Впливи паразита на організм хазяїна
Механічна дія. Навіть просте переміщення паразитів по поверхні тіла хазяїна викликає подразнення та певні реакції. Наприклад, за паразитування інфузорій-триходін шкіра риб стає тьмяною, посилюється слизовиділення і навіть може з’явитися запалення шкіри та ерозії. Пересування вошей чи пухоїдів по шкірі хазяїна спричиняє свербіння, почервоніння, розчухування шкіри, інколи можливі досить серозні ускладнення. Так, за французькими літописами, одного з давніх королів „заїли воші”. Скупчення великої кількості паразитів у просвіті кишечнику (аскариди у дітей, поросят, токсокари у цуценят, аскарідії у курчат, моніезії у ягнят) не тільки перешкоджають вільному просуванню їжі, але й можуть спричинити закупорку кишечника і навіть розрив його стінки. Досить часто спостерігається закупорка жовчних ходів печінки трематодами (фасціолами, опісторхами, диклоцелами тощо), закупорка бронхів легеневими нематодами (диктіокаулами, метастронгілами, мюлеріями) у молодих сільськогосподарських тварин.
Паразитування великих гельмінтів у невеликих замкнених порожнинах викликає атрофію органу внаслідок підвищенню тиску на його стінку. Граничний випадок – паразитування нематоди диоктофіми довжиною до 1 м у нирках хижих тварин (собак, вовків тощо), внаслідок чого нирка перетворюється на тонкостінний, напівпрозорий міхур, а її паренхіма зникає зовсім. Зрозуміло, що в такому випадку функція органу цілком втрачається, проте слід зазначити, що паразити ніколи не вражають обидві нирки. Так само діють і тканинні паразити, зокрема ехінокок у печінці, легенях, селезінці, нирках та інших органах чи ценур-мозковик у мозку жуйних.
Досить часто паразити пошкоджують тканини хазяїна під час живлення. Нематоди – анкілостоми спеціальними зубами розрізають слизову оболонку кишечника і живляться кров’ю, яка витікає. Подібним чином живляться і п’явки. Кліщі і комахи-кровососи проколюють покривні тканини хазяїна, а коростяні кліщі вигризають у товщі шкіри хазяїна ходи, живлячись тканиною. Інколи локальне механічне пошкодження, якщо воно зачіпає життєво важливі органи, впливає на весь організм, напр. коли паразити локалізуються в мозку, серці, печінці, нирках, гонадах, судинах тощо.
Відбирання частини їжі особливо помітно впливає на хазяїна під час паразитування великих кишкових паразитів, таких як стьожак широкий чи бичачий ціп’як у людини, моніезії у овець, або при ураженні великою кількістю аскарид, токсакар. У таких випадках спостерігається сильне схуднення, відставання молодих тварин у рості і т. ін. Цестоди, які не мають власного кишечника, відбирають у хазяїна ще й значну частину травних ферментів, а стьожак широкий – багато вітаміну В12, спричинюючи тяжку анемію хазяїна. Це зрозуміло, якщо зазначити, що цестоди зазвичай дуже інтенсивно ростуть (бичачий ціп’як – до 10 см за добу) і можуть досягати значної довжини – до 10 метрів і маси, напр. моніезії з одного ягняти можуть важити більше 1 кг. Виснажливу анемію можуть спричини і деякі нематоди, що живляться кров’ю, зокрема анкілостоми – паразити різних ссавців, в тому числі людини, стронгіліди травоїдних копитних, сингаміди птахів. Недоотримання хазяїном поживних речовин може спричинити порушення статевих функцій. Так, досить часто відбувається атрофія яєчників, так звана паразитарна кастрація, і не тільки в разі оселення паразитів у гонадах (деякі найпростіші у безхребетних, партеніти деяких трематод у молюсках, поліподії в яєчниках осетрових риб), але й за оселення паразитів в інших органах, напр., мермітиди, волосові, паразитичні комахи, що паразитують у комахах тощо.
Токсична дія. Лише деякі види паразитів виробляють речовини, що мають цілеспрямовану отруйну (токсичну) дію на хазяїна як-то комахи, що паралізують жертву, яка у подальшому стає хазяїном їхніх нащадків (личинок). Однак багато паразитичних тварин виділяють в організм хазяїна речовини різного характеру (секрети, екскрети, гормони тощо), які є для хазяїна більш чи менш токсичними. Так, паразити-гематофаги зазвичай виділяють у ранку слину, що містить антикоагулянти, які руйнують еритроцити хазяїна і збільшують втрату ним крові, оскільки кровотеча триває ще певний час після того, як паразит насичується кров’ю і залишає місце живлення. Всі такі речовини зазвичай називають токсинами. Крім того, токсичними для хазяїна є і продукти розпаду його клітин і тканин, спричиненого паразитами, в тому числі внутрішньоклітинними і тканинними (малярійні плазмодії, личинки трихінел, мігруючі личинки інших нематод, деяких трематод, цестод, дорослі нематоди-філярії, що живуть в різних тканинах і органах, личинки підшкірного овода тощо). Так само шкідливими є для хазяїна і продукти розладу загиблих паразитів (тканинних та клітинних).
Така пряма чи опосередкована токсична дія паразитів виявляється у вигляді місцевих або загальних патологічних процесів. Загальні зміни можуть мати вигляд зміни формули крові, напр. збільшення кількості еозинофілів за гельмінтозів, зокрема теніаринхозі, збудником якого є ціп’як бичачий, або еритропенії, яка супроводжує різні нематози і спричинюється гемолітичною дією виділень цих нематод. Продукти життєдіяльності багатьох паразитів є сильними алергенами. Так, у багатьох людей відомі алергійні реакції на рідину з порожнини тіла аскарид, прояви алергії під час нападу різних кровосисних комах, особливо мошок, а також таких паразитичних комах, як клопи, воші, блохи. Можна згадати рожеву пропасницю корів, яка виникає в разі лікування цих тварин від гіподерматозу шляхом видавлювання личинок підшкірного овода з гнійників, які утворюються навколо цих паразитів.
Відчинення воріт інфекції.Відомо, що паразитарні хвороби нерідко супроводжуються інфекційними захворюваннями як, наприклад, згаданий вище гіподерматоз. Однією з причин такого поєднання є механічне пошкодження покривів – шкіри, слизових оболонок ротової порожнини, кишечника, жовчних ходів, бронхів, сечоводів, статевих шляхів тощо. Так, пошкодження шкіри риб паразитичними ракоподібними сприяє оселенню сапролегнієвих грибів, а присутність у кишечнику цих хазяїв цестод підвищує ймовірність їх захворювання вірусною краснухою. Волосоголовці і аскариди створюють умови для захворювання людини на апендицит, а клостридіоз овець виникає лише за умови наявності в їхньому кишечнику цестод-моніезій. Про інокуляцію кровосисними комахами і кліщами деяких патогенних бактерій детально йшлося раніше.
| | наступна сторінка ==> | ||||||
Особливості взаємовідносин паразита і хазяїна в системах різного типу | | | Реакції хазяїна на присутність паразитів |
| | следующая лекция ==> | |
Расчет цепей несинусоидального тока | | | Плоскі та круглі черви- паразити людини |
Дата добавления: 2015-11-26 ; просмотров: 2526 ; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ
Читайте также:
- Кожные паразиты у кроликов лечение
- Какие могут быть паразиты на шерсти у собаки
- Могут ли острицы жить в глазах
- Слепое зондирование после лечения описторхоза
- Паразиты в аквариуме повышение температуры