Захворювання обміну речовин подагра ожиріння
Ожиріння (аdipositas) - хворобливий стан, при якому виявляється надлишок жирової тканини в підшкірній клітковині та в інших тканинах організму.
Розрізняють два види ожиріння: екзогенне та ендогенне.
До екзогенного відносять аліментарне ожиріння, основною причиною якого є переїдання, а сприятливими факторами - малорухливий спосіб життя, спадкова схильність, вагітність, лактація і клімактеричний період.
Ендогенне ожиріння включає наступні форми: церебральна (гіпоталамічна), що зумовлена ураженням ЦІЮ (пухлина, травма, запалення), гіпофізарна, наднирникова, яєчникова та ожиріння, пов'язане з порушенням функції щитоподібної залози.
При всіх видах ожиріння відбувається посилений перехід вуглеводів у жири, зниження активності ліполітичних ферментів (речовин, що забезпечують розпад жирів), активація синтезу і гальмування розпаду жиру.
Оцінка наявності і ступеня ожиріння грунтується на визначенні маси тіла з урахуванням статі, віку, росту хворого та конституції.
Розроблені таблиці "ідеальної" ваги тіла. Однак слід враховувати, що у осіб з однаковою будовою тіла і ростом неминуче будуть індивідуальні відхилення ваги, пов'язані з особливостями будови скелету, м'язів та інших чинників. Тому, при користуванні цими показниками допускається відхилення ± 10%. В повсякденній роботі використовується індекс Брока, згідно з яким, "ідеальною" вага в кілограмах дорівнює росту в см мінус 100, із врахуванням допустимих відхилень (± 10%). Ступінь ожиріння визначається у відсотках переважання фактичної ваги тіла над "ідеальною". Переважання маси тіла до 30% відносять до І ступеня ожиріння, від 30 до 50 до ІІ-го, від 50 до 100 до Ш-го, більше 100% до ІУ-го.
Скарги хворих на ожиріння залежать від його ступеню та генезу. При ожирінні І та II ступеню хворі часто не мають скарг і не звертаються за медичною допомогою, а ожиріння виявляється випадково. Скарги на підвищення ваги тіла, надмірне відкладання жиру, що турбує хворого з косметичних міркувань, задишку. швидку втомлюваність і зниження працездатності виникають у осіб з високим ступенем ожиріння.
У них можуть бути скарги на біль у суглобах, найчастіше в колінних (виникає внаслідок частого розвитку артритів), головний біль, стенокардичний біль у ділянці серця, підвищення апетиту, блювання, біль у животі, закрепи, метеоризми, ослаблення статевої функції, розлади менструального циклу у вигляді гіпо- та аменореї. При обстеженні хворих виявляють збільшення маси тіла (більше 10%), порівняно із "ідеальною" вагою нерівномірний розподіл жирової тканини "кушингоїдний" або "рейтузний" тип ожиріння, наявність смуг розтягу, місяцеподібне обличчя при хворобі Іценка-Кушинга. Зміни з боку шкіри (сальність шкіри, попрілості, піодермії, фурункульоз, наявність смут білого, червоного та фіолетового кольору, частіше на животі та стегнах, гірсутизм, гіперемію шкіри обличчя); розлади з боку серцево-судинної системи (артеріальна гіпертензія, ослаблення серцевих тонів, явища серцевої недостатності); шлунково-кишкового тракту, які проявляються метеоризмами, гіпотонією кишечника, ознаками холециститу, панкреатиту, наявністю супутнього диенцефального синдрому і частий розвиток цукрового діабету. З часом розвиваються різноманітні захворювання внутрішніх органів.
Діагностичні дослідження.
Біохімічний аналіз крові - підвищений рівень холестерину, гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози. Зниження рівня 17-ОКС в крові і підвищення експресії 17-ОКС сечею.
ЕКГ - ознаки ішемічної хвороби серця.
