Приказы по инфекционному кабинету в украине
Положение о кабинете инфекционных заболеваний городской поликлиники
1. Кабинет инфекционных заболеваний является структурным подразделением городской поликлиники.
2. На должность врача кабинета инфекционных заболеваний назначается квалифицированный врач-инфекционист, получивший специальную подготовку по инфекционным болезням.
3. Врач кабинета инфекционных заболеваний подчиняется руководству поликлиники. Методическое руководство кабинетами инфекционных заболеваний осуществляется главными внештатными инфекционистами и оргметодотделами инфекционных больниц.
4. Кабинет инфекционных заболеваний должен иметь помещение и оборудование, обеспечивающие его деятельность.
5. Основными задачами кабинета инфекционных заболеваний являются:
— обеспечение своевременного и раннего выявления инфекционных больных;
— проведение организационно-методической работы и обеспечение квалифицированной консультативной помощи по диагностике и лечению больных инфекционными и паразитарными заболеваниями в амбулаторно-поликлинических учреждениях;
— изучение и анализ динамики инфекционной заболеваемости и смертности, разработка и осуществление мероприятий по повышению качества и эффективности диагностики лечения и профилактики инфекционных заболеваний.
6. В соответствии с этими задачами врач кабинета инфекционных заболеваний осуществляет:
— систематическую работу по повышению знаний врачей-специалистов, ведущих амбулаторный прием, по вопросам клиники, ранней диагностики, лечения и диспансеризации инфекционных заболеваний, организуя конференции по разбору всех случаев несвоевременно выявленных больных инфекционными заболеваниями или необоснованно направленных в кабинет инфекционных заболеваний;
— консультацию врача-терапевта участкового по обследованию больных, подозреваемых на инфекционное заболевание, и о порядке направления их для постановки окончательного диагноза в кабинете инфекционных заболеваний-
— консультативную помощь больным в поликлинике и на дому с целью уточнения диагноза, назначения лечебно-профилактических мероприятий и решения вопроса о госпитализации;
— дополнительные (лабораторные и др.) исследования инфекционных больных;
— лечение инфекционных больных в поликлинических условиях и долечивание реконвалесцентов после выписки из стационара;
— контроль за полным клиническим и бактериологическим выздоровлением инфекционных больных с использованием методов инструментального и лабораторного исследования (ректороманоскопия, дуоденальное зондирование и др.);
— анализ работы по проведению профилактических прививок у взрослых-
— диспансерное наблюдение и санацию реконвалесцентов, больных с хроническими инфекционными заболеваниями, бактерио- и паразитоносителей;
— учет больных инфекционными заболеваниями, бактерионосителей, паразитоносителей на основании экстренных извещений об инфекционных заболеваниях, направленных в СЭС;
— анализ динамики инфекционной заболеваемости и смертности, качества и эффективности диагностических и лечебных мероприятий, диспансеризации, противорецидивного лечения в районе деятельности городской поликлиники,'
— проведение пропаганды медицинских знаний по профилактике инфекционных заболеваний.
7. Кабинет инфекционных заболеваний проводит свою работу в тесной взаимосвязи с врачами-терапевтами участковыми и другими врачами-специалистами поликлиники, а также с санитарно-эпидемиологической станцией.
8. Врач кабинета принимает участие в составлении комплексного плана, проведении лечебно-оздоровительных мероприятий, направленных на снижение заболеваемости населения и работников прикрепленных промышленных предприятий, строительных организаций и автотранспортных предприятий.
9. Врач кабинета инфекционных заболеваний систематически повышает свою квалификацию на курсах усовершенствования, а также путем участия в научно-практических конференциях и работе соответствующего научного медицинского общества.
10. Врач кабинета инфекционных заболеваний обязан:
— проводить экспертизу временной нетрудоспособности в соответствии с положением об экспертизе временной нетрудоспособности;
— качественно и своевременно вести медицинскую документацию, установленные учетно-отчетные формы и составлять отчет о своей деятельности.
1. Карта экстренного извещения с СЭС
2. Статистический талон для массовых инфекционных заболеваний – в поликлинику
3. Журнал движения инфекционных больных
4. Карта диспансерного учета (люди, переболевшие инфекционным заболеванием в течение 3-х мес. наблюдаются в поликлинике)
5. Карта эпидемиологического обследования и наблюдения в очаге
6. При носительстве – в СЭС карта бактериовозбудителя
7. Отчеты об инфекционном заболевании у больных в Минздрав
8. Если ООИ – одно извещение в СЭС, другое – в Минздрав.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
Про затвердження Форм первинної облікової документації з інфекційної, дерматовенерологічної, онкологічної захворюваності та інструкцій щодо їх заповнення
Наказ Міністерства охорони здоров'я України
від 10 січня 2006 року N 1
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
8 червня 2006 р. за N 686/12560
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 N 157 "Деякі питання реєстрації, обліку та звітності щодо інфекційних хвороб" , Державної програми "Онкологія" на 2002 - 2006 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 N 392 , та для подальшої якості комп'ютерної обробки і вдосконалення статистичного обліку в закладах охорони здоров'я з інфекційної, дерматовенерологічної та онкологічної захворюваності НАКАЗУЮ:
1.1. Форму первинної облікової документації N 058/о "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення" (далі - облікова форма N 058/о, додається).
1.2. Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації N 058/о "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення" (додається).
2. Увести в дію облікові форми та інструкції щодо їх заповнення з 25 червня 2006 року.
3. Директору Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню МОЗ України Моісеєнко Р. О., директору Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренко А. М. забезпечити в установленому чинним законодавством України порядку державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України та довести його до відома Міністра охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальників управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - територіальні управління охорони здоров'я), Головного державного санітарного лікаря Автономної Республіки Крим, головних державних санітарних лікарів (далі - ГДСЛ) областей, міст Києва та Севастополя, на водному, залізничному, повітряному транспорті, Головному лікарю Центральної санітарно-епідеміологічної станції (далі - СЕС) МОЗ України.
4. Територіальним управлінням охорони здоров'я, Головному державному санітарному лікарю Автономної Республіки Крим, ГДСЛ областей, міст Києва та Севастополя, на водному, залізничному, повітряному транспорті, Головному лікарю Центральної СЕС МОЗ України:
4.1. Забезпечити збирання та обробку облікових форм N 058/о, N 060/о , N 063/о , N 064/о , N 089-1/о , N 089-2/о , N 090/о .
4.2. Здійснювати систематичний контроль за повнотою одержання інформації та достовірністю заповнення облікових форм у закладах охорони здоров'я.
5. Начальнику Центру медичної статистики МОЗ України Голубчикову М. В. забезпечити:
5.1. Методологічне керівництво та контроль за організацією і обробкою форм, затверджених цим наказом.
5.2. Надходження до територіальних управлінь зразків облікових форм N 058/о, N 060/о , N 063/о , N 064/о , N 089-1/о , N 089-2/о , N 090/о .
6. Визнати такими, що втратили чинність, накази МОЗ України від:
6.1. 22.01.96 N 10 "Про створення національного канцер-реєстру України", в частині затвердження облікової форми N 090/о (п. 4).
8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра охорони здоров'я Весельського В. Л.
Голова Державного комітету
статистики України
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 10 січня 2006 р. N 1
Назва міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, у сфері управління якого перебуває заклад
___________________________________________
___________________________________________
Найменування та місцезнаходження (повна поштова адреса) закладу, відповідальні особи якого заповнили повідомлення
___________________________________________
___________________________________________
Форма первинної облікової документації
N 058/о
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
ЕКСТРЕНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
про інфекційне захворювання, харчове, гостре
професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення
"___" ____________ 20__ року.
(дата заповнення повідомлення)
Повідомлення направлено до ____________________________________________________________
(найменування закладу охорони здоров'я)
______________________________________________________________________________________
1. Прізвище, ім'я, по батькові хворого ______________________________________________________
______________________________________________________________________________________
4. Місце проживання хворого (повна поштова адреса): країна _________________________________,
область _______________________________________, район _________________________________,
населений пункт _______________________________________________________________________,
вулиця __________________________________________, будинок N _____________, кв. N ________
6. Телефон ___________________________________________________
7. Місце роботи, навчання, дитячого закладу та їх адреса ______________________________________
______________________________________________________________________________________
9. Дати:
захворювання 
(число, місяць, рік)
первинного звернення
(число, місяць, рік)
встановлення діагнозу
(число, місяць, рік)
подальшого відвідування дошкільного або загальноосвітнього навчального закладу
(число, місяць, рік)
госпіталізації
(число, місяць, рік)
10. Місце госпіталізації __________________________________________________________________
(найменування лікувального закладу)
11. Діагноз підтверджено: лабораторним дослідженням - 1, клінічно - 2,
іншим - 3 (вписати) _________________________________________________________ 
12. Якщо отруєння - вказати, де воно виникло, чим отруївся постраждалий ______________________
___________________________________
13. Проведені первинні протиепідемічні заходи та додаткові відомості __________________________
______________________________________________________________________________________
14. Дата і час первинного повідомлення (за телефоном тощо) територіальному органу Держсанепідслужби України ________________________________________________________
Прізвище особи: яка повідомила __________________________________________________________
отримала повідомлення ___________________________________________________
15. Прізвище, ім'я, по батькові та номер
контактного телефону особи,
яка заповнила повідомлення ________________________________ ______________________
(підпис)
Реєстраційний номер ___________________ у журналі ф. N 060/о закладу охорони здоров'я
Підпис особи, яка одержала повідомлення _________________
Начальник Центру
медичної статистики
МОЗ України
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 10 січня 2006 р. N 1
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
8 червня 2006 р. за N 686/12560
Ця Інструкція визначає порядок заповнення форми первинної облікової документації N 058/о "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення" (далі - Екстрене повідомлення).
1. Екстрене повідомлення заповнюють відповідальні особи закладів та установ охорони здоров'я незалежно від форм власності та підпорядкування, суб'єкти підприємницької діяльності, що займаються медичною практикою, виховні, навчальні, оздоровчі та інші дитячі заклади і заклади системи соціального захисту (незалежно від місця і обставин виявлення).
2. На кожний випадок інфекційного захворювання (підозри), незвичайної реакції на щеплення, укусу, подряпання, ослюнення тваринами, іншого стану (бактеріоносійство), крім грипу та гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів множинних або не уточнених локалізацій, заповнюється Екстрене повідомлення, яке протягом 12 годин надсилається до територіального органу Держсанепідслужби України за місцем реєстрації захворювання. Крім цього, в оперативному порядку інформація повідомляється в цю територіальний орган Держсанепідслужби України по телефону.
3. Екстрене повідомлення заповнюється лікарем або середнім медичним персоналом, який виявив чи запідозрив захворювання в:
3.1 лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я України, незалежно від умов, за яких було виявлено захворювання, - при зверненні в поліклініку, відвідуванні хворого вдома, профілактичному огляді тощо;
3.2 лікарнях охорони здоров'я України за умови, коли діагноз інфекційного захворювання був установлений при наданні стаціонарної медичної допомоги хворому, а саме: коли він поступив без направлення поліклінічного закладу, діагноз інфекційного захворювання встановлено замість іншого захворювання, випадок внутрішньолікарняної інфекції тощо;
3.3 закладах судово-медичної експертизи;
3.4 закладах долікарського обслуговування (фельдшерсько-акушерських пунктах, фельдшерських здоровпунктах).
4. У верхньому лівому куті форми вказуються назва міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, у сфері управління якого перебуває заклад, відповідальні особи якого заповнили Екстрене повідомлення, його найменування, місцезнаходження (повна поштова адреса) та ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).
5. Після заголовка в Екстреному повідомленні обов'язково має бути вказана дата його заповнення.
6. Далі зазначається найменування закладу, на адресу якого направляється Екстрене повідомлення - у відповідний територіальний орган Держсанепідслужби України.
7. У пункті 1 вказуються прізвище, ім'я, по батькові хворого.
8. У пункті 2 зазначаються в цифровій формі: число, місяць та рік народження.
9. У пункті 3 зазначається стать хворого: чоловіча - 1, жіноча - 2.
10. У пунктах 4, 6 вказуються місце проживання хворого (повна поштова адреса), номер телефону.
11. У пункті 5 зазначається - мешканцем міста або села є хворий.
12. У пункті 7 вказуються місце роботи, навчання, дитячого закладу та їх адреса.
13. У пункті 8 вказуються діагноз та шифр відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (далі - МКХ-10).
14. У пунктах 9, 10 зазначаються дати захворювання, первинного звернення, встановлення діагнозу, подальшого відвідування дошкільного або загальноосвітнього навчального закладу, госпіталізації, місце госпіталізації.
15. У пункті 11 указується метод підтвердження діагнозу: клінічно чи лабораторно або вписуються назви інших досліджень.
16. У пункті 12 - якщо зареєстровано отруєння, то вказати, де воно виникло, чим отруївся постраждалий.
17. У пункті 13 указуються проведені первинні протиепідемічні заходи та додаткові відомості.
18. У пункті 14 вказуються дата і час первинного Екстреного повідомлення (за телефоном тощо) територіальному органу Держсанепідслужби України, прізвище особи, яка повідомила та отримала повідомлення.
19. У пункті 15 вказуються прізвище, ім'я, по батькові та номер контактного телефону особи, яка заповнила повідомлення; зазначаються реєстраційні номери із журналу ф. N 060/о закладу охорони здоров'я та територіального органу Держсанепідслужби України, а також підпис особи, яка одержала повідомлення.
20. Медичні працівники закладів долікарського обслуговування Екстрене повідомлення складають у двох примірниках: перший відправляється до територіального органу Держсанепідслужби України, другий - до закладу охорони здоров'я (дільничної, районної, міської лікарні, амбулаторії, поліклініки тощо).
21. Медичний персонал, який обслуговує дитячі заклади, направляє Екстрене повідомлення до територіального органу Держсанепідслужби України тільки за умови, якщо захворювання (підозра) вперше виявлено персоналом цих закладів під час огляду дітей чи за інших обставин. Відомості про інфекційні захворювання, що виявлені медичним персоналом закладів охорони здоров'я (лікарні, поліклініки) у дітей, які відвідують дитячі заклади, повідомляються (за телефоном та з відправкою Екстреного повідомлення) до територіального органу Держсанепідслужби України персоналом цих закладів.
22. Медичні працівники, які обслуговують дитячі заклади оздоровлення/відпочинку, Екстрене повідомлення направляють до територіального органу Держсанепідслужби України, а також до територіального органу Держсанепідслужби України за місцем тимчасової дислокації оздоровчого закладу.
23. Суб'єкти підприємницької діяльності, які займаються медичною практикою, направляють Екстрене повідомлення до територіального органу Держсанепідслужби України за місцем знаходження. Забезпечення бланками Екстрених повідомлень проводиться місцевими органами охорони здоров'я.
24. Медичні працівники станції швидкої медичної допомоги, які виявили чи запідозрили інфекційне захворювання, в випадках невідкладної госпіталізації повідомляють до територіального органу Держсанепідслужби України за телефоном про виявлення хворого і необхідності його госпіталізації, в інших випадках повідомляють в поліклініку (амбулаторію) за місцем проживання хворого про необхідність направлення дільничного лікаря до нього. Екстрене повідомлення в цих випадках заповнюється в лікарні, куди хворий був госпіталізований, або поліклінікою, лікар якої відвідав хворого вдома.
25. Медичні працівники закладів охорони здоров'я, які обслуговують працівників водного, залізничного та повітряного транспорту, заповнюють два примірники Екстреного повідомлення: один примірник надсилається до територіального органу Держсанепідслужби України, другий - до територіального органу Держсанепідслужби України (лікарні) за підпорядкованістю.
26. Заклади охорони здоров'я Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ України, охорони державного кордону, Служби безпеки України та інших центральних органів виконавчої влади надсилають до територіальних органів Держсанепідслужби України Екстрене повідомлення тільки на вільнонайманих працівників та членів сімей працівників цих закладів.
27. Заклад охорони здоров'я, у якому було уточнено або змінено діагноз, зобов'язаний скласти нове Екстрене повідомлення і протягом 12 годин після встановлення діагнозу надіслати його до територіального органу Держсанепідслужби України за місцем виявлення захворювання із зазначенням зміненого (уточненого) діагнозу, дати його встановлення, первинного діагнозу та результатів лабораторних досліджень.
28. Екстрене повідомлення має бути заповнено чітко й розбірливо. Виправлення помилок підтверджується підписом особи, яка заповнила Екстрене повідомлення, із зазначенням дати внесення змін. Відповідальною за інформацію, що надана в Екстреному повідомленні, є особа, яка його заповнила.
29. Термін зберігання Екстрених повідомлень - 1 рік.
Начальник Центру
медичної статистики
МОЗ України
Обмен медсестринским опытом. Форум среднего медицинского персонала Украины
Обмен медсестринским опытом ⇒ Приказ МОЗ № 635
Методичні рекомендації ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів у закладах охорони здоров’я (далі — Методичні рекомендації), затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я Украї-ни від 09.09.2014 № 635 (далі — Наказ № 635), значно посилюють контроль за обігом лікарських засобів та виробів медичного призначення, що цілком виправдано в період економічної кризи в країні.
Спробуємо розібратися, з якими проблемами стикнулися головні медичні сестри та заступники головного лікаря з медсестринства під час адаптації Методичних рекомендацій до організації роботи у своїх закладах охорони здоров’я.
Як адаптувати Методичні рекомендації до закладів охорони здоров’я, в яких провізори працюють з програмами складського обліку?
Як практик, я розумію, що ні Книга складського обліку лікарських засобів та медичних виробів, ні Накладна (вимога), ні Реєстр отриманих прибуткових накладних, ні Реєстр виданих накладних (вимог), затверджені Методичними рекомендаціями, не підходять для закладів, в яких використовують програми складського обліку. Проте згідно з пунктом 6 Наказу № 635 у закладі затверджують локальний Порядок приймання, зберігання, відпуску (переміщення), списання використаних лікарських засобів та медичних виробів (далі — Порядок), враховуючи специфіку свого закладу охорони здоров’я. Тобто внутрішнім наказом затверджують схему обліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, прийнятну для того чи того закладу.
У Методичних рекомендаціях описано отримання ліків зі складу, хоч не у всіх закладах є склад (складом може бути і кабінет головної медичної сестри, якщо там є умови для зберігання лікарських засобів та є відповідний наказ керівника закладу), а частина про облік медикаментів на постах зовсім не підходить стоматологічним закладам, де таких постів немає. Отже, у Методичних рекомендаціях передбачено різну структуру закладів охорони здоров’я (і стаціонарних, і амбулаторних закладів).
Як вести облік медичних виробів відповідно до Методичних рекомендацій?
У Наказі № 635 детально описано, що відносять до лікарських засобів та виробів медичного призначення. До переліку виробів медичного призначення ввійшло практично все, на закупівлю чого виділяють кошти із бюджету закладу охорони здоров’я (шприци, вата, марля тощо; див. Додаток 1). Проте дуже важко вести облік виробів медичного призначення у журналах за формами, затвердженими додатками 5 і 7 до Методичних рекомендацій. Тому згідно з пунктом 6 Наказу № 635 у локальному Порядку можна написати, що медичні вироби обліковують у міру їх використання. Графи Журналу обліку фактично отриманих і використаних лікарських засобів та медичних виробів постами (маніпуляційними кімнатами), де потрібно вказати прізвище та номер історії хвороби, у цьому випадку не заповнюють.
У нашому закладі охорони здоров’я облік лікарських засобів ведуть щоденно, а виробів медичного призначення — в окремих зошитах у міру їх використання. Наприклад, старша медсестра видає 100 г вати, яких за приблизними розрахунками має вистачити на 50 ін’єкцій. Інфузійні системи видаємо по 15 одиниць, а потім медсестра отримує ще.
Але в операційному відділенні вироби, що мають серію і розміри, списуємо за прізвищами та за історіями хвороби пацієнтів.
У Методичних рекомендаціях стоматологічні матеріали відносять до виробів медичного призначення, проте у стоматологічних закладах зазвичай немає листків призначень. Як вести облік?
Насамперед, потрібно розробити таку схему обліку стоматологічних матеріалів, яка буде зручною для медичного персоналу і відповідатиме специфіці закладу. Цю схему потрібно затвердити локальним Порядком. Наприклад, у картці пацієнта потрібно вести короткий щоденник, де лікар писатиме формулу (код), що відповідає наданій пацієнту медичній допомозі. Кожній формулі (коду) відповідають затверджені у закладі норми, в яких наведено перелік необхідних лікарських засобів (із дозами) та виробів медичного призначення у разі надання медичної допомоги. Зокрема, такі норми затверджують приватні компанії, що розраховують тарифи надання медичної допомоги населенню.
Зверніть увагу, що лікар має власноруч вписувати формулу (код) у картку. Якщо медична сестра видає стоматологічні матеріали, не маючи підтвердження у документації, — це грубе порушення.
Чи буде порушенням, якщо у затверджені форми документації додати декілька граф для зручності?
Чи може головна медична сестра бути матеріально відповідальною особою, про яку йдеться у Методичних рекомендаціях?
Так, головна медсестра може бути матеріально відповідальною особою і отримувати звіти від старших медичних сестер, проте є великий ризик, що вона заплутається у даних. Тому краще, щоб старші медсестри самостійно подавали Звіт про надходження і відпуск (використання) лікарських засобів та медичних виробів до бухгалтерії, де бухгалтери зводитимуть дані у потрібному їм вигляді.
Як списувати лікарські засоби та вироби медичного призначення після надання невідкладної допомоги?
Якщо за невідкладного стану пацієнта лікаря немає поряд, медична сестра не має права вводити лікарський засіб, проте якщо вона добре знає відповідний затверджений у закладі протокол, то може підготувати все необхідне.
Якщо у пацієнта, якому надають невідкладну допомогу, немає історії хвороби, то достатньо записати його прізвище та адресу.
Як списувати краплі згідно з Методичними рекомендаціями, наприклад Тропікамід?
Краплі треба списувати за прізвищами пацієнтів, адже це отрути. Наприклад, щодо 5%-вого Тропікаміду (Фармак), то було надіслано офіційний лист із запитанням, скільки крапель містить 1 мл лікарського засобу. Заклад отримав офіційну відповідь, що в 1 мл 5%-вого Тропікаміду міститься 33 краплі, а в 1 мл 1%-вого Тропікаміду — 34 краплі. Ці дані множимо на кількість мілілітрів у флаконі та отримуємо кількість крапель в одному флаконі.
Якщо виробник не зазначає кількість крапель в одному мілілітрі, потрібно проводити виміри. Наші медсестри виміряли, що 1 мл (наприклад очних крапель) вистачає на 4 хворих, а 25 мл корвалолу — на 5 хворих. Тому на практиці старша медична сестра дає флакон корвалолу, а медична сестра маніпуляційного кабінету потім вписує 5 прізвищ.
Як вести облік медикаментів та виробів медичного призначення, що надійшли як гуманітарна допомога?
Відповідно до Положення з бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2013 № 947, бухгалтерський облік запасів, отриманих як гуманітарна допомога, ведуть бухгалтерська служба та матеріально відповідальні особи в загальному порядку, але окремо від запасів, придбаних установою за рахунок коштів загального або спеціального фондів кошторису.
Спирт обліковують разом з іншими лікарськими засобами?
Зверніть увагу, норми використання спирту у Наказі № 245 наведено у грамах. Тому і списувати спирт потрібно у грамах, а не у мілілітрах. Також треба дуже уважно перевіряти сертифікати, адже часто змінюється сертифікат, наприклад, 96%-вого розчину етилового спирту.
Як вести облік інсуліну?
Потрібно розрахувати флакон на кількість пацієнтів, обов’язково вказати дози по кожному хворому. При цьому відкритий інсулін можна використовувати виключно протягом 24 годин. Інсулін, який додають в інфузійні системи, списують згідно з розрахунковими нормами за листками призначень.
Пам’ятайте, інсулін, що надійшов як гуманітарна допомога, обліковують окремо.
Як вести облік дезінфікуючих засобів?
Дезінфікуючі засоби потрібно обліковувати, як і раніше. Тобто у кожному закладі охорони здоров’я затверджують розрахункові норми. Надалі ведуть відповідні журнали обліку, де зазначають, який засіб було отримано від старшої медсестри, для якої процедури (наприклад миття рук), скільки мілілітрів тощо. Форма журналу обліку дезінфікуючих засобів є довільною.
Ситуація: хворий лежить у відділенні, іде на планову операцію. Старша медсестра отримує на нього медикаменти (антибіотики, інфузійні системи, шприци тощо). Як вести такий облік?
Старша медична сестра не має видавати медичним сестрам — анестезистам медикаменти та вироби медичного призначення на операцію. В операційних відділеннях мають бути свої системи, розчини тощо згідно з анестезіологічним набором. У відділенні анестезіології та інтенсивної терапії мають зберігатися всі препарати, необхідні пацієнту в першу добу після операції, за що несе відповідальність анестезіологічна служба. Коли пацієнта переводять з відділення анестезіології та інтенсивної терапії, на нього видають медикаменти згідно з листком призначень.
Проте ситуації, за яких можна передавати лікарські засоби всередині закладу охорони здоров’я, також варто прописати у локальному Порядку. Адже буває так, що в одному відділенні якогось засобу не вистачає, а в іншому — забагато. Наприклад, керівник закладу може протягом року робити внутрішні накази щодо передачі того чи того препарату в інше відділення, що має бути відображено у бухгалтерській документації.
Читайте также: