Бурсит ліктьового суглобу лікування

Бурсит суглоба - гостре запалення синовіальної сумки (невеликий мішечок, наповнений мастильної рідиною). У тілі людини налічується приблизно сто шістдесят подібних мішечків. Вони розподілені в точках щільного зіткнення м'язів і сухожиль з кісткою. При гострій формі хвороби спостерігається процес по назвою ексудат - утворення каламутній, багатою на білок рідини, яка накопичується в області суглоба. Найчастіше відбувається запалення синовіальних сумок в районі ліктя. Це пов'язано з постійними навантаженнями і тиском під час руху. Так само спостерігається бурсит колінного, плечового і тазостегнового суглобів. Процес захворювання супроводжується гострим запаленням сухожиль (тендобурсит). Найбільш часті скарги надходять від спортсменів. Даний вид запалення не несе серйозної небезпеки для життя, і при правильному лікуванні можна позбавиться від захворювання на протязі одного-двох тижнів.

Зазвичай захворювання піддаються люди до 35 років. Постійно повторювані удари, розтягування і травми здатні викликати хронічну форму бурситу.

Основні причини
Захворювання синовіальних мішечків найчастіше пов'язане з неправильним використанням або постійними руху. Наприклад, під час гри в теніс суглоб постійно знаходиться в русі і під сильним тиском. Гостре запалення синовіальної сумки може бути спровоковано наявністю подагри або артриту, які в свою чергу викликають запалення суглобів всього тіла. Ці процеси викликають запалення бурси. Основним показником такого захворювання є сильне почервоніння, зростання температури в області ліктя, сильний набряк. - Сильні навантаження або розтягування. Дуже часто страждають патологією спортсмени, годинникарі, студенти. - Сильна травма ліктя або навколосуглобових сумки. - Інфекційне захворювання при попаданні гноєтворних мікробів.

Види патології
Складу ексудату розділяє запалення на три типи:
1. гемморагіческій. У синовіальній рідині міститься невелика кількість крові. Найчастіше при травматичному бурситі.
2. серозний. Рідина суглобового мішечка не інфікована.
3. гнійний. У результаті інфекції і запалення суглобової сумки.

Стафілококи і стрептококи можуть викликати гнійний бурсіт.Болезнь синовіальної сумки може спровокована гнійними джерелами (абсцесом, фурункулом). Варто відзначити, що мікроорганізми потрапляють у всередину сумки через лімфатичні судини. Захворювання ділять на такі типи:

• Хронічна
• Гостра
• Подострая
• Рецидивирующая

Симптоми бурситу
Зазвичай запалення бере початок з помітного набряку. Він виникає в результаті сильного навантаження або травми. У перший час набряк не приносить сильного болю чи дискомфорту в русі. Часто люди не звертай увагу на набряк і почервоніння що призводить прогресу запального процесу. Після цього спостерігається помітне збільшення навколосуглобових сумки. Це відбувається через збільшення кількості синовіальної рідини. Виникають больові відчуття, при різких рухах відчувається гостра біль. Температура в області ураженої ділянки підвищується. У разі запущеної форми хвороби, можуть виникати гнійні процеси. Спостерігається помітне збільшення ліктя і сильне почервоніння. Виникають такі симптоми:

• Озноб
• Лихоманка і різке підвищення температури
• Головний біль
• Постійна втома

Можливий перехід хвороби в гнійний артрит, при якому виникають свищі і запалення підшкірної клітковини (флегмона). У разі виникнення подібних симптомів, необхідно найближчим часом звернутися до фахівця. У разі неправильного лікування, імовірний перехід захворювання з гострої форми в підгостру або хронічну. Важливо розуміти, що хронічна форма погано лікується простими, щадними способами. Виходячи з цього, можливо буде потрібно оперативне втручання. Тому, необхідно починати лікування на першому етапі, поки в ексудат не занесена інфекція.

Діагностика
Виявлення патології ліктьового суглоба не викликає особливих труднощів. Бувають випадки, коли для визначення точного діагнозу потрібно прокол синовіальної сумки. Так само це дозволяє визначити склад ексудату і ступінь зараження. Проводиться рентгенологічні дослідження для виявлення кісткових наростів або ліктьових відростків. Бурсит ліктьового суглоба може мати симптоми, схожі з артритом ліктя або подагру. Можливість руху суглобом є основною відмінністю бурситу від вищеперелічених захворювання.

Лікування
Основним напрямком лікування є зменшення запалення і зняття больових відчуттів. Процес лікування залежить від типу патології. У першу чергу слід забезпечити повний спокій ліктьового суглоба. Це досягається за допомогою фіксуючої пов'язки. Також використовують зігріваючі лікувальні компреси для зняття запалення.

Багатьох цікавить питання, як лікувати бурсит ліктьового суглоба медикаментозним методом. У разі хронічної або гострої хвороби, лікарі рекомендує використовувати протизапальні препарати, такі як диклофенак, вольтарен або ібупрофен. Також, позитивний результат приносить лікування бурситу ліктьового суглоба антибіотиками. На початкових стадіях патології, позитивний ефект приносить лікування маззю і гелем. Одночасно з цим призначають курс протизапальних таблеток. Якщо захворювання знаходить гостре тип, фахівці використовують глюкокортикостероїди. Зазвичай їх вводять в порожнину синовіальної сумки.

Лікування за допомогою фізіотерапії
Для зняття болю і сильного набряку при гострій або хронічній формі, доцільно використовувати фізіотерапію. Основними методами є застосування УВЧ - терапії або ультразвуку. Відразу після травми або удару рекомендовано використовувати холодний компрес. При активному розвитку хвороби застосовують теплі компреси.
Хірургічне лікування бурситу ліктьового суглоба

Хірургічні операції бувають наступних типів:
• виведення гнійного освіти (дренаж)
• висічення синовіальної сумки (бурсектомія)
• прокол (пункція) внутрішньосуглобової сумки

Застосування перерахованих вище заходів потрібно при гострому захворюванні і хронічній формі. Дренування ліктьового суглоба Якщо захворювання переходить з гострої форми захворювання в гнійну - використовують дренування суглоба. Проводять розтин порожнини сумки з подальшим дренування через трубку. Пункція Даний вид оперативного лікування використовується при утворенні гною. Проводиться пункція, після цього промивається сумка. Так само для зняття зменшення запального процесу вводять кортикостероїди та антибактеріальні засоби. Бурсектомія У разі хронічного бурситу, фахівці рекомендують проведення бурсектоміі. Варто відзначити, що при постійних травмах, стінки мішка можуть ставати товщі і збільшуються. Це призводить до дискомфорту при русі. Бурсектомія значно підвищує рухову функцію суглоба, а так само знімає біль і дискомфорт при фізичній активності. Дана операція проходить під місцевим або загальним наркозом. Виробляється надріз ліктьової сумки і її висічення. Після цього кінцівку фіксується за допомогою шини. Через деякий час, в процесі реабілітації, відбувається загоєння надрізу і утворення нових тканин.

Народні методи лікування ліктьового бурситу
Найбільш корисними методами лікування немедикаментозної терапії є використання компресів, а також примочок з настою цілющих рослин. Застосовуються рослини, які мають антибактеріальні та протизапальні особливостями. Найчастіше використовують звіробій, сосна, гілки хвої. Народна методи рекомендують використовувати насіння селери в якості зміцнення імунітету. Також, для зняття запалення, на уражену область прикладають нагріту сіль або пісок. Як вже було зазначено, гостра форма бурситу лікується досить легко. Навіть при сильному запалення і великому збільшення суглобової сумки, можливо за короткий час досягти позитивних результатів. Повна працездатність, за умови вірного лікування, досягається протягом двох -трьох тижнів. Проте варто вберегти лікоть від активного руху і сильного навантаження.

Бурсит ліктьового суглобу – запалення суглобової сумки, яке супроводжується локальною припухлістю, почервонінням і місцевим підвищенням температури. При цьому клітини синовіальної оболонки сумки починають продукувати надлишкову рідину, що призводить до збільшення її розмірів і формуванню вирячування, яке обмежено самою сумкою. Розберемось детальніше в причинах розвитку бурситу ліктьового суглобу та методах його лікування.

Для повного розуміння цього захворювання суглобів потрібно чітко розуміти будову ліктьового суглобу. Він формується із з’єднання плечової, ліктьової і променевої кісток. Легке ковзання і нормальна рухливість в цьому з’єднанні забезпечується цілісністю хрящової тканини, наявністю внутрішньосуглобової рідини і спеціальних сумок.

На латинській мові сумка називається "bursa", відповідно, її запалення і носить назву бурсит. Бурса являє собою своєрідний мішок, в якому є невелика кількість синовіальної рідини. Вона слугує амортизаційною прокладкою, яка забезпечує легкий рух. В ліктьовому суглобі таких сумок є три, які додатково забезпечують пом’якшуючу дію при рухах.

Під впливом різних факторів зовнішнього середовища суглобові сумки можуть переносити різні пошкодження, що часто призводить до запалення і розвитку бурситу ліктьового суглобу.

Причини бурситу ліктьового суглобу

Найчастішою причиною розвитку бурситу ліктьового суглобу є травмування суглобової сумки. Відбувається воно при постійному тиску ліктя по твердій поверхні при деяких професіях, наприклад у людей, які ремонтують годинники, у ювелірів, також часто у людей, які багато пишуть. Також бурсит ліктьового суглобу виникає при сильному ударі ліктя, при виконанні важкої роботи з перевантаженням, також у спортсменів.

Спочатку розвивається асептичне запалення – серозний бурсит. При інфікуванні рідини розвивається гнійний бурсит. При розриві судин і попаданні крові в сумку ліктьового суглобу розвивається геморагічний бурсит. Відповідно, лікування бурситу буде залежати від його виду.

Симптоми бурситу ліктьового суглобу

• локальна припухлість з місцевим почервонінням і підвищенням температури;
• біль в лікті;
• обмеження рухливості суглобу через біль;
• ознаки загальної інтоксикації: підвищення температури тіла, озноб, головний біль, недомагання.

Бурсит ліктьового суглобу розвивається з появою набряку після провокуючого фактора і незначними больовими відчуттями. З розвитком захворювання набряк збільшується, що призводить до посилення болю і обмеження рухливості, а також до здавлювання нервів, від чого виникає оніміння пальців. При інфікуванні з’являються симптоми загальної інтоксикації.

При огляді виявляється локальна припухлість (артрит, в тому числі ревматоїдний артрит супроводжуються загальним набряком суглобу, на відміну від бурситу), місцеве підвищення температури і почервоніння. При пальпації відмічається флуктуація.

Із додаткових методів дослідження використовується ультразвукова діагностика.

Лікування бурситу ліктьового суглобу

Лікування бурситу повинно проводитись якомога раніше, щоб забезпечити повне одужання і відновлення функцій ліктьового суглобу. Також лікування залежить від виду бурситу.

Лікування серозного бурситу ліктьового суглобу включає прийом нестероїдних протизапальних препаратів, знеболюючих. Враховуючи множинні побічні ефекти від їх прийому, кращою альтернативою виступає фізіотерапія. Серед методів фізіотерапії чудовою дією володіє ультразвукова терапія, яка ефективно усуває набряк тканин, запальний процес і знеболює. Лазеротерапія знімає запальний процес і стимулює біологічні процеси регенерації. Лікування також включає застосування таких методів, як магнітотерапія з імпульсним магнітним полем, електротерапія з різними видами струмів, високотонова терапія тощо.

Одразу після травмування можна використати холод для зменшення набряку. В клінічних умовах проводиться локальна кріотерапія. На наступний день можна проводити вигрівання. При гнійному бурситі лікування обов’язково включає використання антибіотиків. Додатково виникає необхідність проведення пункції і дренажу суглобової бурси. Іноді ліктьовий бурсит потребує проведення оперативного втручання для видалення сумки.

Бурсит ліктьового суглобу, лікування якого повинен проводити спеціаліст, має благо приємний прогноз. Своєчасне і правильно підібране лікування являється гарантією повного одужання і недопущення переходу захворювання в хронічну форму або виникнення ускладнень.

Звертайтесь в медичний центр "Меднеан", де проводять лікування захворювань суглобів безпечними, сучасними та ефективними методами!

Але плече, і в особливості лікоть, можуть навантажуватися значно, і навантаження може бути як статичної, так і динамічної. Особливу шкідливість мають циклічні, або повторювані рухи, які виконуються регулярно, що призводить до асептичного запалення ліктьового відростка (олекранона), і оточуючих його допоміжних утворень — суглобових сумок. Як проявляється бурсит, як він діагностується, і які методи лікування бурситу в ліктьовому суглобі?

Визначення

Будь бурситом називається запалення допоміжного апарату суглоба, а саме бурси, або суглобової сумки. В даному випадку мова йде про запалення внутрішньосуглобової сумки ліктьового відростка.

Ліктьовий суглоб людини має складну анатомічну будову. Його функція – забезпечувати незалежність рухів кисті і одночасно впорядковувати їх. Вищерозміщений суглоб (плечовий) є суглобом з максимальним ступенем свободи, і в плечі можливо рух в трьох площинах. Ліктьовий суглоб здійснює руху в 2 ступеня свободи, виконуючи згинання-розгинання, а також супінація і пронацию (обертання передпліччя всередину і назовні).

При цьому суглобові сумки виділяють синовіальну рідину, яка полегшує рух суглобових хрящів, знижує силу тертя, а також захищає суглоб зовні. В ліктьовому суглобі таких сумок три.

Будь алергічний, інфекційний або травматичний процес може порушити виділення синовіальної рідини і призвести до розвитку гострого або хронічного запалення тієї чи іншої внутрішньосуглобової сумки, а іноді й кількох одразу. Розглянемо основні причини розвитку бурситу.

Причини виникнення захворювання

Бурсит, як і будь-яке запалення, може бути асептичним, тобто виникли без участі шкідливих мікроорганізмів, і інфекційних. До розвитку асептичного бурситу наводять такі причини:

Інфекційний процес

У значній кількості випадків бурсит ліктьового суглоба має інфекційний характер. Найчастіше інфікування виникає при порізах, відкритих ранах, або при гематогенному і лимфогенном заметі інфекцій з віддалених вогнищ.

Інфекційний бурсит може бути як специфічних, так і неспецифічних. У першому випадку мова йде про особливі збудниках, для яких характерна яскрава, властива тільки їм клінічна картина. До таких захворювань можна віднести туберкульозний, сифілітичний або бруцеллезний бурсит. Останнім часом часто стали реєструватися артрити і бурсити, викликані збудником гонореї.

При неспецифічному інфекційному процесі найчастіше причиною інфекції є різні патогенні коки, наприклад, гемолітичний стрептокок або золотистий стафілокок.

Нерідкі такі випадки, при яких інфекційні ураження суглобових сумок можуть викликатися вірусною інфекцією, наприклад, серозний бурсит ліктьового суглоба у дітей може бути симптомом аденовірусної інфекції або грипу, хоча і в рідкісних випадках.

Класифікація

Можна класифікувати ліктьовий бурсит по локалізації, за характером ексудату і за характером запального процесу. Так, по локалізації розрізняють три різні сумки — сумка олекранона, або ліктьового відростка, внутрисухожильная і надсухожильная. Чим ближче до поверхні шкіри лежить сумка, тим більше ризик її ушкодження. Тому сумка ліктьового відростка найбільш часто в цьому суглобі страждає від бурситу.

По складу ексудату бурсит може бути:

• серозним;
• геморагічним;
• гнійним;
• фібринозним.

Серозним бурсит називається, якщо в сумці скупчилася прозора серозна рідина, мало отличимая від синовіальної. Геморагічний бурсит ліктьового суглоба часто виникає після травми, і може бути проявом внутрішньої кровотечі в порожнину сумки, коли під час пункції з сумки відкачується кров. При інфекційних ураженнях найчастіше виникає гнійний бурсит, який може бути небезпечний розплавленням оточуючих тканин, а при хронічних ураженнях іноді виникає фібринозний бурсит. При цьому часто розвивається спайковий процес, пов’язаний з хронічним перебігом хвороби.

Іноді може виникати і відкладення вапна в сумку суглоба. Таке відкладення вапняних солей виникає рідко як первинний процес, і частіше розвивається в літньому віці на тлі значних порушень обміну, таких, як ниркова недостатність і цукровий діабет. В даному випадку мова йде про накопичення солей кальцію в стінках і порожнини сумки. Це призводить до порушення секреції синовіальної рідини, втрати еластичності тканин, і може зустрічатися не тільки як первинне ураження, але і як результат хронічного і довгостроково поточного бурситу будь-якої етіології.

Захворювання може носити як гострий, так підгострий і хронічний характер. Гострий бурсит найчастіше буває інфекційних і гнійним, а хронічне запалення характерно для системного ураження сполучної тканини, наприклад, при подагричному бурсит, або на тлі ревматичної патології.

Також хронічне протягом характерно для асептичного ураження на тлі підвищеного навантаження на ліктьовий суглоб, наприклад, при професійному захворюванні. Як виглядає бурсит, і яка клініка типового гострого ураження?

Клініка і симптоми гострого процесу

Розглянемо, як протікає типовий гострий бурсит ліктьового суглоба. Візьмемо для прикладу гостре гнійне запалення, при якому обов’язково потрібно звернутися до лікаря, оскільки зволікання може призвести до необхідності серйозної операції, а в деяких випадках — навіть ампутації передпліччя.

Найбільш характерними ознаками гнійного запалення ліктьовий сумки є:

У тому випадку, якщо уражена тільки сумка, особливої болю може і не бути, але при поширенні процесу на суглоб і навколишні м’які тканини ознаки бурситу змінюються симптомами артриту і навіть панартрита. Тоді гнійне запалення стає великим, а біль — дуже сильною. Наслідки бурситу ліктьового суглоба у разі приєднання вторинної інфекції можуть бути сумними – виникне тотальний артрит, який може поступово трансформуватися в анкілоз з розвитком інвалідизації і нерухомості суглоба.

Щоб уникнути болю при найменшому струсі суглоба, пацієнт змушений носити свій лікоть здоровою рукою, або підв’язувати його на косинку. В результаті виникає порушення функції суглоба, яке в підсумку позначається значним обмеженням його рухомості.

Ознаки хронічного бурситу протікають більш стерто, з чергуванням загострень і ремісій, і часто не мають виражених симптомів, крім відчуття втоми і припухлості в лікті.

Діагностика

Первинний діагноз бурситу ліктя може поставити будь-який лікар, оскільки ознаки характерні і показують на поразку конкретного суглоба. До якого лікаря йти для лікування, залежить від процесу: так, при подагричному бурсит потрібно йти до ревматолога, а при гнійному процесі – до хірурга. Первинно потрібно звернутися до дільничного терапевта, він направить пацієнта до потрібного фахівця.

В діагностиці цього захворювання широко застосовуються наступні методи:

• рентгенографія суглоба;
• УЗД;
• при підозрі на ураження глибоких зв’язок — МРТ суглоба;
• пункція ліктьового суглоба при бурситі дозволяє визначити характер ексудату, і часто після бактеріального посіву виділити збудника, який і викликав запалення.

Загальноклінічні аналізи, такі, як загальний аналіз крові, можуть показати запальні зміни при вираженому процесі,

Лікування

Як можна вилікувати бурсит ліктьового суглоба, і які існують методики для цього?

Поразка сумки ліктьового відростка передбачає консервативне або оперативне лікування.

Операція проводиться найчастіше при хронічному процесі або при вираженому накопиченні гною. Робиться спочатку пункція синовіальної сумки, не тільки з діагностичною, але і з лікувальною метою. ъ

Але найчастіше проводять консервативне лікування, використовуючи таблетки, уколи і лікування народними засобами.

Лікування будь-якого захворювання опорно-рухового апарату в домашніх умовах, перш за все, передбачає прийом ліків, які належать до групи нестероїдних протизапальних засобів, або НПЗЗ.

Вони застосовуються у різних лікарських формах, наприклад, Ібупрофен, Найз (Німесил) — в таблетках, а Моваліс — у вигляді внутрішньом’язових ін’єкцій.

Скільки лікується гострий больовий синдром? Зазвичай ці препарати не дають тривало, оскільки багато з них можуть негативно впливати на печінку і на слизову шлунка. Медикаментозне лікування обов’язково повинне підтримуватися призначенням Омепразолу у пацієнтів з виразковою хворобою в анамнезі. Середня тривалість прийому НПЗЗ не повинна перевищувати 10 днів, при цьому на початку застосовуються уколи, а потім пацієнт переводиться на таблетки.

У деяких випадках показане призначення кортикостероїдних препаратів, наприклад, Кеналога або Дипроспана. Вони вводяться безпосередньо всередину сумки і надають тривалий протизапальну дію. Ця терапія показана при асептичних варіантах запалення, наприклад, при хронічних бурситах, викликаних професійною діяльністю. Тривала терапія може призводити до ослаблення сполучнотканинних утворень, тому не вводять гормони довго і часто.

При гнійному бурситі пацієнту обов’язково вводять антибіотики широкого спектру дії. Їх застосовують у вигляді внутрішньом’язових або внутрішньовенних ін’єкцій. Якщо вдається визначити чутливість патогенної мікрофлори до антибіотиків, призначають певний препарат.

При негнойных запаленнях суглобової сумки застосовують антибактеріальні засоби всередину в таблетках, для профілактики інфікування.

У лікуванні цього захворювання застосовуються і місцеводіючі препарати, які дозволяють викликати активізацію тканинного обміну, зменшити набряк, а також підсилити імунну відповідь організму. Лікування Димексидом відноситься саме до активизирующему і возбуждающему тканинної відповідь способом впливу. Димексид при бурсит ліктьового суглоба застосовується наступним способом: на область ліктьового суглоба накладають серветку, що змочена розчином Димексиду, розведеним водою 1:3, і цей компрес тримається близько півгодини. Курс лікування 10 днів. Перед тим, як починати лікування, потрібно перевірити, чи немає алергії. Для цього 50 % розчин Димексиду експонується протягом 15 хвилин на внутрішній поверхні ліктьового згину.

При бурситі застосовуються різні креми і мазі, які містять НПЗЗ. Це Фастум — гель, Долгит — крем, кошти з бджолиним і зміїним отрутою. Ефективні Апізартрон і Наятокс, або Випросал. Мазі при бурситі накладаються на ніч, оскільки вони повільно вбираються і мають жирову основу. А креми і гелі гарні для денного застосування.

У тому випадку, якщо у пацієнта гнійний бурсит, була проведена операція і встановлені дренажі, то для обробки гнійних ран показаний Левомеколь, або мазь Вишневського, які володіють сильним знезаражувальною дією і стимулюють утворення грануляційної тканини.

Якщо у пацієнта є хронічне запалення ліктьовий бурси, викликане збільшеним навантаженням, то часто використовуються народні засоби, оскільки перебіг захворювання є тривалим, а ступінь порушення функції може бути незначною. У цьому випадку можуть застосовуватися теплові процедури. Пацієнти часто запитують, чи можна в баню при бурситі?

Можна, але тільки не в фазу гострого запалення, а при поліпшенні самопочуття. Теплова процедура буде сприяти припливу крові і збільшення венозного відтоку. У тому випадку, якщо у пацієнта наявна клініка гострого бурситу, то такі процедури, як лазня або масаж ліктьового суглоба, можуть призвести до збільшення набряку і посиленню болю. У тому ж випадку, якщо у пацієнта хронічний бурсит ліктьового суглоба, під час загострення застосування цих способів призведе до розвитку рецидиву захворювання.

У цій ситуації потрібно охолоджувати уражене місце. Для цього підійде ефірна олія м’яти, розведене на базовому олії у співвідношенні 1:10; охолоджуючі гелі, типу Бен-Гей або Бом-Бенге, на основі метилсаліцилату і ментолу; або, нарешті, можна просто прив’язати до ліктя капустяний лист. Все це викличе полегшення і зменшення больового синдрому.

Відновлення та реабілітація

Реабілітація з метою відновлення рухливості в суглобі повинна починатися вже з перших днів після зняття больового синдрому. Час спокою для суглоба має бути мінімальним, оскільки нерухомість призводить до гіпотрофії навколишніх м’язів та змін в сухожиллях. У першу добу після виникнення сильної болі обов’язково потрібно підвішувати кінцівку до шиї, для цього є спеціальні пов’язки, або можна застосовувати еластичний бинт. У тому випадку, якщо у пацієнта є ознаки хронічного бурситу та історія захворювання досить тривала, потрібно використовувати при загостреннях бандаж для ліктьового суглоба, або ліктьовий ортез.

Завданнями ЛФК при бурсит ліктьового суглоба є відновлення рухливості зчленування, поліпшення вироблення синовіальної рідини, зменшення вироблення ексудату в порожнині сумки, поліпшення кровопостачання капсули суглоба, поліпшення відтоку венозної рідини, що містить шкідливі речовини. Лікувальна фізкультура повинна виконуватися вже на етапі згасаючого загострення, обов’язково під керівництвом досвідченого інструктора. Так, потрібно уникати вправ з малою амплітудою рухів, і забороняються обтяження.

Профілактика

Основні принципи профілактики бурситу ліктьового суглоба полягають у недопущенні ситуацій хронічного і випадкового травмування. Спортсменам потрібно носити захисні пов’язки, мотоциклістам – налокітники.

У тому разі, якщо виникла мікротравма, рани або садно, їх відразу ж потрібно обробити антисептиками, наприклад, перекисом водню, і накласти пов’язку. Гнійничкові захворювання потрібно своєчасно лікувати, а в тому випадку, якщо виникнуть ознаки гострого артриту, потрібно звертатися до ревматолога, не чекаючи загострень.

У літньому віці велике значення треба приділяти гігієні руху, оскільки спостерігається вікове зниження вироблення синовіальної рідини, а також зменшення кровопостачання і живлення м’язової тканини. Не можна випробовувати серйозні навантаження, і особливо – в умовах переохолодження. Нарешті, при роботі за комп’ютером потрібно розумно чергувати періоди праці та періоди відпочинку, під час якого потрібно робити комплекс гімнастичних вправ.

Читайте также:

• Чем отличается коксартроз от артрита
• Анкилозирующий спондилит у женщин
• Операция паховой грыжи в германии
• Астма и воспаление суставов
• Упражнения для тонизирования мышц