Групи ризику гепатиту с

Гепатит В — це хвороба печінки, яку викликає вірус гепатиту В (ВГВ). Невеликий відсоток інфікованих не можуть позбутися від цього вірусу і стають хронічно хворими. Ці особи піддаються більш високому ризику смерті від цирозу і раку печінки.

За оцінками ВООЗ в світі живе близько 257 млн людей з ВГВ. У 2017 р. в Україні офіційно зареєстровано 20 846 людей із хронічним гепатитом В, проте значна частина людей може не знати про свою хворобу.

Обстеження та вакцинація від гепатиту В рекомендована для людей, які входять до груп ризику.

Пройдіть обстеження на ВГB, якщо ви:

• отримували косметологічні процедури, під час яких відбувається контакт з кров’ю, без належної стерилізації інструментів;
• перебуваєте на гемодіалізі та/або часто отримуєте переливання крові (чи її компонентів);
• народжені матір’ю, у якої діагностовано гепатит В;
• маєте або мали статеві стосунки з особою, у якої діагностовано вірус гепатиту В;
• маєте або мали численні сексуальні контакти чи надаєте сексуальні послуги за винагороду;
• робили собі татуювання або пірсинг;
• працівник сфери охорони здоров’я або іншої сфери, який потенційно контактує з кров’ю;
• проживаєте з особою, у якої діагностовано вірус гепатиту В
• чоловік, який має секс з чоловіками;
• перебували у країнах з високим рівнем поширеності вірусу гепатиту В;
• живете з ВІЛ або/та вірусом гепатиту С чи маєте хронічні захворювання печінки;
• вживали або вживаєте наркотики ін’єкційно.

Станом на 1 липня 2018 р. в Україні є 1 805 242 дози вакцин від вірусу гепатиту В.

Людям, які належать до будь-якої групи ризику, необхідно звернутися до лікаря та пройти обстеження.

Гепатит C — інфекційне захворювання, яке може уражати печінку та інші внутрішні органи і тканини (зокрема, кістковий мозок, щитоподібну залозу тощо).

За оцінками ВООЗ та національних експертів, близько 5% українців інфіковані гепатитом С, а це близько 2 млн осіб, проте значна кількість хворих не знає про свій діагноз. Станом на 1 січня 2018 р. під медичним спостереженням офіційно перебуває 52 448 осіб.

Найбільш уразливими до інфікування вірусом гепатиту С (ВГC) є люди, які входять до груп ризику, — вони підлягають обстеженню на ВГС у першу чергу.

• отримували чи робили косметологічні процедури, при яких відбувається контакт з кров’ю без належної стерилізації;
• перебуваєте на гемодіалізі та/або часто отримуєте переливання крові (чи її компонентів);
• народжені матір’ю, у якої діагностовано вірус гепатиту С;
• маєте або мали статеві стосунки з особою, у якої діагностовано вірус гепатиту С;
• чоловік, який має секс з чоловіками;
• особа, яка надає сексуальні послуги за винагороду;
• робили собі татуювання або пірсинг тощо;
• працівник сфери охорони здоров’я або працівник іншої сфери, який потенційно контактує з кров’ю;
• перебували в закладах позбавлення волі;
• живете з ВІЛ або/та вірусом гепатиту В;
• отримували медичну допомогу в країнах з високим рівнем поширеності вірусу гепатиту С;
• маєте підвищену активність АЛТ або хронічні захворювання печінки;
• вживали або вживаєте наркотики ін’єкційно.

Якщо ви входите до однієї з перелічених груп ризику, зверніться до вашого сімейного лікаря для призначення обстеження або ж здайте аналізи самостійно в одній із лабораторій (визначення антитіл до ВГC).

Що далі?

Якщо ви отримали НЕГАТИВНИЙ результат і протягом останніх 6 місяців у вас не було ризику інфікування, то у вас ймовірно відсутній гепатит С.

Якщо результат НЕГАТИВНИЙ, але протягом останніх 6 місяців у вас відбувався контакт з високим ризиком інфікування — повторно здайте аналіз через 3–6 місяців.

Якщо результат ПОЗИТИВНИЙ — зверніться до лікаря, щоб пройти додаткове обстеження (визначення РНК гепатиту С).

Важливо: 24% хворих з антитілами до ВГС не мають хронічної інфекції, оскільки у певної частини хворих відбувається спонтанне позбавлення від вірусу. Пам’ятайте, що сьогодні існує ефективне лікування від гепатиту С і понад 90% пацієнтів одужують. Лікування є безпечним та легко переноситься.

Якщо результати додаткового обстеження підтвердили наявність ВГС, зверніться до лікаря, який запропонує пройти обстеження для оцінки стану вашої печінки та оцінить необхідність термінового лікування.

Зверніть увагу, що деякі люди не мають жодних симптомів хвороби впродовж багатьох років, у той час як інші можуть відчувати підвищену втомлюваність, пітливість (особливо вночі), ломоту та болі, втрату апетиту і концентрації уваги. Проте відсутність симптомів не означає, що хворобу не треба лікувати.

Для призначення лікування ви можете звернутись лікаря та претендувати на отримання безкоштовного лікування, що централізовано закуповується коштом державного бюджету, або придбати препарати в аптеці власним коштом за рецептом лікаря. Не купуйте ліки проти ВГС через мережу Інтернет та у дилерів, оскільки якість таких препаратів є невідомою і може нашкодити вам.

Пам’ятайте, що вірус гепатиту С не передається через повсякденну діяльність, таку як спільне використання посуду, обійми та поцілунки, але необхідно дотримуватися певних правил, щоб не інфікувати інших:

• не використовуйте спільно такі предмети побуту, як зубні щітки або бритви;
• очищуйте будь-які плями крові слабким розчином хлорки;
• не використовуйте спільно будь-яке приладдя для вживання ліків (наприклад, трубки, голки та шприци, воду тощо).

Ризик передавання інфекції статевим шляхом дуже низький за відсутності додаткових ускладнюючих чинників, таких як менструальна кров або кров після анального сексу, виразки на геніталіях або від інфекцій, що передаються статевим шляхом (таких як гонорея, герпес або генітальні бородавки).

По данным Всемирной организации здравоохранения, гепатитом С (ВГС, HCV) страдают более 70 000 000 людей во всем мире. Более того, врачи отмечают, что поскольку болезнь часто диагностируется с опозданием, уже на стадии осложнений, количество инфицированных может быть значительно больше. MedAboutMe разбирался, чем же опасен вирусный гепатит С, почему порой так сложно его выявить и что делать, если инфекция обнаружена.

Вирус гепатита С и воспаление печени

Вирусные гепатиты – это воспаление печени, вызванное вирусами. Исследователи выделяют пять основных видов инфекции: А, В, С, D и E. А и Е чаще всего переносятся легко и не переходят в хроническую форму. Так, болезнь Боткина (гепатит А) характерна для детей, и хотя в острой форме заболевание приводит к существенному ухудшению самочувствия, проходит оно без долговременных последствий для печени.

Вирусы В и С наиболее опасны. Связано это с тем, что такие инфекции могут протекать хронически, и длительное патологическое воздействие существенно повреждает ткани печени. А заражение вирусом С чаще всего приводит именно к такому развитию болезни – хроническая форма диагностируется у 55-85% инфицированных.

К тому же вирус гепатита С обладает прямым цитопатическим действием, то есть непосредственно повреждает клетки печени. Поэтому и осложнения у инфицированных этим типом болезни наступают быстрее, чем при заражении вирусом В – в течение 20 лет цирроз развивается у 30% больных.

Опасность гепатита типа С связана и с тем, что вирус быстро мутирует. Постоянная изменчивость приводит к тому, что иммунная система не успевает производить подходящие антитела и победить инфекцию. Именно этим объясняется тот факт, что болезнь часто переходит в хроническую форму.

Пути заражения вирусным гепатитом С

Вирусы гепатита попадают в организм человека двумя путями – алиментарным (через загрязненную воду и продукты питания) и гемолитическим (через кровь и биологические жидкости). Первый характерен для инфекций А и Е, а вот вирус гепатита С передается вторым путем. То есть источником инфекции становятся больные в острой и хронической фазе или вирусоносители (те, у кого заболевание протекает бессимптомно), а также предметы, на которых может оставаться зараженная кровь, например, шприцы. При этом бытовым путем, например, через прикосновение, болезнь не передается.

В группы риска по заражению попадают следующие категории людей:

• Инъекционные наркоманы.
• ВИЧ-инфицированные.
• Люди, имеющие много половых партнеров.
• Больные с почечной недостаточностью, находящиеся на гемодиализе.
• Больные, нуждающиеся в переливании крови.
• Лица, контактирующие с больными гепатитом и вирусоносителями.

В редких случаях гепатит С может передаваться при косметологических процедурах или нанесении татуировок через зараженные инструменты. Кроме этого, инфицирование может произойти в родах – HCV передается от матери к ребенку.

Симптомы гепатита С

Инкубационный период болезни длится от 20 до 150 суток. При этом острая фаза вирусного гепатита С нередко протекает бессимптомно. По данным Всемирной организации здравоохранения, у 80% зараженных HCV протекает именно так. Поэтому и диагностируется заболевание часто с опозданием, когда печень уже существенно поражена и пациента беспокоят признаки осложнений. Иногда впервые о своей болезни человек узнает спустя десятилетия после заражения.

Если острая фаза инфекции все же протекает с симптомами, то среди них будут следующие:

• Тошнота.
• Повышение температуры тела.
• Ухудшение или полная потеря аппетита.
• Боли в области печени.
• Потемнение мочи и белесый кал.
• Желтушность кожи, слизистых и белков глаз (поздний симптом).

Стоит отметить, что симптоматика ВГС не является специфической – такие недомогания испытывают пациенты с разными формами поражения печени, в том числе и неинфекционной природы. Поэтому диагноз ставится исключительно по результатам анализов.

Оставьте свой email, чтобы всегда получать важную информацию и сервисы для сохранения вашего здоровья

Диагностика гепатита

Если есть подозрение на гепатит С, что делать пациенту? В первую очередь пройти необходимые анализы. Согласно рекомендациям Всемирной организации здравоохранения, диагностика включает в себя два этапа:

• Серологический анализ крови на антитела к ВГС

• Тест на наличие РНК вируса гепатита

Проводится в том случае, если серологический анализ был положительным. Такая уточняющая диагностика рекомендована для подтверждения наличия болезни. Дело в том, что, как и при других вирусных гепатитах, при заражении типом С организм может самостоятельно победить инфекцию, без дополнительного лечения. В случае с HCV это фиксируется у 30% зараженных. При этом в крови могут оставаться антитела, но самого вируса не будет, а значит и в лечении человек не нуждается.

Гепатит С: что делать

Долгое время лечение гепатита С было достаточно длительным и тяжелым. Использовалась стандартная схема терапии вирусных инфекций, в которой главная роль отводилась интерферону, повышающему сопротивляемость клеток против вируса. Однако высокая изменчивость HCV делала такое лечение малоэффективным.

В последние годы в протоколы лечения были внесены существенные изменения – появились противовирусные препараты прямого действия (ПППД). Согласно руководству Всемирной организации здравоохранения, такие лекарства рекомендованы всем группам больных, даже тем, у кого уже развились осложнения в виде цирроза печени. Эффективность ПППД – 90%, при этом удалось существенно сократить курс лечения, и сейчас он составляет не более 24 недель. Основным препаратом ПППД остается софосбувир в сочетании с другими лекарствами.

Недавно Европейская комиссия и FDA в США одобрили применение препарата нового поколения Маривета (глекапревир/пибрентасвир), курс лечения которым для взрослых без цирроза печени составляет всего 8 недель. Более того, медикамент доказал свою эффективность для тех пациентов, у которых лечение софосбувиром оказалось неудачным.

Вирусный гепатит С перестал быть приговором – новые методы лечения дают шанс на выздоровление большинству пациентов. При этом крайне важно вовремя диагностировать болезнь, ведь именно позднее выявление инфекции сегодня остается главной проблемой.

Гепатит С - це інфекційне захворювання, що вражає печінку і є одним з найбільш поширених видів гепатиту. Гепатит С, симптоми якого протягом тривалого часу можуть взагалі не проявлятися, часто протікає з пізнім його виявленням з цієї причини, що, в свою чергу, призводить до прихованого його носительству хворими при паралельному поширення вірусу.

Загальний опис

Гепатит С, симптоми якого обумовлюються відповідним вірусом, незважаючи на загальне виявлення цього захворювання в основному у молодих людей, може розвинутися абсолютно у будь-якої людини.

Основною особливістю, яку має вірус гепатиту Ц (С), є те, що він генетично мінливий, крім цього зазначається і те, що у нього висока схильність до мутацій. На даний момент існує 6 генотипів цього вірусу, причому, з огляду, знову ж таки, мутационную активність гепатиту С, його присутність в організмі людини може налічувати близько близько 40 підвидів вірусу. Єдиною особливістю такого змісту може виступати те, що навіть у такій кількості підвидів гепатиту С, належить він, незалежно від кількості підвидів, лише до одного спільного з існуючих генотипів. Така особливість є основною у визначенні персистенції вірусу в комплексі з високою частотою розвитку гепатиту С частині хронічних її форм.

Що стосується роботи імунної системи організму щодо гепатиту С, то вона просто не володіє можливістю забезпечувати контроль над виробленням потрібних антитіл, бо поки що нею виробляється вироблення антитіл до вірусів, вже з'являються їхні нащадки, які, в свою чергу, володіють іншими різновидами антигенних властивостей.

Щодо розповсюдженості гепатиту С зазначимо, що показники по розвиненим країнам визначають її в 2%. По Росії зокрема показники кількості інфікованих хворих становлять близько 5 мільйонів, якщо ж розглядати світову поширеність, то вона становить близько 500 мільйонів. Слід зауважити, що офіційно реєструвати хворих цим захворюванням почали значно пізніше, ніж у хворих з іншими формами вірусного гепатиту. Щорічно зростання захворюваності лише збільшується, причому прийнято вважати, що основною причиною того є наркоманія, що, враховуючи більш детальний розгляд причин та особливостей захворювання, не зовсім вірно, хоча саме на фактор наркоманії і припадає близько 40% інфікування хворих.

Для зараження вірусом потрібно попадання матеріалу з ним в кров'яне русло. В результаті цього з током крові вірус потрапляє в печінку, а через неї забезпечується його проникнення в клітини печінки, де відбувається поступове розмноження даного вірусу.

Клітини печінки можуть пошкоджуватися не тільки за рахунок виробленої вірусом діяльності, але і за рахунок імунологічної реакції організму, тобто його відповіді у формі посилу імунних клітин (лімфоцитів), покликаних знищити інфіковані клітини печінки з чужорідним для неї генетичним матеріалом.

Диференційно-діагностичні особливості вірусних гепатитів (табл. 1) Диференційно-діагностичні особливості вірусних гепатитів (табл. 2)

Гепатит С симптоми: як передається захворювання?

Основними шляхами передачі розглянутого вірусу є статевий шлях і гематогенний. Гематогенний шлях зараження при якому відбувається через кров, на практиці зустрічається значно частіше. Відзначимо основні варіанти подібного зараження:

• Переливання крові (в т.ч. компонентів крові). Колись раніше цей спосіб був основним зараження гепатитом С. Між тим, поява лабораторної діагностики як нового методу в комплексі з його обов'язковим впровадженням в ряд обстежень для донорів призвело до того, що тепер цей спосіб не настільки актуальний, як раніше.
• Зараження при пірсингу та в процесі нанесення татуювань. Цей спосіб зараження останнім часом, навпаки, виявився в числі найбільш поширених при зараженні гепатит С. зокрема актуально подібне зараження при неякісної стерилізації інструментів, що використовуються, а то і при повній відсутності цієї заходів в реалізації.
• Зараження при відвідуванні манікюрних кабінетів, стоматологів. Такого роду зараження також нерідко відзначається останнім часом на практиці.
• Вживання наркотиків. При розгляді цього конкретно захворювання мова йде про використанні загальних шприців для введення наркотиків внутрішньовенно. Відповідно, з цієї причини гепатит С (Ц) вкрай поширений серед осіб, які вживають наркотики.
• Використання бритв, зубної щітки, ножиць та інших предметів, що належать хворому і відносяться до розряду засобів особистої гігієни.
• Передача вірусу при народженні (від матері дитині).
• Статевий контакт. Гепатит С не настільки часто актуальний для даного способу передачі - зараження, хоча й відбувається, але лише в 5% випадків, якщо мова йде про незахищеному сексі.
• Уколи. Тут, знову ж таки, мова йде про інфікованих голках, на цей раз мається на увазі зараження в умовах медустанов при медичних маніпуляціях.

Слід зауважити, що близько 10% випадків захворюваності не дозволяє визначити джерело зараження у хворих з гострою формою гепатиту С і близько 30% - у хворих з хронічною його формою.

Не менш актуальним є і питання, що стосується того, як це захворювання НЕ передається.

Гепатит Ц і його симптоми: як не передається захворювання?

На підставі цього, при наявності в вашому оточенні хворого з діагнозом гепатит С (Ц), позбутися від зайвих обмежень можна, знаючи, що зараження не відбудеться при:

• чханні та кашлі;
• рукостисканні;
• загалом з хворим вживанні продуктів харчування і напоїв;
• обіймах, поцілунку.

Групи ризику захворюваності гепатитом С

Також можна виділити окремі групи осіб, для яких перенесення цього захворювання протікає важче:

• люди, які зловживають алкоголем;
• особи з ВІЛ-інфекцією;
• особи з хронічними захворюваннями печінки, а також з іншого роду вірусними гепатитами;
• особи категорії старшого віку, а також діти - в даних випадках їм, крім іншого, нерідко можуть бути протипоказані повноцінні заходи щодо противірусного лікування.

Старші особи, у порівнянні з молодими, більш схильні до розвитку гепатиту С в хронічній формі, причому дане твердження актуально і для розгляду ситуацій з подальшим несприятливим результатом (у вигляді цирозу печінки тощо).

Що ж стосується такого питання, як гепатит С і вагітність, то тут можна відзначити, що інфіковані жінки в основному виношують вагітність нормально, більше того, діти в більшості випадків народжуються абсолютно здоровими. Однак виключати можливість вертикальної передачі даного захворювання від матері до дитини також не можна. Крім цього важливим моментом є загальний стан хворе, на підставі нього розглядається сама можливість вагітності, для чого застосовується наступний алгоритм:

Ведення вагітних при хронічному гепатиті (застосовуваний алгоритм)

Гострий вірусний гепатит С (Ц): симптоми

Гостра форма вірусного гепатиту являє собою досить поширену аитропонозную вірусну інфекцію. Поширення захворювання відбувається раніше перерахованими нами способами.

Тривалість актуального інкубаційного періоду становить близько близько 8 тижнів. Найчастіше захворювання протікає в безжовтяничній своєю формою, симптоми гепатиту С у дорослих, як такі відсутні.

Захворювання починається поступовим чином. Провідні симптоми в переджовтяничний період (строком у 10 днів) полягають у слабкості, зниженому апетиті, стомлюваності і метеоризмі. В області епігастрію і правого підребер'я з'являється певний дискомфорт.

Дещо рідше можна відзначити прояви у вигляді свербежу і головного болю, лихоманки, діареї і запаморочення. У разі появи симптому у вигляді жовтяниці супутніми симптомами відзначається знижений апетит, слабкість, дискомфорт в області живота. Майже у всіх пацієнтів печінка збільшується в розмірах, також виділяють м'якість її консистенції, а в 20% випадках - поява спленомегалії.

Характерною особливістю перебігу захворювання є середньотяжка форма прояву симптомів. Перебіг гострого вірусного гепатиту може бути і важким, його фульмінантна форма у хворих зустрічається нечасто. Відзначимо, що останній є така форма, при якій захворювання характеризується особливою ступенем тяжкості свого перебігу, при якій відбувається масовий некроз гепатоцитів в комплексі з розвитком печінкової коми. Про актуальність цієї форми можна говорити вже протягом найближчих одного-двох тижнів з моменту виявлення перших симптомів гепатиту С.

Що стосується одужання, то його реєстрація відбувається лише близько у 20% хворих, але і летальний результат зустрічається виключно рідко.

Як ми вже відзначили, часто гостра форма гепатиту протікає без симптомів, проте захворювання при цьому визначає досить високий відсоток його переходу до хронічній формі або до хронічного вирусоносительству.

Хронічне вірусоносійство (инаппарантный гепатит С з латентним перебігом) протікає при нормальних показниках сироваткових трансаміназ і при відсутності клінічної симптоматики. Між тим, у більшості таких пацієнтів пунктати печінки визначають наявність ознак актуального хронічного ураження.

В цілому прояви гострої форми гепатиту можу зводитися до загального типу нездужань, які відносять до безжелтушному періоду. Це визначає для захворювання наступні симптоми:

• втома і млявість;
• втрата апетиту;
• нудота, блювання;
• головні болі;
• нежить, кашель;
• м'язові болі, болі в суглобах.

Безпосередньо жовтяничний період слід вже після цих проявів. Так, першим симптомом, який змушує насторожитися, стає потемніння сечі до темно-коричневого кольору. Далі зазначається пожовтіння слизових очей і очних склер, рота. Пожовтіння шкіри особливо виражено на долонях, далі відбувається і пожовтіння інших шкірних покровів.

Крім вже зазначених симптомів відзначається, знову ж таки, тяжкість в області правого підребер'я, біль в його області. У деяких випадках кал знебарвлюється, що відбувається внаслідок закупорки жовчних ходів.

Враховуючи той факт, що перехід до хронічній формі відбувається приблизно в 80% випадків, прогноз для хворих не можна назвати сприятливим. Серйозність цього прогнозу полягає в тому, що перебіг захворювання в цьому випадку може бути пов'язано з подальшим розвитком форми первинної гепатоцелюлярної карциноми.

Одужати після перенесення гострого гепатиту Ц можна протягом найближчого року.

Хронічний гепатит: симптоми

Хронічна форма даного захворювання є дифузною, тривалість його перебігу може становити від півроку до більш тривалого часового проміжку.

Враховуючи той факт, що геном в одному генотипі вірусу характеризується значною мінливістю, це визначає чималу кількість генетично відмінних один від одного мутантних вірусів-квазивидов, чия циркуляція постійно відбувається в організмі хворого. Саме за рахунок наявності цих квазивидов відбувається ускользание в цілому вірусу від імунної відповіді з боку організму, крім цього, цей же фактор визначає тривалу персистенцию вірусу та формування ХГ. Окремо також відзначається стійкість його відносно інтерферонів.

Примітно, що хронічний гепатит С протягом останніх п'яти років займає лідируючі позиції серед захворювань, що також відноситься і до його ускладнень.

Хронічний гепатит може виступати як результатом переходу з гострої форми до такої, так і як самостійне захворювання. Основні його прояви полягають у наступному:

• Перший і основний ознака гепатиту полягає в стомлюваності, причому вона лише наростає поступово, супроводжуючись сонливістю і вираженою слабкістю. Досить часто хворі просто не можуть прокинутися вранці.
• Виходячи з особливостей попереднього симптому, з'являється й інший, не менш виражений симптом - зміна циклу сну. В даному випадку мова йде про сонливості, що відзначається в денний час і про безсонні, виникає вночі. Дані прояви можуть свідчити про початок процесу печінкової енцефалопатії.
• Крім перерахованих симптомів можуть приєднатися нудота і блювота, здуття живота, відсутність апетиту.

Примітно, що жовтяниця при даній формі гепатиту з'являється вкрай рідко.

У деяких випадках перші прояви хронічного гепатиту С можуть бути відзначені на стадії цирозу. Сам цироз печінки супроводжується жовтяницею і збільшенням живота в обсягах, що відбувається також у комплексі з появою судинних зірочок і наростанням слабкості.

Тривати в цій формі захворювання може впродовж десятиліть.

Ускладнення гепатиту С

Згаданий трохи вище цироз печінки є ускладненням гепатиту С. Ризик трансформації гепатиту в це захворювання протягом двадцяти років становить близько 20%.

Зокрема цироз печінки являє собою той особливий стан, в якому знаходиться печінкова тканина, на ній формуються окремі ділянки рубцевих змін в комплексі з порушенням загальної структури органу. У свою чергу, ряд цих процесів забезпечує стійке порушення функцій печінки. Сам по собі цироз може бути результатом раніше перенесених форм гепатитів (алкогольний, лікарський, токсичний, вірусний).

Крім загального типу симптомів, що виявляються при хронічному гепатиті, цироз супроводжується й іншими проявами, серед яких виділимо наступні:

• втрата ваги (досить виражена), втрата апетиту;
• шкірний свербіж;
• жовтяничність слизових оболонок, шкіри;
• збільшення живота - розміри його змінюються через накопичення в черевній порожнині рідини;
• виражені набряки ніг, у деяких випадках набряки можуть проявлятися і у всьому тілі;
• через ущільнення у вен печінки при цирозі (через склерозу), відбувається також варикозне розширення вен, що зокрема актуально для областей прямої кишки та стравоходу. Розрив цих вен може призвести до серйозної кровотечі, що виявляється у формі кривавого проносу або кривавої блювоти. Подібного типу кровотечі часто призводять до летального результату.

Крім перерахованого, цироз печінки може спровокувати і печінкову енцефалопатію, яка розвивається внаслідок печінкової недостатності. Дане ускладнення виникає, відповідно, із-за недостатності функцій печінки, а також через її нездатність до знешкодження певних токсичних речовин, накопичення, в свою чергу, може негативно позначитися на головному мозку.

В якості першого ознаки, що вказує на печінкову енцефалопатію, виділяють денну сонливість і нічне безсоння. Далі сонливість стає постійною, сон супроводжується кошмарами. Дещо пізніше з'являються також і порушення свідомості, які зокрема полягають в неспокої і сплутаності, в галюцинаціях і пр. Прогресування даного стану призводить до коми, що є станом, що характеризується абсолютною відсутністю свідомості, а також відсутністю реакцій на вплив будь-яких подразників зовнішнього середовища. Згодом цей стан прогресує у власних погіршеннях, відбиваючись, тим самим, і на роботі життєво важливих органів. Останні прояви пояснюються повним пригніченням, яке відбувається в ЦНС, що безпосередньо стосується функцій спинного і головного мозку.

У деяких випадках, якщо мова йде про блискавичній формі розвитку гепатиту, кома також настає відразу, цьому можуть не супроводжувати ніякі інші симптоми.

Близько до 2% хворих гепатитом С стикається з розвитком цього захворювання до його переходу в печінково-клітинний рак, тобто, первинний рак печінки. Сам по собі такий рак є злоякісною пухлиною, джерелом якої виступає не що інше, як клітини печінки. Зростає ризик розвитку первинного раку печінки у разі актуальність для хворого одночасно двох різновидів гепатиту - З і Ст.

При тривалому вживанні алкоголю ризик розвитку первинного раку печінки також значною мірою зростає.

Вид печінки при ускладненнях гепатиту

За загальним перебігом гепатиту С статистика володіє наступними можливими наслідками на 100 розглянутих хворих:

• від 55 до 85 хворих зіткнеться з переходом гепатиту в хронічну форму;
• для 70 хворих актуальним може стати захворювання печінки в хронічній формі;
• від 5 до 20 хворих у найближчі 20-30 років зіткнеться з розвитком на тлі гепатиту, цирозу печінки;
• від 1 до 5 хворих загине в результаті наслідків, спровокованих хронічним гепатитом С (знову ж таки, це цироз або рак печінки).

Симптоми гепатиту С виявлено: що робити?

Перш за все, слід спробувати позбутися від паніки, бо як захворювання піддається лікуванню. Перш за все, в цьому випадку слід звернутися до фахівця, виключаючи самостійні спроби діагностування у себе будь-якого можливого, на ваш погляд, захворювання, і, вже тим більше, спроби провести самостійне лікування. Тільки фахівець визначить актуальність для вас цього діагнозу, а також зможе зрозуміти, наскільки активні процеси і чи потрібна взагалі лікування.

В обов'язковому порядку необхідно припинити вживання препаратів, що негативно позначаються на печінці (якщо, звичайно, такі використовуються), це ж стосується і алкоголю. Подбайте і про позбавлення від надмірних фізичних навантажень.

Додатково слід подбати і про людей, які вас оточують, виключивши можливість їх зараження. Це стосується необережних спроб з їх боку до використання належать вам, предметів особистої гігієни (манікюрні ножиці, зубна щітка, бритва тощо).

У випадку порізів або отримання відкритих ран, важливо особливо уважно ставитися до них. Пошкодження в будь-якому разі повинно бути приховано пластиром або пов'язкою. У випадку необхідності отримання для цього сторонньої допомоги, важливо, щоб залучений до цієї дії людина була в медичних рукавичках. Що стосується тих поверхонь, на які потрапила кров, то їх важливо продезінфікувати спеціальними хлорвмісними розчинами. Загибель вірусу відбувається і при кип'ятінні (близько двох хвилин достатньо) або при пранні (60°C, близько півгодини).

Лікування гепатиту С

Гепатит С, безсумнівно, може загрожувати серйозними ускладненнями, однак і сприятливі прогнози при цьому діагнозі не виключаються, більш того, протягом багатьох років захворювання взагалі може себе не проявляти. Протягом цього періоду воно не вимагає спеціального лікування - головне забезпечити відповідний медичний контроль. Він має на увазі під собою регулярну перевірку функції печінки, в результаті чого, на випадок активації гепатиту, передбачається відповідна противірусна терапія.

Лікування гепатиту С передбачає на сьогоднішній день застосування противірусних препаратів, які, як правило, комбінуються - це інтерферон-альфа і рибавірин. Перший - це білок, який синтезується організмом самостійно в якості відповіді на вплив вірусної інфекції. Другий, рибавірин, малоефективний в одиночному використанні, в той час як поліпшення результатів впливу відзначається при використанні його в комплексі з інтерфероном-альфа.

Насамкінець зазначимо, що гепатит вимагає особливо уважного підходу до вибору виробленого лікування, самолікування, як ми вже зазначали, має бути виключено.

У разі появи насторожує симптоматики, яка може вказувати на наявність гепатиту С, необхідно звернутися до гепатологу або до гастроентеролога.

Якщо Ви вважаєте, що у вас Гепатит С і характерні для цього захворювання симптоми, то вам допоможе лікар гепатолог (або гастроентеролог).

Також пропонуємо скористатися нашим сервісом діагностики захворювань онлайн, який на основі введених симптомів підбирає ймовірні захворювання.