Твір соромно бути щасливим одному за твором чума
Шкільний твір
Роман Альбера Камю "Чума" — це скупа розповідь, не тільки про епідемію жахливої хвороби, а в першу чергу про моральний вибір кожним із героїв твору свого місця в ситуації, коли існує реальна загроза смерті.
Події у місті Орані відбуваються 194. року. Який же рік мав на увазі автор? У роки Другої світової війни чи тоді, коли вона тільки-но закінчилася? Тоді назва "Чума" може означати не тільки конкретну хворобу. Вимикає асоціація з "коричневою чумою", що поширилася в Європі на початку 30-х років XX століття, прогриміла танками по всьому світу, знищуючи мільйони жителів, а потім недобитою до кінця змією заповзла в темні щілини зализувати рани й відновлювати сили.
За свідченням самого Камю, "Явний зміст "Чуми"" — це боротьба європейського Опору проти фашизму. "За допомогою чуми я хочу передати атмосферу задухи, від якої ми потерпали, атмосферу небезпеки й вигнання, в якій ми жили тоді. Водночас я хочу поширити це тлумачення на існування взагалі. Чума покаже моральне обличчя тих, кому минулої війни випало думати, мовчати і страждати".
Образ чуми — це не тільки символ війни. Це універсальна метафора зла. Герой роману інтелектуал Тару говорить: "Чума — не тільки хвороба, не тільки війна, це також смертні судові вироки, розстріл переможених, фанатизм церкви і фанатизм політичних сект, загибель безневинної дитини в лікарні, суспільство, влаштоване геть погано, так само як і спроби, всупереч опору влади, улаштувати його заново. " Мікроби чуми гніздяться повсюди, підстерігають кожен необережний крок людини, влади, суспільства. Усе людство в цілому й кожна людина зокрема може перебувати в стані "зачумленості". Того стану майже нікому не вдалося уникнути, але його треба долати, мобілізуючи волю, духовні й моральні сили особистості. Бути "зачумленим" — це не лише готовність убивати, а й непротистояння насильству, примирення з тими, що вбивають.
Прикладів такої "зачумленості" XX століття знає багато: фашистська Німеччина, більшовицький СРСР, червоний Китай. І як тільки люди доброї волі перемагають зло в одному місці, воно піднімає голову в іншому. Доктор Ріє переконаний, що "чума — це нескінченна поразка". Дослухаючись до радісних криків жителів Орана, яке нарешті звільнилося від хвороби, від кордонів навколо міста, Ріє думав, що радість знаходиться під постійною загрозою. Він знав те, про що забула ця щаслива юрма: "бацила чуми ніколи не вмирає, десятиліттями вона може дрімати десь у закутку меблів або в столі білизни, вона терпляче вичікує своєї години в спальні, в підвалі, у валізі, в носовичках та в паперах, і, можливо, настане день, коли на лихо і в науку людям чума розбудить пацюків і почне їх конати на вулиці щасливого міста".
Чума — це уособлення всесвітнього зла, яке повністю перемогти неможливо. Остаточна перемога над ним недосяжна, але усвідомлення цього не повинно паралізувати волю й розум людей, їхньої готовності до боротьби.
А. Камю шукає в людині сили, що піднімають супроти зла, і знаходить їх у самій природі людини, яка здатна кинути виклик Богові й Долі й одвічному хаосу.
Що, на думку А. Камю, може врятувати людство від чуми і від зла взагалі?
Альбера Камю ще за його життя часто називали філософом, але сам письменник так не вважав і скоріше волів називатися літератором. Головним предметом його творчості була людина, її психологія, поведінка в різних життєвих ситуаціях.
Письменник добре знав життя, бо виріс у кварталах алжирської бідноти, сам пробивав собі дорогу.
Навчався в Алжирському університеті, захоплювався філософією Шопенгауера, К'єркегора, Ніцше, зачитувався романами Достоєвського.
Пізніше Альбер Камю займається політичною діяльністю, вступає в компартію і активно виступає проти впливу фашизму на літературу, а в роки війни бере участь у роботі антифашистської підпільної організації "Комба". Він не рветься на вершину слави. Уже сама боротьба, прагнення дійти до вершини робить його щасливим.
У центрі всіх творів Альбер Камю ставить людину, яка обов'язково має діяти, приймати рішення, робити вибір. Його герої стоять на роздоріжжі й вирішують проблему власного індивідуального існування в моменти, коли спокійний плин життя порушується якоюсь кризовою ситуацією. Для жителів невеликого міста Орана цю кризову ситуацію створила чума. До цього люди живуть кожен сам по собі. Вони багато працюють, але думають тільки про комерцію і бариші, вечори просиджують у кав'ярнях, але розмови точаться лише про угоди, морські фрахти й дисконти. Здається, ніхто й ніщо не зможе об'єднати цих людей, що, мов далекі зірочки чи планети, крутяться кожен по своїй орбіті й навколо своєї осі.
Та чума, що стала загрозою кожному життю, поставила всіх перед вибором: позакривати вікна, двері, відгородитися від світу чи об'єднатися і всім разом протистояти злу. Звичайно, багато людей вибрали перший варіант, але більшість жителів зрозуміли, що перемогти епідемію вони зможуть тільки разом. Взаємодопомога, бажання підставити плече ближньому вирвали з обіймів смерті ціле місто.
Та були в Орані й такі люди, які на нещасті зуміли розбагатіти. Це контрабандисти, що таємними стежками привозили у місто товари й допомагали декому з городян вислизнути з міста. .
Кожен робив свій вибір. На цій землі існують лихо і жертви, і чесна, порядна людина не має права ставати на бік зла, в чому б воно не проявлялося. Треба чинити опір, навіть якщо для цього доводиться робити над собою неймовірні зусилля. Зло панує не там, де його аж занадто багато, а там, де люди не борються, не чинять йому опору. Альбер Камю у своїх творах учить нас пліч-о-пліч захищати добро, справедливість, людську гідність, разом протистояти злу і насильству.
Роман Альбера Камю “Чума ” розповідає про жахливий відрізок з життя невеликого французького містечка Оран. До нещастя для жителів цього міста, в ньому розгорілася епідемія страшного захворювання, чуми, ліки проти якої тоді ще створено не було, і яка відбирала життя у величезної кількості городян. Вмирали літні і зрілі люди, але вмирали також ні в чому не винні діти, які особливо страждали і своєю смертю приносили страждання всім оточуючим. Але були серед жителів міста і ті, кому ця епідемія була навіть вигідна. Одним з таких людей був чоловік
Як відомо, під час різних екстремальних ситуацій, у тому числі і під час епідемій різних хвороб, місцева і державна влада має вкрай багато роботи. Вона повинна організовувати місця для розміщення хворих, шукати кошти на ліки, працювати з населенням, щоб не допустити серед нього паніки. Але сили навчених людей з поліції та інших правоохоронних служб обмежені, тому, щоб впоратися з новими актуальними завданнями, працівники повинні забути про свої старі справи і завдання. У тому числі це стосується і оперативної
Не можна сказати, що єдина людина, яка була щасливою в Орані під час чуми, Коттар, так вже сильно соромилася свого становища. Так, іноді проблиски совісті у нього можна було спостерігати, але все ж це відбувалося вкрай рідко і навряд чи справляло сильне враження. Звичайно, насправді таким людям дійсно має бути соромно. Вони наживаються на чужому горі, збагачуються завдяки смертям інших. Втім, в той же час не можна заперечувати, що попит на свої послуги створював собі аж ніяк не сам Коттар.
Твір на тему: “Соромно бути щасливим одному” за романом А. Камю “Чума” Творчість Альбера Камю є прикладом гармонійного поєднання талантів видатного філософа і письменника в одній особистості. У своїх творах письменник розмірковує над сенсом життя людини і абсурдністю оточуючого світу. При цьому.
Твір на тему: “Образ контрабандиста Коттара з твору “Чума” Альбер Камю Роман французького письменника Альбера Камю розповідає про короткий період існування невеликого французького міста Оран, де в часи, описані в романі, розгорілася епідемія страшної хвороби – чуми. Роман повниться цікавими характерами.
Людина на зачумленій землі (за романом Альбера Камю “Чума”) Протягом своєї тисячолітньої історії людство засвоїло багато страшних уроків. Вічні цінності виявилися непевними, людина – сповненою егоїзму та пристрасті, природа – утіленням апокаліпсису. Але тільки XX століття принесло людству справжнє.
Не розкидайте каміння (за романом Альбера Камю “Чума”) Роман Альбера Камю “Чума” є вершиною творчості письменника. У ньому втілилося все, що пережив і осмислив автор у роки сурових випробувань. “Чума” – хроніка одного трагічного року в Орані, центрі.
Твір на тему: “Чума як прояв світого зла в однойменному творі Альбера Камю” Альбер Камю – видатний мислитель, письменник та філософ свого часу. Гадаю, ніхто не заперечуватиме, що Нобелівську премію він отримав саме за свій неймовірний талант, вдумливі твори та несподіваний погляд на.
Чи можна назвати доктора Ріє переможцем у двобої з чумою? (За романом Альбера Камю “Чума”) Роман-притча А. Камю “Чума” побудовано як низку монологів різних героїв, але в цілому розповідь ведеться від імені доктора Ріє. Чому? Спадає на думку, що багато в чому саме Ріє виступає.
Твір на тему: “Єдине, що важливо, це бути людиною (“Чума” А. Камю)” Що в цьому житті є найважливішим? Статус, маєтки, дорогоцінності. Розібратися в цьому питанні допомагає роман-притча Альберта Камю “Чума”. В кожного з нас є своя історія, своя правда, і крім радості.
Твір на тему: “Немає на світі таких речей, заради яких варто було відвернутися від того, кого любиш” за романом А. Камю “Чума” Французький письменник А. Камю народився у Алжирі – тогочасній колонії Франції. Своєю творчою діяльністю письменник залишив читачам яскраві модерністські твори. Він філософськи вдивлявся у світ, в якому “немає Бога”, світ.
Пересторога Альбера Камю роман-хроніка “Чума” “Чума” – роман філософський. Зрозуміло, що на першому плані стоїть філософська проблематика, філософське узагальнено-універсальне трактування зла в контексті людського існування. Саме так осмислюється чума головними героями твору, інтелектуалами Ріє і.
Твір на тему: “Моє враження від твору “Чума” Є такі твори, які можуть назавжди запам’ятатися завдяки незвичайному і захоплюючому сюжету, одним з таких творів є роман “Чума” авторства Альбера Камю. Французькому письменникові в цьому романі вдалося об’єднати цікаву.
Твір на тему: “Кожен носить чуму у собі” за романом А. Камю “Чума” Роман-притча “Чума” відомого французького письменника А. Камю вважається вершиною його творчої діяльності. Перші його начерки були зроблені ще на початку 1941 року, коли письменник вчителював у Алжирському Орані. Перший варіант.
Твір за романом А. Камю ” Чума” Нові засоби зображення внутрішнього світу людини в модерністській прозі XX століття. У кінці XІX – і-і – на качану XX ст. у мистецтві відбувається глобальний переворот, пов’язаний із пошуком нових.
“Виконання своєї роботи’ – гідний спосіб кинути виклик смерті (за романом А. Камю “Чума”) Роман Альбера Камю “Чума” – це хроніка одного тяжкого року у звичайному місті Орані, французькій префектурі на алжирському узбережжі. У цьому місті, як і в інших містах світу, люди багато.
Твір на тему: “Чи загрожує чума сучасному світу?” Читаючи про всі ті жахи хвороби під назвою чума, які описував у своєму романі Альбер Камю, багато хто напевно замислюється і, бути може, навіть лякається опинитися в ситуації або місті.
Твір на тему : “Людина – борець!” за творами Альбера Камю Відомий французький письменник і філософ Альбер Камю вважав, що людина, яка бунтує – це людина, яка, перш за все, каже “ні”. Протестуючи проти існуючого порядку речей, людина в той же.
Проблема вибору людини в межовій ситуації (за романом А. Камю “Чума”) – А що таке чесність? – …спитав Рамбер, – …бути чесним – значить робити свою справу. А. Камю “Чума” Альбер Камю – французький письменник, лауреат Нобелівської премії, філософ, учасник руху.
Твір на тему: “Знищивши байдужість, можна змінити все” ( за мотивами творами А. Камю “Чума”) Часто мені здається, що наше життя іноді до болю схоже на події, що змалював у своєму славетному романі “Чума” Альбер Камю. … Останній день перед катастрофою. Ніщо не віщує біди.
Текст і підтекст у романі
Стилізація під жанр роману-хроніки зумовлює особливості мови твору А. Камю. Підкреслена об’єктивність визначає добір лексики, позбавленої яскравого емоційно-експресивного забарвлення, а також стриманий виклад подій та коментарів до них. З подібним прийомом
У позбавлений рослинності й пташиного співу Оран чума прийшла несподівано. На вулицях і в будинках раптом з’явилися поодинокі дохлі щурі, а незабаром їх прибирали тисячами. У перший же день епідемії, ще не здогадуючись про небезпеку. Ріє відправив дружину на лікування до санаторію.
Першим помер воротар у будинку Ріє, тоді ще ніхто не підозрював, що прийшла епідемія чуми (як ніхто в Європі спочатку не підозрював, що фашизм це всерйоз і надовго). Кількість хворих катастрофічно зростала, і Ріє замовив у Парижі сироватку (вона трохи допомагала, але швидко закінчилася). Префектура оголосила карантин, і Оран став закритим містом.
Якось Ріє викликав давній пацієнт, службовець мерії Жозеф Гран, якого лікар, з огляду на його бідність, лікував безкоштовно. Коттар (сусід Грана) чомусь намагався укоротити собі віку, а відтоді почав виявляти незвичайну люб’язність до людей, хоча раніше був відлюдькуватим. Ріє запідозрив, що в Коттара нечисте сумління, тож він і намагається заслужити прихильність оточуючих.
Привертає до себе увагу й образ Грана - маленької людини з її безневинним графоманством і невичерпною добротою та самовідданістю. Цей немолодий боязкий худорлявий чоловічок ледь-ледь зв’язує слова, проте протягом тривалого часу пише книжку, мріючи створити шедевр. І всі ці роки він шліфує одну-єдину першу фразу.
А. Беклін Чума. 1898 р.
1 Тут і далі переклад А. Перепаді.
Із запровадженням карантину оранці відчувають себе ув’язненими (улюблена метафора екзистенціалістів: ситуація позбавлення свободи вибору): їм заборонено листуватися, купатися в морі, виходити за межі міста. В Орані закінчується провізія, чим користуються подібні на Коттара контрабандисти: росте прірва між бідними, які вимушені ледь не жебрати, та багатими жителями Орана, які спокійнісінько купують харчі на чорному ринку втридорога, розкошують у кафе і ресторанах, відвідують розважальні заклади (алегорія суспільного розмежування часів війни1). Ніхто не знає, скільки триватиме цей жах. усі живуть одним днем.
Усі вони разом і побороли страшенне лихо, їхня єдність стала запорукою спільної перемоги. Зауважимо, що це важливий момент у творчості та еволюції самого А. Камю, який почав мистецький шлях з утвердження індивідуалістичних позицій та абсурдності буття2, а прийшов до усвідомлення необхідності єднання зусиль багатьох людей для спільної боротьбі зі злом.
Нарешті Оран оголошено відкритим. Якось Ріє побачив як Коттар, збожеволівши, стріляє по перехожих зі свого вікна, і поліція ледве знешкодила його (зло покаране?). Гран знову береться за книжку, рукопис якої наказав спалити під час своєї хвороби. А Ріє отримує телеграму про смерть дружини, і йому стало боляче. Парадокс: він у пеклі зачумленого міста вижив, а вона в гірському санаторії померла.
Екзистенціалізм Камю засіюваний на відчаї, викликаному не Думкою про мерзенність життя і людини (як у Сартра), а думкою про велич особи, нездатної, проте, .«найти зв’язок з байдужим (але прекрасним!) світом
Жанрово-тематичні особливості роману
1 Стоїцизм доктрина стоїків, в основному етична; тут життєва позиція, яка полягає в збереженні внутрішнього спокою, гармонії духу та витримці у важких життєвих ситуаціях.
Альбер Камю. 1956р.
1. Складіть хронологічну таблицю життя та творчості А. Камю.
2. Якою була дорога письменника до літературної слави? Яку позицію він зайняв як людина і письменник у часи Другої світової війни?
3. Поясніть назву і епіграф роману. Чи взаємопов'язані вони? Відповідь аргументуйте.
5. Визначте конфлікт роману й згрупуйте основних дійових осіб навколо нього. Хто з них приймає чуму, хто ні? Чому? Обгрунтуйте свою відповідь.
6. Простежте, як змінюється життя і світовідчуття мешканців Орану під час епідемії. Чому А. Камю детально фіксує ці зміни? Відповіді, аргументуйте.
10. Що символізує чума та зачумлена людина в романі А. Камю? Якою чуму бачать герої, автор?
13. Виконайте тестові завдання.
1. Місто Оран змальоване як
А типове провінційне містечко Б безлике потворне місто В прокляте місто грішників Г алегоричний образ людства
2. Для ілюстрації авторської концепції у своєму відомому есе Альбер Камю використав образ
Соромно бути щасливим одному роман чума
І все ж пробудження дається нелегко. Коли лікарі міста збираються, щоб обговорити питання про надання чумі статусу епідемії, то вони всіляко уникають приймати які-небудь заяви на цей рахунок, бо думають насамперед про те, які незручності це може принести їм особисто. Таке ставлення до хвороби характерно для більшості жителів міста: чума приносить незручності всім. Навіть така безневинна у своїй дурості примха, як щоденний післяобідній плювок на голови кішок, стає нездійсненним. Тим не менше, більшість оранців відмовляються визнати проблеми, які чума принесла місту, загальними.
Надалі, коли помилятися щодо лиха, що спіткало місто, стає неможливо й міська влада вимушена оголосити місто закритим, поведінка жителів стає більш різноманітною.
Перша реакція майже всіх людей – просто втекти. Хвороба – небезпечна річ, і тому спроба втечі цілком з’ясовна. Вони все ще намагаються ставитися до даного феномену як до особистої справи. Тобто тішать себе ілюзією, що поки це не стосується їх особисто – їх це не стосується.
“Соромно бути щасливим одному” за романом А. Камю “Чума”
Творчість Альбера Камю є прикладом гармонійного поєднання талантів видатного філософа і письменника в одній особистості. У своїх творах письменник розмірковує над сенсом життя людини і абсурдністю оточуючого світу. При цьому людину А. Камю ставить понад усе, бо він впевнений, що у більшості своїй – це мислячі, світлі, повні відповідальності за все істоти. Тому людина повинна виконувати свій обов’язок перед суспільством, переборювати відчай, бунтувати проти присутнього в нашому житті абсурду, втручатися у повне нісенітниць і зла життя. Причому бути щасливими поодинокі люди просто не можуть. Підтвердженням тому є роман-притча “Чума” А. Камю, опублікований у 1947 році.
Як свідчив сам автор роману, явним змістом “Чуми” стала боротьба учасників руху Опору проти засилля у Європі нацизму. За допомогою чуми письменник прагнув передати атмосферу вигнання і загрози, атмосферу великої задухи, в якій скніли люди. Водночас А. Камю поширив значення образу чуми на загальне буття. Через це у романі з надзвичайною гостротою постають важливі філософські проблеми добра і зла, важкого морального вибору кожної людини: не маючи найменшої надії на перемогу, бунтувати проти нездоланного зла, або скоритися невідворотній дійсності.
Події, які описуються у творі, відбуваються у далекому місті Орані, що розташоване в Алжирі. Це місто раптово охопила
епідемія чуми, і, навіть коли носії цієї жахливої хвороби – щури – масово тікали з міста, у появу страшного захворювання ніхто не вірив. “Як вони мали повірити в чуму, що одразу перекреслює майбутнє? Вони мали себе вільних, але ніхто не буде вільний, поки існують лиха”.
Одним з перших, хто зрозумів усю критичність ситуації і усвідомив, що в такому становищі можна покластися лише на постійну повсякденну працю, і “головне – це добре робити свою справу” – доктор Ріє. Він закликає усіх оточуючих до боротьби: “Коли бачиш скільки біди і горя що приносить чума, треба бути божевільним сліпцем або просто негідником, аби примиритися з чумою”. І хоча для будь-якого тогочасного лікаря боротьба з епідемією чуми – це “нескінченна поразка”, Ріє не опускає руки: “Навколо мене пітьма, а я пробую бодай, що-небудь у ній побачити. Я не знаю, ні що на мене чекає, ні що буде при цьому. Зараз є хворі і треба їх лікувати. Я бороню їх, як умію, та й усе”. Найважливіше у житті Ріє – за будь-яких обставин залишатися справжньою людиною.
Ще один герой роману “Чума” – Жан Тарру, який з такою ж гідністю, як і доктор Ріє, виконує свій громадський обов’язок. Хоча він і розуміє, що лихо, як і жертви, вічні, але Тарру хоча б намагається опинитися по інший бік лиха.
Не менш гідним персонажем можна назвати і паризького журналіста Рамбера, який з початку епідемії всіма правдами і неправдами намагався виїхати з міста і опинитися поряд з коханою жінкою. Але йому стає “соромно бути щасливому одному” у такі важкі часи, тому він теж залишається в Орані. Він самовіддано працює в дружині, яку створили однодумці журналіста – доктор і мислитель Тарру, службовець Гран та деякі інші не байдужі городяни, які не можуть залишатися осторонь. Вони впевнені, що “треба боротися в той чи інший спосіб, нізащо не падати навколішки”. Саме ці люди сміливо виїздять на виклики, вивозять за місто трупи, ізолюють зачумлених, допомагають мешканцям міста “ввійти в чуму” і зрозуміти, ще боротьба з епідемією є справою усіх без винятку.
Завдяки самовідданій праці добровольців через рік чума у місті починає відступати, поступово втрачає свої сили і виснажується. “Уже з одного того, як випускала вона зі своїх, пазурів явно приречені на смерть жертви, з того, як вона засапалась і метушилась, можна було з певністю сказати, що вона пошарпана, втомлена, в чомусь розладналася, ніби, втрачаючи владу над собою, чума водночас утратила свою математично несхибну дієвість, колишнє джерело своєї сили”.
І ось одного чудового зимового ранку на світанку нарешті відкривається міська брама, і оранці відзначають цей день як найбільше свято у історії міста. Тільки доктор Ріє, поспішаючи святковими вулицями, розуміє, що “бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закутку меблів або і в стосі білизни, вона терпляче вичікує своєї години”. Отже, зло в нашому світі не можливо повністю знищити, час від часу воно з’являється то в одному, то в іншому вигляді. Тому час від часу і людина повинна робити свій вибір – бунтувати проти зла або скоритися йому.
Соромно бути щасливим одному роман чума
Як відомо, під час різних екстремальних ситуацій, у тому числі і під час епідемій різних хвороб, місцева і державна влада має вкрай багато роботи. Вона повинна організовувати місця для розміщення хворих, шукати кошти на ліки, працювати з населенням, щоб не допустити серед нього паніки. Але сили навчених людей з поліції та інших правоохоронних служб обмежені, тому, щоб впоратися з новими актуальними завданнями, працівники повинні забути про свої старі справи і завдання. У тому числі це стосується і оперативної роботи та розшуку злочинців. Для останніх будь-яка епідемія, будь-яке стихійне лихо чи інша екстремальна ситуація – це реальне благо, адже через це поліція не буде можливості шукати злочинців, ловити їх і допомагати здійсненню правосуддя. Коттар ж був контрабандистом. Звичайно, ні у кого із правоохоронців не було часу, щоб полювати на цього вмілого, але нечесного ділка. Більш того, в суспільстві зріс попит на його послуги. Щоб хвороба не поширювалася на інші населені пункти, всі в’їзди і виїзди з Орана були закриті владою. Але в той же час деяким жителям було необхідно виїжджати, передавати або отримувати якісь речі. Звичайно, за допомогою вони зверталися до Коттара. Він допомагав їм, але за це брав великі гроші, за час епідемії чуми він сильно збагатився. Але будь-яка епідемія рано чи пізно підходить до кінця. Коли люди перестали хворіти, у поліції з’явилося більше часу на піймання злодіїв, а Коттар був з боями спійманий.
Не можна сказати, що єдина людина, яка була щасливою в Орані під час чуми, Коттар, так вже сильно соромилася свого становища. Так, іноді проблиски совісті у нього можна було спостерігати, але все ж це відбувалося вкрай рідко і навряд чи справляло сильне враження. Звичайно, насправді таким людям дійсно має бути соромно. Вони наживаються на чужому горі, збагачуються завдяки смертям інших. Втім, в той же час не можна заперечувати, що попит на свої послуги створював собі аж ніяк не сам Коттар.
Якщо вам сподобався твір будь ласка ставте лайки та коментуйте
“Соромно бути щасливим одному. За романом Альбера Камю “Чума”
Роман Альбера Камю “Чума ” розповідає про жахливий відрізок з життя невеликого французького містечка Оран. До нещастя для жителів цього міста, в ньому розгорілася епідемія страшного захворювання, чуми, ліки проти якої тоді ще створено не було, і яка відбирала життя у величезної кількості городян. Вмирали літні і зрілі люди, але вмирали також ні в чому не винні діти, які особливо страждали і своєю смертю приносили страждання всім оточуючим. Але були серед жителів міста і ті, кому ця епідемія була навіть вигідна. Одним з таких людей був чоловік на ім’я Коттар. Думається, що саме його можна називати єдиною щасливою людиною на тлі того, що відбувалося в Орані.
Як відомо, під час різних екстремальних ситуацій, у тому числі і під час епідемій різних хвороб, місцева і державна влада має вкрай багато роботи. Вона повинна організовувати місця для розміщення хворих, шукати кошти на ліки, працювати з населенням, щоб не допустити серед нього паніки. Але сили навчених людей з поліції та інших правоохоронних служб обмежені, тому, щоб впоратися з новими актуальними завданнями, працівники повинні забути про свої старі справи і завдання. У тому числі це стосується і оперативної роботи та розшуку злочинців. Для останніх будь-яка епідемія, будь-яке стихійне лихо чи інша екстремальна ситуація – це реальне благо, адже через це поліція не буде можливості шукати
злочинців, ловити їх і допомагати здійсненню правосуддя. Коттар ж був контрабандистом. Звичайно, ні у кого із правоохоронців не було часу, щоб полювати на цього вмілого, але нечесного ділка. Більш того, в суспільстві зріс попит на його послуги. Щоб хвороба не поширювалася на інші населені пункти, всі в’їзди і виїзди з Орана були закриті владою. Але в той же час деяким жителям було необхідно виїжджати, передавати або отримувати якісь речі. Звичайно, за допомогою вони зверталися до Коттара. Він допомагав їм, але за це брав великі гроші, за час епідемії чуми він сильно збагатився. Але будь-яка епідемія рано чи пізно підходить до кінця. Коли люди перестали хворіти, у поліції з’явилося більше часу на піймання злодіїв, а Коттар був з боями спійманий.
Не можна сказати, що єдина людина, яка була щасливою в Орані під час чуми, Коттар, так вже сильно соромилася свого становища. Так, іноді проблиски совісті у нього можна було спостерігати, але все ж це відбувалося вкрай рідко і навряд чи справляло сильне враження. Звичайно, насправді таким людям дійсно має бути соромно. Вони наживаються на чужому горі, збагачуються завдяки смертям інших. Втім, в той же час не можна заперечувати, що попит на свої послуги створював собі аж ніяк не сам Коттар.
Соромно бути щасливим одному роман чума
Время работы:
Ежедневно по будням 10.00-17.00.
Суббота: выходной.
Воскресенье: выходной.
Как купить готовую работу? Все просто и по шагам:
1) Вы отправляете на эл почту [email protected] письмо с указанием номера интересующей Вас готовой работы (желательно с тел. и e-mail).
2) В рабочее время администратор согласовывает все детали по электронной почте или связавшись с Вами по телефону. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу наиболее удобным для Вас способом.
4) После получения подтверждения оплаты от банка мы отправляем Вам работу на Вашу электронную почту.
оценка заказа бесплатная
оценка заказа бесплатная
Помощь студентам: заказать реферат, заказать дипломную работу,
заказать контрольную, заказать курсовую Вы можете по любым предметам.
Киев, Днепропетровск, Ровно, Львов, Харьков, Одесса, Донецк.
Все права защищены.
Копирование материалов с сайта
без письменного разрешения
администрации запрещено и преследуется по закону.
Проверено экспертом
Подключи Знания Плюс для доступа ко всем ответам. Быстро, без рекламы и перерывов!
Не упусти важного — подключи Знания Плюс, чтобы увидеть ответ прямо сейчас
Посмотри видео для доступа к ответу
О нет!
Просмотры ответов закончились
Подключи Знания Плюс для доступа ко всем ответам. Быстро, без рекламы и перерывов!
Не упусти важного — подключи Знания Плюс, чтобы увидеть ответ прямо сейчас
Як відомо, під час різних екстремальних ситуацій, у тому числі і під час епідемій різних хвороб, місцева і державна влада має вкрай багато роботи. Вона повинна організовувати місця для розміщення хворих, шукати кошти на ліки, працювати з населенням, щоб не допустити серед нього паніки. Але сили навчених людей з поліції та інших правоохоронних служб обмежені, тому, щоб впоратися з новими актуальними завданнями, працівники повинні забути про свої старі справи і завдання. У тому числі це стосується і оперативної роботи та розшуку злочинців. Для останніх будь-яка епідемія, будь-яке стихійне лихо чи інша екстремальна ситуація – це реальне благо, адже через це поліція не буде можливості шукати злочинців, ловити їх і допомагати здійсненню правосуддя. Коттар ж був контрабандистом. Звичайно, ні у кого із правоохоронців не було часу, щоб полювати на цього вмілого, але нечесного ділка. Більш того, в суспільстві зріс попит на його послуги. Щоб хвороба не поширювалася на інші населені пункти, всі в’їзди і виїзди з Орана були закриті владою. Але в той же час деяким жителям було необхідно виїжджати, передавати або отримувати якісь речі. Звичайно, за допомогою вони зверталися до Коттара. Він допомагав їм, але за це брав великі гроші, за час епідемії чуми він сильно збагатився. Але будь-яка епідемія рано чи пізно підходить до кінця. Коли люди перестали хворіти, у поліції з’явилося більше часу на піймання злодіїв, а Коттар був з боями спійманий.
Не можна сказати, що єдина людина, яка була щасливою в Орані під час чуми, Коттар, так вже сильно соромилася свого становища. Так, іноді проблиски совісті у нього можна було спостерігати, але все ж це відбувалося вкрай рідко і навряд чи справляло сильне враження. Звичайно, насправді таким людям дійсно має бути соромно. Вони наживаються на чужому горі, збагачуються завдяки смертям інших. Втім, в той же час не можна заперечувати, що попит на свої послуги створював собі аж ніяк не сам Коттар.
Школьный ассистент — готовые сочинения по русскому языку и литературе
Мета: допомогти учням глибше усвідомити філософський, загальнолюдський зміст роману, його ідеї, художні особливості; розвивати зв’язне писемне мовлення учнів, уміння висловлювати думки й аргументувати їх, наводячи цитати з тексту; виховувати повагу до загальнолюдських цінностей.
обладнання: портрет письменника, тексти твору, ілюстрації до нього. тип уроку: розвиток зв’язного мовлення.
ХІД УРОКУ
I. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності учнів
II. Розвиток зв’язного мовлення
1. ознайомлення з темами твору
2. Коментар учителя до тем.
3. Повторення основних вимог до написання твору (обсяг, аргументація, оформлення цитат тощо)
4. написання твору Пропоновані теми
y «Провідні ідеї й постаті роману А. Камю “Чума”: погляд із
Чорнобильській АеС, розповсюдження СНІДу, наркоманія,
Журналіст рамбер чужий у цьому місті. В іншому місці на нього чекає справжнє кохання й щастя. Він не розуміє, чому має страждати, і хоче будь-що виїхати з міста. та коли така можливість з’являється, залишається. Чому? Якщо поїхав би, то перестав би бути рамбером, гідним свого кохання, став би таким самим за-чумленим, як і багато мешканців міста.
творчість А. Камю — французького прозаїка, публіциста, філософа — мала значний вплив на розвиток європейської культури ХХ ст.
Алегорично зображуючи французький рух Опору, письменник зображує не конфлікт окремих особистостей, характерів, суспільних або ідеологічних угруповань, а зіткнення людства з безособовою, страшною, руйнівною силою — чумою, чимось на зразок абсолютного зла. Несподіване й безжалісне втручання чуми розкриває абсурдність, ірраціональність світу, оманливість гармонії і логічності життя. Залишаючись віч-на-віч із цією безглуздою і невблаганною силою, що несе смерть, персонажі роману мусять визначитися у своєму ставленні до світу й людей.
Читайте также: