А камю чума розробки урок в

6. Підсумок
- Так хто ж одержав перемогу в двобої – чума чи людина?
-А як же розуміти слова автора хроніки “Чуми”:
“Бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закутку меблів або в білизні, вона терпляче вичікує своєї години в спальні, в підвалі, в валізі, в носовичках та паперах. І, можливо, настане час, коли чума на лихо людям розбудить пацюків і пошле їх конати на вулиці щасливого міста”
- Про що це свідчить?

Чума незбагненна і нездоланна, попри це людина повинна чинити їй опір.

Заповніть останню схему “Боротися зі злом-це”

Наш урок я хотіла би закінчити фразою доктора Ріє:

Слайд
“Люди більше заслуговують на захоплення, ніж на зневагу”

7. Оцінювання, домашнє завдання

1. Завершити роботу над аналізом роману А. Камю “Чума”.

2. Розвивати вміння та навички дослідницької аналітичної роботи.

3. Визначити символічне значення “чуми”

та особливості художнього часу та простору.

4. Виховувати непримиренність до зла,

активну дійову позицію у боротьбі з усіляким лихом.

Тип уроку: комбінований

Обладнання:картки для індивідуальної роботи (в кінці розробки), комп’ютерні слайди, схематичні листи для індивідуальної роботи на протязі уроку (в кінці розробки), музика Д. Шостаковича.

2. Вступне слово

На слайді ви бачите айсберг.

-Що цікавого в цій глибі льоду?(1/3 частина льоду знаходиться під водою, а 2/3 –на її поверхні)

-Як ви думаєте, чому наш урок ми починаємо з цього слайду?

-Головний зміст, сутність роману Камю не на поверхні, а в підтексті, який прихований автором.

Саме на сьогодняшньому уроці ми з вами з”ясуємо, що хотів сказати автор своїм твором.

3. Актуалізація знань учнів.

Правду, яку намагався сказати Камю, можна показати через універсальну форму, просту, як дитина, і мудру, як старий.

І шукати її треба в дитинстві людства, у фольклорі.

Приказки, казки, прислів”я, притчі-ось воно.

-Який жанр став підгрунтям роману? (притча)

-Продовжіть речення: “Притча-це …………( твір повчального характеру, який маї всеохоплюючий сенс)

- Чим роман відрізняється від притчі? (не тлумачиться зміст притчі)

-Яким жанром Камю ще називає роман “Чума”? (хроніка)

-Що називається хронікою? (запис історичних подій у хронологічній послідовності)

2-м учням даються картки для індивідуальної роботи:

1) схематично окреслити елементи композиції

2) виправити помилки:

- Роман “Чума” побудований як зібрання спогадів про епідемію (хроніка зачумленого міста)

- Місто Оран змальовується як прокляте місто грішників (типове провінційне мистечко)

- Першим замовчування чуми наважився зруйнувати Рамбер (Кастель)

-Представником якого напрямку був Камю? (екзистенціалізм)

-В якому місті відбувається події роману?(Оран)

-Як зображується Оран і оранці?

-Як оранці протистоять чумі?

-Хто веде літопис?

-Як ви розумієте вислів “погранічна ситуація”? (ситуація кризи, вияскравлює абсурдність життя й ставить людину перед моральним вибором; ситуація кризи: у процесі ломання старих цінностей людина переглядає свої колишні відносини зі світом, в ній народжуються нові якості)

Слайд “погранічна ситуація”

Прослуховування фрагментів сьомої (“Ленінградської”) симфонії Д. Шостаковича

5. Пояснення нової теми

Музику, яку ви щойно прослухали, створив один із мешканців Ленінграда, оточеного “коричневою чумою”

І йдеться в цій симфонії про виникнення й наступ зла та про людський опір силам, що нівечать і руйнують.

Сьогодні ми завершимо розгляд роману Камю, звернувши увагу на такі аспекти, як символічний зміст чуми та особливості художнього часу та простору в романі.

Будемо працювати в робочих листах, які ви отримали на початку уроку.

1. Давайте пригадаємо, як герої ставилися до чуми і якими були результати їх дій

2. Кому належить така характеристика чуми: “Але що ж таке, власне, чума? Теж життя, тільки й того” (старий астматик)

3. Що означає ця фраза?

4. Який сенс, на вашу думку, таких протилежних тверджень:

• “У розпалі чуми життя попри все триватиме”

• “Життя містить у собі “мікроб” абсурд

5. Чому філософія, яку розробляв Камю стверджує життя, а один з його найкраших творів названо й присвячено явищу, яке асоціюється тільки зі смертю? (трагічна особливість життя полягає в тому, що воно закінчується смертю)

6. Чому Камю обрав саме чуму?

• Чума має масовий характер

• Людство не розуміло причин її виникнення

• Абсолютна влада смерті

• Людина залишається один–на-один з собою

- Що ж таке чума, які вона викликає асоціації?

Камю зазначав щодо змісту “Чуми”: “Явний зміст “Чуми”-це боротьба європейського Опору проти фашизму”

-Навіщо авторові знадобилося використовувати вигадану притчу? (в контексті чума-універсальна метафора зла в усій його багатоликості й нездоланності)

Уявіть, що чума охопила Київ.

Як будуть поводитись люди і ви особисто?

-Хто помітив особливості часу і простору в романі? (події ніби консервуються у часі і виокремлюються з простору.

Оран через епідемію чуми залишається ніби єдиним містом, де сконцентровано весь світ зо всіма його проблемами. Час зупинився і людина залишилася з чумою наодинці.

Відтворіть це в схемі

-Так хтож одержав перемогу в двобої –чума чи людина?

-А як же розуміти слова автора хроніки “Чуми”:

“Бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закутку меблів або в білизні, вона терпляче вичікує своєї години в спальні, в підвалі, в валізі, в носовичках та паперах. І, можливо, настане час, коли чума на лихо людям розбудить пацюків і пошле їх конати на вулиці щасливого міста”

-Про що це свідчить?

Чума незбагненна і нездоланна, попри це людина повинна чинити їй опвір.

Заповніть останню схему “Боротися зі злом-це”

Наш урок я хотіла би закінчити фразою доктора Ріє:

“Люди більше заслуговують на захоплення, ніж на зневагу”

Конспект уроку: Вплив екзистенціалістських ідей на творчість А. Камю.

Мета: ввести учнів у світ філософії ХХ століття, як називають філософію

екзистенціалізму, ознайомити з життям та творчістю французького

письменника-філософа А. Камю, створити передумови для подальшого аналізу

також уміння вести дискусію.

Обладнання: портрет А. Камю

І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Питання до учнів.

1. Який характер мав розвиток літератури у першій половині XX століття?

2. Як події у світі впливали на письменників і, зокрема, на Б. Брехта?

2. Вибіркове заслуховування домашніх творчих робіт.

ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕМИ УРОКУ

1. Лекція вчителя.

Творчість французького філософа і письменника Альбера Камю — це також безперервна спроба дати відповіді на жагучі питання як сучасності, так і взагалі людського буття.

Щоправда, така зневага має місце здебільшого за життя цих так званих деміургів слова — по смерті ставлення до них дещо змінюється, але й тоді філософи на відміну від письменників зазнають слави незрівнянно меншої. Принаймні на національні символи вони не перетворюються, і навіть пам'ятників їм не ставлять.

Цікаві питання, чи не так? Вагомі та значущі, дійсно значущі для кожної живої, реальної людини. Але ось яка дивина: чи не чується у цих питаннях щось до болю знайоме? З чим, до того ж, вже не раз доводилося мати справу?!

Чи не вся література, яка розглядалася на уроках, починаючи з 9-го класу,— про смерть, страх, вибір і буття як таке?!

Звісно, у літератури свої власні методи та прийоми, свої форми та шляхи, якими вона просувається до мети. Але хіба ця мета не збігається з метою філософії — принаймні філософії екзистенціалізму: усвідомлення людиною себе і свого місця у цьому світі?!

Здається, що це риторичне питання. Однак, гадається, що час вже поставити й інше питання: а як це стосується Альбера Камю?

Отже, у творчості Камю переплелися література і філософія, до того ж, на відміну від інших письменників, навіть тих, чиїм творам притаманна філософічність, а також на відміну від інших філософів, чиї праці не позбавлені естетичності, а подекуди і змісту, Камю залишив по собі і філософську, і літературну спадщину, і у цьому йому може дорівнювати лише інший французький філософ і письменник Жан Поль Сартр, про якого йтиметься пізніше,— теж, до речі, філософ-екзистенціаліст та сучасник Камю.

По-перше, те, проти чого повставав свого часу Сьорен К'єркегор, через суспільно-політичні обставини залишалося вагомим чинником ще упродовж десятиліть. Інакше кажучи, хоч Велика Французька революція і проголосила величні гасла Свободи, Рівності та Братерства,— а філософські погляди К'єркегора — це радше своєрідний відгук на ці ідеї! — проте їхнє втілення потребувало ще не однієї кривавої лазні і безлічі самовідданих жертв. А відтак датський філософ просто на багато років випередив свій час, бо, як бачимо, чи не найскладнішим в історії цивілізації виявилося визнання за особистістю непорушних прав та її життя — як найвищої цінності.

По-друге, найбільшої гостроти ця суперечність набула саме у XX ст., коли постала цілком реальна загроза тотального знищення і людства, і всього світу.

Таким чином, можна вдатися до цілком філософського висновку, відповідно до якого час чекав на свою філософію, а вона чекала на свій час. Зрештою, інакше і бути не могло, доказом чого є незатребування ідей того ж К'єркегора у минулу історичну добу, якій ці ідеї аж ніяк не відповідали.

А тепер щодо простору, тобто чому це сталося на французькому культурному ґрунті? Передусім це пов'язано з глибокою кризою німецької філософської традиції, спричиненої поразкою Німеччини у двох світових війнах поспіль, а також тими безмірними, ні з чим не порівняними злочинами, які заподіяли усьому світу німецькі фашисти. А відтак, умовно кажучи, цю філософську естафету підхопила Франція, тим паче, що на це були свої причини: адже вона також брала участь у двох згаданих війнах, зазнавши величезних людських та матеріальних втрат, однак вийшовши з цих воєн на боці переможців.

Проте й у Франції існувала давня філософська традиція: згадати з цього приводу хоча б філософів-просвітителів XVIII ст. А до того ж, не можна оминути і французький менталітет, який характеризується життєрадісністю, спрямованістю до насолоди існуванням. Тому і здається не випадковим, що ця земля подарувала світу двох талановитих письменників-філософів, у творчому доробку яких знайшлося

місце і для філософії, і для літератури. А філософією, яку вони, так би мовити, обрали для того, аби визначитися з найголовнішими проблемами буття, стала

філософія екзистенціалізму, тобто філософія існування. Щоправда, це зовсім не означає, що їх філософсько-літературні досвіди були ідентичними, натомість це лише означає, що вони, хоч і різними шляхами, йшли до однієї мети: утвердження як найвищої цінності людини і людського буття.

2. Актуалізація відомостей щодо біографії А. Камю

(озвучення учнями відомостей за складеними самостійно хронологічними таблицями).

Отже, розглянувши основні факти з життя А. Камю, ми змогли переконатися, що письменник власним прикладом людини і громадянина засвідчив безкомпромісність і послідовність тієї гуманістичної позиції, яку він обстоював усе своє життя.

(Це потрібно зробити як з огляду на аналітичну роботу на наступному уроці, так і для того, аби визначити рівень гуманізму учнів. І, на жаль, можна бути впевненим, що у будь - якому класі обов'язково знайдеться хоч один учень, який висловиться за відновлення смертної кари в Україні і в інших державах, де її вже скасували, і за збереження її там, де вона існує ще й досі.)

Це, безумовно, шокуючий парадокс, але це та реальність, у якій ми живемо і прояви якої ми можемо спостерігати у свідомості нашої молоді. А отже, дискусія з приводу цього суперечливого питання буде доречною саме зараз.

Що ж до положень статті Камю, то їх можна звести до такого: смертна кара має сенс лише постільки, поскільки вона є жорстокою помстою суспільства тим, хто в індивідуальному порядку порушує певні усталені норми, однак через те, що це тільки помста, смертна кара не має нічого спільного ані з покаранням, ані з виміром справедливості.

До цієї тези можна додати ще безліч власних аргументів, але найсуттєвішим буде контекст XX століття, яке усім своїм убивчим змістом просто волає про необхідність припинення ще й цього способу знищення людини. Принаймні ні за особистими переконаннями, ні за вчительськими обов'язками автор даних мате^ ріалів не бачить іншої можливості завершити розпочату дискусію й актуальний урок, як тільки дійти висновку щодо правоти А. Камю у цьому питанні.

ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ РОБОТИ

Питання до учнів.

1. У чому полягає сутність філософії екзистенціалізму?

2. Яким чином ця філософія пов'язана з життям?

3. Яким чином ця філософія пов'язана з літературою, зокрема, з творчістю А. Камю?

ВП НУБіП УКРАЇНИ

за спеціальністю №____________________________________

Склав викладач: __Трибрат К.В.__________

Конспект розглянутий та схвалений

на засіданні циклової (предметної) комісії

Тема лекции : Французская литература

Альбер Камю 1883-1960

1. Альбер Камю – французький списатель – модерніст, філософ, лауреат Нобелевской премии.

3. Система образов (Рие, Тарру, Грана, отца Панлю, Рамбера, Коттара)

1. Давыденко П.И., История зарубежной литературы 2- изд. к.19 – н. 20 века. К. : ”Центр. учебн.литер.,2009.,

2.Давыденко П.И., История зарубежной литературы 20 века. К. : ”Центр. учебн.литер.,2009.,

1. История зарубежной литературы ХIХ века / Под ред. Н.А.Соловьевой. М.: Высшая школа, 1999 г.

2. Ковалева Т.В. и др. История зарубежной литературы (Вторая половина ХIX - начало ХХ века). Минск: Завигар, 1997. 336 с.

1.Жизнь и творчество Альбера Камю.

Ещё в 1930 году у Камю был обнаружен туберкулёз , и, несмотря на выздоровление, он долгие годы страдал от последствий перенесённой болезни. По состоянию здоровья ему было отказано в последипломном обучении, по той же причине позже он не был призван в армию.

Сам Камю не считал себя ни философом, ни, тем более, экзистенциалистом . Тем не менее работы представителей этого философского направления оказали на творчество Камю большое влияние. Вместе с этим его приверженность экзистенциалистской проблематике обусловлена и тяжёлым заболеванием (а значит, и постоянным ощущением близости смерти), с которым он жил с детства (по иронии судьбы, скончался не от болезни, а в силу трагической случайности).

На протяжении всей тысячелетней истории человечество освоило много страшных уроков. Вечные ценности оказались шаткими, человек — преисполненным эгоизма и непомерных желаний, природа — воплощением апокалипсиса. Но только XX век принес человечеству истинное понимание тщетности жизни. Вторая мировая война открыла и продемонстрировала самое страшное, что есть в природе человека, существа мыслящего. Поблекли иконы новой философии. Учение Ницше и Шопенгауэра дало уродливую недозрелую мораль. В таком случае образование новой концепции, которая оправдывала бы существование человека, стало совершенно необходимым. О своем новом духовном предводителе мир узнал в послевоенные годы. Им оказался французский мыслитель, прозаик, эссеист, публицист Альбер Камю. Нобелевская премия 1957 года в области литературы подтвердила статус писателя.

Известнейшее произведение Альбера Камю — роман-притча "Чума". В романе, в буквальном смысле, рассказывается об ужасной эпидемии чумы в одном из городов французской Северной Африки, а в аллегорическом — о борьбе европейского движения Сопротивления против фашизма. Главным смыслом "Чумы" является борьба со всяким злом вообще. Нужно признать, что, в отличие, скажем, от Советского Союза, где борьба с фашизмом была действительно вопросом жизни и смерти, для жителей Европы участие в Сопротивлении было скорее делом чести и совести. Поэтому одной из основных проблем романа является проблема выбора между равнодушием и конформизмом, с одной стороны, и отчаянным стремлением к свободе, освобождению — с другой.

Роман "Чума" составлен в виде хроники. Автором этих событий является врач — доктор Рие. Он признает только факты, поэтому в его изложении события теряют примесь каких-либо художественных приукрашиваний. Вообще-то борьба с чумой — дело практически безнадежное. Трезво понимая это, доктор Рие ни на секунду не прекращает своей работы, рискуя собственной жизнью. Благодаря логике и серьезности доктора, мы видим реальную картину эпидемии.

Город заполнен крысами, которые переносят инфекцию и сами же мучительно умирают. Так же, как и крысы, умирают сотни людей, заразившись бациллами чумы. Продолжаются противоэпидемические мероприятия, людей уже хоронят в братских могилах, а местный транспорт (трамваи) становится средством для перевозки трупов. Естественно, что это ужасные картины. Но намного страшнее то, что городские жители, окруженные карантинными постами, внутренне меняются. У них появляется странное равнодушие к судьбе даже близких людей, они пытаются как можно безудержнее веселиться, будто это поможет избежать заражения или прогнать болезнь. Камю окончательно и бесповоротно утверждает: чума калечит не только тело, но и душу. Чума — это образ мышления, замкнутый на самом себе. При этом писатель соглашается, что люди по своей природе "скорее добрые, чем злые", но духовная ценность также способна к разрушению. Единственно правильным должно быть противостояние злу, даже когда нет никаких перспектив и надежды на будущее. Вокруг доктора Рие собираются другие герои "Чумы" — Тарру, Рамбер, Гран. Эти люди тоже выполняют свой профессиональный и гражданский долг, пренебрегая собственной безопасностью, покоем в родном доме. Особенно интересна судьба парижского журналиста Рамбера, который, очутившись в зачумленном городе, сначала порывается выехать из него, вернуться домой, к любимой, но вскоре понимает, что может быть очень полезен именно здесь, в очаге эпидемии. Поэтому Рамбер остался работать в санитарной бригаде.

Альбер Камю был участником французского движения Сопротивления, и имел возможность на собственном опыте проследить закономерность развития эпидемии фашизма. Не зря писатель решил описать именно эпидемию чумы, так как возбудитель этой опасной болезни может в течение многих лет спокойно ждать своего часа, чтобы послать крыс издыхать на улицах счастливого города. В романе "Чума" эпидемия закончилась более или менее благополучно и жизнь пошла своим чередом. На самом же деле, каждый, кто остался жив, каждый, кого не коснулось черное крыло болезни, теперь до самой смерти будет помнить о чуме в этом городке и в своей жизни.

Чума всемирного зла притаилась где-то за высокими стенами современных городов. Она ждет своего часа, чтобы молниеносно распространиться по миру в виде войн, раздоров, эпидемий, экономических кризисов и т. п.

Какой совет можно дать человечеству, которое живет в ожидании чумы? Прислушаемся еще раз к голосу Альбера Камю: "Для человека без шор нет прекраснее зрелища, чем сознание единства с действительностью, которое побеждает".

Д.з. 1) Повторить конспект лекции.

2) Характеристика образов (Тарру, Котар, Гран) письменно