Реферат по туберкулезу на українській мові

Щорічно в світі захворює на туберкульоз 10 млн. чоловік, 3 млн. вмирають, з них 8 тис. щодня . І це далеко не повні статистичні дані. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я у 1/3 населення нашої планети туберкульозна паличка вже міститься в організмі. Очікується, що до 2010 року буде знову заражених туберкульозом близько 1 млрд. чоловік, більше 200 млн. захворіють туберкульозом, а 70 млн. помре від цього захворювання. В Україні епідемія туберкульозу зареєстрована з 1995 року. Вона прогресує і набуває широких масштабів. За даними статистики в Україні щодня реєструється 82 нових хворих туберкульозом людей і 30 хворих помирає.

Як це не банально, серед причин поширеності захворювання в нашій країні - елементарні неосвіченість і безграмотність. Відсутність інформації, як водиться, народжує забобони і міфи.

МІФ 1. Туберкульозом хворіють тільки бідні або малозабезпечені люди. Твердження, що багаті, благополучні, які добре харчуються і задоволені собою люди не хворіють туберкульозом - міф. Свідчення тому - численні випадки захворювання в елітних столичних кругах, а також довгий список знаменитостей, в різне час хворіли на туберкульоз. Паличка Коха не розрізняє соціального статусу і з однаковою ефективністю заражає бідних і багатих. Високий темп життя, інформаційний пресинг, постійна "брак часу", а, отже, нерегулярне і незбалансоване харчування - це все стресові моменти, які призводять до зниження захисних сил організму і сприяють розвитку захворювання. Разом з тим, туберкульоз - безумовно, соціальна хвороба. Туберкульоз - захворювання, яке безпосередньо залежить від способу життя населення, якості харчування. Складне економічне становище, поки ще існуюче в нашій країні, велика кількість людей, які не можуть повноцінно харчуватися, стреси, соціальна невлаштованість - все це істотно підвищує ризик зараження і розвитку туберкульозу.

МІФ 2. Туберкульозом можна заразитися тільки від хворої людини, яка виділяє паличку туберкульозу, при безпосередньому контакті з ним. Так, дійсно, здоровий людина як правило заражається від хворого і частіше повітряно-крапельним шляхом. Але заразитися можна і від хворої тварини (при догляді за твариною або при споживанні від хворих тварин м'яса, молока, сметани, масла, сиру, кисломолочних продуктів). Хворі на туберкульоз тварини виділяють мікобактерії з мокротою, слиною, фекаліями, сечею, заражаючи пасовища. Заразиться можна де завгодно - в магазині, в громадському транспорті, в гостях. Рознощиками туберкульозу можуть бути мухи і таргани. Зараження можливе при поцілунку, докурюванні чужої сигарети або через книгу. Збудник цієї небезпечної хвороби - мікобактерія туберкульозу була відкрита в 1882 році німецьким вченим Робертом Кохом. З тих пір вона називається паличкою Коха. Мікобактерії туберкульозу украй стійкі холоду, тепла, вологи і світла. У вуличному пилі палички Коха зберігаються протягом трьох місяців, стільки ж вони можуть залишатися живими на сторінках книг. У воді мікобактерії туберкульозу зберігаються протягом 150 днів, а в молоці і молочних продуктах - 8-10 міс., у річковій воді живуть до 5 міс., в грунті 1 - 2 міс., у фекаліях і на пасовищах - більше 1 року. При температурі -23 градуси палички Коха зберігають життєздатність впродовж . семи років. Але прямі сонячні промені вбивають їх при впливі протягом 2-6 годин і при нагріванні до температури вище плюс 85 градусів мікобактерії гинуть через півгодини. Паличка Коха гине при впливі на неї хлоровмісних речовин.

МІФ 3. Якщо в організм потрапила туберкульозна паличка, то людина обов'язково захворіє туберкульозом. Не кожен, що отримав паличку Коха, негайно занедужує. З 100 чоловік, заражених туберкульозною паличкою, захворює лише 5, решта спокійно співіснують з нею, їх імунна система протягом тривалого часу тримає туберкульозну паличку під контролем. Медики їх називають "Інфіковані туберкульозом". Однак, у випадку ослаблення захисних сил організму, дрімаючі паличка Коха може почати розмножуватися і викликати хвороба. Це як міна уповільненої дії. Що ж сприяє "вибуху цієї міни "?

В· Якість харчування. Існують вагомі докази того, що голодування або недостатність харчування, незбалансоване харчування, знижують опірність організму. Адже підвищене споживання в їжу білків (м'яса, молока, сиру, яєць), тваринних жирів (вершкового масла) і вітамінів у всі часи було одним з основних методів лікування туберкульозу.

В· Куріння тютюну і вживання великої кількості алкоголю, вживання в їжу продуктів, що містять консерванти, харчові барвники, стабілізатори значно знижують захисні сили організму.

В· Інші захворювання. Туберкульозу також схильні ВІЛ інфіковані, хворі на діабет, лейкозами.

В· Стрес. Доведено, що стрес і депресія негативно впливають на стан імунної системи. А ми всі зараз перебуваємо в стані "хронічного" стресу.

МІФ 4. Міф про те, що давно минули ті часи, коли хвороба, звана в минулому сухоти, була невиліковна, а сьогодні туберкульоз добре лікується. Ви глибоко помиляєтеся, вона не переможена досі. На жаль, вона серед нас. В дану хвилину, коли ви читаєте цю статтю, десь на землі від туберкульозу вмирає одна людина. Причому зараз, коли з'явилися різні ефективні лікарські препарати, туберкульоз повернувся до людей у ​​своїй новій, стійкій до більшості ліків формі. Адже раніше, коли не були створені протитуберкульозні препарати, сухоти лікували посиленим харчуванням і кліматом (це Південний берег Криму). Виживали тільки ті, у кого захисні сили організму змогли "мобілізувати" себе і впорається з туберкульозною інфекцією. У лікуванні туберкульозу найголовніше - чітке дотримання всіх рекомендацій лікаря. Неправильне лікування (нерегулярний прийом препаратів, прийом не всіх, призначених лікарем ліків, раннє припинення лікування) приносить більше шкоди, ніж користі, оскільки воно перетворює легко виліковні форму хвороби у важко виліковний лікарсько-стійкий туберкульоз. І тоді вже вилікувати туберкульоз - довга, болісна, дорога і не завжди успішна процедура. І якщо такий хворий заразить когось своїми лікарсько-стійкими паличками туберкульозу, то шанси на лікування у цього людини теж невеликі. Сьогодні для лікарів-фтизіатрів це проблема! Правильне лікування звичайного (чутливого) туберкульозу майже завжди закінчується повним одужанням. На жаль, сьогодні лише 65% хворих виліковується від лікарсько-стійкого туберкульозу.

МІФ 5. Туберкульозом уражаються тільки легені у людини. Туберкульоз вражає всі органи і тканини людини: очі, кістки, шкіру, сечостатеву систему, кишечник, головний мозок і т.д. Але найчастіше зустрічається туберкульоз легенів. Тому, в залежності від місця ураження, мікобактерії можуть виділятися у зовнішнє середовище від хворого туберкульозом з мокротою (при туберкульозі органів дихання), калом (при туберкульозі шлунково-кишкового тракту), сечею або спермою (при туберкульозі сечостатевої системи), з молоком при годуванні дітей і тварин (при туберкульозі молочної залози), з менструальними виділеннями (при туберкульозі жіночих статевих органів), зі сльозами (при туберкульозі очей), з виразок, нориць (при туберкульозі шкіри, лімфатичних вузлів чи кісток із норицями) і т.д.

МІФ 6. Мені соромно навіть подумати, що в мене туберкульоз, адже я почуваю себе цілком нормально. Сьогодні вже не соромно. Дуже часто сьогодні людям ніколи звертати уваги і замислюватися про причини втоми або просто нездужання, і коли виявляється хвороба, то, як правило, це вже "далеко зайшла" форма туберкульозу. Чим раніше Ви у себе виявите причини нездужання, тим більше шансів знову знайти здоров'я. Які ознаки, за якими можна запідозрити туберкульоз? Це різка втрата у вазі (5-10 і більше кг), слабкість, розбитість, пітливість, особливо ночами, зниження працездатності, зниження апетиту. На під.

Туберкульоз - інфекційне захворювання, що виникає внаслідок зараження мікобактеріями туберкульозу людського і бичачого видів. Характеризується утворенням уражених тканинах осередків специфічного запалення і вираженої загальної реакцією організму. Цю саму поширене захворювання на світі. За даними Всесвітньої Організації Здравоохранения у світі налічується близько 15 млн. хворих на відкриту форму туберкульозу, щороку в близько чотирьох млн. людина, а вмирають - більш 0.5 млн. людина. Туберкульоз є найбільш злободенної проблемою медицини. Останніми роками захворюваність туберкульоз набуває характеру епідемії; Росія стала одним із десяти країн, де туберкульоз найпоширеніший, і зайняла у цій сумній списку що п'яте місце. Основною причиною сплеску туберкульозу нашій країні - погіршення умов життя і продукти харчування людини. Тому туберкульоз є соціальним захворюванням. Але, на жаль, останні час збудники туберкульозу дуже добре пристосовуються до лікарських препаратів, навіть до новітнім антибактеріальних засобам. Тепер перед туберкульозом беззахисні все: і бідні, й забезпечені люди.

Відкриття відбулося 1882 року.

Мікобактерії туберкульозу було відкрито німецьким ученим Р.Кохом і зараз називалася бацилою Коха (ВК). Це бактерія близько 2-5 мікрон. Потрапляє у організм людини частіше через дихальні шляху (з крапельками мокроти хворого туберкульозом, з інфікованої пилом), через шлунково-кишкового тракту (із зараженою їжею), через пошкоджену шкіру (патологоанатоми, лаборанти, ветеринари), внутріутробно від хворий на туберкульоз матері до плоду. Заражаются туберкульозом чаші дітей і підлітків, молодики, рідше инфицируются дорослі й старі. Реакція організму на мікобактерії туберкульозу залежить від вірулентності і масивності інфекції, стану реактивності організму людини, його природною резистентости і противотуберкулёзного імунітету. Певне значення за умов малої распространённости інфекції має спадкова схильність до туберкульозу. До групи ризику про захворюваність туберкульозом ставляться ув'язнені, алкоголіки, наркомани, хворі силикозом, на цукровий діабет, виразкову хворобу шлунка, СНІДом, котрі мають шкідливими звичками і ВІЛ-інфекцією. Дуже важливий значення має тут стан імунного статусу людини. Для виявлення захворювання в дорослої частини населення застосовується флюорографія і рентгенографія, а й у дітей - діагностична проба Манту. До сформування специфічного імунітету проводиться вакцинація вакциною БЦЖ (BCG - бацили Кальметта - Герена), що дає апатогенный, зі слабкою вирулентностью штам мікобактерій бичачого виду, зберіг виражені імуногенні властивості.

Мікобактерії туберкульозу дуже стійкі до низьких температур, проте кипіння і прямі стане сонячне проміння швидко вбивають їх. У рідкої мокроті й у висохлій стані зберігаються кілька місяців, причому їх біологічні властивості неможливо змінюються. При тривалому лікуванні хворих туберкулостатиками мікобактерії туберкульозу піддаються різним перетворенням, у яких утворюються штами, не чутливі до звичайної протитуберкульозної терапії, і не виявлені з допомогою стандартних методів дослідження. Отож виникають приблизно ті самі проблеми, що існували до відкриття антибіотиків.

Паличка Коха - постійний супутник людства з давніх-давен. Нею інфікована більшість людей, але хворіють на туберкульоз, зазвичай, 10% населення світі. Пояснюється це властивостями і особливостями імунітету, яким людина наділений від народження. У давні часи лікувателі, не знаючи антибіотиків, знаходили способи лікування при туберкульозі. Зокрема, Авіценна рекомендував лікуватися молоком кіз та овець. Його рада застосовують досі. Нині вважають, що предрасполагающим чинником до виникнення туберкульоз може бути голодування тканин організму через брак кальцію. Для поповнення застосовуються - кумис, йогурт, кефір, молоко (щонайменше 6-8 склянок щодня).

Через те, що не форми туберкульозу піддаються медикаментозному лікуванню, буде корисно згадати методи народної медицини, здатні полегшити стан хворого, зміцнити його імунну систему, котрий іноді допомогти зцілитися. Дані методи можна використовувати комплексно зі специфічним лікуванням.

Давно помічено, що хворим туберкульозом вельми допомагає мікроклімат соснового бору, т.к. в хвої міститься фитонциды-летучие сполуки, здатні вбивати хвороботворні мікроорганізми, зокрема і мікобактерії туберкульозу.

Взяти 1 ст. ложку (10 грам) соснових нирок, залити в емальованому каструлі склянкою окропу і нагрівати на водяній бані 30 хв. Охолодити, процідити і віджати. Випити протягом дня маленькими порціями.

Корисний відвар чоловічих суцвіть сосни. 1 ст. ложку залити 2 склянками киплячого молока чи води. Додати 2 ст. ложки меду, 2ст. ложки масла, 2 сирих яйця. Добре розмішати. Охолодити й запропонувати випити протягом дня в 3 прийому.

Сосновые гулі залити горілкою чи окропом. Наполягти. Пити у теплому вигляді.

Взяти 400 р. соснової смоли і розтерти до однорідної маси, зі 0.5 л. мед. спирту. Додати 400 р. дрібно нарізаних листя алое, 200 р. кореня цикорію, 2 кг. чорної меляси. Скласти в глиняний горщик і у духовку при t=90 градусів. Томить кілька годин, процідити і віджати. Пити по 1 год. ложці 3 десь у день.

Знадобиться склянку дрібно нарізаного алое, 100 р. оливкової олії, 25 р. берёзовых нирок, 10 р. липового кольору, 1.2 кг меду, 2 склянки води. Мед розтопити, додати алое, кип'ятити 5-10 хвилин на слабкому вогні. Окремо у два склянки води заварити берёзовые нирки й квіти липи, кип'ятити 3 хв. на слабкому вогні, наполягти 15-20 хв.

Отжать. У охолонувши мед влити відвар та олію, добре розмішати і розлити в скляні пляшки, зберігати в темному місці. Приймати по 1 їдальні ложці 3 десь у день. Попередньо збовтати.

Відвар алое в меду. 300 р. меду, великий лист алое, 0.5 склянки води. Варити 20 хв. на дуже повільному вогні. Охолодити, перемішати. Приймати по ст. ложці 3 десь у день. На пляшку вина взяти 4 великих аркуша алое. Настаивать 4 дня. Приймати по 50 р. 3 десь у день.

Жовток з лимонним соком змішати, приймати після кожної їжі.

Взяти 8 сирих жовтків, 3 ст. вершків, по 350 р. масла, цукру й свинячого сала, 90 р. какао. Желтки, вершки і какао збити. Олія і сало розтопити. Все змішати і кип'ятити до загусання. Охолодити і вчасно приймати 3 десь у день по 1 їдальні ложці. Яичную шкаралупу старанно вимитих яєць білого кольору потовкти на порох. Приймати по 0.5 год. ложці з соком лимона, мёдом і коньяком 1 разів у день вранці.

Суміш з свинячого сала.

Взяти порівну топлёное свиняче сало і слививочное олію. Довести до кипіння, остудити. Зберігати у скляній банку. Спосіб застосування: 1 год. ложку розвести у склянці гарячого молока і пити 3-4 десь у день.

Взяти по 1 їдальні ложці листя собачої кропиви коренів цикорію. Заварить окропом, пити як чай по 0.5 ст. 3 - 4 десь у день.

Листя мать-и-мачехи вкласти в скляну посуд верствами завтовшки 1 див., пересипаючи їх верствами цукрового піску той самий товщини. Заповнити ёмкость догори (останній шар цукру), закрити кришкою і залишити в темному місці. Через 2-3 тижня утворюється однорідна маса. Додати у неї мед і вчасно приймати щодня по 1 ст. ложці 3-4 десь у день.

Дані суміші є ефективними коштів рубцювання інфільтратів і каверн.

Корневища пирію подрібнити і залити склянкою молока. Кипятить 5 хв., і пити гарячим склянку 3 десь у день.

Взяти овёс і висівки (1:1), варити протягом години. Охолодити, додати мед (1 ст. ложку на склянку), процідити і пити відвар 2 склянки щодня.

Ще з прадавніх часів цілющі сили природи допомагали людині зберегти й зміцнити своє здоров'я, позбутися важких недуг, яким і є туберкульоз. Проблему стійкості палички Коха до антибактеріальних препаратів, успішно допомагають вирішувати світлолікування і нетрадиційна медицина, значно розширюючи можливості лікування хворих туберкульоз і доповнюючи медикаментозні методики.

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

Туберкульоз в Україні

Студентка II курсу

Чепурна Тетяна Сергіївна

Туберкульоз (tuberculosis, туберкул- + оз; син. сухоти) — це інфекційна хвороба, яка викликається мікобактеріями туберкульозу і характеризується утворенням специфічних гранульом в різноманітних органах та тканинах (найчастіше в легенях) і поліморфною клінічною картиною.

Туберкульоз супроводжував людство з давніх давен. Ще у залишках кісток древніх людей знаходили сліди туберкульозного ураження. Опис хвороби знаходили у єгипетських ієрогліфах, старих перських книгах, індійських ведах. У вавилонських законах Хаммурапі (поч. II ст. до н. е.) встановлено право на розлучення з жінкою, яка захворіла на сухоти.

Гіппократ у V—IV ст. до н. е. описав прояви туберкульозу та описав його патогенез, але вважав, що ця хвороба є спадковою, бо вражає цілі сім'ї. Аристотель перший описав туберкульозний горбик (phymos), а Гален у Римі стверджував, що ця хвороба є заразною. Очевидно під цією недугою описувались різні хвороби, що супроводжувались інтоксикацією, виснаженням, виділенням харкотиння, кровотечами, тому і виникла така назва як сухоти, що означає виснаження. Під терміном tuberculum розуміли зміни, які спостерігаються на поверхні органів, або будь-що, що виступало над його поверхнею при розтині. У древніх руських літописах теж згадується ця хвороба як запалення реґіонарних лімфатичних вузлів. Тоді її лікували хірургічним методом та припіканням. Так лікували князя Київського Святослава Ярославовича в 1076 р.

Лише у 1882 р. німецький бактеріолог Роберт Кох у Берліні довів інфекційну природу туберкульозу. Він розробив спеціальний метод забарвлення збудника і виділив його в чисті культури.

М.Пирогов протягом 1842—1848 рр. описав клініку та патогенез уражень туберкульозом кісток, суглобів, лімфатичних вузлів шиї. Виділив тифоїдну форму міліарного туберкульозу. Вивчив гістологічну будову гранульоми і описав гігантські багатоядерні клітини (клітини Пирогова-лангханса).

У 1887 році відкривається перший протитуберкульозний диспансер, де проводили не тільки лікування, а і спостереження та соціальну підтримку хворих. Але активне лікування вперше було запропоноване Фораліні (італійський лікар) — створення відносного спокою хворому органові і зближення країв рани (каверни), що мало сприяти успішному перебігу репаративних процесів. Штучний пневмоторакс застосовували у багатьох країнах.

Величезну роль у діагностиці туберкульозу відіграло відкриття в 1895 р. Ренгеном Х-променів. Це дало можливість виявляти найменші зміни в легенях. У 1916 р. Німецький вчений Ранке виділив три стадії перебігу туберкульозу: період первинного інфікування, підвищена чутливість організму до збудника, перехід в обмежений органоуражуючий процес.

Основним досягненням в боротьбі з туберкульозом в XX столітті стало відкриття французькими вченими Кальметом і Гереном у 1919 р. протитуберкульозної вакцини, названої на їх честь — БЦЖ. Перше щеплення було проведене 1921 р., а в 1925 р. вакцина була передана в Радянський союз. Масово виявлення туберкульозу стало можливим після запровадження флюорографічного обстеження, яке вперше застосувалось в 1924 р. в Арбе, Бразилія.

Довготривалі пошуки ліків проти туберкульозу не давали ніяких результатів аж до 1943 р., коли Зельман Ваксман (виходець з України) отримав антибіотик стрептоміцин, за що він став лауреатом Нобелівської премії. Іншим значним вітчизняним фтізіатром був О.Ю. Рабухін. До 1966 р. стали застосовуватись і інші протитуберкульозні препарати, найефективнішим з них був ізоніазид. Також значно полегшило долю хворих використання хіміотерапії.

туберкульоз епідемія інфекційна хвороба

Мікробактерії можуть виділятись під час кашлю з харкотинням, слиною, а також під час співу, розмови. Рідше — з калом, сечею при позалегеневих формах туберкульозу. Мікробактерії вельми живучі у зовнішньому середовищі. Потрапивши в повітря, вони можуть утримуватись у завислому стані до 5 годин; а, наприклад, у маслі житимуть до 5 місяців… Зараження може відбутися і під час безпосереднього контакту з хворим (через поцілунки), і опосередковано (через забруднені предмети вжитку : книжки, рушники, посуд, продукти, особливо молочні). Найчастіше зараження відбувається повітряним шляхом (90 %), рідше — через продукти (2 %) або контакти (5 — 6 %).

Мікобактерії дуже стійкі в навколишньому середовищі. Так, мікобактерії туберкульозу в молочних продуктах живуть до 240-300 днів, в пилу, в тому числі вуличному, до 3 міс. Вони добре витримують нагрівання до 85* С і охолодження до мінус 200* С. При температурі мінус 23* С мікобактерії туберкульозу зберігають життєздатність протягом 7 років, а прямі сонячні промені їх вбивають через 2 - 6 годин. Збудники туберкульозу зберігаються у річній воді до 5 місяців, у ґрунті - 1 - 2 роки, у приміщеннях при розсіяному світлі - до 1,5 міс., у фекаліях і на пасовищах - до 1 року.

Туберкульозна паличка може вражати всі органи і системи людського організму — легені, бронхи, нирки, кишківник, кістки, серце, слизові оболонки.

Найнебезпечнішими є хворі з легеневими формами туберкульозу. За добу вони можуть виділяти… понад 1 млрд. мікробактерій. Але більшість людей має велику опірність до туберкульозу, зумовлену комплексом вроджених і набутих механізмів захисту, рівнем імунітету. Тому, якщо загальна інфікованість туберкульозом на планеті складає 50 %, хворіє лише 5 — 6 %. Сьогодні у світі налічують 50 — 60 млн. хворих на туберкульоз, щороку захворює 7 −10 млн., помирає 3 млн. Одна хвора людина може інфікувати за рік 10-15 людей.

Епідемія туберкульозу в Україні

Аналіз показника смертності від туберкульозу за 15 останніх років збільшився у 2,9 рази. Епідемія туберкульозу в Україні має дві особливості. Перша — спостерігається взаємозалежність швидкості розповсюдження туберкульозу від епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та поширенням наркоманії. Друга — високий рівень хіміорезистентних форм: первинної — 30 % та вторинної — 75 %.

За даними на 2009 рік в Україні понад 35 тисяч хворих на туберкульоз. Україна потрапила до п’ятірки світових лідерів за рівнем захворюваності на туберкульоз.

За останніми офіційними даними в Україні 35 700 хворих на туберкульоз . Із них приблизно 20 тисяч живуть у столиці.

Україна на другому місці після Росії за захворюваністю на туберкульоз за даними на березень 2010 року.

Україна займає за кількістю випадків захворювання на туберкульоз 2 місце у Європі після Росії. Епідемічні показники туберкульозу в Україні в 10-12 разів перевищують аналогічні показники в інших розвинутих країнах. Ще у 2005 році на обліку в протитуберкульозних закладах України перебувало майже 600 тисяч осіб.

Міністерство охорони здоров’я констатує, що ситуація з туберкульозом в Україні лишається загрозливою. Про це йдеться у повідомленні МОЗ з нагоди Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом, що відзначається 24 березня.

Зокрема, за даними медиків, незважаючи на позитивні зрушення в контролі за туберкульозом, рівень захворюваності та смертності від нього ще залишаються на епідемічному рівні.

Як зазначили в МОЗ, в Україні захворюваність на туберкульоз, починаючи з 1992 року, неухильно зростала і збільшилась за цей період у 2,4 раза - з 35 випадків на 100 тис населення до 84,5 випадку на 100 тис населення у 2005 році, коли спостерігався максимальний рівень цього показника. Показник смертності за період епідемії збільшився в 2,7 рази - з 9,5 випадку у 1992 році до 25,3 випадку на 100 тис населення у 2005 році.

З 2006 року відзначається повільне зменшення показників захворюваності та смертності. У 2009 році захворюваність на туберкульоз становила 74,4 випадку на 100 тис населення (31 тис 807 осіб), що на 7% менше, ніж у 2008 році, і на 12% менше порівняно з 2005 роком, коли спостерігався максимальний рівень цього показника. Рівень смертності знизився на 29% з 25,3 випадку на 100 тис населення у 2006 році до 18,2 випадку на 100 тис. населення у 2009 році (7 тис 676 осіб).

Близько 86% хворих на туберкульоз становлять особи працездатного і репродуктивного віку. З усіх вперше виявлених хворих на туберкульоз у 2009 році непрацюючі працездатного віку становили 53,1%, пенсіонери - 13,3%, робітники - 12,1%, вперше виявлені хворі, які зареєстровані в інших міністерствах і відомствах - 4,2%, службовці - 3,7%, робітники аграрного сектора - 1,3%, особи без постійного місця проживання - 1,5%, учні - 1,9%, медичні працівники - 1,7%, особи, які повернулися з місць позбавлення волі - 0,5%, студенти - 1,9%, приватні підприємці - 0,9%, інші - 4,0%.

Сьогодні хронічні обструктивні захворювання легень посідають четверте місце серед усіх причин смертності у віковій групі старше 45 років.

За оцінками ВООЗ, в Україні 16% хворих з новими випадками туберкульозу мають мультирезистентну форму захворювання, їх 9835 осіб. Серед повторних випадків частота мультирезистеності перевищує 50%. Загальна кількість хворих 4 категорії, яку формують пацієнти з хіміорезистентним туберкульозом, в 2009 році - 22 тис 371 хворий.

Туберкульоз вже давно перестав бути хворобою бідноти, алкоголіків і безхатьків. Адже від цього інфекційного захворювання не застрахована людина будь-якого віку, статі та соціального стану. Сьогодні, за даними ВООЗ, бацилами туберкульозу інфіковано третину населення Землі. Україна не стала винятком. Більше того, у нашій державі захворювання на туберкульоз досягло рівня епідемії. Мало хто знає, що туберкульоз може вражати очі, кістки, головний мозок, шлунок тощо, хоча найчастіше це складне захворювання уражає легені. Головна ж небезпека туберкульозу в тому, що люди недооцінюють наслідки, які хвороба завдає організму.

За І півріччя 2009 року в Україні зареєстровано 6852 хворих на туберкульоз легень з бактеріовиділенням, що на 11 відсотків менше, ніж минулого року, й складає 14,9 на 100 тисяч населення (у 2008 році — 15,8). За вказаний час також зареєстровано 594 дитини віком до 17 років включно, хворі на сухоти.

У І півріччі 2009 року в Україні від туберкульозу померло 4629 осіб, що складає 20,1 випадку на 100 тис. населення, а це на 14,1% менше, ніж за аналогічний період 2008-го.

За два місяці 2010 року захворюваність на туберкульоз знизилась і становить 95 випадків усіх форм туберкульозу проти 107 за аналогічний період 2009 року. У цьому році виявлено 1 випадок туберкульозу серед дітей віком до 14 років у Тернополі, за аналогічний період минулого року діти не реєструвались. Серед підлітків туберкульоз не реєструвався, тоді як, для порівняння, за аналогічний період минулого року було виявлено 4 випадки.

Україна віднесена до 27 країн світу, в яких зосереджено 85% всього тягаря мультирезистентного туберкульозу, та посідає 4-те місце в світі за поширеністю мультирезистентного туберкульозу серед хворих з новими випадками туберкульозу (торік це було 5-те місце). В Україні зареєстровані випадки розширеної медикаментозної резистентності (майже до усіх відомих протитуберкульозних препаратів), як і в 54 країнах світу.

24 березня відзначається День боротьби із захворюванням на туберкульоз, який міжнародна спільнота визнала глобальною проблемою. Щороку хвороба вражає майже 40 тисяч наших співвітчизників, вмирають від цієї недуги понад 10 тисяч осіб.

Засоби індивідуальної гігієни

Як розпізнати недужого в транспорті, щоб не підчепити інфекції?

Туберкульозник переважно худий, має жовтуватий відтінок обличчя й безперервно кашляє. Повернутися до цієї людини спиною у транспорті, щоб не заразитися, не досить. Слід або вийти, або відкрити вікно, щоб потрапляло свіже повітря. А ще краще — попросити хворого кашляти в серветку, тоді ніхто не заразиться.

Що підвищує ризик підхопити туберкульоз?

У групі ризику — люди з ослабленим імунітетом. До цього може призвести погане харчування, дієти, стреси, хвороби, зокрема цукровий діабет та онкологічні недуги. Легко заразитися в усіх закритих приміщеннях: їдальнях, кінотеатрах. Кондиціонери не зупиняють руху бактерій. Навпаки, через них туберкульозна паличка може циркулювати впродовж 18 годин. Легко заразитися у закритих приміщеннях: їдальнях, кінотеатрах. Кондиціонери не зупиняють руху бактерій. Незадовільні та негігієнічні умови проживання; негігієнічні умови праці чи навчання; неправильний режим навчання, праці та відпочинку; часті застуди або хронічні хвороби, а також – тривалий стрес чи депресії.

Які симптоми свідчать про початок захворювання?

Звертайте увагу на наступні симптоми: покашлювання, що триває більше 3-4 тижнів; незначне підвищення температури тіла ( 37,2 градуса за Цельсієм ) у вечірні години; поганий апетит, постійна слабкість; безпричинна втрата ваги; зниження працездатності; нервова вразливість; підвищена пітливість, особливо вночі; утруднене дихання; біль у грудях; кровохаркання (наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі). Часто хвороба починається з невеликої слабкості, швидкої втомлюваності, яка накопичується до кінця робочого дня. У багатьох хворих з’являються надмірні знервованість, пітливість (особливо після сну – під ранок), серцебиття, поганий апетит та сон, біль у грудях, кашель (сухий або з мокротою), підвищується температура. Людина втрачає вагу. Одним із проявів туберкульозу є кровохаркання – поява при кашлі прожилків крові. Деякі хворі не звертають на це уваги, думають, що кровоточать ясна. Інколи туберкульоз випадково виявляють в осіб, які вважають себе здоровими. Але при детальному опитуванні виявляється, що останнім часом він часто кашляв. Багато з перерахованих ознак туберкульозу можуть бути і при інших захворюваннях. Але розібратись у цьому може тільки лікар. Тому дуже важливо, щоб люди при прояві початкових симптомів захворювання негайно звертались до нього.

Кашель і втрата апетиту. Також схуднення на кілька кілограмів протягом тижня.

Виявити туберкульоз можна своєчасно?

Для своєчасного виявлення туберкульозу дітям до 14 років щороку проводять постановку проби Манту (в школі чи у поліклініці за місцем проживання). Починаючи з 15 років, профілактичні флюорографічні обстеження проводять один раз в 2 роки. Щорічним флюорографічним оглядам підлягають особи, які входять до обов'язкової групи: соціальної та медичної груп ризику.

Важливо проходити огляд у лікаря, робити флюорографічний знімок грудної клітки.

У більшості випадків хворий попадає до пульмонолога із задавненими формами хвороби, часто під час її загострень. Людина кашляє місяцями, лікується самотужки, і, лише коли починається задишка, загальна слабкість, інші проблеми, приходить до пульмонолога. До речі, симптоми хвороби прогресують дуже повільно впродовж багатьох років.

Головним фактором ризику виникнення ХОЗЛ – куріння (90% випадків). Окрім цього, на розвиток хронічних обструктивних захворювань легень значно впливають забруднене повітря, шкідливі умови праці.

За даними Центру медичної статистики в Україні щогодини реєструється чотири нових випадки туберкульозу та один випадок смерті від цієї хвороби. На диспансерному обліку в протитуберкульозних диспансерах знаходяться 670 тисяч чоловік, або кожний 70-й мешканець України. Ситуація з туберкульозу ускладнюється зростаючою епідемією ВІЛ/СНІДу та поширеністю хіміо- та мультирезистентних форм туберкульозу.

Туберкульоз, в першу чергу, є великою соціальною проблемою. Цією недугою хворіють в основному соціально – незахищені верстви населення: безробітні, особи, що виїжджають на заробітки, сезонні робітники, особи, що повернулися із місць позбавлення волі та особи ромської народності. Взагалі туберкульоз “любить” вологий клімат, погане харчування та несприятливі житлові умови, безробіття. Половина хворих — це люди працездатного віку, які ніде не працюють. Одним із важливих компонентів в подоланні епідемії туберкульозу є соціальна підтримка хворих на туберкульоз, які отримують лікування в амбулаторних умовах.