Приказ 325 моз украины внутрибольничная инфекция
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 15.06.2007 р. № 325
Зареєстровано в Міністерстві
Про затвердження Показників якості імунобіологічних препаратів (вакцин та анатоксинів)
1. Затвердити Показники якості імунобіологічних препаратів (вакцин та анатоксинів), що додаються.
2. Директору Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренку А.М. забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра охорони здоров’я, головного державного санітарного лікаря С.П. Бережнова.
| Міністр | Ю.О. Гайдаєв |
охорони здоров’я України
від 15.06.2007 р. № 325
Зареєстровано в Міністерстві
ПОКАЗНИКИ
якості імунобіологічних препаратів
(вакцин та анатоксинів)
Основними показниками якості імунобіологічних препаратів (вакцин та анатоксинів) є такі загальноприйняті показники – реактогенність, імуногенність та епідеміологічна ефективність. На підставі аналізу даних післямаркетингового моніторингу щодо реактогенності вакцин та анатоксинів Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.02.2006 № 48, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.06.2006 за № 665/12539 (далі – Календар профілактичних щеплень в Україні), даних клініко-епідеміологічних спостережень за їх реактогенністю та імуногенністю та даних Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо їх безпеки та ефективності розроблені ці Показники якості імунобіологічних препаратів (вакцин та анатоксинів) в Україні.
Терміни, які вживаються в цьому документі, мають такі значення:
Показники якості показники, які є обов’язковими для всіх вакцин, що пропонуються до використання в Україні, як на етапі подання документів з метою реєстрації препарату в Україні, так і для використання раніше зареєстрованих.
Вакцини гетерогенний клас антибактеріальних лікарських засобів, що містять антигенні речовини, здатні до стимулювання активного імунітету проти збудника інфекційної хвороби або токсину, або інших важливих антигенних речовин, створених цим збудником. Вакцини для застосування у людини можуть містити: організми, інактивовані хімічним або фізичним засобом, що мають адекватні імуногенні властивості;
живі організми, які від природи є авірулентними або які пройшли обробку для послаблення їхньої вірулентності з одночасним збереженням адекватних імуногенних властивостей;
антигени, з організмів, у яких вони є секретами, або вироблені за допомогою технології рекомбінації ДНК. Антигени можуть використовуватись у своєму природному вигляді або можуть бути детоксифіковані хімічним або фізичним шляхом та можуть бути з’єднані, полімеризовані або зв’язані з носієм для збільшення їх імуногенності (стандарт Європейської фармакопеї 1998:0153).
Вакцинація щеплення за допомогою вакцин або анатоксинів.
Комбіновані препарати, призначені для захисту від декількох вакцини інфекційних хвороб, що можуть бути викликані різними штамами, різними мікроорганізмами чи серотипами мікроорганізмів.
Активна вакцинація, проведена протягом деякого часу імунізація для забезпечення тривалого захисту організму людини.
Імуногенність здатність вакцини утворювати гуморальний (визначені рівні антитіл у відсотках) і/або клітинно-опосередкований імунітет.
Сероконверсія продукування або збільшення концентрації антитіл, що розглядається як перехід від серонегативної до серопозитивної реакції, або як клінічно значиме збільшення заданого рівня антитіл, що демонструє імуногенність вакцини.
Захисний титр титр антитіл, що захищає проти визначених інфекцій.
Реактогенність патологічні явища, що виникають унаслідок вакцинації. Дані явища можуть бути місцевими або загальними. Відсоток реакцій визначається від загальної кількості щеплених даною вакциною.
В Україні для активної імунізації відповідно до Календаря профілактичних щеплень в Україні можуть використовуватись тільки вакцини та анатоксини, що відповідають показникам якості, а саме:
– реактогенність за даними клініко-епідеміологічних досліджень, проведених в Україні, та моніторингу післявакцинальних реакцій та ускладнень повинна становити:
частота місцевих реакцій – не більше 25%;
частота загальних реакцій – не більше 15%;
частота ускладнень розраховується на 100 тис. щеплених та не повинна перевищувати показники, отримані при проведенні клініко-епідеміологічних досліджень;
– імуногенність вакцини (визначення відсотка сероконверсії серед щеплених даною вакциною відповідно до значень захисних титрів антитіл) за даними клініко-епідеміологічних досліджень, має бути більше 90%; для комбінованих вакцин кожен компонент вакцини повинен відповідати даному показнику;
– при наявності даних в Україні не менше ніж за 5 років використання вакцини визначається її епідеміологічна ефективність;
коефіцієнт епідеміологічної ефективності розраховується у відсотках для кожної вікової групи, щепленої вакциною одного виробника за такою формулою:
E – коефіцієнт, що відображає питому вагу осіб, які були щеплені, захист яких забезпечений вакцинацією;
P1 – кількість захворілих серед не щеплених;
P2 – кількість захворілих серед щеплених;
– наявність даних за динамікою зниження захворюваності щодо інфекції (інфекцій), проти яких призначена дана вакцина, за останні 5 років не менше ніж за 2 країнами, де вона використовувалася.
Застосовуються вакцини та анатоксини які зареєстровані відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 06.12.2001 № 486, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2002 за № 204/6492.
| Директор Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду | А.М. Пономаренко |
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим
I. Загальні положення
Ці Правила встановлюють загальні вимоги до поводження з медичними відходами в закладах охорони здоров’я з метою попередження їх негативного впливу на життя, здоров'я населення та довкілля і визначають порядок збирання, перевезення, зберігання, сортування, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знезараження, захоронення, знищення медичних відходів.
II. Категорії відходів
Медичні відходи поділяються на такі категорії:
категорія А - епідемічно безпечні медичні відходи;
категорія В - епідемічно небезпечні медичні відходи;
категорія С - токсикологічно небезпечні медичні відходи;
категорія D - радіологічно небезпечні медичні відходи.
III. Загальні вимоги до організації системи поводження з відходами
1. Система поводження з відходами складається з таких етапів: збирання та сортування відходів; маркування відходів; знезараження (дезінфекція) відходів; транспортування і перенесення відходів у корпусні/міжкорпусні (накопичувальні) контейнери в межах закладу, де вони утворюються; утилізація відходів (тих, що можуть підлягати утилізації); захоронення відходів (лише для відходів категорії А).
2. Медичні відходи, що становлять небезпеку для здоров’я людини, не можуть накопичуватися, тимчасово зберігатися, транспортуватися, знищуватися разом з іншими відходами.
3. Змішування відходів різних категорій не допускається.
IV. Вимоги до відходів категорії А
1. До відходів категорії А належать такі види відходів:
харчові відходи всіх відділень закладу, крім інфекційних, у тому числі венерологічних та фтизіатричних;
відходи, що не мали контакту з біологічними рідинами пацієнтів, інфекційними та шкірно-венерологічними хворими;
побутові відходи (тверді, великогабаритні, ремонтні) всіх відділень закладу, крім інфекційних, у тому числі венерологічних та фтизіатричних.
2. Збирання харчових відходів здійснюється роздільно від інших відходів у багаторазові ємності або одноразові пакети, встановлені в приміщеннях харчоблоків, їдальнях і буфетних.
3. Тимчасове зберігання харчових відходів в окремих спеціальних контейнерах за відсутності спеціально виділеного холодильного обладнання допускається не більше 24 годин.
V. Вимоги до відходів категорії В
1. До відходів категорії В належать інфіковані та потенційно інфіковані відходи, які мали контакт з біологічними середовищами інфікованого матеріалу:
використаний медичний інструмент (гострі предмети: голки, шприці, скальпелі та їх леза, предметні скельця, ампули, порожні пробірки, битий скляний посуд, вазофікси, пір'я, піпетки, ланцети тощо);
предмети, забруднені кров’ю або іншими біологічними рідинами;
органічні медичні відходи хворих (тканини, органи, частини тіла, плацента, ембріони тощо);
харчові відходи з інфекційних відділень закладу;
відходи, що утворилися в результаті діяльності медичних лабораторій;
відходи лікувально-діагностичних підрозділів закладів та диспансерів, забруднених мокротинням пацієнтів, мікробіологічних лабораторій, що здійснюють роботи із збудниками туберкульозу.
2. Відходи, визначені у пункті 1 цього розділу, підлягають обов’язковому знезараженню (дезінфекції) фізичними методами (термічними, мікрохвильовими, радіаційними тощо). Застосування хімічних методів дезінфекції допускається тільки для знезараження харчових відходів з відділень інфекційних хворих, а також при організації первинних протиепідемічних заходів в осередках інфекції.
3. При збиранні відходів категорії В забороняється:
руйнувати, розрізати медичні відходи, у тому числі використані системи для внутрішньовенних інфузій, з метою їх знезараження;
знімати голку зі шприца після його використання;
здійснювати будь-які операції з відходами без рукавичок або необхідних засобів індивідуального захисту і спецодягу.
4 Для збирання гострих предметів слід використовувати вологостійкі ємності (контейнери), що не проколюються. Ємність повинна мати кришку, що щільно прилягає та унеможливлює її безконтрольне розкриття.
5. Для збирання органічних, рідких відходів категорії В (кров, промивні, дренажні рідини тощо) використовують герметичні вологостійкі ємкості (контейнери), що унеможливлюють їх безконтрольне відкриття.
VI. Вимоги до медичних відходів категорії С
1. До відходів категорії С, що можуть становити загрозу хімічного характеру, належать:
лікарські, діагностичні, дезінфекційні засоби;
елементи живлення, предмети, що містять ртуть, прилади і обладнання, що містять важкі метали;
відходи, що утворились в результаті експлуатації обладнання, транспорту, систем освітлення тощо.
2. Зазначені у пункті 1 цього розділу відходи збирають у марковані ємності з кришками, які щільно прилягають, та зберігають у спеціально виділених приміщеннях.
VII. Вимоги щодо медичних відходів категорії D
1. До відходів категорії D належать всі матеріали, що утворюються в результаті використання радіоізотопів у медичних та/або наукових цілях у будь-якому агрегатному стані, що перевищують допустимі рівні, встановлені нормами радіаційної безпеки.
2. Збирання, зберігання, транспортування та видалення відходів категорії D здійснюються відповідно до вимог законодавства України щодо поводження з радіоактивними відходами, нормами радіаційної безпеки.
Наказ МОЗ України № 635 від 09.09.2014 "Про затвердження Методичних рекомендацій ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів у закладах охорони здоров'я"
І. Загальні положення
Методичні рекомендації ведення обліку лікарських засобів та медичних
виробів у закладах охорони здоров’я визначають загальний механізм
формування в обліку інформації про лікарські засоби та медичні вироби у
матеріальній і грошовій формі як запасів.
ІІ. Облік лікарських засобів та медичних виробів у відділеннях закладу охорони здоров’я
1. Облік ЛЗ та МВ ведеться матеріально відповідальними особами
відділень за найменуваннями за кожним лікарським засобом у кількісному
2. Матеріально відповідальні особи відділень повинні дотримуватися вимог щодо: умов зберігання ЛЗ та МВ; своєчасного оприбуткування отриманих зі складу та видачі на пости (маніпуляційні кімнати) ЛЗ та МВ; дотримання термінів щодо складання звітності за отриманими від складу, виданими на пости (маніпуляційні кімнати) та використаними ЛЗ та МВ, а також своєчасного подання відділеннями звітів до бухгалтерської служби закладу охорони здоров’я.
3. У кожному відділенні отримані зі складу запаси відображаються
надходженням у Журналі обліку отриманих і використаних лікарських засобів та медичних виробів.
ІV. Облік лікарських засобів та медичних виробів на постах (у маніпуляційних кімнатах)
1. На пости (у маніпуляційні кімнати) видача ЛЗ та МВ здійснюється
головними (старшими) медичними сестрами відділень відповідно до листків-
2. Медичними сестрами постів (маніпуляційних кімнат) ведеться Журнал
обліку фактично отриманих і використаних лікарських засобів та медичних
виробів постами (маніпуляційними кімнатами).
Наказ МОЗ № 11 від 21.01.2010
1. Загальні положення
1.1. Цей Порядок визначає механізм провадження діяльності закладами охорони здоров'я України у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин.
1.2. У закладах охорони здоров'я наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори повинні зберігатися в окремих приміщеннях, обладнаних згідно з Вимогами до об'єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів.
1.3. Приміщення, сейфи та металеві шафи в закладах охорони здоров'я, де зберігаються наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, після операцій з ними повинні замикатися, а після закінчення робочого дня - опечатуватися чи опломбовуватися і здаватися під охорону.
1.4. Ключі від сейфів, металевих шаф і приміщень, де зберігаються наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, та пломбіратори повинні зберігатись у осіб, уповноважених наказом керівника закладу охорони здоров'я відповідальними за їх схоронність.
1.5. Право доступу в кімнати закладу охорони здоров'я, де зберігаються наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, мають особи, які за наказом керівника закладу охорони здоров'я допущені до роботи, пов'язаної з обігом зазначених засобів і речовин.
1.6. Порожні ампули з-під використаних наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів щодня, за винятком вихідних і святкових днів, повинні здаватись матеріально відповідальними особами комісії по знищенню порожніх ампул з-під використаних наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.
3. Правила обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я:
3.1. Лікувально-профілактичним закладам лікарські засоби, вироби медичного призначення відпускаються згідно з вимогами-замовленнями, порядок оформлення яких визначено Правилами виписування рецептів.
3.2. На внутрішній поверхні дверцят сейфів і металевих шаф повинні бути зроблені відповідні написи: "Наркотичні засоби", "Психотропні речовини", "Прекурсори"- за переліком засобів і речовин, що в них зберігаються.
3.3. У лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я у місцях зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, крім списків цих засобів з вищими разовими і добовими дозами, повинні бути таблиці антидотів (протиотрут) на випадок отруєнь згаданими вище засобами і речовинами.
3.4. У лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я введення парентеральних форм наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів хворим повинно здійснюватися тільки медичними працівниками цього закладу, а використання інших форм наркотичних засобів, сихотропних речовин та прекурсорів -у присутності медичних працівників цього закладу з обов'язковою відміткою про це в листку призначень наркотичних і психотропних лікарських засобів, в історії хвороби, амбулаторній карті або в іншій первинній медичній документації, визначеній МОЗ.
3.5. У відділеннях, кабінетах лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори повинні обліковуватися в журналі обліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у відділеннях і кабінетах лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я.
Журнали обліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у відділеннях і кабінетах лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я повинні бути пронумеровані, прошнуровані і завірені печаткою лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я та підписом керівника.
Структура та функції приймального відділення.
Обслуговування пацієнтів в стаціонарі починається в приймальному відділенні. Приймальний покій - важливе лікувально-діагностичне відділення, призначене для реєстрації, прийому, первинного огляду, антропометрії, санітарно-гігієнічної обробки надійшли хворих і надання кваліфікованої (невідкладної) медичної допомоги. Тому, наскільки професійно, швидко і організовано діє медичний персонал цього відділення, в певній мірі залежить успіх подальшого лікування хворого, а при невідкладних (ургентних) станах - і його життя.
Кожен хворий повинен відчути в приймальному відділенні дбайливе і привітне ставлення до себе. Тоді він перейметься довірою до установи, де буде лікуватися.
Таким чином, основними функціями приймального відділення.
• Прийом та реєстрація хворих.
• Лікарський огляд пацієнтів.
• Надання екстреної медичної допомоги.
• Визначення відділення стаціонару для госпіталізації хворих.
• Санітарно-гігієнічна обробка хворих.
• Оформлення відповідної медичної документації.
Прийом і реєстрація хворих
У приймальне відділення хворі можуть бути доставлені наступними способами.
• Машиною швидкої медичної допомоги: при нещасних випадках, травмах, гострих захворюваннях і загостренні хронічних захворювань.
• по направленню дільничного лікаря в разі неефективного лікування в амбулаторних умовах, перед проведенням експертизи медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), а також за направленням військкомату.
• Переводом з інших лікувально-профілактичних закладів (по домовленості з адміністрації).
• при самостійному зверненні хворого в разі погіршення його самопочуття на вулиці недалеко від лікарні.
Залежно від способу доставки хворого в лікарню і його стану розрізняють два види госпіталізації пацієнтів:
1) планова госпіталізація;
2) екстрена госпіталізація.
Якщо хворого доставляють в приймальне відділення в стані середньої тяжкості і тим більше в тяжкому стані, то ще до реєстрації медична сестра зобов'язана надати хворому першу (лікарську) медичну допомогу, терміново запросити до хворого лікаря і швидко виконати всі лікарські призначення.
Лікар приймального відділення оглядає хворого і вирішує питання про необхідність його госпіталізації в даний лікувальний заклад. У разі госпіталізації медична сестра здійснює реєстрацію пацієнта і оформляє необхідну медичну документацію. Після реєстрації пацієнта медсестра направляє його в оглядовий кабінет для огляду лікарем і виконання необхідних діагностичних та лікувальних процедур.
• хворий помер в приймальному відділенні.
Дата добавления: 2018-05-12 ; просмотров: 14342 ;
-
Снежана Вольф 2 years ago Views:
4 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2015 р. за N 959/ м. Київ 325 Про затвердження Державних санітарнопротиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами
5 Що таке медичні відходи? Медичні відходи - відходи, що утворюються внаслідок медичного обслуговування у закладах, які в установленому порядку отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (крім підприємств з виробництва фармацевтичної продукції та медичних відходів, що утворюються у побуті); Наказ 325, I. Загальні положення
6 Інші визначення Медичні відходи це будь-які відходи, що цілком або частково складаються з тканин людини або тварин, крові та інших біологічних рідин людини, екскрементів, наркотиків або інших фармацевтичних продуктів, бинтів чи одягу або предметів медичного догляду, шприців, голок та інших гострих предметів, які були у контакті з кров ю або екскрементами, і, якщо їх не знешкоджувати, можуть бути небезпечними для будь-якої людини, що контактує з ними. Лондонська інструкція по відходам 1988 року
7 Існуюча практика поводження з відходами медичних закладів ускладнюється такими проблемами, як: недостатня кількість одноразової тари для збирання та пакування медичних відходів, в результаті чого відмічаються факти збирання і тимчасового зберігання не знезаражених медичних відходів у побутовій тарі (коробках, господарчих пакетах) і контейнерах, призначених для побутових відходів; недостатня кількість контейнерів для тимчасового зберігання медичних відходів; відсутність спеціального санітарно-гігієнічного обладнання, інвентарю, витратних матеріалів для упаковки медичних відходів (спеціальних пакетів, одноразових ємностей, багаторазових пакетів, транспортних внутрішньокорпусних візків або міні-контейнерів), а також простої та надійної технології герметизації одноразової упаковки; недостатня кількість або відсутність спеціального транспорту для перевезення відходів з території стаціонару до місць захоронення та знешкоджен-ня відходів; відсутність спеціального устатковання для знезараження/знешкодження медичних відходів;
8 Загальні вимоги до організації системи поводження з відходами Система поводження з відходами складається з таких етапів: 1 збирання та сортування відходів маркування відходів знезараження (дезінфекція) відходів транспортування і перенесення відходів у корпусні/міжкорпусні (накопичувальні) контейнери в межах закладу, де вони утворюються утилізація відходів (тих, що можуть підлягати утилізації) захоронення відходів (лише для відходів категорії A).
9 КАТЕГОРІЯ A - епідемічно безпечні медичні відходи Класифікація Наказ 325, розділ 2 Медичні відходи поділяються на такі категорії: КАТЕГОРІЯ B - епідемічно небезпечні медичні відходи КАТЕГОРІЯ C - токсикологічно небезпечні медичні відходи КАТЕГОРІЯ D - радіологічно небезпечні медичні відходи харчові відходи всіх відділень закладу, крім інфекційних, у тому числі венерологічних та фтизіатричних; відходи, що не мали контакту з біологічними рідинами пацієнтів, інфекційними та шкірновенерологічними хворими; побутові відходи (тверді, великогабаритні, ремонтні) всіх відділень закладу, крім інфекційних, у тому числі венерологічних та фтизіатричних. використаний медичний інструмент предмети, забруднені кров'ю або іншими біологічними рідинами; органічні медичні відходи хворих харчові відходи з інфекційних відділень закладу; відходи, що утворилися в результаті діяльності медичних лабораторій лікарські, діагностичні, дезінфекційні засоби; елементи живлення, предмети, що містять ртуть, прилади і обладнання, що містять важкі метали; відходи, що утворились в результаті експлуатації обладнання, транспорту, систем освітлення тощо всі матеріали, що утворюються в результаті використання радіоізотопів у медичних та/або наукових цілях у будьякому агрегатному стані, що перевищують допустимі рівні, встановлені нормами радіаційної безпеки
10 Загальні вимоги до організації системи поводження з відходами Збирання відходів проводиться якомога ближче до місць їх утворення в окремі ємності, що візуально чітко розрізняються за кольором та/або маркуванням. У місцях первинного утворення відходів повинні бути запасні ємності (пакети або контейнери) для збирання відходів.
11 Відходи категорії В, інфіковані та потенційно інфіковані відходи, які мали контакт з біологічними середовищами інфікованого матеріалу(використанi ВМП, предмети, забруднені кров ю або іншими біологічними рідинами, органічні медичні відходи хворих, харчові відходи з інфекційних відділень закладу. 2. Відходи категорії В, підлягають обов язковому знезараженню (дезінфекції) фізичними методами (термічними, мікрохвильовими, радіаційними тощо). Застосування хімічних методів дезінфекції допускається тільки для знезараження харчових відходів з відділень інфекційних хворих, а також при організації первинних протиепідемічних заходів в осередках інфекції. У випадку відсутності в закладі приміщень для знезараження (дезінфекції) відходів або централізованої системи знезараження відходів медичні відходи знезаражуються персоналом цього закладу в місцях їх утворення хімічними/фізичними методами. V.Вимоги до відходів категорії В. Пункт 2.
12 При збиранні відходів категорії В забороняється: руйнувати, розрізати медичні відходи, у тому числі використані системи для внутрішньовенних інфузій, з метою їх знезараження; знімати голку зі шприца після його використання; пересипати (перевантажувати), утрамбовувати неупаковані медичні відходи з однієї ємності в іншу, за винятком аварійних ситуацій; здійснювати будь-які операції з відходами без рукавичок або необхідних засобів індивідуального захисту і спецодягу; встановлювати одноразові та багаторазові ємності для збору відходів на відстані менше одного метра від нагрівальних приладів. Медичні відходи категорії В збирають у тверду (що не проколюється) упаковку (контейнери) Лікарня або в починається одноразову м яку з чистоти (пакети). V.Вимоги до відходів категорії В. Пункт 3.
13 4. Збирання відходів категорії В у місцях їх утворення здійснюється впродовж робочої зміни. При використанні контейнерів для гострого інструментарію допускається їх заповнення протягом 3 діб. 5 Для збирання гострих предметів слід використовувати вологостійкі ємності (контейнери), що не проколюються. Ємність повинна мати кришку, що щільно прилягає та унеможливлює її безконтрольне розкриття. 9. Медичні відходи категорії В, отримані з клінічних підрозділів, збирають у контейнери, які переміщують до приміщення для збирання відходів або до приміщення для тимчасового зберігання відходів. V.Вимоги до відходів категорії В. Пункт 4-5,9
14 Основними способами знезараження (дезінфекції) відходів категорії В є фізичні та хімічні методи: фізичний метод знезараження відходів (категорії В), що включає обробку водним насиченим паром під надмірним тиском та температурою за допомогою спеціального обладнання - установок для знезараження відходів категорії В, зокрема автоклавів, які використовуються для дезінфекції відходів при температурі стерилізації не менше 150 С, а також засобами та способами радіаційного та електромагнітного опромінення відповідного призначення безпосередньо на об єкті; хімічний метод знезараження відходів категорії В включає обробку розчинами дезінфекційних засобів, що мають бактерицидну (включаючи туберкулоцидну), віруліцидну, фунгіцидну (спороцидну - за необхідності) дію у відповідних режимах, застосовується за допомогою спеціальних установок або способом занурення відходів у промарковані ємності з дезінфекційним розчином у місцях їх утворення.
15 П.14. Хімічне знезараження відходів категорії В на місці їх утворення використовується як обов язковий тимчасовий захід за відсутності приміщення для поводження з відходами або при відсутності централізованої системи знезараження П. 15. Рідкі відходи категорії В (блювотні маси, сеча, фекалії), у тому числі аналогічні біологічні рідини хворих на туберкульоз, зливаються в систему централізованої каналізації тільки після попереднього знезараження хімічним або фізичним методами. П. 18. Патологоанатомічні та органічні операційні відходи категорії В (органи, тканини) підлягають кремації (спалюванню). П.19. Вивезення відходів категорії В, що не пройшли знезараження (дезінфекції) в місцях утворення чи у приміщеннях для поводження з відходами, за межі території закладів не допускається. П.20. Відходи категорії В після знезараження передаються на підприємства, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та мають відповідне сертифіковане обладнання
16 ПРИКЛАДИ СУЧАСНИХ ЕФЕКТИВНИХ ЗАСОБІВ До дезінфектантів ( суміщених з миючими властивостями), які не потребують наступного змивання, відносяться Бланідас Оксідез Бланідас Актив
17 Дезінфекційні заходи Дезінфекція та знезараження відходів Багаторазові контейнери для транспортування медичних відходів підлягають миттю і дезінфекції не рідше 1 разу на тиждень, для небезпечних відходів - після кожного спорожнення. Наказ 325 П. XII.3
18 Вимоги до організації приміщень для зберігання та поводження з відходами Приміщення повинне бути розташоване від лікувальних корпусів та харчоблоку на відстані не менше 25 метрів. Мінімальна площа приміщень визначається потужністю закладу. БРУДНА ЗОНА ЧИСТА ЗОНА приміщення прийому та тимчасового зберігання відходів, що надходять, приміщення обробки відходів, обладнане установками для знезараження відходів категорії B, приміщення мийки та дезінфекції. При невеликих об'ємах можливе тимчасове зберігання відходів, що надходять, та їх знезараження в одному приміщенні; приміщення зберігання знезаражених відходів, вимитих і знезаражених засобів для переміщення відходів (можливе їх спільне розміщення в одному приміщенні), склад витратних матеріалів, кімната персоналу, санвузол.
19 Пакет з відходами категорій В і С, що пройшов дезінфекцію, має містити маркування щодо категорії відходів, дати проведення дезінфекції, виду дезінфекції, відповідальної особи, що здійснювала дезінфекцію для медичних відходів.
20 Система маркування медичних відходів Вид відходів Маркування ємності Вид ємності Медичні відходи категорії B Медичні відходи категорії B (органічні відходи хворих: тканини, органи тощо) Медичні відходи категорії B (гострі предмети) Медичні відходи категорії C (хімічні і фармацевтичні відходи) Медичні відходи категорії C (цитотоксичні відходи) Медичні відходи категорії D Лікарня (радіоактивні починається відходи) з чистоти Напис для маркування: "Особливо небезпечно" Напис для маркування: "Особливо небезпечно" Напис для маркування: "Небезпечно, гострі предмети" Напис для маркування: "Небезпечно" Напис для маркування: "Особливо небезпечно" Міцний, герметичний пластиковий одноразовий пакет або контейнер, придатний для обробки автоклавом Пластиковий одноразовий герметичний пакет або контейнер Одноразові, стійкі до проколу контейнери (за винятком скляних) Герметичний пластиковий одноразовий пакет або контейнер Одноразові тверді герметичні контейнери Маркування та пакування згідно з вимогами чинного законодавства України щодо поводження з радіоактивними речовинами
21 Вимоги до організації приміщень для зберігання та поводження з відходами умивальником; Приміщення повинно бути обладнане: краном для поливу; бактерицидними лампами з урахуванням об'єму приміщення; вентиляцією та освітленням.
22 Гігієнічні вимоги до утримання приміщень, обладнання та інвентарю Приміщення для поводження з відходами, обладнання та інвентар повинні утримуватись у чистоті. Поточне прибирання проводять вологим способом не рідше одного разу на тиждень із застосуванням мийних і дезінфекційних засобів. Генеральне прибирання проводять не рідше 1 разу на місяць. Обробці підлягають стіни, меблі, технологічне обладнання, підлога. Обробка здійснюється дезінфекційним розчином, протирають обладнання, видаляють видимі забруднення зі стін, потім миють підлогу. Інвентар для прибирання повинен бути окремий для "чистої" та "брудної" зони, мати чітке маркування із зазначенням видів прибиральних робіт, використовуватись тільки за призначенням і зберігатись окремо в коморах або шафах основних виробничих приміщень.
23 Гігієнічні вимоги до утримання приміщень, обладнання та інвентарю Швабра із утримувачем для мопів Двохвідерна система для прибирання Ганчірки-мопи із кольоровим кодуванням
24 Пріоритетним заходом особистої безпеки є своєчасна антисептика рук Хоспісепт-Гель Неосептін
Читайте также: