Твори за романом чума твір

Шкільний твір

Роман Альбера Камю "Чума" — це скупа розповідь, не тільки про епідемію жахливої хвороби, а в першу чергу про моральний вибір кожним із героїв твору свого місця в ситуації, коли існує реальна загроза смерті.

Події у місті Орані відбуваються 194. року. Який же рік мав на увазі автор? У роки Другої світової війни чи тоді, коли вона тільки-но закінчилася? Тоді назва "Чума" може означати не тільки конкретну хворобу. Вимикає асоціація з "коричневою чумою", що поширилася в Європі на початку 30-х років XX століття, прогриміла танками по всьому світу, знищуючи мільйони жителів, а потім недобитою до кінця змією заповзла в темні щілини зализувати рани й відновлювати сили.

За свідченням самого Камю, "Явний зміст "Чуми"" — це боротьба європейського Опору проти фашизму. "За допомогою чуми я хочу передати атмосферу задухи, від якої ми потерпали, атмосферу небезпеки й вигнання, в якій ми жили тоді. Водночас я хочу поширити це тлумачення на існування взагалі. Чума покаже моральне обличчя тих, кому минулої війни випало думати, мовчати і страждати".

Образ чуми — це не тільки символ війни. Це універсальна метафора зла. Герой роману інтелектуал Тару говорить: "Чума — не тільки хвороба, не тільки війна, це також смертні судові вироки, розстріл переможених, фанатизм церкви і фанатизм політичних сект, загибель безневинної дитини в лікарні, суспільство, влаштоване геть погано, так само як і спроби, всупереч опору влади, улаштувати його заново. " Мікроби чуми гніздяться повсюди, підстерігають кожен необережний крок людини, влади, суспільства. Усе людство в цілому й кожна людина зокрема може перебувати в стані "зачумленості". Того стану майже нікому не вдалося уникнути, але його треба долати, мобілізуючи волю, духовні й моральні сили особистості. Бути "зачумленим" — це не лише готовність убивати, а й непротистояння насильству, примирення з тими, що вбивають.

Прикладів такої "зачумленості" XX століття знає багато: фашистська Німеччина, більшовицький СРСР, червоний Китай. І як тільки люди доброї волі перемагають зло в одному місці, воно піднімає голову в іншому. Доктор Ріє переконаний, що "чума — це нескінченна поразка". Дослухаючись до радісних криків жителів Орана, яке нарешті звільнилося від хвороби, від кордонів навколо міста, Ріє думав, що радість знаходиться під постійною загрозою. Він знав те, про що забула ця щаслива юрма: "бацила чуми ніколи не вмирає, десятиліттями вона може дрімати десь у закутку меблів або в столі білизни, вона терпляче вичікує своєї години в спальні, в підвалі, у валізі, в носовичках та в паперах, і, можливо, настане день, коли на лихо і в науку людям чума розбудить пацюків і почне їх конати на вулиці щасливого міста".

Чума — це уособлення всесвітнього зла, яке повністю перемогти неможливо. Остаточна перемога над ним недосяжна, але усвідомлення цього не повинно паралізувати волю й розум людей, їхньої готовності до боротьби.

А. Камю шукає в людині сили, що піднімають супроти зла, і знаходить їх у самій природі людини, яка здатна кинути виклик Богові й Долі й одвічному хаосу.

Що, на думку А. Камю, може врятувати людство від чуми і від зла взагалі?

Альбера Камю ще за його життя часто називали філософом, але сам письменник так не вважав і скоріше волів називатися літератором. Головним предметом його творчості була людина, її психологія, поведінка в різних життєвих ситуаціях.

Письменник добре знав життя, бо виріс у кварталах алжирської бідноти, сам пробивав собі дорогу.

Навчався в Алжирському університеті, захоплювався філософією Шопенгауера, К'єркегора, Ніцше, зачитувався романами Достоєвського.

Пізніше Альбер Камю займається політичною діяльністю, вступає в компартію і активно виступає проти впливу фашизму на літературу, а в роки війни бере участь у роботі антифашистської підпільної організації "Комба". Він не рветься на вершину слави. Уже сама боротьба, прагнення дійти до вершини робить його щасливим.

У центрі всіх творів Альбер Камю ставить людину, яка обов'язково має діяти, приймати рішення, робити вибір. Його герої стоять на роздоріжжі й вирішують проблему власного індивідуального існування в моменти, коли спокійний плин життя порушується якоюсь кризовою ситуацією. Для жителів невеликого міста Орана цю кризову ситуацію створила чума. До цього люди живуть кожен сам по собі. Вони багато працюють, але думають тільки про комерцію і бариші, вечори просиджують у кав'ярнях, але розмови точаться лише про угоди, морські фрахти й дисконти. Здається, ніхто й ніщо не зможе об'єднати цих людей, що, мов далекі зірочки чи планети, крутяться кожен по своїй орбіті й навколо своєї осі.

Та чума, що стала загрозою кожному життю, поставила всіх перед вибором: позакривати вікна, двері, відгородитися від світу чи об'єднатися і всім разом протистояти злу. Звичайно, багато людей вибрали перший варіант, але більшість жителів зрозуміли, що перемогти епідемію вони зможуть тільки разом. Взаємодопомога, бажання підставити плече ближньому вирвали з обіймів смерті ціле місто.

Та були в Орані й такі люди, які на нещасті зуміли розбагатіти. Це контрабандисти, що таємними стежками привозили у місто товари й допомагали декому з городян вислизнути з міста. .

Кожен робив свій вибір. На цій землі існують лихо і жертви, і чесна, порядна людина не має права ставати на бік зла, в чому б воно не проявлялося. Треба чинити опір, навіть якщо для цього доводиться робити над собою неймовірні зусилля. Зло панує не там, де його аж занадто багато, а там, де люди не борються, не чинять йому опору. Альбер Камю у своїх творах учить нас пліч-о-пліч захищати добро, справедливість, людську гідність, разом протистояти злу і насильству.

Текст і підтекст у романі

Стилізація під жанр роману-хроніки зумовлює особливості мови твору А. Камю. Підкреслена об’‎єктивність визначає добір лексики, позбавленої яскравого емоційно-експресивного забарвлення, а також стриманий виклад подій та коментарів до них. З подібним прийомом

У позбавлений рослинності й пташиного співу Оран чума прийшла несподівано. На вулицях і в будинках раптом з’‎явилися поодинокі дохлі щурі, а незабаром їх прибирали тисячами. У перший же день епідемії, ще не здогадуючись про небезпеку. Ріє відправив дружину на лікування до санаторію.

Першим помер воротар у будинку Ріє, тоді ще ніхто не підозрював, що прийшла епідемія чуми (як ніхто в Європі спочатку не підозрював, що фашизм це всерйоз і надовго). Кількість хворих катастрофічно зростала, і Ріє замовив у Парижі сироватку (вона трохи допомагала, але швидко закінчилася). Префектура оголосила карантин, і Оран став закритим містом.

Якось Ріє викликав давній пацієнт, службовець мерії Жозеф Гран, якого лікар, з огляду на його бідність, лікував безкоштовно. Коттар (сусід Грана) чомусь намагався укоротити собі віку, а відтоді почав виявляти незвичайну люб’‎язність до людей, хоча раніше був відлюдькуватим. Ріє запідозрив, що в Коттара нечисте сумління, тож він і намагається заслужити прихильність оточуючих.

Привертає до себе увагу й образ Грана - маленької людини з її безневинним графоманством і невичерпною добротою та самовідданістю. Цей немолодий боязкий худорлявий чоловічок ледь-ледь зв’‎язує слова, проте протягом тривалого часу пише книжку, мріючи створити шедевр. І всі ці роки він шліфує одну-єдину першу фразу.

А. Беклін Чума. 1898 р.

1 Тут і далі переклад А. Перепаді.

Із запровадженням карантину оранці відчувають себе ув’‎язненими (улюблена метафора екзистенціалістів: ситуація позбавлення свободи вибору): їм заборонено листуватися, купатися в морі, виходити за межі міста. В Орані закінчується провізія, чим користуються подібні на Коттара контрабандисти: росте прірва між бідними, які вимушені ледь не жебрати, та багатими жителями Орана, які спокійнісінько купують харчі на чорному ринку втридорога, розкошують у кафе і ресторанах, відвідують розважальні заклади (алегорія суспільного розмежування часів війни1). Ніхто не знає, скільки триватиме цей жах. усі живуть одним днем.

Усі вони разом і побороли страшенне лихо, їхня єдність стала запорукою спільної перемоги. Зауважимо, що це важливий момент у творчості та еволюції самого А. Камю, який почав мистецький шлях з утвердження індивідуалістичних позицій та абсурдності буття2, а прийшов до усвідомлення необхідності єднання зусиль багатьох людей для спільної боротьбі зі злом.

Нарешті Оран оголошено відкритим. Якось Ріє побачив як Коттар, збожеволівши, стріляє по перехожих зі свого вікна, і поліція ледве знешкодила його (зло покаране?). Гран знову береться за книжку, рукопис якої наказав спалити під час своєї хвороби. А Ріє отримує телеграму про смерть дружини, і йому стало боляче. Парадокс: він у пеклі зачумленого міста вижив, а вона в гірському санаторії померла.

Екзистенціалізм Камю засіюваний на відчаї, викликаному не Думкою про мерзенність життя і людини (як у Сартра), а думкою про велич особи, нездатної, проте, .«найти зв’‎язок з байдужим (але прекрасним!) світом

Жанрово-тематичні особливості роману

1 Стоїцизм доктрина стоїків, в основному етична; тут життєва позиція, яка полягає в збереженні внутрішнього спокою, гармонії духу та витримці у важких життєвих ситуаціях.

Альбер Камю. 1956р.

1. Складіть хронологічну таблицю життя та творчості А. Камю.

2. Якою була дорога письменника до літературної слави? Яку позицію він зайняв як людина і письменник у часи Другої світової війни?

3. Поясніть назву і епіграф роману. Чи взаємопов'язані вони? Відповідь аргументуйте.

5. Визначте конфлікт роману й згрупуйте основних дійових осіб навколо нього. Хто з них приймає чуму, хто ні? Чому? Обгрунтуйте свою відповідь.

6. Простежте, як змінюється життя і світовідчуття мешканців Орану під час епідемії. Чому А. Камю детально фіксує ці зміни? Відповіді, аргументуйте.

10. Що символізує чума та зачумлена людина в романі А. Камю? Якою чуму бачать герої, автор?

13. Виконайте тестові завдання.

1. Місто Оран змальоване як

А типове провінційне містечко Б безлике потворне місто В прокляте місто грішників Г алегоричний образ людства

2. Для ілюстрації авторської концепції у своєму відомому есе Альбер Камю використав образ

Текст і підтекст у романі

А. Беклін Чума. 1898 р.

1 Тут і далі переклад А. Перепаді.

Жанрово-тематичні особливості роману

Альбер Камю. 1956р.

1. Складіть хронологічну таблицю життя та творчості А. Камю.

3. Поясніть назву і епіграф роману. Чи взаємопов'язані вони? Відповідь аргументуйте.

10. Що символізує чума та зачумлена людина в романі А. Камю? Якою чуму бачать герої, автор?

13. Виконайте тестові завдання.

1. Місто Оран змальоване як

2. Для ілюстрації авторської концепції у своєму відомому есе Альбер Камю використав образ

Протягом своєї тисячолітньої історії людство засвоїло багато страшних уроків. Вічні цінності виявилися непевними, людина — сповненою егоїзму та пристрасті, природа — утіленням апокаліпсису. Але тільки XX століття принесло людству справжнє розуміння марності життя. Друга світова війна продемонструвала найстрашніше з того, що є в природі людини як мислячої істоти. Поблякли ікони нової філософії. Учення Ніцше і Шопенгауера дало потворно недозріле галуззя. За цих умов створення нової концепції, яка б виправдовувала існування людини, стало конче необхідним. У повоєнні роки світ дізнався про свого нового духовного керманича — французького мислителя, прозаїка, есеїста, публіциста Альбера Камю. Нобелівська премія 1957 року підтвердила такий статус письменника.

Найвідоміший твір Альбера Камю — роман-притча під назвою „Чума”. У буквальному значенні в романі розповідається про жахливу епідемію чуми в одному з міст французької Північної Африки, а в алегоричному — про боротьбу європейського Опору проти фашизму. Найбільш загальним сенсом „Чуми” є боротьба з будь-яким злом взагалі. Треба зазначити, що на відміну, скажімо, від Радянського Союзу, де боротьба з фашизмом дійсно була питанням життя і смерті, для мешканців Європи участь в Опорі була швидше справою честі й совісті. Тому однією з центральних проблем роману є проблема вибору між байдужістю та конформізмом з одного боку і живим прагненням до свободи, звільнення — з іншого.

Роман „Чума” має форму хроніки. Автором цього часопису є лікар — доктор Ріє. Він визначає самі лише факти, і тому у його викладенні події втрачають будь-який домішок художнього прикрашення. Узагалі боротися з чумою — справа майже безнадійна. Тверезо розуміючи це, доктор Ріє ані на хвилину не припиняє своєї роботи, ризикуючи власним життям. Лише завдяки логіці та серйозності доктора ми дізнаємося про реальну картину епідемії.

По місту розносять інфекцію пацюки, які конають у муках. Так само, як і пацюки, умирають сотні людей, які заразилися бацилами чуми. Тривають протиепідемічні заходи, мертвих ховають вже у братських могилах, а міські трамваї стають засобом для перевезення трупів. Звичайно, це жахливі картини. Але набагато жахливішим виявляється те, що городяни, узяті в облогу карантинними постами, внутрішньо змінюються. У них з’являється якась дивна байдужість до долі навіть близьких людей, вони прагнуть якомога гучніше розважатися, ніби це спроможне відігнати хворобу. Камю вирішує питання остаточно й однозначно: чума вражає не тільки тіло, але й душу. Чума є станом мислення, яке замкнулося на собі самому. При тому Камю згоджується, що люди взагалі „швидше добрі, ніж злі”, але лінощі духовного порядку теж здатні до руйнування. Єдино правильною є точка зору, згідно з якою людина „повинна протистояти злу навіть у тому випадку, коли немає ніякої перспективи і ніякої надії”. Навколо доктора Ріє гуртуються інші герої „Чуми” — Тарру, Рамбер, Гран. Ці люди теж виконують свій професійний і громадський обов’язок, нехтуючи подружніми почуттями, затишком рідної оселі, власною безпекою. Особливо цікавою є доля паризького журналіста Рамбера, який, опинившись у зачумленому місті, спершу по-ривається виїхати звідси, потрапити додому, до коханої. Але невдовзі Рамбер зрозумів, що може бути корисним людям лише тут, у пеклі епідемії. Тому паризький журналіст залишився працювати в санітарній дружині.

Альбер Камю був учасником французького Опору і мав змогу на власному досвіді вивчити закономірності розвитку епідемії фашизму. Недаремно письменник вирішив описати саме епідемію чуми, адже збуджувач цієї небезпечної хвороби може протягом десятків років спокійно чекати на слушний час, щоб послати пацюків конати на вулиці щасливого міста. У романі „Чума” епідемія завершується більш-менш благополучно і життя починає йти, як і раніше. Але ж не зовсім так: кожен з тих, хто лишився живий, кожен, кого не торкнулося чорне крило хвороби, тепер до самої смерті буде пам’ятати про чуму в Орані.

Чума всесвітнього зла причаїлася десь за високими вежами сучасних міст. Вона чекає лише слушного часу, щоб блискавично розповсюдитися по світу у вигляді війн, розбрату, епідемій, економічних криз тощо. Яку пораду можна дати людству, яке живе в чеканні чуми? Прислухаємося ще раз до мужнього виваженого голосу Альбера Камю: „Для людини без шор немає видовища прекраснішого, ніж свідомість у двобої з дійсністю, яка перемагає”. І ще: „Солідарність зміцнює і звеличує все найкраще в людині”.

Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

ТЕСТУВАННЯ З ТЕМИ

Альбер Камю “Чума”

1. Міжнародного визнання Камю досяг після публікації:

А) трагедії “Калігула”; б) повісті “Сторонній”;

В) есе “Міф про Сізіфа”; г) роману “Чума”.

2. Роман (бессмертное произведение) “Чума” побудований як:

А) хроніка зачумленого міста; б) щоденник Ріе;

В) зібрання спогадів про епідемію.

3. Ріє задумує і пише оповідь про чуму:

А) історію перемоги над хворобою; б) гімн мужності й стійкості борців;

В) пересторогу на майбутнє.

4. Епіграф до роману (вислів Даніеля Дефо: ” Якщо дозволяється зобразити ув’язнення через інше ув’язнення, то дозволяється також зобразити будь-який предмет через щось таке, що не існує взагалі “):

А) розкриває тему твору; б) пояснює задум автора;

В) виражає ідею твору; г) дає оцінку зображуваному.

5. Місто Оран змальоване як:

А) типове провінційне містечко; б) безлике потворне місто;

В) прокляте місто грішників; г) алегоричний образ людства.

6. Оран опановує жах після:

А) офіційного визнання чуми; б) оголошення в місті карантину;

В) проповіді отця Панлю; г) оголошення кількості смертей.

7. Першим замовчування чуми наважився зруйнувати:

8. ” Я колись думав, що чужий у цьому місті, і що мені тут у вас нема чого робити, але тепер, коли я бачив те, що бачив, я відчуваю, що я теж тутешній, хочу я того, чи не хочу. Ця історія стосується однаково нас усіх, ” – до цього філософського висновку про психологічний характер відчуження й самотності і шлях їхнього подолання приходить:

А) Ріе; б) Рамбер; в) Панлю;

9. Тарру сказав, що єдиний його злочин – схвалення того, що вбиває дітей і дорослих, про:

А) Коттара; б) Панлю;

В) Рішар; г) Отона.

10. Центральною ідеєю роману “Чума” є:

А) стоїчний опір загальному безглуздю;

Б) примирення з нездоланним злом;

В) відмежування від зла в особистому житті;

Г) переборення абсурду прекрасною мрією.

11. Знайдіть помилкове твердження: “Те, що Ріе пише про себе в третій особі, дає Камю змогу:

А) наблизити суб’єктивну оповідь до стилю документа;

Б) написати неупереджену колективну історію;

В) показати події крізь сприйняття колективу;

Г) приховати авторську позицію за фігурою оповідача”.

12. Притаманне екзистенціалізмові відчуття абсурдності людського буття обумовлює те, що Ріе:

А) сприймаючи абсурдність появи чуми як вияв абсурдності життя, примирюється зі страшною хворобою;

Б) хоч і не впевнений в успіхові, вперто бореться з чумою;

В) починає боротися з чумою, бо вірить у перемогу над страшною хворобою.

1. Б; 2. А; 3. В; 4. Б; 5. Б; 6. В; 7. В; 8. Б; 9.А; 10. А; 11. Г; 12. Б.

Проблема вибору людини в межовій ситуації та особистої відповідальності за цей вибір (за романом Камю “Чума”) Видатний письменник Альбер Камю вважав, що з несправедливістю потрібно або співпрацювати, або боротися. Така думка є актуальною і у наш час. Людина потрапляючи у межову ситуацію постає перед складним моральним.

В чому полягає сенс перестороги у романі Камю “Чума”? Тема чуми, до якої звернувся знаменитий письменник Камю, не є новою в літературі. Проте філософські роздуми автора стосовно цієї проблеми є дуже своєрідними і слугують пересторогою для всього людства. Чума.

Аналіз роману Камю “Чума” Роман Камю “Чума” датується 1947 роком. За жанровою специфікою його розглядають як роман-притчу, роман-міф, роман-хроніку. Подібно до притчі твір є глибоко алегоричним. Навіть сама назва має кілька підтекстів. На поверхні.

Людина на зачумленій землі – за романом Альбера Камю “Чума” АЛЬБЕР КАМЮ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АЛЬБЕР КАМЮ Людина на зачумленій землі (за романом Альбера Камю “Чума”) Протягом своєї тисячолітньої історії людство засвоїло багато страшних уроків. Вічні цінності виявилися непевними.

Втілення в романі Камю “Чума” рис екзистенціалізму Основу філософії екзистенціалізму складає поняття існування людей, буття. Представники цього напрямку були переконані, що людина народжується не з першим криком, а коли вперше починає усвідомлювати своє місце в світі. А.

Твір на тему Чума Камю У першій половині XX століття у світовій літературі з’являються твори які присвячені внутрішній психології людини. Беручи в руки роман Альберта Камю зі страшною назвою “Чума” я не очікував, що це.

Мотиви перестороги в романі Камю “Чума” Уявімо 1947 рік. Тільки-но закінчилася Друга світова війна, але спогади про неї ще надто живі, спогади про “коричневу чуму” – фашизм. Але чому тоді не було просто написати роман.

Скорочено “Чума” Камю Події відбуваються за часів післявоєнного періоду Другої світової війни у місті Оран. Нічого не передвіщувало біди, та одного квітневого ранку лікар Ріє вийшов зі свого будинку і перечепився об мертвого.

Сенс назви роману А. Камю “Чума” Роман Альбера Камю “Чума” – це скупа розповідь, не тільки про епідемію жахливої хвороби, а в першу чергу про моральний вибір кожним із героїв твору свого місця в ситуації, коли.

Найвище для людини – бути людиною день у день (А. Камю) (твір-роздум) Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ Найвище для людини – бути людиною день у день (А. Камю) (твір-роздум) На жаль, неможливо жити.

Скорочено – ЧУМА – АЛЬБЕР КАМЮ 11 КЛАС АЛЬБЕР КАМЮ ЧУМА Це сталося після Другої світової війни у невеличкому приморському місті Орані. Раптом скрізь стали з’являтися пацюки, та ще й хворі – конали на очах. Ось.

“ЧУМА” – Альбер КАМЮ (1913-1960) – З ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст З ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст. Альбер КАМЮ (1913-1960) “ЧУМА” Текст і підтекст у романі Роман “Чума” (фр. “La Peste”) побачив світ у 1947 p., одразу після закінчення Другої світової.

Альбер Камю “Чума” XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТЬ Альбер Камю “Чума” Альбер Камю (1913-1960) – визначний французький романіст, філософ, публіцист, один з лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму. Лауреат Нобелівської премії 1957 року. Альбер Камю.

ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ 1. Суперечливість особистості Галілея у п’єсі Б. Брехта. 2. Цей бунтівний Брехт (уявне.

Новые способы изображения внутреннего мира человека в модернистской прозе XX столетия (по роману А. Камю “Чума”) XIX – в начале в искусстве происходит глобальный переворот, связанный с поиском новых форм изображения человека и мира. Опираясь на достижение психологической прозы XIX столетия, писатели все больше углубляются во.

Человек на зачумленной земле (По роману А. Камю “Чума”) На протяжении всей тысячелетней истории человечество освоило много страшных уроков. Вечные ценности оказались шаткими, человек – преисполненным эгоизма и непомерных желаний, природа – воплощением апокалипсиса. Но только XX век принес.

Роман “Чума”, анализ Роман-притча “Чума” был написан в годы Второй мировой войны, опубликован в 1947 году, получил Нобелевскую премию. Явная идея “Чумы” – это борьба европейского Движения Сопротивления против фашизма, отмечал автор. При.

Тестові завдання зі світової літератури 10 клас Стендаль “Червоне і чорне” 1.Чим займався батечко Сорель? 2.Якими були стосунки між батечком Сорелем і його сином Жульєном? 3.На скільки років пані де Реналь була старша за Жульєна.

Чума – Альбер Камю Роман представляет собой свидетельство очевидца, пережившего эпидемию чумы, разразившейся в 194… году в городе Оране, типичной французской префектуре на алжирском берегу. Повествование ведется от лица доктора Бернара Риэ, руководившего противочумными.

Краткое содержание “Чума” Камю Роман представляет собой свидетельство очевидца, пережившего эпидемию чумы, разразившейся в 194… году в городе Оране, типичной французской префектуре на алжирском берегу. Повествование ведется от лица доктора Бернара Риэ, руководившего противочумными.

Контрольна робота за темою “Творчість А. Камю, Е. Хемінгуея, Кавабата Ясунарі” УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас II семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. УРОК № 48 Тема. Контрольна робота за темою “Творчість А. Камю, Е. Хемінгуея, Кавабата Ясунарі” Мета.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Творчість письменників Б. Брехта, А. Камю, Е. Хемінгуея” 1.

ПЛАНИ – Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ ПЛАНИ Суперечливість особистості Галілея у п’єсі Б. Брехта I. Проблематика п’єси Брехта “Життя Галілея”. (У п’єсі.

Жизнь и творчество Альбера Камю (План) Страницы биографии. Начало пути. (Родился в 1913 году в небольшом городке французского Алжира. Отец – сельскохозяйственный рабочий, умер, когда сыну исполнился год. В 1924 году Камю окончил начальную школу и.

КАМЮ, Альбер (1913 – 1960) КАМЮ, Альбер (Camus, Albert – 07.11.1913, Мондові, Алжир – 04.01.1960, Вільблевен, Франція) – французький письменник і філософ, лауреат Нобелівської премії 1957 р. Народився в сім’ї сільськогосподарського працівника.

“Падение”, анализ повести Камю Опубликованное в 1956 году “Падение” Альбера Камю относится к жанру философской повести. В этом произведении французский экзистенциалист попытался ответить на вечный вопрос: “В чем смысл человеческого существования”? Для ответа он.

Тестування з теми. Габріель Гарсіа Маркес “Сто років самотності” 11 клас ТЕСТУВАННЯ З ТЕМИ Габріель Гарсіа Маркес “Сто років самотності” 1. Роман (бессмертное произведение) “Сто років самотності” в творчості Гарсіа Маркеса: А) започаткував тему самотності; б) приніс автору Нобелівську.

“Посторонний”, анализ повести Камю Повесть Альбера Камю “Посторонний” была написана в 1940 году и опубликована в 1942 году. Анализ данного произведения, как наиболее яркого и известного, помогает проследить все основные идеи творчества автора. Сюжетная.

Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (IІ варіант) “Ноги пухли. І я уже ходив, тримаючись за паркан і стіни, там, де вже лежали мертві. Я не надіявся, що виживу. Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива…” Голодомор.

Кожне життя є точкою зору на Всесвіт (твір-роздум за повістю Е. Хемінгуя “Старий і море”) Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ Кожне життя є точкою зору на Всесвіт (твір-роздум за повістю Е. Хемінгуя “Старий і море”) Кожна.

Тестування за романом А. Камю “Чума”

Читайте также: