Ревматоїдний артрит причини виникнення

Артрит — запальне ураження суглобів. Недуга вражає пальці рук, ніг, колінні, ліктьові, гомілковостопні суглоби. У молодому віці розвивається ревматизм, в старшому (від 40 років) — ревматоїдний артрит. У чому проявляються відмінності ревматичного артриту від ревматоїдного, розповість стаття.


Ревматичний артрит, як виглядає?

1. Ревматичний артрит
2. Особливості патології
3. Симптоми
4. Діагностика
5. Лікування
6. Ревматоїдний артрит — порівняльна характеристика
7. Опис
8. Симптоматика
9. Діагностичні методи
10. Лікування

Ревматичний артрит

Це — один з різновидів артриту (запалення суглобів). Причина його розвитку — ревматизм, виявляється в запаленні сполучної тканини. В результаті відбувається повільне руйнування суглобів. Виникає хвороба і у дорослих, і у дітей. Важливо почати терапію ревматичного артриту якомога раніше і не допустити його перехід в хронічну форму.

Причиною ревматичного артриту стає перенесена інфекція, що вражає колінний, гомілковостопний, ліктьовий, плечовий, кульшовий суглоби. Вона виникає в 80% випадків в результаті захворювань верхніх дихальних шляхів, викликаних стрептококами. До первинного фактору виникнення хвороби лікарі відносять ревматизм. Інфекція при неправильному лікуванні або несвоєчасної терапії переходить на сполучні тканини, зачіпаючи область суглобів.
Фахівці виділяють ряд хвороб, в результаті яких може виникнути ревматичний артрит:

Ревматоїдний і ревматичний артрит проявляються по-різному. Останній виникає різко і протікає стрімко, у хворого спостерігається лихоманка через запального процесу в хрящовій тканині, суглобах.
Однак гостра форма проявляється не завжди. Симптоматика залежить від форми хвороби:

Гостра — патологія розвивається стрімко (протягом 3 місяців), має виражені ознаки;

Подострая — розвивається повільно, симптоматика менш виражена;

Затяжна — симптоми мало виражені;

Латентна — захворювання має прихований характер, симптоми практично відсутні.

Особливості ревматичного артриту

Ознаки ревматичного артриту проявляються на 2-4 тижні після інфікування. Хворий відчуває біль в області великих суглобів, спостерігається лихоманка.
Характерними є такі ознаки:

В області ураженого суглоба починається гіперемія (почервоніння), шкіра стає чутливою;

Згодом втрачається рухливість суглобів;

Виникає підвищене потовиділення;

Присутній задишка при фізичної активності;

Больові відчуття в області грудної клітини;

Спостерігається набряклість в області ураженого суглоба.

Існують діагностичні відмінності від ревматизму, щоб поставити остаточний діагноз, ортопеди використовують такі методи:

Огляд пацієнта, збір анамнезу;

Аналіз на виявлення в організмі стрептокока;

Діагностика крові (біохімічний аналіз, загальний);

Аналіз синовіальної рідини для з’ясування рівня фібрину і мононуклеарів;

Діагностика ревматичного артриту

Терапія ревматичного артриту комплексна, в неї входить різні методи. Головною складовою є медикаментозне лікування — прийом нестероїдних протизапальних засобів, антиревматичних ліків, антибіотиків, кортикостероїдних засобів, вітамінних комплексів.
Також в терапії необхідні:

Режим харчування. З щоденного раціону слід прибрати гриби, шпинат, виноград, щавель, бобові, цукор, спеції, бульйони. Виключаються всі жирні, гострі і копчені страви. Слід дотримуватися дієтичного харчування, в яке входить вживання овочів, фруктів, білкової їжі;

Фізіотерапія. Необхідна для досягнення тривалої ремісії, передбачає курс в 10процедур;

ЛФК (лікувальна фізкультура). Пацієнту призначається комплекс вправ, що стимулюють рухливість суглобів. Особливо корисна ЛФК після важкої форми ревматичного артриту для повного відновлення.

Пацієнтам з ревматичний артрит показано санаторно-курортне лікування.

Ревматоїдний артрит — порівняльна характеристика

Патологія відноситься до артритів хронічного типу. У чому різниця між ревматичних і ревматоїдний артрит — друга патологія відрізняється поразкою суглобів з обох сторін тіла і аутоімунної етіологією. Це яскрава відмінна риса захворювання, яка допомагає поставити точний діагноз, в сукупності з іншими ознаками недуги.


Ревматоїдний артрит, зовнішній вигляд

Розвивається ревматоїдний артрит в результаті аутоімунних процесів в організмі, причиною стає, як і при ревматичному, інфекція, але іншого роду. Збій відбувається при попаданні в організм інфекційних агентів, що руйнують правильне функціонування імунних процесів. В результаті виникає ураження суглобів імунними комплексами антитіл, які борються проти самих себе.

Хворіють в основному люди, старше 40-50 років. Поштовхом для виникнення ревматоидной патології можуть стати:

Інфекційні захворювання (вірус краснухи, герпесу, гепатит будь-якої групи, вірус Епстайна-Барра).

Якщо ревматичний артрит розвивається стрімко, то ревматоїдний має поступове наростання запального процесу, симптоми мало виражені. Ураження піддаються спочатку дрібні суглоби, потім великі.
Описати точні симптоми ревматоидной хвороби важко, вони залежать від ряду факторів:

Тяжкості перебігу недуги;

Наявності або відсутності ускладнень;

Локалізації вогнища запалення;

Наявності патологічних змін.

Захворювання має латентну фазу, коли ознаки або приховані, або представляють розпливчасту картину. Пацієнти скаржаться на загальну слабкість, ломоту в суглобах, пітливість, м’язові болі, зниження ваги, незначне підвищення температури тіла.
Ревматоїдний артрит, як і ревматичний, може мати підгострий і гострий початок розвитку. При гострій формі у хворого виявляються:

Біль в суглобах і м’язах;

Ранкова скутість рухів.

Істотною відмінністю так само є наявність деформації суглобів, ураження дрібних суглобів стоп, ускладнення у вигляді контрактури, анкілози.


Симптоми ревматоїдного артриту

Для визначення ревматоїдного ураження ортопеди використовують аналогічні дослідження. При серйозно протікання недуги до них додаються магнітно-резонансна томографія, проведення ревмапроби (визначення наявності ревматоїдного фактора).
До стандартних методів діагностування відносяться:

Аналіз крові (ревмапроба, кількість лейкоцитів, рівень ШОЕ);

Рентгенографія (відмінні деформації суглобів на знімку);

Забір синовіальної рідини (при ревматичному ураженні присутні мононуклеари і фібрин, при ревматоїдному — зниження глюкози, підвищений білок, рідина каламутна, жовтуватого відтінку);

МРТ (допомагає визначити стадію, ступінь ураження).

Терапія буде залежати від ступеня ураження суглобів, наявності ускладнень. Лікування так само має бути комплексним. У нього входить прийом медикаментів, фізіотерапія, дотримання дієти.
З медикаментів лікарі в стандартній схемі лікування прописують протизапальні препарати, кортикостероїди, НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби), імунодепресанти.
Лікарську терапію слід поєднувати з фізіотерапією, ЛФК, зміною режиму харчування. При запущених формах хвороби рекомендована операція по заміні хворого суглоба. Також важливі профілактичні заходи. Вони аналогічні ревматичному поразки суглобів.
Ревматичний і ревматоїдний артрит — два протилежних за характером протікання і причин виникнення недуги. Об’єднує патології наявність запального процесу в суглобах, схема лікування, методи діагностики.

Ревматоїдний артрит – захворювання, яке відноситься до системної патології сполучної тканини і супроводжується враженням переважно дрібних суглобів. Ревматоїдний означає подібний, тобто існує схожість клінічних проявів до ревматизму, але він має свої специфічні симптоми, складний патогенез розвитку захворювання і не вияснену етіологію. Це достатньо поширене захворювання, яке має виражені симптоми і часто призводить до інвалідності.

Причини розвитку ревматоїдного артриту до цих пір достеменно не вивчені. Є припущення, що в основі його розвитку лежить інфекційний процес, який приводить до порушення функціонування імунної системи. При цьому імунна система у схильних людей реагує спотворено, тобто виробляються антитіла до антигенів власного організму і ці імунні комплекси відкладаються в сполучній тканині, в тому числі і в суглобах, що викликає артрит.

Сприяючими факторами розвитку ревматоїдного артриту є генетична схильність, також наявність сильних стресових ситуацій, переохолодження, гормональні розлади.

Найбільш часто пошкоджуються дрібні суглоби кистей, також променезап’ясні, плечові і ліктьові, дуже рідко кульшові, колінні (див. артрит колінного суглоба) і гомілостопні. Пошкоджуються суглоби симетрично, на обох кінцівках одразу.

Розрізняють ревматоїдний артрит серопозитивний – наявний ревматоїдний фактор в крові і серонегативний артрит.

Симптоми ревматоїдного артриту

Основні симптоми і особливості перебігу захворювання:

• біль в суглобах, що виникає зазвичай в спокої, при тривалому сидінні, особливо в нічний час, який зменшується після руху;
• набряк суглобів;
• скованість в суглобах вранці, яка проходить після того, як хворий розходиться;
• місцеве підвищення температури і почервоніння;
• м’язовий біль;
• симптоми загального нездужання: загальна слабкість, втомлюваність, підвищення температури тіла;
• деформація суглобів – ревматоїдний артрит супроводжується не лише запаленням синовіальної оболонки суглобової капсули, але й самих суглобових поверхонь і хрящової тканини з розвитком артрозу (артроз колінного суглоба, артроз кульшового суглобу (коксартроз)) і повним знерухомленням (анкілоз)
• оніміння ніг при подразненні нервів нижньої кінцівки від здавлювання тканин набряком.

Крім симптомів пошкодження суглобів ревматоїдний артрит супроводжується пошкодженням майже всіх органів і систем, так як сполучна тканина присутня скрізь. Формуються підшкірні вузлики, пошкоджується серцево-судинна, нервова і дихальна системи, органи зору. Частим ускладненням захворювання є ниркова недостатність.

Можна виділити три стадії ревматоїдного артриту:

• при першій запалюється синовіальна оболонка, з’являється набряк, почервоніння, біль;
• для другої стадії характерне продуктивне запалення – переважають процеси проліферації клітин сполучної тканини, що приводить до потовщення суглобової капсули і обмеження рухливості;
• при третій стадії ревматоїдного артриту відбувається руйнування хрящової тканини і суглобових поверхонь, що приводить до деформації, обмеження руху або повного знерухомлення, хрустять суглоби.

Лікування ревматоїдного артриту

Лікування ревматоїдного артриту носить симптоматичний характер і направлене на усунення симптомів і сповільнення прогресування захворювання. Чим раніше почато лікування, тим більше шансів зберегти суглоби і досягти тривалої ремісії.

Враховуючи той факт, що захворювання носить системний характер, лікування включає в себе вплив на весь організм. Зазвичай використовують нестероїдні протизапальні препарати, при вираженому запаленні застосовують гормональні препарати.

Для виведення імунних комплексів з організму, які мають пошкоджуючий вплив на суглоби, проводиться очищення плазми крові – плазмаферез.

При неефективності цього лікування показано застосування базової терапії: цитостатичні препарати, імунодпресанти та імуномодулятори. Також лікування включає в себе призначення біологічних препаратів, які здатні блокувати цитокіни і ферменти, що мають руйнуючий вплив на суглобові поверхні.

На ранній стадії розвитку ревматоїдного артриту хороший ефект дає фізіотерапія. Ультразвукова терапія застосовується для усунення набряку та запального процесу, а також в якості знеболюючого засобу. Навіть одразу після процедури відчувається полегшення та покращується рухливість в суглобах. Обов'язково проводиться магнітотерапія для покращення циркуляції крові, зменшення больових відчуттів та запального процесу. Крім того, вона покращує адаптаційні можливості організму та полегшує стан пацієнта при зміні умов навколишнього середовища чи наявності магнітних бурь. При необхідності проводиться електротерапія для зменшення м’язових спазмів.

Для стимуляції регенерації тканин, зменшення больового синдрому і запального процесу чудовим засобом виступає лазеротерапія. В медичному центрі "Меднеан" наявні та застосовуються три різновиди лазерної терапії, які відрізняються параметрами терапії та можливостями застосування. Це і низькоінтенсивний лазер, і MLS-терапія, а також сучасний метод - HILT-терапія. Вони стимулюють відновлення хрящової тканини, що зменшує руйнуючу дію ревматоїдного артриту на суглоби та попереджує розвиток вртрозу в подальшому.

При ущільненні суглобової капсули та при розвитку деформації суглобів використовується ударно-хвильова терапія, яка покращує рухливість в суглобі та зменшує больові відчуття.

Комплексне лікування включає також такі фактори, як усунення зайвої ваги, позбавлення від шкідливих звичок, дотримання спеціальної дієти.

Звертайтесь в медичний центр "Меднеан" для лікування ревматоїдного артриту!

Ревматоидный артрит – тяжелое, с трудом поддающееся лечению заболевание. Причины развития его установлены не полностью, тем не менее, при проведении правильно назначенного комплексного лечения качество жизни пациента может быть вполне удовлетворительным. Но это при условии неукоснительного выполнения больным всех рекомендаций лечащего врача.

Что такое ревматоидный артрит

Ревматоидный артрит (РА) – хроническое системное прогрессирующее заболевание, проявляющееся в виде воспаления в основном мелких суставов. Связано оно не с инфекцией, а с поломкой иммунной системы. Поражается соединительная ткань, поэтому данное заболевание называется системным. Патологический процесс часто распространяется и внутренние органы (сердце, сосуды, почки) – это внесуставные проявления болезни.

Всего в мире ревматоидным артритом болеет около 1% населения. Заболеть можно в любом возрасте, но чаще это случается в 35 – 55 лет у женщин и немного позже (в 40 – 60 лет) у мужчин. Ревматоидный артрит у женщины диагностируют в три раза чаще, чем мужчины.

Причины

Точные причины начала данного заболевания не установлены. Но известны основные причинные факторы:

1. Наследственная предрасположенность – встречаются случаи семейных заболеваний.
2. Влияние внутренних (эндогенных) факторов – у большинства больных женщин и мужчин отмечается низкий уровень мужских половых гормонов; научно подтверждено, что после использования оральных контрацептивов (ОК) риск развития болезни снижается.
3. Влияние факторов внешней среды (экзогенных). Возбудители инфекции запускают аутоиммунную реакцию – аллергию на собственные ткани организма. Это связано с тем, что некоторые инфекционные возбудители имеют в составе своих клеток белки, схожие с белками тканей человека. При попадании этих возбудителей в организм иммунная система вырабатывает антитела (IgG), которые по неизвестной науке причине становятся антигенами (чужеродными для организма веществами). На них вырабатываются новые антитела IgM, IgA, IgG (ревматоидные факторы), уничтожающие их. Нарастание количества антител сопровождается усилением воспаления. Некоторые возбудители выделяют вещества, способствующие разрастанию суставной синовиальной оболочки и ферменты, повреждающие ткани.

В результате целого комплекса причин клетки синовиальной оболочки начинают выделять воспалительные цитокины – белковые молекулы, инициирующие и поддерживающие воспаление. Развивается длительно протекающий воспалительный процесс, происходит разрушение хрящевой и костной суставной ткани, деформация конечности. Хрящевая ткань заменяется соединительной, появляются костные разрастания, нарушается функция сустава. Очень часто причиной развивающегося аутоиммунного поражения суставов является герпетическая инфекция – вирусы простого герпеса 1, 2 типа, цитомегаловирус, вирус Эпштейна – Барр (вызывает мононуклеоз) и другие возбудители, например, микоплазмы.

Предрасполагающие (запускающие, триггерные) факторы:

• травмы, заболевания суставов;
• переохлаждения, постоянное пребывание в сыром помещении или в сыром климате;
• нервные перенапряжения, стрессы;
• имеет значение наличие хронических очагов инфекции – тонзиллиты, кариозные зубы, любые инфекционно-воспалительные процессы;
• прием некоторых лекарств с мутагенными свойствами.

Симптомы

Заболевание протекает волнообразно, в виде периодов обострений (рецидивов) и ремиссий.

Начало в большинстве случаев подострое и имеет связь с перенесенной инфекцией, переохлаждением, травмой или нервным перенапряжением, беременностью, родами.

Одновременно появляются незначительно выраженные боли в пораженных суставах, сначала преходящие, а затем постоянные. Еще один из первых симптомов, на который стоит обратить внимание, - легкая припухлость в суставной области. Она может проходить в течение дня, но затем становится постоянной.

В большинстве случаев при ревматоидном артрите поражается сначала небольшое количество суставов стоп и кистей. На ранней стадии могут также поражаться коленные суставы. Поражения симметричны. При подостром течении первые признаки нарушений появляются через несколько недель, при медленном, хроническом – через несколько месяцев.

Острое начало, высокая активность патологического процесса и системные проявления характерны для ювенильного ревматоидного артрита у детей и подростков. Он может начинаться с высокой температуры, изначального поражения сразу нескольких суставов и признаков поражения внутренних органов.

Ревматоидный артрит сопровождается признаками общей интоксикации. Это слабость, недомогание, небольшое повышение температуры тела, головные боли. Нарушается аппетит, больной теряет массу тела.

Суставной синдром. Поражаются сначала мелкие суставы кисти (число их увеличивается), а затем и крупные суставы (плечевые, коленные). Они опухают, становятся очень болезненными, постепенно теряют свою функцию, обездвиживаются. Длительное обездвиживание приводит к выраженной атрофии (уменьшению в объеме) мышц. Ревматоидный артрит характеризуется также тем, что поражения разных суставов могут быть неодинаковыми: в одних могут преобладать признаки воспаления (отек), в других – пролиферации (разрастания соединительной ткани с деформацией и нарушением функции).

Появляются подкожные ревматоидные узелки – небольшие, умеренно плотные, безболезненные образования, располагающиеся на поверхности тела, чаще всего на коже локтей.

Поражается периферическая нервная система. Из-за поражения нервов больные ощущают онемение, жжение, зябкость в конечностях.

При ревматоидном васкулите происходит поражение различных мелких и частично средних кровеносных сосудов. Часто это проявляется в виде точечных очагов некроза в области ногтей или безболезненных язв в области голени. Иногда васкулит может проявляться в виде микроинфарктов.

При частых обострениях и прогрессировании ревматоидного артрита происходит поражение внутренних органов - сердца (эндокардит), почек (нефрит), легких (узелковое поражение легочной ткани) и т.д.

К врачу следует обращаться при появлении следующих симптомов:

• Болей в суставах, легкой скованности движений по утрам, если:
  1. кто-то из близких родственников болеет ревматоидным артритом;
  2. вы недавно перенесли какое-то инфекционно-воспалительное заболевание (ОРВИ, ангину), затяжной стресс или просто переохладились;
  3. вы проживаете в холодной сырой местности.
• Небольшого повышения температуры, недомогания, снижения аппетита, потери массы тела, сопровождающихся легкой утренней скованностью движений.

Локализации процесса

При ревматоидном артрите вначале обычно поражаются мелкие суставы кистей, пальцев рук и стоп. Внешний вид верхних х конечностей:

Хруст в суставах - когда стоит беспокоиться

Внутрисуставные инъекции гиалуроновой кислоты

Внешний вид нижних конечностей:

• пальцы стоп приобретают молоточковидную форму;
• подвывихи мелких суставов приводят к развитию плоскостопия;
• для ревматоидной стопы характерно также вальгусное (кнаружи) отклонение стопы, связанное с поражением голеностопа;
• при поражении коленных суставов появляется сгибательная контрактура (неподвижность).

Тазобедренные суставы поражаются редко.

Стадии ревматоидного артрита

Ревматоидный артрит протекает в три стадии:

1. Начальная, воспаления– поражение синовиальных сумок сопровождается болями, отеком околосуставных тканей.
2. Прогрессирующая, пролиферации – быстрое деление клеток синовиальной оболочки, приводящее к ее уплотнению.
3. Завершающая, деформации – при длительном течении воспаленные клетки начинают выделять фермент, разрушающий хрящевую и костную ткань, что приводит к изменению суставной формы и тяжелому нарушению их функции.

По длительности течения выделяют следующие стадии ревматоидного артрита:

• очень ранняя – до полугода;
• ранняя – от полугода до года;
• развернутая – до 2-х лет;
• поздняя – после 2-х лет.

1. Околосуставной остеопороз – разрежение, истончение костной ткани;
2. Сужение суставной щели и единичные эрозии на хрящевой суставной поверхности;
3. Множественные глубокие эрозии суставных хрящей и костей;
4. Присоединяется анкилоз - неподвижность сустава из-за сращения суставных поверхностей.

Стадии ревматоидного артрита

Существует несколько типов классификаций ревматоидного артрита по разным критериям.

По клинико-анатомическим признакам выделяют следующие формы ревматоидного артрита:

• суставная форма;
• суставно-висцеральная (системная) – поражаются не только суставы, но и внутренние органы;
• ювенильная форма – развивается у детей до 16 лет, характеризуется острым началом, лихорадкой и выраженными внесуставными проявлениями.

• медленнопрогрессирующий РА – самая частая форма, может продолжаться годами;
• быстропрогрессирующий РА – характеризуется злокачественным течением;
• без признаков прогрессирования – встречается редко.

По иммунологическим признакам:

• Наличие или отсутствие содержания в крови ревматоидного фактора (РФ) – антител к собственному иммуноглобулину G:
  1. серопозитивные – РФ обнаружен;
  2. серонегативные – РФ не обнаружен.
• Наличие или отсутствие в крови антител к циклическому цитрулинсодержащему пептиду – анти-ЦЦП или АЦЦП (цитрулин – продукт обмена, в норме полностью выводящийся из организма; при РА выделяются ферменты, встраивающие цитрулин в белки и превращающие его в чужеродный белок – антиген; на этот антиген иммунная система вырабатывает антитела):
  1. серопозитивные – АЦЦП обнаружен;
  2. серонегативные – АЦЦП не обнаружен.

Выделяют следующие критерии сохранности функций опорно-двигательного аппарата:

1. Выполнение движений в полном объеме.
2. Снижение двигательной активности. Появляются трудности, не позволяющие выполнять движения в полном объеме, особенно в профессиональной сфере.
3. Нарушение подвижности, возможно только самообслуживание.
4. Невозможны любые виды двигательной активности, в том числе самообслуживание.

Что будет, если не лечить

Если ревматоидный артрит не начать лечить своевременно, в дальнейшем он начнет быстро прогрессировать, что увеличивает риск развития возможных осложнений:

• деформации и утрата суставных функций, приводящие к инвалидности;
• изменению нервно-мышечной системы с нейропатиями и уменьшением объема мышц;
• поражению сердечно-сосудистой системы в виде васкулитов, эндокардитов, микроинфарктов;
• нарушениям со стороны почек с постепенным формированием хронической почечной недостаточности;
• поражениям органов зрения, в том числе язвенного характера;
• поражению плевры и легких - развитию плеврита и интерстициальной пневмонии;
• развитию анемии и системных тромбозов мелких кровеносных сосудов.

Диагностика

Диагноз ревматоидного артрита подтверждается данными дополнительного обследования. Диагностика ревматоидного артрита включает:

• Лабораторные исследования:
  1. общий анализ крови – выявляет воспалительный процесс (ускоряется СОЭ, изменяется число лейкоцитов);
  2. биохимия – позволяет уточнить причины воспаления и нарушения обменных процессов;
  3. иммунологические исследования – наличие или отсутствие специфических антител.

• Инструментальные исследования:
  1. рентгендиагностика – выявляет патологию суставов;
  2. компьютерная и магнитно-резонансная томография (КТ, МРТ) – позволяют провести оценку ранних суставных изменений;
  3. УЗИ – выявляет увеличение объема суставной жидкости и наличие участков некроза.

Как лечат ревматоидный артрит

Лечение ревматоидного артрита начинается с устранения воспаления и боли. Затем присоединяется комплексное лечение:

• диета;
• медикаментозная терапия (базисное лечение);
• средства народной медицины;
• физиотерапевтические процедуры;
• лечебная гимнастика и массаж;
• новые методики;
• хирургические методы лечения.

Питание при ревматоидном артрите должно быть регулярным и полноценным. В суточном рационе должны присутствовать продукты, богатые кальцием (творог, сыр, кефир), овощи, фрукты, овощные супы, нежирное мясо и рыба.

Из рациона должны быть исключены: концентрированные бульоны, овощи, богатые эфирными маслами (свежий лук, чеснок, редис), жирные, копченые, консервированные продукты, сладости, сдоба, сладкие газированные напитки. Должен быть полностью исключен прием алкоголя.

Это индивидуально подобранная терапия, включающая в себя применение нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП), глюкокортикоидных средств (ГКС), базисных препаратов и биологических агентов.

Чтобы облегчить состояние больного, лечение начинают с назначения НПВП. Современные лекарственные препараты этого ряда (нимесулид, целекоксиб, мелоксикам) снимают воспаление и боль в суставах, не вызывая выраженных побочных явлений, характерных для ранних НПВП (диклофенака и др.).

Если воспаление и боль носят выраженный характер и НПВП не помогают, назначают глюкокортикоидные гормоны (ГКС - преднизалон, дексаметазон, триамсинолон). Они быстро снимают отек, боль, устраняют повышенное содержание синовиальной жидкости, но имеют много побочных эффектов, поэтому их стараются назначать короткими курсами. Препараты этой группы назначают также для того, чтобы подавить разрастание синовиальной оболочки сустава. Иногда ГКС вводят в суставную полость. При сильных болях и воспалении ГКС назначают в виде пульс-терапии: внутривенно большими дозами на протяжении не более трех дней.

При тяжелом течении ревматоидного артрита назначают плазмаферез – очищение крови от антител. С этой же целью назначают сорбенты, например, Энтеросгель, очищающий организм от токсинов.

Препараты базисной терапии подавляют аутоиммунный воспалительный процесс и пролиферацию (размножение) клеток соединительной ткани, оказывающих разрушающее действие на суставы. Базисные средства действуют медленно, поэтому их назначают длительными курсами и подбирают индивидуально. Эффективные, проверенные временем базисные препараты метотрексат, сульфасалазин и лефлуномид (Арава). Последний препарат относится к новому поколению и имеет меньше побочных эффектов.

В последнее время для лечения ревматоидного артрита стали применять биологические агенты – антитела, цитокины и другие активные вещества, играющие значительную роль в иммунных реакциях. Одним из таких препаратов является ритуксимаб (Мабтера, Реддитукс). Активным действующим веществом препарата являются антитела мыши и человека, которые подавляют иммунные реакции. Назначение этого препарата позволяет реже назначать курсы комплексной медикаментозной терапии.

Народные средства при ревматоидном артрите применяют в основном наружно. Вот некоторые из них:

• кору вяза высушить, растереть в порошок, развести водой, разложить на салфетке над пораженной поверхностью в виде компресса на всю ночь; хорошо лечатся воспаление и боль;
• спиртовые растирания с экстрактами растений (корня лопуха, хмеля, цветков одуванчика, чабреца); в стеклянную банку помещают измельченные растения, заливают водкой, настаивают в темном месте 10 дней и используют как растирание.

Физиотерапевтические процедуры помогают быстрее избавить больного от воспаления и боли. С этой целью назначают:

• электрофорез с диклофенаком;
• фонофорез с дексаметазоном;
• аппликации с димексидом.

Хондропротекторы что это как выбрать, насколько они эффективны