УЗД черевної порожнини - ознаки холециститу і панкреатиту.
Рентгенографія кісток черепа - наявність розширення входу в турецьке сідло і остеопороз його спинки при гіпоталамічній формі ожиріння.
Раціональна дієта (№ 8) - низькокалорійна, лікувальне голодування, розвантажувальна дієта, ЛФК, активізація способу життя, фізіотерапія.
І Іри підвищеному апетиті - анорексигені препарати (фепронон, дезопімон, адипазин, метіонін).
Санаторно-курортне лікування: Одеса, Сочі, Кисловодськ, Єсентуки.
Лікування вторинних форм ожиріння полягає в усуненні основної причини.
Подагра — захворювання, яке виникає внаслідок порушення обміну речовин (пуринового обміну). При цьому в організмі відбувається підвищене накопичення сечової кислоти та зменшується її виділення нирками. Це призводить до надмірного накопичення сечової кислоти в крові. Солі сечової кислоти (урати) проникають у суглоби (хрящі, синовіальні мембрани), навколосуглобові тканини (сухожилля, зв'язки, синовіальні сумки), нирки, внаслідок чого розвивається подагра і подагричний артрит.Зміст [сховати]
Етіологія. Серед причин виникнення подагри найвагомішу роль відіграють спадковий чинник та харчування. У більшості випадків провокаційними чинниками гострого нападу подагри є вживання смаженого м'яса, холодцю, жирів та алкоголю. Спричинити загострення хвороби може й втрата організмом води (у разі голодування, після сауни, через жаркий клімат) або тривалий прийом сечогінних ліків.
До групи ризику захворіти на подагру належать:
люди, рідні яких хворіють на подагру;
м'ясоїди, особливо якщо вживають м'ясну їжу декілька разів на день;
ті, хто часто вживає алкогольні напої, зокрема й пиво;
люди з надмірною масою тіла;
хворі на гіпертонію (підвищений артеріальний тиск), гіпотиреоз (знижена функція щитоподібної залози), ниркову недостатність, що зумовлює неналежнє виведення сечової кислоти з організму.
Патогенез та клінічна картина
Основне значення у патогенезі порушень пуринового обміну при первинній подагрі має вроджене або набуте зниження активності ферментів, що беруть участь в утворенні сечової кислоти.
Вторинна подагра спостерігається при зменшенні розпаду пуринів у хворих мієло- та лімфопроліферативними захворюваннями, особливо тих, кого лікували цитостатичними засобами, а також при захворюваннях, які перебігають з еритроцитозом (легенева гіпертонія, вади серця тощо).
У 100% випадків подагра спричинює зміни в структурі нирок. Передусім кристаликами уратрів зашлаковуються канальці нирок, потім судини і клубочки. Спочатку ці зміни незначні, тож не позначаються на роботі органа. Це прихований (латентний) період.
Пізніше зміни в нирках стають більш вираженими: в сечі з'являється білок, формуються камінці. Тому інколи першим симптомом подагри стає ниркова колька. Але найчастішим проявом подагри є гострий артрит першого суглоба великого пальця стопи.
Напад подагри настає раптово, зазвичай уночі. Людина прокидається від нестерпного болю, який поступово наростає, і хворий, як кажуть, не знаходить собі місця. У ділянці суглоба з'являється набряк, почервоніння шкіри, рухи в суглобі спричинюють дошкульний біль, підвищується температура тіла. Під час аналізу крові в ній виявляють високий вміст сечової кислоти.
З часом подагра переходить у хронічну форму, для якої характерні поява тофусів (місцеве накопичення кристалічних уратів) і деформація суглобів, зокрема, суглоб великого пальця стопи збільшується і випинає. Хворому навіть тяжко підібрати собі взуття.
У багатьох хворих розвивається сечокам'яна хвороба, інтерстиціальний нефрит, флебіти, ранній прогресуючий атеросклероз, захворювання очей (ірит, іридоцикліт) та нервової системи (невралгія, мігрень, неврастенія).
Лікування та профілактика
Найголовнішим засобом у лікуванні подагри і профілактиці загострення хвороби є правильне харчування, яке б не спричинювало збільшення кількості сечової кислоти у крові. Тому дієта таких хворих має бути бідною на пурини, жири, білки.
Основні вимоги до харчування у разі подагри:
Зменшити загальну калорійність добового раціону. Людям з надмірною масою тіла це дуже важливо.
Збільшити вживання води (слаболужної) до 1,5-2 літрів на добу.
Вилучити з дієти:
а) продукти, багаті на пурини: печінка, нирки, мозок, смажене і копчене м'ясо, ковбаси, консерви, м'ясні, рибні і грибні бульйони, рибну ікру, какао, шоколад;
в) тваринні жири, бобові, щавель, ревінь, цвітну капусту, малину, журавлину;
г) соління, маринади.
Практикувати розвантажувальні дні, вживаючи 1 раз на тиждень лише овочі та фрукти або свіжі соки з них. Яблука вживати солодких сортів.
Восени для зменшення вмісту сечової кислоти в крові доцільно вводити до раціону кавуни, які можна їсти без обмежень 20-денним циклом з перервою на 3-5 днів.
Вживати: вегетаріанські борщі, супи з круп та овочів, свіжі фрукти і сухофрукти, молочні продукти, варення, мед, зефір, мармелад, інші солодощі, що не містять шоколаду, овочеві салати, вінігрет, кабачкову ікру, огірки, відвар шипшини з медом, пшеничні висівки, квас, компот, фруктово-ягідні соки, хліб. Відварене м'ясо, рибу, птицю можна вживати до 3 разів на тиждень по 100-150 г на день. З відвареного м'яса можна готувати різні страви: фрикадельки, котлети тощо.
Проводити фітотерапію, яка в комплексі з дієтою та здоровим способом життя значною мірою сприяє відновленню порушеного обміну речовин та виділенню сечової кислоти нирками (фіторецепти подано нижче).
У разі найменших ознак загострення подагри потрібно відразу переходити на молочно-рослинну дієту.
На тлі всіх цих заходів, особливо, якщо були повторні напади подагри або у крові визначено підвищений вміст сечової кислоти, слід вживати алопуринол по 100 мг 2-3 рази на день, який гальмує утворення сечової кислоти і таким чином дає змогу уникнути нових нападів подагри.
За відсутності проявів загострення подагри, але наявності в суглобах скрипіння, хрусту рекомендується робити фізичні вправи для стопи:
а) рухати стопою в різних напрямках;
б) стати на сходинку або підкласти кілька книг, щоб п'ята звисала. Тримаючись рукою за стіл чи стіну підніматися на пальцях, а потім опускатися так, щоб п'ятою торкатися підлоги. Так робити 100 разів, можна з невеликими перервами.
в) після цього на 30-40 с стати в посудину з холодною водою, витерти ноги і надягти вовняні шкарпетки. Ноги стануть гарячими.
г) якщо скрипіння та хруст є в інших суглобах, слід робити вправи із залученням цих суглобів. Незначний біль не є перешкодою для виконання вправ. Для зменшення інтенсивності болю можна застосовувати: фастум-гель, гель диклофенаку натрію тощо. Рухи поліпшують кровопостачання в суглобах, і з часом біль мине.
Можна застосовувати ванни з хвойних гілочок. 1,5 кг гілочок заливають 6 л окропу, настоюють 12 год. Ванну краще приймати увечері. Це не лише вгамує біль у суглобах, а й зміцнить серце, заспокоїть нерви, покращить сон.
У разі гострого нападу слід дотримуватися постільного режиму і обов'язково звернутися до лікаря. Лікар може призначити підвищену дозу алопурину або дієвіший препарат, зокрема неспецифічні протизапальні препарати: моваліс 0,15 мг внутрішньо один раз на добу після їди або внутрішньом'язово, ремесулід (німесулід, німегезик тощо) по 100 мг двічі на добу після їди. Можуть бути й інші призначення.
До приходу лікаря для вгамування болю можна прикладати до суглобів компрес із холодної води чи лід на 1-2 хв. Короткий контакт з холодом зменшує інтенсивність болю та набряк.
З подагрою можна спокійно жити і працювати, якщо після появи її перших симптомів бути уважним до себе і дотримуватися викладених вище рекомендацій.
Фіторецепти для лікування подагри
4 ложки листя чорної смородини заварити 2 склянками окропу, настоювати 2-3 год, процідити. Пити по півсклянки 4 рази на день за 30 хв до їжі.
1 столову ложку насіння кропу залити 1 склянкою окропу, прокип'ятити декілька хвилин, вживати гарячим - раз на добу. Курс лікування - 10 днів.
20 г кореня калгану залити 100 мл 70% етилового спирту і настоювати на світлі у прозорій скляній пляшці протягом 6 тижд. Вживати по 40 крапель 2-3 рази на день перед їжею.
З. З РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 741 | Нарушение авторских прав
Обмін речовин – головний механізм життєдіяльності організму.
Його порушення призводить до великим розладів функціональності органів, а причинами стають як спадковість, так і різні захворювання.
Будь-який організм існує за рахунок обміну енергією, обміну між хімічними складовими організму і зовнішнім середовищем.
Можна розділити такий процес на два види:
У процесі беруть участь білки, жири, вуглеводи, всі вони виконують певну функцію. Білки являються будівельним матеріалом, а вуглеводи і жири регулюють баланс енергії.
Всі ферменти, що взаємодіють, покращуючи клітинний склад, а допомагають їм у цьому вітаміни і мінеральні речовини. Обмін речовин відбувається на молекулярному, клітинному рівні або на рівні всього організму. Якщо гармонійна робота обміну речовин і хімічні процеси проходять успішно, то клітини забезпечуються корисними компонентами і організм здоровий.
Якщо ж обмін речовин погіршується, то відбувається збій імунної, нервової, серцево – судинної системи і травного ТРАКТУ. Порушення обміну амінокислот, вуглеводів, органічних кислот або лізосомальні аномалії представляють метаболічні розлади.
Причини порушення обміну речовин
Найчастіше порушення обміну речовин пов’язують з спадковим фактором, але може бути результатом органічних хвороб.
Причини порушення обміну речовин:
Неправильне харчування є основною причиною порушення обміну речовин. Голодування або переїдання, неповноцінне харчування призводить до дисбалансу між споживаною і витрачається енергією, нервова система припиняє контролювати і регулювати обмін речовин.
Тонус ділянок мозку, в основному гіпоталамуса, значно змінюється. Саме гіпоталамус регулює процеси накопичення жиру і будови в організмі, вироблення енергії.
Як правило, порушення в обміні речовин пов’язані з жирової складової, і жири недостатньо переробляються в печінці. У крові збільшується кількість холестерину і ліпопротеїдів (див. причини підвищеного холестерину), що призводить до ураження судин. В результаті може виникнути захворювання інфаркт міокарда або інсульт.
З-за порушення жирового обміну виникають проблеми з імунною системою, і в цілому послаблюється організм. Для нормалізації процесу обміну слід обмежувати вживання жирів, в основному вживати в їжу поліненасичені жирні кислоти омега-3, що входять в склад, оливкової, ріпакової і лляної олії.
Вживання в значній кількості твердих насичених жирів та олії групи омега – 6 (олія) порушують активацію ферменту десатураза і виробляють шкідливі гормони, а також простагландини. Це призводить згодом до атеросклерозу, раку, порушення циркуляції крові, алергії, цукрового діабету та гіпертонії.
Велике значення відіграє в обміні речовин спосіб життя – харчування, раціон, емоційний стан і сон, схильність до стресу, фізичні навантаження.
Симптоми порушення обміну речовин
Порушення обміну речовин у жінок і чоловіків зазвичай проявляється наступними симптомами, які повинні вас насторожиь. Зовні змінюється стан шкіри і колір обличчя, структура нігтів і волосся, з’являється зайва вага або навпаки, спостерігається різке схуднення.
Ознаки порушення обміну речовин:
Не рекомендується самостійно вирішувати питання, пов’язані з обміном речовин. Консультація лікаря і повна діагностика організму допоможуть встановити справжню причину розладу процесу метаболізму. Оскільки порушення обміну речовин може викликати багато захворювання, то краще в початковій стадії провести лікування і профілактику.
Жінки хочуть бути стрункими і часто сидять на дієтах. Тривале голодування і недостатньо збалансоване харчування можуть стати причиною порушення обміну речовин.
Захворювання, пов’язані з порушенням метаболізму
Порушення обміну речовин ускладнює прохідність судин, так як у них накопичується холестерин і ліпопротеїни. В результаті з’являються вегето-судинні захворювання, і порушується робота серця.
Накопичуються шлаки, тобто вільні радикали, які можуть провокувати онкологічні захворювання. Інтоксикація організму внаслідок порушення обміну речовин негативно впливає на роботу печінки, нирок і кишечника.
Несвоєчасне спорожнення кишечника може призвести до хронічних захворювань шлунково–кишкового тракту, запальних процесів кишечника і жовчовивідних шляхів. Наслідком порушення обміну речовин часто є ожиріння, подагра, ураження кісток і м’язів.
Захворювання, пов’язані з порушенням обміну речовин – фенілкетонурія (затримка психічного розвитку), альбінізм (недостатнє утворення меланіну), алкаптонурия, гіперхолестеринемія (надлишок холестерину).
Лікування порушення обміну речовин
Для лікування порушення обміну речовин, в першу чергу лікарі роблять акцент на нормалізацію харчування, активізацію і підвищення фізичних навантажень.
Для стабілізації стану хворого потрібен кисень, оскільки він активізує процеси обміну в тканинах. Для поліпшення сольового і водного обміну рекомендують вживати вітаміни і мінеральні речовини.
Особливо це важливо для людей похилого віку, оскільки клітини старіють і втрачають здатність вбирати поживні речовини. Періодичне очищення організму допомагає налагодити роботу внутрішніх органів. Можливі розвантажувальні дні з фруктовою або білкової дієти.
Обов’язковий вміст у раціоні продуктів, багатих клітковиною, жирів тваринного походження та білкової їжі. Рекомендують вживати свіжі фрукти і овочі, морську рибу, телятину, печінка тріски, яєчний жовток і кисло-молочні продукти.
Правильне харчування, розраховане в калоріях – найкраще рішення профілактики ожиріння та порушення обміну речовин. Одужання від хвороб, пов’язаних з обміном речовин, включає не тільки підбір дієти і правильного харчування, але ще базується на гормонотерапії.
Діагностика дозволяє встановити причину порушення метаболізму, а лікування спрямоване на усунення цієї причини, тобто органічного захворювання.
Якщо не приділяти увагу лікування порушення обміну речовин, то з’являються важкі захворювання. Порушується вироблення інсуліну і може розвинутися цукровий діабет.
В результаті накопичення холестерину судини робляться крихкими, і збільшується ризик серцево–судинних захворювань, гіпертонії, інфаркту, інсульту. Ожиріння, як результат порушення обміну речовин, призводить до безпліддя у жінок і зниження потенції у чоловіків, захворювань нервової системи, органів внутрішньої секреції і травної системи. Змінюється структура нігтів, випадає волосся, швидко в’яне шкіра.
Обмін речовин – важливий механізм функціонування організму, тому його нормалізація покращує загальний та психоемоційний стан організму.
Читайте также: