Облік і аудит шпора

Тема: Шпоры по основам аудита на экзамен

Вопросы к экзамену:

1. Кодекс этики аудиторов РФ. Содержание, основные положения и принципы.

2. Использование работы внутренних аудиторов внешними аудиторами в процессе проведения аудиторской проверки в соответствии с федеральным стандартом №22.

4. Понятие обязательного и инициативного аудита. Сущность и назначение. Аудит по специальным аудиторским заданиям.

6. Права и обязанности аудиторов и аудиторских организаций. Аудиторская тайна.

8. Аудиторская выборка. Сущность и назначение. Применение выборки в процессе аудиторской проверки.

10. Подготовка аудиторской проверки. Выбор клиента, источники информации об аудируемом лице, экспресс-анализ состояния его деятельности.

12. Контроль качества работы аудиторов. Необходимость контроля качества аудиторской проверки. Инструменты контроля качества.

13. Становление и развитие аудита за рубежом и в Российской Федерации.

14. Составление программы аудиторской проверки. Роль и значение внутрифирменных стандартов аудиторской организации и индивидуальных аудиторов. Виды стандартов.

15. Виды сопутствующих услуг, оказываемых аудиторскими организациями и индивидуальными аудиторами, и их характеристика.

16. (плюс 24 вопрос) Изучение и оценка системы бухгалтерского учета в процессе проведения аудиторской проверки.

17. Лицензирование аудиторской деятельности как форма контроля государства за соблюдением законодательства в области аудита. Порядок выдачи и аннулирования лицензий.

19. Обязательный аудит. Понятия и критерии, установленные законодательством. Особенности организации обязательных аудиторских проверок унитарных и муниципальных организаций и организаций, в которых доля уставного капитала государства составляет 25 и более процентов. Страхование при проведении обязательного аудита.

20. Использование работы эксперта в аудиторской детальности.

21. Уполномоченный федеральный орган государственного регулирования аудиторской деятельности и его функции.

22. Договор на осуществление аудиторской деятельности, его структура и содержание. Подготовка к заключению договора. Правовая оценка договоров на проведение аудиторской проверки и оказания иных аудиторских услуг.

23. Законодательные и нормативные документы, регламентирующие аудиторскую деятельность в Российской Федерации.

24. Изучение и оценка системы внутреннего контроля в процессе проведения аудиторской проверки.

25. Независимость аудиторов, аудиторских организаций и индивидуальных аудиторов.

26. Оценка аудитором результатов аудиторской проверки. Оценка влияния выявленных нарушений на результаты деятельности аудируемого лица.

27. Стандарты аудиторской деятельности как единые требования к порядку осуществления аудиторской деятельности. Федеральные и внутренние стандарты.

28. Права и обязанности аудируемых лиц, заключивших договор на оказание аудиторских услуг.

\29. Международные стандарты аудита. Цели и задачи.

31. Внутренние аудиторские стандарты. Их сущность и назначение.

32. Характеристика модифицированных аудиторских заключений.

33. Аудиторские организации. Понятие, классификация и структура.

35. Система регулирования аудиторской деятельности в Российской Федерации.

36. Дата подписания аудиторского заключения и отражения в нем событий, произошедших после отчетной даты.

37. Аудит в условиях компьютерной обработки данных. Особенности осуществления аудиторской проверки при использовании компьютеров.

38. Использование работы другой аудиторской организации, использование работы эксперта.

39. Понятие аудиторской деятельности. Цели и задачи аудиторской деятельности. Отличие аудита от ревизии, судебно-бух. экспертизы, налоговой проверки.

40. Письмо о согласии аудиторской организации на проведение аудита.

41. Аналитические процедуры.

43. Аккредитованные профессиональные аудиторские объединения. Их назначение и функции.

47. Составление общего плана аудита и определение временных границ проверки. Подбор группы аудиторов в аудиторской организации для проведения аудиторской проверки аудируемого лица.

48. Понятие внешнего и внутреннего аудита. Сущность и назначение.

49. Система финансового контроля в Российской Федерации. Общая характеристика. Роль и место аудита в общей системе финансового контроля РФ.

50. Ответственность за нарушение законодательства об аудите аудируемыми лицами, аудиторскими организациями и индивидуальными аудиторами.

51. Совет по аудиторской деятельности при уполномоченном федеральном органе, его назначение и функции.

52. Виды аудиторских рисков. Оценка предпринимательского и аудиторского рисков. Составляющие аудиторского риска.

Если вам нужна помощь в написании работы, то рекомендуем обратиться к профессионалам. Более 70 000 авторов готовы помочь вам прямо сейчас. Бесплатные корректировки и доработки. Узнайте стоимость своей работы

Книга позволит быстро получить основные знания по предмету, повторить пройденный материал, а также качественно подготовиться и успешно сдать зачет и экзамен.

Целью аудита согласно закона является выражение независимого мнения о достоверности финансовой (бухгалтерской) отчетности аудируемых лиц и соответствии порядка ведения бухгалтерского учета законодательству Российской Федерации.

Аудит: Шпаргалка скачать fb2, epub, pdf, txt бесплатно

Книга позволит быстро получить основные знания по предмету повторить пройденный материал, а также качественно подготовиться и успешно сдать зачет и экзамен.

В данном издании раскрывается экономическая сущность последствий внесения изменений в учетную политику организации, а также изменений оценочных значений, представлены принципы их отражения в бухгалтерском и налоговом учете.

Большое внимание уделено вопросу соблюдения принципа сопоставимости в бухгалтерском учете и отчетности в связи с пересмотром учетной политики в отношении различных объектов учета. В работе рассмотрены как случаи пересмотра учетной политики в соответствии с последними изменениями нормативных документов по бухгалтерскому учету и налогообложению (отмена в бухгалтерском учете необходимости пересчета поступивших авансов в иностранной валюте; отмена метода ЛИФО для оценки материально-производственных запасов при их выбытии; появление нового способа отражения в учете текущего налога на прибыль и др.), так и случаи пересмотра учетной политики по иным основаниям.

Издание предназначено для бухгалтеров, аудиторов, студентов высших и средних учебных заведений.

В издании рассматриваются различные ситуации, возникающие при использовании организацией или индивидуальным предпринимателем чужого имущества.

В частности, большое внимание уделяется арендным отношениям, в том числе улучшению арендованного имущества, коммунальным платежам при аренде, аренде жилья, аренде транспортных средств, аренде с правом выкупа, безвозмездному пользованию имуществом (ссуде) и т.д.

Анализируются основные положения договора проката и договора лизинга.

Сегодня многие организации осуществляют расширение своего бизнеса путем создания филиалов в разных субъектах Российской Федерации.

В настоящем издании рассматриваются наиболее часто возникающие вопросы, связанные с порядком исчисления и уплаты федеральных, региональных и местных налогов при многоуровневой структуре организации, включающей филиалы, которые для целей налогообложения могут являться ответственными обособленными подразделениями на территории субъекта Российской Федерации по уплате налогов.

Издание предназначено для руководителей и главных бухгалтеров предприятий различных организационно-правовых форм, аудиторов. Материалы, изложенные в данном издании, могут быть также использованы при преподавании курса налогообложения в учебных заведениях.

Одной из острых ситуаций современной России является проблема реализации социальной поддержки граждан, имеющих детей. В связи с этим в действующее законодательство вносятся изменения, которые затронули вопросы пособий на детей. Данная книга посвящена изменениям, связанным с размерами пособий на детей, указанием субъектов-получателей данных пособий, определением гарантий при регулировании данных отношений, учетом и налогообложением указанных выплат и т.д.

В данном пособии автор рассматривает порядок оформления документов для выплаты данных пособий, указывает органы, ответственные за оформление и выплату пособий, и их обязанности в этой сфере отношений, освещает права лиц, имеющих детей и т.д. В книге рассмотрена такая новинка законодательства, как единовременная выплата определенной денежной суммы (материнский капитал) матери по достижении вторым ребенком возраста трех лет, цели, порядок, особенности учета и налогообложения этой выплаты.

Книга ориентирована на работодателей, кадровых работников организации и бухгалтеров.

Задаваться такими вопросами вполне логично, и не только с чисто познавательной точки зрения.

. 2. Аудиторська діяльність

Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб. Прибуток (доход) від аудиторської діяльності оподатковується згідно з чинним законодавством.

3.Програми аудиту (ПА)

ПА включає розробку конкретних задач, заходів і процедур для кожного об’єкта А і виду робіт:

1 етап – А оцінка організації і стану б/о, внутрішнього А. Об’єкти А на даному етапі: наявність установчих документів, реальність балансових даних, вибіркова перевірка бух даних, аудит висновок за минулий період, організація внутр контролю.

2 етап – А перевірка фінансово-виробничої діял-ті. Об’єкти: установчі документи, формування та зміни статутного капіталу, наявність і використання кредитних ресурсів; грошові кошти, ОЗ і НМА; матеріальні запаси; розрахунки; виробничі витрати, дохід, фін результати.

3 етап – консультаційні послуги і рекомендації по виправленню недоліків, звіт аудитора.

4. Ауд ризик та його суть

Проведення аудиту завжди супроводжується певним ступенем ризику, це питання є дуже важливим при попередній оцінці стану клієнта. Про це можна судити навіть з того, що аудиторському ризику приділяється в шести діючих національних нормативах аудиту, які затверджені АПУ.

Т.ч. аудиторський ризик – це помилкове підтвердження аудитором достовірності фінансової звітності, яка у подальшій перевірці не підтверджена іншими аудиторами або контролюючими органами.

З аудитом фінансової звітності безпосередньо пов’язано кілька аспектів ризику – 2 основних види ризику: 1) аудиторський ризик; 2) ризик для бізнесу (аудитора, фірми).

Аудиторський ризик полягає в наступному: аудитор дійшов висновку, що фінансова звітність складена правильно і на цій підставі в аудиторському висновку стверджується без застереження, а у дійсності є істотні похибки.

Ризик для бізнесу – аудитор, аудиторська фірма може потерпіти невдач у взаємовідносинах з клієнтом, навіть, тоді, коли надано правильний аудиторський висновок. Це можливо у випадках розголошення конфіденційності аудиторського висновку, відсутності рекомендацій щодо прогнозування діяльності клієнта на перспективу, тощо.

Загальноприйняті стандарти аудиту потребують щоб аудитор володів знаннями системи внутрішньогосподарського контролю для збирання аудиторських свідчень. Вивчивши цю систему аудитор оцінює можливість виявлення помилок і запобігання їм, а також відхилення від нормативів.

Така оцінка включає застосування конкретних процедур, які знижують вірогідність того, що помилки і відхилення від норм можуть виникнути, будуть виявлені і своєчасно усунені – оцінка ризику контролю.

Ступінь аудиторського ризику ґрунтується на експертній оцінці аудитора.

5. Аудиторські докази.

Відповідно до нормативу №14 “Аудиторські докази” аудитор повинен одержати таку кількість аудиторських доказів, яка б забезпечила спроможність зробити необхідні висновки, при використанні яких буде підготовлено аудиторський висновок. Аудиторські докази одержуються в результаті належного поєднання тестів систем контролю та процедур перевірки на суттєвість. Термін "Аудиторські докази" означає інформацію, одержану аудитором для вироблення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку та звіту. Аудиторські докази складаються з первинних документів та облікових записів, що кладуться в основу фінансової звітності, а також підтверджувальної інформації з інших джерел.

Види аудиторських доказів. Зміст аудиторських доказів залежить від способів їх отримання. В одному випадку аудитор проводить незалежну процедуру виявлення стану об’єкта контролю, в результаті чого отримує об’єктивну і повну його характеристику (прямі докази). В інших випадках він використовує данні внутрішнього контролю, інформацію, отриману від адміністрації або третіх осіб (постачальників, покупців та ін.). при цьому аудитор отримує другорядні докази про стан об’єктів контролю, до яких він повинен відноситись з обережністю, так як на практиці виявляються факти, що спростовують достовірність другорядних доказів. Ознайомлення з матеріалами попередніх перевірок і результатами проведення внутрішньогосподарського контролю є другорядним доказом правильності ведення БО і достовірності даних бухгалтерської звітності.

При одержанні аудиторських доказів шляхом впровадження тестів систем контролю аудитор повинен розглянути достатність та належність аудиторських доказів для обґрунтування оцінки розміру ризику невідповідності внутрішнього контролю.

Надійність аудиторських доказів залежить від джерела їх отримання - внутрішнього чи зовнішнього, а також від їх характеру. За характером існують візуальні, документальні та усні докази. Хоча надійність аудиторських доказів залежить від конкретних обставин, допомогти оцінити надійність аудиторських доказів можуть подані нижче узагальнення:

Аудиторські докази із зовнішніх джерел (наприклад, підтвердження, одержане від третьої особи) більш надійні, ніж ті, що отримані з внутрішніх джерел.

Аудиторські докази, одержані з внутрішніх джерел інформації підприємства, яке перевіряється, надійніші в разі наявності ефективних систем обліку та внутрішнього контролю. Аудиторські докази, одержані безпосередньо аудитором від результатів проведених тестів, надійніші, ніж ті, що одержані від працівників підприємства. Аудиторські докази у формі документів чи письмових подань надійніші, ніж усні подання.

Аудиторські докази є переконливішими, якщо вони отримуються з різних джерел або джерел різного характеру і коли вони відповідають один одному. При неможливості одержання достатніх належних аудиторських доказів аудитор має висловити позитивний висновок з застереженнями або негативний висновок.

Види аудиту: за формою і метою здійснення аудиту розрізняють: зовнішній і внутрішній аудит. Основна різниця між ними полягає в тому, що внутрішній аудит проводиться усередині даної організації за вимогою її керівництва аудитором, який працює в тій же організації. Тому у виконанні своїх функцій він є певною мірою залежним від керівництва підприємства. Внутрішній аудит можна розглядати як невід’ємну частину загальної системи контролю, який у відповідності з нац. і міжнародними нормативами виконує функції: а) аналіз системи обліку та внутрішнього контролю; б) вивчення ек. ефективності управлінських рішень на різних рівнях господарювання; в) аналіз адекватності політики в сфері менеджменту; г) розробка політики управлінських рішень. Разом із внутрішнім аудитом широке розповсюдження отримав зовнішній аудит, який проводять окремі аудиторські фірми. Метою та завданням зовнішнього аудиту є оцінка і підтвердження достовірності фін. звітності клієнта. Зовнішній аудит може бути добровільним (ініціативним), тобто коли він проводиться по заяві зацікавленої сторони, і обов’язковим згідно чинного законодавства.

13. Відповідальність а-ра і їх форм.

Аудитор відповідає за аудиторський висновок про фінансову звітність і не повинен відповідати за виявлення абсолютно всіх фактів шахрайства і помилок, які впливають на достовірність висновку. Проте, аудитор повинен отримати гарантію відсутності істотних випадків такого роду для написання позитивного аудиторського висновку. Тому аудитор несе відповідальність за правильність і відповідність використання під час аудиторських процедур, перевірки і за остаточну думку в аудиторському висновку, який складається за результатами проведеної аудиторської перевірки.

Крім цього аудитор несе відповідальність (матеріальну) в межах умов підписаного договору за порушення, пов’язані з невідповідним використанням своїх обов’язків, які стали причиною матеріальних збитків клієнта.

Ще під час планування аудиторської перевірки аудитор повинен оцінити ризик того, що помилки та шахрайство можуть спричинити значні перекручення у фінансовій звітності підприємства і звернутися до керівництва підприємства запитом про те, чи всі помилки та випадки шахрайства документально оформленні і представлені йому.

Під час перевірки повноти і достовірності фінансової звітності аудитор може виявити шахрайство (помилку), які прямо вказують на це, тобто відхилення від законодавчих актів, правил методології БО, прийнятої облікової політики на підприємстві. На підставі зробленої оцінки ризику аудитор повинен вибрати такі процедури, які дадуть впевненість, що перекручення звітності будуть виявлені.

14 Відп-ть кер-ва п-ва при проведенні аудиту

Керівництво господарюючого суб'єкта відповідно до законів України несе персональну відповідальність за повноту та достовірність бухгалтерських та інших документів, які надаються аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту. В разі виявлення фактів недостовірності або неповноти бухгалтерських документів аудитор (аудиторська фірма) зобов'язаний повідомити замовника не пізніше дня закінчення перевірки або надання інших послуг.

40.Діяльність Аудиторської палати України

Термін повноважень членів Аудиторської палати України не може перевищувати п'яти років. Термін повноважень членів Аудиторської палати України першого скликання не може перевищувати трьох років. Персональний склад Аудиторської палати України підлягає щорічній ротації в кількості не менше трьох членів. Ротація здійснюється на підставі визначення особистого рейтингу членів Аудиторської палати України шляхом таємного анкетування аудиторів України. Результати анкетування затверджуються Аудиторською палатою України. Призначення нових членів Аудиторської палати України замість вибулих здійснюється у встановленому порядку. Всі рішення Аудиторської палати України приймаються на її засіданні простою більшістю голосів при наявності двох третіх її членів, за винятком рішень, передбачених частиною другою статті 14 цього Закону. В окремих випадках, що підлягають визначенню в Статуті Аудиторської палати України, рішення можуть прийматися шляхом письмового опитування. При рівності голосів перевага надається рішенню, за яке проголосував головуючий. Засідання Аудиторської палати України веде головуючий, функції якого виконують по черзі всі члени палати в алфавітному порядку їх прізвищ. Члени Аудиторської палати України виконують свої обов'язки на громадських засадах. Матеріальні витрати на сертифікацію покриваються за рахунок осіб, що претендують на отримання сертифікатів, у розмірах, які визначаються Аудиторською палатою України.

42. Достатність і належність ауд доказів

Критерії дост-ті та належності взаєм пов'язані і стосуються ауд доказів, одерж як при тестуванні систем контролю, так і при проведенні процедур перевірки на суттєвість. Достатність є виміром кількості ау доказів,

належність є виміром їх якості та надійності, а також їх відповідності конкретному твердженню. Як правило, аудитор вважає за необхідне спиратися на аудиторські докази, що мають не тільки

достатній, й переконливий характер, і часто вишукує ауд докази в різних джерелах інформації або різного характеру для

підтвердження одного й того ж твердження.

На ауди думку про достатність і належність ауд доказів впливають такі фактори, як: оцінка а-ром х-ру та розміру ризику, притаманних як на рівні фін

зв-ті, так і на рівні залишків на рахунку чи класу оп-й;

характер систем обліку та вн контролю і оцінка ризиків контролю; суттєвість питань, які вивчаються і розглядаються; досвід, набутий протягом попередніх ауд перевірок;

р-ти ауд процедур, включно з можливими виявленими випадками шахрайства чи помилок; джерело та надійність наявної

59, 64 Етапи провед а-ту НМА і ін нем. активів

Напрямки і послідовність контролю:

1) перевірка обґрунтованості складу НМА на 1-ше число початку ревізованого періоду: а) по об’єктах, які внесені засновниками підприємства в СФ; б) по об’єктах, які придбані за плату; в) по об’єктах, які одержані безкоштовно від юридичних та фізичних осіб; г) перевірка операцій з надходжень НМА на протязі ревізованого періоду (Д Т 04).

2) перевірка операцій по реалізації НМА і передачі безкоштовно іншим підприємствам.

3) перевірка обґрунтованості нарахування зносу НМА і їх списання як використаних.

4) контроль правильності і обґрунтованості бухгалтерських записів в облікових реєстрах і звітності

49., 56 Етапи пров-ня розрах-в з пок-ми і замов-ми, постач-ками і підряд-ми

Етапи аудиту розрахунків: 1) необхідно встановити, чи не є відображена в балансі заборгованість простроченою. Це встановлюється співставленням термінів розрахунків, вказаних в договорах, рахунках-фактурах. Реальна картина наявності простроченої ДЗ і КЗ дає можливість більш чітко розрахувати ек. показники щодо визначення фінансового стану підприємства. 2) розглядається ДЗ і КЗ по яким минув термін позову. Термін позову – 3 роки, тому спочатку треба встановити наявність ДЗ, за якою минув термін позову. Це встановлюється шляхом співставлення дат розрахункових документів, договорів на відвантаження товарів, продукції з документами їх оплати. Після цього перевіряється правильність списання підприємством ДЗ по якій минув термін позову. Згідно ст. 9, 8, 7 з-ну України “Про оподаткування прибутку” ця заборгованість повинна відноситись на збитки. Далі аудитор перевіряє дії обліковців щодо подальшого відображення в обліку списаної на збитки заборгованості. Не дивлячись, що ДЗ зникає з активу балансу, але її необхідно обліковувати на позабалансовому рахунку 5р.

3) встановлення наявності КЗ з простроченим терміном позову та перевіряється правильність списання. особливу увагу аудитор повинен приділити розгляду питання, пов’язаного зі списанням, ним визначаються причини списання і розглядається їх обґрунтованість (наприклад: визнання дебітора банкротом ще не є підставою для списання ДЗ, вона списується тільки при рішенні арбітражного суду).

4) розглядається порядок обліку розрахунків, визначається реальна заборгованість, відображена в балансі. Для перевірки реальності заборгованості застосовують процедури: запити у дебіторів і кредиторів щодо підтвердження заборгованості, отримання інформації від зовнішніх і внутрішніх не залежних від бухгалтерії джерел, вимагання проведення звірки заборгованості з контрагентами.

70. Загальний план аудиту

У Нац нормативі N 06 "Док оформлення ауд перевірки" підкреслено, що робоча док-я допомагає в пл-ні та проведенні аудиту. Тобто підкреслюється доцільність і необхідність док оформлення пл-ня аудиту. Аудиторові слід розробити і док оформити заг план аудиту, визначити в ньому істотність помилок, а потім зд-ти аудит за цим планом.

Заг план аудиту розр-ся настільки детально, щоб а-р мав мож-ть завдяки йому підготувати програму аудиту. В свою чергу програма аудиту, її зміст та розмір залежать від розміру, виду і специфіки п-ва, умов договору на пров-ня аудиту, а також особливостей методики і техніки, що їх використовує аудитор під час перевірки.

Під час розробки загального плану аудитор здійснює аналіз наступних питань:

Читайте также: