Що таке антитіла до гепатиту с

Антитіла до вірусу гепатиту C: види і аналізи
Гепатит С — небезпечне захворювання інфекційної природи, що вражає клітини печінки. Зараження відбувається при контакті з кров’ю, слиною, статевими рідинами і спермою вже зараженого гепатитом людини. Після зараження в організмі з’являються антитіла до вірусу гепатиту С, що є найчастіше безуспішною спробою імунної системи самостійно впоратися з хворобою. Поява антитіл і боротьбу з вірусом гепатиту С хворий ніяк не фіксує. Він відчуває себе здоровим, будь-яких специфічних ознак хвороби, не спостерігаючи, що вкрай небезпечно. Прогресуюча інфекція перешкоджає нормальній роботі печінки та інших внутрішніх органів, що може привести до летального результату.
Гепатит С — небезпечне захворювання інфекційної природи, що вражає клітини печінки

Антитіла до вірусу гепатиту С, що це таке

Вперше зіткнувшись хворобою, багато людей і гадки не мають про те, що таке гепатит і чи існують способи боротьби з ним. Позитивний результат аналізів на антитіла до гепатиту hcv означає, що дана форма захворювання присутній в організмі, але не дають відповідей на питання про те, як інфекція впливає на тіло, чим ризикують ті, хто вступає в контакт із зараженою людиною. Більшість хворих так само не розуміють, чому їм слід турбуватися, якщо в організмі виявлені антитіла, адже наявність їх у людини найчастіше означає успішну боротьбу імунітету з хворобою. Дійсно це так, але далеко не кожен організм здатний самостійно і ефективно впоратися з хворобою.
Причина появи антитіл — це що містяться у вірусі гепатиту С білкові елементи. Виявлені імунною системою після проникнення в організм, вони змушують її виробляти особливі речовини, покликані захистити тіло від хвороби. Сумарні аналізи на наявність кожного з речовин не дають достовірного результату, оскільки існує безліч типів антитіл, аналіз на виявлення кожного з яких проводять в певний час і на конкретній стадії хвороби.

Види антитіл

Щоб аналіз на наявність або відсутність гепатиту С був правильно розшифрований, фахівці повинні визначити різновид його антитіл ще на початковій стадії хвороби. У процесі тривалої діагностики були виділені наступні види антитіл:

Анти-HCV IgG. Антиген, представлений імуноглобуліном G. Виявляється на етапі первинного обстеження, що дозволяє своєчасно виявити наявність інфекції. Наявність таких антитіл може свідчити про мляво поточному зараженні або ж бути ознакою того, що воно відбулося дуже давно, і організм впорався з ним самостійно. У будь-якому випадку хворий повинен пройти додаткове обстеження.

Анти-HCVcoreIgM. Такий тип антитіл з’являється відразу ж після зараження і свідчить про гостру формі гепатиту С. Збільшення кількості антитіл дозволяє говорити про ослаблення імунітету при розвитку хронічної форми хвороби. Зникнути самостійно хвороба не зможе, буде потрібно терапевтичне втручання.

Анти-HCV total. Виробляється на противагу до структурних білковим з’єднанням. Значне збільшення кількості таких антитіл спостерігається через 1.5-2 місяці після зараження. Виявлення цього виду антитіл дозволяє діагностувати патологію в кілька разів швидше, ніж зазвичай.

Анти-HCVNS. Виробляються після того, як в організмі з’являються неструктурні білки вірусу. Виявляються, як на ранніх, так і на пізніх стадіях інфікування.

Спеціальні ПЦО тести дозволяють виявити інфекцію ще до початку вступу в боротьбу з нею імунної системи, до появи антитіл

Терміни формування антитіл

Anti hcv і cor антитіла з’являються в організмі в різний час. Одні виявляють себе на початку зараження, а інші після прийняття хворобою хронічної форми. Так, сумарні імуноглобуліни hcv cor реєструються лише через 2 місяці після того, як відбулося зараження, тоді як anti hcv igg виявляють себе вже на 6-му тижні, що дозволяє судити про те, що захворювання знаходиться в гострій стадії і проявляє значну ступінь активності. Після реєстрації максимально великої кількості антитіл відбувається їх різке зменшення, що свідчить про перехід захворювання в нову форму.

Статистика зараження

Не менш 71 мільйони людей у світі заражені вірусом гепатиту С. При цьому, більше число хворих проживає в Південній Америці, Африці і Південно-Східної Азії, країнах з не достатнім рівнем медичного обслуговування. Незважаючи на офіційне визнання хвороби повністю виліковної, в світі щорічно вмирає не менше 98% заражених. Високий відсоток смертності пов’язаний з не своєчасним їх зверненням до лікаря і недостатньо кваліфікованою допомогою. Завдяки масовій профілактиці смертність вдалося значно скоротити, але, багато людей все ще продовжують перебувати в групі ризику.

Не менш 71 мільйони людей у світі заражені вірусом гепатиту С

В яких випадках призначається аналіз

Аналіз на гепатит С призначається кожному пацієнту, який потрапив до лікарні в незрозумілими медицині симптомами. Кров на аналіз беруть у дітей і вагітних жінок, а також осіб, які готуються до операції. Якщо в ній виявлені антитіла до гепатиту С, то пацієнта направляють на додаткову діагностику. Показанням до такої є:

проблеми з печінкою (біль в правому боці);

збільшення кількості білірубіну;

неможливість оцінки стану печінки при проведенні УЗД.

При виявленні антитіл до гепатиту С не потрібно панікувати, дані аналізів не завжди правдиві.

Суть аналізу на антитіла

Якщо антитіла до гепатиту С виявлено випадково або ж їх немає, але є підозра на зараження, потенційного хворого направляють в лабораторію, де роблять забір крові з вени. Щоб аналізи на антитіла були, як можна більш точними рекомендують відмовитися від прийому їжі приблизно за 8-12 годин до їх проведення. Кров обстежуваного поміщається в стерильну пробірку, де зберігається до виявлення в ній відповідних вірусу імуноглобулінів.
Як тільки подібні антитіла знаходять, боляче направляється до профільного фахівця, готового призначити необхідне йому лікування.

Розшифровка результатів

Аналіз на антитіла в домашніх умовах

Для виявлення гепатиту С в домашніх умовах використовуються спеціальні експрес-тести, принцип роботи яких схожий зі звичайними тестами на вагітність, але використовується в цьому випадку не сеча, а кров. Щоб провести аналіз самостійно необхідно використовувати стерильні інструменти і діяти згідно з інструкцією, розміщеною на упаковці з тестом. На жаль, 100% гарантії дати він не може.

Антитіла після лікування

Більшість заражених гепатитом С цікавиться, як можна вилікувати хворобу, після лікуванні залишаються чи ні антитіла і як їх позбутися? Доведено, що гепатит С можна повністю вилікувати, але антитіла до нього залишаються в організмі протягом усього життя людини. Турбуватися про це не варто. Якщо через 1 рік після лікування ознак захворювання не спостерігається, то таку людину вважають вийшли із зони ризику. Хвороба більше не повернеться, але ймовірність повторного зараження все ж існує, що змушує задуматися про прийняття профілактичних заходів безпеки при контакті з незнайомими людьми. Особливу обережність слід проявляти при відвідуванні лікарні та поліклініки.
Наявність антитіл до вірусу гепатиту С в організмі свідчить про те, що тіло бореться з хворобою. Результат цієї боротьби залежить виключно від уваги людини до свого власного здоров’я. Якщо захворювання виявлено на ранній стадії, то лікувати його буде набагато простіше.

Відео

Школа гепатиту. Гепатит СЧѓ діагностика — антитіла анти-HCV /

У

Хронічні вірусні захворювання печінки зустрічаються повсюдно і становлять велику проблему для охорони здоров’я по всьому світу. Серед них найбільшу актуальність має гепатит С, що обумовлено особливостями біології збудника інфекції, малою доступністю ефективного лікування і відносно великою швидкістю розповсюдження хвороби серед населення. Аналіз на антитіла до гепатиту С та визначення рівня вірусного навантаження – найбільш достовірні способи діагностики даного захворювання.

Хоча лабораторні методи дослідження вірусних захворюваннях печінки розроблені досить добре, тут є свої нюанси, які необхідно враховувати перед здачею аналізів.

Гепатит С — що це таке?

Гепатит С – це вірусне захворювання печінки, яке відрізняється схильністю до тривалого і уповільнений течією, тривалим безсимптомним періодом і високим ризиком розвитку небезпечних ускладнень. Збудником інфекції є РНК-містить вірус, який розмножується в гепатоцитах (основних клітинах печінки) і опосередковує їх руйнування.

Вірусний гепатит С вважається малоконтагиозним захворюванням, оскільки заразитися ним можна тільки при прямому і безпосередньому контакті з інфікованою кров’ю.

Це відбувається при:

• Ін’єкційному вживанні наркотиків.
• Частих переливань крові та її препаратів.
• Гемодіалізі.
• Незахищеному сексі.

Виключно рідко зараження відбувається при відвідуванні стоматолога, а також при проведенні манікюру, педикюру, пірсингу і нанесенні татуювань.

Залишається невирішеним питання про ймовірність зараження статевим шляхом. В даний час вважається, що ризик інфікування гепатитом С при сексі значно нижче, чим в інших вірусних гепатитів, навіть при постійних і незахищених контактах. З іншого боку, відмічено, що чим більше у людини статевих партнерів, тим вище ризик зараження.

При гепатиті C існує ризик вертикальної передачі інфекції, тобто від матері до плоду. При інших рівних умовах він становить приблизно 5-7% і значно підвищується, якщо в крові жінки визначається РНК HCV, досягаючи 20% при коінфекції вірусним гепатитом C та ВІЛ.

Гепатиту С властиво спочатку хронічне протягом, хоча у деяких пацієнтів можливий розвиток гострої форми захворювання з жовтяницею і явищами печінкової недостатності.

Провідні симптоми гепатиту C неспецифічні і включають загальне нездужання, хронічну втому, тяжкість і дискомфорт у правому підребер’ї, непереносимість жирної їжі, жовтувате забарвлення шкіри і слизових оболонок та ін Однак найчастіше захворювання протікає без яких-небудь зовнішніх проявів, і результат лабораторних аналізів стає єдиною ознакою наявної патології.

Зважаючи на особливості перебігу захворювання, гепатит С викликає суттєві структурні зміни в печінці, які створюють сприятливий грунт для ряду ускладнень, таких як:

• Цироз печінки.
• Портальна гіпертензія.
• Гепатоцелюлярна карцинома (рак печінки).

Лікування цих ускладнень представляє не меншу складність, чим боротьба з самим гепатитом, і з цією метою нерідко доводиться вдаватися до хірургічних методів лікування, в тому числі до трансплантації. Детальніше про причини, перебіг і лікування гепатиту С →

Що означає наявність антитіл до гепатиту С?

Антитіла до гепатиту С в більшості випадків виявляються випадково під час обстежень з приводу інших захворювань, диспансеризації, підготовки до операції і до пологів. Для пацієнтів ці результати стають шоком, однак, панікувати не варто.

Наявність антитіл до гепатиту С — що це значить? Розберемося з визначенням. Антитіла – це специфічні білки, які імунна система виробляє у відповідь на потрапляння в організм патологічного агента. Це ключовий момент: зовсім необов’язково хворіти на гепатит, щоб до нього з’явилися антитіла. Зустрічаються рідкісні випадки, коли вірус потрапляє в організм і вільно виходить з нього, не встигнувши запустити каскад патологічних реакцій.

Інша часто зустрічається в практичній охороні здоров’я ситуація, – хибнопозитивні результати аналізів. Це означає, що антитіла до гепатиту С в крові знайшли, але насправді чоловік абсолютно здоровий. Щоб виключити цей варіант, необхідно здати аналіз повторно.

Найбільш серйозна причина появи антитіл до гепатиту С – це наявність вірусу в клітинах печінки. Інакше кажучи, позитивні результати аналізів безпосередньо вказують на те, що людина інфікована.

Для підтвердження або виключення захворювання необхідно пройти додаткові обстеження:

• Визначити рівень трансаміназ у крові (АЛТ і АСТ), а також білірубіну і його фракцій, що входить в стандартний біохімічний аналіз.
• Перездати аналіз на антитіла до гепатиту C через місяць.
• Визначити наявність і рівень РНК HCV, або генетичного матеріалу вірусу в крові.

Якщо результати всіх цих аналізів, в особливості тесту на РНК HCV, виявляться позитивними, то діагноз гепатит С вважається підтвердженим, і тоді пацієнтові потрібно тривале спостереження і лікування у інфекціоніста.

Види антитіл до гепатиту С

Існує два основних класи антитіл до гепатиту С:

• Антитіла класу IgM виробляються в середньому через 4-6 тижнів після інфікування і, як правило, свідчать про гострий або недавно розпочатому процесі.
• Антитіла класу IgG утворюються після перших і вказують на хронічне і затяжний перебіг захворювання.

В рутинній клінічній практиці найчастіше визначають сумарні антитіла до гепатиту С (Anti-HCV total). Вони виробляються на структурні компоненти вірусу приблизно через місяць після його попадання в організм і зберігаються або довічно, або до тих пір, поки інфекційний агент не буде видалений.

У деяких лабораторіях визначають антитіла не до вірусу взагалі, а до окремих його білків:

• Anti-HCV core IgG – антитіла, які утворюються у відповідь на структурні протеїни вірусу. Вони з’являються через 11-12 тижнів після зараження.
• Anti-NS3 відображають гострий характер процесу.
• Anti-NS4 вказують на тривалість захворювання і, можливо, мають певний зв’язок зі ступенем ураження печінки.
• Anti-NS5 означають високий ризик хронізації процесу і вказують на наявність вірусної РНК.

У практичній діяльності наявність антитіл до білків NS3, NS4 та NS5 визначають рідко, оскільки це значно підвищує загальну вартість діагностики. Більш того, в переважній більшості випадків виявлення сумарних антитіл до гепатиту С та рівня вірусного навантаження буває достатньо для постановки позитивного результату, визначення стадії захворювання та планування лікування.

Період виявлення антитіл в крові та методи їх визначення

Антитіла до компонентів вірусу гепатиту С з’являються не одночасно, що, з одного боку, представляє деякі труднощі, але з іншого дозволяє з великою точністю визначити стадію захворювання, оцінити ризик розвитку ускладнень і призначити найбільш ефективне лікування.

Терміни появи антитіл приблизно наступні:

• Анти-HCV сум. – через 4-6 тижнів після інфікування.
• Anti-HCV core IgG – через 11-12 тижнів після зараження.
• Anti-NS3 – на ранніх етапах сероконверсії.
• Anti-NS4 і Anti-NS5 з’являються пізніше за всіх.

Для виявлення антитіл в лабораторіях застосовується метод імуноферментного аналізу (ІФА). Суть цього методу полягає в реєстрації специфічної реакції антиген-антитіло з допомогою спеціальних ферментів, які використовуються в якості мітки.

Порівняно з класичними серологічними реакціями, які широко використовуються в діагностиці інших інфекційних захворювань, ІФА володіє високою чутливістю і специфічністю. З кожним роком цей метод все більше вдосконалюється, що значно підвищує його точність.

Як розшифрувати результати аналізів?

Інтерпретація результатів лабораторних досліджень досить проста, якщо аналізи визначали лише рівні сумарних антитіл до HCV і вірусне навантаження. Якщо ж проводилося розгорнуте дослідження з визначенням антитіл до окремих компонентів вірусу, то розшифровка буде під силу тільки фахівцеві.

Розшифровка результатів базових досліджень (Anti—HCV total + РНК HCV):

Anti—HCV total
РНК HCV

Пацієнт здоровий (необхідний повторний аналіз)
Немає
Немає

Перенесена інфекція, або ефективна противірусна терапія
Є
Немає

Активна інфекція
Є
Є

Якщо при відсутності антитіл у крові визначається вірусне навантаження, то ці результати слід розцінювати як помилку лабораторії. З іншого боку, така ситуація нерідко спостерігається на ранніх етапах інфекції, коли антитіла ще не виробилися.

Розшифровка результатів розгорнутих досліджень

Anti-HCV IgM
Anti-HCV IgG core
Anti-HCV IgG NS
РНК HCV

Гострий вірусний гепатит С
Є
Є
Немає
Є

Хронічний гепатит С, реактивація
Є
Є
Є
Є

Хронічний гепатит С, латентна фаза
Немає
Є
Є
Немає

Одужання після гострого гепатиту або латентна фаза ХМР
Немає
Є
Є / Немає
Немає

Остаточна трактування результатів можлива лише на підставі комплексних клініко-лабораторних даних.

Виявлення антитіл до компонентів вірусу HCV – надійний метод діагностики гепатиту C. Однак слід пам’ятати, що і тут можливі помилки з об’єктивних причин.

Залишаються антитіла після лікування гепатиту с? На це питання не можна відповісти однозначно, оскільки повне одужання відбувається рідко. У переважній більшості випадків після лікування гепатиту C антитіла залишаються. Але терапія і не переслідує мети видалити їх з організму повністю; найголовніше – це захист печінки від важких пошкоджень, спричинених вірусом.

Нередко ВГС обнаруживается только в процессе сдачи анализов. Но если антитела к ВГС обнаружены — что это значит? Означает ли это, что инфицирование произошло? Бывают ли ложные положительные антитела на гепатит С? Ответы на все эти вопросы вы найдете в нашей статье.

Что такое антитела к гепатиту С?

После того, как в организм человека проникают инородные микроорганизмы и вирусы, иммунная система начинает вырабатывать особые белковые ферменты – иммуноглобулины. Появление специфических фракций белка свидетельствует об ответе иммунитета на сторонние раздражители. Именно эти фракции и являются антагонистами по отношению к антигенам патогена. Их наличие является маркером заражения определенным вирусом.

Но антитела гепатита С — что это такое? Это – иммуноглобулины, противостоящие именно антигенам ВГС. Антитела гепатита (АТ к ВГС) присутствуют в крови пациента. Именно поэтому основным методом диагностики гепатовируса является сдача образцов крови на специфическое обследование. Результаты анализов расшифровывают работники медицинских лабораторий и лечащий врач-гепатолог.

О чем говорят положительные антитела на гепатит С?

Положительный анализ на антитела гепатит С у многих пациентов вызывает панику. Им кажется, что страшный диагноз уже подтвержден, и впереди их ожидает длительное лечение сильнодействующими препаратами. Однако это не всегда так.

Если результат анализа на антитела на гепатит С положительный — что это значит? Результат расшифровки зависит от того, какие именно группы иммуноглобулинов удалось обнаружить:

• Anti—HVC IgG – проявляются одними из первых при заражении гепатовирусом. Фракции белков, говорящие об инфицировании пациента;
• Anti—HCV core IgM – второй тип антител гепатита С, свидетельствующий о заражении организма на ранних стадиях. Сохраняется в крови до полного выздоровления пациента;
• Белок NS3 – АТ к ВГС, наличие которого в плазме основной жидкости человеческого организма говорит о возможном переходе острой формы заболевания в хроническую;
• Белковые фракции NS4 и NS5 – соединения, свидетельствующие о развитии тяжелых осложнений текущего заболевания. Таковыми может быть фиброз, цирроз печени и даже онкологическая опухоль.

Если анализ на гепатит С антитела положительный, это еще не приговор. Обычно для однозначной постановки диагноза проводятся дополнительные обследования.

В противоположном случае возникает вопрос – если антитела к вирусу гепатита С не обнаружены, что это значит? К сожалению, это не является гарантией отсутствия гепатовируса в крови. Возможно, концентрация патогена настолько мала, что в настоящий момент его попросту невозможно выявить.

Что делать, если антитела к гепатиту С положительные?

Вероятнее всего, гепатолог даст направления на дополнительные обследования. Таковыми являются:

• Дополнительный анализ венозной крови пациента на определение генотипа вируса;
• Ультразвуковое обследование (УЗИ) поврежденного заболеванием органа с целью получения максимально подробной картины о масштабах поражения печени вирусом.

Все эти обследования необходимы для разработки будущего механизма лечения гепатовируса и подходящей терапевтической схемы. Также от результатов тестирований напрямую зависит длительность курса лечения и то, какие именно лекарства будут при этом использоваться.

Схемы лечения гепатовируса

Если в наличии такого диагноза, как ВГС, не возникает сомнений, больному назначается определенная схема лечения, которая зависит от следующих факторов:

• Возраст больного (к примеру, противовирусные препараты не рекомендуются детям до 12 лет);
• Общее состояние организма пациента, наличие других хронических болезней;
• Течение заболевания, наличие осложнений.

До недавнего времени использовалась только одна схема лечения гепатовируса – Рибавирин в совокупности с Интерфероном-альфа. У этого метода есть масса недостатков, в числе которых – множество серьезных побочных эффектов и слабая эффективность. Кроме того, из-за длительности терапии может возникнуть почечная недостаточность, а само сочетание лекарственных средств негативно сказывается на биохимии крови. Если резко повышается уровень лейкоцитов, лечение следует прекратить.

Схема Интерферон + Рибавирин значительно устарела, и используется только в тех случаях, когда лечение другими препаратами не допускается. Чаще всего при лечении вирусного заболевания рассматриваемого типа используются инновационные антивирусные лекарственные препараты индийского производства на основе оригинальной американской рецептуры.

В современных антивирусных схемах лечения обязательно присутствует Софосбувир – ингибитор вирусной РНК-полимеразы, и вещество, ингибирующее патогенный белок NS5A, в зависимости от генотипа ВГС:

• Ледипасвир – при 1, 4, 5 и 6 генотипах гепатовируса;
• Даклатасвир – применяется при 1, 2, 3 и 4 генотипах. Наиболее эффективен при терапии gen 3;
• Велпатасвир – универсальное вещество, которое применяется при лечении абсолютно всех генотипов патогена.

Курс лечения зависит от тяжести заболевания. Если течение болезни стандартное, терапевтический курс длится не более 12 недель. При повторной терапии, а также при наличии тяжелых осложнений, может назначаться 24-недельная терапевтическая схема. В этом случае к основным лекарствам могут прибавиться Рибавирин и различные гепатопротекторы.

Бывают ли ложноположительные результаты?

При получении положительного результата анализа на иммуноглобулины также следует учесть, что результат может быть ложноположительным. Подобное явление наблюдается в следующих случаях:

• Беременность на любом сроке из-за иммунных сбоев, характерных для данного периода жизни женщины;
• Формирование злокачественных и доброкачественных новообразований в печени и других органах пациента;
• Угнетение функций печени со значительным понижением АсТ и АлТ;
• Наличие других вирусно-инфекционных заболеваний (например, инфекции ВИЧ);
• Лечение препаратами из групп интерферонов и иммунодепрессантов;
• Неверная подготовка к сдаче анализов на обнаружение в крови антител гепатита С.

Таким образом, если белковые маркеры к ВГС положительные, это не всегда означает, что человек болен ВГС. Для подтверждения диагноза следует пройти ряд дополнительных обследований.

Какой анализ нужно сдавать на антитела гепатита?

• Качественный – позволяет выявить наличие или отсутствие иммуноглобулинов различных типов. В этом случае, если антитела ВГС обнаружены, в большинстве случаев можно говорить о заражении данного человека гепатовирусом;
• Количественный – тест, позволяющий выяснить уровень вирусной нагрузки на организм больного. Это тестирование проводится в том случае, если патоген ранее уже был обнаружен.

Анализ на белковые маркеры гепатовируса требует соблюдения особых нюансов, в частности:

• Полного отказа от жирной и перегружающей печень еды за 24 часа до обследования;
• Воздержание от употребления алкоголя и табакокурения за сутки до сдачи анализа;
• За 8 часов до явки в лабораторию не следует принимать пищу;
• Лучшее время для сдачи образцов крови – 8 часов утра.

Недостатком анализа ПЦР на АТ к ВГС является невозможность определения иммуноглобулинов при слишком низкой вирусной нагрузке. Но если антитела к вирусу гепатита С не обнаружены — что это значит? Это может означать, что человек полностью здоров. Однако отсутствие результата обследования на белковые маркеры ВГС положительного еще не говорит об отсутствии патогена в организме. Возможно, его концентрация слишком мала, что нередко наблюдается на начальных стадиях заболевания, либо при хроническом течении недуга.

Обнаруживаются ли маркеры ВГС после терапии?

Современные методы лечения ВГС являются весьма действенными. Но если после полноценного курса терапии обнаруживаются антитела гепатита С в крови — что это может обозначать? Далеко не всегда наличие иммуноглобулинов говорит о тщетности проведенных терапевтических манипуляций.

После медикаментозного курса у пациента в крови антитела гепатита С типа IgG являются нормой. Эти маркеры заболевания могут оставаться в организме пациента еще несколько лет. При чем, каждый случай индивидуален. Пациенту следует регулярно сдавать анализ крови и следить за количеством иммуноглобулинов. Если не появятся Anti—HCV core IgM, а уровень Anti—HCV core IgG начнет постепенно снижаться, болезнь можно считать побежденной.

Но если со временем терапии прошло достаточно много времени, а результат анализа на антитела на гепатит С положительный, что это значит? В этом случае велика вероятность рецидивного возвращения недуга.

Вірус гепатиту С – досить серйозний патоген, здатний істотно вплинути на здоров’я людини. Виявити його можливо лише при проведенні ряду досліджень, при яких визначаються антитіла до вірусу гепатиту С. Тільки після цього можна говорити про терапію, яка допоможе зміцнити здоров’я.

Дослідження на вірус гепатиту С

У процесі дослідження сироватки крові проводяться аналізи, які дозволяють виявити антитіла до гепатиту С сумарного типу і антитіла JgM.

Також для діагностики використовується аналіз ПЛР, який дозволяє визначити наявність вірусу гепатиту в крові і перебіг хвороби. При будь-яких дослідженнях здорова людина не має яких-небудь особливих маркерів гепатиту С в крові.

При наявності таких проводяться інші типи діагностичних заходів для уточнення хвороби та її стадії, а також для виключення хибно позитивних результатів.

Такі дослідження дозволяють вчасно почати терапію і не дозволити захворюванню стати хронічною патологією. Якщо ж гепатит С вже в хронічній стадії, то є шанс ввести його у стадію тривалої ремісії.

Тому повне обстеження при підозрі на ВГС необхідно кожному, хто підозрює у себе зараження, а також при профілактичних оглядах. В іншому випадку є ризик обширного ураження печінки, а після неї — і інших органів.

Антитіла до вірусу

У сироватці В нормі антитіла до гепатиту С відсутні. Якщо говорити про сумарних антитіл, то це антитіла IgG і IgM, які направлені до комплексу білків структурного і неструктурного типу при наявності в організмі вірусу гепатиту С.

Такий тип дослідження відноситься до скринінговим, дозволяючи виявити хворих з ВГС. Виявити такі антитіла вдається вже в перші пару тижнів від моменту зараження. Їх присутність може бути також результатом не тільки інфікування, але і перенесення інфекції.

Отримати точну відповідь з такого тіста не вдасться, так як він визначить тільки сумарні антитіла типів IgG і IgM. При ранньому періоді розвитку захворювання з гострим перебігом присутні переважно IgM.

А ось антитіла IgG говорять про те, що настав період реконвалесценції або про те, що хвороба була раніше перенесена пацієнтом.

Антитіла типу IgG здатні зберігатися до 10 років від моменту зараження. При цьому їх концентрація буде поступово знижуватися. Також є можливість визначити антитіла навіть через рік і більше від моменту інфікування.

Якщо гепатит С став хронічним, то сумарні антитіла визначаються на постійній основі. А тому для уточнення строків інфікування слід окремо визначати антитіла класу IgM до вірусу гепатиту С.

Результати дослідження дається в двох випадках – або позитивний, або негативний. При негативному сумарні антитіла IgG і IgM відсутні в сироватці крові. Позитивний вказує на присутність антитіл IgG та IgM.

Це, як правило, говорить про початковому етапі захворювання, його гострому або хронічному перебігу, а також про прихованої, сплячої формі захворювання або перенесену раніше патології.

Але навіть таких показників недостатньо для того, щоб точно встановити діагноз ВГС. Тому необхідно пройти тест для виключення хибно-позитивних результатів.

В лабораторії зазвичай при отриманні позитивного результату тут же проводиться додаткове дослідження для підтвердження наявності антитіл IgG та IgM. Остаточний результат видається вже разом з першими показниками на загальному бланку.

Антитіла до вірусу гепатиту С JgM

При дослідженні матеріалів під час проведення такого аналізу необхідно врахувати, що антитіла типу JgM в сироватці крові відсутній повністю. Наявність антитіл говорить про те, що присутня в крові активна інфекція.

Саме тому даний тест особливо інформативний при гострому перебігу захворювання. Але він також здатний показати і хронічний перебіг хвороби, при якому також присутні антитіла JgM.

При ВГС антитіла JgM проявляються через пару тижнів від моменту зараження до першого прояву симптоматики вірусного гепатиту С, а також після загострення хронічного захворювання.

Зникають вони зазвичай через півроку. Якщо їх рівень в процесі лікування знизився, то можна говорити про високу ефективність поточного лікування.

Результат дослідження виражається зазвичай якісними показниками, тобто або він позитивний, або негативний. Негативний ефект говорить про те, що антитіла JgM відсутні в сироватці крові.

Позитивні свідчать про присутність патогена в організмі людини. Це правило говорить про гострій фазі вірусного гепатиту С або про хронічному ВГС, що перейшов в активну фазу.

ВГС у нормальних показниках повинен бути відсутнім. На відміну від попередніх методів, при яких визначаються тільки антитіла до вірусу гепатиту С, дане дослідження знаходить безпосередньо РНК і ДНК вірусу гепатиту С. При цьому показник вже буде як якісний, так і кількісний.

Антитіла показують тільки факт інфікування людини, а от про активність процесу говорити такі аналізи не можуть.

Нерідко антитіла можуть проявитися лише через декілька місяців від зараження, або ж утримуватися в крові ще тривалий проміжок часу після одужання (і це при відсутності вірусу).

А тому при виявленні антитіл до гепатиту С призначається проведення ПЛР. Цей тест дозволяє говорити про активність фази захворювання, а також про прогнозі захворювання. Це більш інформативний метод діагностики.

Якісний показник дозволяє судити про:

• Віремії;
• Розмноженні вірусу;
• Ефективності терапії, що проводиться проти ВГС.

Якщо говорити про точність тесту, то навіть при відсутності будь-яких маркерів він здатний через два тижні видати позитивний або негативний результат.

Це один з найбільш ранніх способів діагностування інфікування вірусу гепатиту С в організмі людини без прояву гострої фази захворювання.

Варто також враховувати, що повна відсутність антитіл та інших маркерів на фоні позитивного результату ПЛР ще не говорить про наявність гепатиту С.

Іноді так проявляються хибно позитивні результати. А тому для підтвердження діагнозу проводять кілька разів дане діагностичне дослідження через певні проміжки часу.

Рекомендується 3-хкратное виявлення РНК ВГС у крові. Використовується цей тест для того, щоб:

• Дозволити сумнівні результати досліджень серологічного типу;
• Диференціювати гепатит С від інших його типів;
• Виявити гостру форму хвороби;
• Визначити стадію інфікування новонародженого від матері;
• Контролювати ефективність терапії проти ВГС.

Також варто звернути увагу на кількісні показники при проведенні ПЛР. Вони можуть розповісти про захворюванні додатково. Вони свідчать про інтенсивність прохідних патологічних процесів в організмі, а розвиток резистентності до препаратів антивірусної терапії, а також про ефективність лікування.

Визначення генотипу

При діагностиці гепатиту С робляться аналізи за наявності спеціальних маркерів, антитіл, а також РНК вірусу, які допоможуть не тільки визначити саме захворювання, але його стадію, тип, а також схему лікування.

Далі в процесі проведення терапії також проводиться ПЛР-діагностика, яка допоможе визначити, ефективно чи лікування, не виробилася у вірусу гепатиту стійкість до медикаментів і є позитивні прогнози для хворого.

Що робити, якщо виявлені антитіла?

Якщо виявлені антитіла до ВГС, то варто в першу чергу додатково кілька разів з певними проміжками часу додатково здати кров на хибно позитивні результати. Таке трапляється досить часто, а тому передчасно впадати в паніку не варто.

Якщо ж діагноз підтвердився, то необхідно зайнятися повним обстеженням організму, визначити стан внутрішніх органів, а також створити разом з лікуючим лікарем індивідуальний курс терапії.

Важливо! Близько 20% людей з гепатитом с виліковуються від нього, навіть не знаючи про наявність хвороби. А антитіла можуть зберігатися після цього роками, даючи позитивні результати в аналізах.

Хронічна форма вірусного гепатиту виникає далеко не відразу. Тому в будь-якому разі є час вжити всі необхідні заходи і створити кращі умови, щоб запобігти розвиток непоправних наслідків. Чим раніше буде розпочато лікування, тим вищі шанси зберегти своє здоров’я.

Варто також подбати про те, щоб не заразити близьких. Захворювання передається через кров. Через поцілунки, розмови, кашель і так далі. Інфікування не відбувається.

Є ризик передачі ВГС при статевому контакті без застосування належного захисту, під час якого ушкоджуються слизові поверхні (це цілком природне явище, яке все ж несе свої ризики для інфікування різного роду вірусами гепатиту і не тільки).

Якщо поставлений діагноз гепатиту С, то саме час настав для відмови від шкідливих звичок, особливо це стосується алкоголю і наркотиків. Саме вони значною мірою прискорюють розвиток патологічних процесів у печінці.

Також слід дотримуватися дієти. На процес загоєння печінкової тканини впливають і простудні захворювання, а тому необхідно вчасно лікувати і інші хвороби, які не мають відношення до печінки.

Ставтеся уважно до свого здоров’я, щоб запобігти якщо не зараження, то хронізації гепатиту С. Для цього регулярно для профілактики проходьте обстеження.

Це допоможе створити умови для швидкого і повноцінного одужання. Також при виявленні діагнозу варто регулярно з’являтися на прийомі у ряду фахівців, які допоможуть відновити здоров’я тканин печінки.