Африканська чума у полтавській області

У зв’язку з укладенням ситуації із захворюванням на АЧС, публікуємо матеріал, який дає відповіді на найпоширеніші запитання про вірус, а також про те, як вберегти від нього своє господарство

Епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней як в Україні, так і в Полтавській області на сьогодні надзвичайно складна. З початку 2016 року в Україні зареєстровано 71 випадок захворювання свиней на африканську чуму, в тому числі у Полтавській області — 6.

Спалахи АЧС на Полтавщині за останні 2,5 місяці

Щоб дізнатися про цю хворобу з перших вуст ми звернулись до в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Юрія Оленіча.

— Юріє Володимировичу, африканська чума свиней — що це таке і які тварини хворіють на цю хворобу?

— Африканська чума свиней (АЧС) — особливо небезпечна, гострозаразна, вірусна хвороба диких і домашніх свиней всіх порід та віку, яка поширюється дуже швидко і завдає величезних матеріальних збитків. Гинуть близько 100% захворілих свиней. Вірус АЧС дуже стійкий до широкого діапазону температур, зокрема в глибоко заморожених тушах свиней тривалість виживання сягає 15 років, у копченій ковбасі та шинці — до 5 місяців, заморожування та висушування на нього не діють, тільки нагрівання до високих температур може його вбити. Основним резервуаром захворювання є господарства населення та невеликі підсобні свиноферми, де широко застосовується згодовування свиням харчових відходів, а також проникнення АЧС в популяцію дикого кабана, звідки вірус може інколи повертатись до свійських свиней та спричинювати нові спалахи.

— А люди хворіють на африканську чуму свиней?

— Ні, небезпеки для життя і здоров’я людей немає.

— Як відбувається зараження свиней?

— Найнебезпечнішим джерелом вірусу АЧС є кров хворих тварин, яка, за звичайних (а особливо низьких) температур, здатна зберігати велику кількість збудника. Також свині заражаються через корми (особливо харчові відходи), воду, предмети догляду, транспортні засоби, забруднені виділеннями хворих тварин, через трупи загиблих та продукти забою інфікованих свиней. Хворобу переносять домашні і дикі тварини, птахи, гризуни та комахи. За ретроспективними даними, занесення АЧС на спеціалізовані свиноферми відбувається в основному з уражених приватних господарств населення.

— Які ж заходи застосовують при виявленні африканської чуми свиней?

— Чи існують засоби захисту свиней від АЧС?

— Нажаль, ветеринарних препаратів (вакцин) для профілактики та лікування цієї хвороби не існує.

— Як же запобігти занесення вірусу АЧС?

— Дуже слушне запитання. Я хотів би, щоб власники підприємств, де утримують свиней, власники приватних господарств та користувачі мисливських угідь дуже уважно прочитали ці поради.

Отже, в особистих господарствах населення:

1. Не допускайте сторонніх (людей, тварин) у своє господарство. Власникам особистих господарств слід утримувати свиней у свинарниках і сараях без вигулу та контакту з іншими тваринами.
2. Не годуйте свиней кормами тваринного походження і харчовими відходами без проварки при температурі не менше 80 оС впродовж 1 години. Купуйте корми промислового виробництва.
3. Проводьте обробку свиней і приміщень для їх утримання один раз на 10 днів проти кровосисних комах (кліщів, вошей, бліх, мух та комарів). Постійно ведіть боротьбу з гризунами.
4. Подвірний забій і реалізацію свинини проводьте лише з дозволу фахівців державної ветеринарної служби після проведення ними передзабійного огляду тварин та ветеринарно-санітарної експертизи м’яса, продуктів забою.
5. Не купуйте живих свиней в недозволених місцях торгівлі, без супровідних ветеринарних документів.
6. Не викидайте трупи тварин, залишки від їх переробки на звалища, узбіччя доріг.

В сільськогосподарських підприємствах по вирощуваню свиней (фермах):

1. Згодовуйте свиням лише термічно оброблений корм. Виключіть потрапляння на ферму і згодовування помиїв, харчових відходів і інших потенційно небезпечних джерел вірусу.
2. Не купуйте живих свиней, корми та сировину в АЧС-позитивних областях, утримуйтесь від закупівель свиней і корму сумнівного походження без відповідних документів та сертифікатів.
3. Відмовтесь від поїздок в регіони та країни, де підтверджено наявність збудника АЧС чи є високий ризик його поширення. Слідкуйте за дотриманням цього правила персоналом ферми.
4. Обмежте (до повної заборони) відвідування території особами, що не працюють на підприємстві та не мають на те крайньої необхідності чи відповідних повноважень.
5. Забезпечте повну двоконтурну огорожу господарства, посильте заходи з дератизації й унеможливте доступ на територію ферми (особливо до приміщень, де зберігають або готують корми) будь-яких свійських чи диких тварин, включаючи птахів.
6. Забезпечте вхід персоналу у виробничу зону свиногосподарств тільки через ветсанпропускник, а в’їзд транспорту — через постійно діючий дезінфекційний бар’єр або дезінфекційний блок.
7. Вживайте заходи по забороні робітникам ферми утримувати свиней в особистих домогосподарствах, забезпечте мотивацію та механізм реального виконання цього правила (через контракти, підписки, перевірки, забезпечення свинарською продукцією тощо).
8. Організуйте централізоване харчування персоналу безпосередньо на території ферми, щоб повністю виключити вживання будь-яких інших харчових продуктів, принесених із собою на робоче місце.
9. Забезпечте централізоване прання та дезінфекцію спецодягу.

Для запобігання заносу та розповсюдження АЧС серед диких кабанів необхідно:

1. На територію мисливських угідь завозити диких кабанів з місцевості благополучної щодо інфекційних хвороб, в т.ч. із АЧС за дозволом державної ветеринарної медицини районів, області.
2. Завезених диких тварин в мисливські угіддя піддавати обов’язковому профілактичному карантину в окремому вольєрі протягом 30 діб.
3. Під час обходу мисливських угідь, проведення полювання, звертати увагу на незвичайну поведінку диких кабанів, наявності їх трупів і у випадку їх виявлення негайно повідомляти районні служби ветеринарної медицини для оперативного виключення захворювання, загибелі тварин на інфекційні хвороби, в т.ч. африканської та класичної чуми свиней.
4. Перед початком мисливського сезону на копитних обов’язково проводити діагностичний відстріл диких кабанів з метою моніторингу на наявність збудника африканської та класичної чуми свиней в організмі тварин.
5. Постійно підтримувати нормативну щільність диких кабанів в межах 4-5 голів на 1 тисячу га мисливських угідь.
6. Створити майданчики для підгодівлі диких кабанів в мисливських угіддях, щоб уникнути неконтрольованої міграції їх по території області.
7. Створити і обладнати, згідно з ветеринарно-санітарними вимогами, майданчики для оброблення відстріляної на полюванні дичини та забезпечити проведенню її ветеринарно-санітарної експертизи.

Пам’ятайте, за дії чи бездіяльність, які потягнули за собою виникнення вогнищ АЧС та її поширення, передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

За матеріалами Відділу безпечності харчових продуктів ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області

В Україні зафіксували 39 випадків африканської чуми свиней, 10 із них – на Полтавщині. Загалом спалах цього захворювання охопив 15 областей. Полтавська якраз лідирує за цим показником. Ситуація в боротьбі з цим лихом непроста.

Про це розповів Геннадій Пікуль, керівник Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області.

Найсвіжіші випадки чуми – на Лубенщині, там карантинні заходи ввели з 16 лютого та Великобагачанщині, 17-го.

Але не всі люди охоче віддають свиней, не всі розуміють загрозу африканської чуми свиней для поголів’я цих тварин у сусідів, родичів та і загалом у радіусі 3 кілометрів.

Ось що пише Марина Кононенко, місцева журналістка на власній сторінці:

Ситуація, коли люди не розуміють загрози захворювання і не повідомляють ветеринарам про підозри чуми чи хворих тварин, не лише в Лубнах.

У Шишаках також карантин. Там представники влади, поліції, ветеринарної служби ( як і скрізь)ходять по садибах та обліковують свиней. Не всі мешканці кажуть правду, дехто приховує наявність у господарстві цих тварин. У радіусі 3 кілометрів від вогнища зараження всі свині мають бути утилізовані. Людям місцева влада повинна компенсувати гроші за втрачену тварину, у яку хазяї вкладали працю, сподівались годувати родину чи продавати і тим самим заробити.

Та мешканці зневірені, у районах бояться, що компенсації не отримають, тож і переховують тварин.

– Був випадок у Великобагачанському районі, коли чоловік заражену тварину перегнав до кума, щоб не забрали на утилізацію. Тим самим він підставив кума, бо тварина таки занедужала у кума в сараї, а ще збільшився радіус карантинних заходів у боротбі з чумою, у цій зоні опинились і тварини вже згаданого кума, – згадує Геннадій Пікуль.

Як поширюється збудник чуми

Людині АЧС не загрожує, нею хворіють лише свині.

АЧС розповсюджується через самих заражених свиней, за допомогою людини (переноситься на одязі, взутті тощо), за допомогою інших тварин, які контактували з зараженими свиньми. Також тварини можуть заразитись і через корм, який не пройшов термічну обробку. Переносять хворобу і хворіють і дикі свині. Кукурудза, яка і досі є на полях, теж може бути переносником, оскільки дикі кабани тех хворіють на чуму і за ніч долають до 30 км, залишаючи на своєму шляху збудники чуми (потрапляють на кукурудзу разом зі слиною, екскрементами). Залишки зараженої свинини теж носії збудника АЧС.

Людині АЧС не загрожує. Споживати м’ясо зараженої тварини після термообробки теж дозволено, – кажуть ветеринари.

Дати і цифри

Цьогоріч перший випадок чуми свиней зафіксували у Поповому (Великобагачанський район) – 19.01.

Шишаки – 24.01

Котельва – 27.01

Карлівський район – 30.01

смт Чутове – 6.02

с. Щасливе Чутівський район – 9.02

м. Лубни – 16.02

с. Тишки Лубенський район, смт Велика Багачка, с. Якимове Великобагачанського району – 17.02

Карантинні заходи тривають 40 днів. У ці дні ветеринари здійснюють нагляд, фіксують, чи не поширюється АЧС далі.

АЧС фіксували минулого року й серед дикої фауни: 7 випадків в Україні, із них 4 – на Полтавщині. Тому провели депопуляцію диких свиней.

Фахівці радять або не тримати свиней, якщо не можете дотриматись елементарних заходів, аби не поширилась АЧС, або виконувати ці правила, що вбереже тварин від цієї інфекційної хвороби.

Отож 5 правил, які вбережуть свиней від зараження АЧС:

1) хвору свиню ніколи не утримувати зі здоровою;

2) ідеш до свиней – подбай про змінний одяг та взуття й дезінфекцію одягу-взуття;

3) годувати свиней наразі лише їжею, що пройшла термічну обробку;

5) ізоляція тварин від інших домашніх тварин, оскільки ті можуть теж поширювати АЧС.

Якщо не спиняти спалах АЧС, то буде неможливий експорт продукції тваринного походження та фуражного зерна, країни-імпортери накладуть санкції на Україну.

До теми: на Полтавщині оголосили карантин у п’яти районах.

Африканська чума свиней (АЧС) – особливо небезпечна, гострозаразна, вірусна хвороба диких і домашніх свиней всіх порід та віку, яка поширюється дуже швидко і завдає величезних матеріальних збитків. Гинуть близько 100% захворілих свиней. Вірус АЧС дуже стійкий до широкого діапазону температур, зокрема в глибоко заморожених тушах свиней тривалість виживання сягає 15 років, у копченій ковбасі та шинці – до 5 місяців, заморожування та висушування на нього не діють, тільки нагрівання до високих температур може його вбити. На щастя, небезпеки для життя та здоров’я людей цей вірус не становить.

Основним резервуаром захворювання є господарства населення та невеликі підсобні свиноферми, де широко застосовується згодовування свиням харчових відходів, а також проникнення АЧС в популяцію дикого кабана, звідки вірус може інколи повертатись до свійських свиней та спричинювати нові спалахи. Найнебезпечнішим джерелом вірусу АЧС є кров хворих тварин, яка за звичайних (а особливо низьких температур) здатна зберігати велику кількість збудника. Також свині заражаються через корми (особливо харчові відходи), воду, предмети догляду, транспортні засоби, забруднені виділеннями хворих тварин, через трупи загиблих та продукти забою інфікованих свиней. Хворобу переносять домашні і дикі тварини, птахи, гризуни та комахи. За ретроспективними даними, занесення АЧС на спеціалізовані свиноферми відбувається в основному з уражених приватних господарств населення.

Отже, в особистих господарствах населення:

1. Обов’язково ідентифікуйте, усіх сільськогосподарських тварин, які утримуються у Вашому господарстві.
2. Не допускайте сторонніх (людей, тварин ) у своє господарство.Власникам особистих господарств слід утримувати свиней у свинарниках і сараях без вигулу та контакту з іншими тваринами.
3. Не годуйте свиней кормами тваринного походження і харчовими відходами без проварки при температурі не менше 80 о С впродовж 1 години. Купуйте корми промислового виробництва
4. Проводьте обробку свиней і приміщень для їх утримання один раз на 10 днів проти кровосисних комах (кліщів, вошей, бліх, мух та комарів).Постійно ведіть боротьбу з гризунами.
5. Подвірний забій і реалізацію свинини проводьте лише з дозволу фахівців державної ветеринарної служби після проведення ними передзабійного огляду тварин та ветеринарно-санітарної експертизи м’яса, продуктів забою.
6. Не купуйте живих свиней в недозволених місцях торгівлі, без супровідних ветеринарних документів.
7. Не викидайте трупи тварин, залишки від їх переробки на звалища, узбіччя доріг.

В сільськогосподарських підприємствах по вирощуваню свиней (фермах):

1. Обов’язково ідентифікуйте усе свинопоголів’я яке утримуються з обов’язковим внесенням до Єдиного державного реєстру тварин
2. Згодовуйте свиням лише термічно оброблений корм. Виключіть по- трапляння на ферму і згодовування помиїв, харчових відходів і інших потенційно небезпечних джерел вірусу.
3. Не купуйте живих свиней, корми та сировину в АЧС-позитивних об- ластях, утримуйтесь від закупівель свиней і корму сумнівного походження без відповідних документів та сертифікатів.
4. Відмовтесь від поїздок в регіони та країни, де підтверджено наявність збудника АЧС) чи є високий ризик його поширення. Слідкуйте за дотриманням цього правила персоналом ферми.
5. Обмежте (до повної заборони) відвідування території особами, що не працюють на підприємстві та не мають на те крайньої необхідності чи відповідних повноважень.
6. Забезпечте повну двоконтурну огорожу господарства, посильте заходи з дератизації й унеможливте доступ на територію ферми (особливо до приміщень, де зберігають або готують корми) будь – яких свійських чи диких тварин, включаючи птахів.
7. Забезпечте вхід персоналу у виробничу зону свиногосподарств тільки через ветсанпропускник, а в’їзд транспорту — через постійно діючий дезінфекційний бар’єр або дезінфекційний блок.
8. Вживайте заходи по забороні робітникам ферми утримувати свиней в особистих домогосподарствах, забезпечте мотивацію та механізм реального виконання цього правила (через контракти, підписки, перевірки, забезпечення свинарською продукцією тощо).
9. Організуйте централізоване харчування персоналу безпосередньо на території ферми, щоб повністю виключити вживання будь-яких інших харчових продуктів, принесених із собою на робоче місце.
10. Забезпечте централізоване прання та дезінфекцію спецодягу .

Для запобігання розповсюдження АЧС серед диких кабанів необхідно:

1. На територію мисливських угідь завозити диких кабанів з місцевості благополучної щодо інфекційних хвороб, в т.ч із АЧС за дозволом державної ветеринарної медицини районів, області.
2. Завезених диких тварин в мисливські угіддя піддавати обов’язковому профілактичному карантину в окремому воль’єрі протягом 30 діб.
3. Під час обходу мисливських угідь, проведення полювання, звертати увагу на незвичайну поведінку диких кабанів, наявності їх трупів і у випадку їх виявлення негайно повідомляти районні служби ветеринарної медицини для оперативного виключення захворювання, загибелі тварин на інфекційні хвороби, в т.ч. африканської та класичної чуми свиней.
4. Перед початком мисливського сезону на копитних обов’язково проводити діагностичний відстріл диких кабанів з метою моніторингу на наявність збудника африканської та класичної чуми свиней в організмі тварин.
5. Постійно підтримувати нормативну щільність диких кабанів в межах 4-5 голів на 1 тис. га мисливських угідь.
6. Створити майданчики для підгодівлі диких кабанів в мисливських угіддях, щоб уникнути неконтрольованої міграції їх по території області.
7. Створити і обладнати згідно з ветеринарно-санітарними вимогами майданчики для оброблення відстріляної на полюванні дичини та забезпечити проведенню її ветеринарно-санітарної експертизи.

Пам’ятайте, за дії чи бездіяльність, які потягнули за собою виникнення вогнищ АЧС та її поширення, передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Якщо Вас цікавить більш детальна інформація по африканській чумі свиней, Ви можете звернутись до відділу організації протиепізоотичних заходів Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області за адресою: м.Полтава, вул. Воскресенський узвіз, 7 або за телефоном (0532) 56-99-81 та отримати вичерпну відповідь. Також оперативна інформація постійно висвітлюється на нашому офіційному сайті:www.polvet.gov.ua.

В.о. начальника

Головного управління

Держпродспоживслужби

в Полтавській області Ю.В.Оленіч

Полтавська область, на жаль, стала однією з шести областей в Україні, де виявлено африканську чуму свиней. Відтак, і в самій Полтаві епізоотична ситуація по захворюванню на цю вірусну хворобу вважається загрозливою.

Про це йшлося на засіданні міської надзвичайної протиепізоотичної комісії, яку провела заступник міського голови Світлана Порохня.Власне, АЧС не передається людям. Але людина може бути переносником вірусу, говорять спеціалісти.

Для свиней же ця інфекція є смертельною: за 100 років існування африканської чуми вченим так і не вдалося винайти методи профілактики та лікування. Ускладнюється ситуація ще й тим, що вірус постійно мутує, тож виявити його без спеціальної експертизи вкрай важко.

Лікування хворих на африканську чуму свиней заборонене, хворі та підозрілі до захворювання тварини підлягають знищенню. Економічні збитки, заподіяні захворюванням, надзвичайно великі. За кілька діб вірус здатен знищити тисячі голів свиней. Якщо захворювання попадає у господарство або у населений пункт, вихід один – вибивати та спалювати все поголів’я. Якщо заражене м'ясо виявлять на прилавках магазину – його також необхідно утилізувати за спеціальною технологією. Більше того, дана територія оголошується зоною карантину.

Тож, в управлінні ветеринарної медицини та в міській раді наголошують: полтавці мають максимально відповідально поставитися до цієї ситуації і зрозуміти, що незнання, як діяти при підозрі захворювання у тварини або ж приховування даної інформації може призвести до вкрай важких наслідків не лише для регіону, але й для всієї країни, адже на боротьбу з чумою потрібні десятки мільйонів гривень.

Більше того, вірус надзвичайно легко передається при контакті здорових тварин із хворими, розповсюджується через м‘ясо та м‘ясопродукти, всі продукти забою, корм і навіть транспорт. Механічними переносниками вірусу є люди. Відтак, наголошує начальник управління ветеринарної медицини в місті Полтава Віктор Пальчик, купувати сире м’ясо та тваринну сировину невідомого походження (без наявності супровідних ветеринарних документів і ветеринарного клеймування), готові харчові продукти із м‘яса свинини, а також живих тварин у місцях стихійної торгівлі категорично заборонено! Наразі відповідний клінічний огляд, а відтак і реалізація, живих свиней проводити тільки на зоологічному ринку ТРК ,,Алмазний’’.

При виявленні зараженого м’яса або ж підозрі на захворювання у тварини необхідно повідомити управління ветеринарної медицини і не вчиняти ніяких дій до приїзду ветеринарів. Викидати, закопувати або ж утилізувати будь-яким іншим способом заражене м'ясо самостійно категорично заборонено!

Для тих, хто бажає знати більше:

Серед тварин захворювання передається при контакті здорових тварин із хворими, розповсюджується через м‘ясо та м‘ясопродукти та всі продукти забою, корм, пасовища, транспорт, забруднений виділеннями хворих тварин.

Згодовування свиням харчових відходів також сприяє поширенню хвороби. Механічними переносниками вірусу можуть бути птахи, люди, домашні та дикі тварини, гризуни, нашкірні паразити (деякі види кліщів, зоофільні мухи, воші), які контактували з хворими свинями та трупами тварин. Осередками вірусу в природі є дикі свині та кліщі роду орнітодорос.

Збудником АЧС є вірус, який стійкий до широкого діапазону температур і рН середовища. При температурі 5 градусів залишається життєздатним до семи років. У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м'ясі від хворих тварин - 155 днів, копченій шинці - до 5 міс., у гною - до 3 міс. Вірус стійкий до висушування та гниття ; при температурі 60 °C інактивується протягом 10 хвилин. Вірус стійкий до таких дезінфікуючих засобів, як формалін і луги, але чутливий до кислот і окислювачів — хлораміну, хлорного вапна, карболової, оцтової, молочної кислот.

За 100 років існування АЧС вченими не були винайдені методи профілактики та лікування. Ускладнюється ситуація тим, що вірус постійно мутує, тож виявити його без спеціальної експертизи вкрай важко.

Лікування хворих на африканську чуму тварин заборонене, хворі та підозрілі до захворювання тварини підлягають знищенню. Економічні збитки, заподіяні захворюванням, надзвичайно великі За кілька діб вірус здатен знищити тисячі голів свиней. Якщо захворювання попадає у господарство або у населений пункт, вихід один - вибивати все поголів’я та спалювати трупи.

З початку року на сьогоднішню дату зареєстровано 14 випадків АЧС, в т.ч. серед диких свиней та в господарствах різних форм власності в 6 областях: Рівненській, Житомирській, Київській, Сумській, Чернігівській областях і, на жаль, в Полтавській області, куди збудник АЧС був занесений з хворими свиньми.

Рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Полтавській обласній державній адміністрації від 07.08.2015р. № 2 територію села Харківці Пирятинського району Полтавської області оголошено неблагополучною щодо африканської чуми свиней та встановлено карантин з 07.08.2015р. тривалістю 40 діб. Станом на 11.08.2015. р. в даному осередку спалено 279 голів свиней, знищено 10 тон субпродуктів. Зону високого ступеня ризику встановлено в радiусi 3 км від с. Харківці. Встановлено зону нагляду в радiусi 20 км від епізоотичного вогнища в межах території району, що оточує межі першої зони захисту, куди віднесені населені пункти:

· Пирятинський район: с. Білоцерківці, с. Яцини, с. Вишневе, с. Прихідьки, с. Дейманівка, с. Шкурати, с. Повстин, с. Велика Круча, с. Мала Круча, с. Високе, с. Заріччя, хутір Голобородька, м. Пирятин, с. Ївженки, с. Замостище, с. Калинів Міст, с. Верхоярівка, с. Рівне, с. Олександрівка, с. Могилевщина, с. Каплинці, с. Усівка, с. Кейбалівка, с. Леляки, с. Гурбенці, с. Кроти, с. Нові Мартиновичі, с. Давидівка, с. Сасинівка, с. Меченки, с. Першотравневе;

· Чорнухинський р-н: с. Бубни, с. Мокиївка, с. Курінька, с. Скибинці, с. Нітратівка;

· Лубенський р-н: с. Карпилівка;

· Гребінківський р-н: с. МайорщинаЮ, с. Тарасівка, с. Жовтневе, с. Новоселівка, с. Скачок, с. Ульянівка, с. Осавульщина, с. Високе, с. Сліпорід Іванівка,

· Варвинський р-н: с. Макиївка, с. Антонівка, с. Богдани, с. Дащенки, хутір Сіриків, хутір Мудр

Враховуючи наявну епізоотичну ситуацію по африканській чумі в Україні та в Полтавській області та шляхи надходження м‘яса свинини в м. Полтаву (деякі постачальники розміщені в 20-кілометровій зоні нагляду, несанкціонована торгівля), загроза занесення захворювання на територію міста існує постійно.

Управлінням ветеринарної медицини в м. Полтава здійснюється відповідна робота по недопущенню занесення та виникнення захворювання на території м. Полтави:

1. Постійно проводиться моніторинг захворюваності та загибелі свиней в господарствах, та в індивідуальному секторі.

3. Здійснюється контроль при надходженні м’яса та проведення його ветеринарно-санітарної експертизи державними лабораторіями ВСЕ на ринках міста.

4. Заходи із залученням тварин проводяться тільки за погодженням головного держветінспектора м. Полтави.

6. Під постійним контролем знаходяться питання утилізації відходів тваринного походження (направляються на Лебединський ветсанутильзавод), та контролюється ветеринарно-санітарний стан міського худобомогильника.

Втім, є ряд факторів, які можуть призвести до занесення збудника АЧС на територію міста та виникнення захворювання:

1. Можливе несанкціоноване (безконтрольне) завезення із карантинних і загрозливих по захворюванню на африканську чуму свиней територій живих свиней, м’яса свинини та продуктів з нього, кормів, продуктів рослинництва та інших вантажів.

2. Використання харчових відходів для відгодівлі свиней.

3. Несвоєчасному виявленню випадків захворювання може сприяти ігнорування населенням, що утримує домашніх с/г тварин, співпраці із держветустановами міста в разі загибелі тварин. В окремих випадках такі дані не повідомляються в державні лікарні ветеринарної медицини міста, а труп загинувшої тварини вивозиться без встановлення патологоанатомічного діагнозу, несанкціоновано до звалищ (ярів) чи худобомогильника.

4. Особливу небезпеку щодо розповсюдження збудника хвороби становить торгівля сирим м’ясом та тваринною сировиною невідомого походження (без наявності супровідних ветеринарних документів, ветеринарного клеймування), готовими харчовими продуктами із м‘яса свинини, а також живими тваринами у невстановлених місцях (стихійна торгівля).

5. Завезення м‘яса свинини та готової продукції з неї підприємцями в торгову мережу, де відсутні офіційні лікарі держветмедицини.

Ситуація в країні вимагає, щоб на місцях роботу проводили люди, які мають високий рівень відповідальності і високий рівень порядності.

Враховуючи неблагополучну епізоотичну ситуацію по африканській чумі свиней в Україні та безпосередньо в Полтавській області, загрозу занесення захворювання на територію м. Полтави державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Полтавській міській раді вирішила:

- вважати в м. Полтаві епізоотичну ситуацію по захворюванню на африканську чуму свиней загрозливою;

- заборонити всім суб‘єктам господарювання завезення із карантинних і загрозливих по захворюванню на африканську чуму свиней територій Київської, Рівненської, Житомирської, Сумської, Чернігівської та Полтавської ( карантинна зона с. Харківці, зона захисту 3 км у радіусі від с. Харківці) областей, а також із країн, в яких зареєстровано захворювання на африканську чуму свиней, живих свиней, м‘яса свинини та продуктів з нього, кормів, продуктів рослинництва.

- посилити державний ветеринарно-санітарний контроль на ринках та при проведенні ветеринарно-санітарної експертизи м‘яса свинини. Провести із заготовачами та реалізаторами м‘яса семінари-наради щодо профілактики та недопущення занесення захворювання на африканську чуму на територію м. Полтави.

- не видавати дозволів на проведення в м. Полтава заходів із залученням тварин (виставки, гастролі, цирки, пересувні зоопарки, ярмарки, тощо) до отримання суб’єктом господарювання, який планує проводити такий захід, попереднього письмового погодження головного держветінспектора м. Полтава.

- на агропродовольчих ринках:

· не допускати до реалізацію сировину і продукцію, які не пройшли ветеринарно-санітарну експертизу (при відсутності експертного висновку ДЛВСЕ ринку);

· не допускати здійснення торгівлі домашніми та сільськогосподарськими тваринами на підвідомчих ринках;

- вживати заходів щодо недопущення та ліквідації торгівлі сирими та готовими харчовими продуктами, сільськогосподарськими та домашніми тваринами і птицею у невстановлених місцях.

Надзвичайно важливо, щоб інформацію про африканську чуму свиней і дії при виявленні хворих тварин або зараженого м’яса отримало якомога більше полтавців. Не менш важливим є донесення до громадян інформації про небезпеку в даній ситуації стихійних ринків. У цьому питанні управління ветеринарної медицини в м. Полтаві покладає велику надію на місцеві та регіональні засоби масової інформації, сподіваючись на розуміння складності ситуації і, відповідно, постійне інформування громадськості.

Африканская чума лошадей, или чума однокопытных - вирусная болезнь, протекающая остро или подостро, характеризуется лихорадкой, появлением отеков подкожной клетчатки и кровоизлияниями во внутренних органах.

География болезни. До 1958 г. чуму лошадей регистрировали главным образом в Африке. С 1959 г. инфекция стала быстро распространяться в странах Ближнего и Среднего Востока и приняла характер панзоотии, проникнув на остров Кипр, в Иорданию, Ливан, Сирию, Ирак, Турцию, Иран, Афганистан, Пакистан и в Индию. В 1965-1966 гг. чума лошадей появилась в Марокко, Алжире и Тунисе, т. е. в странах, имеющих связи с государствами Южной и Юго-Западной Европы, а осенью 1966 г. она была зарегистрирована в Испании.

Экономический ущерб от африканской чумы лошадей слагается из падежа восприимчивых к этой болезни животных и затрат, связанных с проведением противоэпизоотических мероприятий. При появлении болезни в районах, где ее ранее не регистрировали, погибает от 50 до 95% животных от числа заболевших, а в местах стационарного распространения--около 10%. Наибольший ущерб чума нанесла странам Ближнего и Среднего Востока. В эпизоотию 1959-1961 гг. от этой болезни пало свыше 300 тыс. лошадей, а в 1966 г. в государствах Северной Африки (Алжир, Тунис, Марокко), пало 370 тыс, лошадей, ослов и мулов (М. Kaveh, 1967) (материалы XXXV Генеральной сессии МЭБ, 1969).

Возбудитель - фильтрующийся вирус с четко выраженными антигенными различиями штаммов. В настоящее время группа вирусов африканской чумы лошадей составляет комплекс, объединяющий девять различных по антигенной структуре агентов, у которых общий комплементсвязывающий антиген.

Эпизоотология болезни. К африканской чуме наиболее восприимчивы лошади. В районах, где болезнь появляется впервые или через несколько лет после предыдущей вспышки, среди заболевших животных отмечается значительный падеж. В местах, стационарно неблагополучных по африканской чуме, гибель животных зависит от породы лошадей и вирулентности возбудителя. Кроме того, замечено, что завезенные лошади в период эпизоотии, как правило, погибают все, в то время как местные лишь переболевают. Жеребята, родившиеся от иммунных матерей, устойчивы к экспериментальному заражению до 5-6-месячного возраста. Неиммунных лошадей можно экспериментально инфицировать, вводя вируссодержащий материал подкожно, внутрикожно, внутривенно, интратрахеально и интрапульмонально. Скармливанием инфекционного материала не всегда удается заразить животных.

К африканской чуме лошадей чувствительны также мулы и ослы. На Среднем Востоке пало около 4% ослов.

Некоторым исследователям удавалось заражать собак скармливанием инфекционного материала.

У крупного рогатого скота, овец и коз после введения вирулентного материала лишь незначительно повышается температура тела.

Человек к вирусу африканской чумы лошадей невосприимчив.

Заболевание наблюдается в теплое, дождливое время года в сырых, низменных районах. При выпадении обильных осадков отмечается распространение чумы лошадей и в районах, расположенных на возвышенных местах, где в обычные годы она не наблюдается. Отмечено также, что заболевают в основном те лошади, которые остаются на ночь вне помещений. Поэтому, чтобы предупредить заболевание лошадей, их нужно выпасать днем, а на ночь загонять в помещения.

Симптоматика. Инкубационный период продолжается 5-7 дней. Различают сверхострое, острое и подострое течение болезни.

Сверхострое течение болезни. После инкубационного периода (2-3 дня) температура тела быстро повышается до 41° и выше. На этом уровне она удерживается 1-2 дня, а затем снижается до нормальной. У животных наблюдают конъюнктивит, учащенное дыхание и ускоренный пульс. На 5-7-й день больные животные погибают.

Острое течение болезни (легочная форма). В Африке эту форму болезни называют Dunkop - худая голова . Ее регистрируют у животных, высокочувствительных к вирусу африканской чумы. После инкубационного периода температура тела резко повышается, дыхание становится затрудненным, шея вытягивается, появляется одышка, сухой болезненный кашель и желтоватые истечения из носа. Продолжительность болезни 10-15 дней.

Подострое течение болезни (сердечная, или отечная, форма).-В Африке она называется Dikkop - большая голова . Болезнь характеризуется сильным отеком головы, шеи и постоянным расстройством сердечной деятельности. Иногда отек распространяется на область живота. Инкубационный период может продолжаться до 30 дней. Эта форма болезни встречается в условиях вяло протекающей эпизоотии. На 10-12-й день отеки появляются в обеих височных впадинах. Они могут или исчезать, или еще более увеличиваться и распространяться на голову, язык, иногда на шею и грудную клетку. Видимые слизистые оболочки набухшие, пульс слабый, учащенный, иногда не прощупывается. Больные животные, как правило, погибают.

При смешанной форме симптомы, характерные для обеих форм болезни, развиваются одновременно или один за другим.

Патологоанатомические изменения соответствуют клиническим признакам болезни. Если животное пало в период острого течения болезни, отмечают отечность легких и скопление жидкости (до нескольких литров) в плевральной полости, а также инфильтрацию соединительной ткани у основания сердца. При разрезе легких из ткани выделяется желтоватая пенистая жидкость. Бронхиальные и средостенные лимфатические узлы увеличены и отечны. На околосердечной сумке заметны геморрагии. При сердечной форме болезни соединительная, подкожная, мышечная ткани и лимфатические узлы отечны. Отечность охватывает голову, шею, а иногда распространяется до грудной клетки и плечевых суставов. У некоторых животных отечны веки, височные впадины, губы и межчелюстное пространство. У многих павших животных можно обнаружить в околосердечной сумке скопление жидкости. На эпикарде встречаются геморрагические пятна, на эндокарде красные диффузные зоны, мышца сердца перерождена, легкие отечны.

Диагноз. При постановке диагноза прежде всего учитывают эпизоотическую обстановку. Заболевание, как правило, появляется в теплое время года, и ему предшествует выпадение значительного количества осадков. Такие климатические условия способствуют интенсивному распространению насекомых - переносчиков вируса чумы лошадей. Присутствие большого числа однокопытных в местах появления болезни приводит к заражению новых групп восприимчивых животных и инфекция таким путем распространяется в ранее свободные от нее районы.

В государствах, где африканская чума лошадей ранее не регистрировалась, одним из основных методов постановки диагноза служит биологическая проба. Для этого испытуемый материал (кровь больной лошади, взятую в период лихорадки, или суспензию селезенки павшего животного) вводят внутривенно здоровой лошади или в мозг белым мышам. На 3-6-е сутки после заражения у лошадей повышается температура до 40-40,5°. Однако животные сохраняют аппетит. За 2-3 суток до гибели (через 7-11 суток после заражения) у лошадей отмечается затрудненное дыхание, пульс слабого наполнения и отеки различных частей тела. Затем при явлениях общего тяжелого угнетения животные погибают.

Дифференциальный диагноз. Африканскую чуму лошадей следует отличать от сибирской язвы, пироплазмоза и трипанозомоза. При указанных болезнях селезенка у павших лошадей значительно увеличена, а при чуме она нормального размера. Кроме того, при лабораторном исследовании (микроскопии) в патологических материалах, взятых от лошадей, павших от сибирской язвы и кровепаразитарных болезней, можно обнаружить соответствующих возбудителей.

Лечение. Специфических средств лечения нет. Проводят симптоматическое лечение, направленное на поддержание функций сердца и легких.

Иммунитет. Переболевшие чумой животные не чувствительны к тому типу вируса, который вызвал заболевание, и восприимчивы к вирулентному вирусу других антигенных типов.

Симультанные прививки. Каждой лошади вводят внутривенно гипериммунную сыворотку и вирулентный вирус (кровь больных животных). Однако у многих привитых лошадей отмечают осложнения, приводящие животных к гибели.

Меры борьбы. При появлении АЧЛ на хозяйство накладывают карантин. Больных и подозрительных по заболеванию лошадей убивают, трупы утилизируют, запрещают перемещение всех видов животных. Лошадей защищают от нападения насекомых, запрещают пастьбу в ночное время. В обязательном порядке определяют вокруг эпизоотического очага АЧЛ угрожаемую зону, в которой поголовно вакцинируют всех однокопытных. Привитых животных метят яркой краской и устраняют возможность заражения их через кровососущих насекомых.

Карантин с хозяйства снимают через 1 год после последнего случая гибели от чумы или убоя больной лошади, а вывоз животных из ранее неблагополучного хозяйства разрешается не ранее чем через 1 год после снятия карантина.