2485-09 о профилактике внутрибольничных инфекций в стационарах хирургии и соответствующий СанПиН 2.1.3.2524-09 о стоматологиях.
На территории Украины приказ 720 о профилактике внутрибольничной инфекции отменен на основании Приказа МОЗ №179 1998 года. Однако его можно считать действующим на основании приказа Минздрава № 229, где документ не используется по части организации санитарно-противоэпидемического режима в акушерских стационарах.
Основные положения документа
Инфекционное заболевание, полученное в условиях медучреждения, — это внутрибольничная инфекция. Приказ 720 подробно описывает случаи заражения в хирургии, которые проявляются нагноениями и сепсисом. Основные возбудители: стафилококк золотистый, синегнойная палочка, кишечная палочка, протея, кандида, клебсиелла, серраций - не изменились, но стали устойчивее к антибиотикам. Источниками заражения становятся больными с гнойно-септическими болезнями или персонал со скрытой формой инфекции. Возбудители распространяются воздушно-капельным путем или через контакт с бельем, руками, инструментами.
Методы профилактики предусматривают:
- изоляцию источника заражения;
- перерыв путей передачи.
Возбудителей и больных с инфекцией своевременно выявляют и изолируют, проводится обеззараживание рук, стерилизация белья, инструментов. Старый приказ 720 по профилактике внутрибольничной инфекции кратко описывает особенности хирургического отделения, меры по санитарной обработке, методы бактериологического обследования и выявления стафилококковой инфекции.
Правила профилактики заражения
Ответственными за борьбу с внутрибольничными осложнениями являются главврач и заведующие хирургическим отделением. Они вместе с медсестрами организуют и контролируют выполнение мероприятий. Приказ 720 регламентирует проведение медосмотров, излечение кариеса, проверку на стафилококковые инфекции один раз в квартал, инструктаж работников. Выявление инфекции — повод для внеочередной проверки.
Советский приказ 720 по профилактике внутрибольничной инфекции действует в качестве инструкции по организации санитарно-гигиенического режима. Мероприятия в отделениях затрагивают дезинфекцию шпателей, кушеток, рук врачей, контактирующих с больными и гнойно-септическими поражениями кожи. Инструкция касается использования дезинфицирующих растворов, смены и обработки мочалок, щеток и полотенец для медперсонала.
Инструкция касается влажной уборки дважды в день, использования дезинфицирующих средств при выявлении внутрибольничной инфекции и в палатах с гнойными осложнениям и заболеваниями. Изложены требования к приему пищи в стационарных отделениях, хранению пищи из домашних передач, а также их проверки в соответствии с требованиями к рациону больного.
Инструкция и санитарно-гигиенический режим в хирургии
В отделениях хирургии предусматривается строгий санитарно-гигиенический режим:
- больные с гнойно-септическими поражениями изолируются;
- предметы ухода, кровать и тумбочка дезинфицируются;
- в палатах включают ультрафиолетовые облучатели;
- осмотр и уход проходит в халатах, масках и шапочках, которые обязательно меняются;
- больным нельзя свободно проходить в другие палаты и отделения;
- обязательно раз в неделю меняют постельное и нательное белье;
- обработке подлежит обувь больных после выписки.
Выписывают пациентов с гнойно-септическими очагами в отдельном помещении.
Санитарные правила операционного блока
Организация операционного блока позволяет снизить риск внутрибольничных заражений:
- обязательно наличие тамбура с ультрафиолетовым облучателем;
- установка вентиляционных систем с бактериальными фильтрами;
- использования передвижных рециркуляционных воздухоочистителей;
- разделение операционных для гнойных и чистых операций или тщательная дезинфекция после проведения гнойных процессов в отдельный день;
- соблюдается правило красной черты относительно стерильного белья, марлевой повязки и бахил.
В операционных блоках и палатах интенсивной терапии, послеоперационных отделениях и перевязочных действуют следующие санитарно-гигиенические правила:
- обработки каталок, приборов и аппаратов дезинфицирующим раствором;
- подготовка стола со стерильными инструментами;
- сбор используемого перевязочного материала в отдельных емкостях, разделение их чистые и гнойные;
- использование и дезинфекция клеенчатого фартука медсестрами во время перевязки больных с гнойными процессами.
Инструкция содержит требования к уборке операционного блока, палат.
Правила подготовки к операции и стерилизации инструмента
Полнота правил демонстрирует роль, которую играет приказ 720 "Профилактика внутрибольничной инфекции". Отменен или нет документ — руководства выполняются медицинским персоналом, позволяя избежать заражений. Правила для хирургических отделений остаются неизменными, поскольку касаются:
- обработки рук персонала, участвующего в операции, и приготовления дезинфицирующего раствора;
- предстерилизационной обработки инструментов и контроля ее качества;
- стерилизации инструментов, перевязочного материала, перчаток и хирургического белья;
- стерилизации аппаратов искусственного кровообращения.
Приказ 720 отдельно выделяет правила гигиенического режима в палате с больными, имеющими газовую гангрену.
Подробно рассмотрены режимы и методы стерилизации:
- паровой;
- воздушный (нагреванием);
- химический (перекисью водорода и дезоконом), а также с помощью окиси этилена.
Описываются этапы предстерилизационной чистки, способы приготовления растворов и особенности дезинфекции различных объектов хирургического отделения. Подробнее об дезинфекции аппаратов искусственной вентиляции легких и ингаляционного раствора даются в Приложении № 4 к данному постановлению.
Бактериологический контроль
Приложения №2 и 3 посвящены бактериологическому контролю, проводимому лабораториями и дезинфекционными станциями. Подробно расписывается методика бактериологических исследований, дается перечень объектов, подлежащих изучению, правила проведения посевов и учета их результатов.
Приложение №3 посвящено выявлению стафилококковой внутрибольничной инфекции, проведению санации по приказу 720. Описываются методы исследования верхних дыхательных путей, проведения бакпосева и санации возбудителей инфекции. Особенное внимание уделяется стафилококку золотистому, 40% штаммов которого не чувствительны к лечению. Описаны методики антибиотикограммы.
Статус приказа 720
Приказ 720 "Профилактика внутрибольничной инфекции", статус которого вызывает множество вопросов, используются на практике старшими медсестрами в нескольких целях:
- способствует профилактике внутрибольничных инфекций;
- позволяет доказать свою правоту при возникновении спорных ситуаций;
- является базой для составления инструкций для младшего медперсонала;
- заменяет работу госпитального эпидемиолога для медсестер.
Приказ 720 еще выдан Минздравом СССР, а отменен на практике выходом новых санитарных правил. Хотя приказ, как законодательный акт, находится выше правил, что указывает на неправомочность его отмены. Материалы относительно используемых методов, растворов и объектов дезинфекции устарели. Но приказ наиболее подробно описывает обработку наркозно-дыхательной аппаратуры, чего нет в более поздних документах.
Стоит ли ссылаться на приказ юридически
Если разбираться в юридических тонкостях выхода новых законодательных актов, то приказ 720 "Профилактика внутрибольничной инфекции" был отменен постановлением Главного государственного санитарного врача РФ еще в 2009 году, когда были утверждены новые санитарно-эпидемиологические правила СП 3.1.2485-09. В 2010 году произошла коллизия, поскольку постановление было признано недействительным из-за появления нового. Действующие СанПиН 2.1.3.2630-10 и СанПиН 2.1.3.2630-10 сейчас являются заменой приказа 720.
[youtube.player]Міністерство охорони здоров’я СРСР
Наказ №720 від 31.07.1978 р.
(Наказ вважати чинним на території України
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я
України N 229 від 16.09.99)
Про покращення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями і посилення заходів щодо боротьби
З внутрішньолікарняними інфекціями
З метою подальшого покращення медичної допомоги хворим з гнійними захворюваннями і посилення заходів щодо боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями:
I. ЗАТВЕРДЖУЮ:
1. Інструкцію з організації та проведення санітарно-гігієнічних заходів з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в лікувально-профілактичних закладах (відділеннях хірургічного профілю, в палатах і відділеннях реанімації та інтенсивної терапії) (додаток № 1);
2. Інструкцію з бактеріологічному контролю комплексу санітарно-гігієнічних заходів в лікувально-профілактичних закладах (відділеннях хірургічного профілю, в палатах і відділеннях реанімації та інтенсивної терапії) (додаток № 2);
3.Інструкцію з бактеріологічного обстеження на виявлення носіїв патогенного стафілокока і проведення санації (додаток № 3);
4.Інструкцію з очищення (миття) та знезараження апаратів інгаляційного наркозу та штучної вентиляції легень (додаток № 4).
Міністр Б. В. Петровський
до наказу МОЗ СРСР
від 31 липня 1978 № 720
ІНСТРУКЦІЯ
З організації та проведення санітарно-гігієнічних заходів з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в лікувально-профілактичних закладах (відділеннях хірургічного профілю, в палатах і відділеннях реанімації та інтенсивної терапії)
Загальні положення
1.1. Інструкція призначена для персоналу лікувально-профілактичних установ (відділень хірургічного профілю, палат і відділень реанімації та інтенсивної терапії), а також для працівників санітарно-епідеміологічних станцій, які організовують і контролюють проведення заходів щодо неспецифічної профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.
1.2. Внутрішньолікарняні інфекції - це інфекційні захворювання, отримані хворими в лікувальних установах.
1.3. Сучасні внутрішньолікарняні інфекції в хірургічних клініках викликаються різними мікроорганізмами і клінічно проявляються в основному синдромом нагноєнь і септичних уражень.
1.4. Найчастіше серед збудників внутрішньолікарняних інфекцій резистентними до антибіотиків є штами золотистого стафілокока, синьогнійної палички, протею, кишкової палички, клебсієл, серрацій, грибів кандида, а також різні асоціації зазначених мікробів.
1.5.Джерелом внутрішньолікарняних інфекцій у хірургічних стаціонарах є хворі гострими і хронічними формами гнійно-септичних захворювань і безсимптомні носії патогенних мікроорганізмів серед хворих та персоналу.
1.6. Залежно від локалізації збудника, виділення його з організму хворого або носія відбувається через різні органи і тканини (дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, сечостатевий тракт та ін.)
1.7. Поширення збудників внутрішньолікарняних інфекцій відбуваються двома шляхами: повітряно-крапельним і контрактним. Основними чинниками передачі є повітря, руки, численні об'єкти зовнішнього середовища (білизна, перев'язувальний матеріал, інструментарій, апаратура і т. д.).
1.8. Для профілактики і боротьби з післяопераційними гнійними ускладненнями організовують та проводять комплекс санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на виявлення та ізоляцію джерел інфекції, перерву шляхів передачі. Комплекс включає: своєчасне виявлення та ізоляцію в спеціальні відділення (секції), палати хворих, у яких післяопераційний період ускладнився гнійно-септичними захворюваннями; своєчасне виявлення носіїв патогенного стафілокока і їх санацію; застосування високоефективних методів знезараження рук медичного персоналу та шкіри операційного поля; організацію централізованої стерилізації білизни, перев'язувального матеріалу, інструментів, шприців; використання методів та засобів дезінфекції для обробки різних об'єктів зовнішнього середовища (постільні речі, м'який інвентар, одяг, взуття, посуд і т. д.), що мають епідеміологічне значення в механізмі передачі внутрішньолікарняних інфекцій.
1.9. Відповідальність за проведення комплексу заходів щодо боротьби з післяопераційними ускладненнями покладається на головного лікаря та завідуючих відділеннями хірургічного профілю лікувально-профілактичних установ.
1.10. Завідувачі відділеннями разом зі старшими сестрами відділень організовують і контролюють виконання цієї Інструкції.
1.11. Старша сестра відділення проводить інструктаж середнього та молодшого медичного персоналу з виконання комплексу протиепідеміологічних заходів.
1.12. Кожен співробітник, що поступає на роботу у відділення хірургічного профілю, проходить:
- повний медичний огляд, що включає огляд оториноларинголога і стоматолога, бактеріологічне дослідження мазків зі слизової носоглотки на наявність патогенного стафілококу;
- короткий інструктаж з проведення основних санітарно-протиепідемічних заходів на дорученій даному співробітнику ділянці роботи.
1.13. Весь працюючий персонал повинен підлягати диспансерному спостереженню для своєчасного виявлення та лікування каріозних зубів, хронічних запальних захворювань носоглотки, а також для своєчасного виявлення носіїв патогенного стафілококу, особливо персонал операційного блоку, палат і відділень реанімації та інтенсивної терапії, післяопераційних палат.
1.14. Медичні огляди персоналу відділення проводять відповідно до діючої інструкції про обов'язкові медичні огляди. При виявленні відкритих запальних процесів або ознак нездужання в окремих осіб їх відсторонюють від роботи до повного одужання.
1.15. Завідувач відділення один раз на квартал організовує обстеження обслуговуючого персоналу на носійство патогенного стафілокока і у разі виявлення носіїв організовує проведення їх санації.
1.16. При виникненні внутрішньолікарняних інфекцій серед хворих проводять позачерговий медичний огляд всього персоналу відділення, а також позачергове бактеріологічне обстеження на носійство.
1.17. При виникненні в хірургічному стаціонарі внутрішньолікарняних інфекцій проводять детальне епідеміологічне обстеження, в ході якого виявляють можливі джерела інфекції, шляхи та фактори передачі і проводять заходи щодо попередження подальшого розповсюдження захворювання.
1.18. Епідеміологічне обстеження проводить епідеміолог санітарно-епідеміологічної станції.
Підготовка інструментів до операції
7.1. Передстерилізаційну обробку здійснюють ручним або механізованим способом.
7.2.Передстерилізаційну обробку ручним способом проводять у наступній послідовності:
а) попереднє ополіскування під проточною водою протягом 0,5 хвилин;
б) замочування в миючому розчині при повному зануренні виробу на 15 хвилин при температурі 50 град. C;
в) миття в миючому розчині за допомогою йоржа або ватно-марлевого тампона - 0,5 хвилини;
г) ополіскування проточною, а потім дистильованою водою 0,5 хвилини; у випадку використання миючих засобів "Лотос" або "Астра" час ополіскування рівно 1,0 хв.;
д) сушка гарячим повітрям при температурі 80 - 85 град. C до повного зникнення вологи в сухоповітряних стерилізаторах.
7.3. В якості миючого засобу використовують:
а) комплекс перекису водню з мийними засобами "Прогрес", "Тріас-А", "Лотос" або "Астра";
б) препарат "Біолот".
7.4. Механізована мийка.
Механізовану обробку інструментів проводять в мийних машинах спеціального призначення: для голок, шприців, інструментів по інструкції, яка додається до апарата.
Міністерство охорони здоров’я СРСР
Наказ №720 від 31.07.1978 р.
(Наказ вважати чинним на території України
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я
України N 229 від 16.09.99)
Про покращення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями і посилення заходів щодо боротьби
з внутрішньолікарняними інфекціями
З метою подальшого покращення медичної допомоги хворим з гнійними захворюваннями і посилення заходів щодо боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями:
I. ЗАТВЕРДЖУЮ:
1. Інструкцію з організації та проведення санітарно-гігієнічних заходів з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в лікувально-профілактичних закладах (відділеннях хірургічного профілю, в палатах і відділеннях реанімації та інтенсивної терапії) (додаток № 1);
2. Інструкцію з бактеріологічному контролю комплексу санітарно-гігієнічних заходів в лікувально-профілактичних закладах (відділеннях хірургічного профілю, в палатах і відділеннях реанімації та інтенсивної терапії) (додаток № 2);
3.Інструкцію з бактеріологічного обстеження на виявлення носіїв патогенного стафілокока і проведення санації (додаток № 3);
4.Інструкцію з очищення (миття) та знезараження апаратів інгаляційного наркозу та штучної вентиляції легень (додаток № 4).
Міністр Б. В. Петровський
до наказу МОЗ СРСР
від 31 липня 1978 № 720
ІНСТРУКЦІЯ
З організації та проведення санітарно-гігієнічних заходів з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в лікувально-профілактичних закладах (відділеннях хірургічного профілю, в палатах і відділеннях реанімації та інтенсивної терапії)
Загальні положення
1.1. Інструкція призначена для персоналу лікувально-профілактичних установ (відділень хірургічного профілю, палат і відділень реанімації та інтенсивної терапії), а також для працівників санітарно-епідеміологічних станцій, які організовують і контролюють проведення заходів щодо неспецифічної профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.
1.2. Внутрішньолікарняні інфекції - це інфекційні захворювання, отримані хворими в лікувальних установах.
1.3. Сучасні внутрішньолікарняні інфекції в хірургічних клініках викликаються різними мікроорганізмами і клінічно проявляються в основному синдромом нагноєнь і септичних уражень.
1.4. Найчастіше серед збудників внутрішньолікарняних інфекцій резистентними до антибіотиків є штами золотистого стафілокока, синьогнійної палички, протею, кишкової палички, клебсієл, серрацій, грибів кандида, а також різні асоціації зазначених мікробів.
1.5.Джерелом внутрішньолікарняних інфекцій у хірургічних стаціонарах є хворі гострими і хронічними формами гнійно-септичних захворювань і безсимптомні носії патогенних мікроорганізмів серед хворих та персоналу.
1.6. Залежно від локалізації збудника, виділення його з організму хворого або носія відбувається через різні органи і тканини (дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, сечостатевий тракт та ін.)
1.7. Поширення збудників внутрішньолікарняних інфекцій відбуваються двома шляхами: повітряно-крапельним і контрактним. Основними чинниками передачі є повітря, руки, численні об'єкти зовнішнього середовища (білизна, перев'язувальний матеріал, інструментарій, апаратура і т. д.).
1.8. Для профілактики і боротьби з післяопераційними гнійними ускладненнями організовують та проводять комплекс санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на виявлення та ізоляцію джерел інфекції, перерву шляхів передачі. Комплекс включає: своєчасне виявлення та ізоляцію в спеціальні відділення (секції), палати хворих, у яких післяопераційний період ускладнився гнійно-септичними захворюваннями; своєчасне виявлення носіїв патогенного стафілокока і їх санацію; застосування високоефективних методів знезараження рук медичного персоналу та шкіри операційного поля; організацію централізованої стерилізації білизни, перев'язувального матеріалу, інструментів, шприців; використання методів та засобів дезінфекції для обробки різних об'єктів зовнішнього середовища (постільні речі, м'який інвентар, одяг, взуття, посуд і т. д.), що мають епідеміологічне значення в механізмі передачі внутрішньолікарняних інфекцій.
1.9. Відповідальність за проведення комплексу заходів щодо боротьби з післяопераційними ускладненнями покладається на головного лікаря та завідуючих відділеннями хірургічного профілю лікувально-профілактичних установ.
1.10. Завідувачі відділеннями разом зі старшими сестрами відділень організовують і контролюють виконання цієї Інструкції.
1.11. Старша сестра відділення проводить інструктаж середнього та молодшого медичного персоналу з виконання комплексу протиепідеміологічних заходів.
1.12. Кожен співробітник, що поступає на роботу у відділення хірургічного профілю, проходить:
- повний медичний огляд, що включає огляд оториноларинголога і стоматолога, бактеріологічне дослідження мазків зі слизової носоглотки на наявність патогенного стафілококу;
- короткий інструктаж з проведення основних санітарно-протиепідемічних заходів на дорученій даному співробітнику ділянці роботи.
1.13. Весь працюючий персонал повинен підлягати диспансерному спостереженню для своєчасного виявлення та лікування каріозних зубів, хронічних запальних захворювань носоглотки, а також для своєчасного виявлення носіїв патогенного стафілококу, особливо персонал операційного блоку, палат і відділень реанімації та інтенсивної терапії, післяопераційних палат.
1.14. Медичні огляди персоналу відділення проводять відповідно до діючої інструкції про обов'язкові медичні огляди. При виявленні відкритих запальних процесів або ознак нездужання в окремих осіб їх відсторонюють від роботи до повного одужання.
1.15. Завідувач відділення один раз на квартал організовує обстеження обслуговуючого персоналу на носійство патогенного стафілокока і у разі виявлення носіїв організовує проведення їх санації.
1.16. При виникненні внутрішньолікарняних інфекцій серед хворих проводять позачерговий медичний огляд всього персоналу відділення, а також позачергове бактеріологічне обстеження на носійство.
1.17. При виникненні в хірургічному стаціонарі внутрішньолікарняних інфекцій проводять детальне епідеміологічне обстеження, в ході якого виявляють можливі джерела інфекції, шляхи та фактори передачі і проводять заходи щодо попередження подальшого розповсюдження захворювання.
1.18. Епідеміологічне обстеження проводить епідеміолог санітарно-епідеміологічної станції.
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; Нарушение авторского права страницы
[youtube.player]Приказ Минздрава СССР от 31 июля 1978 г. N 720
"Об улучшении медицинской помощи больным с гнойными хирургическими заболеваниями и усилении мероприятий по борьбе с внутрибольничной инфекцией"
См. СанПиН 2.1.3.2630-10 "Санитарно-эпидемиологические требования к организациям, осуществляющим медицинскую деятельность", утвержденные постановлением Главного государственного санитарного врача РФ от 18 мая 2010 г. N 58
В последние десятилетия в лечении гнойных ран достигнуты определенные успехи, благодаря совершенствованию методов антибактериальной терапии ран, появлению новых антибиотиков и химиопрепаратов, новым методам хирургической обработки гнойного очага, применению ферментов, гормонов и пр.
Вместе с тем, проблема хирургической и внутрибольничной гнойной инфекции приобрела особое значение в связи с увеличением частоты гнойных заболеваний и послеоперационных осложнений. В отдельных случаях некоторые гнойные заболевания (маститы, панариции и др.) клинически протекают очень остро и нередко быстро ведут к генерализации гнойного процесса и к смерти больных. Даже такие простейшие вмешательства, как внутримышечные инъекции лекарственных препаратов, у ряда больных могут вызвать развитие тяжелых по клиническому течению постинъекционных нагноений.
Рост числа гнойных хирургических заболеваний и осложнений, в том числе и внутрибольничных, является следствием целого ряда причин: изменения среды обитания микробов и их свойств, внедрения в практику все более сложных оперативных вмешательств, увеличения числа оперированных больных пожилого возраста и пр. Наряду с этим крайне неблагоприятное влияние на развитие гнойных осложнений и возникновение внутрибольничных хирургических инфекций оказывают широкое, часто нерациональное и бессистемное, применение антибиотиков, несоблюдение правил асептики и антисептики, а также нарушение санитарно-гигиенических условий в больницах и клиниках, направленных на выявление, изоляцию источников инфекции и прерывание путей ее передачи.
Руководители некоторых лечебно-профилактических учреждений не всегда обеспечивают систематическое обследование медицинского персонала на носительство патогенного стафилококка и проведение в необходимых случаях санации. В ряде лечебно-профилактических учреждений больные с гнойными процессами находятся в одних палатах вместе с больными без таких процессов, в палатах и отделениях гнойной хирургии не обеспечен строгий санитарно-гигиенический режим, не всегда проводится качественная уборка палат, помещений, обработка рук медицинского персонала, отсутствует систематический бактериологический контроль, имеются случаи нарушения правил стерилизации инструментов и материала. Как правило, не проводится детальное эпидемиологическое обследование при возникновении в отделениях хирургического профиля внутрибольничной инфекции, выявление ее источников, путей и факторов передачи, проведение мероприятий по предупреждению дальнейшего распространения.
Послеоперационные гнойные осложнения, в т.ч. и вследствие внутрибольничной инфекции, усложняют лечение больных, удлиняют время их пребывания в стационаре, сроки временной нетрудоспособности и отрицательно сказываются на исходах лечения.
Несмотря на приказ Министерства здравоохранения СССР N 380 от 16 апреля 1975 г. "О состоянии и перспективах развития лабораторной клинико-диагностической службы в стране" в ряде больниц не обеспечен тот обязательный минимум бактериологических исследований, который определен этим приказом, что отрицательно сказывается на лечении гнойных процессов с помощью антибиотиков.
Ежегодно в институтах усовершенствования врачей планируются циклы тематического усовершенствования для заведующих и врачей-хирургов хирургических отделений больниц и поликлиник по гнойной инфекции в хирургии. Однако, органы здравоохранения совершенно недостаточно уделяют внимание вопросу направления врачей-хирургов на эти циклы. Так, заявка органов здравоохранения в целом по стране в 1977 году составила 50 мест, а в 1978 году - 18 мест.
В целях дальнейшего улучшения медицинской помощи больным с гнойными заболеваниями и усиления мероприятий по борьбе с внутрибольничной инфекцией:
1. Инструкцию по организации и проведению санитарно-гигиенических мероприятий по профилактике внутрибольничных инфекций в лечебно-профилактических учреждениях (отделениях хирургического профиля, в палатах и отделениях реанимации и интенсивной терапии) (приложение N 1);
2. Инструкцию по бактериологическому контролю комплекса санитарно-гигиенических мероприятий в лечебно-профилактических учреждениях (отделениях хирургического профиля, в палатах и отделениях реанимации и интенсивной терапии) (приложение N 2).
3. Инструкцию по бактериологическому обследованию на выявление носителей патогенного стафилококка и проведению санации (приложение N 3);
4. Инструкцию по очистке (мойке) и обеззараживанию аппаратов ингаляционного наркоза и искусственной вентиляции легких (приложение N 4).
1. Министрам здравоохранения союзных республик, министрам здравоохранения автономных республик, заведующим краевыми, областными отделами здравоохранения:
а) начиная с 1978 года, принять меры по организации отделений гнойной хирургии с числом 60 и более коек в каждом в крупных многопрофильных больницах для лечения больных с хирургическими гнойными заболеваниями и осложнениями.
В больницах, в которых количество больных с такими заболеваниями недостаточно для организации отделений, концентрировать их в палатные секции или выделенные палаты;
б) обеспечить всеми лечебно-профилактическими учреждениями, а также санитарно-эпидемиологическими и дезинфекционными станциями, строгое выполнение утвержденных настоящим приказом инструкций (приложения NN 1, 2, 3, 4). С этой целью обязать руководителей указанных выше учреждений в течение 1978 года разработать подробные планы по выполнению настоящего приказа и установить строгий контроль за их своевременным и безусловным выполнением;
в) до 31 декабря 1978 года создать в каждом лечебно-профилактическом учреждении, имеющем в своем составе отделения хирургического профиля, постоянно действующую комиссию под председательством заместителя главного врача по медицинской части или опытного врача-клинициста для координации организации и проведения комплекса санитарно-гигиенических мероприятий по профилактике внутрибольничных хирургических инфекций. Установить, что комиссия не реже 1 раза в квартал проводит анализ санитарно-гигиенической обстановки в лечебно-профилактическом учреждении и на основании этого анализа представляет главному врачу соответствующие предложения;
г) с целью снижения вероятности инфицирования больных вирулентными и устойчивыми к антибиотикам больничными микроорганизмами и предупреждения послеоперационных осложнений, принять меры по организации в поликлинических условиях максимально возможного обследования больных, госпитализируемых для планового оперативного лечения, и сокращению сроков пребывания больных в стационаре до операции;
д) обязать руководителей лечебно-профилактических учреждений:
- проводить эпидемиологическое расследование каждого случая возникновения постинъекционного гнойного осложнения у больных и принимать необходимые меры по предупреждению подобных осложнений;
- для предупреждения развития в поздние сроки нагноений послеоперационных инфильтратов выписку больных с подобными осложнениями производить из стационара только после их излечения;
е) в течение 1978 года:
- определить сроки организации в крупных лечебно-профилактических учреждениях централизованных стерилизационных с учетом возможности обеспечения их необходимым оборудованием и оснащением;
- изучить потребность лечебных учреждений в установках для кондиционирования воздуха с конденсатором (воздушного и водяного охлаждения) УКВ-2 и аппаратах воздухоочистительных передвижных рециркуляционнных ВОПР-0,9 и ВОПР-1,5 для операционных, палат реанимации и интенсивной терапии, перевязочных и в соответствии с потребностью представлять заявки на эти установки во В/О "Союзмедтехника" в установленном порядке;
- принять меры по улучшению бактериологического контроля в лечебно-профилактических учреждениях в соответствии с приказом Министерства здравоохранения СССР N 380 от 16 апреля 1975 г. "О состоянии и перспективах развития лабораторной клинико-диагностической службы в стране". Установить, что лечение антибиотиками больных с гнойно-воспалительными заболеваниями и осложнениями должно обязательно проводиться с учетом данных антибиотикограммы;
2. Министрам здравоохранения союзных республик ежегодно определять потребность в повышении квалификации врачей-хирургов больниц и поликлиник по вопросам гнойной хирургии и в установленные сроки представлять заявку на их подготовку в Главное управление учебных заведений Министерства здравоохранения СССР.
3. Президенту Академии медицинских наук СССР, директорам научно-исследовательских институтов хирургического профиля, ректорам медицинских институтов союзного подчинения и институтов усовершенствования врачей, имеющих отделения хирургического профиля в клиниках, в течение 1978 года разработать мероприятия по выполнению настоящего приказа.
4. Контроль за выполнением настоящего приказа возложить на начальника Главного управления лечебно-профилактической помощи тов. Шаткина И.В., и начальника Главного санитарно-эпидемиологического управления тов. Ковшило В.Е.
Откройте актуальную версию документа прямо сейчас или получите полный доступ к системе ГАРАНТ на 3 дня бесплатно!
Если вы являетесь пользователем интернет-версии системы ГАРАНТ, вы можете открыть этот документ прямо сейчас или запросить по Горячей линии в системе.
Приказ Минздрава СССР от 31 июля 1978 г. N 720 "Об улучшении медицинской помощи больным с гнойными хирургическими заболеваниями и усилении мероприятий по борьбе с внутрибольничной инфекцией"
Текст приказа официально опубликован не был
В настоящий документ внесены изменения следующими документами:
Методические указания МУ 4.2.2942-11, утвержденные Главным государственным санитарным врачом РФ 15 июля 2011 г.
[youtube.player]Читайте также: